Принципи використання геоморфологічних понять у процесі навчання фізичної географії в основній школі

Неперервність освіти як один із напрямів її трансформації у подальшу професійну орієнтованість учнів з метою поглиблення знань в окремих галузях науки передбачає структурування геоморфологічних знань і понять у вивченні географії в основній школі.

На сьогоднішній день без розуміння понять і принципів природних явищ і взаємодії людини і суспільства неможливо ефективно вести господарську діяльність. Переходячи від загальних понять і явищ до конкретних, необхідно звернути увагу на відповідальне ставлення до засвоєння геоморфологічних понять учнями в основній школі з акцентом на екологію та природокористування.

Ключові слова: геоморфологічні поняття; змістова складова підручника географії; методика навчання географії; профільний рівень навчання.

Постановка проблеми. Неперервність освіти як один із напрямів її трансформації у подальшу професійну орієнтованість учнів з метою поглиблення знань в окремих галузях наук передбачає структурування геоморфологічних знань і понять у вивченні географії в основній школі. Інакше кажучи, необхідність послідовного і поступового викладу матеріалу із застосуванням геоморфологічних термінів є обов'язковим завданням. Для того, щоб зрозуміти об'єм і зміст географічної програми в основній школі, потрібно поставити чітке завдання перед вчителями й організаторами освіти щодо необхідності подання конкретного матеріалу з умовою його використання в цілому у практичному житті майбутніх спеціалістів в усіх галузях народного господарства [5].

На сьогоднішній день без розуміння понять і принципів природних явищ і взаємодії людини та суспільства неможливо ефективно вести господарську діяльність. Останні події в еволюції природи і життєдіяльності суспільства вказують на необхідність чіткого та тверезого розуміння взаємодії природи і людини. Переходячи від загальних понять і явищ до конкретних, необхідно звернути увагу на відповідальне ставлення до засвоєння геоморфологічних понять учнями в основній школі з акцентом на екологію та природокористування [8].

У сучасній методиці навчання географії відбуваються процеси диференціації географічних понять. Не є винятком і використання геоморфологічної термінології. Із поглибленням науковості у шкільних курсах географії ми спостерігаємо підвищення уваги на збалансованість застосування геоморфологічних термінів [1].

Проблематика навчання фізичної географії в основній школі із застосуванням геоморфологічних понять полягає в поєднанні інформаційної насиченості, конкретності та легкості їх сприйняття учнями. Це створює належні умови для всіх суб'єктів навчального процесу [6].

Аналіз останніх досліджень публікацій. Історія формування геоморфологічних понять і становлення науки геоморфології є тісно пов'язаною із розвитком інших наук, таких як геологія, географія, гідрологія, метеорологія, агрономія та інші. Тому виділення геоморфології в окрему галузь потребує уважного та збалансованого підходу. Об'єкт і предмет науки геоморфології вказує на тісний зв'язок із іншими науками, адже вона вивчає рельєф Землі, його зовнішній вигляд (морфологія), його походження (генезис), вік (час утворення) та динаміку (показники швидкості давнього чи сучасного перетворення) [4].

Українська геоморфологія другої половини XX ст. та початку XXI ст. розвивається завдяки науковим здобуткам М. Барщевського, А. Богуцького, В. Бондарчука, П. Гожика, О. Комлєва, Я. Кравчука, О. Маринича, В. Палієнка, В. Стецюка. Методичні аспекти впровадження геоморфологічних понять представлені в публікаціях Л. Вішнікіної, С. Коберніка, М. Криловця,

Л. Круглик, О. Надтоки, О. Топузова, Б. Чернова, П. Шищенка та ін. [3]. освіта професійний геоморфологічний екологія

Метою статті є обґрунтування концепції методичної системи навчання фізичної географії в основній школі з використанням геоморфологічної термінології та компетентнісного підходу у краєзнавчій роботі.

