Спеціальна фізична працездатність студентів, що займаються в групі спортивно-педагогічного удосконалення з боксу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Спеціальна фізична працездатність студентів, що займаються в групі спортивно-педагогічного удосконалення з боксу

Приймак Сергій Георгійович -

кандидат наук з фізичного виховання та спорту,

доцент кафедри біологічних основ фізичного виховання,

здоров'я та спорту Національного університету

«Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

спеціальний фізичний працездатність студент

Професійна готовність майбутнього фахівця фізичного виховання забезпечується відповідними якостями, поєднуючи оволодіння відповідною системою знань, умінь, навичок, потреб, мотивів і здібностей [3]. З огляду на це, спортивно-педагогічна діяльність розглядається як інтегруючий напрямок підготовки майбутнього вчителя фізичної культури.

Спортивно-педагогічне удосконалення (СПУ) як і спортивне тренування фізичне виховання та фізичну культура можна розглядати як складнокоординовану динамічну систему, в якій керуючою системою є викладач/вчитель/тренер, а керованою - студент/ спортсмен/ учень, що, цілком зрозуміло, обумовлює похідні параметри для раціонального керування самою діяльністю. При цьому, під керуванням розглядається процес переходу складної динамічної системи з одного стану в інший під впливом на його похідні, головним завданням якого є організація системи і адаптація її до визначеного стану через добір найбільш ефективних дієвих засобів і методів [1].

Раціоналізація ефективності керування процесом спортивно-педагогічного удосконалення в умовах спеціалізованого навчального закладу, зокрема факультету / інституту фізичного виховання, який забезпечує підготовку фахівців педагогічних спеціальностей, можлива за умов об'єктивної оцінки всіх аспектів функціонального стану систем організму студентів як в базальних умовах так і під дією відповідних чинників, розробка моделей перспективного стану, програми педагогічного впливу і гіпотетичних змін, що можуть виникнути внаслідок застосування на розглянуті компоненти [2; 6; 8; 10].

Виходячи з цього, метою керування освітнім процесом спортивно-педагогічного удосконалення студентів в навчальних закладах різного профілю та рівня акредитації є підвищення загальної та спеціальної фізичної працездатності, необхідної для успішної реалізації можливостей організму студента для досягнення коротко- та довготермінового запланованого результату.

Це обумовлює розробку індивідуальних моделей спеціальної підготовленості, специфічної для окремого виду спортивно-педагогічної діяльності, є визначаючою умовою для корекції їх підготовки що, в перспективі, дозволить оптимізувати процес керування підготовки студентів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Успішне впровадження та реалізація комплексних завдань, які повинні вирішуватись в освітньому процесі можливе, виключно, на основі оптимізації процесу спортивно- педагогічного удосконалення, що передбачає визначення засобів та методів, які забезпечують ефективний вплив на фактори, що обумовлюють спеціальну підготовку студента- боксера, зокрема на механізми енергозабезпечення роботи, які складають основу спеціальної фізичної працездатності.

Дослідження, спрямовані на вивчення механізмів забезпечення діяльності у боксі вказують на те, що всі навантаження, в залежності від характеру і спрямованості зміни гомеостазису розділяють на наступні групи:

1. Вправи, потужність яких не перевищує порогу анаеробного обміну. Ці навантаження, повністю забезпечуються енергією за рахунок аеробних процесів.

2. Вправи змішаної аеробно-анаеробної спрямованості, які, в свою чергу, диференціюються на підгрупи:

а) субкритичні, які не перевищують критичної потужності. Вправи цієї зони забезпечуються енергією, в переважній більшості, за рахунок аеробних процесів з певною реалізацією анаеробних. Збільшення потужності роботи в межах цієї зони супроводжується посиленням як аеробних, так і анаеробних процесів;

б) надкритичні, потужність яких перевищує критичну. Вправи супроводжуються максимальним посиленням аеробного обміну при значній участі гліколізу. Будь-яке посилення потужності в цій зоні забезпечується енергією виключно за рахунок анаеробного гліколізу. У деяких найбільш інтенсивних вправах (через їх короткочасність) аеробні процеси не встигають досягти максимального рівня.

3. Вправи максимальної анаеробної потужності, які виконуються з максимальною інтенсивністю і викликають втому через 15-30 с після початку роботи [4; 8].

