Психологічні чинники розвитку професійної спрямованості у студентів-психологів в умовах ВНЗ

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ РОЗВИТКУ ПРОФЕСІЙНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ У СТУДЕНТІВ-ПСИХОЛОГІВ В УМОВАХ ВНЗ

Світлана Доскач

Психологічні чинники розвитку професійної спрямованості у студентів-психологів в умовах ВНЗ. С. Доскач

У статті розкрито зміст, головні складові професійної спрямованості та її вплив на майбутню професію. Упродовж навчання у ВНЗ основною є навчально-пізнавальна діяльність, яка полягає не лише в отриманні певного обсягу знань, а й у набутті професійної спрямованості, що особливо важливо для подальшої успішної професійної діяльності. Висвітлено думку про те, що уявлення студентів про професію під час навчання у ВНЗ проходить декілька етапів і має диференційований характер. На становлення професійної спрямованості студентів впливають внутрішні особистісні чинники: вироблення професійно важливих якостей і рис, формування позитивної «Я-концепції», розвиток спеціальних здібностей, виникнення мотивів, спрямованості на подолання труднощів, які виникатимуть під час виконання професії, бажання бути успішним в обраній галузі. На становлення професійної спрямованості впливають і зовнішні чинники: роз'яснення соціальної значущості обраної спеціальності, переконання студентів у можливості оволодіти професією, організація навчально-виховного процесу з урахуванням вимог їх майбутньої професійної діяльності.

Ключові слова: професійна спрямованість, професійні мотиви, «Я-концепція», професійно важливі якості, спеціальні здібності.Psychological Factors of Professional Orientation Development of Students-Psychologists at University. S. Doskach

The article reveals the content, the main components of the professional orientation and its impact on the future profession. Educational and cognitive activity, which consists not only in obtaining a certain amount of knowledge, but also in acquiring a professional orientation, which is especially important for the further successful professional activity, is the main part of the study process at the university. It is expressed that the students' view of the profession during their studies in higher educational institutions has several stages and has a differentiated character. The professional orientation development of students is influenced by internal personal factors: the development of professionally important personal qualities and features, the formation of positive «Self-concept» and special abilities the emergence of motives, the focus on overcoming the difficulties that will arise during the professional activities, the desire to be successful in the chosen field. The formation of a professional orientation is also influenced by external factors: the explanation of the social significance of the chosen specialty, the students' belief in the ability to master the profession, the organization of the educational process, taking into account the requirements of their future professional activities.

Key words: professional orientation, professional motives, «Self- concept», professional qualities, special abilities.

Отримання студентами знань під час навчання у ВНЗ вимагає глибокого вивчення навчальних дисциплін, які неможливо успішно засвоїти без бажання і прагнення стати хорошим спеціалістом в обраній галузі. Особливої актуальності набуває ця проблема у зв'язку з тим, що відставання студентів у навчанні викликана несвідомим вибором професії. Результати психолого-педагогічних досліджень студентів педагогічних ВНЗ констатують, що значна кількість студентів цілком свідомо обрали ту спеціальність, якій навчаються. Судячи з відвідування занять і з власних висловлювань студентів про бажання вчитися, їх кількість є значною лише на першому курсі навчання у ВНЗ.

Упродовж наступних років навчання збільшується кількість студентів, які не бажають вчитися конкретній спеціальності. Відбувається «відсів» зовсім випадкових людей, які взагалі не розуміють, з якої причини вони прийшли вчитися. Пізніше кількість студентів, які вважають, що вони обрали дану професію випадково або остаточно не визначилися, зменшується. Під кінець четвертого на початок п'ятого курсу залишається декілька студентів із групи, в яких спостерігається емоційно негативне ставлення до обраної спеціальності та майбутньої професії. Водночас у правильному виборі упевнена лише незначна кількість студентів [4, с. 444-445].

