Формування акмеологічної компетентності майбутніх фахівців фізичного виховання в процесі самостійної роботи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування акмеологічної компетентності майбутніх фахівців фізичного виховання в процесі самостійної роботи

Актуальність проблеми опанування студентами методів самостійної роботи зумовлена тим, що в період навчання в вищому навчальному закладі формуються вміння самостійної професійної діяльності, закладаються основи професіоналізму. Дослідженню планування та організації самостійної роботи студентів присвячено роботи таких науковців, як: Л. Г Вяткін, М. Г Гарунова, Б.П. Єсіпов, В.А. Козаков, І. Я. Лернер, М. І. Махмутов, Н.А. Половнікова, П. І. Підкасистий. Самостійна робота зумовлена об'єктивною необхідністю постійного навчання і самовдосконалення (Фаустова Е.М., 2004). Ю.М. Рашкевичем в рамках аналітично-дослідницького проекту Болонського процесу Тюнінг визначено загальні та фахові компетентності, якими повинні володіти випускники вищих навчальних закладі, з поміж яких є здатності працювати самостійно (Рашкевич Ю.М., 2014).

Метою статті є висвітлення особливостей формування компонентів акмеологічної компетентності фахівців фізичного виховання під час самостійної роботи в процесі професійної підготовки.

Самостійна робота є основним засобом засвоєння студентами навчального матеріалу без участі викладача в час, вільний від обов'язкових навчальних занять. Метою самостійної роботи є засвоєння в повному обсязі навчальної програми та послідовне формування у студента самостійності у здобутті й поглибленні знань як риси характеру, що відіграє суттєву роль у формуванні сучасного фахівця вищої кваліфікації та сприяє підвищенню його конкурентоспроможності на світовому ринку праці (Сисоєва С.О., Соколова І. В., 2010).

Дослідники зазначають, що самостійна робота студента необхідна не тільки для засвоєння певної дисципліни, але й для формування загальних навичок самостійної роботи в навчальній, науковій, професійній сфері, уміння брати на себе відповідальність самостійно вирішувати проблему, знаходити конструктивні рішення, вихід із кризової ситуації (Освітологія, 2015).

Самостійну роботу студентів дослідники класифікують за наступними критеріями (Журавська Л.М., 1999; Юшко Г Н., 2001):

1. За характером керівництва і способом здійснення контролю за якістю знань з боку викладача (з урахуванням місця, часу проведення):

• аудиторну - поза аудиторну (3-4 години на день, у т. ч. й у вихідні);

• колективну роботу під контролем викладача - індивідуальні заняття з викладачем.

2. За рівнем обов'язковості:

• обов'язкову, визначену навчальними планами і робочими програмами (виконання домашніх завдань, підготовка до лекцій, практичних робіт та різновиди завдань, які виконуються під час ознайомлювальної, навчальної, виробничої, переддипломної практики; підготовка і захист дипломних та курсових робіт);

• рекомендовану (участь у роботі наукових гуртків, конференціях, підготовка наукових тез, статей, доповідей, рецензування робіт);

• зініційовану (участь у різноманітних конкурсах, олімпіадах, вікторинах, виготовлення наочності, підготовка технічних засобів навчання).

3. 3а рівнем прояву творчості:

• репродуктивну, що здійснюється за певним зразком (розв'язування типових задач, заповнення таблиць, моделювання схем, виконання тренувальних завдань, що вимагають осмислення, запам'ятовування і простого відтворення раніше отриманих знань);

• реконструктивну, яка передбачає слухання і доповнення лекцій викладача, складання планів, конспектів, тез;

• евристичну, спрямовану на вирішення проблемних завдань, отримання нової інформації, її структурування (складання опорних конспектів, схем-конспектів, анотацій, побудову технологічних карт, розв'язання творчих завдань);

• дослідницьку, яка орієнтована на проведення наукових досліджень (експериментування, проектування приладів, макетів, теоретичні дослідження).

