Оптимізація процесу формування професійної компетентності студентів радіотехнічних спеціальностей
Дослідження знань та вмінь, які сприяють оптимізації формування професійної компетентності студентів. Запобігання появі в майбутніх інженерів радіотехнічних спеціальностей фахових деформацій. Аналіз швидкої психологічної адаптації до нових умов.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.07.2018 |
| Размер файла | 23,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 378.147:621.37.007.2
Харківський національний педагогічний університет
ім. Г. С. Сковороди
ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ РАДІОТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ
К.О. ЛЕБЕДЄВА
Сьогодні проблема підвищення ефективності інженерної освіти, яка є однією з найважливіших галузей усієї освітньої сфери країни, є вельми актуальною, адже від складу, кваліфікації інженерного корпусу безпосередньо залежать економічне становище, безпека держави, її авторитет на міжнародній арені.
Зростання виробництва, розвиток усіх галузей економіки ставлять перед вищою технічною освітою принципово нові завдання формування й розвитку особистісних якостей майбутніх фахівців радіотехнічних спеціальностей, а також підвищення рівня їхньої професійної підготовки.
Складність зумовлена тим, що з розвитком науки й техніки безперервно збільшується обсяг інформації, якою мають оволодівати студенти, водночас термін навчання залишається незмінним, що вимагає особливої уваги в ставленні студентів до фактора часу, зокрема оптимального його використання. У процесі пілотажного дослідження було опитано 625 студентів Харківського університету радіоелектроніки та Харківського авіаційного університету й виявлено, що в середньому протягом доби студентами марно витрачається близько 5-6 годин. Отже, показником удосконалення процесу формування професійної компетентності майбутніх інженерів має стати його оптимізація, яка вимагає наукової (раціональної) організації навчальної праці студентів.
Сучасну освіту розглядають у всьому світі як процес, що супроводжує людину впродовж усього життя в її професійній, пізнавальній, суспільній діяльності. Оволодіння знаннями та вміннями наукової (раціональної) організації навчальної праці студентів забезпечує процес самовдосконалення, самоосвіти, самовиховання, розвиток пізнавальної активності, мислення, творчих здібностей, якостей, ресурсних можливостей особистості й стає певною підготовкою до успішного життя в суспільстві. Правильно організоване навчання сприяє не лише інтелектуальному розвитку майбутнього фахівця, а й вихованню працелюбності, дисциплінованості, охайності, відповідальності, вимогливості до себе та інших.
Різні аспекти проблеми формування професійної компетентності спеціалістів досліджували такі вчені: В. Адольф, Н. Бордовська, О. Дубасе- нюк, І. Зязюн, А. Маркова, А. Реан, О. Шиян (професійна компетентність як компонент професіоналізму); В. Каліта, О. Нікітіна, В. Стрельников (компетентність як рівень кваліфікації спеціаліста); Є. Зеєр, Є. Клімов, Н. Тализіна, А. Присяжна (ключові компетенції спеціалістів); Т. Браже, В. Кубинський (розвиток професійної компетентності).
Питання оптимізації навчальної діяльності учнів (студентів), розвитку їх самостійності й творчої активності стало предметом наукових праць Ю. Бабанського, Н. Бібік, В. Бондаря, Ю. Ібрагим, І. Гук, Л. Коломійченко, В. Лозової, С. Микитюка та ін.
Питання врахування потенційних можливостей людини для підвищення її розумової працездатності, подолання втоми, збереження гарного самопочуття досліджували І. Арнольді, Ю. Бабанський, К. Бардін, В. Буряк, Ю. Єфімов, В. Пунський, Л. Рибалко, Т. Рогова, Т. Цехмистрова та ін. Науковим підґрунтям їх праць є здобутки фізіологів, гігієністів Д. Боброва, М. Введенського, Е. Дюбуа-Реймона, М. Зимкіної, З. Золіної, І. Кандора, Д. Канемана, В. Лізинського, Д. Навона, У. Найсера, Д. Нормана, І. Павлова, В. Розенблата, І. Сеченова та ін. Результати цих досліджень необхідно враховувати під час організації професійної підготовки студентів.
За безумовної важливості праць сучасних учених проблема підвищення ефективності формування професійної компетентності в майбутніх фахівців радіотехнічних спеціальностей є недостатньо висвітленою й потребує використання нових підходів до її розв'язання, систематизації та теоретичного узагальнення. Особливої уваги в цьому напрямі потребує проблема оп- тимізації процесу формування професійної компетентності студентів.
