Підвищення якості здоров’язберігаючого освітнього середовища під час професійної підготовки студентів-хореографів

Размещено на http://allbest.ru

6

Бердянський державний педагогічний університет

УДК 371.134:793.3:613.9

Підвищення якості здоров'язберігаючого освітнього середовища під час професійної підготовки студентів-хореографів

Мартиненко Олена Володимирівна

кандидат педагогічних наук,

доцент, завідувач кафедри хореографії

Постановка та обгрунтування актуальності проблеми. Останнім часом проблема здоров'я нації відноситься до кола глобальних. Значну роль у вирішенні окремих питань цієї проблеми відіграють вищі педагогічні навчальні заклади, які мають можливість упроваджувати в навчальний процес здоров'язберігаючі технології. Формування під час навчання здоров'язберігаючої компетентності допоможе не лише виробленню стійкої мотивації студентів на здоровий спосіб життя, а й для реалізації отриманої інформації в своїй професійній діяльності [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Ми визначили та проаналізували ряд наукових досліджень, які розглядають питання здоров'язбереження студентів в умовах ВНЗ: Н. Анікєєва - формування здоров'язберігаючої' компетенції студентів під час професійної підготовки у ВНЗ; Л. Бєлова - підготовка майбутніх спеціалістів з фізичної культури до здійснення здоров'язберігаючої' педагогічної діяльності; А. Бондаревська - культурно-освітній простір вузу як середовище професійно-особистісного саморозвитку студентів; Д. Воронін - здоров'язберігаючі технології як засіб інституціональної перебудови вищої школи; О. Криміна - взаємозалежність особистісного розвитку і нервово-психічного здоров'я студентів-хореографів в процесі соціалізації; Н. Панчук - формування здоров'язберігаючої' відповідальності студентів ВНЗ; В. Фертик - професійно-творче удосконалення студентів-хореографів в умовах здоров'язберігаючого середовища.

Як ми бачимо, проблема здоров'язбереження студентів у наукових дослідженнях розкривається досить широко. Разом з тим, на наш погляд, потребує уточнення визначення педагогічних умов навчання студентів в умовах здоров'язберігаючого середовища, виявлення та експериментальна перевірка інтерактивних здоров'язберігаючих технологій, вивчення особливостей підготовки майбутніх фахівців до проектування здоров'язберігаючого навчального процесу в професійній діяльності.

Мета статті полягає у визначенні педагогічних умов підвищення якості здоров'язберігаючого освітнього середовища під час професійної підготовки студентів-хореографів БДПУ та надання методичних рекомендації щодо їхнього застосування.

У рамках нашого дослідження ми визначили ряд причин, які негативно впливають на рівень професійної підготовки студентів-хореографів з позиції організації здоров'язберігаючого середовища: порушення санітарно-гігієнічних вимог та санітарних правил облаштування танцювальних аудиторій (не дотримання норм освітлення та опалювання; несистематичне вологе прибирання, відсутність витяжної системи та ін.); формальне проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності; не раціональне планування розкладу навчальних занять; фізичне перевантаження студентів; відсутність заходів щодо покращення їхнього психічного здоров'я.

Вважаємо, що для формування здоров'язберігаючої компетентності майбутніх учителів хореографії доцільно застосовувати ряд спеціальних педагогічних умов і психолого-педагогічних впливів: планове впровадження здоров'язберігаючих технологій як у навчальну так і у виховну роботу зі студентами; інтеграція знань зі здоров'язбереження в зміст різних дисциплін; систематичне проведення зі студентами інструктажів з безпеки життєдіяльності; орієнтація студентів на сучасні оздоровчі хореографічні техніки та танцювальні фітнес-комплекси, з метою покращення власного фізичного здоров'я та застосування набутих знань в подальшій професійній діяльності; організація тренінгів та майстер-класів для викладачів, спрямованих на поліпшення показників їхнього психічного і соціального здоров'я [2]; організація заходів, спрямованих на поліпшення психологічного мікроклімату в навчальних студентських групах (підвищення толерантності, стресостійкості, корекція поведінки, ціннісних і мотиваційних орієнтацій).

