Розвиток прикладної лінгвістики у КНР

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Розвиток прикладної лінгвістики у КНР

Гунько Любов Олександрівна -

аспірант Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих

НАПН України,

провідний фахівець кафедри авіаційної англійської мови Навчально-наукового інституту Аеронавігації НАУ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Система освіти в Україні постійно перебуває в процесі розвитку, що обумовлюється потребами українського суспільства до якості освіти, з метою підвищення конкурентоспроможності українських навчальних закладів на світовоми рівні, що, безумовно, актуалізує потребу пошуку ефективних форм і методів поліпшення якості освіти. Одним із шляхів підвищення якості вітчизняної освіти є використання досвіду розвинених країн світу. Інтернаціоналізація та комп'ютеризація освіти потребує фахівця нового рівня, якому притаманні глибокі та масштабні знання, який може використовувати свої знання для виконання конкретних практичних завдань. Саме тому в суспільстві виник запит на прикладних лінгвістів як спеціалістів, які поєднують ці якості. Досвід Китаю є вартим уваги з його багатовіковими національними традиціями з кількох причин. Його національна специфічність запобігає уніфікаційним процесам у педагогічних практиках освітніх систем. В умовах змін соціально-економічної та духовної сфери китайського суспільства відбулась значна модернізація вищої педагогічної школи КНР: проходить підготовка спеціалістів з високим рівнем загальної та професійної компетентності. У сучасних умовах, коли іноземна мова набуває першорядного значення для розвитку міжкультурних та міжнаціональних зв'язків країни, коли різноманітні інформаційні засоби, які працюють на основі мікропроцесорів, а також електронна продукція стає невід'ємною складовою життя, впроваджуються новітні організаційні та педагогічні заходи, що забезпечують формування професійних якостей фахівців з іноземної мови та прикладної лінгвістики - професійної спрямованності, навичок, умінь та професійної готовності, розвитку особистих якостей необхідних для ефективної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Загальні проблеми прикладної лінгвістики досліджували як вітчизняні, так і зарубіжні мовознавці. Історичний аналіз розвитку прикладної лінгвістики як самостійної наукової галузі досліджували: Беляєва Л., Бочіна Т., Брига Т., Ван Ц., Зав'ялова О., Корнієнко В., Лєнінцева В., Нікітіна Ф., Рижкова В., Фаткулін Б., Bolton K., Lam A. S. L., Na Liu, Вен Чіуфан (, Гуей Шічун (йй#), Дун Чанлай (SI^), Лі Жулун Чао І (--Щ), Чі Хвян Ю Генюен (^Шл); формування професійної компетентності лінгвістів описане та проаналізоване в роботах: Дуплійчук О., Іконнікова М., Халабузар О., Юсра А.. Питаннями теоретико-методологічних засад професійної підготовки фахівців гуманітарного профілю у вищій школі займалися: Базуріна В., Барабаш І., Гончаров Л., Дуплійчук О., Іконнікова М., Ішутіна І., Калякін А., Корнієнко В., Маслак Л., Салосіна И., Северіна Т., Халабузар О.; організацією навчально- виховного процесу у системі вищої освіти КНР - Гала С., Котельнікова Н., Макшанцева Н., Оберемко О., Пазюра Н., Семенова С., Смолярчук О., Шацька О., Джоу Жані (ДМЩ), Джоу Хуню (ФШЙ), Ліу Хунганг (Д), Хе Вухуа, Хуан Лімін , Чіу Чхао (№Й), Шао Тінжун (ШйЖ).

Історія розвитку лінгвістики як науки характеризується переважно увагою до фундаментальних теоретичних досліджень. Дослідження практичного застосування лінгвістичних досягнень зумовили її активний розвиток наприкінці XX століття. Університети України розпочали підготовку фахівців з цієї спеціальності порівняно нещодавно. Одними з перших університетів України, що почали готувати спеціалістів з прикладної лінгвістики були Національний університет ім. Т. Шевченка, Київський національний лінгвістичний університет та національний університет «Львівська політехніка». Згодом у багатьох університетах з'явилися окремі факультети з прикладної лінгвістики та розпочалася підготовка фахівців за спеціальністю «Прикладна лінгвістика» у межах філологічних факультетів. На жаль, Міністерство освіти і науки України ще не встановило чітко розроблені стандарти з навчальної спеціальності «Прикладна лінгвістика». Тому одним з основних підходів у підготовці таких фахівців стало, насамперед, усвідомлення основних напрямів прикладного застосування лінгвістичних теорії, інакше кажучи, чітке визначення сфер діяльності майбутніх спеціалістів [1].

Мета статті. Дослідження історії розвитку прикладної лінгвістики в КНР, опис головних організації та структур, які відповідальні за розвиток прикладної лінгвістики у країні, виокремлення головних досягнень, публікацій та періодичних видань. Аналіз цього досвіду може бути використаним при реформуванні системи підготовки прикладних лінгвістів в Україні.

прикладний лінгвістика реформування китайский

Виклад основного матеріалу дослідження

У наш час прикладну лінгвістику розуміють як діяльність під час якої використовуються наукові знання зі складу та функціонуванні мови в нелінгвістичних наукових дисциплінах та в різноманітних сферах практичної діяльності людини, а також теоретичне осмислення такої діяльності.

Лю Юнцюнь зазначає, що «прикладну лінгвістику можна визначити як науку, що вивчає практичне використання мови в усіх сферах» [7]. Ми вважаємо, що таке визначення терміну відповідає дійсності, стисло та повно визначає термін «прикладна лінгвістика».

