Стан управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету

Размещено на http://www.allbest.ru/

Луцького національного технічного університету

Стан управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету

Наталія Чернящук, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри комп'ютерних технологій

Анотація

Ключові слова: динаміка, управління, якість підготовки, майбутні інженери-педагоги, магістратура.

Аннотация

Состояние управления качеством подготовки будущих инженеров-педагогов в условиях магистратуры технического университета

Наталья Чернящук, кандидат педагогических наук, доцент кафедры компьютерных технологий, Луцкого национального технического университета

Ключевые слова: динамика, управление, качество подготовки, будущие инженеры-педагоги, магистратура.

Annotation

Condition of management of quality of preparation of future engineered pedagoges in the conditions of magistracy of technical university

Nataliya Chernyashchuk, Ph.D. (Pedagogy), Associate Professor of the Computer Technology Department, Lutsk National Technical University

Keywords: dynamics, management, a quality of preparation, the future engineers-teachers, magistracy.

Постановка проблеми. Управління якістю університету є підсистемою педагогічної системи підготовки майбутніх інженерів-педагогів як множини взаємопов'язаних структурних і в умовах магістратури технічного функціональних компонентів, підпорядкованих цілям виховання, освіти і навчання підростаючого покоління та дорослих людей, що залишається відносно стійкою під час змін. Педагогічна система, в свою чергу, є підсистемою такого надскладного соціального ланцюга як “природа - людина - суспільство”, що становить багаторівневу, динамічну, штучно створену, адаптивну, відкриту й нелінійну соціальну систему. Дослідження її потребує розгляду як у статиці, що дасть змогу моделювати внутрішні складники системи, так і в динаміці, що дозволить отримати наочне уявлення про її еволюцію в педагогічному процесі.

Аналіз досліджень і публікацій. Різні аспекти управління педагогічними системами розкривають у наукових працях з проблем: філософії управління (В. Андрущенко, М. Михальченко, В. Кремень, С. Пазиніч, О. Пономарьов, О. Романовський, Л. Товажнянський); управління педагогічними системами (Ю. Бабанський, В. Бондар, Г. Дмитренко, Г. Єльникова, Л. Калініна, Н. Клокар, В. Курило, В. Луговий, В. Маслов, В. Олійник, В. Пікельна, М. Поташник, З. Рябова, Т Сорочан, В. Сидоренко, П. Третьяков, Є. Хриков, Т Шамова); управління навчанням у вищій школі (С. Архангельський, В. Берека, О. Галус, С. Калашнікова, В. Крижко); психологічних аспектів управління (Л. Карамушка, Н. Коломінський, В. Семиченко, В. Якунін); удосконалення управління системою ПТО (С. Батишев, І. Васильєв, В. Гаськов, С. Гончаренко, Р. Гуревич, Т. Десятов, Н. Ничкало, І. Каньковський, С. Нікітчина, С. Ніколаєнко, І. Лікарчук, В. Мельниченко, Л. Онищук, Т. Рожнова, В. Петренко, Л. Петренко, Л. Сергеєва, В. Шапкін та ін.).

Мета статті - проаналізувати стан управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету.

Виклад основного матеріалу. Емпіричне дослідження стану сформованості управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету здійснювалася поетапно.

На першому етапі емпіричного дослідження було проаналізовано і систематизовано теоретичні джерела, що дало змогу визначити методологічні засади емпіричного дослідження управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету, складено програму дослідження [1; 4; 9].

На другому етапі здійснено пілотажне дослідження на базі вищих технічних навчальних закладів ІІІ - IV рівнів акредитації, що мало на меті визначення й уточнення емпіричних референтів рівнів сформованості управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету, розроблення відповідного методичного інструментарію дослідження [2; 5; 10].

Третій етап передбачав організацію і проведення констатувавльної частини емпіричного дослідження, що зумовило, по- перше, необхідність вимірювання окремих параметрів управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету; по-друге, визначення рівнів управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів; по-третє, дослідження чинників сформованості управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів [3; 6].

Загалом дослідженням було охоплено 872 майбутніх інженерів-педагогів з навчальних закладів III - IV рівнів акредитації з різних регіонів України (табл. 1).

Досліджуваних було поділено на групи залежно від статі, віку. При цьому відсотковий склад груп відповідав загалом представленості у генеральній сукупності даних [7; 8].

Таблиця 1. Розподіл досліджуваних за місцем розташування ВНЗ

За місцем проживання - центральний, західний, південний регіони (26,2%, 44,1%, 11,8% і 17,9% досліджуваних відповідно).

