Діагностика як засіб планування професійного розвитку викладача закладу професійної (професійно-технічної) освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.9.07:-047.74[-027.561-043.86]:37.011.3-051:377.091

діагностика як засіб планування професійного розвитку викладача закладу професійної (професійно-технічної) освіти

Наталія Сиско

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України

Аннотация

Сыско Наталия. Диагностика как средство планирования профессионального развития преподавателя учреждения профессионального (профессионально-технического) образования.

В статье проанализированы дефиниции «развитие», «профессиональное развитие». Определено, что профессиональное развитие преподавателя - это непрерывный и динамичный процесс, продолжающийся на протяжении всей карьеры педагога. Установлено, что проблема непрерывности профессионального развития преподавателя учреждения профессионального (профессионально-технического) образования требует целеполагания. Отмечено, что для планирования профессионального развития преподавателя целесообразно использовать диагностическую анкету профессионально-педагогической компетентности. Доказано, что введение диагностического подхода позволит преподавателю учреждения профессионального (профессионально-технического) образования спланировать индивидуальную образовательную траекторию с учетом собственных профессиональных интересов и потребностей, мотивации, возможностей и опыта.

Ключевые слова: преподаватель; профессиональное развитие; диагностика; повышение квалификации;

Анотація

У статті проаналізовано дефініції «розвиток», «професійний розвиток». Визначено, що професійний розвиток викладача - це неперервний і динамічний процес, що триває протягом усієї кар'єри педагога. Встановлено, що проблема неперервності професійного розвитку викладача закладу професійної (професійно-технічної) освіти потребує цілепокладання. Наголошено, що для планування професійного розвитку викладача доцільно використовувати діагностичну анкету професійно-педагогічної компетентності. Доведено, що впровадження діагностичного підходу дасть змогу викладачеві закладу професійної (професійно-технічної) освіти спланувати індивідуальну освітню траєкторію з урахуванням власних професійних інтересів і потреб, мотивації, можливостей і досвіду.

Ключові слова: викладач; професійний розвиток; діагностика; підвищення кваліфікації; заклад професійної (професійно-технічної) освіти.

Resume

The author of the article analyzes the definitions of "development", "professional development". It has been determined that professional development of teacher is a continuous and dynamic process that lasts throughout the teacher's career. It has been established that the problem of continuity of professional development of teacher of a vocational education institution requires goal-setting. It is stressed that in order to plan the professional development of teacher it is expedient to use a diagnostic questionnaire of professional and pedagogical competence. It is determined that introduction of a diagnostic approach will allow the teacher of the vocational institution to plan an individual educational trajectory taking into account their own professional interests and needs, motivation, opportunities and experience.

Key words: teacher; professional development; diagnostics; further training; institution of vocational (career and technical) education.

Постановка проблеми

Професійний розвиток викладача закладу професійної (професійно-технічної) освіти все більше набуває вагомого значення відповідно до сучасних процесів у суспільстві - глобалізації, євроінтеграції, технологізації, модернізації та інформатизації. Лише компетентний педагог, який є високопрофесійним спеціалістом і зосереджує особливу увагу на власному неперервному професійному розвитку, може забезпечити якісну підготовку кваліфікованих і конкурентоспроможних на ринку праці робітників.

Соціально-економічні дослідження доводять: якщо раніше знання та навички професіоналів з вищою освітою залишались актуальними впродовж 20-25 років, то сьогодні цей термін скоротився до 5-7 років. Крім того, спеціалізовані професійні знання старіють швидше й потребують частішого оновлення, ніж загальні професійні або базові соціальні компетентності [5, с. 151].

Розв'язання проблеми професійного розвитку викладача, підвищення його професійно-педагогічної компетентності вбачається можливим на основі реалізації принципу неперервної освіти - «навчання протягом усього життя» (life-long learning).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема професійного розвитку педагогічного персоналу останніми десятиліттями є предметом активного наукового пошуку зарубіжних (А. Глетсорн, П. Гріммет, Н. Дене Фічтмен, Б. Джойс, К. Дуінлен, Е. Еріксон, С. Зепеде, Л. Інгварсон, Дж. Крістенсен, С. Кееген, М. Кочрен-Сміт, С. Літл, З. Мевареч, М. Ріс, Росс, Дж. Троя, Р. Фесслер, М. Хуберман тощо) і вітчизняних (О. Аніщенко, О. Баніт, Вітюк, І. Зязюн, В. Ковальчук, Л. Лук'янова, І. Мартиненко, Н. Ничкало, В. Олійник, Л. Оліфіра, Е. Помиткін, В. Рибалка, С. Сисоєва, Л. Хомич, Л. Шевчук, О. Щербак, В. Ягупов тощо) учених.

