Екскурсійна діяльність студентів педагогічних навчальних закладів Радянської України (20-ті – 30-ті рр. ХХ ст.)

Закономірності організації для студентів педагогічних навчальних закладів загальноосвітніх та навчальних екскурсій. Принципи їх планування, обґрунтування необхідності пов'язання відповідного практичного матеріалу із здобутими теоретичними знаннями.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.07.2018
Размер файла 29,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Екскурсійна діяльність студентів педагогічних навчальних закладів Радянської України (20-ті - 30-ті рр. ХХ ст.)

проведення екскурсій. Окрім виробничих, про які йшлося у наших статтях1, організовувалися екскурсії загальноосвітнього та навчального характеру. Метою перших з них було підняти загальноосвітній рівень молоді, ознайомити екскурсантів з географічними особливостями регіону, рисами господарського та культурного життя. Навчальні екскурсії мали поглибити знання студентів з певної дисципліни2.

Найважче було організувати «дальні» екскурсії. Все ж, незважаючи на труднощі, вдалося організувати поїздки, зокрема до Москви і Ленінграду, студентів Дніпропетровського (у 1926-1927 рр.)3, Донецького (1925 р.)4, Кам'янець-Подільського (1925-1926 н.р.)5, Київського (у 1926-1927 рр.)6, Ніжинського (8-22 січня 1924 р.)7, Одеського (1925-1926 н.р.)8, Полтавського (1924 р.)9, Харківського (1927 р.)10, Херсонського (19251926 н.р., 1928 р., 1930 р.)11, Чернігівського ІНО (1924 р., 19281929 н.р.)12; Житомирського (1931 р.)13, Київського (1931 р.)14, Новомосковського (1932-1933 н.р.)15, Херсонського16, Черкаського (1930-1931 н.р.)17 і Чернігівського ІСВ (1930 р.)18; Київського ІПО (1932-1933 н.р.)19; Бердичівського (влітку 1935 р.)20; Запорізького (1937 р.)21, Мелітопольського (1936 р.)22, Миколаївського (1936-1937 н.р.)23, Польського педінститутів (другий семестр 1933-1934 н.р.)24; Бердичівського (влітку 1935 р.)25, Бердянського (1929 р.)26, Вінницького українсько - го27, Запорізького28, Новоград-Волинського (навесні 1928 р.)29, Кам'янець-Подільського (1933 р.)30, Одеського єврейського (19251926 н.р.)31, Полтавського (1926-1927 н.р.)32, Тульчинського (1935 р.)33, Шепетівського педтехнікумів (1928 р.)34. Молодь Харківського ІНО відвідала Владивосток, Іркутськ, озе - 116 © Олександр Комарніцький, 2017 ро Байкал, Бурятію, «Зелений Клин»35, Одеського ІНО - Ташкенту36. Студенти Дніпропетровського (у 1926-1927 рр.)37, Одеського (влітку 1925 р.)38, Херсонського (у травні 1928 р.)39, Чернігівського ІНО (влітку 1924 р.)40; Новомосковського ІСВ (1932-1933 н.р.)41; Вінницького (1937 р.)42 і Мелітопольського педінститутів побували на Кавказі43. Для частини студентів організували екскурсії у Крим, зокрема Чернігівського ІНО (влітку 1924 р.)44; Новомосковського ІСВ (1932-1933 н.р.)45; Одеського німецького педінституту (у 1937 р. відвідали Алушту і Нікітський ботанічний сад)46, Польського педінституту (влітку 1934 р.)47; Мелітопольського (влітку 1926 р. оглянули пам'ятки Севастополя, Ялти, Лівадії, Байдарські Ворота, Воронцовський палац, Нікітський ботанічний сад)48 і Полтавського педтехнікумів (у 1926-1927 н.р.)49.

Для студентів розробляли екскурсійні маршрути. Наприклад, студенти Полтавського педтехнікуму в 1925 р. здійснили подорож за маршрутом: Полтава - Дніпропетровськ - Дніпровські пороги - Запоріжжя - Каховка - «Асканія-Нова» - Дніпро - Одеса - Полтава; Проскурівського педтехнікуму - в 1931 р.: Проскурів - Київ - Москва - Свердловськ - Челябінськ - Міас - Харків - Проскурів50; Мелітопольського педінституту - у 1936 р.: Мелітополь - Севастополь - Ялта - Сухумі - Батумі - Тбілісі - Мелітополь51; Миколаївського педінституту - в 1936-1937 н.р.: Миколаїв - Одеса - Ялта - Сухумі - Батумі - Миколаїв52. Серед інших міст екскурсантів приваблювали також Харків, Київ, Чернігів, Полтава, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Житомир, Умань, Кам'янець-Подільський, Марганець, Нікополь, Мрин53.

