Навчально-методична робота сільськогосподарських вишів Української Радянської Республіки (20-ті рр. ХХ ст.)
Методи та прийоми навчання студентів, що використовувались у сільськогосподарських навчальних закладах радянської України. Процес написання та друк підручників і навчальних посібників, конспектів лекцій викладачів, тогочасні принципи та вимоги до нього.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 19.07.2018 |
| Размер файла | 24,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Навчально-методична робота сільськогосподарських вишів Української Радянської Республіки (20-ті рр. ХХ ст.)
Значну увагу у сільськогосподарських навчальних закладах приділяли навчально-методичній роботі. Теоретичне і виробниче навчання регулювали предметні (циклові) комісії, діяльність яких координували факультетські комісії.
Навчально-виховною роботою вишів керували педагогічні ради, до складу яких входили всі викладачі, по одному представнику від навчально-допоміжного і технічного персоналу, профспілки, відділу освіти, студентів1. На факультетах регулюючим і контролюючим органом були факультетські ради, що складалися з голів і секретарів предметних комісій, завідувача навчальною частиною, по одному представнику від викладачів і студентів2. Вони планували і погоджували роботу циклових комісій, затверджували теми кваліфікаційних робіт, заслуховували звіти циклових комісій і взагалі розглядали всі поточні питання, що виходили за межі компетенції циклових комісій3. Члени факультетських комісій збиралися на свої засідання. Наприклад, комісія факультету сільського господарства Харківського сільськогосподарського інституту (СГІ) у 1924-1925 н.р. розглянула на 19 зібраннях 94 питання, у т.ч. 37 навчально-адміністративних, 22 методологічних; інженерно-агрономічного - відповідно 11, 64, 26 і 18; лісового - 29, 150, 85 і 404; ветеринарного факультету Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту - 18, 39, 12 і 12; зоотехнічного - 11, 53, 22 і 295. У Кам'янець-Подільському СГІ у 1926-1927 н.р. відбулося 28 засідань циклових комісій6, у Київському - в 1927-1928 н.р. - 237. У Волинському сільськогосподарському технікуму (СГТ) у 1923-1924 н.р. було проведено 14 засідань, на яких розглянули 52 питання, у т.ч. 24 навчально-адміністративних, 13 методологічних8, у січні - квітні 1925 р. - відповідно 9, 29, 19 і 109.
Навчальною роботою опікувалися також контрольно-навчальні комісії10. При виконавчому бюро пролетарського студентства функціонували академічні (навчальні) комісії, котрі координували і спрямовували роботу студентських представників у різних комісіях, що регулювали навчальну роботу вишу11. Циклові комісії затверджували робочі плани і програми, методи викладання кожної дисципліни, обговорювали питання щодо методів обліку перевірки знань, ініціювали зміни до навчальних планів, заслуховували звіти викладачів щодо виконання навчального плану з доручених їм дисциплінах, методику їх роботи тощо12. Як і факультетські, циклові комісії також збиралися на свої засідання. Так, в Одеському СГІ у 1924-1925 н.р. комісія рослинництва, яка складалася з 14 викладачів, 8 лаборантів, 14 студентів, засідала 43 рази і розглянула 137 питань, у т.ч. 31 організаційне, 74 методичних, 32 поточних; тваринництва - відповідно 7, 4, 6; 35, 77, 4, 35, 38; фізико-хімічна - 7, 6, 8; 36, 84, 22, 27, 35; економічних - 11, 5, 9; 33, 121, 52, 36, 3313. До 1926-1927 н.р. комісії повністю змінили свої назви. Зокрема, працювала клінічна комісія, що складалася з 5 професорів, 5 асистентів і викладачів, 7 студентів і провела 22 засідання; природничо-історична - 126 відповідно 7, 10, 8, 16; санітарно-бактеріологічна - 1, 5, 5, 12. Зоотехнічну комісію складали 3 професори, 1 викладач, 5 студентів, соціально-економічну - 4 викладачі і 3 студенти14. Кам'янець-Подільському СГІ у 1924-1925 н.р. природничо - біологічна комісія збиралася на свої засідання 5 разів, на яких розглянула 25 питань, агрономічно-технічна - відповідно 5 і 15, агрономічно-економічна - 5 і 1415. Такі ж комісії працювали у виші і в 1926-1927 н.р.16.
У Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті у 19241925 н.р. на ветеринарному факультеті діяли ветеринарно-зоотехнічна і ветеринарно-клінічна комісії; зоотехнічному - хліборобства, загальної зоотехнії, організаційно-економічна, практично - виробнича, часткової зоотехнії. Спільними для обох факультетів були фізико-хімічна, соціально-економічна біологічна комісії. Загалом циклові комісії розглянули 183 питання17. У Київському СГІ у 1926-1927 н.р. на факультеті організації сільського господарства функціонували соціально-економічна, організаційно - економічна, агротехнічна, зоотехнічна; на лісоінженерному - лі - соінженерних і лісотехнічних дисциплін18; у Харківському СГІ - у 1924-1925 н.р. - на сільськогосподарському факультеті - фітотех - нічна, загальнотехнічна, економіко-організаційна, зоотехнічна; лісовому - загальнотехнічна, лісотехнічна, економіко-організа - ційна; інженерно-агрономічному - загальнотехнічна, спеціально - технічна, меліоративна, загально-сільськогосподарська, органі - заційно-економічна19; у Харківському геодизично-землеустрійно - му інституті - у 1927-1928 н.р. - на геодезичному факультеті - агрономо-геодизична, топографо-геодезична, соціально-економічна; землеустрійному - землеустрійно-технічна, економічна, землеустрійно-правова; агрономічному - економічна, правова, технічно-допоміжних дисциплін20.
Діяльність циклових комісій у СГТ покажемо у таблиці 1.
Різноманітними були методи навчання. У перші роки десятиліття викладання велося переважно лекційним методом. Також з багатьох предметів проводилися практичні заняття. В одному із документів НКО УСРР за 1923 р. під назвою «Методологічна робота с/г навчальних закладів» зазначалося, що «навчання повинно проводитися лекційним методом. Лекція мусить йти, пояснюючи аудиторії ті питання, які не зрозумілі або вимагають пояснення та наведення прикладів. Але лекція не може дати кожному студенту продумувати широкі окремі питання. Через це для вишів організовуються семінари і гуртки… по основним предметам»37. За таким принципом організовувалося навчання, наприклад, в Уманському38 і Херсонському СГТ, Харківському зоотехнічному технікумі, де у 1923 р. лекційну систему наполовину замінили семінарськими заняттями і бесідами.
З 1924-1925 н.р. поряд з лекційним почали використовувати активні методи навчання (лекційно-реферативний, лабораторний, дальтон-план)41. Їх впровадження викликало неабияку дискусію. Наприклад, 4 грудня 1924 р. на загальних зборах циклових комісій Київського СГІ професори С. Колкунов і С. Веселовський висловилися за залишення старої лекційної системи. Водночас, більшість виступаючих були прихильниками семінарського методу. Зокрема, директор Гайдаренко зазначав: «Кожен професор мусить переглянути свій метод. Для тих студентів, що працювали, семінарським методом знання не зменшуються, для тих, хто не працював - навпаки. Семінар є активність всієї аудиторії». Учасники зібрання ухвалили «визнати переваги за семінарським методом всупереч лекційному». Доведення поважних професорів про нестачу коштів для оплати праці викладачів, подрібнення груп, до уваги не брали42. Подібне мало місце також у Харківському СГІ43, Київському інженерно-меліоративному технікумі44.