Мета статті - розкрити суть та напрями оптимізації процесу формування професійної компетентності студентів радіотехнічних спеціальностей.
Оптимізація (від лат. optimus - “найкращий”) у загальному вигляді означає вибір найкращого, найбільш сприятливого варіанта з багатьох можливих умов, засобів, дій тощо. Щодо професійної підготовки студентів оптимізацію розглядаємо як таку організацію цієї діяльності, яка забезпечує максимальний вплив на якість навчання учнів при раціональних витратах часу й зусиль студента та викладача. На підставі вивчення праць учених (Ю. Бабанський [2; 3], І. Гук [4], Ю. Ібрагім [5] та ін.) ми дійшли висновку, що оптимізація процесу професійної підготовки студентів передбачає комплексне здійснення таких процедур, як: конкретизація, генералізація (виділення головного), міжпредметна координація, вибір варіантів на основі їх порівняльної оцінки, диференціація й індивідуалізація навчання, створення необхідних умов, раціональне сполучення управління та самоуправління, оперативне регулювання й коригування освітнього процесу, оцінювання його підсумків одночасно за критеріями результативності та витрат часу.
Оптимізація виключає гіперболізацію тих чи інших методів діяльності, недооцінку окремих прийомів чи засобів навчання, перебільшення ролі стандартних методичних розробок, які не можуть урахувати конкретних умов і можливостей викладачів, студентів. Оптимізація передбачає постійний творчий пошук найкращих варіантів освітнього процесу. Оптимізація вимагає усунення навчальних перевантажень студентів, оптимального темпу навчання, оптимального обсягу самостійної роботи тощо. Оптималь- ність є тим принципом, що висуває вимоги раціональності, розумності, зваженості, додержання всіх інших принципів наукової організації педагогічної праці (НОП) [5].
Багатьма дослідниками (О. Ігнатюк, В. Лозова, С. Микитюк, О. Попова, Л. Рибалко та ін.) доведено, що найбільш ефективно (оптимально) кожний з компонентів процесу професійної підготовки майбутніх фахівців здійснюється за умови особистісно орієнтованого підходу, що, у свою чергу, вимагає вивчення й урахування індивідуальних особливостей кожного студента, його потенційних можливостей. Отже, оптимізація процесу формування професійної компетентності майбутнього фахівця тісно пов'язана з використанням студентом у навчанні власного потенціалу, що забезпечує процеси самості (самовизначення, самоактуалізація, самореалізація, самоорганізація) (Ю. Ібрагім, С. Микитюк, Л. Рибалко та ін.).
У сучасних умовах професійної підготовки визначальним фактором оптимізації є самореалізація, оскільки вона визначає мету, до якої прагнуть викладачі, студенти, роботодавці на підприємстві, а також вказує кінцевий бажаний результат (відповідність цільовим установкам отриманого на виході). Саме привабливість майбутнього результату надає вмотивованості процесу професійної підготовки. Привабливість може бути внутрішньою, коли результат привабливий сам по собі (коли студент отримує задоволення від того, що він дізнався (“відкрив” для себе в професії щось нове) і зовнішній, коли результат привабливий своїми наслідками (похвала викладача, набуття авторитету серед товаришів/працівників підприємства тощо).
При цьому результатом внутрішньої привабливості є виникнення самостійної мисленнєвої діяльності, самовираження, самоактуалізація, поява відчуття самоціності. Результатом зовнішньої привабливості стають поява авторитету, престижу, збільшення можливостей соціально-психологічних контактів, забезпечення матеріального благополуччя, соціального визнання. У будь-якій діяльності суб'єкта (навчальній, а потім, професійній) саморегулювання пов'язане з оцінкою умов, у яких буде наставати ця діяльність, з професійною самооценкою (компетентністю, професійною придатністю для виконання відповідної діяльності), умовами успішного досягнення поставлених цілей, прогнозом результатів і корекцією дії [12].
Саморегуляція забезпечує мобілізацію та інтеграцію психологічних особливостей людини для досягнення цілей діяльності й поведінки. Процес саморегуляції сприяє виробленню гармонійної поведінки студента, на його основі розвивається здатність керувати собою з урахуванням реалізації поставленої мети, спрямовуючи свою поведінку відповідно до вимог життя та професійних і навчальних завдань.
