Едьютейнмент як технологія формування методичної компетентності викладача іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Едьютейнмент як технологія формування методичної компетентності викладача іноземної мови

Кожен викладач вищої школи прагне захопити студентів своєю навчальною дисципліною, пробудити в них інтерес до неї, спонукати до творчого пошуку, що часто-густо буває нелегко. Тому викладачі шукають такі технології навчання й такі формати аудиторних і позааудиторних занять, які б передусім пробудили у майбутніх фахівців високу мотивацію учіння.

З-поміж таких технологій виокремлюється ед'ютейнмент (термін є неологізмом, складається з англійських слів education (освіта) й entertainment (розвага) [8, с. 1834]), яка уможливлює, враховуючи особливості сучасних студентів [1], пробудження їхнього пізнавального інтересу до навчальних дисциплін, зокрема з професійно орієнтованого курсу «Методика навчання іноземних мов і культур».

Технологія ед'ютейнмент була предметом дослідження в працях М. Корольової [9], Н. О. Кобзєвої [6] і О. Ю. Кармалової [5] зі співавторами та ін. Їхні дослідження стосувались процесу навчання іноземної мови як молодших школярів [9], так і студентів різних спеціальностей [8; 10]. Однак ця технологія ще не досліджена щодо процесу формування у студентів магістратури методичної компетентності викладача іноземної мови.

Метою статті є опис авторського досвіду використання технології ед'ютейнмент на семінарсько-практичних заняттях з навчальної дисципліни «Методика навчання іноземної мови й культури» зі студентами магістратури факультетів романської й германської філології Київського національного лінгвістичного університету (КНЛУ) як технології формування методичної компетентності викладача іноземної мови.

Технологія ед'ютейнмент трактується як сукупність сучасних технічних і дидактичних засобів навчання, яке здійснюється через розвагу [7, с. 195]. Заняття і заходи з використанням цієї технології можуть проходити в кафе, парку, музеї, офісі, галереї, клубі, де студенти отримують будь-яку пізнавальну інформацію в невимушеній атмосфері. Отже, особливістю технології ед'ютейнмент є впровадження сучасних форм розваг у систему традиційних організаційних форм навчання, зокрема й іноземної мови. Н. А. Кобзєвої про технологію ед'ютейнмент як гібридний жанр, сутнісною ознакою якого є надання знань через візуальні засоби, а також подання цієї інформації в неформальному стилі. О. Ю. Кармалова й Г. О. Ханкєєва акцентують таку особливість технології ед'ютейнмент як симбіоз педагогіки, інформатики й психології [5, с. 66-67].

Ознаками технології ед'ютейнмент є наявність захоплення як безпосереднього інтересу того, хто навчається, що уможливлює набуття ним нових знань і формування нових навичок і вмінь; акцентування розваги як основного мотиву втіхи з одночасним формуванням стійкого інтересу до учіння й усуненням його психологічного дискомфорту; залучення гри, завдяки універсальності якої навчання стає ефективнішим незалежно від віку того, хто навчається;

використання сучасних технологій, які уможливлюють максимальне залучення тих, хто навчаються, до освітнього процесу.

Результати дослідно-експериментального дослідження Т. В. Сапух уможливили висновок про сприяння технології ед'ютейнмент формуванню у студентів (філологів і журналістів) таких особистісних і професійних якостей, як толерантність, комунікативність, здатність долати психологічний бар'єр іншомовного спілкування з одночасною присутністю особистісного сенсу в оволодінні навчальною дисципліною [10]. При цьому ця технологія є двоспрямованою:

1) це спосіб передання інформації й навичок студентам з недостатньою мотивацією учіння;

2) це навчання у формі розваги, в процесі якого знання й навички набуваються з джерел, що первинно не є освітніми матеріалами.

Однак, незважаючи на деякі переваги й перспективи, технологія ед'ютейнмент не альтернатива академічній освіті у ВНЗ, оскільки унеможливлює набуття майбутніми фахівцями фундаментальних знань чи оволодіння певною професією. Вона є лише допоміжним варіантом, цікавим способом отримання нових знань за допомогою сучасних технічних і дидактичних засобів навчання, шляхом активної участі і розвитку інтересу того, хто навчається, а також доступний метод навчання людей різного віку для досягнення швидких і конкретних результатів [5, с. 64].

До засобів навчання іноземної мови за технологією ед'ютейнмент науковці відносять комп' ютерні, настільні й відеоігри, фільми, музику, сайти, мультимедійні програми тощо, які мають креативне підґрунтя. Із видів вказаної технології виокремлюються спітінг (speak + eat) й інфотейнмент (information + entertainment) [6], які помилково віднесено до засобів навчання іноземної мови.