Таким чином, студентів варто диференціювати у їх ставленні до своєї майбутньої спеціальності, враховуючи психолого-педагогічні підходи впливу на них. Становлення особистості студента як майбутнього фахівця ускладнюється, коли професія обирається не самостійно, не з власного бажання (наприклад, із примусу батьків або не вдалося вступити у ВНЗ, в який хотілося). психологічний професійний студент психолог

На стадії здобуття професії, як вважають Е. Зєєр і Е. Симанюк, розчарування в обраній професії переживають багато студентів. Виникає незадоволення окремими предметами, з'являються сумніви у правильності професійного вибору. Виникає «криза професійного вибору», яка проявляється в перший і останній рік навчання у ВНЗ [5, с. 37].

Завдання вищої школи - допомогти подолати кризу. Тому питання особистісного розвитку студентів і формування їх готовності до майбутньої професійної діяльності - ключові в теорії та практиці вдосконалення роботи сучасного ВНЗ. При цьому одним із пріоритетних шляхів є побудова такої системи навчально-освітнього процесу, яка б оптимально враховувала не лише особливості та закономірності індивідуально-особистісного розвитку студентів, а й їхнє професійне становлення як майбутніх фахівців [7, с. 51].

У студентському віці завершується становлення позитивної «Я- концепції», яка є стрижневим компонентом особистості студента, зокрема формування її соціально-професійного аспекту. «Я-концепція» - це «складна динамічна система уявлень людини про себе» (Р. Бернс, К. Роджерс та ін.) [13, с. 117]. У свою чергу, «Я-концепція» майбутнього спеціаліста - це система уявлень про себе як суб'єкта навчально-професійної діяльності. Формування її позитивної складової у майбутнього фахівця, на думку психологів (Р. Бернс, І. Бех, В. Юрченко), - одне з пріоритетних завдань вищої школи у порівнянні з традиційним розвитком професійних здібностей, удосконаленням спеціальної підготовки, поглибленням фахових знань тощо [11, с. 188].

Студенти з позитивною «Я-концепцією» вирізняються високою і, здебільшого, адекватною самооцінкою професійних здібностей, особистісних якостей і оцінкою результатів своєї професійно-навчальної діяльності.

І навпаки, у студентів, які володіють негативною «Я-концепцією», спостерігається заниження інтересу до професійного аспекту навчання, прослідковується нездатність до самопізнання, відсутність мотивації до навчально-професійного самоствердження і самореалізації [11, с. 189].

Психологи зазначають, що людина як біологічна істота народжується один раз, але як соціальна істота - особистість, суб'єкт - двічі. Уперше тоді, коли дитина починає говорити «Я», відокремлюючись з оточення, протиставляючи себе іншим людям і порівнюючи себе з іншими.

Зміст якостей і рис залежить від багатьох суб'єктивних і об'єктивних обставин, певних передумов, закономірних, а дуже часто й ситуативних умов індивідуального, соціального та професійного буття людини, які в психології особистості прийнято називати основними чинниками формування особистості як суб'єкта соціального буття чи соціального суб'єкта, а також суб'єкта професійного буття.

М. Дьяченко та Л. Кандибович визначальними вважають такі напрями розвитку особистості студента як майбутнього фахівця:

- наявність професійної спрямованості, розвиток спеціальних здібностей;

- вдосконалення, «професіоналізація» психічних процесів, станів, досвіду;

- вироблення почуття обов'язку, відповідальності, дисциплінованості, професійної;

- самостійності, різнобічна індивідуальність студента, його життєва позиція;

- зростання рівня домагань у галузі своєї майбутньої спеціальності;

- на основі інтенсивної передачі соціального і професійного досвіду і формування необхідних якостей зростаюча соціальна, духовна та моральна зрілість;

- здатність до самовиховання студента у формуванні якостей, досвіду, необхідних йому як майбутньому спеціалісту;

- підвищена професійна самостійність і готовність до здійснення майбутньої практичної діяльності [5, с. 47].

Професійна спрямованість передбачає усвідомлення і розуміння поставлених цілей, внутрішню готовність до виконання професійно важливих завдань. Компоненти професійної спрямованості слугують показниками рівня її розвитку і сформованості у студентів. Вони характеризуються стійкістю (або нестійкістю), домінуванням суспільних або вузько спрямованих особистісних мотивів.