Результатом взаємообумовленості і поєднання даних чинників є відокремлення двох загальних фізичних якостей студента- боксера - швидкісно-силові і витривалість, рівень сформованості і особливості поєднання яких, у свою чергу, визначає досягнення в спортивно-педагогічній діяльності.

Мета статті - визначення спеціальної фізичної працездатності студентів чоловічої статі, що займаються в групі СПУ з боксу, при виконанні дозованих фізичних навантажень різної потужності.

Виклад основного матеріалу дослідження

В дослідженнях брали участь 27 осіб чоловічої статі у віці 19-21 років, що відвідують секцію зі спортивно-педагогічного удосконалення з боксу, яка діє на базі факультету фізичного виховання Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка, і входять до основного складу збірної команди Чернігівської області, з яких - 2 майстри спорту Міжнародного класу, 12 майстрів спорту і кандидатів у майстри спорту України, 13 спортсменів масових розрядів. Дослідження проведені упродовж квітня-травня 2013 року на базі лабораторії психофізіології м'язової діяльності Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка.

Рівень спеціальної працездатності визначався нами при виконанні дозованих фізичних навантажень, які відображають анаеробний алактатний (креатинфосфатний), анаеробний лактатний (гліколітичний) та аеробний механізми ресинтезу АТФ, сутність яких полягала у виконанні ударів по груші ударного ергометра «Спудерг» у відповідному режимі роботи. З метою максимального наближення до умов змагальної діяльності та оптимальної реалізації індивідуальних можливостей студентів-боксерів надавалась інструкція щодо темпу роботи та сили ударів при виконанні різновидів проби. Так, при визначенні алактатної спеціальної працездатності досліджуємий повинен виконувати максимальну кількість ударів з максимальним зусиллям на протязі 10 с; гліколітичної - при виконанні ударів з частотою та зусиллям що відповідає 75-85 % від максимального на протязі 45 с; аеробна - виконання ударів з частотою та зусиллям, що складає 50% від максимуму на протязі 180 с. Безпосередньо перед проведенням проби проводилась розминка, тривалість якої залежала від індивідуальних особливостей студента, яка не перевищувала 10 хв. Метою розминки була підготовка систем організму досліджуємого до виконання певної роботи та запобігання травматизму і перенапруження серцево- судинної системи в період реалізації того або іншого виду навантаження.

Досліджуємий починав та закінчував виконання тесту за звуковим сигналом дослідника, темп роботи та сила ударів була максимально однорідною протягом виконання проби. Критеріями об'єму виконаної роботи були показники кількості ударів, відносний тоннаж, розрахований у відповідності до маси тіла досліджуємого (загальний тоннаж за певний час роботи х маса тіла^-1), середня відносна сила правої та лівої руки (загальний тоннаж за певний час роботи х маса тіла^-1 х кількість ударів^-1), потужність роботи в тесті за 1 с на 1 кг ваги спортсмена (W₁₀, кГ-с^-1; W₄₅, кГ-с^-1; W₁₈₀, кГ-с^-1) при виконанні відповідного виду роботи [11].

Тестування проводилося після дня відпочинку при стандартизованому режимі харчування і питного режиму. Студенти були ознайомлені про зміст тестів і дали згоду на їх проведення. При проведенні комплексних обстежень дотримувалися законодавства України про охорону здоров'я та Гельсінської декларації 2000 р., директиви Європейського товариства 86/609 щодо участі людей в медико- біологічних та спортивно-педагогічних дослідженнях.

Статистичну обробку фактичного матеріалу здійснювали за допомогою програми Microsoft Office Excel [5]. Для кількісних вимірів розраховувалися такі статистичні характеристики, як середнє арифметичне (М), стандартна помилка вибіркового середнього (m). З урахуванням наближення вибірок до закону нормального розподілу для оцінки достовірності відмінностей у рівні прояву ознаки використовували t-критерій Ст'юдента для незалежних вибірок та U-критерій Манна- Уітні (рівень статистичної значущості а = 0,05). Так, при виконанні різнопланових навантажень, що відрізняються часом та інтенсивності відбувається поступове зменшення частоти нанесення ударів при збільшенні відносної сили одиночних ударів, розрахованих до маси тіла студента (табл. 1). Дана закономірність відображає характер виконання роботи та її енергетичне забезпечення: максимальна робота виконується в креатинфосфатному (алактатному) режимі енергозабезпечення, субмаксимальна (лактатна) - в гліколітичному, аеробна - при активному задіяні кисню при ліпідному обміні. При цьому, об'єм виконаної роботи напряму залежить від вагової категорії та груп студентів-боксерів які диференціюються за підгрупами «легковаговиків» та «важковаговиків». Зокрема, при відносно однаковій кількості нанесених ударів при виконанні максимальної роботи (44,94-48,96) спостерігається поступовий її спад в залежності від навантаження при збільшенні сили ударів (табл. 1). Відмінним є динаміка змін інтенсивності та сили ударів при збільшенні і тривалості в залежності від вагової категорії, а саме: «легковаговики» виконують значно