Технологія ед'ютейнмент є трендом в освіті, хоча її інноваційність відносна. Вчителі й викладачі іноземних мов завжди використовували різноманітні ігри в процесі формування у школярів і студентів іншомовної комунікативної компетентності. Водночас термін «ед'ютейнмент» є ширшим за поняття «гра», яка в технології ед'ютейнмент є захопливим способом передачі знань [5, с. 64].

Отже, технологія ед'ютейнмент, передбачаючи навчання й інформування в ненав'язливій і цікавій формі, характеризується низкою особливостей: двостороння діяльність суб'єктів освітнього процесу, наявність навчальної мети, наявність комфортних умов, гарантія досягнення конкретного результату, комплексне застосування дидактичних і технологічних засобів навчання й контролю [7, с. 195].

О.Ю. Кармалова й Г. О. Ханкєєва дослідили переваги цільової аудиторії щодо використання технології ед'ютейнмент, виявили ставлення користувачів до вибору місця навчання, а також преференційних способів (форматів) навчання, визначили рівень освіти респондентів. Науковці виявили, що:

• «ядром» цільової аудиторії щодо використання технології ед'ютейнмент є молодь віком від 17-ти до 28-ми років; з-поміж них - студенти чи випускники з декількома дипломами, проте схильні до отримання додаткової освіти;

• більшість респондентів прагнуть проводити вільний час з користю для розуму, при цьому або отримуючи будь-які знання, або цілеспрямовано шукаючи те, що сприяє вдосконаленню їхніх навичок і вмінь;

• абсолютна більшість респондентів віддають перевагу поєднанню візуальної, текстової й аудіоінформації, а також вважають необхідним використання інформаційно-комунікаційних технологій;

• респонденти впевнені, що отримувати знання варто за будь-яких умов, зокрема через інтернет;

• найпривабливішими форматами організаційних форм навчання названо майстер-класи, ігрове навчання, активний тренінг, використання технічних засобів, а також публічні неформальні лекції.

Відповідно до цих результатів авторки дійшли висновку про існування з-поміж молоді попиту (тренду) на проекти в форматі ед'ютейнмент.

Наш досвід використання технології ед'ютейнмент на семінарсько-практичних заняттях з методики навчання іноземних мов і культур [2; 3; 4] дає підстави рекомендувати цю технологію для формування методичної компетентності викладача іноземної мови.

Технологія ед'ютейнмент була апробована в І семестрі 2016-2018 навчальних років на семінарсько-практичних заняттях з вибіркової дисципліни «Сучасні технології навчання іноземних мов і культур» зі студентками магістратури (спеціальність «Середня освіта») факультету германської філології КНЛУ. Результати апробації висвітлені в статті [4] й оприлюднені на фахових науково-практичних конференціях і сторінках авторського сайту в рубриці «З досвіду формування методичної компетентності викладача ІМ» (рис. 1). У ІІ семестрі 2016-17 навчального року вказана технологія була апробована на семінарсько- практичних заняттях з методики навчання іспанської мови й культури як технологія формування методичної компетентності викладача іспанської мови у студентів магістратури факультету романської філології (групи МЛі 51-52-16) КНЛУ. Технологія ед'ютейнмент була представлена на семінарських заняттях інтерактивною технологією Е. де Боно «Seis sombreros para pensar» [13], на практичних заняттях - професійно орієнтованою рольовою грою в форматі методичного батлу [2; 3].

Ф-т романської філолог;

Методичний батл

Методичний брифінг

Молодим науковцям

З досвіду формування методичної компетентності викладача ІІЩ

Рис. 1. Фрагмент «З досвіду формування методичної компетентності викладача ІМ» сторінки «Для студентів магістратури» авторського сайту.

Так, технологія «Seis sombreros para pensar» уможливила заміну нудного й абстрактного обговорення студентами теоретичних питань яскравим і захопливим способом управління їхнім мисленням (різнокольорові капелюхи), яке завдяки структуруванню розумової діяльності (інформаційний білий капелюх, емоційній червоний капелюх, позитивний жовтий капелюх, песимістичний чорний капелюх, креативний зелений капелюх) стало більш сфокусованим, конструктивним і продуктивним. Синій капелюх, зазвичай, надягає викладач для організації й керування перебігом заняття: використання капелюха на початку заняття передбачає формулювання його мети й завдань; після закінчення заняття - підведення підсумків й оцінювання студентів. Однак після кількох занять викладач передає синій капелюх студентам: підводяться підсумки (набуті методичні знання й сформовані методичні навички) й оцінюється робота кожного студента.

