Компетентнісний підхід доцільно розглядати відповідно до цілей навчання та таких особливостей: а) добору й організації змісту навчання; б) вибору та використання навчальних технологій; в) організації навчального процесу; г) форм і видів контролю результатів навчання [1]. Проаналізуємо ці положення через контекст особливостей побудови змісту навчальних посібників елективних курсів з іноземних мов для учнів старшої школи.

Цілі навчання. Основними ознаками цієї позиції є особливості цілепокладання, його спрямованість на практичне оволодіння іншомовним спілкуванням згідно зі змістом елективних курсів, а також на формування в учнів якостей і здатності розв'язувати власні освітні проблеми з використанням критичної рефлексії, пов'язаної насамперед із удосконаленням іншомовних здібностей і мовленнєвого досвіду впродовж життя відповідно до власних комунікативних потреб.

Особливості добору й організації змісту навчання іноземної мови зумовлюються як цілями, так і тематикою іншомовного спілкування, передбаченою змістом навчального посібника елективних курсів. Тематика має враховувати метапредметні категорії, пов'язані з організаційними, інформаційно-пізнавальними, комунікативними видами навчальної діяльності, спрямованими на засвоєння мовних аспектів спілкування і механізмів іншомовної комунікації в усному та писемному мовленні, на оволодіння особливостями комунікативної поведінки, прийнятої у країні, мова якої вивчається, на дотримання соціокультурних норм вироблення стратегій, що забезпечують успішність комунікативної взаємодії.

Особливості вибору та використання навчальних технологій у змісті посібників елективних курсів з іноземних мов залежать від тенденцій розвитку сучасної шкільної іншомовної освіти, а саме: а) компетентнісного та комунікативного спрямування процесу навчання; б) діяльнісної технології навчання; в) особистісно орієнтованої парадигми процесу навчання; г) культурологічного спрямування навчальної діяльності [6]. Визначені для використання в навчальному процесі навчальні технології мають сприяти успішному оволодінню учнями діями, спрямованими на набуття іншомовного досвіду спілкування в усній та письмовій формах відповідно до змісту елективного курсу, який неможливий без засвоєння мовних одиниць і механізмів оперування ними у практичній іншомовній діяльності. А це означає, що методи, форми і види навчальної роботи, запропоновані навчальним посібником, повинні оптимально забезпечувати ефективні способи та форми пред'явлення й активізації дібраних мовних і мовленнєвих одиниць та давати змогу здійснювати контроль/самоконтроль навчальних досягнень учнів.

Особливості організації навчального процесу. Передбачається, що навчання іншомовного спілкування за змістом елективного курсу тісно пов'язане з оволодінням учнями певними аспектами культури країни, мова якої вивчається (соціокультурний, соціолінгвістичний, лінгвокраїнознавчий аспекти). У зв'язку з цим увесь процес навчання набуває форми діалогу культур (чужомовної та рідної), який здійснюється засобами іноземної мови. Такий підхід забезпечується спеціальними видами і формами іншомовної навчальної діяльності, серед яких визначальне місце належить комунікативним завданням, зокрема інтерактивним технологіям спілкування.

Особливості форм і видів контролю результатів навчання спрямовані на використання у змісті навчальних посібників такого підходу до оцінювання іншомовних навчальних досягнень учнів, який передбачає пріоритетними види і форми контролю не стільки рівня сформованості мовних (лексичних, граматичних) навичок учнів (хоч і вони є об'єктом контролю), скільки рівня набутих іншомовних умінь у чотирьох видах мовленнєвої діяльності: говорінні, аудіюванні, читанні, письмі. При цьому не залишається поза увагою загальнонавчальний досвід старшокласників, який дає їм можливість доцільно користуватися невербальними засобами мовленнєвої взаємодії, самостійно здійснювати діяльність для забезпечення власних потреб спілкування іноземною мовою.

Переконливим показником доцільності змісту навчання, побудованого на засадах компетентнісної парадигми, є здатність учнів цілісно поєднувати здобуті знання, сформовані уміння й навички, набутий досвід, світоглядні цінності та переконання з активною творчою самостійною пошуково-дослідницькою діяльністю у процесі добору й використання мовних засобів та інформаційного змісту для продукування власних усних і письмових висловлень у межах тематики елективних курсів, а також для ідентифікації чужих висловлень під час їх сприймання [3]. Йдеться про здатність змісту навчальних посібників сприяти розвитку в учнів рефлексивних здібностей, зокрема оцінювати власні якості як мовної особистості і як суб'єкта навчальної діяльності, що передбачає засвоєння не тільки певного іншомовного досвіду в межах елективного курсу, але й стратегій, які дають можливість успішно його набувати і коригувати відповідно до потреб майбутньої професійної діяльності.