До популяризації нового методу підключали пресу, наприклад, у стінгазеті Харківського ветеринарного інституту в замітці «На новому ґрунті» зазначалося, що «лекції так швидко мчать, наче кур'єрський потяг. А як студенти прохають «по-легше», так їм відповідають, що курс великий, а часу мало»45. З Ерастівського СГТ повідомляли, що позитивом цього методу було те, що він змушував студентів регулярно працювати, а викладачі мали змогу частіше перевіряти знання молоді. Водночас, у студентів помічалася тенденція до «зубрьож - ки», бракувало свідомого логічного мислення46. У Херсонському СГТ бідкалися, що не було достатньо літератури, підручників. Більшість викладачів були знайомі з ними лише частково47. Учасники ІІ всеукраїнської наради ректорів СГІ і керуючих СГТ вказували на такі недоліки бригадно-лабораторного методу: «а) перегрузка студентів; б) обмежений вибір методів навчання і часта не пристосованість їх до обладнання школи…»48.
За бригадно-лабораторною системою навчання типовою формою була групова (гурткова) робота. Студентів залежно від обладнання кабінетів та лабораторій ділили на групи від 15 до 30 осіб. Більшу частину часу вони проводили самостійно. Викладач оголошував тему, давав необхідні пояснення у формі короткої бесіди, що інколи переходила у лекцію-бесіду, визначав план роботи, ділив широку тему на підтеми, рекомендував літературу та призначав день консультації. Загалом, на лекції виділялося не більше 50%, а на практичні роботи не менше 50% 49. Наприклад, у Красноградському СГТ у 1927-1928 н.р. у першому триместрі лекції охопили 47% навчального часу, семінари - 30%, практичні вправи - 23%, у другому - відповідно 41%, 36% і 23%. У третьому (трудовому) триместрі семінарів було 32%, практичних занять - 68% 50.
Студенти, виконуючи поставлені індивідуальні завдання, конспектували матеріал, виконували малюнки, складали схеми та діаграми, готували практичні завдання і т.д. Методи роботи були різноманітними - спостереження, екскурсії, письмові роботи, доповіді, індивідуальні бесіди, практичні роботи в полі, городі, саду, написання рефератів тощо. Робота проводилася переважно колективно з розподілом завдань між членами ланки51. Правильність виконання завдань перевіря - ли викладачі і у разі потреби надавали допомогу. Після опрацювання навчального матеріалу відбувалася конференція, де оприлюднювали результати роботи бригади у формі доповіді делегованого нею студента. На основі цих виступів ставилася оцінка усій бригаді52. За таким принципом організовувалося навчання, наприклад, у Київському ветеринарно - зоотехнічному53, Харківських ветеринарному54 і геодезично - землеустрійному інститутах55, Херсонському СГТ56.
Суттєвим і головним недоліком дальтон-плану була матеріальна незабезпеченість навчального процесу. Головний інспектор сільськогосподарської освіти Укрголопрофосвіти Т. Петришин бідкався, що нестача відповідної літератури, не обладнання лабораторій і допоміжних закладів перешкоджає переходу на активні методи навчання57. Подібне мало місце у Кам'янець-Подільському58 і Київському СГІ59, Сутиському60 і Чернігівському СГТ61. З Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту звертали увагу на малоефективність семінарів і рату - вали за збільшення наочності62.
Періодично відбувалися методичні зібрання, диспути. Наприклад, 20 січня 1928 р. у Херсонському СГТ організували диспут на тему «Підвищення продукції вузів», який зібрав 250 осіб. Розглянули 9 питань, які стосувалися практики, методів викладання, бібліотеки, позанавчальної роботи, матеріального забезпечення студентів, екскурсій як «засобів підвищення продукції вузу»63. Викладачі цього ж вишу намагалися підвищити культурний та інтелектуальний рівень навчально - допоміжного та технічного персоналу технікуму. Наприклад, у січні 1923 р. вони прочитали для них лекції на теми: «Світ по уявленню стародавніх та сучасних народів», «Утворення Землі», «Початок життя на Землі»64.
