Результати соціально-педагогічної діагностики рівня розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку в умовах ДНЗ
Викладено результати соціально-педагогічної діагностики розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку в умовах ДНЗ. На основі даних, отриманих на констатувальному етапі, проаналізовано реальний рівень розвитку соціальності дітей дошкільного віку.
Рубрика | Педагогика |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 19.07.2018 |
Размер файла | 356,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Результати соціально-педагогічної діагностики рівня розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку в умовах ДНЗ
С.М. Гордієнко
старший викладач
КЗ “Харківська гуманітарнопедагогічна академія” ХОР
У статті викладено результати соціально-педагогічної діагностики розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку в умовах ДНЗ. Зазначено критеріальну базу дослідження (особистісно-мотиваційний, когнітивний, ціннісно-емоційний, діяльнісно-практичний), їх показники та методики, які було підібрано до кожного з визначених компонентів соціальності дітей старшого дошкільного віку. Визначено три рівні критеріїв високий, середній та низький. На основі даних, отриманих на констатувальному етапі, проаналізовано реальний рівень розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку.
Ключові слова: соціальність, діти старшого дошкільного віку, соціально педагогічна діагностика.
Гордиенко С.М. Результаты социально-педагогического исследования уровня развития социальности детей старшего дошкольного возраста в условиях ДУЗ
В статье рассмотрены результаты социально-педагогического исследования развития социальности детей старшего дошкольного возраста в условиях ДУЗ. Указана критериальная база исследования (личностно-мотивационный, когнитивный, ценностно-эмоциональный, деятельно-практический), их показатели и методики, которые подобраны к каждому из указанных компонентов социальности детей старшого дошкольного возраста. Указано три уровня критериев высокий, средний и низкий. В результате данных, которые получены на констатирующем этапе, проанализировано реальный уровень развития социальности детей старшего дошкольного возраста.
Ключевые слова: социальность, дети старшего дошкольного возраста, социально-педагогическая диагностика.
Gordienko S. The Results of SocioPedagogical Research of the Level of Development of Socialization of Children of Senior Preschool Age in Conditions of Children's Educational Institutions
The article presents the results of sociopedagogical diagnostics of development of socialization of children of senior preschool age in the conditions of kindergarten. Defined criteria for the development of socialization of children of preschool age: a personal motivation (level of selfesteem and motivation for social activities), cognitive (social knowledge); value emotional (level of formation of social values, emotions and qualities); activity and practice (norms of behavior, social skills and activity) and indicators (level of motivation, level of cognitive interest, self image, social role, social knowledge, level of communication, social values, social emotions, social skills, social skills, social behavior and interpersonal relationships).
The child's social includes social knowledge (cognitive component), social values (the value component), social emotions (emotional component), and prosolo behavior (the activity component).
Selected technique to each component of socialization of children of preschool age, which is quite often used for evidence results in psychopedagogical studies.
A set of criteria, indicators and methods of diagnostics development of sociality provides in the pilot study, reliability and validity of the results. identifies three levels for each criterion of the development of sociality of children of senior preschool age, who are called: low, medium and high levels.
The results of the study in groups of children show that most older preschoolers are at a low and average level of development of sociality in all respects.
The overall low level of development indicators of sociality indicates the existence of a socio-pedagogical and sociopsychological problems of the child. On this basis, in conditions of modern educational process, DOE should implement along with the traditional educational influences and new technologies of socio-pedagogical support of the integration of preschool children in an educational and social environment systems that allow children to fully realize their creative, intellectual and personal potential on the path to social fulfillment.
The essence of the above convinces us that the need for the establishment of technology development of socialization ofpreschool children in preschool not only due to the prospect of scientific research, but also practical needs in the preschool.
Key words: sociality, preschool children, socio-pedagogical diagnostics.
Здатність особистості існувати в суспільстві й виконувати різноманітні соціальні функції в складі різних груп, виступаючи при цьому не тільки в ролі суверенної особистості, а й виразника інтересів цієї спільноти, потребує розвитку соціальності в особистості, починаючи з дошкільного дитинства.
Дошкільне дитинство це період інтенсивного входження до соціального світу, формування соціальних мотивів, почуттів та емоцій, усвідомлення соціальних наслідків своєї поведінки [2, с. 18].