Ми визначили, що для покращення здоров'язберігаючого середовища БДПУ і укріплення здоров'я студентів-хореографів доцільно проводити відповідну організаційну роботу: обговорення на засіданнях кафедри питань, пов'язаних з інноваційними методиками оздоровлення студентів у сучасних умовах; проведення поглибленого медичного огляду студентів та оформлення листів дозволу для отримання професійної хореографічної освіти; контроль викладачів за дотриманням санітарно-гігієнічних норм під час навчального процесу (освітлення аудиторій, провітрювання, вологе прибирання тощо); організація роботи психологічної служби та кімнати довіри із залученням викладачів кафедри психології; проведення діагностики емоційного стану викладацького складу, студентських груп та окремих студентів; розробка корекційних заходів щодо створення позитивного емоційного стану всіх учасників навчально-виховного процесу; проведення навчальних та виховних заходів на тему здоров'язбереження; розповсюдження на інформаційних дошках тематичних повідомлень про шляхи збереження та профілактики здоров'я («Профілактика ОРЗ та грипу», «Струнка постава - залог здоров'я» та ін.).

Для покращення результативності професійної підготовки студентів-хореографів доцільно ретельно підходити до планування розкладу навчальних занять.

Ми розробили рекомендації до розкладу навчальних занять, які, на наш погляд, можуть урахувати необхідні умови здоров'язберігаючого середовища. По-перше, бажано, щоб розклад був систематичним і не змінювався кожного тижня. Таким чином, організм студентів буде налаштовуватися на відповідне навантаження і вони психологічно будуть готові до того чи іншого практичного заняття.

Першими парами доцільно ставити такі, які пов'язані з розігрівом тіла («Фізкультура в хореографії», «Партерна гімнастика»), психічною регуляцією («Танцювальна терапія») або загальною підготовкою студентів. Це дозволить підготувати студентів до більш якісного виконання танцювальних вправ на практичних заняттях з «ТМ класичного танцю», «ТМ народно-сценічного танцю», «ТМ сучасного танцю» та інших, які доцільно ставити другими в розкладі.

По-друге, слід ураховувати, що фізичне навантаження студентів не має перевищувати шести академічних годин під час навчального процесу (при денному навантаженні не більше 4-х пар). Тому, під час складання розкладу слід чергувати практичні заняття, які передбачають високе фізичне навантаження з лекційними або практичними заняттями з помірним навантаженням («ТМ роботи з ДХК», «Акторська майстерність», «Танцювальна терапія» та ін.). Крім того, більшість студентів входить до складу танцювальних колективів кафедри, тому це також слід ураховувати, щоб не перевантажити їх організм та нервову систему.

По-третє, самостійну роботу в танцювальних аудиторіях слід планувати в другій половині дня. Таким чином, студенти зможуть відпочити та підготуватися до самостійної роботи, яка пов'язана з постановкою танцювальних номерів («Мистецтво балетмейстера»), вивченням тренажних вправ та етюдів («ТМ класичного танцю», «ТМ народно-сценічного танцю» та ін.) чи просто роботою над власною фізичною підготовкою. По-четверте, пари слід планувати таким чином, щоб вони проходили в одному корпусі або ставити першу (останню) пару в іншому корпусі. Це позбавить студентів зайвих перевдягань, переохолодження та сприятиме дотриманню правил гігієни. здоров'язберігаючий викладач хореографія музичний

Перед початком навчального року при складанні робочого навчального плану слід ураховувати співвідношення кількісного складу студентів групи з розміром танцювальної аудиторії. Так, максимальний склад студентів для занять хореографією (робота біля станка) в БДПУ повинен не перевищувати 12-15 осіб (ліцензований обсяг набору: 25 - денне відділення, 40 - заочне). Тому, більшість занять мають проводитися підгрупами. В іншому випадку порушуються не лише санітарно-гігієнічні умови, а й погіршується рівень професійної підготовки майбутніх фахівців.

Ще одним важливим моментом створення здоров'язберігаючого середовища під час професійної підготовки студентів є правильне проведення навчальних занять. Існують певні обставини, які в процесі навчальної діяльності роблять безсумнівний негативний вплив на здоров'я студентів: необхідність протягом тривалого часу підтримувати високий рівень інтенсивності фізичної або розумової діяльності; тривале збереження вимушеної пози; велике навантаження на зір та м'язи; неорганізованість в дотриманні режиму дня, харчування і сну; відсутність оптимальних умов у навчальному закладі для забезпечення здоров'я.

