Педагогічний досвід формування базових компетентностей із судноводіння в процесі профільного навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

педагогічний досвід формування базових компетентностей із судноводіння в процесі профільного навчання

М.О. Мусоріна

здобувач,

У статі узагальнено педагогічний досвід організації процесу формування базових компетентностей із судноводіння в процесі профільного навчання. Опрацьовано жорсткі, кількісно і якісно обґрунтовані, регламентовані вимоги ІМО (міжнародної морської організації), які підсилюють потребу в обоє'язковій широкодіапазонній підготовці фахівців, зокрема в умовах профільного навчання старшокласників у загальних навчальних закладах.

Ключові слова: старшокласники, базові компетентності, судноводіння, профільне навчання, вимоги ІМО, підготовка судноводіїв, специфіка професійної діяльності судноводіїв, безпека судноплавства, англомовна технічна компетентность.

Мусорина М. О. Педагогический опыт формирования базовых компетентностей по судовождению в процессе профильного обучения.

В статье обобщен педагогический опыт организации процесса формирования базовых компетенций по судовождению в процессе профильного обучения. Обработаны жесткие, количественно и качественно обоснованные, регламентированные требования ІМО (международной морской организации), которые усиливают потребность в обязательной широкодиапазонной подготовке специалистов, в частности в условиях профильного обучения старшеклассников в общеобразовательных учебных заведениях.

Ключевые слова: старшеклассники, базовые компетентности, судовождение, профильное обучение, требования ІМО, подготовка судоводителей, специфика профессиональной деятельности судоводителей, безопасность судоходства, англоязычная техническая компетентность.

Musorina М. О. Pedagogical Experience of the Formation of Basic Competencies on Navigation in the Process of Profile Training.

In this article we have summarized the teaching experience of the process of the formation of high school students' basic competencies on navigation during profile education. We have processed hard, quantitatively and qualitatively justified, regulated requirements of that IMO are strictly prescribed by the maritime conventions and resolutions,and which are constantly amended and supplemented in terms of marine branches and the automatization of the crew activities of they reinforce the need for mandatory wide-ranged training, particularly in conditions of profile training of senior pupils at secondary schools.

Key words: high school students, basic competence, navigation, profile training, the requirements of IMO, training of navigators, the specificity of professional activity of navigators, navigation safety, English-speaking technical competence.

Надзвичайно велика кількість і різноманітність державних та міжнародних вимог щодо забезпечення безпеки на суднах, які відрізняються багатьма параметрами підсилює проблему та вказує на необхідність здійснення неперервного підвищення базових компетентностей судноводіїв. З часом означені вимоги підсилюються новими потребами практичної дійсності, а тому всі морські країни зобов'язані нівелювати невідповідності у системах освіти.

Як відомо, ІМО також постійно приймає нові директиви, установки та нормативні акти, що за своєю сутністю спрямовуються на підвищення безпеки. Це в свою чергу породжує або підсилює питання підвищення рівня знань судноводіїв в області англійської мови, розв'язання якого також можна розпочати в умовах профільного навчання в загальних навчальних закладах. До того ж жорсткі, кількісно і якісно обгрунтовані, регламентовані вимоги, які строго прописані морськими конвенціями і резолюціями, постійно змінюються та доповнюються в умовах технологізації морських галузей та автоматизації діяльності екіпажів. Вони також підсилюють потребу у обов'язковій широкодіапазонній підготовці, зокрема в умовах профільного навчання старшокласників. Для майбутніх судноводіїв організація профільного навчання в загальних навчальних закладах надає можливість постійного підвищення професійного конкуренте спрямованого рівня, системного оновлення і корекції їхньої професійної підготовленості у неперервних умовах оновлення технічного потенціалу та матеріального оснащення морської галузі. Наголосимо, що для судноводіїв, більше ніж для інших фахівців морських спеціальностей, є обов'язковою «ступінчаста підготовка, починаючи з посад практикантів (кадетів), матросів, стажерів та осіб судноводійного командного складу різних рівнів» [9, с. 45], яка включає формування базових компетентностей старшокласників із судноводіння в процесі профільного навчання. Профільне навчання є пропедевтичним етапом професійної підготовки шляхом поглиблення, розширення і оновлення професійних знань, умінь і навичок.