Формулювання цілей статті. Метою статті є з'ясування можливостей професійного розвитку викладачів закладів професійної (професійно- технічної) освіти на основі визначення їх освітніх потреб відповідно до діагностично заданого анкетування для подальшого планування індивідуальної освітньої траєкторії.

Виклад основного матеріалу дослідження

професійний викладач розвиток компетентність

«Філософський енциклопедичний словник» трактує поняття «розвиток» як «незворотну, спрямовану, закономірну зміну матеріальних та ідеальних об'єктів; один з загальних видів зв'язку» [9, с. 555].

У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» розвиток визначається як «процес, унаслідок якого відбувається зміна якості чого-небудь, перехід від одного якісного стану до іншого, вищого. Ступінь освіченості, культурності, розумової, духовної зрілості» [3, с. 1043].

Професор Л. Лук'янова визначає «розвиток», як специфічний поступальний процес змін, результатом якого є виникнення якісно нового сходження від нижчого до вищого, від простого до складного; складне динамічне явище, спрямоване на збільшення фізичних та інтелектуальних сил особистості, що дають змогу формувати її творчі здібності, активну громадянську позицію [7].

Академік Н. Ничкало наголошує, що «особистість реалізується в самопізнанні й самотворенні впродовж життя, на всіх його етапах» [6, с. 13].

Узагальнюючи різні підходи науковців до змісту поняття «розвиток», ми дійшли висновку, що спільним для них є спрямована, якісно нова зміна особистості.

Для нашого дослідження також важливо було з'ясувати зміст поняття «професійний розвиток викладача». Проведений аналіз літературних джерел дає змогу твердити, що єдиного визначення цього поняття немає, оскільки науковці, залежно від мети та завдань власного дослідження, по-різному підходять до його трактування.

Зарубіжні дослідники, зокрема А. Глетсорн, американський науковець, пропонує таке визначення: «професійний розвиток - це розвиток особистості вчителя в професійному контексті за допомогою накопичення досвіду й систематичного аналізу власної педагогічної діяльності [8, с. 15].

Американська дослідниця Е. Віллегас- Реймерз розглядає професійний розвиток педагога як систему, елементами якої є рольовий і культурний розвиток. Перший є процесом вибору характеристик, відповідальності, специфіки професійної ролі, їх повторного визначення, модифікації. Другий - це процес визначення й розвитку культури педагогічної професії [8, с. 16].

Дослідниця С. Бабушко зауважує, що в педагогічному розумінні поняття «професійний розвиток» фахівця розглядається як розвиток особи в професійному й особистісному плані [1, с. 38].

Ми погоджуємось з твердженням О. Баніт, що раніше професійний розвиток розглядали як звичайне підвищення кваліфікації для вдосконалення професіоналізму, а підвищення кваліфікації, зі свого боку, ототожнювали з післядипломною освітою. Таке вузьке бачення проблеми зумовлювалося тим, що підвищення кваліфікації здійснювалось, переважно, у системі формальної освіти [2, с. 170].

Дослідниця О. Баніт виділяє таку послідовність складників професійного розвитку персоналу: виробнича адаптація, професійне навчання, що охоплює підготовку, перепідготовку й підвищення кваліфікації, оцінювання й атестацію, планування трудової кар'єри, професійно-кваліфікаційне просування, формування резерву керівників, службово- професійне просування керівників і особистісний розвиток, що супроводжує їх. Професійний розвиток може відбуватись у певній послідовності, неперервності й взаємодії всіх елементів [2, с. 171].

Професійний розвиток викладача закладу професійної (професійно-технічної) освіти ми розглядаємо як неперервний і динамічний процес зростання рівня його професійно- педагогічної компетентності протягом усієї педагогічної кар'єри відповідно до інноваційних виробничих і педагогічних технологій.

