Метод категоріального аналізу у студентському педагогічному дослідженні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Науково-дослідницькі вміння, які забезпечують «ефективність вирішення професійно-педагогічних проблем і типових професійних завдань, здатність до впровадження у практику ідей сучасної педагогіки, методів навчання та викладання навчальних дисциплін і предметів, використання наукової літератури та інших джерел інформації для створення сучасних форм навчання професійної компетентності вчителя, упровадження оціночно-ціннісної рефлексії» [3], відповідно до наказу МОН України № 665 від 01.06.2013 року «Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів», становлять підґрунтя їх професійної компетентності. Кваліфікаційними характеристиками професії «вчитель загальноосвітнього навчального закладу ІІ-ІІІ ступенів» серед завдань та обов'язків визначено «організацію самостійної діяльності учнів, у тому числі дослідницької», що, у свою чергу, можливо за умови сформованості вмінь учителя проводити дослідження та набуття відповідного досвіду у професійній педагогічній підготовці [3].

На підставі викладеного вище, у розвиток положень листа Міністерства освіти і науки України від 11.11.2014 № 1/9-586 «Щодо здійснення вчителем науково-дослідницької діяльності та пошукової роботи» вважаємо за необхідне забезпечити належну якість формування навичок проведення педагогічного дослідження, усунення формалізму з університетської системи підготовки. Вважаємо, що опанування на відповідному рівні майбутнім учителем ще в стінах університету навичок здійснення педагогічного дослідження: побудови гіпотези, виокремлення завдань, здійснення інформаційного пошуку, проведення аналізу стану розроблення проблеми в теорії та практиці, продукування нового знання усунить подальший «формалізм, що супроводжує імітацію такої роботи, відволікає вчителів від виконання ними своїх безпосередніх функцій - надавати дітям якісну освіту» [6], буде виходити з потреб педагогічного процесу, творчого пошуку вчителя, сприятиме впровадженню сучасних інновацій, удосконаленню власного досвіду та ефективній його презентації.

Сучасний учитель має бути готовий осмислювати власний досвід, обґрунтовувати повсякденну професійну діяльність, прагнути до наукового вдосконалення процесу підготовки до навчальних занять, проведення уроків та позакласних заходів, де вчитель «фактично здійснює і науково-дослідницьку, і пошукову роботу з широкого спектру науково-методичних завдань», не вигадуючи штучних проблем [6].

Аналіз актуальних досліджень. Методологію педагогічного дослідження висвітлено в роботах С. Гончаренко, В. Загвязинского, І. Зимньої, В. Краєвського, В. Чернілевського, Г. Щедровицького та ін.

Професійну підготовку вчителя досліджували О. Абдулліна, А. Алексюк, В. Бондар, С. Вітвіцька, Ю. Бабанський, М. Болдирєв, О. Дубасенюк, М. Євтух, І. Зязюн, І. Ісаєв, В. Кан-Калік, Л. Кондрашова, В. Луговий, Н. Ничкало, О. Пєхота, С. Сисоєва, Т. Сущенко, Г. Троцко. Дослідницький аспект професійної педагогічної підготовки розвинуто в дослідженнях В. Андрущенка, Г. Балла, В. Буряка, Г. Кловак, В. Кременя та інших.

Проблема розвитку дослідницьких умінь майбутніх учителів набула вагомості в дослідженнях С. Балашова, В. Борисова, В. Загвязинского, М. Фалько, Т. Шамової. Дослідницька компетентність, як ключова в системі професійної компетентності вчителя, розглядається дослідниками: В. Болотовим, І. Зимнєю, А. Хуторським та ін. Завдання, форми, особливості організації науково-дослідної роботи студентів у вищих педагогічних навчальних закладах подані у працях В. Андрущенка, Н. Дем'яненко, Г. Кловак, О. Козлової, О. Крушельницької, В. Курила, А. Сбруєвої, Н. Пузирьової.

Аналіз наведених досліджень дає підстави для висновків, про те, що в педагогічній літературі описані особливості організації різних форм науково-дослідницької роботи студентів, подані рекомендації до організації роботи студентів, розроблені критерії оцінювання освітніх результатів. Проте недостатньо дослідженими залишаються шляхи оволодіння майбутнім учителем вивченням сутності понятійно-категоріального апарату педагогічного дослідження. Виходячи з цього, ставимо за мету здійснити дослідження сутності методу категоріального, структурно-логічного аналізу понятійно-термінологічного апарату педагогічного дослідження, розкрити значення опанування ним майбутніми вчителями в підвищенні якості результатів педагогічного дослідження та становленні їх дослідницької компетентності, розроблення шляхів опанування методом категоріального аналізу понятійно-термінологічного апарату курсового педагогічного дослідження.

