Діагностика рівня сформованості інформологічних компетентностей майбутніх учителів інформатики

Key words: diagnostics, informology, competence of Informology.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Введення стандартів загальної середньої освіти [2], вивчення інформатики в 5-9 класах зумовлює необхідність внесення змін до змісту підготовки вчителів інформатики у вищих навчальних закладах України. Зміна змісту підготовки необхідна також і у зв'язку зі змінами підходів до вивчення базових понять інформології як у середній, так і у вищий школі [3].

Однією з основних складових освітнього процесу у вищий школі відповідно до нової редакції Закону України «Про вищу освіту» [5] є система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, що повинна базуватися на дієвих механізмах моніторингу результатів освітнього процесу на всіх його етапах, у тому числі й у ході формування інформологічних компетентностей майбутнього вчителя інформатики.

Аналіз останніх публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми. Різні напрями реалізації компетентнісного підходу в ході підготовки вчителя інформатики розглядали: В. Биков, М. Жалдак, Н. Морзе, С. Раков Ю. Рамський О. Спірін, Ю. Тріус та ін. про методичні системи навчання вчителів інформатики та математики на основі компетентнісного підходу; М. Головань Н. Морзе, П. Нікітін, Н. Сороко, О. Спірін, А. Худякова та ін. про структуру інформаційних (інформаційно-комунікаційних) компетентностей учнів середньої школи та вчителів; В. Бурмакіна, О. Глазунова, Ю. Жук, М. Зелман, В. Зінченко, І. П'янковська, Н. Морзе, Є. Смирнова-Трибульська, І. Фаліна та ін. про засоби і методи моніторингу рівнів сформованості компетентностей.

Як зазначає М. Жалдак та ін. [4], провідною функцією вчителя інформатики є навчальна функція, що передбачає набуття ним, поряд з іншими знаннями і вміннями, ґрунтовних знань з інформатики на рівні значно вищому рівня шкільних курсів, на рівні, що відповідає сучасному стану предметної галузі. «Не менш важливою функцією вчителя інформатики є організація й управління навчально-виховним процесом, здійснення моніторингу, оцінювання і аналізу результатів навчання...» [4, с. 5].

Мета статті полягає в обґрунтуванні підходів до діагностики рівня сформованості інформологічних компетентностей майбутніх учителів інформатики.

Виклад основного матеріалу дослідження. М. Головань зазначає, що у структурі інформатичної компетентності значне місце займають компетентності, які за раніше проведеними автором дослідженнями [10] є складовими інформологічних компетентностей. Ці компетентності виявляються в таких ознаках [1]: мати уявлення про сутність інформації, інформаційних процесів, засоби опрацювання повідомлень; демонструвати вміння здійснювати інформаційні процеси збирання, передавання, опрацювання та зберігання повідомлень із використанням сучасних комп'ютерних технологій.

У моделі системи професійних компетентностей учителя інформатики, запропонованій М. Жалдаком, Ю. Рамським та М. Рафальською базовими компетентностями, що складають фундаментальну основу предметних компетентностей, визначені інформологічно-методологічні [4] (рис. 1.).

І хоча автори не деталізують складові інформологічно-методологічної компетентності, вони зазначають, що розроблена модель може бути покладена в основу створення й уточнення компонентів методичних систем підготовки майбутніх учителів інформатики.

О. Спірін [9] детально аналізує співвідношення понять «інформатична компетентність» та «інформаційно-комунікаційна компетентність». Перша з них має загальніший характер і включає другу. При цьому він стверджує, що в ході підготовки майбутнього вчителя інформатики, як і в процесі навчання учня середньої школи (особливо профільної), переважно формуються інформатичні компетентності і варто вживати поняття «інформатична компетентність». вчитель інформатика освіта компетентність

Орієнтуючись на рекомендації ЮНЕСКО по структуруванню інформаційно-комунікаційних компетентностей учителів, О. Спірін пропонує використовувати в ході підготовки вчителів інформатики (за переліком галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти 2015 року спеціальність 014 Середня освіта (Інформатика)) «орієнтовний опис індикаторів рівнів ІКТ-компетентності» [9, с. 26-27]. Використовуючи запропонований О. Спіріним підхід і враховуючи матеріали попередніх досліджень щодо структури інформологічних компетентностей [10], сформулюємо орієнтовний опис індикаторів рівнів сформованості цих компетентностей:

1. рівень, початковий. Продемонструвати елементарне розуміння суті понять «інформація», «повідомлення», «дані», «інформаційні процеси», «код», «кодування». Розрізняти види повідомлень за способом сприйняття. Називати одиниці вимірювання довжини двійкового коду. У загальному вигляді описувати завдання інформатики, як науки, наводити приклади використання її досягнень в побуті та професійній діяльності.

