Критерії та рівні сформованості комунікативної толерантності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Критерії та рівні сформованості комунікативної толерантності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи

У наш час, коли в Україні відбуваються вагомі зміни, наше суспільство крокує до Європейського Союзу, одним із основних завдань громади є створення якісної, гуманної, демократичної, життєздатної освіти. Особливості сучасного етапу цивілізаційного розвитку людства (глобалізація, інтеграційні процеси, інформатизація суспільства й всіх його інститутів), які змінюють статус освіти для держави й кожної людини, формують нові вимоги до освітньої сфери й рівня освіченості людини, впливають на характер і закономірності розвитку сфери освіти. Педагогіка лишається стрижнем для освіти, оскільки у будь - яких проявах (цінність, процес, результат, система інституцій, засіб формування свідомості суспільства тощо) освіта потребує інструментального забезпечення досягнення освітніх цілей, яке надає їй педагогіка (здобутки дидактики, теорії й практики виховання тощо) (Сисоєва С.О., 2012, с. 23).

Соціальне замовлення суспільства за підготовки висококваліфікованих фахівців для різних галузей національної економіки, зокрема, майбутніх учителів іноземної мови початкової школи, здатних практично використовувати іноземну мову як інструмент, дозволяє орієнтуватися в сучасному полікультурному суспільстві, зростає.

Саме вчитель початкової школи забезпечує успішність навчання і формування особистості молодшого школяра. Державний стандарт початкової загальної освіти України, розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави (Державний стандарт початкової освіти, 2011).

Професійна підготовка майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи повинна відповідати вимогам нового стандарту. Від особистісного потенціалу вчителя, його професійних знань та навичок, переконань та поглядів, здатності до міжнародного спілкування та отримання нового досвіду у світовому просторі залежить ефективність і продуктивність спілкування. Учні переймають від учителя не лише манеру поведінки, але й уявлення про цінності, переконання, філософію життя (Окса М.М., 2009).

Проблема формування комунікативної толерантності майбутніх учителів іноземної мови початкової школи обумовлена необхідністю підвищення професіоналізму молодих фахівців, забезпечення якісного навчання, виховання і розвитку особистості, здатної до академічної мобільності професійної реалізації в національному і міжнародному просторах. Майбутній педагог повинен вміти спілкуватися визнаючи гідність людини, розуміти та приймати її незалежно від характеру чи якостей, вміти захищати гідність й інтереси учнів, допомагати дітям, навчаючи їх, постійно отримувати нові знання та самовдосконалюватися. Вчителю необхідно стати взірцем для своїх учнів в усьому, а це неможливо без виховання в собі комунікативної толерантності.

Проблему розуміння комунікативної толерантності вивчали такі науковці як: З.А. Агеє - ва, В.В. Бойко, Е.Г. Виноградова, А.В. Зінченко, Н.В. Ігнатенко, Ю.Н. Ладнова, Ж.П. Лазарєва, М.М. Марусинець, Л.А. Николаєва, Н.Г. Павлов - ська, О.М. Присяжнюк, О.Я. Савченко, А.Г. Скок, С.Н. Толстікова, Л.П. Харченко, та інші. Проаналізувавши наукові джерела, ми дійшли висновку, що тема, присвячена критеріям та рівням формування комунікативної толерантності майбутніх учителів іноземної мови початкової школи, потребує подальшого дослідження.

Метою статті є виокремлення критеріїв та рівнів комунікативної толерантності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи.

