Модернізація вищої освіти у контексті європейських вимог надає нового значення практичному володінню іноземною мовою (ІМ). Одним із напрямків підвищення ефективності навчання ІМ вважається використання ІКТ, які почали свій розвиток із виникненням комп'ютера і повністю спираються на його інформаційно-комунікаційні та навчальні можливості.

Питанням використання ІКТ у навчальному процесі присвятили свої дослідження Н.В. Баловсяк, Н.І. Бойко,Р.П. Бужиков, Я.В. Булахова, Я.В. Галета, О.П. Значенко, О.М. Ігнатова, В.І. Імбер, А.М. Кокарева, О.С. Красовський, С.В. Кривець, О.С. Кущенко, Г.С. Луньова, О.П. Муковіз, О.С. Повідайчик, Л.М. Покровщук, Д.В. Таушан, О. Є. Трофимов, Н.О. Яциніна та інші вітчизняні науковці.

Метою статті є здійснити характеристику НКП для навчання різних видів мовленнєвої діяльності як засобу ІКТ.

Існує думка (Р.П. Бужиков, О.М. Ігнатова, О. Є. Трофимов, Н.О. Яциніна), згідно з якою ІКТ є ефективним педагогічним засобом вивчення іншомовної культури і формування комунікативних навичок. Науковці зазначають, що використання ІКТ сприяє прискоренню процесу навчання, зростанню інтересу тих, кого навчають, до предмета, покращує якість засвоєння матеріалу, дозволяє індивідуалізувати процес навчання [1; 5; 16; 18].

Ми приєднуємося до точки зору О.С. Красовського та В.В. Стрілець, які вважають, що ІКТ - це комплекс сучасних програмно-технічних засобів, за допомогою яких здійснюється відбір, збереження, пред' явлення, передача й обробка інформації, поданої у текстовій, графічній, звуковій, візуальній, відео чи іншій формі [7; 15]. З урахуванням цього визначення до засобів ІКТ традиційно відносять матеріально-технічні засоби (навчальне обладнання), які здатні передавати, зберігати, опрацьовувати інформацію, і програмні засоби [7], вибір яких зумовлений метою і методами навчання.

До програмних засобів О.Б. Бігич, М.С. Глазунов, І.В. Корейба, Б.В. Кукса, Н.В. Майєр, М.М. Метьолкіна, О.М. Метьолкіна, О.М. Огуй, О.Л. Огурцова, Ю.В. Романюк, Т.О. Петрова, С.В. Радецька, О.С. Синекоп, З.К. Соломко, І.В. Чірва відносять: засоби загального призначення (драйвери), джерела інформації (організовані інформаційні масиви, енциклопедії на електронних носіях, інформаційні сайти, пошукові системи інтернету), віртуальні конструктори, тренажери (для відпрацювання автоматичних навичок роботи з інформаційними об'єктами), тестові середовища (конструювання і використання автоматизованих тестів, екзаменів, анкет, опитувань, які повністю або частково контролюються та оцінюються комп'ютером), комплексні навчальні пакети/електронні підручники/посібники (поєднання програмних засобів, які найбільше автоматизують навчальний процес у його традиційних формах, найбільш трудомісткі у створенні та обмеженні самостійної діяльності викладача і студента), інформаційні системи управління (проходження інформаційних потоків між усіма учасниками освітнього процесу), експертні системи (програмні системи, що використовують знання фахівця-експерта для ефективного вирішення завдань в будь-якій сфері), НКП.

Одна з найбільш актуальних проблем навчання з використанням ІКТ - це створення педагогічно доцільних комп'ютерних програм різного типу: прикладних, інструментальних, телекомунікаційних (у науково-методичній літературі останні відомі як служби інтернету) та навчальних [2; 6; 9; 12; 15].

Особливостями прикладних комп'ютерних програм є використання однотипних завдань: підготовка текстів, перевірка орфографії, заповнення таблиць, обробка зображень тощо. Робота з ними не вимагає професійної освіти в галузі ІКТ. До таких відносять прикладні програми Microsoft Word і Microsoft Power Point. Текстовий процесор Microsoft Word є найпопулярнішим серед прикладних програм. Програма надає значну процедурну допомогу під час навчання ІМ: дозволяє форматувати документ, здійснювати різноманітні маніпуляції з текстом під час створення й редагування тексту. Програма Microsoft Power Point служить для візуалізації навчальної інформації [9; 12].

Вище названі типи програм (прикладні, інструментальні, телекомунікаційні) мають певні можливості щодо педагогічної доцільності їх використання у навчальному процесі.