Володіння соціальністю передбачає здатність особистості гармонізувати власні індивідуальні потреби до самоствердження й самореалізації та необхідність підкорятися вимогам громадської думки, нормам моралі й принципам законності.
Цілеспрямований аналіз проблеми розвитку соціальності дітей дошкільного віку, ступеня її розробленості в теорії, виявлення сутнісних характеристик розвитку соціальності дітей дошкільного віку в умовах ДНЗ дали змогу нам розпочати проведення соціальнопедагогічної діагностики реального рівня розвитку соціальності в дітей дошкільного віку в ДНЗ.
Зауважимо, що експериментальну роботу було проведено на базі дошкільних навчальних закладах Харкова та Харківської області. Загальна вибіркова кількість учасників у нашому дослідженні становила 98 осіб діти старшого дошкільного віку.
Зазначимо, що питання соціальності та забезпечення її розвитку не є принципово новим у науці. До сьогодні докладено багато зусиль відносно запровадження в наукову й практичну діяльність поняття “соціальність”. Низку різних аспектів поняття “соціальність” висвітлено українськими та російськими науковцями в межах філософських (П. Ворохов, Н. Колпакова, Е. Леонтьева, К. Логова, М. Остарков, І. Пантелєєва, С. Щербак), політичних (В. Малугина), біологічних (А. Чабовский) та інших наук. Почали порушувати питання соціальності в освітньому контексті (А. Кусжанова, І. Маврина) і в аспекті вирішення соціально-педагогічних проблем особистості (Л. Мардахаєв, В. Нікітін, О. Пахомова, О. Рассказова, А. Рижанова, С. Харченко та ін.).
Проте, незважаючи на значну дослідженість різних аспектів соціальності особистості, цей важливий соціально-педагогічний феномен сьогодення в епоху суспільних трансформацій потребує поглибленого аналізу із соціально-педагогічних позицій.
Зазначимо, що Л. Мардахаєв, В. Нікітін, О. Рассказова, А. Рижанова, С. Харченко та ін. розглядали соціальність як інтегрований результат реалізації процесу соціального виховання, здатність людини взаємодіяти із соціальним світом, що базується на ідеях самозбереження соціуму, людства загалом, єдності та гармонійної взаємодії людей різних національностей, соціально-вікових груп, класової приналежності, стану здоров'я, рівня розвитку та можливостей [3, с. 316].
Мета статті висвітлити результати соціально-педагогічної діагностики рівня розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку в умовах дошкільних навчальних закладів.
Для соціально-педагогічної діагностики рівня розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку ми розробили критерії визначення розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку: особистісно-мотивацій ний (рівень самооцінки та вмотивованість до просоціальної діяльності); ко гнітивний (рівень соціальних знань); ціннісно-емоційний (рівень сформова ності соціальних цінностей, емоцій та якостей); діяльнісно-практичний (норми поведінки, соціальні вміння та активність). Цей вибір обґрунтовано тим, що соціальність дитини включає в себе соціальні знання (когнітивна складова), соціальні цінності (ціннісна складова), соціальні емоції (емоційна складова) й просоціальну поведінку (діяльнісна складова).
Ми не стали відхилятися від уже традиційної схеми розподілу шкали виміру критерію на три рівні. Таким чином, ми визначили три рівні для кожного критерію розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку, які отримали назви: низький, середній і високий рівні.
Високий рівень розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку передбачає позитивне сприймання соціуму, вміння будувати безконфліктні взаємини, контролювати прояв емоцій і настрою, адекватну самооцінку; обізнаність із соціальними нормами та використання набутих знань у життєвих обставинах, аналіз ситуації, знаходження різних способів вирішення проблем; володіння соціально прийнятими способами вираження емоцій; виявлення почуття гумору, позитивне ставлення до себе, самосприйняття, правильно реагує на зауваження й рідко піддає сумніву власні дії. Також дитина має широке коло спілкування, велику кількість друзів, однолітків.
Середній рівень передбачає середній рівень мотивації щодо світосприйняття, недостатньо сформований пізнавальний інтерес та ініціативу. Частково сформоване вміння сприймати та вирішувати завдання. У колективі дотримується нейтральної позиції, самооцінка дитини адекватна. З важкістю, але впевнено орієнтується в навколишньому світі та в знаннях соціальної сфери, спостерігається прояв почуттів, чуйності та турботи. Вони не виявляють здатності трансформувати здобуті знання про соціальні норми в практику стосунків з однолітками й дорослими. Викликає труднощі об'єктивна оцінка себе й оточуючих. Контроль за проявом емоцій нестабільний, критичність до себе. Дитина лише іноді намагається підлаштовуватися під думку інших.