Концепція підготовки майбутніх учителів іноземної мови початкової школи. Становлення України як демократичної держави, її входження у європейський освітній простір зумовили прогресивні зміни у стратегії розвитку національної системи освіти, що знайшло відображення у державних документах про освіту, в педагогічній теорії та практиці. Метою освіти на усіх її рівнях є підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку суспільства, економіки; забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її індивідуальними здібностями, потребами на основі навчання протягом життя. Це у свою чергу формує соціальне замовлення на нові підходи в системі вищої освіти, нове педагогічне мислення, нове ставлення викладача до своєї професійної діяльності, результатом якої має бути виховання «нової людини». За таких умов інноваційна професійна діяльність стає невід'ємним чинником розвитку професійного становлення кожного викладача (Козак Л.В., 2015, с. 38)

Формування комунікативної толерантності в майбутніх учителів іноземної мови початкової школи на сучасному етапі виступає одним із актуальних завдань педагогіки. Відповідно до цього нами було конкретизовано основні завдання формування готовності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи до власної педагогічної практики, а саме:

• розгляд проблеми формування комунікативної толерантності майбутніх учителів іноземної мови початкової школи;

• визначення критеріїв та рівнів комунікативної толерантності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи.

Аналіз педагогічної та психологічної літератури дозволив нам сформулювати власне визначення поняття «комунікативна толерантність вчителя іноземної мови початкової школи». На нашу думку, це одна з найважливіших професійних компетенцій особистості, яка характеризує рівень її підготовки і якість освітньої діяльності, можливість приймати себе й інших людей, здатність до співпраці, а також здатність практично використовувати іноземну мову як інструмент, що дозволяє орієнтуватися в сучасному полікультурному суспільстві й успішно здійснювати взаємодію з іншими людьми.

На сучасному етапі вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців окремі аспекти проблеми формування їхньої комунікативної толерантності досліджувалася вітчизняними та зарубіжними науковцями.

В.В. Бойко так розглядав комунікативну толерантність: «професійна комунікативна толерантність проявляється в робочій обстановці, у взаємодії з тими людьми, з якими доводиться мати справу за родом діяльності» (Солдатова Г У, Шайгерова Л.А., 2008, с. 60).

Е.Г. Виноградова пише: «Комунікативна толерантність є основною якістю особистості, що виявляється в терпимості, безконфліктності, а також стійкості, довірі і здатності спокійно і без роздратування приймати індивідуальності інших людей» (Виноградова Е.Г., 2002, с. 23).

З.А. Агеєва зазначає, в свою чергу, що комунікативно толерантна людина або не бачить суттєвої різниці між проявами власної і чужої особистості, або не відчуває негативних переживань з приводу таких відмінностей (Агеева З.А., 2012, с. 49).

На думку Ю.Н. Ладнової, комунікативна толерантність виступає інтегрованою формою, що несе в собі риси всіх видів і рівнів толерантності, яка визначається цілями, завданнями, особливостями діяльності індивіда та всім різноманіттям педагогічних ситуацій, які зустрічаються. Дана якість особистості впливає на ефективність праці, на взаємодію з усіма суб'єктами освітнього процесу з точки зору професійного становлення спеціалістів в тій чи іншій галузі. Тому, такий вид толерантності, на думку науковця, виступає соціальною категорією і проявляється в установці на прийняття іншої людини, на емпатичне розуміння, відкритого і довірливого діалогу. Формування професійної комунікативної толерантності студентів, в розумінні Ю.Н. Ладнової, являє собою організований психолого-педагогічний процес, спрямований на особистісний розвиток, на вдосконалення його індивідуальних особливостей, що виявляються у міжо - собистісних взаєминах і діяльності (Ладнова Ю.Н., 2012, с. 242-244).

Узагальнюючи проаналізовану інформацію, можна виокремити основні критерії комунікативної толерантності: кооперація, повага, терпимість, емпатія, самоконтроль, інтелектуальна гнучкість.

На наш погляд, учитель іноземної мови початкової школи повинен мати не лише сформовані якісні педагогічні компетентності та професійні якості, а й бути гнучким, терплячим, доброзичливим, комунікабельним, відкритим до кооперації і діалогу. Формування і розвиток цих якостей є важливою складовою професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи.

На експериментальному етапі нашого дослідження були виявлені критерії та рівні формування комунікативної толерантності майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи, які наведені нижче.