2. рівень, мінімально-базовий. Продемонструвати елементарне розуміння суті та історії розвитку ІКТ. Розрізняти засоби призначені для передавання, опрацювання та зберігання повідомлень; наводити приклади таких засобів для різних історичних періодів. Наводити приклади сучасних засобів для передавання, опрацювання та зберігання повідомлень, описувати основні принципи їхньої побудови. Описувати відмінності між поняттями «повідомлення» та «дані», наводити приклади подання повідомлення різними способами, кодування та декодування повідомлень. Формулювати означення одиниць вимірювання довжини двійкового коду, визначати довжину двійкового коду повідомлення при використанні різних систем кодування. Описувати принципи реалізації інформаційних процесів у сучасних комп'ютеризованих засобах. Використовувати знання з інформології для розв'язування елементарних професійних завдань.

3. рівень, базовий. Подавати основні закономірності інформології логічно та послідовно. Розуміти співвідношення понять «сигнал» і «повідомлення». Демонструвати розуміння основних закономірностей розвитку інформатики як науки та ІКТ. Самостійно знаходити, аналізувати та тлумачити відомості з інформології. Використовувати знання з інформології для розв'язування основних професійних завдань.

4. рівень, підвищений (розширення базових компетентностей). Розуміти та використовувати закономірності інформології для оптимального добору засобів у ході пошуку, відбору, критичного аналізу, передавання, опрацювання та зберігання відомостей з області професійних інтересів. Уміти ефективно подавати навчальний і науковий матеріал, ураховуючи закономірності дизайну та композиції, особливості складу слухачів. Бути здатним вносити пропозиції щодо підвищення ефективності навчального процесу з тем інформології, на основі розуміння цілей і особливостей використання ІКТ в навчанні, моделюванні та проектуванні навчальної діяльності учнів.

5. рівень, поглиблений. Володіти предметною галуззю інформології на поглибленому рівні, знати та розуміти особливості різних підходів до означення базових понять: «інформація» та «кількість інформації», пояснювати на основі критичного аналізу обмеженість певних з них. Розуміти й ефективно використовувати зв'язки інформології з іншими складовими інформатики, іншими науками, зокрема математикою, кібернетикою, бібліотекознавством і документознавством. Критично оцінювати нові теорії, обґрунтовувати рівень їхньої науковості на основі даних із різних джерел. Бути здатним розв'язувати інноваційні професійні завдання.

6. рівень, дослідницький. Демонструвати повне володіння предметною галуззю інформології. Володіти сучасними методами досліджень, засобами ІКТ та використовувати їх для проведення досліджень у галузі інформології та в професійній діяльності, здійснювати критичну оцінку та узагальнення результатів досліджень. Формулювати наукові гіпотези, уточнювати їх на основі результатів проведених досліджень.

Підготовка вчителя інформатики освітнього ступеня бакалавр повинна задовольняти вимоги третього і частково четвертого рівня індикаторів сформованості інформологічних компетентностей. У випускників ЗНЗ інформологічні компетентності повинні бути сформовані на другому, мінімально-базовому рівні.

Разом з тим, поряд із проблемою визначення структури компетентностей, яких повинен набути майбутній учитель інформатики, необхідно мати засоби діагностики сформованості цих компетентностей на різних етапах підготовки. Значначастина науковців вказує на значні труднощі, що виникають у процесі діагностування тих чи інших компетентностей особистості. Так Дж. Равен стверджував, що «навчання компетентностям гальмується труднощами вимірювання та підтвердження особливостей компетентностей» [7, с. 295].

Компетентності та результати навчання є основними категоріями студентоцентрованого навчання, який покладено в основу рекомендацій щодо розроблення сучасних освітніх програм підготовки фахівців [8]. Згідно з методологією ТЮНІНГ (Tuning educational structures in Europe міжнародний проект «Налагодження освітніх структур в Європі» ініційований європейськими університетами на розвиток Болонського процесу) «результати навчання це формулювання того, що, як очікується, повинен знати, розуміти, бути здатним продемонструвати студент після завершення навчання» [8, с. 7].