У визначенні НКП, прийнятих у сучасній лінгводидактиці, вказують на різні аспекти:

1) НКП розглядають як автоматизований навчальний курс, розроблений для формування певних навичок та вмінь ІМ (С.В. Радецька);

2) НКП визначається як засіб ІКТ, головним завданням якого є створення комп'ютерного навчального мовного середовища, завдяки чому забезпечується повне "занурення" студентів у середовище іноземної мови, що сприяє розширенню і поглибленню комунікативної та соціокультурної компетенції (В.В. Наумов);

3) НКП можна також розглядати як спеціально створений навчальний посібник, розроблений з урахуванням психофізіологічних закономірностей сприйняття інформації з дисплея, методичних особливостей подання/презентації навчального матеріалу, а також можливостей комп'ютера, до яких входить діалог з тим, кого навчають (Н. Є. Могилевська).

Спираючись на наведені визначення НКП, пропонуємо визначення програм для навчання читання, згідно з яким НКП - це засіб ІКТ, створений для формування навичок і вмінь ІМ з урахуванням психолінгвістичних закономірностей читання тексту, методичних можливостей навчання, за допомогою яких здійснюється відбір, збереження, пред' явлення, передача й обробка інформації, поданої у текстовій, графічній, звуковій, візуальній, відео чи іншій формі.

Вважається, що НКП можуть застосовуватися викладачем для вирішення особливих дидактичних завдань на занятті з ІМ, а саме: пред'явлення навчальної інформації в різних формах (відео-аудіо інформація, текстова інформація, можливість запису власного голосу і подальшої самокорекції вимови); формування у студентів загальнонавчальних і спеціальних знань та вмінь в ІМ; контроль, оцінка і корекція результатів навчання; організація індивідуального і групового навчання; управління процесом навчання.

В останні роки вчені звертають увагу на ряд переваг використання НКП для навчання ІМ, серед яких: інтерес студентів до комп'ютера призводить до високої мотивації процесу навчання; студенти охоче ведуть діалог з комп'ютером, у них підвищується загальна, інформаційна/комп'ютерна та мовна культура; індивідуалізація навчання; можливість забезпечення безпосереднього зворотного зв'язку; відсутність негативних емоцій при повторенні помилок; об'єктивність оцінки; забезпечення ефективного виконання вправ [15, с.29].

Одночасно з перевагами науковці звертають увагу на недоліки, головним з яких є неможливість адаптації існуючих НКП до вимог традиційного заняття з ІМ та надмірність комп'ютерних ефектів [9; 12].

Зазначимо, що з появою НКП як засобу ІКТ практично відразу почали розробляти комп' ютерні вправи як складник НКП, котрі розглядались як засіб навчання, що здійснює подання інформації, контроль, оцінку і корекцію навчальних досягнень студента та управління його навчально-пізнавальною діяльністю у процесі навчання за індивідуальною траєкторією навчання для досягнення поставленої мети [9; 12; 17].

Дотримання цих вимог при використанні НКП дає можливість визначити переваги комп'ютерних вправ у порівнянні з вправами "паперового" підручника. До переваг відносяться:

• можливість навчання студента за індивідуальною траєкторією навчання залежно від стану виконання ним завдання;

• діяльнісний характер опрацювання завдання, що досягається завдяки інтерактивною взаємодією студента з гіпертекстовим навчальним матеріалом;

• об'єктивний контроль знань, який полягає у наявності автоматизованої системи діагностики знань;

• організація допомоги студенту у вигляді пояснень, реплік, правил, інструкцій, реакцій на певну кількість спроб у процесі виконання комп'ютерної вправи;

• фіксація правильного варіанта відповіді;

• оперативність, що забезпечує реакцію НКП на відповідь студента у вигляді вбудованих текстових повідомлень безпосередньо після виконання вправи;

• візуалізація лінгвосоціокультурної та невербальної інформації зі сфери ділової писемної комунікації, яка виступає формою природних і штучних опор з мультимедійними елементами;

• комунікативна спрямованість, що передбачає забезпечення вербального або невербального навчального діалогу між суб'єктом навчання та комп'ютерною вправою, в результаті якого здійснюється обмін інформацією, контроль, оцінювання та корекція навчальних досягнень студентів;

• оперативне довідково-інформаційне обслуговування за допомогою гіпертекстового електронного словника [17, с.125-126].