Зміст самостійної роботи студентів з конкретної навчальної дисципліни визначається її робочою програмою та методичними рекомендаціями і може складатися з таких видів роботи (Фіцула М.М., 2001):

• підготовка до аудиторних занять (лекцій, практичних, семінарських, лабораторних);

• виконання практичних завдань протягом семестру;

• самостійне опрацювання окремих тем навчальної дисципліни згідно із навчально-тематичним планом;

• переклад іноземних текстів встановлених обсягів;

• виконання контрольних робіт студентами заочної і дистанційної форм навчання;

• підготовка і виконання завдань, передбачених програмою практичної підготовки, курсового проектування, творчих робіт;

• підготовка до усіх видів контролю, в тому числі до курсових, модульних і комплексних контрольних робіт та підсумкової державної атестації (державних іспитів, виконання випускної кваліфікаційної роботи бакалавра чи магістра);

• робота у студентських наукових гуртках, семінарах;

• участь у роботі факультативів, наукових і науково-практичних конференцій, семінарів, олімпіад;

• участь у науковій та науково-методичній роботі кафедр, факультетів, наукових підрозділів університету;

• інші види діяльності, що ініціюється університетом, факультетом, кафедрою й органами студентського самоврядування.

Відтак, самостійна діяльність сприяє формуванню адекватної самооцінки, активної життєвої позиції, а також, як зазначає Л.О. Демінська, сприяє розширенню творчого досвіду фахівця фізичного виховання (Демінська Л.О., 2014). В основі самостійної роботи студентів лежить поняття самостійності. В Словнику української мови самостійність визначається, як уміння діяти без сторонньої допомоги чи керівництва; самостійні дії (Словник української мови, 1980). На нашу думку, активна самостійна робота студентів можлива тільки за наявності стійкої мотивації. Найбільш сильний мотивуючий фактор - підготовка до подальшої ефективної професійної діяльності. Вченими визначені наступні внутрішні чинники, які сприяють активізації самостійної роботи студентів (Юшко Г.Н., 2001):

• корисність виконуваної роботи, при цьому важливо психологічно налаштувати студента, показати необхідність виконуваної роботи;

• участь студентів у творчій діяльності;

• використання активних методів навчання (ігровий тренінг);

• участь в олімпіадах з навчальних дисциплін, конкурсах науково-дослідних робіт;

• використання мотивуючих факторів контролю знань (накопичувальні оцінки, рейтинг, портфоліо, тести, нестандартні екзаменаційні процедури), які викликають прагнення до змагання, що вже само по собі є сильним чинником самовдосконалення студента;

• заохочення студентів за успіхи у навчанні та творчій діяльності (стипендії, преміювання, заохочувальні бали);

• індивідуалізація завдань (аудиторних та поза аудиторних) та постійне їх оновлення;

• творча особистість викладача, який покликаний допомогти студенту розкрити свій творчий потенціал, визначити перспективи свого внутрішнього зростання;

* використання такої форми організації навчального процесу, як циклове навчання («метод занурення»), з метою інтенсифікації вивчення навчального матеріалу.

Самостійна робота в змісті неперервної професійної підготовки фахівців фізичного виховання на засадах акмеології є основним засобом засвоєння студентами навчального матеріалу в час, вільний від обов'язкових навчальних занять, без участі викладача. Співвідношення обсягів аудиторних занять і самостійної роботи студентів визначається з урахуванням специфіки та змісту конкретної навчальної дисципліни, її місця, значення і дидактичної мети в реалізації освітньо-професійної прогарами, а також питомої ваги в навчальному процесі практичних, семінарських і лабораторних занять (Фіцула М.М., 2005). Зміст самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається робочою програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.

Аналізуючи кількісні дані змісту професійної підготовки фахівців фізичного виховання можна зробити наступні висновки, що самостійна робота в навчальних планах підготовки студентів на освітньо-кваліфікаційному рівні «молодший спеціаліст» становить 2472 години (за нормативною та варіативною частинами циклів підготовки), на освітньо-кваліфікаційному рівні «бакалавр» самостійна робота складає 3348 годин, на освітньо-кваліфікаційному рівні «магістр» - 1518 годин. Враховуючи різний термін навчання студентів за вказаними освітньо-кваліфікаційними рівнями охарактеризуємо окрім абсолютних значень часу, відведеного на самостійну роботу студентів.