Для середнього рівня властива стійка позитивна поведінка, хоча активна суспільна позиція не виявляється.
Низький рівень характеризується недовірою у ставленні до соціуму, без прагнення ініціювати свої дії, намаганням уникнути контактів із однолітками та дорослими, діють переважно за вказівками. Ці діти мають низький рівень обізнаності із соціальними нормами. До аналізу ситуацій, до міркування за змістом і суттю подій не готові, інтерес слабо виявляють, мають переважно занижену самооцінку, іноді агресивне ставленням до соціуму, неусталений настрій, який діти контролювати та адекватно виражати не можуть, передбачає негативне ставлення до себе, неадекватність само сприйняття, болісна реакція на критичні зауваження на свою адресу.
соціальний педагогічний діагностика дошкільний
Таблиця 1
Показники й методики оцінювання рівня розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку за особистісно-мотиваційним, когнітивним, ціннісно-емоційним та діяльнісно-практичним критеріями
Показник |
Методика |
|
Рівень мотивації |
Діагностика визначення рівня відношення дошкільника до навчання в школі “Світлофор” |
|
Рівень пізнавального інтересу |
Методика “Казка” Н. Гуткіної |
|
Рівень самооцінки |
Методика “Який я?” |
|
Соціальна роль |
Творча вправа: “Намалюю світ, у якому ти живеш” |
|
Соціальні знання |
Методика “Малюнки” |
|
Рівень спілкування |
Завдання “Ставлення дитини до однолітків” |
|
Соціальні цінності |
Методика “Різнокольорові будиночки” |
|
Соціальні емоції |
Графічна методика “Кактус” М. Панфі лової |
|
Соціальні якості |
Методика “Продовжити розповідь” |
|
Соціальні вміння |
Вирішення соціальних ситуацій |
|
Соціальна поведінка |
Шкальна оцінка сформованості соціальних форм поведінки дитини за А. Щетініною, Л. Кірс |
|
Міжособистісні взаємини |
Методика “Вибір у дії” |
Визначивши змістовні характеристики критеріїв та рівні розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку, ми звернулися до пошуку діагностичного інструментарію, який би максимально достовірно та зручно виявив необхідну для аналізу інформацію. З цією метою ми дібрали методики, що давно відомі та досить часто застосовують для доказовості результатів у психолого-педагогічних дослідженнях (табл. 1).
Наведена в табл. 1 сукупність критеріїв, показників і методик діагностики розвитку соціальності забезпечує під час експериментального дослідження надійність і ймовірність результатів.
Зауважимо, що аналіз одних і тих самих експериментальних даних водночас може надавати інформацію для характеристики різних показників, а інколи навіть і різних критеріїв. Розподіл у цьому випадку є досить умовним. Це пояснюють внутрішньою структурною цілісністю та взаємозалежністю компонентів такого складного процесу, як розвиток соціальності дітей старшого дошкільного віку в умовах дошкільного навчального закладу.
Отже, розпочнемо з виявлення рівня розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах з аналізу результатів діагностики за виділеними нами критеріями. Зазначимо, що бали, подані в усіх зведених таблицях із бальними шкалами, ми вираховували за формулою зваженої середньоарифметичної величини [1, с. 87].
Для визначення рівня мотивації дітей старшого дошкільного віку ми використали діагностику визначення рівня відношення дошкільника до навчання “Світлофор”. Результати подано в табл. 2.
Таблиця 2
Дані розподілу дітей старшого дошкільного віку за показником “Рівень мотивації” особистісномотиваційного критерію розвитку соціальності
Рівень |
ДНЗ № 7 |
ДНЗ № 13 |
ДНЗ J |
№ 114 |
ДНЗ J |
№ 361 |
|||
чол. |
% |
чол. |
% |
чол. |
% |
чол. |
% |
||
Високий |
3 |
17,7 |
7 |
29,1 |
9 |
31,1 |
7 |
25,0 |
|
Середній |
9 |
52,9 |
10 |
41,7 |
13 |
44,8 |
14 |
50,0 |
|
Низький |
5 |
29,4 |
7 |
29,2 |
7 |
24,1 |
7 |
25,0 |
|
Усього |
17 |
100 |
24 |
100 |
29 |
100 |
28 |
100 |
Звертаючись до результатів табл. 2, ми одразу ж можемо дійти попередніх висновків. Відсоткові значення рівня мотивації старших дошкільників за всіма позиціями не мають значущих розбіжностей, тобто всі вихованці практично не відрізняються.