Названі вище переваги комп'ютерних вправ розповсюджуються на весь процес формування навичок та вмінь з ІМ, зокрема, навчання читання текстів взагалі та їхніх різновидів - художніх текстів (ХТ). Технологія створення і методика застосування НКП для навчання читання ХТ студентів-філологів передбачає визначення загальних дидактичних засад, а саме: принципів, функцій та вимог навчання з використання НКП.

До загальних дидактичних принципів використання НКП відносяться принципи науковості, свідомості, доступності, активності, автономності, принцип послідовності і систематичності навчання [8; 10; 14]. На відміну від загальних дидактичних принципів, специфічні принципи включають врахування індивідуальних особливостей, зворотний зв'язок, міцність засвоєння знань, самостійність навчання, інтерактивність, наочність, адаптацію [3; 4; 11; 13].

Дотримання як загальних, так і специфічних дидактичних принципів використання НКП сприятиме максимальній ефективності її застосування для навчання читання ХТ. Зазначені дидактичні принципи навчання з використанням НКП у подальшому будуть основою для розробки НКП, для відбору електронних ХТ і створення підсистеми вправ для формування у майбутніх учителів англійської мови вмінь читання ХТ.

Окрім дидактичних принципів, до педагогічних засад належать дидактичні функції НКП, серед яких виокремлено мотиваційно-стимулюючу, комунікативну, інформаційно-пізнавальну, структурно-систематизуючу, організаційно-управлінську, тренувально-навчальну, виховну, розвиваючу, контрольно - коригуючу.

Дидактичними засадами є дидактичні вимоги, рекомендації щодо призначення, структури, інформаційних функцій, ролі НКП. Конструювання НКП, як правило, починається з визначення її структури, зокрема, поділу змісту на три частини: вступ, основну частину, заключну частину. При цьому кожна частина структурована на логічно завершені інформаційні елементи, розділи, параграфи [7].

Питанням створення НКП займалися В.П. Вембер, Т.М. Каменєва, О.С. Красовський, С.В. Радецька, В.Г. Редько, Д.А. Руснак, Н.І. Шиян та ін. Вони визначають загалом три моделі створення електронних підручників/посібників, які можуть бути релевантними і для НКП як засобу ІКТ.

Конструювання НКП здійснюється з урахуванням змістових та операційно-діяльнісних ознак, вимог, напрямів, а також відповідно до зазначених принципів навчання та дидактичних функцій НКП. При цьому формування логічно завершених інформаційних блоків навчального матеріалу проходить так, щоб їх можна було використовувати як автономні засоби навчання [7, с.11]. Отже, конструювання НКП пропонується за однією з моделей.

Перша модель передбачає поділ НКП на три частини: вступну, основну та заключну. Елементами вступної частини є титульна сторінка, передмова (вступ), зміст НКП, презентація, інструкція користування. Ця частина складається з окремих елементів логічно завершеного навчального матеріалу і надає можливості для вибору потрібної інформації.

Основна частина НКП є системою розділів, параграфів, призначених для подачі та пояснення інваріантних і варіативних компонентів програмового навчального матеріалу. Кожний розділ містить вступ, комплекс логічно і змістово взаємопов' язаних параграфів, заключну частину. Вступ до розділу, як правило, включає навчально-пізнавальну інформацію для ознайомлення студентів із переліком та змістом проблем, питань, завдань, які вони виконуватимуть у процесі сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу. Параграфи - інваріантний і варіативний компоненти інформаційно-пізнавальної, операційно-діяльнісної інформації навчальних програм і друкованого підручника. Заключна частина може включати узагальнені висновки, практичні завдання, тести; розв'язки задач, вправ; лабораторні, практичні роботи. Загалом структуру основної частини НКП можна подати у вигляді схеми [7, с.11].

У всіх трьох частинах використовуються методичний апарат для керівництва навчанням студентів, мультимедійні засоби, програмно-педагогічне забезпечення для оперативного отримання потрібної інформації, тестування досягнень студентів.

Друга модель, на відміну від першої, має чотири частини: вступну, основну, інформаційно-довідникову та заключну. Вступна частина цієї моделі містить навчально - пізнавальну та керівну інформацію для мотивації навчанння; організаційно-інструктивний матеріал для ознайомлення студентів із завданнями та можливостями НКП, а також з правилами користування ними з використанням НКП; зміст НКП з повним переліком усіх розділів, параграфів, додаткових компонентів. Основна частина передбачає поділ навчального матеріалу на розділи та параграфи, що мають вступ, навчальну частину, підсумки, змістове наповнення яких призначене для мотивації діяльності, постановки навчальних завдань, ознайомлення студентів з планом подання нового навчального матеріалу та пояснення явищ і процесів, що вивчаються; проведення повторення, систематизації та узагальнення знань; формулювання запитань, завдань, вправ для формування умінь і навичок застосування знань у практичній діяльності; визначення правильних відповідей на запитання, розв' язків завдань і вправ; тестового контролю навчальних досягнень; підведення підсумків за змістом кількох логічно й за змістом взаємопов'язаних модулів [7, с.12].