Для реалізації мети на різних етапах наукового пошуку комплексно застосовано такі методи: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, систематизація та узагальнення наукових джерел) з метою з'ясування сутності методу категоріального аналізу студентського педагогічного дослідження, теоретичного обґрунтування та моделювання процесу реалізації запропонованої методики й опанування студентами означеним методом); емпіричні (анкетування, ретроспективний аналіз власної педагогічної практики, аналіз продуктів дослідницької діяльності студентів, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду) для з'ясування якості продуктів наукового пошуку студентів.

Науково-дослідна робота студентів стає підґрунтям ефективної навчальної роботи у професійній педагогічній підготовці у процесі: підготовки до практичних, семінарських занять; виконання самостійних завдань із елементами наукового пошуку, дослідницьких завдань у період практики; проведення курсових і дипломних досліджень. Цілеспрямованому формуванню дослідницької компетентності студентів сприяє навчання на дослідженні, індивідуальні навчально-дослідницькі завдання, організація курсового, дипломного, магістерського дослідження. На другому році навчання для студентів більшості спеціальностей підґрунтям розвитку науково-дослідницьких умінь стає перше курсове дослідження з навчальної дисципліни «Педагогіка», організація якого закладає підґрунтя подальшого становлення дослідницької компетентності молодого науковця.

Робота над поняттєво-термінологічним апаратом, зазначає А.А. Сбруєва, є «конче важливою. Правильним є застосування вже апробованих, поширених, зрозумілих у педагогічному плані термінів. Правильність їх використання є суттєвою ознакою високого рівня проведеного дослідження [5, с. 21].

Побудова категоріально-понятійного апарату дослідження, як доводить аналіз студентських наукових робіт, видається складним завданням для другокурсників і часто має формальний характер або нехтується зовсім. Так, за результатами вивчення курсових робіт студентів фізико-математичного факультету протягом п'яти років, зазначило, що елементи методу аналізу категоріально-понятійного апарату представлені в 30 % досліджень. З них 5 % містять усі етапи методу аналізу категоріально-понятійного апарату: етап пошуку, вивчення, продукування.

Проте одним із завдань проведення педагогічного дослідження, першочерговим та визначальним, є з'ясування сутності основних понять наукової рекомендації. Тому, у ході організації курсового дослідження варто акцентувати увагу молодих дослідників на важливості визначення автором ключових понять, у залежності від яких будується понятійно-категоріальний апарат, визначаються методики констатувального й формувального досліджень та практичні пропозиції.

Молоді дослідники мають усвідомлювати важливість виявленої сутності понять педагогічного дослідження, яке створює підґрунтя дослідницького процесу, цілісний науковий каркас. Шляхом розв'язання означеного завдання, теоретичним методом виступає метод понятійного аналізу ключових понять наукової проблеми (понятійний аналіз базових категорій). Тому постає проблема розробки алгоритму опанування молодими науковцями методом категоріального аналізу понятійно-термінологічного апарату дослідження.

Під методом дослідження науковці розуміють «нормативну модель діяльності, спрямованої на виконання певного наукового завдання, яка реалізується в сукупності прийомів та процедур» [1, с. 111].

Означена теоретична модель у психолого-педагогічних дослідженнях має назву категоріального (понятійного, сруктурно-логічного) аналізу понятійно-термінологічного (наукового) апарату, (наукової проблеми), базових, ключових понять. М. Ярошевський дослідницький метод визначає як спосіб вивчення певної сторони буття, який дає можливість осмислити унікальність певної галузі знання і її відмінність від інших, які мають власні категорії й поняття [7, с. 112]. Метод аналізу категоріально-понятійного апарату спрямований на виявлення особливостей розуміння і трактування конкретного поняття або терміна в будь-який хронологічний період або в працях різного періоду одного і того самого вченого. Даний метод має в своїй основі припущення, що саме категорії і поняття в концентрованому вигляді відображають всю сукупність наукових знань досліджуваного об'єкта [7, с. 113].