Виклад основного матеріалу. Останнім часом у методиці навчання географії проводилися ґрунтовні дослідження окремих географічних понять. Усе частіше в поле зору дослідників потрапляють окремі групи понять, у тому числі й геоморфологічні [11].

Перспективи розвитку понятійного апарату є однією із основних проблем у кожній окремій науці, в тому числі і в педагогічній. У географічних курсах основної школи існує можливість оптимізувати навчальний процес шляхом більш ефективного використання геоморфологічних термінів і понять. Це закономірний процес у контексті як розвитку методики навчання географії, так і становлення геоморфології як елемента системи наукових знань. Аналіз підручників з географії 6-го і 7-го класів дає підстави зробити висновок, що понятійний апарат підручників сформований на основі основних знань і фізико-географічних понять. Важливо організувати навчальний процес з постійним і систематичним залученням учнів до позакласної туристично-екскурсійної роботи за темами фізичної географії. Ефективним буде проведення роботи по підготовці тематичних (реферативних) робіт за конкретними темами із практичним використанням знань і навиків з природничих наук, застосовуючи при цьому метод проектів. Наприклад, системні дослідження (моніторинг) річкової води, води водосховищ, вивчення умов формування рельєфу берегів, терас, долини. Зміни рельєфу в міських поселеннях під впливом антропогенних процесів [2]. В даних проектах варто реалізовувати дослідження геоморфологічної будови місцевих водних об'єктів, що можна презентувати схематично (рис. 1).

Різноманітний комплекс завдань забезпечить можливість підвищити якісний рівень засвоєння навчального матеріалу у процесі вивчення фізичної географії.

Беручи до уваги підручник географії для 8-го класу, можна визначити особливості подачі матеріалу та його засвоєння на основі використання наукових термінів і закріплення знань через конкретні запитання і систему краєзнавчо-пізнавальних заходів. Зрозуміло, що в загальній школі потрібно визначити межу та глибину подачі геоморфологічних понять [12].

Ми вважаємо, що на сьогоднішній день важливо звернути увагу учнів на екологічні аспекти і правила природокористування через подання конкретних термінів і класифікацій із наукової геоморфологічної термінології.

Зазначимо також, що необхідно поєднувати отримані знання з інших шкільних предметів (математики, фізики, хімії, біології, інших) для формування комплексного розуміння явищ природи і взаємодії людини з глобальними процесами.

Ми вважаємо, що в процесі формування геоморфологічних понять вкрай важливо враховувати вікові особливості учнів і подавати складні визначення за принципом «від простого до складного». Розширення світогляду (від вивчення природознавства у молодших класах і розкриття природних явищ в процесі географічної освіти учнів) потребує індивідуального підходу й обов'язково логічно побудованих схем ускладнення термінологічних моделей освіти. У педагогічній науці розрізняють такі підходи до формування наукових понять в учнів:

• на засадах емпіричної теорії узагальнення;

• теорії змістовного узагальнення;

• зв'язок віку учнів із особливостями сприйняття і засвоєння понять в часі;

• поєднання понять теоретичних із прикладами реального відображення явищ природи;

• виявлення основних і другорядних ознак понять, їх систематизація, що відбувається поступово [7].

Висновки та перспективи подальших досліджень. Структура геоморфологічних понять формується як система взаємопов'язаних ознак, що розкривають їх зміст і навчальний обсяг. Понятійний апарат навчання географії в основній школі можна розподілити на окремі групи-блоки, які в собі поєднують окремі групи понять, що вирізняються інформаційними і тематичними спрямуваннями.

Потрібно визначити, що подання матеріалу має бути поступовим, ступінчастим і логічно-побудованим -- від простого до більш складного. Обов'язкове значення має індивідуальний груповий (класний) підхід до засвоєння тем, а також специфіка формування екскурсійно-пізнавальної роботи в позашкільний час.

Також важливо враховувати сучасні вимоги географічної освіти і практичного застосування знань, набутих в основній школі, з метою їх використання в подальшому у житті, зокрема в екологічному, економічному, ресурсному, природоохоронному та інших аспектах.

Література