Продовжуючи аналізувати наявний рівень розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку в ДНЗ відповідно до першого особистіс номотиваційного ми звернули увагу на дані дослідження другого показника рівень пізнавального інтересу. Результати подано в табл. 3.
Таблиця 3
Дані розподілу дітей старшого дошкільного віку за показником “Рівень пізнавального інтересу” особистісномотиваційного критерію розвитку соціальності
За результатами цього опитування було визначено, що більшість старших дошкільників перебувають на середньому рівні пізнавального інтересу, на високому й на низькому рівні найменша кількість респондентів. Через індивідуальні бесіди було встановлено, що більшість дітей готові до самовдосконалення та саморозвитку.
Закінчуючи аналіз результатів діагностики рівня розвитку соціальності дітей старшого дошкільного віку в ДНЗ за першим критерієм, ми звернулися до аналізу останнього показника рівня самооцінки. Результати подано в табл. 4.
Таблиця 4
Дані розподілу дітей старшого дошкільного віку за показником “Рівень самооцінки” особистісномотиваційного критерію розвитку соціальності
Аналіз результатів свідчить про несприятливий стан у цьому аспекті. За показником “рівень самооцінки” в досліджуваних групах високий рівень має незначна частина респондентів, майже половина респондентів перебуває на середньому рівні сформованої самооцінки.
Отже, за першим особистісно-мотиваційним критерієм ми визначили переважно середній рівень розвитку соціальності в дітей старшого дошкільного віку. Занижені рівні самооцінки та мотивації призводять до негативного сприйняття навколишнього середовища, недовіри до соціуму та небажання самовдосконалюватися. Це значно ускладнює інтеграцію дітей до освітнього та виховного середовища ДНЗ, створює непорозуміння в міжособистісних стосунках, заважає розвиватися як особистостям, здатним до самореалізації в різних сферах життя.
Результати аналізу діагностичного етапу констатувального експерименту за другим критерієм довели, що за першим показником соціальні ролі більшість респондентів перебувають на середньому й низькому рівнях. Результати подано в табл. 5.
Методика передбачала намалювати картину світу, яку можна б назвати словом “світ”. Під час виконання роботи експериментатор виявляв розуміння того, що вкладає дитина в значення цього слова, запропонувавши відповіді на низку запитань: “Світ це що? Світ це хто? А ти в цьому світі є? Де ти? Хто ти такий? Як себе намалювати?”
Таблиця 5
Дані розподілу дітей старшого дошкільного віку за показником “Соціальні ролі” когнітивного критерію розвитку соціальності
Другий показник когнітивного критерію був визначений нами як соціальні знання. Результати діагностики подано в табл. 6.
Таблиця 6
Дані розподілу дітей старшого дошкільного віку за показником “Соціальні знання” когнітивного критерію розвитку соціальності
Аналіз отриманих результатів визначив, що тільки третина опитаних дітей мають високий та середній рівні за цим показником. Цей показник передбачає володіння системою знань, розуміння сутності, змісту та цілей. Більшість опитуваних дошкільників продемонстрували низький і середній рівні соціальних знань, що демонструє дезадаптованість дітей.
Останній, третій показник, передбачає рівень світоглядного уявлення. Результати за цим показником подано в табл. 7.
У нашому дослідженні було визначено, що серед опитуваних дошкільників рівень цього показника середній. У більшості дітей спостерігається комунікативний зв'язок між одногрупниками, іноді можна побачити їх на самоті з іграшками.