Серед тенденцій становлення особистості студента як майбутнього фахівця, окрім перелічених вище, виділяють ще такі:

- упродовж навчання відбуваються суттєві зміни в структурі самосвідомості студента: завершується процес професійного самовизначення, що відображається у змісті його «образу-Я»;

- соціалізація особистості майбутнього фахівця є багатоаспектним явищем і детермінована низкою соціокультурних чинників: ментально-духовна атмосфера сімейно-родинного середовища; особливості довишівського освітньо-виховного і професійного простору; організація навчального процесу у вищому навчальному закладі;

- показником ефективності навчального процесу у вищому навчальному закладі є соціальна, духовна і професійна зрілість особистості студента, цілісність і стійкість його «Я», психологічна готовність випускника до реалізації професійних функцій [11, с. 201].

Узагальнення результатів психолого-педагогічних досліджень щодо особливостей професіоналізму фахівця в професійній діяльності дає змогу виокремити суттєві позитивні зміни, які відбуваються в нього у процесі її набуття, а саме:

- розширення, збагачення, систематичне наповнення новим змістом професійної та фахової спрямованості особистості (розширення професійних інтересів і здібностей);

- збагачення системи потреб, актуалізація мотивів досягнення успіху в професійній діяльності та розвиток мотивації самореалізації та саморозвитку в ній;

- збагачення професійного та фахового досвіду (розвиток професійної та фахової компетентності, формування нових навичок і вмінь, удосконалення раніше набутих, оволодіння сучасними методиками, технологіями та засобами вирішення посадових компетенцій);

- розвиток складних спеціальних здатностей і пізнавальних процесів, необхідних для успішної реалізації посадових компетенцій: розвиток теоретичного і практичного мислення, вдосконалення професійно важливих якостей, які визначаються специфікою професійної діяльності та посадовими компетенціями;

- постійний розвиток особистісної, фахової та психологічної готовності фахівця до цілеспрямованої професійної діяльності на сучасному ринку праці [16, с. 27].

Формувати професійну спрямованість у студентів означає:

- закріплювати позитивне ставлення до майбутньої професії, інтерес;

- виробляти схильності та здібності до неї;

- удосконалювати свою кваліфікацію після закінчення ВНЗ;

- розвивати ідеали, погляди, переконання.

Позитивні зміни у змісті професійної спрямованості полягають у тому, що:

- виробляються мотиви, пов'язані з майбутньою професією;

- з'являється бажання сумлінно виконувати свої ділові обов'язки;

- виникає прагнення показати себе вмілим спеціалістом та досягати успіхів у роботі;

- зростають домагання щодо успішного вирішення складних навчальних завдань;

- підвищується відповідальність [5, с. 274].

На підставі зазначених вище характеристик професійної спрямованості необхідно означити шляхи її формування у студентів. Впродовж навчання у ВНЗ під впливом викладання суспільних, спеціальних та інших дисциплін, участі в громадському житті у студентів розвивається і формується професійна спрямованість, прагнення застосувати свої знання, досвід, здібності в обраній галузі. Її вплив здійснюється на виникнення позитивного ставлення до професії, налаштування на професію, вироблення хисту й інтересу до неї, бажання вдосконалювати свою підготовку, готовність реалізовувати матеріальні та духовні потреби під час виконання діяльності в обраній галузі.

Отже, упродовж навчання у ВНЗ основною є навчально-пізнавальна діяльність. Вона полягає не лише в отриманні певного обсягу знань, а й у набутті професійної спрямованості, що особливо важливо для подальшої успішної професійної діяльності.

На цей процес впливають ряд чинників: вироблення професійно важливих якостей і рис, формування позитивної «Я-концепції», розвиток спеціальних здібностей, виникнення мотивів, спрямованості на подолання труднощів, які виникатимуть під час виконання професії, бажання бути успішним в обраній галузі.