Помічено, що технологія «Seis sombreros para pensar» сприяє особистісно-діяльнісному розвитку студентів: підвищенню їхньої мотивації до оволодіння методичною компетентністю викладача іноземної мови, розвитку креативного й критичного мислення, вихованню толерантності, усуненню дискомфорту при оприлюдненні власної точки зору, підвищенню працездатності студентів під час аудиторних занять, розкриттю їхнього творчого потенціалу. Найцікавішими варіантами технології «Seis sombreros para pensar» були невідповідності кольорів капелюхів типажам студентів: чорний капелюх надягали оптимісти, жовтий - песимісти, червоний - студенти, які, зазвичай, не проявляють емоцій, білий - найемоційніші студенти групи тощо.Проілюструємо перебіг технології «Seis sombreros para pensar» на занятті, організованому як професійно орієнтована рольова гра у форматі методичного батлу «Короткометражні художні vs. мультиплікаційні фільми»: мінігрупи студентів в однокольорових капелюхах змагались на найповніше й найзмістовніше представлення навчальної інформації, попередньо набутої ними зі статей електронного фахового журналу redELE (revista electronica didactica del espanol como lengua extranjera). Кожна академічна група, обравши жеребкуванням художній чи мультиплікаційний фільм, отримала домашнє завдання - опрацювати дотичну іспаномовну статтю щодо використання в процесі формування іспаномовної комунікативної компетентності короткометражних фільмів - художнього фільму «Lo siento, te quiero» [12] і мультиплікаційного фільму «El vendedor de humo» [14].

Викладач у синьому капелюсі озвучив мету (презентувати авторські методики використання короткометражних (художнього й мультиплікаційного) фільмів з метою формування складників іспаномовної комунікативної компетентності) і завдання аудиторного заняття:

• ознайомитися з фаховим електронним виданням - журналом redELE;

• набути уявлення про іспаномовну методичну термінологію, зокрема назви етапів навчання аудіювання з опертям на фільми: Antes de la visualizacion / Previsionado; Durante de la visualizacion / Visionado; Despues de la visualizacion / Pos(t)visionado;

• порівняти синонімічні іспанські терміни «visualizacion» і «visionado» з їхнім українським аналогом «відіювання»;

• набути уявлення про слухо-зорову компетентність (la competencia audiovisual) як вид компетентності в аудіюванні;

• ознайомитися з прийомами формування іспаномовної комунікативної компетентності з використанням фільмів, зокрема дебатами як організаційною формою інтерактивного навчання говоріння / педагогічним діалогом як формою взаємодії викладача зі студентом;

• проаналізувати художній і мультиплікаційний фільми як джерела лінгвосоціокультурної/міжкультурної інформації.

З дозволу студентів результати навчання з використанням технології «Seis sombreros para pensar» і методичний батл як формат професійно орієнтованої рольової гри оприлюднено на сторінкахавторськогосайту(http://bigich.knlu.kiev.ua/6sombreros.htm;http://bigich.knlu.kiev.ua/BattleSpanish.htm).

Результати опитування студентів щодо корисності й ефективності технології «Seis sombreros para pensar» сприяли вдосконаленню технології й формату професійно орієнтованої рольової гри - методичного батлу. На думку студентів, метафора кольорових капелюхів є своєрідною рольової мовою, якою легко обговорювати методичну проблему, незважаючи на особисті уподобання й нікого не ображаючи. А змагальний характер методичного батлу й бажання перемоги для своєї команди спонукали його учасників до максимальної активності на аудиторному занятті в ролі викладачів іспанської мови. Водночас студенти висловили готовність використати технологію «Seis sombreros para pensar» у власному досвіді формування іспаномовної компетентності в говорінні під час педагогічної практики.

Одне з занять з вибіркової дисципліни «Сучасні технології навчання іноземних мов і культур» передбачало аналіз студентками магістратури факультету германської філології освітніх сайтів за певними критеріями: зміст, структура, навігаційні функції, дизайн, функціональність, інтерактивність, педагогічний аспект. За такого змістового наповнення методичний батл як формат професійно орієнтованої рольової гри виявився неприйнятним (попри його позитивне сприйняття сучасною молоддю), тому рольова гра проводилась у форматі методичного брифінгу: студентки інформували присутніх про освітні сайти як сучасний засіб формування німецькомовної комунікативної компетентності й відповідали на запитання.

