Модель індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 371.132:009

Марина Малоіван, здобувач кафедри педагогіки Криворізького педагогічного інституту

ДВНЗ "Криворізький національний університет "

Модель індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей

У статті зроблено спробу визначити три вектори моделювання дидактичної системи індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей. Визначено сутність кожного вектору як елементу об'єкта високої складності. Запропоновано дидактичну систему індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей, яку представлено як єдність п'яти етапів.

Ключові слова: індивідуалізація самостійної навчальної діяльності, моделювання, дидактична система, внутрішня індивідуалізація, зовнішня індивідуалізація.

Літ. 5.

Марина Малоиван, соискатель кафедры педагогики Криворожского педагогического института

ДВУЗ "Криворожский национальный университет "

МОДЕЛЬ ИНДИВИДУАЛИЗАЦИИСАМОСТОЯТЕЛЬНОЙ УЧЕБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТУДЕНТОВ ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ

В статье определены три вектора моделирования дидактической системы индивидуализации самостоятельной учебной деятельности студентов филологических специальностей. Дано определение сущности каждого вектора как элемента объекта высокой сложности. Предложено дидактическую систему индивидуализации самостоятельной учебной деятельности студентов филологических специальностей, которую представлено как единство пяти этапов.

Ключевые слова: индивидуализация самостоятельной учебной деятельности, моделирование, дидактическая система, внутренняя индивидуализация, внешняя индивидуализация.

Maryna Maloivan, Applicant at the Department of Pedagogy Department

Kryvyi Rih National Pedagogical Institute higher Educational Institution "Kryvyi Rih National Pedagogical University"

THE MODEL OFINDIVEDUALIZATION OFINDIVEDUALWORK OFSTUDENTS OFPHILOLOGY

Three vectors of modeling of the didactic system of individualization of self-directed educational activities have been defined in the article. The definition of each vector as an element of an object of high order has been given. The didactic system of individualization of students ' self-directed educational activities, which unites five levels, has been suggested.

Keywords: individualization of self-directed educational activities, modeling, didactic system, inner individualization, outer individualization.

Актуальність. Сучасний етап докорінного оновлення системи вищої освіти в Україні, зумовлений подальшою активізацією євроінтеграційних процесів, потребує сталого вдосконалення технологій, організаційних форм, методів, прийомів і засобів навчання. Актуальні тенденції впровадження інновацій в освітній процес вищої школи зумовлюють потребу детального вивчення дидактичних впливів, які б уможливили індивідуалізацію навчальної діяльності (навчання) у вищій школі взагалі та індивідуалізацію самостійної навчальної діяльності як невід'ємної її складової зокрема, адже саме самостійна навчальна діяльність є домінувальною в системі сучасної підготовки фахівця вищої кваліфікації.

Мета статті. Визначити сутність трьох векторів моделювання індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів, обґрунтувати запропоновану дидактичну систему індивідуалізації самостійної навчальної діяльності, котра представлена як єдність п'яти етапів.

Виклад основного матеріалу. Згідно з В. Крутецьким, індивідуалізація навчання має значення максимального наближення процесу навчання до оптимальної моделі, коли кожен студент працює у зручних для нього темпі та манері, що відповідають його загальній підготовці, здібностям, обсягу оперативної пам'яті, рисам характеру й емоційному стану [2, 103].

Моделювання - важливий напрям сучасних наукових пошуків. Науковці зазначають: природа моделей та дидактичного моделювання така, що в них не враховуються неістотні у певному відношенні властивості, які в реальних параметрах можуть заважати реалізації цілей професійної підготовки [4]. Це обмеження не позбавляє модель універсальності: незважаючи на те, що в кожному конкретному випадку цей метод не дає вичерпного вирішення завдань будь-якого роду, він може широко використовуватися в різноманітних галузях.

У широкому значенні моделювання є одним із методів пізнання й перетворення світу, що отримав поширення з розвитком науки, який зумовив створення нових типів моделей, які розкривають нові функції самого методу. Моделювання в якості універсальної форми пізнання використовується при дослідженні та перетворенні явищ у будь-якій сфері діяльності [5, 86].

Для створення ефективної системи самостійної навчальної діяльності у вищому навчальному закладі, за А. Хуторським, потребує створення певного ряду вимог, провідними серед яких є:

- єдність цілей усіх видів навчальної діяльності;

- комплексне забезпечення самостійної роботи студентів;

- педагогічна й практична спрямованість самостійної роботи студентів;

- варіативність і творчий характер завдань;

- поетапний контроль.

Визначаємо три вектори моделювання дидактичної системи індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів.

Перший пов'язаний із урахуванням методологічних положень управліня навчальною діяльністю студентів.

Другий - з урахуванням специфіки вивчення студентами філологічних спеціальностей дисциплін філологічного циклу.

Третій - урахування дидактичної та психологічної природи індивідуалізації.