Таблиця 7
Дані розподілу дітей старшого дошкільного віку за показником “Рівень спілкування” когнітивного критерію розвитку соціальності
Звертаючись до аналізу результатів діагностики за когнітивним критерієм, можемо зробити такі висновки: поперше, відсоткові значення показників цього критерію мають незначні розбіжності, тобто представники чотирьох ДНЗ практично не відрізняються за рівнем соціальних знань і ролей; подруге, варіаційний розмах значень отриманих мінімальних і максимальних відсотків невеликий. Схожі результати простежуються й у результатах за іншими показниками. Такий результат свідчить, що більшість дітей не бажають трансформувати здобуті знання про соціальні норми в практику стосунків з однолітками та дорослими, визначати свою роль у колективі.
У процесі дослідження третього ціннісноемоційного критерію було визначено, що за показником “соціальні цінності” в багатьох дітей відсутні або недостатньо розвинені ціннісне ставлення до життя та здоров'я, обізнаність про важливість чуйності, турботи та милосердя. Результати подано в табл. 8.
Сформована система цінностей структурує, впорядковує для дитини картину світу. Цінності реалізується, відтворюються в соціально значущих вчинках дітей. Результати дослідження доводять, що треба більше спостерігати за діями дитини, її ставленням до оточуючих людей, до природи, до суспільства, щоб вчасно протидіяти негативному формуванню ціннісної системи.
Таблиця 8
Дані розподілу дітей старшого дошкільного віку за показником “Соціальні цінності” ціннісноемоційного критерію розвитку соціальності
Другий показник соціальні емоції передбачає виявлення стану емоційної сфери дитини, наявність агресії, її спрямованість та інтенсивність. Результати подано в табл. 9.
Таблиця 9
Дані розподілу дітей старшого дошкільного віку за показником “Соціальні емоції” ціннісноемоційного критерію розвитку соціальності
За результатами цього дослідження ми визначили, що більшість дітей дошкільного віку мають середній і низький стан емоційної сфери. Це зумовлено багатьма факторами, серед яких провідними можна визначити: висока емоційність дитини, яка забарвлює її психічне життя та практичний досвід; надмірна напруженість взаємодії; стан пригніченості; знижений настрій або навпаки виражена агресія.
Останній показник, що був досліджений нами в межах третього ціннісноемоційного критерію соціальні якості. Результати за цим показником подано в табл. 10
Таблиця 10
Дані розподілу дітей старшого дошкільного віку за показником “Соціальні якості” ціннісноемоційного критерію розвитку соціальності
Для визначення результатів ми використали завдання “Продовжити розповідь”, у якому моделювалися життєві ситуації та пропонувалося їх вирішити. Здебільшого моделювалися проблемні ситуації, в яких респондент мав запропонувати шляхи вирішення конфлікту. У значної частини дітей спостерігалася обізнаність з морально-етичними нормами гуманної поведінки, але кінець розповіді був прагматичний чи егоїстичний, а деякі не змогли придумати кінець розповіді, проявляли байдужість.
Аналізуючи результати за третім критерієм ціннісно-емоційним ми мали змогу констатувати переважно низький і середній рівні за всіма показниками, що свідчить про недостатню сформованість соціальних якостей, соціальних цінностей та соціальних емоцій дітей дошкільного віку й потребує надмірної уваги з боку вихователів, батьків і соціально психологічної служби.
У процесі дослідження четвертого діяльніснопрактичного критерію було визначено, що за показником “соціальні уміння” більшість дітей не мають соціальних навичок для реалізації, як мінімум, власних потреб. Результати подано в табл. 11.
Звертаючись до результатів табл. 11, ми одразу ж можемо дійти попередніх висновків. Відсоткові значення рівня соціальних умінь дошкільників за всіма позиціями не мають значущих розбіжностей, тобто всі вихованці практично не відрізняються.
Таблиця 11
Дані розподілу дітей старшого дошкільного віку за показником “Соціальні уміння” діяльніснопрактичного критерію розвитку соціальності
Продовжуючи аналізувати наявний рівень розвитку соціальності дітей старшого та середнього дошкільного віку в ДНЗ відповідно до четвертого діяльнісно-практичного критерію ми звернули увагу на дані дослідження другого показника соціальна поведінка. Результати подано в табл.12.
За результатами цього опитування було визначено, що більшість дошкільників перебувають на середньому та низькому рівнях сформованості соціальної поведінки, на високому рівні найменша кількість респондентів.
Закінчуючи аналіз результатів діагностики рівня розвитку соціальності дітей дошкільного віку в ДНЗ за четвертим критерієм, ми звернулися до аналізу останнього показника рівня міжособистісних взаємин. Результати подано в табл. 13.