З метою вивчення особливостей ефективності управління якістю підготовки в умовах магістратури студентів було поділено на шість груп (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл досліджуваних за курсами навчання

Для виявлення особливостей ефективності управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури всіх досліджуваних було поділено на дві групи. До групи бакалаврів увійшло 76,4 % досліджуваних, до групи магістрів - 23,6 % досліджуваних майбутніх інженерів-педагогів (табл. 3).

Таблиця 3. Розподіл досліджуваних залежно від кваліфікаційного рівня

З метою виявлення динаміки ефективності управління якістю підготовки брали до уваги також етап професійної підготовки (табл. 3).

У групі бакалаврів виокремлено 22,2 % початківців, а випускників - 77,8 %; у групі магістрів - 63,7 % початківців, а випускників - 36,3 %. Такий розподіл загалом узгоджується із логікою навчального процесу, відповідно до специфіки соціально-демографічної ситуації в країні (табл. 4).

Таблиця 4. Динаміка досліджуваних залежно від етапу професійної підготовки

Серед організаційно-педагогічних чинників нами було виокремлено форму навчання студентів - денну та заочну (93,2% і 6,8 % досліджуваних відповідно), а також рівень акредитації навчального закладу - ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації - 82,1% і 17,9% досліджуваних.

Крім того, було виділено групи майбутніх інженерів-педагогів залежно від віку - до 25 років і старше 25 років (93,1 % і 6,9 % досліджуваних відповідно) (табл. 5).

У розподілі груп досліджуваних студентів залежно від статі виявлено, що у вибірці названа досить незначна кількість майбутніх інженерів- педагогів чоловічої статі (лише 4,8% від всієї кількості досліджуваних), що загалом відповідає відсотковому розподілу майбутніх інженерів- педагогів залежно від статі у генеральній популяції (табл. 6).

Таблиця 5. Розподіл досліджуваних за віком

Таблиця 6. Розподіл досліджуваних залежно від статі

Такий підхід до організації дослідження створив, на нашу думку, передумови для об'єктивного визначення рівнів ефективності управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету, а також визначення організаційно-педагогічних і гендерно-вікових чинників, що найбільшою мірою впливають на рівні його ефективності.

Висновки

інженер технічний управлінський якість

Досягнення системності, науково- практичної цінності дослідження, спрямованого на управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету за критеріями сформованості як окремих складників, так і загалом цієї здатності статистично значущою є суттєва перевага показників студентів експериментальних груп. Якісний аналіз отриманих даних дає можливість стверджувати, що в результаті впровадження управління якістю підготовки майбутніх інженерів-педагогів в умовах магістратури технічного університету відбулися помітні зміни у знаннях її учасників про цілі і зміст процесу управлінської підготовки загалом, насамперед її психологічно-педагогічного складника. На початку дослідження необхідність експериментального пошуку очікуваного результату - достатньої сформованості прогнозованої здатності такого управління, яка, безперечно, є системним утворенням, міцно інтегрованим у контексті особистісно-професійної підготовки. Мету свого навчання студенти трактували переважно досить вузько - як процес оволодіння певним обсягом навчального змісту управлінських знань і вмінь. Студенти дійшли розуміння того, що становлення себе як інженера- педагога може відбуватися лише на основі змістовного усвідомленого аналізу сфери майбутньої управлінської діяльності інженерів- педагогів технічного університету, розуміння її різних психологічних і педагогічних систем. Надалі, на основі зіставлення уявлень студентів про зміст управлінської підготовки із знаннями про мету і завдання майбутньої управлінської діяльності встановлювалися зв'язки між теоретичними та практичним курсами, виявлялися і описувалися способи організації навчальної діяльності, які є оптимальними для оволодіння певним навчальним змістом. Студенти прагнули також оволодіти умінням планувати свій управлінський розвиток після завершення навчання у технічному університеті. Позитивна динаміка такого управління особливо чітко виявилася у студентів-магістрів.

Література

1. Бордовский Г. А. Управление качеством образовательного процесса в вузе /Г. А. Бордовский //Ценности современного образования: регион. аспект / Сев.-зап. отд-ние РАО, ПГУ. -- Архангельск, 2004. -- С. 178 -- 180.

2. Закон України “Про вищу освіту” // Відомості Верховної Ради України (ВВР). -- 2014.-- № 37-38.