Серед навчальних екскурсій для учителів найважливішими, звісно, були педагогічні (навчально-методичні) екскурсії. Обґрунтовуючи актуальність цих екскурсій, М. Зотін у 1926 р. зазначав: «Хоч як бажаємо ми педагогічну школу зв'язати з життям, з громадянством, хоч як намагаємось запровадити педагогічну практику в стіни всіх шкіл даного району, все-ж цього не досить, щоб учень одержав повний комплекс знаннів і спостережень над педагогічним процесом. Побачити своїми очима те, про що пишуть, побалакати з тими, чиї ймення попадають на сторінки преси, подивитися і впевнитися в педагогічних досягненнях цілого ряду педагогів і налагодити після того міцний зв'язок із іншим педвузом або школою, щоби постійно листуючись не заховатися тільки в своїй шкаралупі, - все це разом взяте, може послужити за цілюще джерело дуже цінної роботи й наслідків». Він переконував, що екскурсії «зворушують» як студентів, так і викладачів, спонукаючи педвиш працювати інтенсивніше, з більшою відповідальністю. Такі екскурсії проводилися або з метою ознайомитися з роботою аналогічного навчального закладу (ІНО, педтехнікум), або ж ставилася більш ширша мета - обстежити низку педагогічних навчальних закладів, науково-дослідних установ, мистецьких закладів, навчальних закладів інших типів тощо54. Зокрема, взимку 1924-1925 н.р. студенти Київського ІНО студентська молодь у кількості 21 студента відвідала Москву. Впродовж 7 днів перебування у столиці студенти побували на виставці ВРНГ, ознайомилися з роботою Інституту «метод позашкільної праці», Центрального будинку комуністичного виховання робітничої молоді, виставкою ФЗУ, біостанцією, дослідною станцією Шацького, відвідали низку театрів та музеїв. Зібрані матеріали дали уявлення про основні педагогічні течії в Москві, організацію освіти і виховання молоді, наочно вивчити окремі питання соціального виховання, методики окремих дисциплін, проведення шкільної і позашкільної роботи. Побачене дало можливість оцінити роботу київських загальноосвітніх шкіл і порівняти їх зі столичними. Екскурсійна база для всіх екскурсантів організувала свято «змички», які приїхали до Москви, завдяки чому українці змогли ознайомитися з роботою провінційних шкіл РСФРР55. У 1923 р. 32 студенти Кам'янець-Подільського ІНО відвідали Московську сільськогосподарську виставку. Водночас, їм вдалося дослідити також стан навчальної роботи в окремих закладах соціального виховання56. У 1925-1926 н.р. 30 студентів поїхали до Москви і Ленінграду, метою якої було почерпнути досвід педагогічних і педологічних установ «культурних центрів» і закупити необхідне навчальне приладдя та літературу57. У тому ж навчальному році Москву відвідали студенти Полтавського ІНО і Одеського єврейського педтехнікуму. Так, полтавчани побували у школах, дитячому будинку, Московському педінституті ім. О. Герцена, де вивчали стан викладання циклу педагогічних дисциплін58. Молодь Одеського єврейського педтехнікуму була у школі-комунці, школі ім. Луначарського, дитячому кутку Полєтаєвої, школі біологічної станції, дитячому містечку імені ІІІ Інтернаціоналу. Тоді ж для молоді цього вишу організували екскурсію у Ленінград, у якому відвідали школу №97, педтехнікум ім. Ушинського59. Наприкінці квітня - у першій половині 1928 р. досвід наукових і навчальних закладів Москви і Ленінграда вивчали студенти Херсонського ІНО60. У 1930-1931 н.р. у цих містах побували третьокурсники Черкаського ІСВ, які ознайомилися з роботою навчальних закладів цих міст. Директор інституту Кожан у листі до сектору педкадрів НКО УСРР наголошував на тому, що екскурсія розглядалася як продовження педпрактики61.