Стосовно питань оптимізації процесу навчання майбутніх інженерів радіотехнічних спеціальностей саморегуляція, передусім, пов'язана зі зміною організації процесу навчання, його моделюванням і наближенням до умов майбутньої професійної діяльності. У такому разі в студентів розробляються необхідні “реакції”, що відповідають певним умовам, тобто це реалізація знань, умінь та навичок (у тому числі психологічного характеру) на практиці в різних ситуаціях професійного характеру (як стандартних, так і нестандартних).
Оптимізація професійного навчання дає можливість координувати дії студентів таким способом, щоб сформувати й розвинути в них риси, пов'язані із саморегуляцією в звичайному для них освітньому середовищі, а також у нових виробничих умовах під час виробничих практик. Оскільки саме ці характеристики дають змогу молодому спеціалісту протистояти виникненню й поглибленню професійних деформацій особистості.
Для самореалізації інженера у своїй подальшій професійній діяльності, крім самовизначення та саморегуляції, необхідним елементом є саморозвиток фахівця, що пов'язаний з такою сутнісною характеристикою оптимізації, як раціональність.
У такому разі саморозвиток пов'язаний з розвитком професійного мислення як складової професійного навчання. Тут є деякі особливості мислення майбутніх інженерів, які працюватимуть у відповідних галузях науки, виробництва тощо, які дають йому змогу успішно виконувати професійні завдання на високому рівні майстерності (або на високому компетен- тнісному рівні): швидко, точно та оригінально вирішити як прості (стандартні), так і неординарні завдання в певній предметній області. При цьому саморозвиток інженерних працівників пов'язують з умінням швидко й точно охоплювати суть проблеми, здатність бачити найменші витратні рішення, визначити практичний вихід, уміннями прогнозувати. Крім того, саморозвиток забезпечує реалізацію суб'єктної позиції в особисто- професійному зростанні студента. При цьому головним механізмом саморозвитку як цільового впливу людини на себе є вирішення майбутнім інженером творчих завдань, які постійно ускладнюються.
Оптимізація процесу формування професійної компетентності майбутніх інженерів вимагає раціональної організації праці (РОП), яку вчені (К. Бардін, В. Євдокимов, В. Лозова, І. Раченко, М. Черпінський та ін.) розглядають як правильну, упорядковану, найефективнішу, узгоджену навчальну роботу, що включає як зовнішні (правильний режим роботи, устаткування місця, відбір порядку виконання), так і внутрішні умови діяльності, а саме: уміння швидко включатися в роботу, вести її, не відволікаючись, вольові вміння тощо [5; 13; 14].
Зауважимо, що поняття “раціональна організація праці” тісно пов'язане з поняттям “наукова організація праці” (НОП), яке розглядаємо як удосконалення організації праці на основі досягнень науки й передового досвіду, покращення організаційних форм використання живої праці в межах конкретного колективу [14].
У процесі дослідження на підставі вивчення наукових праць учених із порушеної проблеми та власного педагогічного досвіду нами визначено сукупність знань і вмінь, котрі сприяють оптимізації формування професійної компетентності майбутніх фахівців радіотехнічних спеціальностей. знання професійний компетентність адаптація
До знань, які сприяють оптимізації формування професійної компетентності студентів, нами зараховано знання щодо: планування, способів і засобів здійснення самоорганізації навчально-пізнавальної діяльності; джерел отримання нової інформації й способів її опрацювання; наукової організації навчальної праці; психологічної структури особистості та її якості (типи темпераменту і їх вплив на поведінку й діяльність; особливості волі, інтересів і нахилів, потреб та мотивів діяльності, пізнавальні можливості й особливості таких процесів, як пам'ять, увага, сприйняття; фізіології (про процеси життєдіяльності організму людини; біоритми й ресурси організму; способи збереження працездатності організму; гігієни (правил організації робочого місця; способів створення сприятливих умов навчально-пізнавальної діяльності (режим провітрювання та розміщення джерел світла, фізичний комфорт особистості тощо); способів самодіагностики й самовиховання, що дають можливість студентам самовдосконалювати професійну компетентність.
У свою чергу, забезпечення процесів самості вимагають від студентів оволодіння вміннями раціональної організації розумової праці, до яких зараховуємо вміння саморегуляції, довести розпочату справу до кінця; створювати сприятливі умови для діяльності (обладнання робочої зони; підтримання порядку на робочому місці, систематичне провітрювання приміщення; якісне освітлення); дотримання режиму дня і праці; вивчати фізіологічні ресурсні можливості організму; підвищувати працездатність у різних видах діяльності (слідкувати за станом здоров'я, загартовуватися, займатись фізичною роботою тощо).