Таким чином, залежно від теми семінарсько-практичного заняття з методики навчання іноземних мов і культур професійно орієнтована рольова гра набуває різних форматів (методичного батлу чи брифінгу), що активізує навчально-пізнавальну діяльність студентів. Можливість оприлюднення результатів учіння на освітньому сайті викладача методики (http://bigich.knlu.kiev.ua/Battle.htm; http://bigich.knlu.kiev.ua/Briefing.htm) чи у фаховому науково-методичному журналі «Іноземні мови» (так, магістрантки Савватєєва Д. й Козир А. опублікували свої статті) позитивно вплинула на їхню мотивацію з оволодіння методичною компетентністю викладача німецької мови й культури.

Подальші наукові розвідки передбачають дослідження інших сучасних освітніх технологій щодо їх ефективності в процесі формування у студентів магістратури методичної компетентності викладача іноземної мови і форматів професійно орієнтованої рольової гри на семінарсько-практичних заняттях з методики навчання іноземних мов і культур.

ЛІТЕРАТУРА

1. Бігич О. Б. Кліпове мислення vs. учіння студентів / О. Б. Бігич // Сучасні напрями викладання гуманітарних дисциплін у середніх та вищих навчальних закладах: мова, література, історія: Матеріали доповідей ІУ Міжнародної наукової конференції. - Горлівка, 2014. - С. 8-10.

2. Бігич О. Б. Методичний батл й інтерактивна технологія формування методичної компетентності викладача іспанської мови / О. Б. Бігич // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філологічні науки (мовознавство).- 2017. - Вип. 3 (352). - C. 308-312.

3. Бігич О. Б. Seis sombreros para pensar - інтерактивна технологія формування методичної компетентності викладача іспанської мови / О. Б. Бігич // Мова. Свідомість. Концепт: збірник наукових статей. - Мелітополь: Вид-во МДПУ ім. Б. Хмельницького, 2017. - Вип. 7. - С. 239-242.

4. Бігич О. Б. Six thinking hats - інтерактивна технологія формування методичної компетентності викладача іноземної мови / О. Б. Бігич // Актуальні пробл романо-германської філології та прикладної лінгвістики: науковий журнал. - Чернівці: ВД «Родовід», 2017. - Вип. 1 (15). - C. 64-67.

5. Кармалова Е. Ю. Эдьютейнмент: понятие, специфика, исследование потребности в нем целевой аудтории / Е. Ю. Кармалова, А. А. Ханкеева // Вестник Челябинского государственного университета. - 2016. - № 7 (389). - Филологические науки. - Вып. 101. - С. 64-71.

6. Кобзева Н. А. Средства технологии обучения эдьютейнмент (на примере спитинг и инфортейнмент) / Н. А. Кобзева, А. Е. Пронина // В мире научных открытий.- 2014. - № 11.5 (59) (Социально-гуманитарные науки). - С. 1832-1837.

7. Кобзева Н. А. Edutainment как современная технология обучения / Н. А. Кобзева // Ярославский педагогический вестник. - 2012. - № 4. - Т. ІІ (Психолого-педагогические науки). - С. 192-195.

8. Кондрашова И. В. Edutainment как современная технология обучения иностранному языку будущих сотрудников правоохранительных органов / И. В. Кондрашова // Правопорядок: история, теория, практика - 2015. - № 2 (5). - С. 82-85.

9. Королёва М. Использование технологии Эдьютейнмент на уроках и во внеурочной деятельности на начальном этапе обучения английскому языку / Мария Королёва. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://iyazyki.prosv.ru/2017/04/use-of-edutainment-technology/.

10. Сапух Т. В. Использование технологии «эдьютейнмент» в процессе подготовки бакалавров филологии / Т. В. Сапух // Современные исследования социальных проблем. - 2015. - № 11 (55). - С. 442-452.

11. Сапух Т. В. Применение технологии «эдьютейнмент» в образовательной среде университета / Т. В. Сапух // Вестник Томского государственного педагогического университета. - 2016. - № 8. - С. 30-34.

12. Cantos M. G. Cortometrajes en el aula de ELE. Explotacion didactica del cortometraje “Lo siento, te quiero” / Maria Garcia Cantos // redELE. - 2016. - № 28: Edicion digital. - Modo de acceso: http://www.mecd.gob.es/redele/revistaRedEle.html.

13. de Bono E. Seis sombreros para pensar. Una guia de pensamiento para gente de accion / Edward de Bono

/ Traduccion Marcela Pandolfo:Edicion digital. - Modo de acceso:

www.fceia.unr.edu.ar/.../de%20bono,%20edward%20-%20seis%20.