На відміну від першої моделі, основна частина другої моделі передбачає застосування тематично-модульної структуризації основної частини НКП та включення до змістових ознак кожного тематичного модуля інформаційних блоків, що мають різне методичне призначення. До таких блоків, зокрема, належать: актуалізація знань, мотивація навчання, постановка пізнавальних завдань, ознайомлення з планом подання і пояснення нового навчального матеріалу, здійснення етапного та кінцевого контролю навчальних досягнень студентів, повторення й систематизація знань. Використовується розширений за змістовими ознаками методичний апарат керівництва пізнавальною діяльністю студентів. Програмно-педагогічне забезпечення має засоби для здійснення інтерактивного діалогу з електронною базою НКП: пошуку та оперативного отримання навчально-пізнавальної інформації; моделювання явищ і процесів, які вивчаються; надання студентам розширеної методичної допомоги для формування правильних відповідей на поставлені запитання та для вирішення завдань; використання гіпертекстових і гіпермедійних структур організації навчального матеріалу; вибору навчальних завдань різного рівня складності; тестування навчальних досягнень студентів.

навчальна комп'ютерна програма студент філолог

Інформаційно-довідникова частина виконує консалтингову функцію. До інформаційного блоку входить термінологічний, енциклопедичний, тлумачний словники, які є відкритим компонентом програми, що пояснюється стрімким розвитком сучасних ІКТ і, відповідно, необхідністю постійного доповнення. Техніко-дидактичні можливості дистанційної платформи другої моделі НКП дозволяють поповнювати словник самими студентами. До інформаційно - довідникової частини можуть також належать пам'ятки та вебліографія.

Заключна частина другої моделі має функції контролю і оцінювання. Окрім комплексу систематизованих таблиць, графіків, схем, малюнків, тлумачного словника термінів, збірників задач, вправ, запитань з розв'язками та правильними відповідями, методики та пояснення до виконання лабораторних і практичних робіт, до неї входять журнал, щоденник, електронний опитувальник для само - і взаємооцінювання. Журнал надає статистичну інформацію: час роботи з курсом, кількість спроб виконання вправ, кількість балів. Щоденник та електронний опитувальник забезпечують розвиток рефлексії студента, що є однією з вимог до НКП. У щоденнику передбачено аналіз студентами процесу і результату проектної роботи щодо оволодіння знаннями, розвитку іншомовних умінь. Електронний опитувальник визначає вплив роботи з НКП на професійне зростання, рефлексивне мислення, групову взаємодію студентів, зв'язок з викладачем [7, с.12].

Водночас однією з важливих інформаційних складових усіх структурних частин та їхніх елементів є мультимедійні засоби (аудитивні, візуальні, аудіовізуальні) для подання навчальної інформації з метою створення сприятливих передумов активізації, інтенсифікації та раціоналізації процесу виконання студентами завдань на всіх етапах навчання.

Третя модель аналогічна за структурою до першої моделі, а за змістовим наповненням - до другої. На відміну від першої та другої моделей, вона передбачає застосування спрощеного варіанта техніко-комунікативних можливостей програмно-педагогічного забезпечення для здійснення інтерактивного діалогу з інформаційною базою НКП у таких межах: використання гіпертекстової та гіпермедійних структур для оперативного отримання навчальної інформації НКП на вибір; отримання правильних розв'язків задач, відповідей на запитання; організація тестування навчальних досягнень студентів; використання методичного апарату для керівництва пізнавальною діяльністю студентів; здійснення навігації та пошуку потрібної інформації; демонстрування мультимедійних засобів.

До структури третьої моделі НКП входять три частини: вступна, основна, заключна. Функції інформаційно-довідникової частини розподілено згідно з вимогами кожного блоку, наприклад: надання консалтингової функції проходить на вступному етапі. На кожному з етапів виконання вправ НКП наявні словникові та енциклопедичні довідки, але, на відміну від другої моделі, студенти не мають можливості додавати або вносити доповнення до них. Контрольно - оцінювальні завдання не винесено до окремої частини, вони наявні на кожному етапі виконання вправ НКП.