На становлення професійної спрямованості впливають і зовнішні чинники: роз'яснення соціальної значущості обраної спеціальності, переконання студентів у можливості оволодіти професією, організація навчально-виховного процесу з урахуванням вимог їх майбутньої професійної діяльності.

Література

1. Ананьев, Б. Г. К психофизиологии студенческого возраста / Б. Г. Ананьев // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. -- Л., 1974. -- 328 с.

2. Барабанова, В. В. Представления студентов о будущем как аспект их личностного и профессионального самоопределения / В. В. Барабанова, М. Е. Зеленова // Психологическая наука и образование. -- 2002. -- № 2. -- С. 28-41.

3. Бодров, В. А. Психологические исследования проблемы формирования личности профессионала / В. А. Бодров. -- М., 1991. -- 511 с.

4. Буланова-Топоркова, М. В. Педагогика и психология высшей школы : учеб. пособие / М. В. Буланова-Топоркова. -- Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. -- 544 с.

5. Дьяченко, М. И. Психология высшей школы : учеб. пособие для вузов / М. И. Дьяченко, Л. А. Кандыбович. -- 2-е изд., перераб. и доп. -- Мн., 1981. -- 383 с.

6. Зеер, Э. Ф. Кризисы профессионального становления личности / Э. Ф. Зеер, Э. Э. Сыманюк // Психологический журнал. -- Т. 18. -- № 6. -- С. 35-44.

7. Казанцева, Т. А. Взаимосвязь личностного развития и профессионального становления студентов-психологов / Т. А. Казанцева, Ю. Н. Олейник // Психологический журнал. -- 2002. -- Т. 23. -- № 6. -- С. 51-59.

8. Кутеева, В. П. Формирование познавательной активности будущих специалистов / В. П. Кутеева // Психологические проблемы формирования специалиста в вузе : межвуз. сб. науч. труд. -- Саранск, 1989. -- С. 105-109.

9. Леонтьев, А. Н. Психологические вопросы формирования личности студента / А. Н. Леонтьев // Психология в вузе. -- 2003. -- № 1-2. -- С. 232-241.

10Лисовский, В. Г. Личность студента / В. Г. Лисовский, А. В. Дмитриев. -- Л., 1974. -- 183 с.

11 .Мороз, О. Г. Педагогіка і психологія вищої школи : навч. посібник / О. Г. Мороз, О. С. Падалка, В. І. Юрченко. -- К. : НПУ, 2003. -- 267 с.

12. Нечаев, Н. Н. Профессиональное сознание как предмет психолого

педагогического исследования в высшей школе / Н. Н. Нечаев, Г. И. Резницкая // Психологические проблемы формирования специалиста в вузе : межвуз. сб. науч. труд. -- Саранск, 1989. -- С. 4-15.

13. Скрипченко, О. В. Довідник з педагогіки і психології / О. В. Скрипченко, Т. М. Лисянська, Л. О. Скрипченко. -- К., 2000. -- 216 с.

14. Смирнов, С. Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности / С. Д. Смирнов. -- М. : Академия, 2001. -- 304 с.

15. Юматова, В. Ю. Професійна підготовка студентів педагогічного інституту. -- К. : Вища школа, 1981. -- 183 с.

16. Ягупов, В. В. Професійний розвиток особистості фахівця: поняття, зміст та особливості / В. В. Ягупов // Наукові записки НаУКМА. Педагогічні, психологічні науки та соціальна робота. -- 2015. -- Т. 175. -- С. 22-28.

References (transliterated and translated)

1. Ananiev, B. G. K psihofiziologii studencheskogo vozrasta (On psychophysiology of student age). In: Sovremennye psihologo-pedagogicheskie problemy vysshei shkoly (Modern psychological and pedagogical problems of higher school). Leningrad, 1974, 328 р.

2. Barabanova, V. V., Zelenova, M. E. Predstavleniya studentov o budushchem kak aspekt ih lichnostnogo i professional'nogo samoopredeleniya (Students' idea about the future as an aspect of their personal and professional selfdetermination). In: Psihologicheskaia nauka i obrazovanie (Psychological Science and Education), 2002, No 2, P. 28-41.