Результати навчання повинні бути сформульовані як для всього періоду навчання, так і до окремих його етапів, завершених модулів. Результати навчання формулюються в термінах компетентностей. Різниця між результатами навчання і компетентностями в тому, що перші формулюються викладачами на рівні освітньої програми, а також на рівні окремої дисципліни, а компетентності набуваються особами, які навчаються.

Ще однією суттєвою відмінністю результатів навчання від компетентностей є тривалість останніх у часі. Якщо результати навчання чітко прив'язуються до певної освітньої програми, навчальної дисципліни і навіть до певного періоду вивчення навчальної дисципліни, то компетентності набуваються поступово, формуються, як правило, комплексом навчальних дисциплін. Починають формуватись на одному рівні освітньої програми (наприклад, першому бакалаврському), а закінчується їх формування на іншому, вищому (наприклад, на третьому освітньо-науковому). У багатьох випадках завершення формування компетентностей здійснюється після навчання за певною освітньою програмою, у ході практичної діяльності фахівця.

Діагностика рівня сформованості предметних компетентностей здійснюється на основі заздалегідь визначених в освітній програмі результатів навчання сформульованих у термінах компетентностей. Згідно з матеріалами проекту Тюнінг результати навчання сфокусовані: на очікуваних навчальних досягненнях студента; на тому, що може продемонструвати (знає, розуміє, здатен зробити) студент після завершення певного етапу навчання [8, с. 17].

Формулювання результатів навчання відповідно до оновленого Закону України «Про вищу освіту» повинно передбачати їхню вимірюваність [5]. Тобто передбачати не тільки виявлення факту наявності у студента тих чи інших знань і вмінь, але й забезпечити їхнє ранжування за рівнями. Це можливо, якщо застосувати для формулювання результатів навчання таксономію Блума.

Приклад, формулювання результатів навчання з інформології відповідно до запропонованої методики для рівня випускника ЗНЗ та для першого бакалаврського рівня вищої освіти подано в табл. 1:

Таблиця 1 Приклади формулювання результатів навчання з інформології у термінах компетентностей

Наведена таблиця не є повним відображенням вимог до результатів навчання з інформології, а служить лише ілюстрацією підходів до формулювання таких вимог різного освітнього рівня.

Залежно від очікуваних результатів навчання добираються засоби діагностики сформованості тих чи інших компетентностей. Наприклад, для перевірки, чи вміє учень здійснювати впорядкування повідомлень за способом їх подання, можна запропонувати таке завдання [6, с. 6]:

Таблиця 2

Розподіліть повідомлення за способом подання (результат подайте у вигляді наступної таблиці):

А для перевірки, чи зможе майбутній учитель інформатики обґрунтувати неможливість чіткого означення поняття «інформація», варто запропонувати завдання:

Використовуючи наведені цитати, що описують інформацію, зробіть висновок про можливість означення поняття «інформація» та вимірювання її кількості.

М. М. Моїсеєв: «Строге і достатньо універсальне означення інформації навряд чи можливе... Всі явища неживої природи можуть бути пояснені без використання терміна «інформація».

О. Г. Гейн та ін. : «Інформація це довільна послідовність символів.; кожний новий символ збільшує кількість інформації».

А. Г. Кушніренко та ін. : «Інформація це не тільки відомості з книги, газетної замітки або програми новин, але й відомості, що зберігаються в формі ключа, в структурі складної біологічної молекули, в радіосигналах, що передаються на космічний корабель».

Формат статті не дозволяє в повному обсязі навести систему завдань для діагностики інформологічних компетентностей. Із комплексом подібних завдань для загальної середньої освіти можна ознайомитися за посібником з інформатики для 9-го класу [6].

Висновки

Діагностика рівня сформованості інформологічних компетентностей майбутніх учителів інформатики повинна базуватися на розумінні структури цих компетентностей, чітко визначених освітньою програмою певного рівня вимогах до результатів навчання. Формулювання результатів навчання з інформології у термінах компетентностей на основі таксономії Блума забезпечує студентоцентристський підхід до навчання та надає можливість діагностувати сформованість тих чи інших компетентностей на різних рівнях і етапах освітнього процесу.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. Треба в подальшому детально розробити вимоги до результатів навчання з усього курсу інформології та створити систему завдань, у тому числі компетентнісних, для діагностування інформологічних компетентностей майбутніх учителів інформатики освітнього рівня «бакалавр».

Список використаних джерел