Роботу навчальних закладів середньої ланки Києва і Одеси вивчали студенти Полтавського (у 1923-1924 н.р.)62 і Миколаївського ІНО (навесні 1928 р.)63. У 1924-1925 н.р. студенти Київського ІНО відвідали Ніжинський ІНО. Під час поїздки викладачів та студенти ознайомилися із досвідом застосування у Ніжині «дальтон-планівського» методу навчання64. Навесні 1924 р. з екскурсією у цьому виші побували студенти Луганського і Катеринославського ІНО65. З 9 по 12 червня 1927 р. у Ново-Полтавському сільськогосподарському технікумі гостювала молодь Миколаївського ІНО66.

Організовувалися і місцеві екскурсії педагогічного характеру. Зокрема, 6 червня 1929 р. на загальних зборах парто - середку Шепетівського педтехнікуму йшлося про організацію екскурсії для студентів на дитячий майданчик «Матук», а також залучення до неї всіх студентів-стипендіатів. Зазначалося, що після екскурсії молодь мала повернутися до технікуму для обговорення її результатів67. Молодь Житомирського ІСВ відвідала дитячу комуну ім. Леніна, художню школу68.

Екскурсії мали і науково-дослідний характер. У резолюції І всесоюзної конференції пролетарського студентства (1925 р.) зазначалося, що «наукові екскурсії» були одним із методів розвитку наукового світогляду студентів вишів. Тому учасники зібрання ухвалили за необхідне рекомендувати, щоби Головпрофосвіта внесла до бюджету статтю про фінансування наукових екскурсій як на території СРСР, так і за кордоном69.

Навчально-наукові екскурсії проводилися не лише з педагогічних, але й з інших навчальних предметів. Зокрема, у 1927 р. студенти агрономічно-біологічної секції Харківського ІНО як учасники практикуму зоології безхребетних відвідували Севастополь, студенти-географи - Алтай70. Студенти-біологи мали свою базу у м. Сочі71. Їхні колеги з Одеського ІНО у 19241925 н.р. матеріали для лабораторних робіт черпали у Криму і на Кавказі72. У 1935 р. студенти-біологи і географи Польського педінституту відвідали Крим. Під час екскурсії кожна бригада за своєю темою проводила спостереження під час відвідування музеїв, наукових станцій, польової роботи. Студенти 3 дні перебували в Алупці, по 2 - у Севастополі, Сімферополі і Ялті, 1 - на горі Ай-Петрі73. У червні 1936 р. кафедра біології Вінницького педінституту провела екскурсію по р. Буг до Сабарівського лісу. Під час мандрівки студенти «збирали рослинний та тваринний матеріал, як у самій річці Буг, так і на берегах, в лісі, на скелях тощо»74. Для студентів Дніпропетровського (у 19261927 рр.)75, Миколаївського (влітку 1927 р.)76 і Херсонського (у 1926-1927 рр.) ІНО77; Київського (у 1931 р.)78 і Чернігівського ІСВ (у червні 1930 р.)79; Запорізького80 і Полтавського педтехнікумів організували екскурсії до державного заповідника «Асканія-Нова» (тоді - державний заповідник ім. Петровського), де вони мали можливість познайомитися з рослинним і тваринним світом цілинного степу81. Студенти Полтавського ІНО навесні 1924 р. проводили біологічні спостереження у степу Червоноградського округу82. Для студентів І і ІІ курсів факультету професійної освіти Одеського іНо організували практично - теоретичну екскурсію до Ольвії, де ознайомилися із розташування античного полісу83.

Студенти у ході екскурсій відвідували музеї, знайомилися з історично-культурними пам'ятками тощо. Наприклад, 43 четвертокурсники Херсонського ІНО у 1930 р. відвідали історичний музей, музей революції, планетарій, крематорій у Москві, Петропавлівську фортецю - у Ленінграді, заповідник «Царське Село» у м. Пушкіно84. У цих же містах побувала молодь Полтавського85 і Чернігівського ІНО86. Студентство Полтавського педтехнікуму в 1925 р. під час мандрівки, про яку йшлося вище, вдалося відвідати у Дніпропетровську художній і краєзнавчий музеї, побачити рештки фортеці Кодак, острови Перун, Тавільжан, Хортиця87.

