Методика організації виховної роботи з дітьми в оздоровчо-виховних закладах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методика організації виховної роботи з дітьми в оздоровчо-виховних закладах

В.К. Звєкова

У статті проаналізовано зміст діяльності дитячого оздоровчого закладу, шляхи соціалізації дитини в ньому під час відпочинку та дозвілля, а також педагогічні технології, що сприяють задоволенню інтересів та запитів відповідно до індивідуальних потреб в літній період. Розкриваються деякі підходи до проблеми, яка виникла в сучасній професійній педагогіці. Визначено систему цінностей особистості, які утворюються в процесі здоров'язберігаючої діяльності.

Ключові слова: дозвілля, соціалізація, дитячий оздоровчий заклад, технології роботи з дітьми.

В статье проанализировано содержание деятельности детского оздоровительного учреждения, пути социализации ребенка в нем во время отдыха и досуга, а также удовлетворение интересов и запросов в соответствии с индивидуальными потребностями в летний период. Рассмотрены некоторые подходы к решению этой проблемы. Определена система ценностей личности, которые формируются в процессе здоровьесберегающей деятельности.

Ключевые слова: досуг, социализация, детский оздоровительный лагерь, ребенок, технологии работы с детьми.

The article analyzes the content of children's health institutions, ways of socialization of the child in them during rest and leisure, as well as the interests and requests according to individual needs during the summer. Certain approaches to this problem are considered. The values of the individual that are formed in the process of health preserving activity are singled out.

Key words: leisure, socialization, children's health improving institution, a child, technology of working with children.

Організація літнього відпочинку дітей є складовою частиною безперервного та послідовного процесу виховання. Дитячі заклади оздоровлення і відпочинку створюють умови для педагогічно обґрунтованого, змістовного та цікавого дозвілля дітей, дають можливість їм творчо розвиватися, духовно та інтелектуально збагачуватися, розширювати світогляд.

Сфера вільного часу дітей, їх дозвілля завжди були об'єктом педагогічної науки. Причому дослідники досить активно розглядають культурне дозвілля не лише в суто педагогічному аспекті, ай у психологічному, соціологічному, філософському. Проблема формування готовності студентів до організації дозвіллєвої діяльності школярів у дитячих оздоровчих закладах є актуальною у зв'язку з необхідністю пропаганди здорового способу життя у суспільстві, активізації розвитку у молоді культури здоров'язбереження, підвищення ефективності підготовки педагогічних кадрів до розробки й упровадження стратегій оптимізації дозвілля дітей, а, відтак, розв'язання проблеми культурного дозвілля школярів набуває державного значення.

Мета статті - висвітлення своєрідності професійної підготовки майбутніх вчителів до організації виховної діяльності з дітьми шкільного віку під час літніх канікул у дитячих оздоровчих закладах та розкритті перспектив використання творчого досвіду в означеному ракурсі.

Про актуальність зазначеної проблеми свідчить зростання інтересу вітчизняних і зарубіжних учених до її вивчення. У цьому контексті науковцями досліджується досить широкий спектр питань, зокрема: сутність, структура та функції дозвіллєвої діяльності та організація відпочинку в поза навчальних закладах (О. Молчан, Б. Титов, Г. Усачова, Н. Яременко та ін.); психолого-педагогічні аспекти відпочинку дітей, та їх роль у розвитку та самореалізації особистості (М. Князян, В. Кірсанов, О. Сасихов, В. Тріодій, Н. Цимбалюк та ін.); організація дозвіллєвої діяльності школярів під час канікул та роль вихователя в позашкільному оздоровчому закладі (С. Ашмаков, Г. Волощенко, В. Коротеєва, В. Лукмонова, Г. Майборода, та

ІН.).

Принципово важливим методологічним підґрунтям забезпечення ефективного здоров'язбереження дітей є положення психологів про те, що здоров'я виступає основною життєвою цінністю людини. Так, І. Бех наголошує на тому факті, що сьогодні здоров'я сприймається не лише у сенсі свободи від хвороби, але як засіб реалізації своїх можливостей: «здоров'я при цьому виступає не просто як щось безмірне, а як те, що співвідноситься із здібностями людини» [1, с. 216]. Підготовка студентів до організації збереження здоров'я школярів має передбачати виховання у майбутніх учителів індивідуального ідеалу здоров'я, прагнень до самореалізації на своєму «психологічному оптимумі» [1, с. 222], відповідальності за ефективність формування у дітей здорового способу життя. Загальновідомо, що пріоритетним напрямом дослідно-експериментальної роботи, яка здійснювалася під керівництвом С. Шацького, була підготовка педагога до виховання дітей, озброєння його необхідними методами забезпечення ефективного дозвілля. Здоров'язбереження, суспільно-корисна праця, активний відпочинок були умовами функціонування створених науковцем літньої трудової колонії «Бадьоре життя», товариства «Дитяча праця та відпочинок». Провідною метою С. Шацького було забезпечити готовність учителів до гармонійного поєднання естетичного й трудового виховання як засобу розкриття творчих сил школярів. У цьому процесі особливо значущим є соціальне довкілля, колектив, у якому розвивається особистість дитини [6].