Висновки. Оптимізація формування професійної компетентності майбутніх інженерів вимагає спонукання їх до реалізації процесів самос- ті - професійної самореалізації, саморозвитку, саморегуляції та самоорганізації. Вони відповідають таким сутнісним характеристикам оптимізації, як доцільність, альтернативність, раціональність і процесуальність. Оптимізація формування професійної компетентності дає можливість запобігати професійним деформаціям у майбутніх інженерів радіотехнічних спеціальностей або знижувати їх, а також сприяє розвитку необхідних професійних компетенцій та швидкій психологічній адаптації до нових умов, у яких відбувається освітній, а в майбутньому виробничий процес.
Основними шляхами оптимізації процесу формування професійної компетентності студентів стають на сьогодні: особистісно орієнтований підхід, комплексне розв'язання навчально-пізнавальних проблем, що базується на поєднанні інформаційних, діяльнісних та рефлексивних технологій, на психолого-педагогічній підготовці викладачів, на впровадженні інноваційних методів навчання, прийомів і алгоритмів роботи. Перспективою подальших наукових пошуків є дослідження умов забезпечення оптимізації процесу формування професійної компетентності майбутніх інженерів на засадах ресурсного підходу.
Список використаної літератури
1. Андреев В. И. Саморазвитие творческой конкурентоспособности личности. Казань, 1992. 207 с.
2. Бабанский Ю. К. Оптимизация педагогического процесса (в вопросах и ответах). Киев, 1983. 287 с.
3. Бабанский Ю. К. Рациональная организация учебной деятельности. Москва, 1981. 96 с.
4. Гук І. П. Зміст структурних компонентів самоорганізації навчально- пізнавальної діяльності студентів. Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології: зб. наук. пр. Херсон, 2015. Вип. 1 (12). Т. 2. С. 26-28.
5. Ібрагім Ю. С. Етапи формування культури розумової праці на основі ресурсного підходу. Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Проблеми трудової та професійної підготовки. Київ, 2009. Вип. 7. С. 74-83.
6. Ігнатюк О. А. Формування майбутнього інженера до професійного самовдосконалення: теорія і практика : монографія. Харків, 2009. 432 с.
7. Лозова В. І., Микитюк С. О. Ресурсний підхід. Наукові підходи до педагогічних досліджень : колективна монографія / за заг. ред. О. М. Микитюка, д. пед. наук, професора чл.-кор. НАПН України В. І. Лозової. Харків, 2012.
8. Микитюк С. О. Ресурсна концепція управління освітнім процесом у сучасному вищому навчальному закладі. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи. Харків, 2011. Вип. 36. С. 78-87.
9. Попова О. В., Губа А. В. Особистісно-діяльнісний підхід. Наукові підходи до педагогічних досліджень : колективна монографія / за заг. ред. О. М. Микитюка, д. пед. наук, професора чл.-кор. НАПН України В. І. Лозової. Харків, 2012. С. 216-245.
10. Рибалко Л. С. Акмеологічні засоби професійно-педагогічної самореалізації майбутнього вчителя : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04. Харків, 2008. 457 с.
11. Факторы формирования профессиональной компетентности студентов технического вуза. Теоретические основы оптимизации обучения профессиональным дисциплинам в условиях современного технического ВУЗа / О. Ф. Пиралова.
12. Физиологические и психологические основы научной организации труда / общ. ред. канд. мед. наук А. В. Бордуков ; Всесоюз. науч.-метод. центр по Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы. Москва, 1970. 232 с.
13. Черпінський М. В. Наукова організація праці в школі. Київ, 1972. 126 с.
Анотація
Стаття присвячена проблемі пошуку шляхів оптимізації процесу формування професійної компетентності студентів радіотехнічних спеціальностей відповідно до сучасних вимог до фахівців зазначеної сфери. Доведено, що оптимізація формування професійної компетентності дає можливість запобігати появі в майбутніх інженерів радіотехнічних спеціальностей професійні деформацій (або зменшувати їх), а також сприяє розвитку необхідних професійних компетенцій та швидкій психологічній адаптації до нових умов, у яких відбувається освітній, а в майбутньому виробничий процес. Обґрунтовано, що оптимізація формування професійної компетентності майбутніх інженерів вимагає спонукання їх до реалізації процесів самості (професійної самореа- лізації, саморозвитку, саморегуляції, самоорганізації), які відповідають таким сутніс- ним характеристикам оптимізації, як доцільність, альтернативність, процесуаль- ність і раціональність. Виокремлено знання та вміння, які сприяють оптимізації формування професійної компетентності студентів.