Мета роботи: узагальнити педагогічний досвід організації процесу формування базових компетентностей старшокласників.

Структура навчання формування базових компетентностей старшокласників із судноводіння в процесі профільного навчання передбачає можливість започаткування особистого портфоліо кожного учня, а саме набуття здатностей виконувати додаткові завдання та обов'язки в межах своєї спеціальності. Одним із завдань формування базових компетентностей старшокласників із судноводіння в процесі профільного навчання є підготовка учнів до самостійного навчання впродовж усього життя. Сформувати таку якість означає озброїти учня навичками й вміннями самостійної діяльності, навчити його самостійно поповнювати, уточнювати, критично переоцінювати свої технічні знання з метою їх подальшого розвитку та використання в професійних інтересах. У зв'язку з викладеним вище, актуальною стає проблема формування у слухачів навичок та вмінь самостійної роботи з іншомовним текстовим матеріалом технічного змісту.

Слід зауважити, що методом навчання називають спосіб організованої, взаємопов'язаної діяльності суб'єктів навчально-виховного процесу (викладачів та курсантів), яка спрямовується на вирішення освітніх завдань (М. Алексюк, Б. Ананьєв, Ю. Бабанський, В. Бондар, Л. Виготський, В. Давидов, П. Гальперін, Л. Занков, О. Савченко, М. Скаткін А. Леонтьєв, І. Лернер, М. Махмутов, В. Паламарчук, І. Підласий, С. Рубінштейн та ін.). Частковим явищем методу навчання є прийом навчання, який цілеспрямовано застосовується, наприклад, для активізації уваги курсантів, підготовки до самонавчання, формування уміння самостійної роботи. Розпізнають категоріальний розподіл методів навчання, зокрема, за [7] (Мал. 1): дидактичними завданнями, що потребують розв'язування на відповідному етапі процесу навчання (М. Данилов, Б. Єсипов); джерелами передавання та природою сприйняття інформації (С. Петровський, Е. Талант); характером пізнавальної діяльності (М. Скаткін, І. Лернер) та на основі внутрішнього логічного шляху засвоєння знань.

Інтеграційним поштовхом до появи та розвитку традиційних та інноваційних методів стає прогрес у науці, техніці, інформатизації та технологізації суспільства. У розробленні системи, а саме виборі методів профільного навчання зі спрямуванням на формування базових компетентностей старшокласників із судноводіння надалі будемо керуватись вище викладеними досвідом науковців та науковими позиціями Ю. Бабанського, що пропонує вирізняти три інтегровані групи методів навчання, кожна з них передбачає, у свою чергу, розгалуження на кілька класифікацій.

Man. 1. Категоріальний розподіл методів навчання

В основу виокремлених груп дидакт покладає (Мал. 2) [5]: організацію та реалізацію навчально-пізнавальної діяльності; стимулювання і мотивацію навчально-пізнавальної діяльності; контроль і самоконтроль навчально-пізнавальної діяльності. На підставі з'ясованого та викладеного системою профільного навчання зі спрямуванням на формування базових компетентностей старшокласників із судноводіння повинна враховуватись специфіка професійної діяльності судноводіїв: певний ризик для життя, неперервні масштабні зміни на ринку праці, динамічний інноваційний розвиток технічного оснащення, що спричиняє постійне поповнення глосарію з англійської мови тощо.

Мал. 2. Групи методів навчання (за Ю. Гаванським)

Обов'язковість підвищення рівня знань з англійської мови в технічній галузі, вказує на потребу систематизації мовленнєвих спрямувань [10; 1; 4]. Привертає увагу їх розподіл на три класи, здійснений P. Robinson [3]: англійська мова для спеціальних цілей (англ. English for Specific Purposes - ESP); навчальних/академічних цілей (англ. English for Academic Purposes - EAP); для професійних цілей (англ. English for Occupational Purposes - EOP).