Концептуальні ідеї щодо професійного розвитку педагогів закладаються в законодавчі документи й визнаються пріоритетним напрямом, який забезпечує якість освітнього процесу.

У статті 59 «Професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників» [4] новоприйнятого Закону України «Про освіту» наголошено на тому, що професійний розвиток педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види й форми професійного зростання. Професійний розвиток може відбуватись через формальну, неформальну та інформальну освіту в різних формах: очній, очно-заочній, очно-дистанційній, дистанційній.

У новій законодавчій базі визнається право педагогічного працівника на вільний вибір змісту та форм власного професійного розвитку, зокрема й на академічні свободи. Отже, педагог у власному професійному розвитку має виявляти академічну мобільність. Разом з тим, ми вважаємо, що викладач закладу професійної (професійно-технічної) освіти має нести відповідальність за власний професійний розвиток і результати професійної діяльності.

Концепція педагогічної освіти, розроблена під керівництвом академіка І. Зязюна, завдання цільової комплексної програми «Вчитель» є актуальними і сьогодні, зокрема положення щодо: забезпечення неперервної освіти медпрацівників, підвищення їх професійного, освітнього й загальнокультурного рівнів; розробка та впровадження нової оцінки (атестації) рівня професійної діяльності працівників; розробка теоретико-методологічних та організаційно-педагогічних засад неперервної післядипломної освіти педагогів; створення цілісної системи неперервної післядипломної освіти педагогів з урахуванням вітчизняного досвіду й тенденцій розвитку світових освітніх систем; удосконалення мережі закладів післядипломної освіти з метою створення умов для неперервної післядипломної освіти педагогів; визначення змісту освіти для психолого-педагогічної підготовки фахівців непедагогічних спеціальностей [10, с. 14-15].

Отже, необхідно всі компоненти неперервної післядипломної освіти, що мають ґрунтуватись на принципах гуманізації, індивідуалізації, диференціації, гуманітаризації, демократизації, наступності, багаторівневості, мобільності, інтеграції, особистісно-діяльнісного підходу й діагностичності, повернути до особистості педагога.

У процесі нашого наукового пошуку, реалізуючи принцип діагностичності в професійному розвитку викладача закладу професійної (професійно-технічної) освіти, ми розробили діагностичну анкету, що складається з певних інформативно-структурних блоків. У першому блоці анкети викладач надає інформацію про свій освітній рівень, стаж професійної та педагогічної діяльності, кваліфікаційну категорію і робітничий розряд, місце попереднього підвищення кваліфікації та стажування.

Діагностична анкета містить інформацію, що дає змогу виявити викладачів, які творчо працюють, беруть участь в освітніх проектах, неформальному та інформальному навчанні, є авторами наукових статей, методичних розробок, посібників, підручників, власних педагогічних сайтів і блогів, учасниками творчих груп з розробки державних стандартів для конкретних робітничих професій.

Такі педагоги стають носіями передового педагогічного досвіду, педагогами-наставниками й педагогами-новаторами, досвід яких поширюється в педагогічній спільноті.

Наступний блок діагностичної анкети дає змогу викладачеві здійснити самооцінку й самоаналіз рівня розвитку компонентів професійно-педагогічної компетентності - нормативно-правової, фахової, психологічної, педагогіко-технологічної, інформаційно-комунікаційної, дослідно-експериментальної та культурологічно-виховної. Викладачу пропонується визначити рівень володіння компетентностями, а також обрати форму навчання в системі неперервної освіти.

Наводимо зміст діагностичної анкети, яка пропонується викладачам закладів професійної (професійно-технічної) освіти для самоаналізу та планування індивідуальної освітньої траєкторії.

ДІАГНОСТИЧНА АНКЕТА ВИКЛАДАЧА ЗАКЛАДУ ПРОФЕСІЙНОЇ (ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ) ОСВІТИ

Пропонуємо Вам відповісти на запитання діагностичної анкети, поставивши знак “+” навпроти кожного питання у відповідній колонці.

Ваші об'єктивні відповіді сприятимуть розробленню індивідуальної освітньої траєкторії підвищення Вашої кваліфікації, а також обміну передовим педагогічним досвідом.

Дякуємо за відверті відповіді!