Здійснений нами аналіз відповідної наукової літератури, а також власний науково-методичний досвід дали можливість визначити та узагальнити функції навчальних матеріалів, які, на наш погляд, доцільно використовувати в процесі навчання школярів іншомовного спілкування відповідно до компетентнісної парадигми. Запропоновані нами функції узгоджуються з віковими особливостями школярів, відповідають змісту навчальної програми та можуть бути використані авторами шкільних підручників з англійської, німецької, іспанської, французької мов. Проілюструємо наш доробок у змісті наступної схеми.

елективний курс іноземна мова

Компетентнісна технологія навчання іншомовного спілкування проявляється насамперед у процесі комунікативної діяльності, коли школярі не тільки отримують певні прагматично спрямовані знання, але й виконують систему навчальних дій, що забезпечують оволодіння цими знаннями. Лише за умови, що кожен учень особисто братиме участь в їх виконанні, усвідомить їх функціональне призначення у комплексі з іншими діями, учень матиме можливість набути досвід мовленнєвої взаємодії в усній і письмовій формах [4; 6].

Основними тенденціями трансформації змісту навчання іноземних мов відповідно до компетентнісної парадигми ми вважаємо такі:

а) дидактичне переосмислення сутності навчального матеріалу з погляду його доцільності, доступності, відповідності комунікативним потребам учнів, достатності для забезпечення їхніх комунікативних намірів; б) визначення значущих для учнів зв'язків вивченого матеріалу з життєвою практикою, що асоціюється з рівнем його прагматичності - сферами використання у реальних умовах спілкування; в) забезпечення ефективної активізації мовного матеріалу в різних видах мовленнєвої діяльності через умотивованість навчальних дій і використання оптимальної системи вправ і завдань та дидактично доцільних допоміжних матеріалів; г) сприяння усвідомленому засвоєнню учнями способів діяльності з навчальним іншомовним матеріалом у межах певного кола понять, явищ, процесів, об'єктів, фактів, зокрема тем для спілкування, змісту мовного і мовленнєвого матеріалу, змісту правил, інструкцій тощо. Саме ці положення, на наш погляд, можуть слугувати підґрунтям для реалізації компетентнісного підходу у сучасній шкільній іншомовній освіті до навчання іншомовного спілкування у змісті навчальних посібників з іноземних мов, зокрема елективних курсів.

Відповідно до окреслених позицій нами визначено зазначені вище функції навчальних матеріалів, які, на наш погляд, можуть бути долучені до змісту елективних курсів відповідно до компетентнісної парадигми навчання. Узагальнимо та проілюструємо їх на прикладі змісту навчального посібника з іспанської мови “Країнознавство: Іспанія і Латинська Америка" (“Bienvenidos a Espana y America Latina”).

Зміст посібника характеризується культурологічним спрямуванням. Відповідно, постає необхідність сформувати в учнів такі комунікативні здібності: а) адекватно реагувати на мовленнєві та немовленнєві коди свого іншомовного співрозмовника;

б) орієнтуватися в міжкультурній ситуації під час спілкування, антиципіювати можливі культурологічні перешкоди та долати труднощі, пов'язані з ними; в) долати міжкультурні непорозуміння та конфліктні ситуації під час спілкування у формі “діалогу культур”; г) порівнювати значення культурологічних процесів і явищ у різних культурах (чужій і своїй); ґ) толерантно ставитися до іншої культури, поважаючи її особливості, навіть якщо вони відрізняються від власної національної культури, чи суперечать їй; д) адекватно добирати для спілкування лексичні одиниці з національно-культурним компонентом відповідно до умов комунікації та розпізнавати їх в усному та письмовому мовленні (лінгвокраїнознавчі знання); е) адекватно використовувати вербальні культурологічні знання в ситуаціях міжкультурного іншомовного спілкування, зокрема враховувати його мету та соціальні обставини, у тому числі особливості (соціальний статус, професію, вік тощо) партнера/партнерів по спілкуванню; є) прогнозувати можливу мовленнєву та немовленнєву поведінку співрозмовника і вміти адекватно поводити себе у вербальному та поведінковому аспектах.

