Сутнісні виміри емоційно-естетичного досвіду учня середніх класів у контексті навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів

Сутнісні виміри емоційно-естетичного досвіду учня середніх класів у контексті навчально-виховного процесу загальноосвітніх навчальних закладів

С.С. Лазаренко

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Б. Хмельницького

Анотація

Висвітлюється зміст філософського, культурологічного та психолого-педагогічного підходів до проблеми особистісного досвіду. Обґрунтовуються причини та важливість формування емоційно-естетичного досвіду саме в підлітковому віці. Розглядається компонентна структура музично-естетичного досвіду та специфіка естетичного виховання з позицій творчого розвитку особистості школяра.

Ключові слова: естетичне виховання, емоційно-естетичне виховання естетичний досвід, емоційно-естетичний досвід, емоційно-естетична свідомість, творче самовираження учня.

Аннотация

Раскрывается содержание философского, культурологического и психолого-педагогического подходов к проблеме личностного опыта. Аргументируются причины и важность формирования эмоционально-эстетического опыта именно в подростковом возрасте. Рассматривается компонентная структура музыкально-эстетического опыта и специфика эстетического воспитания с позиций творческого развития личности школьника.

Ключевые слова: эстетическое воспитание, эмоционально-эстетическое воспитание эстетический опыт, эмоционально-эстетический опыт, эмоционально-эстетическое сознание, творческое самовыражение ученика.

Summary

The content of philosophical, culturological and psychological- pedagogical approaches to the problem of personality experience is opened. The reasons and importance of forming of emotionally-aesthetic experience exactly in teens are argued. The component structure of musically- aesthetic experience and specific of aesthetic education from positions of creative development of personality of schoolboy are exemined..

Key words: aesthetic education, emotionally-aesthetic education, aesthetic experience, emotionally-aesthetic experience, emotionally-aesthetic consciousness, creative self-expression of student.

Постановка проблеми. Трансформації соціокультурних процесів у сучасному суспільстві, підвищення уваги до національної музичної спадщини та традицій, що формуютьсяв процесі європейської та світової інтеграції України, обумовлюють переосмислення концептуальних засад художньо-естетичного навчання та виховання учнів.

У “Концепції художньо-естетичного виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів” у загальних положеннях зазначено, що “художньо-естетичний розвиток - це становлення особистості, яке характеризується естетичним ставленням до мистецтва і дійсності, розвинутими спеціальними художніми здібностями та мисленням, що забезпечують готовність до художньо-творчої самореалізації і безперервного духовного самовдосконалення” [6].

На сьогодні перед загальною освітою України постає вимога формування емоційно-естетичного досвіду особистості на різних ступенях навчання з низки важливих причин:

необхідністю відновлення балансу між духовним розвитком особистості та матеріальними цінностями суспільства на користь

духовності та людиноцентричності;

важливістю розвитку свідомого ставлення особистості до глобального поширення мас-медіа, заполонення музично-інформаційного простору популярною музикою низької художньої вартості та виокремлення дійсно художньо цінних зразків сучасного музичного мистецтва;

розширенням об'єму музично-слухових вражень учнів від сприйняття сучасної музики до розуміння краси та досконалості класичного музичного мистецтва.

У цьому контексті актуальним завданням є розвиток творчої особистості з багатим емоційно-естетичним досвідом, здатної до креативних дій та вчинків.

Актуальність обраної теми зумовлена новою стратегією освіти, відповідно до якої естетичне виховання має ґрунтуватися на ідеях особистісного розвитку учня, збагачення його емоційно-естетичного досвіду, формуванні ціннісних орієнтацій та потреби в самовираженні.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема формування емоційно-естетичного досвіду особистості відображена в працях філософів, мистецтвознавців, психологів, педагогів (Б. Ананьєва, Б. Асафьєва, Н. Ветлугіної, Л. Горюнової, Л. Гродзенської, Т. Завадської Б. Теплова, Г. Щукіної, П. Якобсона та інших). Теоретичні та методичні аспекти названої проблеми вивчаються науковцями в тісному зв'язку з музично-естетичним навчанням і вихованням (А. Болгарський, О. Дем'янчук, Г. Дідич, І. Зязюн, Л. Масол, О. Рудницька) та музично- творчою діяльністю особистості (Б. Брилін, В. Бутенко, Н. Кічук, Н. Сегеда, О. Ростовський). Науковці також розробляють питання формування естетичного смаку (О. Костюк, Г. Падалка, О. Рудницька), естетичного ставлення та оцінки (В. І. Дряпіка, Л. Г. Коваль), розвитком емоційно-естетичної свідомості особистості (М. В. Нечепоренко).

