Синтаксичний аспект опрацювання прийменника в шкільному курсі української мови

Теоретичні положення конкретизуємо через добір системи вправ і необхідного дидактичного матеріалу, адже саме виконання практичних завдань сприяє розширенню теоретичних відомостей про синтаксичні властивості прийменників та орієнтує на самостійний вибір і вживання мовних засобів з урахуванням комунікативної мети.

Тема. Словосполучення. Будова і види словосполучень Вправа 1. При виділених у тексті словах прийменники, не змінюючи при цьому змісту речень.

1. Рік можемо їхати човнами, оленями... 2. Крутою стежкою туристи вийшли на вершину гори. 3. Продукція нашого заводу збільшилася майже вдвоє. 4. Учнівський комітет зібрався, щоб обговорити план роботи. 5. Подорожуючи, люди орієнтувалися по зорях. 6. Потім вони захоплено розповідали про свою перемогу. 7. Він досяг своєї мети, тому що був наполегливим і терпеливим.

Вправа 2. Поясніть, які помилки допущено в наведених словосполученнях. Виправте їх.

I. Наголосити недоліки, розповіді боротьби, характерний юнакам, грати шахи, відповідальність зберегти природу, втілив героєві.

II. Розшук за повстанцями, у противагу на грубість, описувати про події, поділитися про враження, високий на зріст, покритися в золото.

Тема. Способи вираження підмета Вправа 1. Із поданих речень випишіть підмети за схемою: підмет - чим виражений - вид підмета:

1. Ми з сестрою вилазили на піч, лягали черевцями на черінь, підпираючи долонями личка (О. Бердник). 2. Природа з усіма її компонентами відіграє важливу роль у формуванні наших ідеалів і натхнення (З документів Ради Європи). 3. З десять скирт хліба палало заразом (І. Нечуй-Левицький). 4. Два на два - чотири.

Вправа 2. Складіть і запишіть прості речення, в яких підметом були б такі слова:

Батько з сином; ми з мамою; шестеро з нас; дехто з присутніх; кожен із товаришів; кілометрів із двадцять. Тема. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний) Вправа 1. Складіть речення з поданими словосполученнями, використовуючи їх у ролі присудків. Став за розум братися; припав до душі; майстер на всі руки; качатися зо сміху; в три дуги зігнути.

Вправа 2. Випишіть із вивчених вами художніх творів 5-6 речень, у яких були б присудки, виражені прийменниково-відмінковими конструкціями.

Тема. Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення Вправа 1. Прочитайте виразно вірш. Поясніть спосіб вираження означень. Замініть (усно) узгоджені означення неузгодженими і навпаки. Їхав панок морквяний,

Коник буряковий,

Вправа 2. I. На місці крапок вставте члени речення, виражені формами займенника ти з прийменниками.

Я живу... і...,

Вийшов ..., ... перейду,

Гартував я душу молоду. (В. Симоненко).

II. Поясніть, що допомогло вам обрати потрібну форму.

Вправа 3. I. Вкажіть у тексті обставини, їх вид, спосіб вираження.

I. Цей білий світ навколо мене такий, що аж в очах болить. 2. А навкруги сніги глибокі, змерзає вітер на бігу. 3. Навколо поле - без межі, без краю - і хлібодар світліє на лиці (Г. Костів-Гуска).

II. З'ясуйте, якими членами речення є виділені слова.

Тема. Однорідні члени речення

Вправа 1. Прочитайте текст. Визначте його стильову приналежність. Знайдіть і підкресліть однорідні члени речення. Дослідіть, з якою метою використовуються при однорідних членах повторювані прийменники.

Вона (мова) з першого радісного щебету немовлят і тяжких похоронних плачів - вся з весен і морозу, так часто палена спекою, бита градом і дощем, але завжди повна осіннього достигання. Вона з потаємного шепоту і зітхань закоханих у станціях метро під узугарною аркою урбаністики, на ажурних мостах, на простих кладках, звичайних перелазах, у парках, дібровах - уся з хмільного чар-зілля, настояного на серці. Вона із земних глибин і небесних висот - уся з могуті інтелекту й криці моралі. Вона з колискової молодої матері над первістком - уся з шелесту дерева життя й пізнання за старого в новий світ. Вона вся з тучі і грому, як з води і роси, - така українська мова. Ніжна й тендітна, а міцніша броньованої броні, бо єднає дух і тіло, бо їй в основі - непорочність, цнота і чистота (Б. Харчук).

