Сутність та зміст поняття "готовність майбутніх учителів початкових класів до краєзнавчої роботи" у психолого-педагогічній літературі

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 373.31.035.6 - 057.874

сутність та зміст поняття “готовність майбутніх учителів початкових класів до краєзнавчої роботи” у психолого-педагогічній літературі

Надія Брижак, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії та методики початкової освіти

Надежда Брижак, кандидат педагогических наук, старший преподаватель кафедры теории и методики начального образования Мукачевского государственного университета

СУЩНОСТЬ И СОДЕРЖАНИЕ ПОНЯТИЯ “ГОТОВНОСТЬ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ К КРАЕВЕДЧЕСКОЙ РАБОТЕ” В ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ

В статье отражена сущность понятия "готовность будущих учителей начальных классов к краеведческой работе”. Выделены и охарактеризованы структурные компоненты дефиниции, ее критерии, показатели, установлена их взаимосвязь.

Nadiya Bryzhak, Ph.D., (Pedagogy), Senior lecturer of the Theory and Methodology of Primary Education Department

THE MEANING AND THE CONTENTS OF THE NOTION “READINESS OF THE FUTURE TEACHERS OF ELEMENTARY SCHOOL TO THE LOCAL HISTORY WORK” IN PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL LITERATURE

The meaning of the notion "Readiness of the future teachers of elementary school to the Local History work” is described in the article. Structural components of a definition, its characteristics and indexes are highlighted and characterized as well as, its interconnection.

Постановка проблеми

В умовах українського суспільства, що передбачають сучасної кризи економічної, бурхливі, стрімкі, глибинні кількісні та якісні політичної, соціальної, наукової, зміни, особливе значення для особистісного та культурної та інших сфер життєдіяльності професійного розвитку майбутнього учителя початкової школи має готовність майбутнього фахівця до краєзнавчої роботи як мета та результат його професійно-педагогічної підготовки. Саме вчителі початкових класів покликані ознайомити учнів із природними особливостями рідного краю, його історичним, економічним, культурним, політичним розвитком, сформувати знання про туристичний потенціал держави, бажання постійно оновлювати та набувати нові знання про край, в якому вони проживають, зацікавленість до відвідування визначних місць. Ось чому особливої актуальності набуває проблема готовності майбутнього вчителя початкових класів до краєзнавчої роботи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженням готовності майбутніх учителів до різних видів педагогічної діяльності займалися такі вчені, як Г Драндров, К. Дурай-Новакова, А. Міщенко, Капська, А. Ліненко, А. Сєрих, Г Штельмах. Вагомий внесок у теорію та практику підготовки майбутніх учителів саме до краєзнавчої роботи з учнями зробили В. Бенедюк, Т Вайда, Т. Міщенко, С. Совгіра, М. Соловей, О. Тімець. Проблемі готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи присвячено сучасні педагогічні дослідження Т Бондаренко, О. Трегубенко, С. Татана, І. Шумілова; використання краєзнавчої роботи в професійній діяльності учителя з учнями початкової школи розкрито в дослідженнях Матіяш, М. Кузьма Качур, О. Пірожкової.

Мета статті вбачається в уточненні сутності понять “готовність”, “готовність майбутніх учителів початкових класів до краєзнавчої роботи” з метою виділення специфіки змісту та компонентів готовності майбутніх учителів початкової школи до краєзнавчої роботи.

Виклад основного матеріалу

Досліджуючи проблему підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи, а також готовності до її використання вже досвідченими вчителями в літературі, можна з упевненістю стверджувати, що вона досліджена недостатньо. Тому для нашого дослідження цікавим є розгляд дефініції “готовність”, “краєзнавча робота”, “готовність до краєзнавчої роботи”, досліджуваного питання, що дасть змогу оцінити ефективність готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи.

У психолого-педагогічних дослідженнях феномен готовності трактується по-різному. Розмаїття трактування поняття подано в таблиці 1.

Коли ми починаємо аналізувати будь-яку проблему, перш за все, необхідно по можливості чітко окреслити значеннєве поле дослідження. У нашому випадку це особливо важливо з огляду на змістовну перевантаженість поняття краєзнавство. Безмежна кількість точок зору на трактування цього дифініція та відсутність єдиної думки дозволяє нам дати визначення цьому п он я тт ю у тому ас п ект і, як и й ми буд ем о використовувати у нашому дослідженні.