Відсутність достатньої кількості наукових досліджень з проблеми формування емоційно-естетичного досвіду учнів середніх класів в усіх формах навчально-виховного процесу зумовила мету статті - висвітлити сутнісні характеристики емоційно-естетичного досвіду учнів середніх класів у контексті загальноосвітньої школи.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проблема формування емоційно-естетичного досвіду особистості віддзеркалює наявність емоційного початку в площині художньо-естетичного досвіду індивіда.

Філософська література визначає досвід як цілісну категорію, що поєднує в собі співвідношення суб'єктивного й об'єктивного, безпосереднього й опосередкованого, інтуїтивного й осмисленого у свідомості індивіда та пов'язана з вирішенням питання про взаємовідношення й порівняльну цінність раціонального (розуму) та емоційного (відчуття). Ще в філософії І. Канта послідовно розглядаються фізична, моральна, логічна та естетична довершеність особистості, в якій всі здібності, що досягли естетичного та культурного рівня, поєднуючись, створюють досконалу людину, особистість, яке вдосконалює світ [2, с.15].

У психолого-педагогічному аспекті досвід розглядається як особливий результат творчої діяльності людини, яка спрямована на свідоме сприймання різноманітних вражень навколишнього середовища; обумовлена багатогранними актами людського мислення, пам'яті, уяви та емоційних переживань; має на меті позитивне перетворення самої особистості.

Художньо-естетичний аспект досвіду обумовлений його зв'язком з духовно-практичним ставленням людини до навколишнього світу та спілкуванням і виявляється шляхом: залучення до особистісного розвитку механізмів соціального наслідування (культури); усвідомлення індивідом значимості мистецтва як узагальненої організації загальнолюдського досвіду та досвіду відносин; встановлення єдиного смислового поля тлумачень таких категорій, як естетична та художня свідомість, естетичний смак та оцінка, художній образ [2, с.36].

Естетичний досвід визначається в науковій літературі як сукупність неутилітарних інтуїтивно-дієвих ставлень суб'єкта до реальності, які мають споглядальний, ігровий, утворювальний характер. При цьому мається на увазі як досвід окремої особистості, так і характерний для соціальних утворень певних етапів культури, що супроводжується або завершується духовною насолодою суб'єкта чи позитивною аксіологічною реакцією суб'єкта на основі почуття задоволення [7, с 40].

У наукових працях Д. Джоли та А. Щербо естетичний досвід висвітлюється з одного боку, як сутність естетичного виховання, а з іншого - як цілеспрямований процес формування та розвитку підходу людини до світу з потребою в досконалості [2, с.11]. За переконанням О. Апраксіної, рівень естетичного ставлення до будь-якого предмета залежить від того, наскільки естетичні знання про цей предмет усвідомлені, осмислені естетично та приносять емоційно-творче задоволення [1, с.47].

З позицій мистецької освіти естетичний досвід особистості розглядається в єдності з емоційною сутністю музичної діяльності, утворюючи, за нашим переконанням, емоційно-естетичний досвід - системну цілісність музичних знань, умінь, навичок, здібностей, що функціонує як інтегральний людинотворчий феномен особистісної музичної неповторності учня. Емоційно-естетична свідомість - форма суспільної свідомості, що являє собою художньо-емоційне освоєння дійсності через естетичні почуття, переживання оцінки, смаки, ідеали тощо і концентровано виражається в мистецькій творчості та естетичних поглядах (за М. Нечепоренком) [7, с. 42]

Актуальність проблеми полягає в тому, що естетичне виховання, зокрема, формування емоційно-естетичного досвіду є важливою складовою гармонійного розвитку особистості.