Таблиця 12
Дані розподілу дітей старшого дошкільного віку за показником “Соціальна поведінка” діяльніснопрактичного критерію розвитку соціальності
Таблиця 13
Дані розподілу дітей старшого дошкільного віку за показником “Міжособистісні взаємини” діяльніснопрактичного критерію розвитку соціальності
Аналізуючи результати за четвертим критерієм діяльнісно практичним ми мали змогу констатувати переважно середній рівень за всіма показниками, що свідчить про недостатнє спілкування, взаємодію в спільній діяльності, сприйняття й розуміння дітьми один одного.
Переважно це пов'язано з незнанням правил спілкування зі знайомими та незнайомими людьми, нерозумінням значення родинних взаємин, значення добрих стосунків з дітьми й педагогами в дитячому садку, невмінням спільно діяти в грі, нерозумінням вимоги до своєї поведінки в спільній діяльності.
Розвиток відносин дітей повинен відбуватися не стихійно, а під систематичним, ціспрямованим керівництвом фахівців. Через них (більше ніж через батьків) розвиваються відносини дитини з однолітками та з соціальним світом, який перебуває за межами дитячого садка.
Також важливим є недостатній розвиток когнітивного й ціннісно емоційного критерію, оскільки без ґрунтовних знань, ціннісних орієнтацій і соціальних емоцій до діяльності дошкільники не відчувають необхідності діяти згідно із соціальними вимогами, не бажають виявляти інтерес до навколишнього, мають переважно занижену самооцінку, неадекватність самосприйняття.
Висновки. Отже, в досліджених нами дитячих групах більшість старших дошкільнят перебувають на низькому та середньому рівні розвитку соціальності за всіма показниками. Загальний низький рівень показників розвитку соціальності вказує на наявність соціально-педагогічних і соціально-психологічних проблем дитини. Виходячи з цього, в умовах сучасного освітньо-виховного процесу ДНЗ необхідно впроваджувати разом із традиційними освітньо-виховними впливами й нові технології соціально педагогічного сприяння інтеграції дошкільників у освітнє та соціальне середовища технології, які дадуть змогу дітям максимально реалізувати весь свій творчий, інтелектуальний, особистісний потенціал на шляху до соціальної самореалізації.
Список використаної літератури
1. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання : наук. метод. посіб. Київ, 2005. 192 с.
2. Поніманська Т.І. Дошкільна педагогіка : навч. посіб. Київ, 2004. 422 с.
3. Розвиток соціальності учнів в умовах інклюзивної освіти: теорія та технологія : монографія / за ред. О. І. Рассказова. Харків, 2012. 468 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Теоретичні підходи до проблеми дослідження словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку: її форми, шляхи і методи формування. Вимірювання первинного рівня сформованості показників розвитку словесної творчості у дітей старшого дошкільного віку.
курсовая работа [173,1 K], добавлен 21.09.2011Формування мовленнєвої компетентності дошкільника, розвиток дитини в контексті нової редакції Базового Компонента. Вимірювання показників сформованості мовленнєвої компетентності у дітей старшого дошкільного віку на констатувальному етапі експерименту.
курсовая работа [61,4 K], добавлен 09.10.2014Теоретико-методологічні засади розвитку художньо-творчого мислення дітей старшого дошкільного віку: структура та компоненти. Вікові особливості старших дошкільників. Педагогічні методики підготовки дітей зазначеного віку до сприймання музичного твору.
дипломная работа [126,0 K], добавлен 15.01.2011Психолого-педагогічні дослідження формування зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку. Аналіз раціональних методів та спільної роботи дошкільного навчального закладу і сім’ї у плані формування зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку.
курсовая работа [735,9 K], добавлен 22.09.2013Закономірностті розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями. Прояви адаптації до навчання у школі дитини старшого дошкільного віку. Експериментальне дослідження адаптації дітей старшого дошкільного віку з мовленнєвими порушеннями до навчання у школі.
дипломная работа [89,2 K], добавлен 26.04.2010Психолого-педагогічні дослідження проблем формування логіко-математичних уявлень у дітей дошкільного віку. Визначення рівня логіко-математичного розвитку дітей за допомогою спостережень у природі. Результати оцінювання вміння обчислення та вимірювання.