Сучасний оздоровчий дитячий заклад - це якісно нове явище в соціально педагогічному середовищі. Зміст його роботи майже повністю відрізняється від змісту діяльності колишнього піонерського табору. Сучасні діти ростуть в абсолютно іншій моральній та соціальній атмосфері, ніж кілька десятків років тому. Вже не існує єдиної дитячої чи молодіжної організацій, які визначали зміст та методи виховної роботи з дітьми та молоддю, особливо в літній період. Сьогодні діють найрізноманітніші дитячі, молодіжні громадські об'єднання - від організації «Пласт», «Соколи», «Січ», «Козачата», та ін. до неформалів.

Як зазначається в Положенні про оздоровчий заклад для дітей, підлітків та учнівської молоді, це «позашкільний оздоровчо-виховний заклад, створений за наявності необхідної матеріально-технічної бази, педагогічних та інших кадрів з метою організації змістовного дозвілля і відпочинку, зміцнення здоров'я, задоволення інтересів і духовних запитів дітей, підлітків і учнівської молоді... Зміст, форми і методи роботи в таборі визначаються його статутом і будуються на принципах самоврядування, демократизації і гуманізму з урахуванням специфіки національних і культурно-історичних традицій, пріоритетності загальнолюдських, духовних надбань і цінностей» [5].

Отже, у процесі дорослішання дитина включається до різних систем значущих для неї стосунків, які зумовлюють процес формування ії особистості, характер стосунків з іншими людьми (відносини в родині, з однолітками, з учителями, в навчальній та позанавчальній діяльності, зокрема й в літніх оздоровчих таборах). За допомогою таких стосунків корегується вплив на особистість дитини, ефективність якого залежить від обраної вихователем позиції.

Водночас слід зауважити на тому, що на відміну від шкільного життя, дитина, яка знаходиться в оздоровчому таборі, входить у нову для себе соціальну спільність (тобто «загін»), і ефективність його розвитку багато в чому буде залежати від того, наскільки ця спеціальна інституція зацікавлена приймати прояви її індивідуальності і наскільки особистість успішно інтегрується в ній.

Свого часу психолог Є. Рогов розробив програму роботи до адаптації в дитячому таборі. В ній, на наш погляд, вдало враховується положення про закономірність проходження етапів утвердження індивідуумом себе як особистості в новій соціальній спільності [4]. Крім того, ця програма враховує колихання суб'єктивних оцінок емоційно-психологічного клімату, що є одним з умов формування комунікативних умінь.

Проведений нами аналіз наробок науковців і практиків досліджень дозволяє розподілити всю роботу студента в оздоровчому таборі у відповідності з її основною спрямованістю на умовні періоди:

підготовчий період (від 14 до 21 дня початку табірної зміни). Його мета - розробка орієнтовної програми психолого-педагогічних заходів. У цей період комунікативні можливості учасників оцінюються за допомогою тестів, результатів бесід, лекцій, умовних педагогічних ситуацій, ділових ігор та ін.;

адаптаційний період (з 3 по 6 день перебування дітей в оздоровчому закладі). Основними методами виявлення індивідуальних особливостей було масове опитування за допомогою різних експрес-методик, зокрема, методики - проективний малюнок «неіснуюча тварина». На цьому етапі вихователі, під керівництвом психолога, відбирають малюнки, які привертають увагу своєю особливістю, проводяться різноманітні ігри, та конкурси, у процесі яких здійснюються спостереження за дітьми, вивчаються і фіксуються їхні індивідуальні особливості; дитячий оздоровчий відпочинок

період індивідуалізації (з 6 по 12 день перебування дітей в оздоровчому закладі). Мета цього періоду полягає у контролі та корекції психолого-педагогічного клімату в загоні, організації індивідуальної роботи з дітьми. Використовується метод дослідження особистості: бесіда, переконання, які сприяють формуванню комунікативних умінь майбутніх учителів;

період інтеграції (з 12 по 18 день перебування дітей в оздоровчому закладі). У цей час відбувається спрямування колективної діяльності загону на участь у виховних заходах, корегування негативних психологічних станів, викликаних тривалою відсутністю домівки. На цьому етапі психологи та вихователі оцінюючи психологічний клімат в загоні застосовують бесіди, переконання, ігрову терапію, аутотренінг та ін.

Підкреслимо, що нині відбувається докорінне переосмислення парадигми виховання особистості, на основі гуманізації життєдіяльності студента, створення сприятливих умов для самореалізації сутнісних характеристик у різновидах творчої діяльності. Реалізація принципів національного виховання в умовах вищої школи передбачає, з одного боку, поглиблений аналіз соціально-психологічної природи виховання як особистісно-комунікативного процесу, а з іншого, розглядає його крізь призму історично зумовлених соціальних функцій вищої школи і цільового призначення виховної роботи з вихованцями.