Головним компонентом навчального процесу у вищому педагогічному навчальному закладі є активна, цілеспрямована, самостійна пізнавальна діяльність студента, тобто самостійне вивчення змісту кожної окремої дисципліни: понять, теоретичних положень, методів розв'язання типових задач, методів оцінювання достовірності й точності рішень, а також оволодіння технікою застосування таких знань. У той же час, навчальна діяльність студента не може бути ефективною, якщо вона в достатній мірі не забезпечується, не організовується, не управляється й не контролюється викладачем [3]. Науковець також вділяє п'ять методологічних положень, на ґрунті яких будується система управління пізнавальною діяльністю суб'єкта навчання.

1 . Знання як інформація й як способи діяльності й критерії оцінювання не передаються від викладача студенту в готовому вигляді, а засвоюються кожним окремим студентом у результаті активної, поетапної діяльності, яка певним чином спрямовується на досягнення визначеної цілі чи цілей.

2. Діяльність (у тому числі й пізнавальна) є завжди цілеспрямованою, і задля забезпечення ефективності цієї діяльності необхідно, щоб особистість була озброєна прогностичними уявленнями про результати цієї діяльності.

3. Якість засвоюваних знань й ефективність формування вмінь зумовлюють визначення методів викладання, а також комплекс навчально- методичного забезпечення - системи посібників, методичних рекомендацій з усіх тем, з урахуванням навчального плану й кількості годин, передбачених на вивчення курсу в цілому й на кожну окрему тему зокрема.

4. Процес навчання будується як система взаємодії викладача й студента, а також включає:

- самоуправління викладача, коли він усвідомлює свою дидактичну систему (тобто систему представлення матеріалу, засобів і методів мотивації, планування, організації й контролю навчально-пізнавальної діяльності студентів);

- оперативне управління навчально- пізнавальною діяльністю студентів на основі розробленої викладачем дидактичної системи;

- систему самоуправління й самоконтролю студента в процесі його навчально-пізнавальної діяльності.

5. Засобом організації пізнавальної діяльності студента є самостійна робота. Самостійне активне й цілеспрямоване вивчення студентами навчального матеріалу, що організовується викладачем, - основна форма пізнавальної діяльності студента, на забезпечення якої має бути спрямована діяльність викладача [3].

Переконані, що перераховані методологічні положення щодо управління пізнавальною діяльністю суб'єктів навчання є вартими того, щоб їх ураховувати під час розробки дидактичної системи індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів.

Моделюючи дидактичну систему індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів, варто брати до уваги напрям дії вказаних вище векторів, а також враховувати зовнішню та внутрішню сторони індивідуалізації та єдність базових засад процесу навчання. Індивідуалізація підготовки студентів у вищому педагогічному навчальному закладі характеризується взаємозв'язком і взаємозалежністю внутрішньої та зовнішньої її сторін, наголошує дослідниця [1]. Проаналізуємо ці визначення сторін індивідуалізації. Зовнішня сторона індивідуалізації включає адаптацію змісту і форм навчального процесу до індивідуальних особливостей студента, надання педагогічної підтримки з метою розвитку його індивідуальності, а також мотивації, що здатна спонукати студента до перетворення себе та змін у своїй діяльності.

Внутрішня сторона індивідуалізації представляє собою спрямованість майбутнього вчителя на розгортання та реалізацію індивідуальних прагнень і становлення індивідуальної позиції в своїй професійній діяльності. Пріоритетна особливість зовнішньої сторони індивідуалізації полягає у створенні ситуацій вибору, а також у зверненні до кожного студента. Осмислення та перетворення отриманої інформації відбувається у внутрішньому просторі особистості, що й суб'єктивує професійне становлення. Цілісне сприйняття нової інформації розширює внутрішній простір людини, збагачує та наповнює його змістом та смислом, перетворюється на внутрішнє джерело розвитку. Отже, метою є переорієнтація руху з напряму “від викладача” до напряму “від студента”, і рух у цьому напрямі буде позначатися реалізацією індивідуальності, відбиватися у формуванні індивідуальної позитивної позиції відносно педагогічної діяльності, усвідомленні необхідності зміни, яке має з'явитися “зсередини”, стати особистісно-значущим, а основним засобом таких перетворень має стати рефлексія.

Дидактична система індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей об'єднує декілька етапів.

Мета першого, аналітичного етапу, - збір та аналітична обробка даних про специфіку здійснення студентами самостійної навчальної діяльності у поточному навчальному процесі. студент філологічний навчальний

На аналітичному етапі проводиться:

- анкетування для виявлення, рефлексії та усвідомлення індивідуальних особливостей організації та здійснення самостійної навчальної діяльності студентів;

- вхідне тестування для аналізу адекватності самооцінки ходу та результатів самостійної навчальної діяльності.

Отримані результати використовуються для диференціації студентів за певними групами (здійснення внутрішньо-групової індивідуалізації, вивчення навчальної дисципліни за індивідуальною програмою).