курсовая работа [501,4 K], добавлен 21.01.2014Соціально-психологічні особливості дітей дошкільного віку. Основні види казок та їх вплив на розвиток пізнавальної активності дітей. Оцінка мисленнєвої діяльності дитини. Виявлення рівня розвитку концентрації уваги, активності уяви та її відтворюваності.
дипломная работа [330,7 K], добавлен 06.05.2015Аналіз дефініції міжособистісні стосунки, види прояву. Шляхи і методи розвитку міжособистісних стосунків у дітей старшого дошкільного віку. Вимірювання первинного рівня сформованості міжособистісних стосунків в експериментальній і контрольній групі.
дипломная работа [93,6 K], добавлен 12.03.2011Специфіка розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку. Використання ілюстрації в якості засобу розвитку мовлення. Огляд досвіду роботи вихователя, методичних прийомів навчання розповіданню за ілюстраціями для удосконалення мовлення дошкільників.
курсовая работа [88,0 K], добавлен 19.08.2014Основні фактори, які впливають на розвиток фізичних якостей у дітей дошкільного віку. Загальні відомості про методику розвитку фізичних якостей. Методика розвитку гнучкості, швидкості рухів, спритності, сили, витривалості у дітей дошкільного віку.
курсовая работа [41,5 K], добавлен 26.09.2010Психолого-педагогічні аспекти розвитку творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Методи та прийоми діагностики творчих здібностей дитини. Декоративно-прикладне мистецтво як засіб впливу на розвиток творчих здібностей старших дошкільників.
курсовая работа [82,2 K], добавлен 24.04.2016Теоретико-методологічні засади математичного розвитку дітей дошкільного віку. Психолого-педагогічні основи математичного розвитку дошкільників в умовах закладу дошкільної освіти. Обґрунтування системи математичного розвитку дітей дошкільного віку.
диссертация [2,6 M], добавлен 09.09.2021Аналіз виховання гуманних почуттів у дітей старшого дошкільного віку як психолого-педагогічної проблеми. Традиції морального виховання на засадах гуманізму. Дослідження психологічних механізмів засвоєння дітьми моральних норм на різних вікових етапах.
курсовая работа [89,3 K], добавлен 30.10.2013Значення казок В.О. Сухомлинського як засобу формування у дітей старшого дошкільного віку доброзичливого ставлення до однолітків. Окреслення педагогічних умов використання казок В.О. Сухомлинського в моральному вихованні дітей старшого дошкільного віку.
статья [21,6 K], добавлен 24.11.2017Текст як мовленнєве поняття. Особливості розвитку зв’язного монологічного мовлення дошкільників. Характеристика різних типів текстів. Експериментальне вивчення проблеми розвитку структури зв’язного висловлювання у дітей старшого дошкільного віку.
курсовая работа [54,2 K], добавлен 07.10.2014Психолого-педагогічне обґрунтування проблеми мовленнєвих творчих здібностей у дітей дошкільного віку. Методи розвитку творчих здібностей у дітей. Вимірювання показників сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.
дипломная работа [139,3 K], добавлен 06.12.2008Сучасні програми подолання загального недорозвитку мовлення (ЗНМ) у дітей дошкільного віку. Методика обстеження лексико-граматичної сторони мовлення у дітей із ЗНМ. Організація корекційно-розвивального процесу з дітьми із ЗНМ ІІІ рівня в умовах ДНЗ.
дипломная работа [199,9 K], добавлен 25.11.2015Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми формування поняття числа та лічби у дітей дошкільного віку. Етапи розвитку лічильної діяльності у дитинстві. Вплив освітньо-виховних занять на рівень сформованості математичних знань дошкільників.
курсовая работа [242,8 K], добавлен 13.05.2015Історія появи та розповсюдження флорболу. Вплив гри на фізичний розвиток і фізичну підготовленість дітей старшого дошкільного віку, її позитивні, негативні якості. Характеристика основних етапів розучування елементів спортивної гри на ранніх етапах життя.
статья [74,9 K], добавлен 07.02.2018Психолого-педагогічні особливості розвитку мовлення дошкільників. Умови виховання і спілкування в соціумі. Характеристика розвитку мовлення дітей дошкільного віку в нормі та з порушеннями зору. Аналіз конструктивної діяльності сліпих дошкільників.
курсовая работа [37,3 K], добавлен 15.04.2015