Більшість проведених екскурсій мали місцевий характер. Вони почали проводитися ще на початку 20-х рр. Наприклад, у 1921-1922 н.р. студенти Кам'янець-Подільського іНо брали участь в ботанічних, географічних та геологічних екскурсіях. Крім того, студенти відвідували музеї, оглянули архітектурні пам'ятки міста та району88. У Київському ІНО в 19241925 н.р. провели 32 екскурсії89. У 1928-1929 н.р. учасниками екскурсій були 225 студентів ІНО, а в 1929-1930 н.р. - 131490. Такі ж мандрівки проводилися і в Київському ІПО91. Для молоді Польського педінституту в другому семестрі 1933-1934 н.р. організували екскурсії на виставку досягнень народного господарства УСРР, у «Музейне містечко» (нині - Києво - Печерська лавра), зоопарк, зоологічний музей Київського державного університету, ботанічні музей та сад, на заводи міста92. Тоді ж студентство Київського російського педтехнікуму відвідало історичний музей, ботанічний сад, електростанцію, зоопарк, здійснило подорож по Дніпру тощо93. Студенти Бердичівського педтехнікуму у лютому 1929 р. побували у місцевому будинку санітарної освіти, де проводилася виставка «10 років радянської медицини»94. Такі ж екскурсії організовували у Чернігівському (у 1920-1921 н.р. - 9)95 і Херсонському ІНО96, Запорізькому педтехнікумі97.

Значна частина екскурсій мали комплексний характер. У звіті Корсунського педтехнікуму за 1925-1926 н.р. зазначалося: «Всі екскурсії проводяться комплексно, себто одночасно досліджується, наприклад, природа в цілому та її опанування, індустрія з боку установлення процесу, економіка, побут робітництва й політосвітнє його життя. Крім того, кожна екскурсія обов'язково вивчає, що є пам'ятником старини, мистецтва, музеї, культурно-освітні і наукові установи»98.

Екскурсанти вели щоденники, в які занотовували побачене чи почуте. Після повернення з екскурсії студенти подавали письмовці звіти про виконану роботу за формою, де вказували, які саме об'єкти вони спостерігали тощо. Додавалась також наочність. Наприклад, студенти Польського педінституту, які у 1934 р. побували в Криму, передали колекції мінералів, ґрунтів, рослин, фотографії, малюнки, із яких комплектувалися виставки. Видавалися спецвипуски стінгазет, присвячені екскурсіям. Проводилися конференції, на яких підсумовувалася виконана робота. Результати екскурсійних поїздок оприлюднювалися у вигляді статей, які публікувалися у педагогічній пресі99. Крім того, студенти використовували зібраний матеріал у своїх курсових роботах, а також для підготовки доповідей, виступів на конференціях100.

Таким чином, важливою складовою навчальної діяльності студентів було проведення загальноосвітніх та навчальних екскурсій. При їх плануванні особлива увага зверталася на необхідність пов'язати практичний екскурсійний матеріал із здобутими теоретичними знаннями. Більшість проведених екскурсій мали місцевий характер. Це було пов'язано з тим, що для організації екскурсій за межі регіону необхідні були значні кошти, яких у держави бракувало.

Література

педагогічний навчальний екскурсія студент

1. Комарніцький О.Б. Організація та проведення сільськогосподарської практики студентів педагогічних навчальних закладів Правобережжя (20-30-ті рр. ХХ ст.) // Український селянин: зб. наук пр. / [редкол.: А.Г. Морозов (відп. ред.), В.І. Марочко, С.В. Корновенко та ін.]. Черкаси: Черкас. нац. ун-т, 2015. Вип. 15. С. 50-53; Його ж. Виробнича практика у житті студентів педагогічних навчальних УСРР у 20-х першій половині 30-х рр. ХХ ст. // Проблеми дидактики історії: зб. наук. пр. Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка, 2016. Вип. 7. С. 100-113.

2. Лаврут О.О. Екскурсії студентів УСРР: досвід 1920-х років // Гілея: науковий вісник: зб. наук. пр. / [редкол.: В.М. Вашкевич (гол. ред.), Б.І. Андрусишин, І.Н. Войцехівська та ін.]. Київ: Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова, 2009. Вип. 24. С. 99.

3. Журавель П. Робота Факсоцвиху // Питання та замітки Дніпропетровського інституту народньої освіти. Дніпропетровськ, 1927. С. 32.

4. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (далі - ЦДАВО України). Ф. 166. Оп. 5. Спр. 566. Арк. 429.

5. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 5. Оп. 1. Спр. 641. Арк. 4.

6. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 566. Арк. 305; Карпач. У Київському ІНО // Студент революції. 1927. №8. С. 63; Прейс К. Потрібні екскурсії // Там само. С. 22.

7. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 2. Спр. 1101. Арк. 123.

8. Там само. Оп. 5. Спр. 289. Арк. 92 зв.

9. Там само. Оп. 2. Спр. 1123. Арк. 116; Науменко Р. Полтавський Інститут Народньої Освіти // Студент революції. 1924. №7. С. 45.

10. Рябченко О.Л. Харківський інститут народної освіти ім. О.О. Потебні (1921-1930 рр.). Харків: Харків. держ. академія міськ. госп., 2000. С. 28.

11. Держархів Херсонської обл. Ф.Р. 414. Оп. 1. Спр. 426. Арк. 37; Протокол колективу ХІНО ім. Н.К. Крупської від 23.11.25 р. // Записки Херсонського інституту народньої освіти імени Н.К. Крупської. Херсон, 1926. Ч. 1. 1925-1926 академ. рік. С. 74; Хроніка за І триместр 1925-1926 акад. рік // Там само. С. 71; ХІНО // Наддніпрянська правда: щоденна робітнича газета Херсонського окрКП(б) У, ОВК, ОРПС та міськради. Херсон, 1930. 11 січня. №9 (563). С. 6.

12. Держархів Чернігівської обл. Ф.Р. 608. Оп. 1. Спр. 125. Арк. 107; Спр. 700. Арк. 4 зв.

13. Держархів Житомирської обл. Ф.П. 211. Оп. 1. Спр. 35. Арк. 9.

14. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 10. Спр. 807. Арк. 126.

15. Там само. Оп. 11. Спр. 150. Арк. 178.

16. Херсонський державний університет: іст. нарис (1917-2007) / [авт. кол.: Ю.І. Бєляєв, О.В. Мішуков, В.Л. Федяєва, І.В. Самсакова]. Херсон: Херсон. держ. ун-т, 2007. С. 37.

17. Держархів Черкаської обл. Ф.Р.193. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 88.

18. Боровик А. Чернігівський інститут соціального виховання за ди

ректора М.А. Балицького (1929-1931 рр.) // Сіверянський літопис: всеукр. наук. журн. / [редкол.: В.О. Дятлов (гол. ред.),

О.Б. Коваленко, М.К. Бойко та ін.]. Чернігів: Чернігів. нац. пед. ун-т ім. Т.Г. Шевченка, 2015. №1 (121). С. 198.

19. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 10. Спр. 1528. Арк. 33.

20. Держархів Вінницької обл. Ф.П. 457. Оп. 1. Спр. 262. Арк. 7; Спр. 438. Арк. 133.

21. Орлянский С.Ф., Ткаченко В.Г. Материалы к истории Запорожского государственного университета. Запорожье: Запорож. гос. ун-т, 1998. Вып. 1. С. 60.

22. Воловник С.В., Крылов Н.В. Мелитопольский пединститут: страницы истории. Мелитополь: Изд. дом Мелитоп. городс. типографии, 2014. С. 37.

23. Держархів Миколаївської обл. Ф.Р. 993. Оп. 1. Спр. 15. Арк. 40; Спр. 18. Арк. 40.

24. Держархів м. Києва. Ф.Р. 920. Оп. 11. Спр. 18. Арк. 79 зв.

25. Держархів Вінницької обл. Ф.П. 457. Оп. 1. Спр. 262. Арк. 7; Спр. 438. Арк. 133.

26. Бердянські педагогічні курси та педагогічний технікум (19201935 роки) / [упоряд.: І.І. Лиман, В.М. Константінова] // Матеріали з історії Бердянського державного педагогічного університету. Київ: Знання України, 2008. Т. ІІІ. С. 181.

27. Суровий А.Ф. Технікуми Поділля в 1920-х роках // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук. пр. / [редкол.: П.Т. Тронько (гол.), О.М. Завальнюк (відп. ред.), Л.В. Баженов та ін.]. Кам'янець - Подільський: Оіюм, 2009. Т. 14. С. 165.

28. Пуха И. Педагогический техникум // Суббота плюс. Запорожье, 2000. 17 августа. №33 (76). С. 3.

29. Держархів Житомирської обл. Ф.Р. 412. Оп. 2. Спр. 12. Арк. 14.

30. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 300. Оп. 1. Спр. 24. Арк. 27.

31. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 264. Арк. 43.

32. Держархів Полтавської обл. Ф.Р. 363. Оп. 1. Спр. 143. Арк. 59.

33. Держархів Вінницької обл. Ф.П. 457. Оп. 1. Спр. 438. Арк. 133.

34. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 1086. Оп. 1. Спр. 356. Арк. 123.

35. Прилуцький В. Участь студентства УСРР в суспільно-політичному та культурному житті в 1920-ті роки // Проблеми історії України: факти, судження, пошуки: міжвідомч. зб. наук. пр. / [редкол.:

B. Смолій (відп. ред.), В. Даниленко, Я. Верменич та ін.]. Київ: Ін-т іст. України НАН України, 2007. Вип. 16. Ч. 2. С. 159.

36. Бурлаков Я. Весела мандрівка // Студент революції. 1930. №23.

C. 35.

37. Журавель П. Робота Факсоцвиху… С. 32.

38. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 566. Арк. 357.

39. Держархів Херсонської обл. Ф.Р. 414. Оп. 1. Спр. 426. Арк. 37.

40. Держархів Чернігівської обл. Ф.Р. 608. Оп. 1. Спр. 125. Арк. 107.

41. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 11. Спр. 150. Арк. 178.

42. Джус, Мельник, Карасик, Кршевецький. Студенти їдуть в екскурсії // Більшовицька правда. Вінниця, 1937. 26 липня. №169 (1505). С. 4.

43. Воловник С.В. Вказ. праця. С. 37.

44. Держархів Чернігівської обл. Ф.Р. 608. Оп. 1. Спр. 125. Арк. 107.

45. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 11. Спр. 150. Арк. 178.

46. Держархів Одеської обл. Ф.Р. 1561. Оп. 1. Спр. 51. Арк. 33, 37.

47. Держархів м. Києва. Ф.Р. 920. Оп. 11. Спр. 18. Арк. 66-67, 79 зв.

48. Воловник С.В. Вказ. праця. С. 21.

49. Держархів Полтавської обл. Ф.Р. 363. Оп. 1. Спр. 143. Арк. 59.

50. Суровий А.Ф. Проскурівський педагогічний технікум (1920-ті рр.) // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук. пр. / [редкол.: П.Т. Тронько (гол.), О.М. Завальнюк (відп. ред.), Л.В. Баженов та ін.]. Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2007. Т. 9. С. 24.

51. Воловник С.В. Вказ. праця. С. 74.

52. Держархів Миколаївської обл. Ф.Р. 993. Оп. 1. Спр. 18. Арк. 40.

53. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 2. Спр. 1101. Арк. 2 зв.; Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 300. Оп. 1. Спр. 24. Арк. 27. Ф.Р. 302. Оп. 1. Спр. 1149. Арк. 22; Протокол колективу ХІНО… С. 74; Пуха И. Педагогический техникум… С. 3; Бердянські педагогічні курси… С. 237; Орлянский С.Ф. Вказ. праця. С. 25; Сосніна К. Екскурсійно - туристична справа в СРСР (1919-1936) // Магістеріум: зб. наук. пр. Історичні студії / [редкол.: В.С. Брюховецький (відп. ред.), Г.В. Боряк, В.А. Брехуненко та ін.]. Київ: Нац. ун-т «КМА», 2010. Вип. 41. С. 31; Херсонський державний університет… С. 37.

54. Зотін М. Педагогічна освіта на Україні. Харків: Держ. вид-во Укр., 1926. С. 141.

55. Там само. С. 142.

56. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 5. Оп. 1. Спр. 563. Арк. 247.

57. Там само. Спр. 641. Арк. 4.

58. Єрмак О., Білик Г. Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка: з історії перших десятиліть діяльності / / Альманах Полтавського державного педагогічного університету «Рідний край» / [редкол.: М. Степаненко (гол. ред.), М. Наєнко, Г. Білик та ін.]. Полтава: Полтав. нац. пед. ун-т ім. В.Г. Короленка, 2009. Вип. 2 (21). С. 15.

59. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 264. Арк. 43.

60. Держархів Херсонської обл. Ф.Р. 414. Оп. 1. Спр. 426. Арк. 37.

61. Держархів Черкаської обл. Ф.Р. 193. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 88.

62. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 2. Спр. 1123. Арк. 116; Науменко Р. Полтавський Інститут Народньої Освіти… С. 45.