Мета другого, індивідуально-діагностичного етапу - визначення напрямів розробки індивідуальних маршрутів самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей з урахуванням наявних інформаційно-технічних засобів. На індивідуально-діагностичному етапі проводиться психолого-педагогічне тестування для виявлення професійної спрямованості особистості. Результатом діяльності викладача на цьому етапі є уточнення напрямів формування індивідуальних маршрутів самостійної навчальної діяльності студентів, добір відповідних інформаційно-технічних засобів.

Третій, проектувальний етап: організовується спільно зі студентами розробка індивідуального освітнього маршруту та окремих його траєкторій з дисципліни у практичному ракурсі, а саме: в залежності від результатів вхідного контролю обираються теми для самостійного опрацювання студентами, визначається час і форми звітності, узгоджується розклад контактних годин в мережі та особистих консультацій.

Четвертий - етап реалізації індивідуальних освітніх маршрутів: безпосереднє здійснення студентами філологічних спеціальностей самостійної навчальної діяльності з певної навчальної дисципліни. Гнучка структура самостійної роботи її асинхронність дозволяють враховувати індивідуальні розумові здібності студентів, рівень складності навчальних завдань (зреалізована можливість для студента виконувати навчальну діяльність та завдання самостійної роботи на максимально можливому рівні складності), пізнавальну активність в опануванні змісту навчального матеріалу, доступні технічні засоби. Формування навичок самоконтролю як засобу активізації самостійної пізнавальної діяльності студентів на цьому етапі відбувається як процес навчання індивідуальним способам дії, спрямований на формування навичок самостійної роботи з навчальної дисципліни. Включення студентів у процес формування системних узагальнених знань і способів діяльності створює умови для осмислення ними залежності між структурно- інформаційної та функціональної сторонами досліджуваної системи знань, що стає основою продуктивної рефлексії в процесі самоконтролю студентами своєї діяльності.

На п'ятому, оцінному етапі необхідно проаналізувати результати навчання та результати самостійної навчальної діяльності з дисципліни в цілому, зіставити ці дані і зробити висновок про результативність тих чи тих методів і засобів в умовах індивідуалізації навчання. Передбачається, що саме на цьому етапі досягається основна мета навчального процесу формування у студента здатності до автономії у навчанні, до самореалізації, до формування адекватної самооцінки своєї власної діяльності, до формування досвіду самоконтролю та активізації пізнавальної діяльності. У такий спосіб відбувається орієнтація навчального процесу на особистість студента, враховуючи його індивідуальні особливості і здібності.

Всі етапи системи взаємопов' язані та спрямовані на досягнення цілей професійної підготовки з певної навчальної дисципліни. Розроблена дидактична система індивідуалізації досить інваріантна стосовно різних дисциплін, що викладаються студентам філологічних спеціальностей.

Висновки. Визначено три вектори моделювання дидактичної системи індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів: перший пов'язаний із урахуванням методологічних положень управління навчальною діяльністю студентів; другий з урахуванням специфіки вивчення студентами філологічних спеціальностей гуманітарних дисциплін; третій урахування дидактичної та психологічної природи індивідуалізації.

На основі ретельного вивчення феномену індивідуалізації було запропоновано теоретично систему індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей засобами інформаційних технологій. Система містить п'ять етапів: аналітичний, індивідуально- діагностичний, проектувальний, етап реалізації індивідуальних освітніх маршрутів, оцінний. Деталізовані дії викладача та змістове наповнення кожного етапу системи, що розробляється.

Імплементації дидактичної системи індивідуалізації самостійної навчальної діяльності студентів філологічних спеціальностей спрямовується на вдосконалення рівня предметних (філологічних) та загальних компетентностей сучасного філолога.

Література

1. Бурлакова Т.В. Принципы индивидуализации профессиональной подготовки будущих учителей / Т.В. Бурлакова // Педагогика. -- 2008. -- № 4 (7).

2. С. 40 -- 44.

3. Крутецький В.А. Психология: Учебник для учащихся педучилищ / Вадим Андрійович Крутецький. -- М.: Просвещение, 1980. -- 253 с.

4. Малихін О.В. Організація самостійної навчальної діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів: теоретико- методологічний аспект: монографія / Олександр Володимирович Малихін. -- Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009. -- 307 с.

5. Моделирование педагогических ситуацій: Проблемы повышения качества и еффективности общепедагогической подготовки учителя / [под ред. Ю.Н. Кулюткина, Г.С. Сухобской]. -- М.: Педагогика, 1981. -- 120 с.

6. Новейший психолого-педагогический словарь/[сост. Е. Рапацевич; общ.ред. А. Астахов].

7. Минск: Современная школа, 2010. -- 928 с.

8. Стаття надійшла до редакції 01.04.2016

Використано афоризми:

9. з сайту українських афоризмів під керівництвом М.Владзімірського з сайту http://www.inpearls.ru/

10. Наталія Матвєєва, Андрій Голобородько. Святі і свята України. - К., 1995 Олекса Воропай. “Звичаї нашого народу ”.

Размещено на Allbest.ru