Демократичні перетворення та соціально-політичні зміни, що відбулись в Україні в 90-х рр. XX ст., істотно змінили систему традиційного виховання, з'явились педагогічні концепції і інноваційні методики роботи з учнями та студентською молоддю. Стало очевидним, що нова соціальна реальність принципово змінила напрями взаємостосунків, пріоритети життєвих цінностей та ідеали молоді. На цей період тематика програм виховного змісту в літніх оздоровчих закладах забезпечує сприятливі умови для вирішення завдань національного виховання дітей, оскільки є можливість організації практичної їх участі у фестивалях. Зокрема, з тематики: «Твоя країна - Україна», це й у конкурсах, бесідах, свята рідної мови тощо. У такій площині відповідно забезпечується визначення школярами місця особистого «Я» у процесі вивчення народних звичаїв, традицій, ігор, і а головне - вмотивовує активну участь вихованця у цих процесах. Як засвідчує практика, у такий спосіб відбувається ефективний розвиток чуттєво- емоційної сфери вихованця, оптимізується організація гуманістичних взаємостосунків вихователів і суб'єктів самовиховання у народознавчій і будь-яких інших видах виховної діяльності, а, відтак, досягається успішне вирішення завдань виховання особистості.

Досвід свідчить, що ефективність організації дозвілля дітей у літньому оздоровчому закладі суттєво залежить від тієї пропедевтичної роботи, яка проводилася із студентами до початку їхньої практики, зокрема, під час вивчення навчального курсу «Методика позакласної виховної роботи». З метою підвищення рівня готовності студентів до цієї роботи було розроблено і впроваджено тематичний тренінг, який розгортався у визначених нами вище етапах, де:

інформаційно-збагачувальний етап має на меті більш системне ознайомлення студентів із структурою організації дозвілля дітей, актуалізацію набутих знань медичного, валеологічного, психологічного характеру щодо здоров'язбереження школярів, а також у сфері компетентного використання гуманізації, гуманітаризації та дитиноцентрованості педагогічних технологій дозвіллєвої діяльності;

адаптивно-конструктивний етап спрямовує майбутніх учителів на утворення «папки творчих проектів», що містить адаптовані варіанти різноманітних виховних заходів дозвіллєво- здоров'язберігаючого характеру;

продуктивний етап націлений на розроблення власних підходів щодо творчої організації дозвілля з наступною аргументацією їхньої потужності у ході «семінару-презентації-конкурсу», який передбачає представлення студентами своїх ідей, їх колективне обговорення та виявлення найкращих варіантів.

Як переконує досвід апробації розробленого тренінгу такий підхід сприяє систематизації підготовки студентів до творчого проектування педагогічних засобів організації дозвілля дітей у літній період, всебічному охопленню різних аспектів цієї діяльності, а відтак, дозволяє студентам вже на початковому етапі навчання реалізувати свій професійно-творчий потенціал, сформувати рефлексивне мислення та розвинути прагнення до постійного самотворення як фахівця.

Отже, підготовка студентів до виховної діяльності в оздоровчих закладах є і соціально, і фахово важливою для майбутнього фахівця. Вона не лише систематизує засвоєні студентами теоретичні засади форм і методів виховної роботи з учнями, але й створює передумови для їх компетентного використання у проведенні різноманітних видів виховної роботи в практичній діяльності. Перспективи подальшого дослідження означеної проблеми лежать у площині розкриття потенціалу педагогічної практики бакалаврів та магістрантів у підвищенні рівня їхньої готовності до педагогічно вмотивованої організації здоров'язберігаючого дозвілля дітей та молоді.

Література

1. Бех І. Програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні / І. Бех // Шкільний світ. - 2010. - № 33. - С. 1, 3-62.

2. Організація відпочинку та оздоровлення дітей: концепції технології, досвід / О. В. Биковська, В. М. Горобинко, Ж. В. Петрочко та ін. - К. : Державний інститут проблем сім'ї та молоді, 2004. - 208 с.

3. Рютін В. В. Педагогічні умови соціалізації підлітків у дитячому оздоровчому літньому таборі / В. В. Рютін // X Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Сучасний соціокультурний простір 2013». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// intkonf.org/category/arhiv/konf1/

4. Рогов Е.И. Психология / Е.И. Рогов. - Ростов н/Д : Издательский центр «МарТ», 2005. - 250 с.

5. Основи законодавства України про охорону здоров'я (зі змін., внес. Згідно із Законами № 5036-VI (5036-17) від 4 лип. 2012 р.) // Сайт «ЗаконодавствоУкраїни». - [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12.

6. Шацкий С. Т. Избранные педагогические сочинения / С. Т. Шацкий. - М. : Педагогика, 1980. - 280 с.

Размещено на Allbest.ru