Відповідні закономірності виконання проби спостерігаються і за частотою нанесення ударів, а саме: при виконанні алактатної та гліколітичної роботи у «легковаговиків» та «важковаговиків» кількість ударів за 1 с відносно однакова (4,49-3,6 та 4,8-3,5 відповідно) на відміну від аеробної роботи при здійсненні якої частота у «легковаговиків» більша на 36,9%, що і підтверджує наше припущення щодо відповідної стратегії у «важковаговиків», які досягають успіху за рахунок нанесення фінального цілеспрямованого удару скориставшись помилкою супротивника та пропустивши удар в незахищену ділянку тіла. Дане ствердження підтверджує і відносна сила одиночного удару, що виконується з різних положень (прямий, знизу, збоку), а саме: у «важковаговиків» даний показник перевищує аналогічні у боксерів легких категорій на 3,58-12,6% (табл. 2).

Подібний висновок роблять і науковці, що вивчали взаємозв'язок манери ведення бою з особливостями змагальної діяльності спортсменів-боксерів у відповідності до вагової категорії («легковаговики», «середньоваговики», «важковаговики») [7, с. 11]. Так, найбільша кількість відмінностей зафіксовано між спортсменами легких та важких категорій. Перші домінують за кількістю ударів та їх серій, захистів, часом перебування на середній дистанції, поступаючись, при цьому, за ефективністю атакуючих ударів, кількості ударів на дальній дистанції, силі одиночних ударів [7, с. 11].

При цьому, найбільші відмінності спостерігаються за ударом збоку лівою рукою, який є достатньо складним для захисту та ефективним для атаки що реалізується в ближньому бою у найуразливіше місце супротивника - голову [4]. Очевидно, дана закономірність може бути детермінованою домінуючим стилем ведення поєдинку, притаманного для «важковаговиків», або/та генетично обумовленими чинникам, зокрема темпераментальними особливостями особистості. Дана передумова може свідчити про системний професійний відбір, який дозволяє диференціювати боксерів різних вагових категорій у відповідності до властивостей нервової системи. Подібне припущення підтверджується можливістю «важковаговиків» реалізовувати серії ударів зі значною частотою та зусиллям за максимально короткий час, а саме: при виконанні алактатної роботи боксери важких категорій наносять більшу кількість ударів, що свідчить про відносно вищу здатність до генерації збудження у корі головного мозку яка є детермінантою темпераменту, що, у свою чергу обумовлює генетичну складову готовності до реалізації діяльності студентами-боксерами (табл. 1).

Подібна закономірність підтверджує стратегію ведення поєдинку «важковаговиків», а саме: двобій триває у відносно невисокому темпі, досягнення перемоги відбувається за рахунок серії ударів у незахищені зони супротивника в алактатному та гліколітичному режимах роботи. Для «легковаговиків» притаманним є ведення поєдинку у швидкому темпі, виснажуючи супротивника за рахунок здійснення ударних прийомів помірної сили, що і забезпечую відповідний результат двобою. На даний факт вказує і реєстрація латентного періоду простої акустико-моторної реакції, визначеної при виконанні прямого удару правою/лівою рукою з максимальною силою (сигнал-удар) та час між ударами при виконанні алактатної роботи (табл. 3).

Так, при однаковій відносній силі удару «важковаговики» мають більший час ЛПАМР, на відміну від боксерів легких категорій, які швидше реалізують ударний рух по хронодинамометру. І, навпаки, серії ударів, наносять з високою щільність про що вказує час між ударами при реалізації креатинфосфатної роботи, що вказує на їх здатність швидких атак з високою інтенсивністю атакуючих дій.