3. Bodrov, V. A. Psihologicheskie issledovaniya problemy formirovaniya lichnosti professionala (Psychological studies on the problem of professional personality formation). Moscow, 1991, 511 p.

4. Bulanova-Toporkova, M. V. Pedagogika i psihologiya vysshei shkoly : ucheb. posobie (Pedagogy and psychology of higher education : Tutorial). Rostov-na-Donu, 2002, 544 р.

5. Diachenko, M.I., Kandybovich, L. A. Psihologiya vysshei shkoly : ucheb. posobie dlia vuzov (Psychology of higher school : Tutorial). Minsk, 1981, 383 р.

6. Zeer E. F. Symaniuk, Е. Е. Krizisy professional'nogo stanovleniya lichnosti (Crises of personality's professional formation). In: Psihologicheskiy zhurnal (Psycho-logical Journal), Vol. 18, No 6, P. 35-44.

7. Kazantseva, T.A., Oleinik, Yu. N. Vzaimosviaz' lichnostnogo razvitiya i professional'nogo stanovleniya studentov-psihologov (Relationship of personal devel-opment and professional development of students-psychologists). In: Psiholog-icheskiy zhurnal (Psychological Journal), 2002, Vol. 23, No 6, P. 51-59.

8. Kuteeva, V. P. Formirovanie poznavatel'noi aktivnosti budushchih spetsialistov (Formation of the cognitive activity of future specialists). In: Psihologicheskie prob- lemy formirovaniya spetsialista v vuze: Mezhvuz. sb. nauch. trud. (Psychological Problems of Specialist's Formation at University). Saransk, 1989, P. 105-109.

9. Leont 'ev A. N. Psiholohicheskie voprosy formirovaniya lichnosti studenta (Psy-chological issues of student's personality formation). In: Psihologiya v vuze (Psy-chology in Higher School), 2003, No 1-2, P. 232-241.

10. Lisovskiy, V.G., Dmitriev, A. V. Lichnost' studenta (Student's personality). Lenin-grad, 1974, 183 p.

11. Moroz, O. H., Padalka, O. S., Yurchenko, V. I. Pedahohika i psykholohiia vyshchoi shkoly : navch. posibnyk (Pedagogy and psychology of higher education : Tutorial). Kiev, NPU, 2003, 267 p.

12. Nechaev, N. N., Reznitskaya, G. I. Professional'noe soznanie kak predmet psihologo-pedagogicheskogo issledovaniya v vysshei shkole (Professional consciousness as a subject of psychological and pedagogical research in higher education). In: Psihologicheskie problemy formirovaniya spetsialista v vuze : Mezhvuz. sb. nauch. trud. (Psychological Problems of Specialist's Formation at University). Saransk, 1989, P. 4-15.

13.Skrypchenko, O. V., Lysianska, T. M., Skrypchenko, L. O. Dovidnyk z pedahohiky i psykholohii (Reference book on pedagogy and psychology). Kiev, 2000, 216 p.

14.Smirnov, S. D. Pedagogika i psihologiya vysshego obrazovaniya: ot deiatel'nosti k lichnosti (Pedagogy and psychology of higher education: from activity to person-ality). Moscow, 2001, 304 p.

15. Yumatova, V. I. Profesiina pidhotovka studentiv pedahohichnoho instytutu (Pro-fessional training of students of pedagogical institute). Kyiv, 1981, 183 p.

16. Yahupov, V. V. Profesiinyi rozvytok osobystosti fakhivtsia: poniattia, zmist ta osoblyvosti (Professional development of the personality of a specialist: Concept, content and features). In: Naukovi zapysky NaUKMA. Pedahohichni, psykholohichni nauky ta sotsialna robota (Scientific Notes of NaUKMA. Pedagogical, Psychological Sciences and Social Work), 2015, Vol. 175, P. 22-28.

Размещено на Allbest.ru