Формування готовності до саморозвитку майбутнього вчителя музики у процесі вокально-хорового навчання

Метою статті є розкриття особливостей формування готовності студентів факультетів мистецтв до саморозвитку в процесі вокально-хорового навчання.

У наукових дослідженнях В. Бондаря, Г. Гагаєва, І. Ісаєва, Н. Левітова, Н. Мойсеюк, П. Підласого, С. Сисоєвої, В. Сластьоніна та ін.) окреслено поняття "готовність" як систему психолого-педагогічних і спеціальних компетентностей, що формуються засобами цілеспрямованого та послідовного впливу комплексу форм, методів і технологій навчання та виховання на особистість. Безпосередньо специфічний зміст готовності складають особистісні якості, властивості, утворення й установки, а головною функцією готовності є установка на виконання певних видів діяльності. Тому ми розглядаємо готовність як передумову і, одночасно, умову якісної діяльності за фахом у системі навчання майбутніх учителів музичного мистецтва. Під готовністю до саморозвитку розуміємо результат фахової підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва (мета, зміст, сутність, методи, технології, форми, засоби навчання, способи організації спільної діяльності суб'єктів навчання, тощо), що визначається теорією і практикою освітнього процесу.

У цьому процесі визначальними є емоційно-особистісні показники, що виражаються в особливостях мотиваційної сфери особистості, оцінному ставленні до явищ оточуючого світу, емоційній наповненості внутрішнього світу [1, 149]. Ґрунтовними чинниками цих показників є переконання, інтереси, прагнення, ставлення до професійної діяльності; ідеали, особистісні судження як основа любові до професії. В основу побудови експериментальної методики готовності майбутнього вчителя музики до саморозвитку в процесі вокально-хорового виконавства покладено системний, рефлексивно-діяльнісний, творчий, особистісний підходи, що забезпечують цілісність і ефективність вказаного процесу.

З цієї позиції основними завданнями формувального експерименту виступає: здійснення педагогічного впливу на процеси створення студентами їх власної музично-інтерпретації у процесі вокально-хорової діяльності, формування потреби у самостійній роботі над змістом музичних творів; сприяння розвитку вміння здійснювати самооцінку та рефлексію; створення умов для творчого самовираження: вміння висловлювати особистісні судження, підвищення музичної ерудованості, прояву самостійності, прагнення до самопізнання та потреби у самовиявленні в музично- інтерпретаційній діяльності у процесі вокально-хорової діяльності

У підготовці майбутніх учителів музики важливо використовувати як репродуктивні, так і продуктивні методи навчання та виховання, взаємодія яких створює можливість розкрити індивідуальні особливості студентів. Тому в ході експериментальної роботи передбачалося використання таких методів та прийомів навчання, як вербальні (розповідь, пояснення, коментар, бесіда, групове обговорення, роз'яснення), практичні (вокальний показ, навчальні ігри, технічні вправи), наочні (аудіовізуальні, відеовізуальні, презентації, репродуктивні - демонстрація прийомів художньої, виконавської діяльності), опорно- ілюстративні (здійснення самостійних пошуків можливостей інтерпретації музичних творів), евристичні (відкриття варіативних можливостей тлумачення вокально-хорових текстів, створення образних характеристик головних тем твору), проблемно-пошукові (організація диспутів, дискусій, використання проектних методів).

Розроблена методика формування готовності майбутніх учителів музики до саморозвитку має варіативний і корекційний характер. Передбачено гнучкість освітнього процесу, що відповідає потребам особистості. Важливою умовою експериментальної роботи є потреба сформувати у молоді передумови до постійної освіти протягом усього життя. Це передбачає різнобічний інтелектуальний і творчий розвиток студентів, формування у них гнучких якостей, здібностей, здатностей до професійного саморозвитку.

У ході формувального експерименту студенти приходять до усвідомлення необхідності процесу професійного саморозвитку, самостійній постановці цілей цього процесу, оволодіння формами, методами і засобами їхнього рішення, побудові індивідуальної стратегії процесу та її реалізації. Удосконалення зазначених методик ґрунтувалось на використанні інтеграційних зв'язків змісту навчальних дисциплін "Педагогіка", "Історії педагогіки", "Психологія", "Постановка голосу" "Хоровий спів", у якому з урахуванням особливостей мистецької спеціальності акцент зроблено на мотивацію до професійного саморозвитку; модифікації курсу "Методики викладання музики в школі", спрямованого на формування здатності до професійного саморозвитку майбутнього вчителя музики; педагогічній практиці, завданням якої є самоусвідомлення між "Я реальним" та "Я як майбутній вчитель", науково-дослідній, позааудиторній, самостійній роботі студентів, покликаних забезпечити як особистісний, так і професійний саморозвиток. При здійсненні міжпредметних зв'язків, ми прагнули не тільки до узагальнення, а й диференціації знань студентів.