Ціннісноорієнтаційний критерій включає основну світоглядну парадигму особистості вчителя, його життєві прагнення, інтереси, оцінки того, що відбувається. Кожна людина має індивідуальні погляди і думки. Вони можуть відображати уявлення про сенс життя і щастя, розуміння значущості сімейних стосунків і службових обов'язків, намічених планів і досягнень. Кожна людина завзято захищає перш за все власні цінності. Психологи стверджують, що на цій основі виникають найбільш часті і глибокі конфлікти. Коли погляди партнерів багато в чому співпадають, взаєморозуміння виникає легко. Але якщо кожен аналіз події і факти зі своєї позиції, виникають непорозуміння та привід проявити комунікативну нетерпимість, тобто засудження, роздратування або неприйняття цінностей іншого. Подружжя, батьки і діти, керівники і підлеглі, працівники сфери обслуговування і клієнти, люди різних національностей - учителі та учні, медики і пацієнти - всі вони мають різні цінності й орієнтації у сфері взаємодії, але можуть можуть проявляти комунікативну терпимість один до одного. Сформована комунікативна толерантність вчителя іноземної мови початкової школи дозволить виховати ці якості вже починаючи з молодшого шкільного віку.

Мотиваційний критерій полягає в зацікавленості формування комунікативної толерантності, у відкритому і відвертому спілкуванні із суб'єктами, у професійному зростанні, в позитивних особи - стісних і професійних установках, у соціально значущих мотивах навчання, в мотивації діяльності, а не в її результаті. Він визначається наявністю знань, досвіду і професійного інтересу до діяльності вчителя іноземної мови початкової школи, і проявляється в усвідомленні відповідальності за результати комунікативної педагогічної взаємодії і в терпимості, в коректному висловлюванні своїх почуттів, емоцій в процесі роботи.

Когнітивний критерій. До показників даного критерію можна віднести систему спеціальних психолого-педагогічних, методичних знань і досвіду пізнавальної діяльності, необхідних для формування етичних норм, толерантності і культури поведінки молодших школярів; знання і розуміння специфіки роботи майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи, технологій і методик педагогічної діяльності, спрямованих на формування комунікативної толерантності майбутнього вчителя; знання і розуміння проблем молодших школярів, їхніх психологічних і вікових особливостей; концептуальний підхід до розуміння і прийняття себе та інших людей.

Етичний критерій включає етичні і моральні норми, яких має дотримуватися майбутній вчитель іноземної мови початкової школи. Враховується відповідальність, свідомість і толерантність в оцінці дій і вчинків педагога, його думки, оцінки ситуацій і дії: орієнтація на добро чи зло, справедливість або несправедливість, схильність керуватися почуттям обов'язку або звичка вести себе безвідповідально.

Особистості, що володіють різним етичним змістом, зазвичай не сумісні. І якщо їм доводиться підтримувати тривалі або тісні зв'язки, це відбивається на рівні їхньої терпимості: з часом обидві або одна із взаємодіючих сторін починає потерпати від неприємних почуттів. Втім, фактор часу для деякої категорії людей є несуттєвим, так як вони готові в будь-який момент і в різних ситуаціях негайно реагувати на відмінності, які виявляються в етичній сфері і моральних орієнтаціях іншої людини. Можливо, це виразиться в підкресленні своєї переваги або в обмеженні контактів з певною категорією осіб.

Комунікативний критерій є маркером уважного слухання, вникання в суть сказаного, організованої якісної комунікації, розуміння партнера по спільній діяльності і вірної оцінки його здібностей. Цей критерій проявляється в умінні створювати спри-ятливу атмосферу, в якій відбувається мовне спілкування між учасниками педагогічного процесу, в умінні розуміти і приймати індивідуальність іншої людини, пристосовуватися до характеру, звичок і бажань іншого, умінні приховувати або згладжувати негативні почуття при зіткненні з некомунікабельними якостями людини.