Одним із напрямів методичної роботи вишів був друк підручників і навчальних посібників, конспектів лекцій викладачів, які досить часто видавалися у самих навчальних закладах. Серед них видання В. Колкунова «Загальне хліборобство»65, О. Іванова «Конспект сортознавства хлібних колосковців»66, Іловайського «Статика будівництва» і «Графічна статика», Михайловського «Варіаційна статистика», Соколовського «Ґрунти», Тумановського «Організація сільського господарства»67 (всі - Київський СГІ); А. Бориневича «Основні положення сільськогосподарської статистики», П. Гончарова «Конспект з аналітичної хімії», П. Дегтя - рьова «Хімічний сільськогосподарський аналіз»68 (Одеський СГІ); І. Олійника «Основи ґрунтознавства», «Загальне хліборобство», О. Полонського «Неорганічна хімія», В. Храневича «Лугівницво», «Загальне скотарство»69, Н. Гаморака «Морфологія і анатомія рослин», О. Мельника «Загальна зоотехнія», «Молочарство»,
М. Пахаря «Лісівництво», М. Баєра «Геодезія»70, «Математика», М. Степовського «Сільськогосподарська методологія», О. Ретаніва «Фізика»71 (Кам'янець-Подільський СГІ); О. Федосова «Методи хімічного дослідження молока», М. Мальцева «Ковка коней і копитні хвороби», О. Преображенського «Підручник рецептури», О. Петрова «Основи м'ясознавства»72 (Харківський ветеринарний інститут); Б. Остащенка-Кудрявцева «Картографія», «Інструментознавство», «Сферична астрономія», І. Романенка «Економіка землеустрою»73 (Харківський геодезично-землеуст - рійний інститут), В. Пославського «Метеорологія»74, С. Чемо - лосова «Аналітична геометрія»75 (Білоцерківський СГТ), В. Кукіля «Конспект лекцій по дослідній справі, селекції та насінництва», С. Гуменюка «Схема організаційних планів та виробничих планів в колективних господарствах», Ю. Кримівського «Техніка проведення хімічного аналізу»76 (Красноградський СГТ), С. Усиченка «Годівля молочної худоби»77 (Херсонський СГТ), М. Рудика «Історія межування», Є. Капленка «Труби геодезичних інструментів», «Теорія помилок», П. Дереба «Випрямлення границь»78 (Чернігівський СГТ); Ю. Сухоменка «Гідравліка», Сташевського «Економіка землекористування», Маркевича «Землевпорядний процес»79 (Київський меліоративно-землеустрійний технікум); Д. Ларіонова «Курс насіннєзнавства», П. Марченка «Курс сільськогосподарського рахівництва»80 (Маслівський сортівничо-на - сінньовий технікум) та багато інших.
Таким чином, у 1920-ті рр. значну увагу в сільськогосподарських навчальних закладах приділяли навчально-методичній роботі, відповідальність за проведення якої лягала, насамперед, на факультетські і циклові комісій. Різноманітними були методи навчання студентів. На початку десятиліття в основу навчального процесу були покладені лекційні заняття. З середини десятиліття лекційний метод поступово почав витіснятися бригадно-лабораторним комплексним методом. За цією системою навчання типовою формою була групова (гурткова) робота, відповідно до якої більшу частину роботи студенти проводили самостійно. Така форма ослаблювала індивідуальну відповідальність студентів за свою навчальну роботу, культивувала знеосібку, що неминуче призводило до поверхневого вивчення програмного матеріалу і систематичної академзаборгованості. Важливим напрямом методичної роботи вишів було написання та друк підручників і навчальних посібників, конспектів лекцій викладачів.
Література
навчання студент сільськогосподарський підручник
1. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВО України). Ф. 166. Оп. 2. Спр. 1435. Арк. 421; Оп. 5. Спр. 550. Арк. 8.
2. Там само. Оп. 5. Спр. 541. Арк. 31.
3. Огляд навчальної роботи агрофаку // Записки сільського-госпо - дарчого інституту в Кам'янці на Поділлі. Кам'янець на Поділлю, 1928. Т. 5. С. 335.
4. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 300. Арк. 180.
5. Там само. Спр. 280. Арк. 42 зв. - 43.
6. Там само. Спр. 300. Арк. 130 зв.