Культурологічна спрямованість змісту іншомовної освіти у старшій школі проявляється, насамперед, в організації спілкування у формі діалогу культур. У зв'язку з цим зміст навчальних посібників елективних курсів з іноземних мов має бути зорієнтований на порівняння аспектів життя у країнах, мова яких вивчається, з тими, що характерні для України. Інформація, з якою учні ознайомлюються під час оволодіння іншомовним спілкуванням у межах кожної теми, слугує підґрунтям для організації мовленнєвої взаємодії між ними в різних формах: у парах, у групах із різним кількісним наповненням. Така особливість організації навчання вмотивовує роботу старшокласників, забезпечує зростання їхньої зацікавленості до виконання комунікативної діяльності, і на цій основі сприяє підвищенню її ефективності та результативності. Вона ознайомлює школярів із фактами, особливостями життя й поведінки чужого народу, з особливими прийомами використання мови в умовах певного соціального середовища, формує готовність до іншомовного спілкування, упевненість у своїх комунікативних можливостях, прагнення до активної навчальної роботи з метою вдосконалення рівня власної іншомовної та культурної освіченості [4; 7]. Саме ці положення варто визначити пріоритетними науково-теоретичними засадами для добору змісту навчання, реалізованого в навчальних посібниках елективних курсів з іноземних мов для старшої школи. Особлива роль належить комплексам вправ і завдань, які забезпечують формування іншомовної комунікативної міжкультурної компетентності. Наведемо приклади комплексів, які використовуються у підготовленому нами посібнику. Ми подаємо назви текстів і комплекси завдань, які їх супроводжують.

Palacio Real

Leed el texto j relatad en pocas frases la historia del Palacio.

Buscad en el texto la information sobre salas j colecciones que tiene el Palacio.

Ecribid una frase clon cada una de las palabras: mucho antes, el avance, permanente, el sobrenombre, inspirar (se), en torno a., tanto.como., a lo largo de., significativo, acoger.

El Alcazar de Toledo

Leed el texto, divididlo en partes j dad un titulo a cada una. Explicad por que lo habeis dividido asi.

Buscad en el texto argumentos para justificar que Toledo fue j es la ciudad de las Tres Culturas. Dad vuestros argumentos.

Imaginad que quereis hacer un reportaje sobre la ciudad de Toledo. Formulad frases que atraigan la atencion de vuestros companeros.

Formad frases con las siguientespalabras j expresiones: favorable, la prehistoria, tras., respetar, trasladar, sin embargo, la perdida, el casco historico, reconocible, dar acceso a., el testigo, a lo largo de., adquirir.

Problemas de la generacion juvenil de la Espana de hoy

Despues de leer el texto, divididlo en partes j dad un titulo a cada una.2.comparad la information del texto con la de Ucrania.

En el texto se menciona el 15-M. Decid con vuestras palabras que es.

Explicad que significa lapalabra del texto “mileurista”.

Formad frases con las siguientes palabras j expresiones: es muy normal, la generacion, llegar a ser, a favor de, el compartamiento, hacer botellon, luchar sin violencia, la desigualdad social, las redes sociales, conectar a Internet.

Las preferencias actuales de los jovenes espanoles

Antes de leer el texto, haced una encuesta sobre redes sociales en Internet en vuestra casa, clase, escuela. Contestadpreguntas como: jCuanto tiempo al dia dedicais a redes sociales? jCuanto tiempopasais con vuestros amigos sin estar en Internet? jPodriais vivir sin Internet?

Encontrad la traduction a estas palabras del texto j formad vuestras frases con cada una de ellas:

el uso, la vivienda, realizarrespectivamente, diariamente demostrar, priorizarmantener, el usuario

Discutid en clase estos problemas:

^Cuales son las posibilidades de Internet?

^Que materiales os gusta buscar en la Red?

^Que es mas importante para vosotros: mantener actualizado vuestro perfil de Facebook o tomar parte en citas, fiestas o quedar con amigos? ^Por que?

^Que os parece: por que muchos jovenes espanoles consideran los dispositivos moviles como “el equipo tecnologico mas importante en su vida”? ^Y que considerais vosotros?

Discutid por que, segun vuestra opinion, acerca de 50% de los jovenes espanoles consideran Internet un recurso tan vital como el aire, el agua, la comida o la vivienda.

Exponed vuestro punto de vista a este problema. Dad argumentos.

La corrida

Leed el texto y expresad vuestras opiniones sobre por que la corrida es una de las costumbres mas controvertidas.

Buscad en el texto las frases que muestran que la corrida paso un camino muy complicado.

Escribid un reportaje sobre las etapas de la corrida.

Як бачимо, після текстів нами пропонуються комунікативні завдання, котрі забезпечують іншомовну комунікативну взаємодію школярів в усній та письмовій формах. Цими завданнями передбачається активізація лексичних навичок учнів на засадах нової тематичної та раніше вивченої лексики. Окрім того, підготовлені нами комунікативні завдання сприяють набуттю старшокласниками прагматично спрямованого іншомовного досвіду спілкування: висловлювати свої ставлення до проблем, які обговорюються; обґрунтовувати свою точку зору; ділитися враженнями від прочитаного; систематизувати та узагальнювати здобуті країнознавчі знання; робити висновки тощо.