3. Моїсєєв Л.М., Ковальчук В.В. Основи наукових досліджень./ Моїсєєв Л.М., Ковальчук В.В. // Навч. пос. -- 5-е вид. -- К.: Професіонал, 2008. -- 240 с.

4. Ожегов С. И. Толковый словарь: 80000 слов и фразеологических выражений / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова; Академия наук -- 4-е изд. доп. -- M.: Азбуковник, 1999. -- 907 с.

5. Панасюк Н. Л. Роль національної політики підвищенні якості в системі вищої освіти України. Комп'ютерно-інтегровані технології: освіта, наука, виробництво: наук. журнал/Н. Л. Панасюк-- Вип. 15 -- Луцьк: Луцький НТУ, 2014. -- С. 173 -- 177.

6. Поташник М. М. Управление качеством образования: Практикоориентированная монография и методическое пособие / под ред. М. М. Поташника -- М., 2000 -- 448 с.

7. Субетто А.И. Ноосферизм. /А.И. Субетто/ / -- СПб.: ПАНИ, 2003. -- 537 с.

8. Татур А.О. Оценка качества обучения и воспитания: трудный путь становления [Текст] / А. О. Татур //Народное образование. -- 2012. -- № 4. -- С. 115--121.

9. Чернишова Є. Р. Формування кадрового потенціалу навчальних закладів системи дипломної педагогічної освіти: науково- практичні основи: монографія /Є. Р. Чернишова; НАПНУ України, Ун-т меседж. Освіти. - К.: Педагогічна думка, 2012. - 472 с.

10. Шишов С.Э. Професійна компетентність педагога / С. Э. Шишов / Освіта і управління. - 2000. - Т4. - №2. - С. 35-40.

References

1. Bordovskyi, H. A. (2004). Upravlenye kachestvom obrazovatelnoho protsessa v vuze [Management of the quality of the educational process in the university]. The values of modern education: the region. Aspect.Arkhanhelsk, pp. 178- 180. [in Russian].

2. Zakon Ukrainy “Pro vyshchu osvitu”. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrain (2014). [Law of Ukraine “On Higher Education”. Information from the Verkhovna Rada of Ukraine]. No. 37-38. [in Ukrainian].

3. Moisieiev, L.M. & Kovalchuk, V.V (2008). Osnovy naukovykh doslidzhen [Law of Ukraine “On Higher Education”. Information from the Verkhovna Rada of Ukraine on the basis of scientific research]. Tutorial,vol.5. Kyiv: Profesional, 240 p.[in Ukrainian].

4. Ozhehov, S. Y. & Shvedova, N. Yu. (1999). Tolkovyy slovar: 80000 slov i frazeologicheskikh vyrazheniy [Intelligent dictionary: 80000 words and phrasal expressions]. Academy of Sciences, vol.4. Moscov: Azbukovnyk, 907 p. [in Russian].

5. Panasiuk, N. L. (2014). Rol natsionalnoi polityky pidvyshchenni yakosti v systemi vyshchoi osvity Ukrainy [The role of national policy for improving the quality of higher education in Ukraine]. Computer-integrated technologies: education, science, production: sciences. Magazine, vol. 15. Lutsk: Lutskyi NTU Publ., pp. 173- 177. [in Ukrainian].

6. Potashnyk, M. M. (Ed.). (2000). Upravlenie kachestvom obrazovaniya: Praktikoorientirovannaya monografiya i metodicheskoe posobie [Management of the quality of education: Practical oriented monograph and methodical manual]. Moscov, 448 p. [in Russian].

7. Subetto, A.Y (2003). Noosferyzm [Noosphericism]. Saint Petersburg: PANY Publ., 537 p. [in Russian].

8. Tatur, A.O. (2012). Otsenka kachestva obucheniya i vospitaniya: trudnyy put stanovleniya [Assessment of the quality of education and upbringing: the difficult path of becoming]. Folk education, no. 4, pp.115-121. [in Russian].

9. Chernyshova, Ye. R. (2012). Formuvannia kadrovoho potentsialu navchalnykh zakladiv systemy dyplomnoi pedahohichnoi osvity: naukovo- praktychni osnovy [Formation of personnel potential of educational institutions of the system of diploma pedagogical education: scientific and practical bases]. NAPUU of Ukraine, Unt. Messenger. Education. Kyiv: Pedahohichna dumka,472p. [in Ukrainian].

10. Shyshov, S. Ye. (2000). Profesiina kompetentnistpedahoha [Professional competence of the teacher]. Education and Management, vol.4, no.2, pp. 35-40. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru