Самість у просторі лімінальності: до обгрунтування трансформативних стратегій вищої освіти

Куінн в своєму висновку про діалогічну єдність самості посилається на неврологічну теорію так званої «синаптичної самості» Джозефа ЛеДу (Joseph LeDoux), в якій самість розглядається як «єдина» (unit), але не «унітарна» (unitary). З цієї точки зору цілісне відчуття буття виникає як наслідок того, що нейронні системи для досягнення інтеграції діють узгоджено, але інтеграція ніколи не є досконалою. Насправді, єдність нейробіологічного цілого сприяє інтеграції самості, але єдність в строгому сенсі цього слова не досягається ніколи (Quinn, 2006). Нейробіо- логічна теорія самості як не-унітарної єдності (self as a non-unitary unit) особливо корисна при аналізі самості, яка віднаходить себе в процесах крос-культурних трансформацій, які передбачають проходження лімінальних станів.

Обгрунтовуючи і прояснюючи природу трансформативного навчання, ми маємо аналізувати реальні процеси перетину людьми культурних ландшафтів і нерозв'язні дилеми, які постають перед ними. Зростаюча взаємозалежність суспільств всього світу і перетинаючі їх культурні мережі тягнуть за собою не тільки інтенсифікацію контактів між різними культурними групами, але також посилення культурних контактів в рамках самості індивіда. Люди, що живуть в крос-культурних умовах, опосередковують відмінності не тільки між культурами, але також і в рамках своєї діалогічної самості. В той же час вони все більше і більше усвідомлюють, що деякі відмінності не можна інтегрувати в ціле. Вони намагаються дійти згоди зі своїми множинними ідентифікаціями, в той же час усвідомлюючи, що прагнення до єдності в самості це ілюзія, головним чином тому, що різні культурні аспекти їхнього життя є несумісними.

Множинність культур глобального суспільства за принципом фрактальної самоподібності нескінченно реплікується в індивідуальних самостях, залучених в процеси контамінації і гібридизації. Тобто посилення гетерогенності культури, так би мовити, відбивається в підйомі різних культурних позицій в самості індивіда, що в свою чергу поглиблює діалог між цими позиціями, кожна з яких має свій голос в рамках самості. І ці голоси виявляються втягнутими в складну розмову, яка відображає диференціацію культури в глобальному світі. Переговори, напруженість, конфлікти, згоди і незгоди мають місце не тільки між різними культурними групами на громадському рівні, але також і в рамках діалогічної самості мультикультурних індивідів. А оскільки світ стає все більш гетерогенним і множинним, самість також стає гетерогенною і множинною з відповідними наслідками для її внутрішньої організації. Тому єдність більше не є відповідним терміном для характеристики самості мультикультурного індивіда, залученого в локальні і глобальні мережі. Діалог і єдність більше не змішуються, як це бувало раніше: діалог більше не є засобом досягнення когерентної єдності, а єдність не може бути відповідним концептом для опису балансу в діалозі.

Глобальна лімінальність залучає в процеси трансформації все більше і більше людей, які приречені жити у просторі «між», тобто приречені на невизначеність в довгостроковій перспективі відповідно до тривалості епохи цивілізаційного переходу. Про це пишуть Хьюберт Херманс і Гаррі Кемпен в своїй роботі «Переміщення культур: небезпечні проблеми культурних дихотомій у глобалізованому суспільстві», в якій представлено теорію діалогічної самості відповідно до наслідків виникнення культурних зв'язків і культурного змішування для самості (Hermans & Kempen, 1998). В ній стверджується, що невизначеність (у стані лімінальності - Л.Г.) є знаком сучасності, позаяк все більше і більше людей одночасно залучені в різні культурні мережі, які є в значній мірі диз'юнктивними. Протиріччя, двозначності і контрастуюючі інтереси, які супроводжують підйом мультикультурного мережевого суспільства, припускають не тільки ускладнення спроб самості досягти єдності ряду своїх я-позицій, але також зіштовхують самість з невизначеністю.

Пізніше Херманс у співпраці з Дімаджіо досліджував концепт невизначеності в роботі «Самість, ідентичність та глобалізація в часи невизначеності» (Hermans & Dimaggio, 2007). Автори стверджують, що невизначеність є прямим наслідком умов глобалізації, що знайшло своє відображення також і в зростаючій невизначеності самості індивіда, зокрема в непередбачуваності ним свого майбутнього. Але, як вони зауважують, переживання невизначеності - це не обов'язково негативне переживання, оскільки воно може відкрити і розширити простір можливих дій, ризикованих починань і дослідження невідомого (наприклад, подорожей, міжнародних контактів, форм міжнародного та міжкультурного співробітництва). Дослідження показують, що людям, які одночасно є учасниками безлічі культурних контактних зон, не обов'язково заважає невизначеність, про яку говорять як про характерну онто-антропологічну особливість глобального світу в третьому тисячолітті. Крім того, «невизначеність можна розглядати як остаточне розставання з догматами і ідеологіямі інститутів, які звужували і обмежували самість в колишні часи» (Hermans & Dimaggio, 2007). Але якщо невизначеність не обов'язково є негативною, ба має навіть позитивні конотації, то чи не є таким чином «невизначеність» найбільш підходящим концептом для опису сучасного стану людини? Не випадково ж толерантність до невизначеності постає як обов'язкова адаптивна навичка в переліку трансверсальних компетенцій ЮНЕСКО як ключових для ХХІ століття Див.: UNESCO (2015) Regional Study on Transversal Competencies in Education Policy and Practice. URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002319/231907E.pdf.

Контекст глобалізації як «зона контакту» і мереж як суцільних переходів змушує людей до розширення своєї самості за рамки обмежених областей традиційного оточення. Це закономірно призводить до мультиплікації внутрішніх позицій і інтенсифікує багатоголосся в самості. Діалогічна самість в мультикультурних ситуаціях, на мій погляд, навіть якщо буде прагнути тієї єдності, яка характеризує ідеал самості модерну, ніколи її не досягне, позаяк диференціація культурних аспектів стає природною частиною життя людей в наш час. Диз'юнкція між різними культурними поглядами стає невід'ємним аспектом життя все більшої кількості космополітичних громадян, для яких важливо усвідомлення розщепленого стану самості та внутрішнього діалогу для підтримки балансу між різними культурними позиціями в їх житті і в свідомості, але такого діалогу, який не редукує, не нівелює різноманіття культурного ландшафту, а зберігає його в самоузгодженій конфігурації.

Висновки

Таким чином, адаптивна і креативна самість в умовах глобалізації відповідно до різноманітних практик і дискурсів гетерогенної культури не може бути єдиною і гомогенною. Вона можлива як диференційована, заснована на принципі відмінності внутрішніх я-позицій, які перебувають в діалогічних відносинах. Сам діалог розглядається не як засіб досягнення внутрішнього стійкого балансу, характерний для діалогічної самості, а як засіб збереження і продукування відмінностей я-позицій та зв'язків між ними, що характеризує трансверсальну самість. Їх множинність виступає як креативний потенціал особистості у просторі лімінальності на мікро- і макро- рівні. Якщо це і єдність, то складна «єдність-у-відмінностях», говорячи словами Джеффа Льюїса (Lewis, 2002). В концепті трансверсальної самості на перший план виходить не її здатність до компромісу чи балансу як певного стану (це завдання для діалогічної самості), а перманентний креативний процес «поєднання непоєднаного» (В.Вельш), вільний номадичний рух і трансгресія. Ці процеси супроводжуються переживанням невизначеності, яка стає характерною рисою глобальних і індивідуальних трансформацій, і, таким чином, пов'язана з трансверсальною самістю як з процесом, а не стійкою «єдністю». В той же час для трансверсальної самості, що періодично і часто занурюється у лімінальний простір трансформації, важливою є здатність до самоорганізації, актуалізованій у мета-я-позиції як точці само-трансценденції і критичної саморефлексії. Саме на формування такої об'єднуючої і рефлексивної мета-позиції в першу чергу має бути спрямоване трансформативне навчання дорослих.

Феномен трансверсальної самості, який оприявнюється у просторі лімінальності сучасної культури на різних рівнях, постає як продукт самотворення і самоорганізації індивіда, залученого в стрімкі процеси глобальних трансформацій, а відповідно як предмет трансдисциплінарних освітніх досліджень і як можливий проект трансформативної освіти для дорослих, що базується на новітніх наукових дослідженнях і передових педагогічних технологіях. Як було показано у даній статті, філософія, соціальна теорія, культурна і когнітивна антропологія, психологія і теорія складних динамічних систем пропонують ідеї, які доповнюють одна одну і, таким чином, можуть бути корисними для прояснення природи трансформації такої онто-антропологічної складової освітнього процесу як самість індивіда. Освітня антропологія потребує концепту трансверсальної самості, його аналітичної цінності в дослідженні множинних ідентифікацій самості в інтер- і транскультурних умовах, в когнітивних процесах в трансдисциплінарному просторі, в досягненні трансферабельної єдності знань, цінностей і навичок дії в складних контекстах світу, що безперервно змінюється.

Література / References

1. Бауман,З. (2002/2001) Индивидуализированное общество. Пер. с англ. под ред.В.Л.Иноземцева. - М.: Логос. 2002. - 390 с.

Bauman Z. The Individualized Society (In Russian).

2. Бейтсон, Г. (2000) Экология разума. Избранные статьи по антропологии, психиатрии и эпистемологии (Пер. с англ.). М.: Смысл, 2000. - 476 с.

Bateson G. (1972) Steps to an Ecology of Mind. N.Y: Ballantine, 1972.

3. Боас Ф. (2011/1911). Ум первобытного человека. Академия фундаментальных исследований: этнология. Красанд, 2011.- 154 c. URL:http://www.opentextnn.ru/ man/?id=3337

Boas, F. (2011/1911) The Mind of Primitive Man [In Russian].

4. Гердер И.Г (1977/1785-1791) Идеи к философии истории человечества. Пер. и примеч. А.В.Михайлова. М., 1977. - 703 с.

Herder J.G. Ideas on the Philosophy of the History of Mankind [In Russian].

5. Горбунова Л. (2014) Транскультурна освітня стратегія в контексті викликів глобалізації // Філософія освіти. Philosophy of Education. 2014. №1 (14). - С. 158-198. URL:www.philosopheducation.com

Gorbunova L. (2014) Transcultural Education Strategy sn the Context of Globalization Challenges // Філософія освіти. Philosophy of Education. 2014. №1 (14). - P 158198 [In Ukrainian]. URLrwww.philosopheducation.com

6. Иглтон Т (2012) Идея культуры. Пер с англ. И Кушнаревой. М.: Изд. Дом Высшей школы экономики, 2012. - 192 с.

Eagleton Terry (2000 [2012]) The Idea of Culture [In Russian].

7. Кастельс М. (2000/1996) Информационная эпоха: экономика, общество и культура: Пер. с англ. Под науч. Ред. О.И.Шкаратана. - М.: ГУ вШэ, 2000. - 608 с. Castells, M. (1996). The information age: Economy, society and culture: Vol. 1.The rise of the network society. Oxford, UK:Blackwell.

8. Лиотар Жан-Франсуа (1998 /1979) Состояние постмодерна. Перевод с французского Н.А.Шматко. М.: Изд-во «Алетейя», Санкт-Петербург.

Lyotard, J.-F (1998/1979) The postmodern condition: A report on knowledge [In Russian].

9. Малиновский Б. (1998/1925) Магия, наука и религия. Пер.с англ. М.: «Рефл- бук»,1998. - 304с.

Malinowski B. (1998/ 1925) Magic, Science and Religion [In Russian].

10. Мосс М. (2011/1938) Об одной категории человеческого духа: понятие личности, понятие «я» / Мосс М. Общества. Обмен. Личность. Труды по социальной антропологии. Пер. с фр. М.: КДУ, 2011. - 416 с. - С.325-352.

Mauss, M. (2011/1938 ) A category of the human mind: The notion of person that of `me' [In Russian].

11. Тайлор Э.Б. (1989/1871) Первобытная культура. М., 1989. - С. 18.

Tylor, E. B. (1871/1924) Primitive culture [In Russian].

12. Фуко М. (1977/1966) Слова и вещи: археология гуманитарных наук. Перевод с французского. М.: «Прогресс». - 488 с.

Foucault M. (1977 /1966) Words and Things: Archeology ofthe Humanities (In Russian).

13. Эриксон Э. (1996 /1963) Детство и общество. Изд-е 2-е, перераб. и доп./ Пер. с англ. СПб: Ленато, АСТ «Университетская книга», 1996. - 592 с.

Erikson, E. Childhood and Society [In Russian].

14. Юнг, К.Г. (2003) Воспоминания, мечты, размышления. Мн.: «Харвест».

Jung, C.G. Memories, Dreams, Reflections [In Russian]. URL: lib.ru/PSIHO/JUNG/ memdreamrefs.txt

15. Appadurai, A. (Ed). (2001) Globalization. Durham: Duke University Press. - 344 p. URL: http://www.worldcat.org/title/globalization/oclc/177124342

16. Brubaker, R., & Cooper, F. (2000) Beyond `identity'. Theory and Society,29,1-47. URL: https://www.sscnet.ucla.edu/.../brubaker/.../18_Beyond_Ident...

17. Cohen, A. P (Ed.) (2000) Signifying Identities: Anthropological Perspectives on Boundaries and Contested Values. London: Routledge.URL: www.academia.edu/.../ Anthony_P_Cohen_Signifying_Ident...