Ключові слова: студент, радіотехнічні спеціальності, оптимізація, процес формування, професійна компетентність, самореалізація, саморозвиток, самоорганізація.
Статья посвящена проблеме поиска путей повышения оптимизации процесса формирования профессиональной компетентности студентов радиотехнических специальностей в соответствии с современными требованиями к специалистам указанной сферы. Доказано, что оптимизация формирования профессиональной компетентности дает возможность предупреждать у студентов радиотехнических специальностей профессиональные деформации (или снижать их), а также способствует развитию необходимых профессиональных компетенций и быстрой психологической адаптации к новым условиям, в которых происходит образовательный, а в будущем производственный процесс. Обосновано, что оптимизация формирования профессиональной компетентности будущих инженеров требует стимулирования их к реализации процессов самости (профессиональной самореализации, саморазвития, саморегуляции, самоорганизации), которые соответствуют таким сущностным характеристикам оптимизации, как целесообразность, альтернативность, процессуальность и рациональность. Выделены знания и умения, способствующие оптимизации формирования профессиональной компетентности студентов.
Ключевые слова: студент, радиотехнические специальности, оптимизация, процесс формирования, профессиональная компетентность, самореализация, саморазвитие, самоорганизация.
Optimization of formation of professional competence of future engineers requires encouraging them to implement the self-processes, professional self-realization, selfdevelopment, self-regulation and self-organization. They correspond to such essential characteristics of optimization as expediency, alternative, rationality andprocedurality. Knowledge, contributing to the optimization of the formation of professional competence of students, includes knowledge about: planning, methods and means of self-organization of educational - cognitive activity; sources of obtaining new information and ways of its processing; scientific organization of educational work; psychological structure of personality and its quality (types of temperament and influence on behavior and activity; peculiarities of will, interests and fancies, needs and motives of activity, cognitive possibilities and features of such processes as memory, attention, perception; physiology (about the processes of human body life; biorhythms and resources of an organism; ways of maintaining the body's working capacity; hygiene (the rules of the organization of the workplace; ways of creating favorable conditions for educational-cognitive activity (the mode of ventilation and placement of light sources, physical comfort of the person, etc.); methods of self-diagnosis and self-education, enabling students to improve their professional competence.
In turn, supporting the self-processes requires from students to master the skills of rational organization of mental labor, which include self-regulation skills, ability to bring the started case to the end; ability to establish favorable conditions for the activity: fitting the working area; ability to maintain order in the workplace, systematic ventilation of room; high-quality lighting; ability to observe daily routine and work; ability to study physiological resources of an organism; ability to increase working capacity in different types of activities (to monitor the physical condition, to harden, to do physical work, etc.).
Optimization of formation of professional competence makes possible to prevent or reduce professional deformation of future engineers of radio engineering specialties, as well as promote the development of necessary professional competences and rapid psychological adaptation to new conditions, where the educational process and in future the process of production take place.
Key words: student, radio engineering specialties, optimization, process of formation, professional competence, self-realization, self-development, self-organization.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз проблем формування професійної компетентності майбутнього фахівця (ПКМФ). Категорії компетентності у різних галузях знань, з різних наукових підходів. Підходи до проблеми забезпечення ПКМФ із економічних спеціальностей у вищому навчальному закладі.
статья [21,3 K], добавлен 19.09.2017Аналіз проблеми формування креативної компетентності студентів вищих навчальних закладів культурно-мистецького профілю. Вдосконалення системи професійної підготовки майбутніх фахівців, яка базується на широкому спектрі креативних технологій викладання.
статья [26,5 K], добавлен 18.12.2017Розробка концепції формування професійної компетентності майбутніх психологів у процесі їхньої фахової підготовки. Огляд наукових публікацій за темою дослідження. Визначення складових компонентів і особливостей побудови концепцій компетентності.
статья [27,5 K], добавлен 27.08.2017Аналіз розвитку у студентів педагогічних спеціальностей здатності вирішувати проблеми як важливої складової професійної компетентності. Дослідження якостей та умінь, які необхідно розвивати у майбутніх педагогів для вироблення у них критичного мислення.
статья [22,5 K], добавлен 06.09.2017Особливості інтерактивних технологій під час викладання дисципліни "Інформатика" у вищих навчальних закладах І-ІІ ступенів акредитації. Використання ігрових інтерактивних методів в навчальному процесі для фахових спеціальностей Будівельного коледжу.