Услід за О. Демченко, ми будемо вживати термін «англійська мова для морських цілей» (англ. English for Marine Purposes - EMP). Відомі фахівці цього лінгвістичного напряму (A. Glover, E. Johnson, D. Kalogjera, B. Pritchard, P. Strevens, P. Trenkner, F. Weeks) вважають, що з мовознавчої позиції цей різновид мовлення відноситься до професійно орієнтованої англійської мови, що рекомендована морським товариством до використання фахівцями морської галузі [5]. Узагальнюючи думку дослідників конкретизуємо, що EMP використовується у морському середовищі [2] в процесі судноводіння у морському середовищі (на борту судна, в порту тощо) при обміні радіотелефонними чи електронними повідомленнями тощо.

Питання різниці між EGP (англійської для загальних цілей) та ESP (англійської для спеціальних цілей) було вирішено в літературі, в теорії та на практиці. Hutchinson і Waterscтвepджyють, що немає жодної різниці між ними в теорії; проте, є величезна різниця у практиці. ESP відрізняється від EGP в тому сенсі, що вивчені слова і речення предмету відносяться до конкретної області чи дисципліни. У нашому випадку Навігація, Морська інженерія та предмети/теми належать до загальної англійської та загальної морської англійської. Базові підходи та принципи розробки навчальних матеріалів мають наступне значення: а) оригінальні джерела матеріалів та їхня мінімальна адаптація; б) лінгвістичний аналіз використовується для представлення та пояснення професійних понять та фактів; в) розширення навичок студентів включає пошук різних джерел інформації з предмету: підручники різних авторів, Інтернет, додаткові матеріали; г) розширення матеріалів для студентів з різних мовних професійних рівнів.

Спеціалісти з MET (Морська освіта та підготовка) розробили «Критерій оцінювання морської англійської STCW» (C. Cole, P. Trenkner), який включає дескриптори рівнів компетенций ME тільки для співробітників. Студенти 1-го та 2-го років MET не відносяться до них. Так, морська англійська для початківців залежить від стратегії відділів ESP та доступності сучасних навчальних матеріалів. Як було вказано раніше, «рання спеціалізація» - це методологічний принцип, який припускає можливість об'єднання ESP та EGP для ME початківців для удосконалення мови студентів.

Детальні та глибокі дослідження теоретичних основ та практичного досвіду навчальних закладів морського профілю переконливо доводять, що ефективне виконання професійних завдань судноводіями може бути вирішене за умови сформованості ключових компетентностей. Випускники морських навчальних закладів повинні на високому рівні застосовувати EMP під час здійснення службових обов'язків, з метою забезпечення безпеки судноплавства. Це, у свою чергу, спонукає до розроблення системи наукових, взаємопов'язаних профільно та особистісно- зорієнтованих підходів, цілепокладанням якої є формування англомовної технічної компетентності - знань, умінь та навичок в технічній галузі та мовленнєвій площині - розвитку колінеарних співнаправлених векторів: компетентності в галузі техніки та іншомовного спілкування.

У розробленні авторської автентичної системи слід передбачати спрямованість на розвиток професійних якостей особистості, потребу постійного творчого пошуку, накопичення іншомовних технічних знань, їх самостійного використання у професійній діяльності. Одним зі підходів до рішення окресленої проблеми є активізація творчої діяльності старшокласників через створення відповідного науково-дослідницького середовища, в якому відповідний рівень базових компетентностей із судноводіння досягається лише за умов, коли виникає і реалізується потреба їх вмотивування до професійного вибору та самовдосконалення. Отримані учнями ЗУН, прогресивні зміни в його розвитку, з одного боку, стануть результатом їх різнопланового ділового спілкування, з іншого - продуктом їх навчально-пізнавальної і творчої діяльності. Науково-практичною основою дослідження формування базових компетентностей старшокласників із судноводіння в процесі профільного навчання можуть бути процесуальні підходи, які відображають структуру й динаміку діяльності судноводіїв, у тому числі потреби та цінності, тобто творчий, праксиологічний аспект їх підготовки [17, с. 108] (Табл. 1).

Таблиця 1.

Взаємодія організаційно-процесуальних і особистісних структур у процесі професійної підготовки студентів (за О. Дягилевою) [17, с.109].