Отже, сценарій НКП складається із системи взаємопов'язаних навчально-автономних кадрів, які мають відповідне змістовне наповнення, техніко-комунікативні можливості якого призначені для пошуку, одержання, виводу на екран, трансформації і навігації інформації. Монтаж окремих кадрів НКП повинен визначатись послідовністю подачі і пояснення матеріалу за змістом навчальної програми. Незалежно від обраної моделі створення НКП, процес конструювання повинен відповідати певним етапам.

Література

1. Бужиков Р.П. Педагогічні умови застосування інноваційно-комунікаційних технологій у процесі навчання іноземних мов студентів вищих економічних навчальних закладів: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04/Р.П. Бужиков. - К., 2006. - 20 с.

2. Булахова Я.В. Педагогічні умови навчання іноземних мов майбутніх інженерів-програмістів засобами мультимедійних програм: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04/Я.В. Булахова. - Луганськ, 2007. - 23 с.

3. Верлань А.Ф. Дидактичні принципи в умовах традиційного і комп'ютерного навчання / А.Ф. Верлань, Н.Т. Тверезовська // Педагогіка і психологія, 1998. - № 4. - С.126 - 132.

4. Гризун Л.Е. Дидактичні основи створення сучасного комп'ютерного підручника: автореф. дис. канд. пед. наук: спец.13.00.09/Л.Е. Гризун. - Харків, 2002. - 20 с.

5. Ігнатова О.М. Формування в майбутніх педагогів умінь роботи з іншомовною літературою засобами інформаційно-телекомунікаційних технологій: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04 / О.М. Ігнатова. - Вінниця, 2009. - 23 с.

6. Коробейнікова Т.І. Формування англомовної компетентності в діалогічному мовленні майбутніх учителів з використанням інформаційно-комунікаційних технологій: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.02/Т.І. Коробейнікова. - К., 2013. - 23 с.

7. Красовський О.С. Дидактичні засади конструювання електронного підручника з природничих предметів для старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.09/О.С. Красовський. - К.: 2013. - 20 с.

8. Мадзігон В.М. Педагогічні аспекти створення і використання електронних засобів навчання // Проблеми сучасного підручника / В.М. Мадзігон, В.В. Лапінський, Ю.О. Дорошенко. - К.: Пед. думка, 2003. - Вип.4. - С.70-82.

9. Могилевская Н.Е. Принципы построения компьютерных обучающих программ на иностранном языке / Н.Е. Могилевская. // Вісник Луганського національного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. - 2006. - № 21 (116). - С.43-54.

10. Морська Л.І. Методична система підготовки вчителя іноземних мов до використання інформаційних технологій у навчанні учнів: монографія / Л.І. Морська. - Тернопіль, 2007. - 242 с.

11. Нурмухамедов Г.М. О подходах к созданию электронного учебника / Г.М. Нурмухамедов // Информатика и образование. - 2006. - № 5. - С.104-107.

12. Радецька С.В. Методика навчання майбутніх економістів професійно спрямованого читання англійською мовою з використанням комп'ютера: дис. канд. пед. наук: 13.00.02/С.В. Радецька. - К., 2004. - 260 с.

13. Рыбанов А.А. Создание многомерного электронного учебника / A.А. Рыбанов, B.П. Шевчук, Е.А. Приходько, И.Е. Кожевникова // Информатика и образование. - 2004. - № 5. - С.86-90.

14. Сердюков П.И. Теоретические основы обучения иностранным языкам в языковом вузе с применением информационных технологий: дис. д-ра пед. наук: 13.00.02/П.И. Сердюков. - К., 1997. - 349 с.

15. Стрілець В.В. Проектна методика навчання англійської мови майбутніх програмістів із застосуванням інформаційних технологій: дис. канд. пед. наук: 13.00.02/В.В. Стрілець. - К., 2010. - 276 с.

16. Трофимов О.Є. Підготовка майбутніх учителів до використання аудіовізуальних і комп'ютерних технологій навчання: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.04/О. Є. Трофимов. - Харків, 2002. - 13 с.

17. Чекаль Г.С. Використання текстового процесора для створення комп'ютерних вправ у навчанні іноземних мов / Г.С. Чекаль, П.Г. Асоянц, Т.І. Коваль // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. - № 8. - С.124-127.

18. Яциніна Н.О. Формування інформаційно-технологічної компетенції майбутнього вчителя у навчальному процесі педагогічного університету: автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.09 / Н.О. Яциніна. - Харків, 2008. - 25 с.

Размещено на Allbest.ru