статья [111,7 K], добавлен 06.09.2017Дослідження різних аспектів формування україномовної соціокультурної компетентності студентів вищих педагогічних навчальних закладів, яка забезпечує соціокультурну мобільність майбутніх учителів. Аналіз пріоритетів соціокультурної парадигми освіти.
статья [26,0 K], добавлен 06.09.2017Формування соціальної та комунікативної компетентності учасників навчально-виховного процесу. Гуманізація стосунків у класному колективі, між педагогами і дітьми. Заняття з елементами тренінгу з класними керівниками школи. Режисура сімейного виховання.
методичка [4,2 M], добавлен 11.09.2011Проблема професійної компетентності вчителя в психолого-педагогічній літературі. Компонентно-структурний аналіз професійної компетентності вчителя іноземних мов та модель процесу формування. Методики діагностики сформованості професійної компетентності.
учебное пособие [200,3 K], добавлен 03.01.2009На основі теоретико-практичного аналізу виокремлення основних компонентів професійної компетентності: мотиваційного, когнітивного, діяльнісного та рефлексивного. Узагальнення різних підходів до визначення структури професійної компетентності бакалавра.
статья [21,1 K], добавлен 24.04.2018Аналіз суперечностей в освітньому процесі вищого військового навчального закладу. Розробка методичної системи формування професійної компетентності офіцерів-прикордонників, яка сприяє покращенню якості підготовки курсантів до майбутньої діяльності.
статья [20,9 K], добавлен 24.04.2018Проблеми розвитку професійної компетентності педагогів у загальноосвітньому закладі. Класифікація та форми діяльності з формування і стимулювання її розвитку. Аналіз стану системи школи з управління розвитком компетентності та план методичної роботи.
курсовая работа [33,8 K], добавлен 25.01.2011З'ясування сутності базових понять дослідження проблеми формування мовленнєвої компетентності майбутніх учителів іноземних мов в ході вивчення фахових дисциплін. Співвідношення європейських компетенцій і мовленнєвої компетентності учителів іноземних мов.
статья [268,8 K], добавлен 22.02.2018Дослідження потреб здобувачів вищої освіти інженерних спеціальностей при вивченні фахових дисциплін. Характеристика необхідності використання навчальних тренажерів в освітньому процесі з метою розвитку різнопланових знань та вмінь майбутніх інженерів.
статья [134,6 K], добавлен 24.04.2018Явище адаптації у психолого-педагогічній теорії. Види соціально-психологічної адаптації та її фактори. Аспекти адаптації студентів у вищих навчальних закладах. Дослідження проблеми адаптації студентів, їх пристосування до умов соціального середовища.
курсовая работа [384,9 K], добавлен 04.11.2014Питання іншомовної комунікативної компетентності, її структур. Розгляд засобів інноваційних технологій, аналіз їх застосування у формуванні іншомовної комунікативної компетентності у студентів, їх взаємодія з традиційними формами та методами викладання.
статья [28,9 K], добавлен 17.08.2017Аналіз методів, що спрямовані на визначення рівня сформованості почуття професійної честі у студентів-майбутніх учителів. Професійна честь як морально-ціннісна якість особистості. Рівень вихованості почуття професійної честі у майбутніх учителів.
статья [22,1 K], добавлен 31.08.2017Визначення сутності та структури професійної компетентності майбутніх зубних гігієністів. Основні критерії, показники та рівні сформованості професійної компетентності даних фахівців у галузі стоматології. Ознаки сформованості змістовного компоненту.
статья [19,6 K], добавлен 13.11.2017Питання формування професійної компетентності вчителя іноземних мов. Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова новизна і теоретична значущість. Когнітивно-технологічний компонент професійної компетентності. Аналіз чинних програм.
краткое изложение [40,2 K], добавлен 03.01.2009Поняття, структура та компоненти професійної спрямованості студентів медичних коледжів. Можливі шляхи розвитку професійної спрямованості студентів—медсестер на заняттях з іноземної мови відповідно до початкового рівня професійної спрямованості студентів.
статья [20,9 K], добавлен 17.08.2017Інформаціоналізм як новий спосіб розвитку людської цивілізації. Сучасні умови існування освітнього середовища - один з основних факторів, що обумовлюють необхідність розвитку професійної компетентності майбутніх фахівців з обліку і оподаткування.
статья [11,8 K], добавлен 31.08.2017