Емоційно-вольовий критерій виражається в стійкості емоційних реакцій, у вольовому регулюванні стану, в розумінні емоційного стану суб'єкта і заходах впливу на нього. Даний критерій проявляється в умінні володіти собою, керувати своїми емоціями і вчинками, в прийнятті самостійних рішень і адекватній оцінці власних сил і здібностей, у вірі в можливість подолання всіх перешкод, в бажанні принести користь.

Під практичним критерієм маємо на увазі володіння технікою толерантної взаємодії, технікою конструктивної поведінки в критичних ситуаціях, у співпраці педагога і учнів, в діалоговій взаємодії. Практичний критерій виявляється в потребі і готовності до підвищення свого професійного положення, готовності до самостійного прийняття рішень, в орієнтації на досягнення успіху, в проявлені соціально-професійної активності, взаємодії з колегами, здатності до толерантної поведінки.

Критерій стійкості особистості полягає в емоційній стабільності, врівноваженості, конфліктній стійкості, соціальній відповідальності та виявляється в умінні відстоювати свої погляди, в прояві громадської активності, в наявності свободи самовираження і в протистоянні зовнішніх впливів.

Сутність емпатії в наступному: чутливість партнера, високий рівень співпереживання, чемність, здатність до емоційної оцінки подій. Людині із здатністю до емпатії властиве передбачення емоційного стану інших, здатність подумки поставити себе на місце іншої людини і надати на цій основі дієву допомогу.

Мобільність поведінки полягає у відсутності напруженості в поведінці, відсутності тривожності, у вмінні контактувати, комунікабельності, вмінні знаходити вихід із складної ситуації, автономності поведінки. Проявляється в умінні конструктивно вирішувати конфлікти і виявляти готовність до продуктивного співробітництва, в прояві ініціативи.

Інтелектуальна гнучкість. Бачення проблеми в звичних умовах, прояв доцільного варіювання способів дій, знаходження нових зв'язків і відносин між суб'єктами, адаптованість до змін, які можуть відбутися несподівано. До проявів цього критерію можна віднести: варіативність ідей, легкість переходу від одних явищ до інших, стійкість, критичність та ініціативність.

Рефлексивний критерій - це власний досвід діяльності і досвід інших студентів. Властивості даного критерію полягають в адекватному оцінюванні результатів своєї діяльності, вмінні помічати свої помилки і прагнути їх виправити; задоволенні потреби в професійному і особистісному зростанні та підвищенні рівня своєї толерантної компетентності. Виражається в умінні аналізувати використану систему спілкування і уточнювати варіанти майбутнього спілкування, в умінні розуміти особливості, переваги і недоліки кожної людини.

Розглянуті вище критерії дали можливість сформулювати такі рівні професійної комунікативної толерантності у майбутніх учителів початкової школи іноземної мови:

Рівень ситуативної комунікативної толерантності - фіксується у відносинах майбутнього вчителя до учня, колег, партнера, випадкового супутника. У даному випадку потік енергії емоцій строго спрямований. Низький рівень ситуативної толерантності проявляється, наприклад, у висловлюваннях «терпіти не можу цю людину», «він мене дратує своєю присутністю», «мене трясе від нього», «мене все в ньому обурює».

Про високий рівень свідчать такі висловлювання, як: «мені дуже імпонує ця людина», «з цією людиною легко спілкуватися».

Про середній рівень говорять висловлювання типу: «не все я приймаю в цій людині», «іноді він нестерпний», «дещо мене в ньому дратує».

Рівень типологічної комунікативної толерантності виявляється у відносинах майбутнього вчителя іноземної мови початкової школи до будь-яких груп людей, наприклад, до представників конкретної нації, соціальної верстви, тощо. Певна енергія емоцій виражається у взаємодії з конкретними людськими типами. Низький рівень типологічної толерантності укладений, наприклад, в словах: «мене дратує такий тип людей», «я не став би жити в одній кімнаті з євреєм», «краще не мати справи з дошкільнятами». Середній рівень проступає в оборотах мови: «такі учні викликають суперечливі почуття», «якщо захотіти, його можна витерпіти». Про високий рівень типологічної толерантності свідчать вирази: «зазвичай представники цієї нації - хороші люди», «обожнюю такий тип дітей».