Дана передумова вказує на те, що для «легковаговиків» притаманним є атакуючий характер дій, який вимагає швидких рухів у відповідь на подразники різної модальності при, відносно, недосконалому захисті від ударів. «Важковаговики» ж активні атакуючи дії проводять не так часто, реалізуючі потенціал удару при активних захисних діях. Фінальні зусилля, як вказувалось раніше, виконується з активного захисту, що і обумовлює перемогу у двобої.

Очевидно подібний «план» дій боксерів різних вагових категорій обумовлений темпераментальними особливостями нервової системи (сила, рухливість, лабільність та врівноваженість), яка забезпечує реалізацію діяльності у відповідності до можливостей організму.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. При виконанні різнопланових навантажень, що відрізняються часом та інтенсивністю, у студентів-боксерів всіх вагових категорій відбувається поступове зменшення частоти нанесення ударів при збільшення відносної сили одиночних ударів, розрахованих до маси тіла студента. Об'єм виконаної роботи напряму залежить від вагової категорії та груп студентів-боксерів. Зокрема, при відносно однаковій кількості нанесених ударів спостерігається поступовий її спад в залежності від навантаження на тлі збільшенні сили ударів. Відмінним є динаміка змін інтенсивності та сили ударів при збільшенні і тривалості в залежності від вагової категорії, а саме: «легковаговики» виконують значно більший об'єм роботи на відміну від «важковаговиків». При виконанні алактатної та гліколітичної роботи у «легковаговиків» та «важковаговиків» кількість ударів за 1 с відносно однакова на відміну від аеробної роботи при здійсненні якої частота у «легковаговиків» більша на 36,9%, що вказує на відповідну стратегії у «важковаговиків», які досягають успіху за рахунок нанесення фінального цілеспрямованого удару скориставшись помилкою супротивника та пропустивши удар в незахищену ділянку тіла. Для «легковаговиків» притаманним є атакуючий характер дій, який вимагає швидких рухів у відповідь на подразники різної модальності при, відносно, недосконалому захисті від ударів. «Важковаговики» ж активні атакуючи дії проводять не так часто, реалізуючі потенціал удару при активних захисних діях. Фінальні зусилля, виконується з активного захисту, що і обумовлює перемогу у двобої. Найбільші відмінності за відносною силою одиночного удару спостерігаються за боковим лівою рукою, який є достатньо складним для захисту та ефективним для атаки що реалізується в ближньому бою у найвразливіше місце супротивника - голову. Очевидно, дана закономірність може бути детермінованою домінуючим стилем ведення поєдинку, притаманного для «важковаговиків», або/та генетично обумовленими чинникам. Подібне припущення підтверджується можливістю «важковаговиків» реалізовувати серії ударів зі значною частотою та зусиллям за максимально короткий час, що свідчить про відносно вищу здатність до генерації збудження у корі головного мозку яка є детермінантою темпераменту, що, у свою чергу обумовлює генетичну складову готовності до реалізації діяльності студентами-боксерами. Перспективи подальших наукових розвідок напряму спрямовані на визначення функціонального стану кардіогемодинаміки та вегетативної регуляції серцевого ритму студентів чоловічної статі, що займаються в групі СПУ з боксу в залежності від темпераментальних особливостей особистості.

Таблиця 2. Сила одиночного удару у студентів, що відвідують групу

Таблиця 3.

Латентний період простої акустико-моторної реакції та сила удару у студентів, що відвідують групу спортивно-педагогічного удосконалення з боксу при здійсненні прямого удару по груші хронодинамометрау «Спудерг»

Список джерел

1. Берг А. И. Проблемы управления и кибернетика / А. И. Берг // Философские проблемы кибернетики. М.: Соцэкгиз, 1961. - 392 с.

2. Босенко А. Контроль адаптаційних можливостей школярів на заняттях з футболу у процесі фізичного виховання / Анатолій Босенко // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології: наук. журнал. - Суми: СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017. - № 4 (68). - С. 35-48.

3. Данилко М. Т. Формування готовності до професійної діяльності майбутніх учителів фізичної культури: Автореф. дис... канд. наук з фіз. виховання і спорту: 24.00.02 «Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення» / М. Т. Данилко; Волинський держ. унт ім. Лесі Українки. - Луцьк, 2000. - 19 с.