Визначимо етапи формування здатності до професійного саморозвитку, які дозволили б реалізувати зазначені цілі відповідно до структурних компонентів формування готовності до професійного саморозвитку, а саме: початковий, формувальний, рефлексивний. У рамках цієї статті здійснюємо спробу висвітлити особливості початкового етапу формувального експерименту.

Початковий етап експерименту став етапом професійного самопізнання (студент пізнає себе як майбутнього професіонала), стимуляції мотиваційної установки студентів на процес професійного саморозвитку; порівняння особистісно-професійних якостей з вимогами, що висуваються до студента як до майбутнього вчителя музики.

Для підвищення рівня вмотивованості студентів до саморозвитку в експериментальних групах впроваджувались форми та методи роботи, що ведуть до усвідомлення студентами необхідності самовдосконалення, постановки цілей цього процесу. Цей етап був реалізований через навчальний курс "Пропедевтика", покликаний сприяти усвідомленню майбутніми вчителями музики змісту та організації професійно-педагогічної освіти, значущості педагогічної професії, особистої та професійної самореалізації в педагогічній та мистецькій сферах професійної діяльності. На цьому етапі необхідно було розглянути особливості освітньо-кваліфікаційної характеристики майбутнього вчителя музики, ознайомити з навчальним планом спеціальності, розкрити уявлення про права та обов' язки студентів; розкрити професійні та особистісні якості й здібності майбутнього вчителя музики, дію самоосвіти, саморозвитку, самореалізації та самовиховання у процесі становлення педагога-професіонала.

Відповідно до зазначеної мети при вивченні курсу ставляться такі завдання: розвиток інтересу студентів до професійно-педагогічної діяльності; усвідомлення її особистої та соціальної значущості на сучасному етапі розвитку суспільства; розвиток у студентів мотивації, адекватної цінностям професійної освіти та мистецької й педагогічної діяльності; активізація процесу особистісно-професійного самопізнання, саморозвитку, самореалізації та самовиховання у ході набуття педагогічної професії у вищому навчальному закладі; формування образу сучасного вчителя музики.

Запропонована лекція "Теоретичні основи проблеми саморозвитку художньо- творчого потенціалу вчителя" дозволила розкрити такі категоріальні поняття, як "професійний саморозвиток", "професіонал", "вчитель музики", "потенціал", "художньо- творчий потенціал". Важливим поступом в опануванні темою було проведення семінарського заняття, мета якого полягала в прийнятті спільного варіанту визначення досліджуваного поняття "саморозвиток". В основу семінару був покладений один з способів організації діяльності студентів - педагогічна майстерня, що включав: постановку проблеми (мозковий штурм) - об'єднання в групи для вирішення проблем (жеребкування) - індивідуальне висловлювання в групі з даної проблеми, формулювання гіпотези - вибір гіпотези - висування та відстоювання свого варіанта групою [3, 36]. Для ефективності даного методу, важливою умовою є визнання усіх думок, які пропонують студенти, використовуючи безоціночне ставлення. Це є ефективним чинником для формування у студентів активної позиції, створення атмосфери успіху, формування позитивної Я- концепції майбутнього вчителя музики.

Учасникам було запропоновано змінити групи та виконати нове завдання: графічно представити визначення поняття "самореалізація". Кожна з груп представила цікаве зображення, кольорова гама зображень свідчила про те, що в групах панує позитивний настрій у учасників. Обрані: червоний, жовтий, білий, синій кольори за тестом М. Люшера відповідають людям, що добре та впевнено почуваються у товаристві собі подібних, легко вирішують конфліктні ситуації, допитливі, легко пристосовуюся як до людей так і обставин [2, 42].