1. Прізвище, ім'я, по-батькові

2. ЗПО

3. Дата народження

4. Який навчальний заклад закінчили

5. Фах за дипломом

6. Педагогічний стаж

7. Кваліфікаційна категорія

8. Педагогічне звання

9. Робітничий розряд, з якої професії

10. Рік і місце останнього підвищення кваліфікації як викладача професійно-теоретичної підготовки _

11. Рік і місце останнього стажування

12. Рік проходження атестації

13. У яких освітніх проектах брали участь

14. Наявність власного блогу

15. Наявність власного сайту

16. Назви авторських видань, які отримали схвалення науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК

- методичні розробки

- методичні посібники

- підручники

17. Назви авторських статей, опублікованих у педагогічних виданнях, у яких саме

18. Робота в робочих групах з розроблення державних стандартів, назва стандарту

19. Чи підготували Ви учнів-переможців обласних та всеукраїнських конкурсів фахової майстерності

(зазначте назву конкурсу, рік проведення, прізвище учня та місце, яке він посів на конкурсі)

Відомчі та державні нагороди

Почесні звання

Інформаційно-комунікаційна компетентність

Висновки

Ми дійшли висновку, що професійний розвиток викладача закладу професійної (професійно-технічної) освіти розпочинається з часу входження в професійну діяльність. На кожному етапі педагогічної діяльності професійний розвиток наповнюється новим змістом, формами та методами; відбувається постійне вдосконалення професійно-педагогічної компетентності педагога на основі опанування інноваційних педагогічних і виробничих технологій у системі формальної, неформальної та інформальної післядипломної освіти.

Результати нашого дослідження доводять: застосування діагностичного підходу дає змогу викладачеві здійснювати самоаналіз володіння професійно-педагогічними компетентностями та планувати індивідуальну освітню траєкторію неперервного професійного розвитку.

Список використаних джерел

1. Бабушко С. Р. Теоретичні та методичні засади професійного розвитку фахівців туристичної сфери США і Канади: дис доктора пед. наук: 13.00.04 / Бабушко Світлана Ростиславівна. - К.: ІПООД, 2015. - 498 с.

2. Babushko, S. R. (2015). Theoretical and methodological foundations of the professional development of the tourist sphere experts of the USA and Canada: thesis. Kyiv. [in Ukrainian]

3. Banit, O. (2015). The professional development of

4. Баніт О. Професійний розвиток персоналу в системі неперервної освіти дорослих // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. - 2015. - № 2(15). - С. 169-176.

5. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. - 1440 с.

6. Закон України «Про освіту» від 05. 09. 2017 № 2145- VIII [Електронний ресурс]. - URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.

7. Людський розвиток в Україні. Інноваційні види зайнятості та перспективи їх розвитку (кол. моногр.) / за ред. Е. М. Лібанової; Ін-т демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. - К., 2016. - 328 с.

8. Ничкало Н. Г. Професійний розвиток особистості в контексті неперервності // Концептуальні засади професійного розвитку особистості в умовах євроінтеграційних процесів: зб. наук. статей / за ред. В. Г. Кременя, М. Ф. Дмитриченка, Н. Г. Ничкало; уклад.: М. В. Артюшина, В. П. Тименко та ін. - К.: НТУ, 2015. - 768 с.

9. Освіта дорослих: короткий термінологічний словник / Л. Б. Лук'янова, О. В. Аніщенко. - К.; Ніжин: ПП Лисенко М. М., 2014. - 105 с.

10. Тенденції професійного розвитку вчителів у країнах Європейського Союзу і Сполучених Штатах Америки: монографія / Дяченко Л. М., Марусинець М. М., Пазюра Н. В., Постригач Н. О., Пилинський Я. М. - К.: Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, 2016. - 282 с.

11. Філософський енциклопедичний словник: енциклопедія / НАН України, Ін-т філософії ім. Г. С. Сковороди; голов. ред. В. І. Шинкарук. - К.: Абрис, 2002. - 742 с.

12. Форми та зміст курсового підвищення кваліфікації керівних і педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти / Шевчук Л. І., Джус Л. К., Каспрік Н. М., Супрун К. В., Тертична О. В., Шамралюк О. Л., Щерба А. П.; за заг. кер. і ред. В. В. Супруна. - Хмельницький: ПП Цюпак А. А., 2012. - 720 с.

Размещено на Allbest.ru