І. Зязюн стверджує, що згідно з сучасними уявленнями про естетичне виховання як залучення людини до соціокультурного простору естетичний досвід специфічно пов'язує її зі світом. Визначаючи естетичний досвід як “духовне утворення”, вчений відносить його до складних психічних явищ, котрі можуть бути розглянуті як системи та мати компонентну структуру [4, с. 64].

Крім того, І. Зязюн розкрив найбільш повно структурний зміст естетичного досвіду. Основними складниками естетичного досвіду, на його думку, є потреби, емоції та почуття, смаки, погляди, ідеали. “ Естетичний досвід через свої складові спеціалізовані емоції та почуття, що обов'язково зумовлюють вольову діяльність, регулює людську поведінку, спрямовує дії людини на предмет, здатний задовольняти людську потребу”.

Компоненти художньо-естетичного досвіду як “інтегративне особистісне утворення, яке є результатом художньо-естетичної діяльності особистості, змістовною стороною якого виступає естетичне відношення до мистецтва як діяльнісно-емоційного процесу зв'язку особистості з художніми об'єктами” виділені в дослідженні О. Шевнюк: когнітивний компонент (художня ерудованість); афективний компонент (художня емпатійність); сенсорний компонент (сприйнятливість до художньої форми) [12].

Компонентна структура музично-естетичного досвіду як “виду художньо-естетичного досвіду особистості” окреслена в наукових працях Т. Завадської, де визначаються мотиваційно-орієнтовний компонент (музичні потреби, прагнення, переваги, знання); операційно-перцептивний (музичні вміння та здібності); контрольно-оцінювальний (рівень розуміння образного змісту музики, володіння естетичною оцінкою та інтерпретацією музичних творів) [3].

У сучасній педагогічній літературі естетичне виховання визначається як сукупність різноманітних засобів і методів, що пробуджують і розвивають у школяра естетичне відношення до життя, літератури і мистецтва, спроможність ставити до них високі вимоги та об'єктивно оцінювати художні твори. Емоційно-естетичне виховання визначається М. Нечепоренком як складова частина виховного процесу, спрямована на виховання і формування позитивних почуттів, смаків, суджень та художніх здібностей особистості, на розвиток її вміння й готовності сприймати і перетворювати дійсність за законами краси в усіх сферах діяльності людини [7, с.42].

Кожен вид виховання має власні неповторні відмінності. Специфічність естетичного виховання в тому, що воно формує в учнів розуміння краси, чуттєвість світосприйняття, духовні потреби та інтереси, емоційно-естетичне ставлення до дійсності, розвиває творчі здібності.

Розвиток людини відбувається на тлі численних емпіричних і нормативних спроб культурно спрямувати характер її змін як особистості. Звернення до феномену розвитку в педагогіці започатковано традицією вивчення освітніх систем як таких, що реалізують функцію соціалізації людини, тобто її виховання відповідно до культурних норм, вироблених суспільством [10, с. 59]

Отже, естетичний розвиток школяра є складовою його творчого розвитку. Музично-естетичне навчання та виховання є важливим засобом формування духовної культури та збагачення емоційно-естетичного досвіду кожної людини. Дослідження науковців у названій галузі стверджують, що естетичний розвиток особистості, базуючись на природних задатках та індивідуальних особливостях індивіда, відбувається під впливом навколишньої дійсності, середовища, мистецтва, виховання та самовиховання.

У цьому контексті важливим є дослідження Т. Завадської, де стверджується, що якість та кількість набутого особистістю музично- естетичного досвіду сприяє позитивному впливу музичного мистецтва на школяра. Розглядаючи музично-естетичний досвід як цілісне утворення, котре характеризує рівень розвитку особистості дитини в цілому в різних видах музичної діяльності, Т. Завадська підкреслює його знаннєвий, дієвий та емоційний аспекти. Безпосередньо в музично-естетичному досвіді школярів дослідниця виділяє: інтонаційно-слуховий досвід; систему музичних знань та вмінь; досвід емоційно-цілісного ставлення до музики; досвід творчої музичної діяльності [3].