18. Ewing, K. P.(1990) The Illusion of Wholeness: Culture, Self, and the Experience of Inconsistency. Ethos,18(3), 251-78. URL: http://www.academia.edu/2081742/The_ illusion_of_wholeness_Culture_self_and_the_experience_of_inconsistency

19. Festinger, L. (1957) A theory of cognitive dissonance. Stanford, CA: Stanford University Press. URL:https://www.google.com.ua/search?q=Festinger%2C+L.+(1957)+A+theory+of +cognitive+dissonance

20. Geertz, C. (1983) `From the native's point of view': On the nature of anthropological understanding. Local knowledge: Further essays in interpretive anthropology (pp. 5570). New York: Basic Books. URL: hypergeertz.jku.at/GeertzTexts/Natives_Point.htm

21. Hall, S. (2016) Cultural Studies 1983: A Theoretical History (Stuart Hall: Selected Writings). Duke University Press, 2016. URL:https://www.dukeupress.edu/cultural- studies-1983

22. Hermans, H. J. M., & Kempen, H. J. G. (1998). Moving cultures: The perilous problems of cultural dichotomies in a globalizing society. American Psychologist, 53(10), 11111120. URL: http://dx.doi.org/10.1037/0003-066X.53.10.1111

23. Hermans, H. J. M., & Dimaggio, G. (2007) Self, identity, and globalization in times of uncertainty: A dialogical analysis. Review of General Psychology, 11(1), 31-61. URL: https://www.taosinstitute.net/.../hermansdimaggio in_re...

24. Kroeber, A. L., & Kluckhohn, C. (1952). Culture: A Critical Review of Concepts and Definitions. Cambridge, MA: Peabody Museum of American Archaeology and Ethnology. URL: www.pseudology.org/Psyhology/CultureCriticalReview1952a.pdf

25. Kusserow, A. S. (1999) Crossing the great divide: Anthropological theories of the western self. Journal of Anthropological Research, 55, 541-562. URL: www.journals.uchicago.edu/doi/abs/10.../jar.55.4.3631614

26. Land R., Rattray J., Vivian P. (2014) A Closer Look at Liminality: Incorrigibles and Threshold Capital. In Threshold Concepts: From Personal Practice to Communities of Practice. Proceedings of the National Academy's Sixth Annual Conference and the Fourth Biennial Threshold Concepts Conference. National Academy for Integration of Research, Teaching and Learning. URL: http://www.tara.tcd.ie/bitstream/ handle/2262/73147/EPub_2012Proceedings.pdf?sequence=2&isAllowed=y

27. Lasch, C. (1984) The Minimal Self: Psychic Survival in Troubled Times, London: Pan Books. 1984. URL: https://www.goodreads.com/book/show/724189.The_Minimal_Self

28. Lewis, J. (2002) From Culturalism to Transculturalism. Iowa Journal of Cultural Studies 1 (Spring 2002). URL: http://ir.uiowa.edu/cgi/viewcontent. cgi?article=1003&context=ijcs

29. Morris, B. (1994) Anthropology of the self: The individual in cultural perspective. London: Pluto Press. URL: https://www.amazon.com/Anthropology-Self-Individual- Cultural-Perspective/dp/0745308589

30. Quinn, N. (2006) The self. Anthropological Theory, 6(3), 362-384. URL: http://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/1463499606066893

31. Said, E. (1993) Culture and Imperialism. L., P. XXIX. URL: https://janeaustensummer. files.wordpress.com/2016/01/culture_and_imperialism.pdf

32. Van Meijl, T. (2007) Beyond economics: Transnational labour migration in Asia and the Pacific. International Institute for Asian Studies Newsletter, No. 43, p.17. URL: ijds.lemoyne.edu/journal/3_1/.../IJDS.3.1.13.VanMeijl.pdf

33. Van Meijl, T. (2008) Culture and Identity in Anthropology: Reflections on `Unity' and `Uncertainty' in the Dialogical Self // International Journal for Dialogical Science. Fall, 2008. Vol. 3, No. 1, 165-190. URL: ijds.lemoyne.edu/journal/3_1/pdf/IJDS.3.1.13.VanMeijl.pdf

34. Wolf, E. R.(1982) Europe and the People without History. Berkeley: University of California Press. URL: https://is.muni.cz/el/1490/jaro2015/cZS13/um/lecture1/1_4_ Wolf.pdf

35. Wright, S. (1998) The Politicization of `Culture'. Anthropology Today,14(1), 7-15. URL: https://xa.yimg.com/kq/groups/22927858/.../wright+1998.pdf

36. Young, M. (2004) Malinowski: Odyssey of an anthropologist,1884-1920. New Haven, CT: Yale University Press. URL: https://books.google.com.ua/books?isbn=1137354976

Анотація

УДК: 130.2:37.04-053

Самість у просторі лімінальності: до обгрунтування трансформативних стратегій вищої освіти. Горбунова Людмила Степанівна -- доктор філос. наук, головний науковий співробітник відділу інтернаціоналізації вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України, головний редактор наукового часопису «Філософія освіти. Philosophy of Education», віце-президент Українського товариства філософії освіти.