7. Там само. Оп. 8. Спр. 124. Арк. 531.
8. Там само. Оп. 5. Спр. 549. Арк. 97.
9. Там само. Арк. 107 зв.
10. Там само. Спр. 551. Арк. 158.
11. Михайлик М. Життя Красноградського с.-г. технікуму // Студент революції. Харків, 1926. №3. С. 24.
12. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 551. Арк. 157; Заблуда Г. В Ерастівському с.-господарському технікумі // Студент революції. 1927. №4. С. 65; Огляд навчальної роботи Агрофаку. С. 334.
13. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 300. Арк. 27.
14. Там само. Спр. 280. Арк. 219.
15. Там само. Спр. 300. Арк. 78.
16. Там само. Арк. 130-130 зв.
17. Там само. Спр. 280. Арк. 67, 70.
18. Щоголів І. Київський Сільсько-Господарський Інститут // Записки Київського сільсько-господарського інституту. Київ: вид-во Київ. сільс.-госп. ін-ту, 1927. Т. ІІІ. С. 22-23.
19. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 300. Арк. 192.
20. Там само. Оп. 8. Спр. 124. Арк. 338.
21. Там само. Оп. 6. Спр. 192. Арк. 315.
22. Там само. Оп. 8. Спр. 124. Арк. 211.
23. Там само. Оп. 5. Спр. 282. Арк. 180; Спр. 553. Арк. 180.
24. Там само. Спр. 300. Арк. 164 зв.
25. Там само. Спр. 541. Арк. 475.
26. Там само. Оп. 8. Спр. 124. Арк. 172.
27. Там само. Оп. 6. Спр. 192. Арк. 347-347 зв.
28. Там само. Оп. 5. Спр. 300. Арк. 261 зв. - 262, 274.
29. Там само. Оп. 8. Спр. 124. Арк. 307.
30. Там само. Оп. 5. Спр. 1188. Арк. 31.
31. Там само. Оп. 8. Спр. 124. Арк. 275.
32. Там само. Оп. 5. Спр. 551. Арк. 10.
33. Там само. Оп. 8. Спр. 124. Арк. 290.
34. Там само. Оп. 6. Спр. 192. Арк. 228 зв.
35. Там само. Оп. 5. Спр. 300. Арк. 151.
36. Там само. Оп. 8. Спр. 124. Арк. 86.
37. Там само. Оп. 3. Спр. 634. Арк. 46.
38. Там само. Арк. 33.
39. Там само. Спр. 206. Арк. 87.
40. Пшинишний П. З нашого життя (Харківський зоотехнікум) // Студент революції. 1924. №7. С. 49.
41. Друга Всеукраїнська конференція с.-г. освіти: матеріяли конференції / НКО УСРР. Харків: Держ. вид-во Укр., 1927. С. 26.
42. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 538. Арк. 741.
43. Харківський національний аграрний університет імені В.В. До - кучаєва. 1918-2006: нарис / [редкол.: М.Д. Євтушок (гол. ред.), Р.І. Киричок, Д.Г. Тихоненко та ін.; авт. кол.: Р.І. Киричок (кер.) та ін.]. Харків, 2006. С. 65.
44. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 3. Спр. 206. Арк. 33 зв.
45. За нову школу (стінгазети ВУЗів м. Харкова) // Студент революції. 1925. №8. С. 40-41.
46. Заблуда Г. В Ерастівському с.-господарському технікумі. С. 65.
47. Держархів Херсонської обл. Ф.Р. 414. Оп. 1. Спр. 692. Арк. 26.
48. Друга Всеукраїнська нарада ректорів с.-г. інститутів і керуючих с.-г. технікумами: матеріяли наради (ухвалено президією Головпрофосу, 24ЛУ.1925 р.) / НКО УСРР, Укрголовпрофосвіта. Харків: Укрголовпрофосвіта, 1925. С. 26.
49. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 541. Арк. 783-784; Огляд навчальної роботи Агрофаку. С. 333.
50. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 300. Арк. 163 зв.
51. Щоголів І. Київський Сільсько-Господарський Інститут. С. 32; Ясницький Г.І. Розвиток народної освіти на Україні (19211932 рр.). Київ: вид-во Київ. ун-ту, 1965. С. 215.
52. Машкін Ан. Рік роботи за дальтон-планом // Студент революції. 1926. №2. С. 15-17.
53. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 280. Арк. 74-74 зв.
54. Краснов. С новыми силами (В Харьковском Ветеринарном Институте) // Студент революції. 1924. №7. С. 42-43.
55. Р. Начало учебного года в Харьковском Геодезическом и Землеустроительном Институте // Студент революції. 1924. №7. С. 47.
56. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 541. Арк. 616.
57. Друга Всеукраїнська нарада ректорів. С. 13.
58. Огляд навчальної роботи Агрофаку. С. 334.
59. Щоголів І. Київський Сільсько-Господарський Інститут. С. 12-13.
60. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 541. Арк. 817.
61. Там само. Спр. 1188. Арк. 35 зв.
62. Калкатін Д. Ветеринарний факультет Київського ветеринарно - зоотехнічного інституту / / Сільськогосподарська освіта. Харків, 1929. №2, лютий. С. 35.
63. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 8. Спр. 124. Арк. 310.
64. Держархів Херсонської обл. Ф.Р. 414. Оп. 1. Спр. 692. Арк. 119.
65. Щоголів І. Київський Сільсько-Господарський Інститут. С. 40.
66. Там само. С. 39.
67. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 8. Спр. 124. Арк. 431 зв.
68. Там само. Арк. 449 зв.
69. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 195. Оп. 1. Спр. 11. Арк. 1 зв.
70. Там само. Спр. 53. Арк. 3 зв.
71. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 300. Арк. 104.
72. Там само. Оп. 8. Спр. 124. Арк. 410 зв.
73. Там само. Арк. 338 зв.
74. Там само. Арк. 111.
75. Там само. Арк. 110 зв.
76. Там само. Арк. 6 зв.
77. Там само. Арк. 307 зв. Там само. Арк. 260 зв.
78. Там само. Арк. 324 зв.
79. Там само. Оп. 5. Спр. 300. Арк. 155 зв.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Самостійна робота студента як основний засіб оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. Знайомство з головними особливостями організації самостійної роботи студентів у вищих навчальних закладах, аналіз проблем.
курсовая работа [44,7 K], добавлен 17.12.2014Закономірності та принципи навчання в вищих навчальних закладах. Ефективні методи комунікації викладача та студентів. Передумови ефективності навчальної роботи студентів. Оптимальний вибір методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання.
реферат [61,0 K], добавлен 05.03.2013- Методика навчання диференціальних рівнянь майбутніх вчителів математики в педагогічних університетах
Педагогічні основи і методи навчання диференціальних рівнянь, його цілі, зміст і форми. Диференціальні рівняння як складова вивчення математики в педагогічних вищих навчальних закладах. Розробка лекцій, практичних робіт, опорних конспектів за темою.
дипломная работа [1,3 M], добавлен 15.10.2013 Створення нової системи викладання історичних дисциплін у середніх і вищих навчальних закладах України. Проблеми підготовки сучасних навчальних програм і підручників з історії. Використання активних форм і методів організації самостійної роботи студентів.
статья [28,0 K], добавлен 20.08.2013Прискорення процесу оволодіння іноземними мовами та підвищення його якості в Україні. Технічні засоби аудиторної та самостійної роботи у вищих навчальних закладах. Розвиток мовної компетенції українських студентів. Впровадження предметно-мовного навчання.
статья [18,9 K], добавлен 22.02.2018Головні особливості Болонського процесу. Структурне реформування вищої освіти України. Нові інформаційні технології у навчанні. Кредитно-модульна система організації навчання у вищих навчальних закладах. Особливості організації навчального процесу у ВУЗі.