Естетичне відношення людини до дійсності й мистецтва супроводжується емоційно-почуттєвою реакцією. Філософи розглядали категорію “емоції” як певний спосіб відношення людини до світу, що визначається у формі безпосереднього переживання. Естетичні переживання в працях науковців визначалися як такі, що супроводжуються насолодою від сприймання прекрасного, відіграючи роль стимулятора духовного життя людини та визначаючи світоглядну настроєність особистості, її естетичні смаки, творчу активність та ціннісну орієнтацію. За твердженням Б. Теплова, сприймання музики “йде через емоцію, а музика є емоційним пізнанням” [12, c.22].

У музичній педагогіці ХХІ ст. зріс дослідницький інтерес вчених до особистісного світовідчуття і світорозуміння музичного мистецтва (Н. Суслова, О. Панкова, О. Гвоздєва), який ґрунтується на доробку видатних педагогів М. Арановського, Б. В. Асаф'єва, Д. Б. Кабалевського та інших.

У процесі музичного навчання принцип творчої діяльності та самовираження школярів на уроках музичного мистецтва є важливою та складною проблемою. Аналіз досліджень феномена творчого самовираження дозволяє виділити ряд основних характеристик, які важливі для опису сутнісних характеристик емоційно-естетичного досвіду учня. До них належать: рівень усвідомленості та цілеспрямованості творчого акту; природність або штучність створюваного образу; активність (вмотивованість) творчого самовираження в діяльності; широта самовираження; нормативність або окультуреність самовираження особистості. Виділені індивідуальні особливості творчого самовираження особистості поступово формуються в процесі вікового розвитку і найбільш яскравою вираження отримують у середньому шкільному віці. Л. Виготський підкреслював, що новоутворення критичного віку (в тому числі й середнього та старшого шкільного) є своєрідними та специфічними.

Підлітковий вік - це той період у розвитку людини, коли естетичний елемент музики починає освоюватись активно, перетворюючись у фактор осягнення естетичної сутності музики. Помітно зростає роль знань у музичному сприйманні, посилюється прагнення до предметно-образного тлумачення творів, осмислення різноманітних засобів музичної виразності й освідомлення їх зв'язків зі змістом музики. Саме музика - вид мистецтва, який активно і безпосередньо впливає на духовний світ особистості, на емоційну сферу її психіки.

Величезний потенціал та гуманістичну спрямованість музичного мистецтва відмічали провідні педагоги минулого та сучасності. В. Сухомлинський теж неодноразово торкався питань виховання дітей засобами музики. Він стверджував, що музика -- мова почуттів, переживань, найтонших відтінків настрою - є могутнім засобом естетичного виховання. Чутливість сприймання мови музики, розуміння її залежить від того, як у дитинстві й отроцтві сприймалися твори, складені народом і композиторами, а відчуття краси музичної мелодії відкриває дитині її власну внутрішню красу та виховує свідоме почуття гідності. У цьому контексті музичне виховання у В. Сухомлинського розглядається не тільки як виховання музиканта, а, в першу чергу, непересічної людини [11, с. 97].

Безсумнівно, музична діяльність у єдності її художньої та естетичної сторін у будь-яких своїх формах (виконання, сприйняття, творення) є творчою, оскільки музичне сприйняття, що лежить в її основі, не є пасивним спогляданням художнього змісту, а інтелектуально- емоційною переробкою почутого у відповідності з особистсіним досвідом, ціннісними орієнтаціями того, хто сприймає. Підтвердження цього положення ми знаходимо в працях Л. Горюнової, Н. Киященко, І. Немикіна, Є. Миколаєва, які стверджують, що творчий характер закладений у самій природі музикування, а взаємодія об'єктивного і суб'єктивного чинників у процесі виконання музики забезпечує співтворчий зв'язок з композиторським твором.