14. Teruel R. O. El cine de animation en el aula de ELE. Propuesta metodologica a partir del cortometraje “El vendedor de humo” / Roberto Orti Teruel, Maria Angeles Garcia Collado// redELE. - 2014. - № 26: Edicion digital. - Modo de acceso http://www.mecd.gob.es/redele/revistaRedEle/2014.html.

REFERENCES

1. Bihych O. B. Klipove myslennia vs. uchinnia studentiv [Suchasni napriamy vykladannia humanitarnykh dystsyplin u serednikh ta vyschykh navchalnykh zakladakh: mova, literatura, istoriia]: Materialy dopovidej IV Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii, 2014, pp. 8-10.

2. Bihych O. B. Metodychnyj batl j interaktyvna tekhnolohiia formuvannia metodychnoi kompetentnosti vykladacha ispanskoi movy [Naukovyj visnyk Skhidnoievropejskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky]. Filolohichni nauky (movoznavstvo), 2017, Vyp. 3 (352), pp. 308-312.

3. Bihych O. B. Seis sombreros para pensar - interaktyvna tekhnolohiia formuvannia metodychnoi kompetentnosti vykladacha ispans'koi movy [Mova. Svidomist'. Kontsept], 2017, Vyp. 7, pp. 239-242.

4. Bihych O. B. Six thinking hats - interaktyvna tekhnolohiia formuvannia metodychnoi kompetentnosti vykladacha inozemnoi movy [Aktual'ni problemy romano-hermans'koi filolohii ta prykladnoi linhvistyky], 2017, Vyp. 1(15), pp. 64-67.

5. Karmalova E. Yu. Ed'iutejnment: poniatye, spetsyfyka, yssledovanye potrebnosty v nem tselevoj audtoryy [Vestnyk Cheliabynskoho hosudarstvennoho unyversyteta]. Fylolohycheskye nauky, 2016, № 7 (389), Vyp. 101, pp. 64-71.

6. Kobzeva N. A. Sredstva tekhnolohyy obuchenyia ed'iutejnment (na prymere spytynh y ynfortejnment) [V myre nauchnykh otkrytyj]. Sotsyal'no-humanytarnye nauky, 2014, № 11.5(59), pp. 1832-1837.

7. Kobzeva N. A. Edutainment kak sovremennaia tekhnolohyia obuchenyia [Yaroslavskyj pedahohycheskyj vestnyk]. Psykholoho-pedahohycheskye nauky, 2012, № 4, Tom II, - pp. 192-195.

8. Kondrashova Y. V. Edutainment kak sovremennaia tekhnolohyia obuchenyia ynostrannomu iazyku buduschykh sotrudnykov pravookhranytel'nykh orhanov [Pravoporiadok: ystoryia, teoryia, praktyka], 2015, № 2(5), pp. 82-85.

9. Koroliova M. Yspol'zovanye tekhnolohyy Ed'iutejnment na urokakh y vo vneurochnoj deiatel'nosty na nachal'nom etape obuchenyia anhlyjskomu iazyku: Elektronnyj resurs. - Rezhym dostupa http://iyazyki.prosv.ru/2017/04/use-of-edutainment-technology/

10. Sapukh T. V. Yspol'zovanye tekhnolohyy «ed'iutejnment» v protsesse podhotovky bakalavrov fylolohyy [Sovremennye yssledovanyia sotsyal'nykh problem], 2015, № 11(55), pp. 442-452.

11. Sapukh T. V. Prymenenye tekhnolohyy «ed'iutejnment» v obrazovatel'noj srede unyversyteta [Vestnyk Tomskoho hosudarstvennoho pedahohycheskoho unyversyteta], 2016, № 8, pp. 30-34.

12. Cantos M. G. Cortometrajes en el aula de ELE. Explotacion didactica del cortometraje “Lo siento, te quiero” [redELE], 2016,№28:Edicion digital. - Modo de acceso http://www.mecd.gob.es/redele/revistaRedEle.html.

13. de Bono E. Seis sombreros para pensar. Una guia de pensamiento para gente de accion / Traduccion MarcelaPandolfo:Ediciondigital.-Mododeacceso

www.fceia.unr.edu.ar/.../de%20bono,%20edward%20-%20seis%20.

14. Teruel R. O. El cine de animacion en el aula de ELE. Propuesta metodologica a partir del cortometraje “El vendedor de humo” [redELE], 2014,№26: Edicion digital. - Modo de acceso http://www.mecd.gob.es/redele/revistaRedEle/2014.html.

Размещено на Allbest.ru