реферат [21,0 K], добавлен 04.01.2011Огляд можливостей використання народних методів навчання. Народні принципи, методи, прийоми, форми організації навчання. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів. Мета народної дидактики. Систематичність в одержанні знань, неперервність освіти.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 27.01.2015Впровадження інтегрованого навчання в системі природничо-математичних дисциплін у вищих навчальних закладах України; огляд закордонного досвіду. Побудова міждисциплінарних зв’язків між застосуванням інформатики з природничо-математичними предметами.
статья [19,0 K], добавлен 14.08.2017- Виховання естетичного смаку в студентів вищих навчальних закладів МВС України засобами іноземних мов
Методики виховання естетичного смаку засобами іноземних мов з використанням оригінальних літературних текстів. Педагогічні умови виховання естетичного смаку у студентів вищих навчальних закладів МВС України. Інтеграції в навчально-виховний процес.
автореферат [47,8 K], добавлен 27.04.2009 Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх вчителів фізичної культури та спорту у вищих навчальних закладах України. Розгляд напрямів впровадження нових інноваційних педагогічних технологій у процес професійної підготовки студентів.
статья [22,4 K], добавлен 15.01.2018Діяльність педагога і студентів у різних видах навчання. Традиційна організація навчального процесу. Проблемне, програмоване та модульно-розвиваюче навчання. Принципи та умови створення навчальних програм та технологічних схем навчальних модулів.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 22.01.2011Зміст навчальних програм, огляд основних та додаткових підручників з української мови. Методика опрацювання частин мови в початкових класах (питання, значення, роль та зв'язок у реченні). Впровадження методів проблемного навчання на уроках мови.
реферат [24,8 K], добавлен 16.11.2009Характеристика технічних засобів навчання, як засобів активізації учнів. Наочні посібники для та вимоги до них. Шляхи та засоби впровадження навчальних посібників в процес навчання учнів. Підготовка та використання наочності на заняттях з кулінарії.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 20.09.2010Особливості роботи хореографа у вищих мистецьких навчальних закладах. Сучасні вимоги до викладання класичного танцю. Ключові питання діагностики педагогічних та музичних здібностей до фахової підготовки учнів вищих мистецьких навчальних закладів.
статья [25,7 K], добавлен 24.04.2018Зміст навчання технічно обдарованих студентів у ВНЗ Німеччини за збагаченими навчальними планами і програмами. Досвід використання стратегії прискорення німецьких ВНЗ щодо організації навчання. Умови ефективного запозичення німецької позитивної практики.
автореферат [77,6 K], добавлен 04.04.2009Аналіз психолого-педагогічної літератури, сутність і особливості шкільних суспільствознавчих курсів та вимоги до майбутніх учителів. Теорія і практика професійної підготовки викладачів суспільствознавства у вищому педагогічному навчальному закладі.
автореферат [36,9 K], добавлен 10.04.2009Принципи конструювання змісту екологічної освіти і виховання учнів у позашкільних навчальних закладах. Основні параметри та напрями формування суб’єктивного ставлення особистості до природи. Організаційно-педагогічні форми і методи екологічної освіти.
автореферат [231,3 K], добавлен 23.07.2009Механізм діагностики сформованості екологічної культури студентів вищих технічних навчальних закладів. Основні організаційно-педагогічні умови, які забезпечують якісний рівень екологічної культури. Методичні рекомендації для викладачів і студентів.
автореферат [49,9 K], добавлен 17.02.2009Зміст викладання легкої атлетики у вищих навчальних закладах з фізичного виховання і спорту. Аналіз методичних підходів навчання техніки вправ і організація контролю за підготовленістю студентів. Методики засвоєння шкільних легкоатлетичних видів.
дипломная работа [382,0 K], добавлен 13.08.2011Професійна підготовка фахівців як процес "виробництва" інтелектуального продукту. Шляхи удосконалення організації навчання у вищих навчальних закладах. Аналіз модульно-розвиваючих програм навчання у контексті європейської інтеграції в Болонський процес.
статья [13,3 K], добавлен 14.05.2011