Відповідно до зазначених вище положень щодо побудови ком - петентнісно орієнованого змісту навчання іншомовного спілкування нами визначено основні показники сформованості іншомовної комунікативної міжкультурноїкомпетентності старшокласників, для яких навчальні матеріали підготовленого нами посібника будуть слугувати підґрунтям для розвитку їхнього іншомовного досвіду. Презентуємо їх у двох блоках “Учень знає ” і “Учень може”.

Учень знає:

• як організовувати/підтримувати іншомовне спілкування в різних соціально-комунікативних умовах відповідно до тематики, окресленої навчальною програмою;

• які мають бути норми комунікативної поведінки за різних обставин спілкування;

• якими мовними одиницями доцільно керуватися під час продукування усних і писемних висловлень у різних часових і локальних ситуаціях;

• які мовленнєві зразки необхідно використовувати в різних умовах спілкування, зокрема з представниками різних соціальних статусів і груп, на зустрічах/зібраннях різного соціального спрямування;

• з яких джерел і якими способами здобувати необхідну інформацію для задоволення власних комунікативних потреб;

• як проявляти гнучкість своєї комунікативної поведінки і які невербальні стратегії використовувати за умов дефіциту певного мовленнєвого досвіду;

• якими методами і яким способом удосконалювати власний іншомовний комунікативний досвід.

Учень може:

• адекватно реагувати на мовленнєві та немовленнєві коди свого іншомовного співрозмовника;

• орієнтуватися в міжкультурній ситуації під час спілкування, передбачати можливі культурологічні перешкоди та долати труднощі, пов'язані з ними;

• долати міжкультурні непорозуміння та конфліктні ситуації під час спілкування у формі “діалогу культур”;

• порівнювати значення культурологічних процесів і явищ у різних культурах (чужій і своїй);

• толерантно ставитися до іншої культури, поважати її особливості, навіть якщо вони відрізняються від національної культури чи суперечать їй;

• адекватно добирати для спілкування лексичні одиниці з національно-культурним компонентом відповідно до умов комунікації та розпізнавати їх в усному та писемному мовленні (лінгвокраїнознавчі знання);

• адекватно використовувати вербальні культурологічні знання в ситуаціях іншомовного міжкультурного спілкування, зокрема враховувати його мету і соціальні обставини та особливості (соціальний статус, професію, вік тощо) партнера/партнерів по спілкуванню;

• прогнозувати можливу мовленнєву та немовленнєву поведінку партнера по спілкуванню і уміти адекватно поводити себе у вербальному та поведінковому аспектах;

• успішно реалізовувати творчі комунікативні завдання, яким не властиві раніше запрограмовані способи виконання;

• не тільки володіти певним обсягом навчального матеріалу відповідно до вимог чинної програми, але й використовувати способи діяльності, що забезпечують успішність освіти;

• виробляти свої способи творчої навчально-пізнавальної діяльності відповідно до індивідуальних можливостей, усвідомлено створювати власну траєкторію навчання;

• трансформувати, модифікувати, експериментувати з метою вдосконалення змістового і процесуального складників своєї навчальної роботи;

• переборювати побоювання припуститися помилок у процесі оволодіння іншомовною комунікативною діяльністю, що часто, як засвідчує практика, виявляється психологічною перешкодою для участі у спілкуванні;

• володіти емпатією як готовністю до спілкування із представниками інших культур, толерантно ставитися до них, до їхнього життєвого досвіду та умов, у яких відбувається комунікація;

• адекватно використовувати невербальні засоби спілкування з метою досягнення очікуваних результатів;

• формувати в собі відчуття здогадки, антиципації, синонімії тощо і за потреби вміти раціонально користуватися ними;

• самостійно створювати мовленнєвий продукт як в усній, так і в письмовій формі, що відповідає параметрам, які до нього визначаються за тематикою, обсягом, структурою, змістом, мовним наповненням;

• творчо й успішно взаємодіяти з іншими суб'єктами навчального процесу, толерантно до них ставитися, відчувати власну відповідальність за результати колективної діяльності;

• бути вмотивованою та зацікавленою особистістю у виконанні навчальних іншомовних комунікативних завдань, проявляти активність під час вербальної взаємодії, відповідати за рівень власного розвитку, власної освіти і власного виховання;

• об'єктивно оцінювати свої навчальні іншомовні здібності і вміти їх коригувати відповідно до запрограмованого рівня та комунікативних потреб.

Висновки