У процесі дослідження нами було сформульовано вимоги щодо організації самостійної роботи фахівців фізичного виховання в процесі неперервної професійної підготовки на засадах акмеології, а саме (Диба Т Г., 2015): неперервність опанування змістовими модулями навчальних дисциплін навчального плану підготовки за освітньо-кваліфікаційними рівнями молодший спеціаліст, бакалавр, магістр та упродовж професійної діяльності; акмеологічна спрямованість змісту професійної підготовки фахівців фізичного виховання; мотиваційна спрямованість практичних завдань в процесі професійної підготовки; дослідницька спрямованість навчальних завдань з метою формування акмеологічної компетентності фахівців фізичного виховання; комплексний підхід до організації навального процесу фахової підготовки на засадах акмеології з використанням всіх форм аудиторної роботи; поєднання всіх типів самостійної роботи студентів в процесі неперервної професійної підготовки; навчально-методичне забезпечення акмеологічної спрямованості при організації самостійної роботи студентів.

До навчально-методичного забезпечення самостійної роботи студентів належать (Фіцула М. М, 2005):

• навчальні та робочі навчальні програми дисциплін, підручники та навчальні посібники, навчальні матеріали як в друкованому, так і в електронному вигляді відповідно до державного стандарту освіти;

• методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів;

• завдання для самостійної роботи студентів;

• інструкції та методичні вказівки до виконання лабораторних робіт, семестрових завдань;

• тематика рефератів та доповідей;

• зразки оформлення індивідуальних завдань, передбачених робочою навчальною програмою дисципліни;

• питання до іспитів та заліків.

Відтак, самостійна робота студентів з виконання навчального завдання охоплює три етапи (Фіцула М.М., 2005):

1. Підготовка студента до виконання завдання, теоретичне, психологічне, організаційно - методичне і матеріально-технічне забезпечення самостійної роботи. Теоретична готовність студента виявляється в його інтелектуальній підготовленості, тобто у здатності застосувати свої знання для виконання завдання. Практична готовність полягає у здатності оптимально планувати самостійну роботу, вміло використовувати конспект лекцій, підручники, посібники, комп'ютер, розумові операції (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікацію). Психологічна готовність студента передбачає наявність мотивів до виконання конкретного завдання. Для того, щоб поставлене перед студентом завдання стало мотивом його розумової, практичної діяльності, воно повинно бути ним сприйняте. Внутрішнє сприйняття завдання починається з актуалізації мотиву, що спонукає студента до виконання поставленого завдання, а відповідно, до організації своєї самостійної роботи. Успіх підготовчого етапу залежить і від організаційного, методичного, матеріально-технічного забезпечення самостійної роботи студента (забезпеченість літературою, методичними рекомендаціями, наочними посібниками, інформаційно-комп'ютерною базою).

2. Безпосереднє виконання навчального завдання. Це найважливіший і найвідповідальніший етап самостійної роботи студента. Оскільки навчальне завдання найчастіше постає у навчально - пізнавальній формі, то в процесі його виконання беруть участь усі психічні процеси, які забезпечують пізнавальну активність: відчуття, сприйняття, уява, пам'ять, мислення, увага. На ефективність виконання завдання впливають такі особистісні якості студента, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність.

3. Аналіз виконаного завдання є завершальним етапом самостійної роботи. Під час аналізу студент оцінює (шляхом самоконтролю, іноді взаємоконтролю) якість і час виконання завдання, ефективність використаних у процесі самостійної роботи методів і засобів.

Залежно від навчальної дисципліни та характеру самостійної роботи студентів спеціальності фізичного виховання, на нашу думку, можуть встановлюватися наступні форми контролю (Диба Т Г., 2015; Quennerstedt M., Larsson H., 2015):

* вихідний контроль знань й умінь студентів на початку вивчення навчальної дисципліни;

• поточний контроль засвоєння матеріалу семінарських (практичних) занять на підставі відповідей на питання, дискусій, повідомлень, доповіді;

• поточний контроль виконаних практичних завдань (в т.ч. самостійні роботи, контрольні роботи, письмові модульні контрольні роботи);

• поточний контроль виконаних лабораторних робіт (допуск до лабораторної роботи та захист звіту за виконану лабораторну роботу);

• тестовий контроль з тем (модулів), винесених на самостійне опрацювання студентів;

• проміжний контроль по закінченню вивчення розділу або модуля курсу;

• підсумковий контроль з дисципліни у вигляді заліку чи іспиту;

• співбесіда з лектором, письмові чи усні колоквіуми за матеріалом тем, винесених на самостійне опрацювання;

• стаття, тези, виступи та інші публікації в наукових та навчально-методичних виданнях за підсумками самостійної навчальної та науково - дослідницької роботи;

• курсові роботи (проекти), бакалаврські, магістерські, творчі роботи.