Емоційно-естетичний досвід є провідною характеристикою особистості, її спрямованості на естетичне освоєння дійсності. Сприйняття музики - це складний емоційний чуттєво-інтелектуальний процес пізнання, оцінки й переживання музичного твору. Психологи та музиканти визначають, що загалом він вписується між двома полюсами. 3 одного боку, це елементарне акустичне сприймання звукових сигналів як щось таке, що ми чуємо і що діє на органи слуху, а з іншого, - це процес пізнання уявленого художнього змісту в музичній матерії. Як писала О. Рудницька, “... саме музика, яку вирізняє процесуальність, відсутність будь-якої наочної конкретності, предметного зображення, хронології подій, якнайбільше вимагає від сприймаючого емоційної чутливості, фантазії, творчої ініціативи, асоціативного мислення, спостережливості, тобто тих якостей, що іноді бувають кориснішими для людини, ніж отримана нею сума знань” [9, с. 12].

За нашим переконанням, сприймання музики тісно взаємопов'язане з творчістю особистості, оскільки під час слухання музичного твору у свідомості слухача з'являються уявні образи та асоціації, що активізують уяву, фантазію, образне мислення, естетичні переживання.

Висновки. Отже, узагальнюючи сутнісні характеристики емоційно- естетичного досвіду особистості, пропонуємо його розглянути як невід'ємну частину естетичного виховання; передбачаємо цілеспрямований та систематичний розвиток музичних здібностей учнів, формування їх емоційно-естетичного досвіду, вмінь та навичок сприймання музики, активізацію здатності розуміти та глибоко сприймати твори мистецтва.

У середньому шкільному віці музична інформація складає для школярів певну цінність і викликає інтерес, тобто є об'єктом пізнання. Це один з результатів життєвого досвіду, сформованого різноманітними засобами художньої комунікації. У цьому випадку зусилля учня спрямовані на досягнення певної мети - отримання музичної інформації. Уже на цьому етапі він готовий до процесу музичного сприймання не тільки емоційно, але й розумово. Активізація процесу музичного сприймання - одне з головних завдань учителя, яке потребує оволодіння школярами середніх класів системою раціональних узагальнювальних прийомів розумової діяльності, а також естетичним усвідомленням музичних явищ у єдності їх змісту й форми, що сприятиме формуванню емоційно- естетичного досвіду.

Перспективами подальшого дослідження є формування когнітивного, аксіологічного та творчо-діяльнісного компонентів, в емоційно-естетичному досвіді та визначення рівнів і показників творчого самовираження учнів середніх класів засобами музичної драматургії.

емоційний естетичний особистість навчання

Література

1. Апраксина О. А. Методика музыкального воспитания в школе / О. А. Апраксина. - М. : Просвещение, 1983. - 224с.

2. Джола Д. М. Теорія і методика естетичного виховання школярів: навчально- методичний посібник Д. М. Джола , А. Б. Щербо. - К. : ІЗМН, 1998. - 392 с.

3. Завадська Т.М. Педагогічне діагностування музично-естетичного досвіду молодших школярів / Т.М.Завадська // Початкова школа. - 1993. - №3. - С.27-29.

4. Зязюн І. А. Естетичний досвід особи. Формування і сфера вияву / І. А. Зязюн. - К. : Вища школа, 1970. - 172 с.

5. Маклаков А. Г. Общая психология / А. Г. Маклаков - СПб. : Питер, 2001.

6. Нечепоренко М.В. Емоційно-вольова культура студента : монографія / М. В. Нечепоренко. - Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2011. - 180 с.

7. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва. Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін / Г. М. Падалка. - К. : Освіта України. - 2008. - 272 с..

8. Рудницька О. П. Педагогіка загальна та мистецька: [навч. посіб.] / Рудницька О.П. - Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2005. - 360 с.

9. Сегеда Н. А. Феномен розвитку та його моделі як основа проектування людиномірної освіти Н. А. Сегеда Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету 2013. - №1. - С. 59.

10. Сухомлинский В. А. Как воспитать настоящего человека / В.А.Сухомлинський. - К. : Рад.школа, 1975. - 243 с.

11. Теплов Б. М. Психология музыкальных способностей / Б. М. Теплов. - Избр. Труды : В 2-х т. - Т. І. - М. : Педагогика, 1985. - 254 с.

12. Шевнюк О. Л. Формування художньо-естетичного досвіду майбутнього вчителя : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / О. Л. Шевнюк ; УДПУ ім. М. П. Драгоманова. - Київ, 1995. - 149 с.

Размещено на Allbest.ur