63. Держархів Миколаївської обл. Ф.Р. 993. Оп. 1. Спр. 3. Арк. 54 зв.

64. Зотін М. Вказ праця. С. 142.

65. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 2. Спр. 1101. Арк. 135, 139 зв.

66. Держархів Миколаївської обл. Ф.Р. 993. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 57 зв.

67. Держархів Хмельницької обл. Ф.П. 458. Оп. 1. Спр. 275. Арк. 49.

68. Держархів Житомирської обл. Ф.П. 211. Оп. 1. Спр. 35. Арк. 7.

69. Резолюции І-й Всесоюзной конференции пролетстуда // Студент революції. 1925. №5. С. 77.

70. Рябченко О.Л. Харківський інститут народної освіти… С. 28.

71. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 566. Арк. 230.

72. Там само. Арк. 357, 360.

73. Держархів м. Києва. Ф.Р. 920. Оп. 11. Спр. 18. Арк. 65-67.

74. Севастьянов, Ельперина, Новицький. Екскурсія в природу // Більшовицька правда. 1936. 24 червня. №144 (1279). С. 4.

75. Журавель П. Робота Факсоцвиху… С. 32.

76. Держархів Миколаївської обл. Ф.Р. 993. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 37, 57 зв.

77. Держархів Херсонської обл. Ф.Р.469. Оп. 1. Спр. 7. Арк. 56; Протокол колективу ХІНО… С. 74; Херсонський державний університет… С. 37.

78. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 10. Спр. 807. Арк. 126.

79. Боровик А. Чернігівський інститут соціального виховання… С. 198.

80. Пуха И. Педагогический техникум… С. 3; Орлянский С.Ф. Вказ. праця. С. 25.

81. Мироненко В., Матвійцова В. Екскурсія Полтавського педтехнікуму / / Бюлетень Полтавського педагогічного технікуму ім. МихайлаДрагоманова. Полтава, 1926. №1. С. 45.

82. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 2. Спр. 1123. Арк. 116.

83. Левченко В. Становлення та розвиток напрямів освітянського краєзнавства в вищій школі Одеси в 1920-30-х роках // Краєзнавство: наук. журн. / [редкол.: П. Тронько (гол. ред.), О. Бажан, Л. Баженов та ін.]. Київ: ТОВ НВП «Ферокол», 2011. Вип. 3. С. 64.

84. ХІНО… С. 6.

85. Єрмак О. Вказ. праця. С. 15.

86. Держархів Чернігівської обл. Ф.Р. 608. Оп. 1. Спр. 700. Арк. 4 зв.

87. Мироненко В. Екскурсія Полтавського педтехнікуму… С. 42-44.

88. Держархів Хмельницької обл. Ф.Р. 302. Оп. 1. Спр. 395. Арк. 116 зв.; Ф.Р. 336. Оп. 1. Спр. 91. Арк. 15 зв.

89. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 5. Спр. 566. Арк. 305.

90. Більше уваги культроботі // Кузня освіти. Київ, 1930. 1 листопада. №2 (17). С. 2; ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 9. Спр. 306. Арк. 39 зв.

91. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 10. Спр. 1528. Арк. 33.

92. Держархів м. Києва. Ф.Р. 920. Оп. 11. Спр. 18. Арк. 78 зв.

93. Там само. Ф.Р. 359. Оп. 1. Спр. 67. Арк. 96. Держархів Житомирської обл. Ф.П. 96. Оп. 1. Спр. 507. Арк. 19.

94. Держархів Чернігівської обл. Ф.Р. 608. Оп. 1. Спр. 125. Арк. 89.

95. Херсонський державний університет… С. 37.

96. Держархів Запорізької обл. Ф.Р. 959. Оп. 1. Спр. 149. Арк. 3 зв.

97. ЦДАВО України. Ф. 166. Оп. 6. Спр. 415. Арк. 47.

98. Держархів м. Києва. Ф.Р. 920. Оп. 11. Спр. 18. Арк. 65.

99. Островий В.М. Навчальний процес у Кам'янець-Подільському інституті народної освіти у 1923-1928 рр. // Освіта, наука і культура на Поділлі: зб. наук. пр. / [редкол.: П.Т. Тронько (гол.), О.М. Завальнюк (відп. ред.), Л.В. Баженов та ін.]. Кам'янець-По - дільський: Оіюм, 2009. Т. 13. С. 166.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.