Процес визначення понять розуміється як створення форм абстрактного мислення встановлення тотожності (або відмінності) між предметами (порівняння), подумки роз'єднуючи схожі предмети на складові (аналіз), виділяючи суттєві ознаки й відволікаючись від несуттєвих (абстрагування), подумки з'єднуючи суттєві ознаки (синтез) і поширюючи їх на всі однорідні предмети (узагальнення) [2, с. 67].

Метод аналізу категоріально-понятійного апарату (метод категоріального аналізу) студентського педагогічного дослідження - це метод вивчення сутності базових понять проблеми дослідження шляхом аналізу, порівняння існуючих у науковому доробку визначень (підходів до розуміння сутності поняття), осмислення проявів сутнісних ознак предметів, явищ чи процесів у реальній дійсності та подальшої систематизації, узагальнення й синтезу виявлених суттєвих ознак, якостей та властивостей, внутрішніх зв'язків, об'єктивного змісту в нову теоретичну модель визначення (дефініцію) (схема 1).

Рис. 1. Етапи методу категоріального аналізу понятійно-термінологічного апарату студентського педагогічного дослідження

педагогічний студентський категоріальний професійний

Наявність у назві методу слова «аналіз» визначає провідну розумову операцію, проте метод інтегрує складний комплекс взаємозумовлених мисленнєвих операцій побудови визначення як теоретичної моделі педагогічної категорії в єдиний процес, який умовно можна поділити на етапи: етап пошуку (збір існуючих у фундаментальних та провідних сучасних дослідженнях визначень основних категорій дослідження, їх групування; етап вивчення (аналіз, порівняння, виявлення спільного та відмінного у визначеннях різних авторів за обраними аспектами, з'ясування визначальних категорій з метою виявлення спільного та відмінного, суттєвих ознак поняття, вивчення реального прояву явищ і процесів, які розглядаються в педагогічній дійсності, порівняння та узгодження з теоретичною моделлю); продукування (побудова на основі аналізу, синтезу та висовування так званого «робочого» визначення (дефініції): авторського, уточненого, запозиченого (особливо для фундаментальних категорій, що мають усталені визначення).

Відповідно до наведеної структури запропоновано такий алгоритм здійснення теоретичного пізнання, опанування методом категоріального аналізу апарату педагогічного дослідження майбутнім учителем. Запропонований алгоритм опанування методом передбачає загальні для більшості педагогічних проблем рекомендації, проте метод понятійного аналізу, як і інші методи дослідження передбачає наукову творчість здійснення пошуку та інтерпретації отриманих результатів. Вартими уваги стають тренінг-консультації до організації наукового пошуку студентів [4, с. 72].

Традиційним початком вивчення наукової проблеми в теоретичному здобутку вітчизняних та зарубіжних дослідженнях стає етап пошуку (збір і групування визначень різних авторів, дослідження об'єкту в практиці педагогічного процесу). Результатом аналізу фундаментальних, провідних сучасних досліджень стають студентські словники педагогічних категорій. Осмислення теорії стає основою наступного етапу вивчення. Занурення ґрунтується на методах абстрагування (поняття - форма абстрактного мислення, відволікаючись від несуттєвого, випадкового молодий дослідник глибше проникає в дійсність, відображає її з більшою повнотою), аналізу (для виділення ознак предмета необхідно уявно розчленувати предмет на його складові частини) тощо.

Важливим рухом думки молодого дослідника має стати систематичне осмислення, порівняння, установлення якомога близької відповідності теоретичної моделі (поняття) з реальним педагогічним процесом та відбір більш точних суттєвих ознак. З'ясування визначальних понять, використаних авторами, різних сторін, особливостей, аспектів опису предмету вивчення, узагальнені характеристики суттєвих ознак систематизуються (н-д, у табл.. 2 напрями визначені як: «визначальні поняття», «ґрунтуються на ...», «умови формування ...»). Систематизація й узагальнення має передувати аналіз низки прийнятих у науці визначень поняття «А» з метою виокремлення понять «В», якими воно визначається: А=В1+В2+ ... +Вп. У наведеному прикладі (табл. 1): А - поняття «компетентність», В1 - сутність (інтегрована якість особистості; комплекс досвіду, знань, умінь, навичок тощо), В2 - на чому ґрунтується компетентність, В3 - умови її формування. Результати першого етапу можна подавати у вигляді таблиці (табл. 1), або послідовно аналізуючи в тексті.

Таблиця 1. Приклад фрагменту узагальнення результатів методу категоріально-понятійного аналізу сутності поняття «компетентність»