Отже, український педагогічний словник С. Гончаренка тлумачить термін краєзнавства, як освітньо-виховну роботу, яка полягає у всебічному вивченні на уроках і в позанавчальній роботі частини країни (області, району, міста тощо). Основні завдання краєзнавства науковець вбачає у вивченні природи, населення, господарства, історії та культури рідного краю з пізнавальною, науковою, виховною, практичною метою. [2].

За баченням Л. Чеховської, краєзнавство - це вивчення порівняно невеликої території (інколи цілої області, краю) місцевими силами з метою складання її всебічної характеристики(географічної, біологічної, історичної та ін.) і є тим стрижнем, який забезпечує зв'язок виховання і навчання української молоді з суспільним життям [9].

Таблиця 1.

Трактування дефініції “готовність” різними науковцями

За баченням Б. Коцун та Г Сарапін сутність краєзнавства полягає у всебічному вивченні своєї місцевості, району, області, тобто об'єктом краєзнавства вважається територія, яка всебічно вивчається. У краєзнавстві територія вивчається шляхом з'ясування взаємозв'язків і взаємостосунків між предметами і явищами, що в сукупності виступають основними рисами території, з'ясування рис або ознак, які відрізняють певну територію від території, що межують з ними [3, 103 - 106].

Як бачимо, основним завданням краєзнавства є вивчення природи, населення, господарства, історії та культури рідного краю з пізнавальною, науковою, виховною, практичною метою.

Розглянемо дефініції “готовність до краєзнавчої роботи”, “готовність майбутнього учителя до краєзнавчої роботи”, досліджуваного питання, що дасть змогу оцінити ефективність готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи.

Під готовністю до краєзнавчої роботи науковець Т. Міщенко розуміє інтегральну властивість особистості педагога, основними структурними компонентами якої є мотиваційно- ціннісні установки вчителя на реалізацію функцій краєзнавства як засобу зв'язку виховання з життям, а також сукупність професійно значущих знань та вмінь [6].

На думку О. Бондаренко, готовність майбутнього учителя до краєзнавчої роботи з учнями як складова більш загального поняття “готовність учителя до педагогічної діяльності” є складним особистісним утворенням, що охоплює краєзнавчу спрямованість, позитивну мотивацію, професійно важливі риси особистості, краєзнавчі знання, вміння й навички, оцінку, адекватну самооцінку та рефлексію результатів власної праці, забезпечуючи ефективність краєзнавчої роботи [1].

М. Кузьма-Качур під готовністю майбутніх учителів початкових класів до шкільного краєзнавства розглядає цілісне явище, що складається із взаємопов'язаних, скріплених переконаннями морально-вольових якостей особистості, соціально значущих мотивів, способів поведінки, знань, умінь і навичок [4, 138 - 143].

У межах нашого дослідження під готовністю майбутнього учителя до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи будемо розуміти особистий стан майбутнього учителя, з певними краєзнавчими знаннями, вміннями, навичками та переконаннями у необхідності організовувати краєзнавчу роботу з учнями початкової школи.

У процесі формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи формуємо у них краєзнавчі знання, що є результатом цілеспрямованого педагогічного впливу - краєзнавчої освіти, яка, як один із важливих засобів створення культуротворчого середовища у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу, відкриває майбутньому учителеві навколишній світ з усією багатогранністю складних взаємовідносин природи, суспільства й особистості, задовольняє потреби у самопізнанні, самореалізації, сприяє формуванню особистісних якостей та ціннісних орієнтацій. Краєзнавча освіта - це процес і результат становлення фахівця, який, опанувавши досвід та цінності регіональної культури, здатний їх використовувати у професійній діяльності.

На думку Б. Коцун та Г. Сарапін, успішна організація краєзнавчої роботи з учнями початкової школи і його ефективність у навчально-виховній роботі в цілому, а також у використанні краєзнавчого матеріалу залежить від таких умов: теоретичної підготовки учителя початкової школи; краєзнавчої підготовки до проведення краєзнавчих досліджень; використання краєзнавчих матеріалів у процесі вивчення предметів; педагогічного керівництва учителем краєзнавчою роботою учнів початкової школи [3, 103 - 106].