Вважаємо, що викладачам під час організації та проведення практичних занять з хореографічних дисциплін необхідно враховувати наступне (гігієнічні умови в танцювальному класі: температуру і свіжість повітря, раціональність освітлення і т.п.); кількість видів навчальної діяльності (опитування, розповідь, показ, тренаж, обговорення та ін. (норма - 4-7 видів за заняття); кількість видів викладання (словесний, наочний і т.п. (норма - не менше 3-х); застосування методів, які сприяють активізації ініціативи і творчого самовираження студентів; застосування ТСО відповідно до гігієнічних норм; розкриття питань, пов'язаних із здоров'ям і здоровим способом життя; психологічний клімат на занятті, наявність емоційних розрядок (жартів, усмішок, афоризмів з коментарями і т.і.); щільність заняття, тобто кількість часу, витраченого на навчальну роботу (норма - не менше 60% і не більше 75-80%).

З метою збереження здоров'я студентів, попередження та профілактики травматизму під час проведення практичних занять з дисциплін хореографічного циклу та самостійної роботи в танцювальних аудиторіях викладачам доцільно проводити інструктажі з безпеки життєдіяльності. Вони містять питання охорони здоров'я, пожежної, радіаційної безпеки, реагування на надзвичайні ситуації, безпеки побуту тощо. Запис про їхнє проведення повинен робитися у навчальних журналах, в яких відводиться сторінка для реєстрації вступного, первинного, позапланового, цільового інструктажів зі студентами.

Для підвищення якості фахової підготовки студентів в умовах здоров'язберігаючого середовища, доцільно адаптувати зміст дисципліни «Фізичне виховання» відносно до професійної діяльності вчителя хореографії. Так, нами було розроблено та апробовано на практиці навчальну програму дисципліни «Фізичне виховання», яка передбачала ознайомлення майбутніх фахівців із різноманітними фітнес-комплексами.

На наш погляд, це, по-перше, сприятиме покращенню фізичної форми студентів-хореографів, а, по-друге - дозволить ознайомитися з різноманітними оздоровчими фітнес-техніками, які можуть стати в нагоді майбутнім фахівцям. Як, показали результати опитування студентів-хореографів БДПУ, 25% з них вже під час навчання працюють фітнес-тренерами в різних спортивних клубах та комплексах.

Мета розробленої нами навчальної програми «Фізичне виховання» передбачала формування фізичного, психічного, духовного здоров'я студентів, оволодіння основними положеннями теорії та методики фізичної культури в хореографії, виховання та удосконалення загальної фізичної культури особистості, потреби в здоровому способі життя.

Ми передбачили, що в результаті вивчення дисципліни «Фізичне виховання» у майбутніх учителів хореографії, має бути сформована предметна (дидактична) компетентність: використовувати теорію і методику виконання фізичних вправ у професійній діяльності; знаходити та використовувати інформацію з різних джерел згідно з поставленою задачею; працювати над підтримкою і розвитком власного здоров'я і здоров'я своїх учнів.

Відомо, що важливу роль у покращенні якості здоров'язберігаючого освітнього середовища навчального закладу і в поліпшенні педагогічних умов особистісного розвитку студентів грає стан психічного і соціального здоров'я викладачів.

У зв'язку з цим, доцільно організовувати з викладачами спеціальні психолого-педагогічні заняття і тренінги, спрямовані на зниження невротичності, агресивності, дратівливості, емоційної лабільності. Тому, однією з умов, ми визначили організацію тренінгів та майстер-класів для викладачів, спрямованих на поліпшення показників їхнього психічного і соціального здоров'я. Слід зауважити, що в БДПУ функціонує психологічна служба, яка працює зі студентами. Однак, опитування викладачів дозволило з'ясувати, що працівники цієї служби не проводять групові форми роботи з викладачами, хоча в індивідуальних зверненнях не відмовляють.

Вважаємо за доцільне рекомендувати психологічній службі (лабораторії) БДПУ планувати психологічні тренінги з викладачами відповідних кафедр, з урахуванням їхньої професійної спрямованості. Крім того, слід виставляти інформацію (друковану, електронну) про проведення майстер-класів та тренінгів з питань арт-терапії, оздоровчих психологічних технік, психологічної допомоги учням тощо.

Наступна умова також пов'язана з роботою психологічної служби. Так, для поліпшення показників особистісного розвитку студентів в умовах здоров'язберігаючого освітнього середовища навчального закладу, доцільно підвищувати не лише рівень їхнього фізичного здоров'я, а й приділяти увагу покращенню психічного і соціального здоров'я.