E-mail: lugor2048@gmail.com

Трансформативні стратегії розвитку вищої освіти, артикульовані в переліку ключових освітніх компетентностей ХХІ століття міжнародними організаціями різного рівня, пов'язані з процесами становлення і трансформації індивідів як цілісних суб'єктів пізнання і дії в межах комунікативних стратегій формування глобального громадянського суспільства.

Реалізація трансформативних стратегій вищої освіти в змістовному аспекті вимагає інтер- і трансдисциплінарних методологій дослідження процесу трансформативного навчання дорослих, спрямованого на розвиток «цілісної людини», а не тільки його раціонально-когнітивних складових.

В рамках такого холістичного підходу постають питання про природу трансформативних змін основних онто-антропологічних складових освітнього процесу в контексті епохи переходу, а саме становлення глобального транскультурного громадянського суспільства.

З метою прояснення особливостей таких трансформацій розглядається динаміка феноменів і концептів ідентичності і самості на тлі зміни концептуального ландшафту культури.

Аналізуються різні дисциплінарні і трансдисциплінарні підходи до їх визначення і обґрунтовується релевантність концептів множинної ідентичності як відкритого перманентного процесу ідентифікації та трансверсальної самості як процесуально-діалогової єдності відмінностей у просторі лімінальності на глобальному та індивідуальному рівнях.

Ключові слова: трансформативне навчання дорослих, лімінальність, гетерогенна культура, транскультурність, множинна ідентичність, ідентифікація, діалогічна самість, трансверсальна самість.

Аннотация

Самость в пространстве лиминальности: к обоснованию трансформативных стратегий высшего образования. Людмила Горбунова. Трансформативные стратегии развития высшего образования, очерченные в перечне ключевых образовательных компетентностей XXI века международными организациями различного уровня, связаны с процессами становления и трансформации индивидов как целостных субъектов познания и действия в рамках коммуникативных стратегий формирования глобального гражданского общества. Реализация трансформативных стратегий образования в содержательном аспекте требует интер- и трансдисциплинарных методологий исследования процесса трансформативного обучения взрослых, направленного на развитие «целостного человека». В рамках такого холистического подхода возникают вопросы о природе трансформативных изменений основных онто-антропологических составляющих образовательного процесса в контексте эпохи перехода, а именно становления глобального транскультурного гражданского общества. С целью прояснения особенностей таких трансформаций рассматривается динамика феноменов идентичности на фоне изменения концептуального ландшафта культуры. Анализируются различные дисциплинарные и трансдисциплинарных подходы к их определению и обосновывается релевантность концептов множественной идентичности и трансверсальной самости в пространстве лиминальности на глобальном и индивидуальном уровнях.

Annotation

Self in a Space of Liminality: Toward the Rationale for Transformative Strategies of Higher Education. Lyudmyla Gorbunova, Doctor of philosophical sciences (hab.), Leading researcher, Institute of Higher Education of National Academy of Educational Sciences of Ukraine; Editor-in-Chief of Journal «Філософія освіти. Philosophy of Education», Vice-president of the Ukrainian Society of Philosophy of Education.

Transformative strategies for the development of higher education, pointed out in the list of key educational competencies of the 21st century by international organizations of various levels, are associated with the processes of becoming and transformation of individuals as integral subjects of cognition and action within the framework of communicative strategies for the formation of a global civil society. The implementation of transformative educational strategies in a meaningful aspect requires inter- and transdisciplinary methodologies to research the process of transformative adult learning aimed at developing an “integral person.

Within this holistic approach, questions arise about the nature of the transformative changes in the basic ontological and anthropological components of the educational process in the context of the transition epoch, namely, the becoming a global transcultural civil society. In order to clarify the features of such transformations, the dynamics of the phenomena and concepts of identity and self is examined in terms of a change in the conceptual landscape of culture. Various disciplinary and transdisciplinary approaches to their definition are analyzed. The relevance of the concepts of multiple identity and the transversal self in the liminal space at the global and individual levels are substantiated.

Key words: transformative adult learning, liminality, heterogeneous culture, transculturality, multiple identity, identification, dialogic self, transversal self.

Размещено на Allbest.ru