4. Киселев В. А. Совершенствование спортивной подготовки высококва лифицированных боксеров / В. А. Кисе-лев. - М.: Физическая культура, 2006. - 127 с.

5. Минько А. А. Статистический анализ в MS Excel / А. А. Минько. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2004. - 448 с.

6. Носко М. О. Особливості проведення тренувального процесу при заняттях зі студентами у групах спортивного удосконалення: [спортивні ігри] / М. О. Носко, О. О. Данілов, В. М. Маслов // Фізичне виховання і спорт у вищих навчальних закладах при організації кредитно-модульної технології: підруч. для каф. фіз. вихов. та спорту ВНЗ. - К., 2011. - С. 115-134.

7. Овакян М. А. Управление процессом подготовки высококвалифицированных боксеров в связи с особенностями взаимосвязи тренировочной и соревновательной деятельности: автореф. дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика физ. воспитания и спортивной тренировки (включая методику лечебной физкультуры)» / М. А. Овакян; ВНИИФК. - М., 1983. - 23 с.

8. Приймак С. Г. Спеціальна фізична

працездатність студентів, що спеціалізуються у боксі, в залежності від темпераментальних особливостей особистості / С. Г. Приймак // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Вип. 143. Серія: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - Чернігів: ЧНПУ, 2017. - № 143. - С. 81-85.

9. Репников П. Н. Об оценке работоспособности боксера / П. Н. Репников // Бокс. Ежегодник. - М.: ФиС, 1984. - С. 38-40.

10. Романенко В. Психофизиологический статус студенток / В. Романенко. - Донецк; Saarbruucken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2013. - 192 с.

11. Савчин М. П. Тренованість боксера та її діагностика / М. П. Савчин. -К.: Нора-прінт, 2003. - 218 с.

REFERENCES

1. Berg, A. Y. (1961). Problemyi upravleniya i kibernetika. [Problems of management and cybernetics]. Moscow.

2. Bosenko, A. (2017). Kontrol' adaptatsiynykh mozhlyvostey shkolyariv na zanyattyakh z futbolu u protsesi fizychnoho vykhovannya. [Мonitoring of schoolchildren's adaptive abilities at the football lessons in the process of physical training]. Sumy.

3. Danilko, M. T. (2000). Formuvannia hotovnosti do profesiinoi diialnosti maibutnikh uchyteliv fizychnoi kultury. [Formation of readiness for future professional teachers of physical culture]. Lutsk.

4. Kyselev, V. A. (2006). Sovershenstvovanye sportyvnoy podhotovky visokokvalyfytsyrovannikh bokserov: uchebnoe posobye. [Improvement of sports training of highly qualified boxers]. Moscow.

5. Min'ko, A. A. (2004). Statystycheskyy analyzv MS Excel. [Statistical analysis in MS Excel]. Moscow.

6. Nosko, M. O., Danilov, O. O., Maslov, V. M. (2011). Osoblyvosti provedennya trenuval'noho protsesu pry zanyattyakh zi studentamy u hrupakh sportyvnoho udoskonalennya: (sportyvni ihry). [Features of conducting a training process during classes with students in sports improvement groups: [sports games]. Kyiv.

7. Ovakyan, M. A. (1983). Upravlenie protsessom podgotovki vyisokokvalifitsirovannyih bokserov v svyazi s osobennostyami vzaimosvyazi trenirovochnoy i sorevnovatelnoy deyatelnosti. [Management of the process of preparation of highly skilled boxers in connection with the peculiarities of the interrelation of training and competition activities]. Moscow.

8. Priymak, S. G. (2017). Spetsialna fizychna pratsezdatnist studentiv, shcho spetsializuiutsia u boksi, v zalezhnosti vid temperamentalnykh osoblyvostei osobystosti. [Special physical performance of students specializing in boxing depending on temperamental personality traits]. Chernigiv.

9. Repnikov, P. N. (1984). Ob otsenke rabotosposobnosti boksera. [On the assessment of the fitness of the boxer]. Boxing Yearbook.

10. Romanenko, V. (2013).

Psykhofyzyolohycheskyy status studentok.

[Psychophysiological status of girl students]. LAP LAMBERT Academic Publishing.

11. Savchyn, M. P. (2003). Trenovanist boksera ta yii diahnostyka. [Training of the boxer and its diagnostics]. Kyiv.

Размещено на Allbest.ru