Рівень професійної толерантності проявляється у відносинах до людей, з якими доводиться мати справу за родом діяльності. У цьому випадку додаткова енергія емоцій виявляється у особистості, головним чином, в робочій обстановці. В даному контексті можна говорити про терпимість вчителя до учня.

Рівень загальної комунікативної толерантності. У ньому проглядаються тенденції ставлення до людей в цілому; тенденції, обумовлені життєвим досвідом, установками, властивостями характеру, моральними принципами, станом психічного здоров'я людини.

Висновки. На основі теоретичного аналізу і власних досліджень можна зробити висновки, які дозволяють нам виділити чотири рівні

комунікативної толерантності (рівень ситуативної комунікативної толерантності, рівень типологічної комунікативної толерантності, рівень професійної толерантності, рівень загальної комунікативної толерантності) і виділити дванадцять критеріїв їх формування (ціннісно-орієнтаційний, мотиваційний, когнітивний, етичний, комунікативний, емоційно - вольовий, практичний, стійкість особистості, емпатія, мобільність поведінки, інтелектуальна гнучкість та рефлексивний).

Дані критерії не є вичерпними, так як вони дають на сьогоднішній момент реальну можливість оцінити рівень сформованості комунікативної толерантності майбутніх вчителів іноземної мови початкової школи. Подальшого дослідження потребує проблема змісту поняття комунікативної толерантності майбутніх вчителів іноземної мови початкової школи. Неоднозначність трактування та розуміння структури змісту цього поняття робить проблему комунікативної толерантності актуальною для наукового дослідження. Аспект формування комунікативної толерантності майбутніх вчителів іноземної мови початкової школи не був предметом спеціального дослідження, а отже варто спрямувати увагу на розробку педагогічних концепцій по даній темі.

Література

комунікативний толерантність вчитель іноземний

1. Агеева З.А. Коммуникативная толерантность как элемент коммуникативной компетентности личности / З.А. Агеева // Вестник Ивановского государственного университета. Серия: Естественные, общественные науки, 2012. - №1. - С. 49-53.

2. Виноградова Е.Г. Субъектные предпосылки толерантности личности: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.01 / Е.Г. Виноградова; Нижегор. гос. пед. ун-т. - Сочи, 2002. - 118 с.

3. Державний стандарт початкової освіти (кабінет міністрів України, постанова «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» від 20 квітня 2011 р. №462, Київ). - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/462-2011-%D0% BF

4. Козак Л.В. Підготовка майбутніх викладачів дошкільної педагогіки та психології до інноваційної професійної діяльності: концептуальні засади / Л.В. Козак // Педагогічний процес: теорія і практика, 2015. - №1-2 (46-47). - С. 38-42.

5. Ладнова Ю.Н. Критерии формирования профессиональной коммуникативной толерантности студентов. / Ю.Н. Ладнова // Ярославский педагогический вестник, 2014 - №1 - Том II (Психолого-педагогические науки. - С. 241-246.

6. Окса М.М. Толерантність як компонент професійної культури вчителя / М.М. Окса // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького. Серія: Педагогіка. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ojs.mdpu.org.ua/index.php/nv/article/ view/334

7. Психодиагностика толерантности личности: [Текст] / под ред. Г.У. Солдатовой, Л.А. Шайге - ровой. - М.: Смысл. - 2008. - 172 с.

8. Сисоєва С.О. Сфера освіти як об'єкт дослідження / С.О. Сисоєва // Освітологія (Польсько - український щорічник), 2012. - №1. - С. 22-29.

9. Byrko N.M. (2014) Pedagogical Conditions of Forming Tolerance in Prospective Primary School Teachers. Education and Pedagogical Sciences, №2 (163), [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// pedagogicaljournal.luguniv.edu.ua/archive/2014/N1/artides/7/Byrko_eng.pdf, DOI: 10.12958/EPS.1 (162).

Размещено на Allbest.ru