Інноваційний підхід до виховання громадянськості студентів гуманітарних вузів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 37.06 - 379.8

ПВНЗ “Краматорський економіко-гуманітарний інститут”

ІННОВАЦІЙНИЙ ПІДХІД ДО ВИХОВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ ВНЗ

І. Чепіга

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливим науковими чи практичними завданнями. Сучасний етап розвитку системи освіти характеризується переходом до нових педагогічних технологій в більшості навчальних закладів країни. За таких умов вища школа повинна вести підготовку фахівців з урахуванням потреб майбутнього, прогнозувати можливі запити суспільства на декілька років вперед. Ефективність даного підходу залежить від правильності вибору засобів і методів, що повинні забезпечити успішну соціалізацію молодих фахівців, їхній особистісний духовно-моральний розвиток, що можливе лише за умов опори на методологічний фундамент педагогічної науки.

На сучасному етапі розвитку українського суспільства, коли спостерігаються спроби штучного розколювання нації, неприйняття молодими людьми громадянських норм і цінностей, часто проявляється в байдужості молоді по відношенню до своєї країни, проблема громадянського виховання особистості вочевидь є надзвичайно актуальною. Передусім, це стосується підлітків, оскільки саме в цей період у життя людини закладаються основи особистості, її здатність до адекватної оцінки суспільних процесів, здатність усвідомленого і відповідального вибору в різноманітних життєвих умовах, ототожнення себе з народом-носієм державності країни.

Отже в умовах сьогодення значно зростає роль громадянського виховання в суспільній життєдіяльності. Оскільки громадянське виховання - цілеспрямований спеціально організований процес формування громадянських якостей у школярів, які передбачають засвоєння певної системи знань і вмінь, необхідних для успішного включення в різноманітні види діяльності упродовж життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Проблема громадянського виховання і становлення підростаючого покоління була актуальною в різні епохи, розроблялася такими корифеями української наукової та педагогічної думки як: В. Антонович, Г. Ващенко, М. Грушевський, М. Драгоманов, М. Костомаров, А. Макаренко, І.Огієнко, В. Сухомлинський, К. Ушинський, І. Франко та ін.

Проблема виховання громадянськості у підростаючого покоління займає провідне місце серед досліджень 90-х років. Саме в ці роки з'явилися роботи не тільки науково-теоретичного змісту (А. Бабаєв, І. Бех, С. Біленцов, О . В иш н ев сь кий , А. Г а яз ов, О. К и ри ч ук, Г Суколенова та ін.), а й пов'язані із практичною реалізацією ідей громадянського виховання: М. Васильєв, В. Власова, Т. Дем'янюк, О. Дубасенюк, І. Жадан, Л. Калиновська, О. Киричук, Т. Клинченко, Н. Косарєва, А. Крицька, І. Мартинюк, Л. Міщик, В. Оржеховська, Л. Пономаренко, В. Поплужний, О. Савченко, О. Сухомлинська та ін.

Формування цілей статті (постановка завдання). Метою статті є - визначити орієнтовані шляхи підвищення громадянськості студентської молоді через комплексний підхід до проблеми громадянського виховання студентів гуманітарних ВНЗ України.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Однією з актуальних проблем в педагогічній науці є виховання громадянськості, яка пов'язана з ідеєю громадянського суспільства як соціального інституту, пошуків гідного способу існування та самореалізації людини. Для сучасної України виховання громадянськості відіграє особливу роль, оскільки воно покликане сприяти формуванню політичної нації, встановленню громадянського миру і злагоди. Виховання громадянськості тісно пов'язане з широким комплексом завдань з розвитку демократичної, соціальної, правової держави.

Зазначимо, що проблема формування громадянськості набуває особливої актуальності в умовах кризи українського суспільства, яка триває вже більше двох років.

Важливу роль у вихованні громадянськості студентської молоді відіграють усі виховні інститути суспільства: навчальний заклад, родинне середовище, молодіжні організації, об'єднання, розважальні заклади, мікросоціум (вулиця, друзі), громадські організації, культура, релігія, політика, держава тощо [1, 7 - 13].

Аналіз теорії та практики досліджуваної нами проблеми свідчить про наявність протиріч між: актуальністю підвищення якості виховання громадянськості підростаючих поколінь як свідомих громадян своєї Батьківщини і недостатньою увагою з боку викладачів до цього питання; визнанням і державою, і суспільством необхідності здійснення системного процесу виховання почуття громадянськості на всіх щаблях освітньо-виховної системи й неадекватними засобами реалізації цього процесу в рамках вищої школи, недостатнім використанням студентських об'єднань за інтересами та сектору гуртків і спортивних секцій [5, 40 - 47].