Ми вважаємо, що для цього раціональним буде організація спеціальних психолого-педагогічних впливів на колективи навчальних студентських груп по підвищенню толерантності, стресостійкості, ефективності стратегій корекції поведінки, нормативних потребнісно-мотиваційних орієнтацій, формування адекватної самооцінки і «Я- концепції», що реалізуються психологами за рахунок поліпшення психологічного мікроклімату в навчальних студентських групах.

Бесіди з викладачами кафедри хореографії показали, що задля запобігання порушень або затримки процесів соціально- психологічної адаптації студентів І курсу психологічною лабораторією БДПУ разом з куратором групи обов'язково проводяться тренінгові програми. Тривають вони протягом восьми годин і проводяться на березі моря на території спортивного оздоровчого табору БДПУ.

Психологи проводять тренінгові програми із застосовуванням методів формування комунікативних умінь та технік тілесно-орієнтованої і арт-терапії, тренінги по виявленню здібностей до професійного навчання, міжособистісних стосунків в групі тощо.

Студентів доцільно вчити розподіляти своє фізичне навантаження. По-перше, окрім навчального процесу в аудиторіях, вони приймають участь у концертних заходах та інших проектах. По-друге, організація самостійної роботи проводиться в танцювальних аудиторіях, іноді не лише самостійно, а й з групою студентів свого або інших курсів (постановка номерів). По-третє, участь у самодіяльних хореографічних колективах за межами університету, працевлаштування за спеціальністю хореографа або фітнес-тренера.

Важливою умовою професійної освіти в умовах створення здоров'язберігаючого середовища у ВНЗ є використання здоров'язберігаючих технологій, серед яких виділяють: приватні (вузькоспеціалізовані) і комплексні (інтегровані).

Серед приватних здоров'язберігаючих технологій в процесі фахової підготовки вчителя хореографії можна застосовувати: медичні (технології профілактики захворювань; корекції та реабілітації соматичного здоров'я, санітарно- гігієнічної діяльності); освітні, які сприяють здоров'ю (інформаційно-навчальні та виховні); соціальні (технології організації здорового і безпечного способу життя; профілактики і корекції девіантної поведінки); психологічні (технології профілактики та психокорекції психічних відхилень особистісного та інтелектуального розвитку). До комплексних здоров'язберігаючих технологій можна віднести: технології комплексної профілактики захворювань, корекції та реабілітації здоров'я (фізкультурно-оздоровчі та валеологічні); педагогічні технології, що сприяють здоров'ю; технології, що формують ЗСЖ.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Застосування в роботі зі студентами здоров'язберігаючих технологій сприятиме не лише підтримці їхнього здоров'я і покращенню якості професійної освіти, а й буде хорошим прикладом для того, щоб вони застосовували ці технології в подальшій роботі. Отже, важливо не лише створити здоров'язберігаюче середовище для навчання студентів, а й надати відповідні знання для їхньої практичної діяльності на посадах учителів хореографії та керівників дитячих хореографічних колективів.

Наш експеримент носить рекомендаційний характер. Щоб отримати результати потрібен не лише час і кошти, а й систематичне впровадження здоров'язберігаючих технологій викладачами ВНЗ у навчально-виховний процес, а також контроль за виконанням.

Однак, ми припускаємо, що визначені нами педагогічні умови організації здоров'язберігаючого середовища у ВНЗ і надані методичні рекомендації щодо їхнього використання зможуть значно покращити рівень професійної підготовки студентів- хореографів.

Список джерел

1. Вороній Д. Є. Здоров'язберігаюча компетентність студента в соціально- педагогічному аспекті // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. Єрмакова С. С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2006. - № 2. - С. 25-28.

2. Фертик В. Е. Профессиональнотворческое совершенствование студентов- хореографов в условиях здоровьесберегающей среды: дис. ...канд. пед. наук: 13.00.08 / Вадим Евгеньевич Фертик. - Москва, 2009. - 260 с.

References

1. Voronin, D. E. (2006). Zdorovyazberigayucha kompetentnist studenta v sotsialno-pedagogichnomu aspekti. [Health-student competence in social-pedagogical aspect]. Kharkiv.

2. Fertik, V. E. (2009). Professionalno- tvorcheskoye sovershenstvovaniye studentov- khoreografov v usloviyakh zdorovyesberegayushchey sredy. [Professional and creative improvement of students-choreographers in conditions of a healthsaving environment]. Moskva.

Размещено на Allbest.ru