Вправа 2. Визначте правильність уживання прийменників при однорідних членах речення.

1. Представники 28 країн світу взяли участь не лише у відкритті фестивалю, а й виступали на багатьох підприємствах, у навчальних закладах. 2. За прогнозами вчених, уже за 2-3 роки більшість видань виходитиме не в друкованому вигляді, а лазерному. 3. Це медичне обладнання не поступається імпортному ні за зовнішнім виглядом, ні параметрами. 4. У поході особливо сподобалося те, що ми не тільки пливли на байдарках, а й плотах. 5. Гарантійний термін має бути позначений у паспорті на товар, етикетці або будь-якому іншому документі. Тема. Відокремлені другорядні члени речення (в тому числі й уточнювальні)

Вправа 1. Прочитайте. Визначте в реченнях уточнювальні обставини місця. Поясніть спосіб їх вираження. Яка роль прийменників у їх складі? Проведіть стилістичний експеримент: усно перебудуйте речення, опустивши уточнювальні обставини. Зіставте паралельні варіанти.

1. В одній долині, під горою, високий явір зеленів, край берега над чистою водою широке віття розпустив. 2. Воркувала горлиця у садку, у куточку тихенькому, на бузку (Л. Гпібов). 3. В гаї далекім, в гущавині пишній, квіти гранати палкі розквітають (Леся Українка). 4. У селі, на плоских дахах осель, з'являлися, незважаючи на спеку, татарки і виглядали звідти, як купки квіток на грядках (М. Коцюбинський). 5. На краю села, над самою дорогою, ріс каштан, що світився їжакуватими плодами (Є. Гуцало). 6. На моріжку, серед двора, гуляла дітвора. 7. Вився жайворонок в небі, у блакиті (М. Рильський).

синтаксичний підхід прийменник морфологія

Висновки

Відносна відсутність у прийменників лексичного значення, граматичних категорій, здатності бути членами речення, на що вказує більшість мовознавців, не повинна спричинитися до заперечення їх комунікативної значущості. Прийменники служать засобом вираження синтаксичних відношень між повнозначними частинами мови і конкретизують своє значення у відповідних синтаксичних конструкціях. Завдяки синтаксично організованому мовному матеріалу можна ознайомлювати учнів із використанням прийменника на рівні словосполучення, речення, тексту. Врахування синтаксичних зв'язків прийменниково-відмінкових конструкцій створює умови для проведення роботи, спрямованої на вдосконалення навичок зв'язного мовлення й підвищення мовленнєвої культури учнів.

Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження. Подальшого наукового пошуку потребує методика роботи над засвоєнням прийменника як комунікативного засобу на основі функціонально- стилістичного підходу та принципу комунікативної доцільності в процесі опрацювання розділу “Практична стилістика і культура мовлення” (1011 класи).

Література

1. Бурда К. Л. Формування в учнів основної школи комунікативних якостей мовлення в процесі вивчення прийменників : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Бурда Катерина Любомирівна. - К., 2004. - 185 с.

2. Варзацька Л. О. Вивчення морфології у взаємозв'язку з лексикою, синтаксисом і стилістикою / Л. О. Варзацька // Українська мова і література в школі. - 1978. - № 7. - С. 63-69.

3. Методика вивчення української мови в школі : посібник для вчителів / [О. М. Бєляєв, В. Я. Мельничайко, М. І. Пентилюк та ін.]. - К. : Рад. школа, 1987. - 246 с.

4. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів : Українська мова; Українська література. 5-9 класи. - К. : Видавничий дім “Освіта”, 2013. - 160 с.

5. Озерская В. П. Изучение морфологии на синтаксической основе / В. П. Озерская. - М. : Просвещение, 1989. - 223 с.

6. Плиско К. М. Організація навчання синтаксису в середній школі / К. М. Плиско. - Х. , 1996. - 135 с.

Размещено на Allbest.ru