Проблема виховання почуття громадянськості молоді в сучасних умовах є комплексним явищем, таким, що не може вирішуватися одноразово, одномоментно й виключно на одному освітньому щаблі [4, 37 - 42]. Виховання громадянськості в нашої молоді має носити поетапний, систематичний характер, реалізовуватися як у середній школі, так й у вищих навчальних закладах. Виключно таке поступове й всеохоплююче розгортання процесу виховання громадянськості стане запорукою результативності цього процесу Але, якщо у вищій школі виховання громадянськості стає більш-менш систематичним явищем, у тому числі завдяки проявам самосвідомості молоді, то у середній школі, зокрема у старших класах такої тенденції не спостерігається, хоча виховання почуття громадянськості у старших підлітків набуває неабиякої значущості у зв'язку зі зростаючими вимогами сучасності до людини як активної, творчої особистості, здатної знайти власне місце в сучасному світі й реалізувати особистісний потенціал.

Економічна криза в Україні у поєднанні з відсутністю загальнонаціональної єдності, нерозвиненістю демократичних інститутів і низькою політичною культурою громадян залишаються характерними рисами сьогодення. Увага до проблеми громадянського виховання пояснюється ще й тим, що сучасна демократія вимагає від підростаючої особистості “не тільки політичної активності, але й глибокого усвідомлення нею своєї ролі й місця в житті суспільства, відповідальності в діях згідно з власними переконаннями та цінностями”. Зрозуміло, що саме у загальноосвітній школі будується система громадянського виховання молоді [3, 5 - 12]. виховання економічний політичний громадянськість

Найбільш актуальними, при взаємодії викладачів зі студентами, які знаходились у зоні бойових дій, є вираховування їх психологічного стану.

Сьогодення констатується тенденцією збільшеної агресивності молоді у міжособистісних стосунках, та у відношенні до їх мікросоціуму.

Кут нахилу виховання громадянськості студентської молоді повинен схилитися у більш тісну взаємодію між педагогами та студентами. Тому ми пропонуємо більше уваги приділяти тезам:

- залучення Інтернет ресурсу (сайти інституту);

- літературні читання;

- будівельні загони;

- СТЕМи;

- тематичні вечори;

- танцювальні секції;

- науково-дослідницькі секції;

- спортивні гуртки різноманітного нахилу;

- гуртки технічної творчості;

- центри духовної культури;

- робота викладачів у гуртожитках.

Невід'ємною складовою успішного

громадянського виховання студентської молоді має стати їхня громадянська активність. Залучення до діяльності об'єднань за інтересами, на нашу думку, є однією з форм прояву такої активності. Зокрема, назріла необхідність активніше використовувати можливості вільного від навчання часу [2].

Дуже важливу роль у теперішній час має використання Інтернет ресурсу. Спілкування викладачів із студентами у соціальних мережах не може не принести позитивного впливу на формування громадянських якостей студентів. Нині ми можемо констатувати, що Інтернет ресурс використовується викладачами, відверто говорячи, не в повному обсязі.

У формуванні особистісних громадянських якостей студентів, які сприяють їхній успішній соціалізації, важливу роль відіграють об'єднання за інтересами, діяльність яких характеризується розвитком рівня використання можливостей позанавчального часу, спрямованістю на особистісний розвиток у різних видах творчої діяльності та спілкування.

Аналіз теорії і практики досліджуваної нами проблеми свідчить про наявність протиріч між: соціальною потребою студентів у більш активній суспільній діяльності в об'єднаннях за інтересами і недостатньою увагою з боку викладачів, фахівців соціальної сфери, громадськості, держави до діяльності таких об'єднань; об'єктивною потребою в посиленні ролі різних суб'єктів педагогічної роботи зі студентською молоддю в об'єднаннях за інтересами і недостатньою теоретичною та методичною розробкою змісту, форм і методів цієї діяльності.

Висновки. Імплементація методики і засобів має показати підвищення громадянської свідомості студентської молоді.

Як показали, а конкретно, у місті Слов'янську події в Східних регіонах нашої країни і маргенально направлена молодь цілком поєдналась із терористичними угрупованнями.

Більш досвідчена і цілеспрямована молодь не взяла в руки зброю.

Можливо це є вагома частина нашої роботи.

Як засвідчила практика, лакмусовим папірцем стала робота зі студентською молоддю у позанавчальний час.

У студентської молоді відповідні знання і цінності формуються шляхом засвоєння ними суспільно-громадської практики, залучення до національно-патріотичної діяльності, яка виступає засобом становлення свідомих громадян, патріотів держави, здатних виконувати чисельні професійні, суспільні, сімейні та інші функції. Відповідно, суспільно-громадська активність - одна із важливих потреб підлітка-патріота- громадянина, який, набуваючи досвіду суспільної практики в школі й сім'ї, упевнено вступає в доросле життя.

Література

1. Концепція національного виховання особистості в умовах розвитку української державності // Шлях освіти. -- 2000. -- № 3. -- С. 7 -- 13.

2. Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх школах // Інформ. зб. Мін-ва освіти і науки України. -- 2004. -- № 10. -- С. 5 -- 12.

Анотація

У статті розглядається проблема між потребою суспільства в вихованні відповідальних громадян, які вільно орієнтуються в складній сучасній соціально-економічній і політичній ситуації зі стійкою особисто значимою громадянською позицією, з одного боку відсутності у більшості молодих людей чинних орієнтирів, громадянських цінностей та ідеалів. Орієнтовані шляхи підвищення громадянськості студентської молоді через комплексний підхід до цієї проблеми.