Наступна лекція "Мотивація саморозвитку майбутніх учителів музики" розкриває сутність мотиваційних процесів, їх впливів на особистість загалом і саморозвиток, зокрема. Важливим аспектомцієї роботи є активізація внутрішніх мотивів студентів. Заплановане семінарське заняття передбачало актуалізацію в студентів позитивних внутрішніх мотивів. Розпочато було заняття з вправи "Відкритий кулак": група ділиться на пари, де один з учасників стискає руку в кулак, інший намагається зробити так, аби його партнер розігнув пальці. Через дві хвилини учасники міняються ролями, після закінчення учасники діляться своїми враженнями. Ця гра дає студентам усвідомлення того, що зробити щось можна лише тоді, коли ти хочеш це зробити, або є стимули це зробити, а не тому, що хтось тисне на тебе. Зміни мають початися з середини на найнижчому рівні, тобто йти від бажання особистості їх розпочати - від внутрішньої стійкої мотивації. Далі було проведено опитування, під час якого у індивідуальному зверненні до учасників експериментальної групи було задано такі запитання: "У вас у житті є мета?", "Ваша мета пов'язана з професійною діяльністю вчителя музики?", "Ви б хотіли, щоб ваш учень відчував красу мистецтва, як відчуваєте її ви?", "Ви знаєте, на що ви здатні?", "Ви знаєте свої творчі можливості?", "Ви колись замислювались над своїм професійним майбутнім?" та інші. Це експрес-опитування не передбачало розгорнутої відповіді респондентів; відсутність відповіді теж мала значення, тому що запитання були спрямовані на внутрішній світ особистості студента, його самосвідомість, цільові орієнтири, установки, цінності, тобто до тих особистісних характеристик, які вироблені вибірковим ставленням самої особистості студента до навколишнього середовища. За допомогою запитань відбувався вплив на мотиваційну сферу респондентів, стимулювання пізнавального інтересу майбутнього вчителя музики, наявності особистісного інтересу до проблеми професійної саморозвитку майбутнього учителя, значущої мети. Далі ми встановлювали та класифікували мотиви студентів стосовно майбутнього процесу професійного саморозвитку. Установка студентів на навчання у вищому навчальному закладі може мати різне мотиваційне забарвлення: домінантно-конструктивне (орієнтація на зміст професійної діяльності, творчість у ній, активність і саморозвиток у професійній сфері) або ситуативно-споживче (залежність від обставин, орієнтація на зовнішні фактори, заробіток тощо).

Для підтримки і стимулювання установки студентів на процес професійного саморозвитку на заняттях використовувався професійно-значущий матеріал і спеціально організовані форми роботи, що дозволили активізувати такі мотиви професійної діяльності: мотиви розуміння призначення професії, орієнтацію на процес (результат) професійної діяльності, мотиви професійного спілкування і самореалізації особистості в професії.

У процесі цієї роботи важливо розвинути у студентів позитивне ставлення до професії вчителя музики в загальноосвітній школі, що ґрунтується на компетентному уявленні про особливості майбутньої професійної діяльності, професійні функції вчителя музики; розвитку умінь професійного цілепокладання, яке відповідає гуманістичній спрямованій стратегії професійної самореалізації майбутнього вчителя музики; активізації потреби у професійно-педагогічному самовдосконаленні та саморозвитку.

Період самопізнання продовжується в період першої педагогічної практики, де студенти набувають свій неоцінений практичний досвід викладання музики. Вивчаючи та аналізуючи досвід роботи вчителя музики, спостерігаючи за його професійно-особистісними якостями, студенти намагаються виявити найхарактерніше в його педагогічній та музичній діяльності, тобто намагаються наповнити змістовно індивідуальну карту суб'єктивного досвіду. Відбір змісту вокально-хорового навчання означає залучення студентів до якомога повнішого охоплення кращих надбань вокально-хорового виконавства. Звернення до якомога повнішого охоплення надбань вокально-хорового мистецтва, та їх системного, упорядкованого й педагогічно доцільного залучення до програм навчання. Цілісність цього процесу передбачає певну зорієнтованість навчальних планів і програм на ті художні напрямки, мистецькі школи, жанрово-стильові підходи, які дають можливість отримати повне, всеохоплююче уявлення щодо розвитку вітчизняної й світової вокально-хорової культури. Художня інформація, відомості, представлені в навчальних планах і програмах мають бути взаємоузгодженими, задля протидії фрагментарності саморозвитку майбутніх учителів музичного мистецтва.

У висновках доцільно зазначити, що результати першого етапу формувального експерименту показали, що формування готовності майбутніх учителів музичного мистецтва до саморозвитку у вокально-хоровій діяльності процес складний та довготривалий. Здійснювати його необхідно поетапно, послідовно, постійно зацікавлюючи студентів результатами вокально-хорової діяльності з учнями.

Література

1. Козир А.В. Професійна майстерність учителів музики: теорія і практика формування в системі багаторівневої освіти: [монографія] / А.В .Козир. - К.: НПУ імені М.Драгоманова, 2008. - 378 с.

2. Туріщева Л.В. Професійний розвиток педагога: психологічний аспект / Туріщева Л.В. - Х.: Основа,2006. - 144с.

3. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: [учебное пособие / Селевко Г.К. - М.: Народное образование, 1998. - 256 с.

4. Словник-довідник педагогічних та психологічних термінів [за ред. А.І. Кузьмінського]. - Черкаси: ЧДУ ім. Б.Хмельницького, 2002. - 48 с.

Размещено на Allbest.ru