Таким чином, самостійна робота студентів спеціальності фізичного виховання зумовлена обєктивною необхідністю постійного навчання та самовдосконалення в процесі неперервної професійної підготовки на засадах акмеології.

Висновок. Самостійна робота студентів спеціальності фізичного виховання в процесі неперервної професійної підготовки сприяє формуванню компонентів акмеологічної компетентності: мотиваційного, що характеризується наявністю позитивного мотиву до процесу навчання, саморозвитку, самовдосконалення, задоволеністю власною діяльністю; когнітивний, що включає в себе знання про специфічні особливості професійної діяльності фахівця фізичного виховання, що допоможе зорієнтуватися у майбутній професії, адаптуватися в професійному середовищі в перші роки роботи; діяльнісний, який визначається вмінням вчитися самостійно, планувати та організовувати навчання у вільний час; особистісний, що передбачає виховання та розвиток таких якостей особистості, як здатність до самоаналізу, об'єктивна самооцінка, самокритика, готовність до подолання труднощів, творчі здібності, креативність.

Перспективи подальших наукових розвідок у даному напрямі полягають у визначенні рівнів сформованості акмеологічної компетентності фахівців фізичного виховання в процесі неперервної професійної підготовки на засадах акмеології.

Література

акмеологічний студент самостійний

1. Демінська Л.О. Аксіологічні засадами професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів фізичного виховання: дис док. пед. наук: 13.00.04 / Лариса Олексіївна Демінська; Київський університет імені Бориса Грінченка. - Київ, 2014. - 515 с.

2. Диба Т.Г. Сучасні аспекти формування змісту неперервної професійної підготовки фахівців фізичного виховання / Педагогічний процес: теорія і практика, 2015. - №5-6 - С. 16-21. Журавська Л.М. Концептуальні умови управління самостійною роботою студентів у ВНЗ / Л.М. Журавська // Освіта та управління. - Т. 3. - 1999. - №2. - С. 5-7.

3. Освітологія: підготовка експертів у галузі освіти: навчально-методичний посібник / За ред. В.О. Огнев'юка. - К.: ТОВ «Видавниче підприємство «Едельвейс», 2015. - 464 с.

4. Рашкевич Ю.М. Болонський процес та нова парадигма вищої освіти: монографія / Ю.М. Рашке - вич. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. - 168 с.

5. Сисоєва С.О., Соколова І. В. Проблеми неперервної професійної освіти: тезаурус наукового дослідження: наук. видання / С.О. Сисоєва, І. В. Соколова / НАПН України. Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих, МОН Маріупольський гуманітарний ун-т - Київ: Видавничий Дім «ЕКМО», 2010. - 362 с.

6. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. - К.: Наукова думка, 1970-1980. - Т. 9. - С. 47. Електронний ресурс доступу: http://ukrlit.org/slovnyk/ slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh

7. Фаустова Е.М. Студент нового часу: соціокультурний профіль. - М., 2004. - 72 с. - (Система виховання у вищій школі: Аналітичні огляди з основних напрямів розвитку вищої освіти / НРВО; Вип. 4).

8. Фіцула М.М. Вступ до педагогічної професії: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2005. - 168 с.

9. Фіцула М.М. Педагогіка: Посібник. - К.: ВЦ «Академія», 2001. - 546 с.

10. Юшко Г.Н. Науково-дидактичні засади організації самостійної роботи студентів в умовах рейтингової системи навчання: Автореф. дисс… канд. пед. наук: 13.00.08 - теорія і методика професійної освіти / зростання. держ. ун-т. - Ростов-н / Д, 2001. - 23 с.

11. Quennerstedt M., Larsson H. Learning movement cultures in physical education practice [Електронний ресурс] / M. Quennerstedt, H. Larsson // Sport, Education and Society. - Published online: 21 Jan 2015, DOI: 10.1080/13573322.2014.994490. - Режим доступу: http://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/13573 322.2014.994490#

Размещено на Allbest.ru