Науковцем О. Лиховид обґрунтовано педагогічні умови, відображені у триєдиному аспекті “знати - уміти - застосовувати”, що сприяють ефективному формуванню краєзнавчих знань та які ми адаптували для предмету нашого дослідження: координація краєзнавчих досліджень майбутніх учителів зі змістом, структурою й основними завданнями фахових дисциплін; системна реалізація міжпредметних зв'язків і встановлення відповідності краєзнавчих знань із матеріалом, який вивчається у процесі фахової підготовки; застосування особистісно зорієнтованого підходу до навчально-виховного процесу, надання особистісного смислу та забезпечення мотивації майбутніх учителів в оволодінні краєзнавчими знаннями й уміннями використовувати їх при розв'язанні проблемних ситуацій і пізнавальних завдань; застосування рефлексивного підходу до навчання, реалізація умінь і навичок практичного характеру в найбільш високоорганізованих формах краєзнавчої роботи [5, 187 - 191].

Урахування позитивного досвіду вітчизняної освіти в напрямку підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в школах дозволило О. Трегубенко визначити конкретні шляхи формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи у процесі навчально- виховного процесу у вищому навчальному закладі, це:

- розширення змісту краєзнавчої освіти, розробка програм навчальних краєзнавчих курсів відповідно до можливостей вищих навчальних закладів і потреб регіонів, підготовка належного науково-методичного забезпечення, відбитого в підручниках нового покоління, навчальних і методичних посібниках, дидактичних засобах;

- оптимальне використання фахівцями- викладачами сучасних методик та технологій (проблемної, інформаційної, проектів, диференційного навчання, організації самостійної діяльності, групової роботи) навчання, спрямованих на набуття майбутніми учителями професійних знань щодо організації вивчення природи рідного краю, формування відкритого навчального середовища де краєзнавчі знання стають підґрунтям для вирішення реальних життєвих проблем, на становлення та виявлення компетентностей майбутніх учителів у галузі краєзнавства;

- залучення майбутніх учителів до активної краєзнавчо-дослідницької, екскурсійно-туристської, суспільно-корисної - діяльності з метою формування стійких мотивів до самореалізації в професійній діяльності та набуття досвіду практичної та експериментальної краєзнавчої роботи, навичок вирішення проблем збереження та перетворення природи рідного краю [7, 53 - 59].

Науковець І. Шумілова вважає, що формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи виконує такі функції: виховну, освітню, розвивальну, організаційну, мотиваційну, практично- орієнтовану, теоретико-методологічну Адже, саме вивчення основ краєзнавства сприяє вихованню таких якостей як громадянськість, патріотизм, любов до рідного краю; формується творчий підхід до вивчення і використання місцевого досвіду, а також індивідуальний стиль діяльності, спрямованість на професію вчителя, повага до педагогічної діяльності, розвиваються комунікативні уміння (слухати, вести діалог, бесіду, ставити питання, встановлювати особисті контакти тощо), педагогічний такт (на прикладі знайомства з діяльністю кращих учителів краю). Мотиваційна функція характеризує бажання майбутнього учителя працювати над формуванням краєзнавчих уявлень учнів початкових класів, спрямованість на здобуття знань і навичок. Когнітивна функція характеризує взаємодію учителя з учнями, стилі керівництва в навчальній і позаурочній діяльності, врахування учителем у процесі навчання вікових та індивідуальних особливостей учнів початкових класів, рівень знань про рідний край, його історію, постаті, які його репрезентують. Організаційна функція - використання учителем основних форм організації навчання, нестандартних і не традиційних, позакласної роботи в загальноосвітній школі (проведення позакласних заходів), організацію шкільних музеїв [9, 160 - 165].

Основним змістом методики використання краєзнавчого матеріалу для майбутніх учителів початкової школи є: глибоке знання викладачем теорії краєзнавства; систематичне вивчення місцевого матеріалу і використання його на заняттях; самостійне виконання майбутніми учителями краєзнавчих завдань - як репродуктивних, так і продуктивних; емоційний тонус у викладанні навчального матеріалу; пробудження в майбутніх учителів пізнавального інтересу до практичної роботи як на заняттях, так і в позаудиторній роботі; організація і проведення з майбутніми учителями екскурсій і походів.

При формуванні готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи студенти можуть отримувати краєзнавчі знання із слів викладачів, навчальних посібників і засобів масової інформації. Крім того, самостійно, що забезпечує умови для активізації пізнавальної діяльності майбутніх учителів та в процесі поглибленого дослідницького пошуку, що представляє науковий інтерес.