Не зважаючи на те, що прикладна лінгвістика як наука офіційно була відкрита в Китаї лише у 1970-1980 роках, відзначаємо такі зачатки прикладної лінгвістики у КНР як: створення транскрипції «фаньце» (що основана на засобі стяжіння ініціалі та фіналі двох складів-ієрогліфів), утворення словників рим, тлумачення стародавньої літератури, складання підручників для дітей «Трислів'я», «Прізвища ста родин», «Тисячаслів'я», винахід таких методик навчання, як письмо у приписах та складання парних ритмічних висловів «дуйцзи», а також велика кількість створених протягом століть монографій, присвячених дослідженню засобів вираження мови поезії, - поетичної критики та поміток про жанр «ці» [3].

Заслуговує на увагу машинний переклад як визначна сфера раннього прояву прикладної лінгвістики в Китаї. У 1956 році в Академії Наук КНР було розпочато проект з машинного перекладу, головним чином між китайською та російською мовами. Пізніше орієнтир був змінений на багатомовну систему, а дослідники з цього проекту переформовані у «Лабораторію з досліджень прикладної лінгвістики: Китайська академія соціальних наук, 2002» [6].

Щодо перших офіційних лінгвістичних організацій, перш за все, слід відмітити заснування Національного дослідницького центру з лінгвістики та прикладної лінгвістики ЙФФ) у січні 1984 року під егідою китайської Академії суспільних наук та Комісії з мовного планування КНР (ФИФФЙФ^ФФ). У 1990 році в Університеті Сучжоу проходив симпозіум, що проводився Дослідницьким центром з прикладної лінгвістики. Метою симпозіуму було дослідження питань сфери прикладної лінгвістики та їх релевантність до викладання мови, стандартизація мови [5].

Протягом періоду відкритості було видано десятки офіційних документів, які визначали лінгвістичні стандарти, які пов'язані в тому числі і з інформаційними технологіями. Останні три десятиріччя помітні реформи відбулися в Китаї не лише у сфері активної політичної та економічної діяльності держави, але й у сфері прикладної лінгвістики в країні.

У сучасному Китаї питаннями прикладної лінгвістики займаються такі організації як: Національний дослідницький центр з лінгвістики та прикладної лінгвістики ЙФФ'), Державний комітет з роботи в області мови та писемності (ИФФФФФІФ^ФФ) та дослідницькі центри, які знаходяться на базі провідних ВНЗів країни, та координуються Національним дослідницьким центром.

Розвиток прикладної лінгвістики в Китаї ознаменувався такою масштабною подією у культурному та науковому житті як створення «Великого китайського словника слів» у десяти томах. Перший том вийшов у 1986 році. Для підготування було залучено близько тисячі науковців, а у створенні та редагуванні приймали участь такі вчені-лінгвісти, як Лі Очжуфень (головний редактор), Люй Шусян, Ван Лі, та інші (наукові консультанти). У процесі підготування словника було зібрано 5 000 000 словникових карток, словник включає більше 50 000 000 знаків. Це найповніший з існуючих словників слів. Також хотілося б відзначити видання «Шанхайським видавництвом літератури з викладання іноземних мов» нового «Великого китайсько-руського словника» у травні 2009 року, над словником протягом 20 років працювали лексикографи з Шанхайського інституту іноземних мов. Заслуговує на увагу випуск «Великого словника діалектів сучасної китайської мови» ( «ШФШДФШФМЛ» ), який вийшов друком у 90-і роки ХХ ст. та охопив 41 пункт з різних районах Китаю. Роботу над цим фундаментальним виданням очолював видатний лінгвіст старшого покоління професор Лі Жун [2; 4].

На сьогоднішній день у Китаї видаються десятки лінгвістичних журналів та періодичних видань, які фінансуються з бюджету держави. За змістом ми можемо поділити їх на декілька груп: суто академічні та орієнтовані на викладачів, загальнокитайські та місцеві, загальнолінгвістичні та галузеві. Два провідних лінгвістичних журнали це: «Прикладна лінгвістика» ( «ІЖНФФФФ» ), який уперше був опублікований у 1992 р., та «Обробка інформації китайською мовою» ( «ФФІй.Й.» ), рік виходу 1984. Також слід приділити увагу таким виданням, як «Словникові дослідження», «Діалекти», «Культура китайських ієрогліфів» та «Сучасне мовознавство» [6; 2].

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Подальші розвідки плануємо направити на детальний аналіз теоретичної бази в підготоці спеціалістів з іноземної мови та прикладної лінгвістики в Китаї, а саме аналіз підручників, статей та сайтів з підготовки прикладних лінгвістів. З метою прискорити розробку базового національного стандарту спеціальності «Прикладна лінгвістика», систематизувати методику викладання прикладної лінгвістики у вищих навчальних закладах України.

Список джерел

Прикладна лінгвістика як навчальна та наукова спеціальність [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://aliveinter.net/ukr/referat40885 kenjd] - Загол. з екрану - Мова укр.

Завьялова О. И. Лингвистическая стратегия Китая [Электронный ресурс] - Режим доступу: http: //www. ng.ru/ideas/2015-06-

26/5_china.html?print=Y - Загол. з екрану. - Мова рос.

Ленинцева В. А. Развитие прикладной лингвистики в Китае / В. А. Ленинцева // Китайский язык: лингвистические и методические аспекты: материалы междунар. науч. конф. / Забайкал. гос. ун-т; отв. ред. В. Н. Соловьёва. - Чита : ЗабГУ. - 2016. - С. 36-44.

Семенас А. Л. Лингвистические исследования в Китае / А. Л. Семенас // Вопросы языкознания. - 1988. - №1. - С. 132-145.

Размещено на Allbest.ru