У процесі дослідження готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи було виокремлено такі основні компоненти: мотиваційно-ціннісний, змістово- практичний, функціонально-рефлексивний [8].

Критерієм мотиваційно-ціннісного компонента є: усвідомлення майбутніми учителями необхідності проведення краєзнавчої роботи з учнями початкової школи.

Критерієм змістово-практичного компонента нами обрано інтереси до краєзнавчої роботи. При виокремленні критерію змістово-практичного компонента, яким, на нашу думку, виступають інтереси до краєзнавчої роботи, ми виходили з того, що невід'ємною складовою професійної діяльності майбутніх учителів початкової школи є краєзнавча робота з учнями та, що компетентний учитель, котрий працюватиме в умовах сучасного розвитку освіти має бути теоретично підготовленим до краєзнавчої роботи та володіти краєзнавчими уміннями і навичками

Критеріями функціонально-рефлексивного компонента є творчий підхід до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи та готовність до самонавчання і саморегуляції. Виокремлення критерію творчого підходу до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи пов'язано з необхідністю формування в майбутнього учителя прагнення до цікавої краєзнавчої роботи, незалежність, самостійність у мисленні, допитливість та пошукову активність; оригінальність і схильність до фантазії, гнучкість та винахідливість.

Визначені нами критерії досліджено за показниками, які дали можливість здійснити якісний та кількісний аналіз формування готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи.

Висновки

Отже, організація і проведення краєзнавчої роботи учителями початкових класів є важливим етапом залучення школярів до вивчення рідного краю, пошукової роботи, виховання гуманного ставлення до природи, формування різнобічно розвиненої особистості, здатної свідомо мислити, сприймати оточуючу дійсність, дбати про своє здоров'я та добробут інших. Подальші наші дослідження будуть стосуватися визначення стану готовності майбутніх учителів до краєзнавчої роботи з учнями початкової школи.

готовність краєзнавчий початковий школа

література

готовність краєзнавчий початковий школа

1. Бондаренко О.В. Модернізація краєзнавчої підготовки майбутніх учителів географії [Електроннийресурс] /О.В. Бондаренко. - Режим доступу: http://kdpu. edu. ua/download/library/ Science/conf/zmist05_2 01215.pdf.

2. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / Семен Устимович Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. - 374 с.

3. Коцун Б. Управління науково-методичною роботою вчителя початкових класів з розвитку краєзнавства як інноваційний процес в освіті / Б. Коцун, Г. Сарапін // Гуманітарний вісник. - 2008. - № 16. - С. 103 - 106.

4. Кузьма-Качур М.І. Структурно-функціональна модель професійної підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в початкових класах / М.І. Кузьма-Качур //Педагогічний альманах: [зб. наукових праць] / [ред. В.В. Кузьменко (голова) та ін.]. - Херсон: РІПО, 2011. - Вип. 12. - Ч.3. - С. 138 - 143.

5. Лиховид О.Р. Організаційно-практичні аспекти краєзнавчої підготовки вчителя загальноосвітньої школи / О.Р. Лиховид // Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав- Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди ”: [збірник наукових праць]. -Переяслав-Хмельницький, 2012. - Випуск 24. - С. 187 - 191.

6. Міщенко Т.М. Педагогічні основи підготовки майбутніх учителів до краєзнавчої роботи в сільській школі: автореф. дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.04. / Т.М. Міщенко; Терноп. держ. пед. ун-т ім. В. Гнатюка. - Тернопіль, 2001. - 20 с.

7. Трегубенко О.М. Особливості підготовки фахівців до організації та проведення краєзнавчої роботи в школах України / О.М. Трегубенко // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки. - К.: Альма-матер, 2012. - Частина ІІ. - № 4 (239). - С. 53 - 59.

8. Чеховська Л.Я. Основи краєзнавчо- туристичної діяльності [Текст]: [навч. посіб.] / Л.Я. Чеховська, Р.Р. Сіренко. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. - 172 с.

9. Шумілова І. Ф. Використання педагогічного краєзнавства в процесі підготовки майбутнього вчителя початкової школи / І.Ф. Шумілова // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. - Бердянськ: БДПУ, 2009 - С. 160 - 165.