Шкільний підручник з природознавства як засіб інтеграції знань та формування дослідницьких умінь старшокласників

Постановка проблеми. Підручник з природознавства має виступати дієвим засобом інтегрованого навчання учнів старшої школи, що сприятиме формуванню природничо-наукової та дослідницької компетентності учнів.

Традиційне формулювання загальних цілей підручника -- дати нові знання учневі упродовж певного періоду навчання -- не повною мірою охоплює вимоги державних освітніх стандартів. У нових умовах сучасний підручник з природознавства має дати відповідь на запитання: якими знаннями, уміннями, навичками та компетентностями оволодіє учень, використовуючи його змістове наповнення.

Про кінцевий результат роботи з якісним підручником з природознавства буде свідчити рівень здобутих знань, сформованих умінь, навичок, а також розвиток особистісних якостей, які визнаються провідними як у минулому, так і в умовах оновленої стандартизованої освіти. З огляду на це різниця полягає у виборі шляхів, методів, умов, за яких формуються навчальні якості, ціннісні орієнтири, науково-дослідницькі уміння і компетентності, що переростають у досвід учня.

Ці завдання мають бути вирішені шляхом застосування інтегрованого та творчого підходів, дослідницьких прийомів і методів навчання у викладанні природознавства в старшій школі, адже це той шкільний курс, у якому існують реальні можливості залучити учнів до проектної та науково-дослідної діяльності як на уроках, так і в позаурочний час. Дослідницька діяльність пов'язана з відкриттям для учнів нового знання, нових особистісних можливостей, що сприятимуть формуванню позитивної самооцінки дитини, породжуватимуть упевненість у собі та почуття задоволеності досягнутими успіхами, розвиватимуть їх творчі здібності та будуть створювати якісні передумови для підвищення зацікавленості дітей навчальним матеріалом, а також сприятимуть вихованню життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, виробленню вмінь інтегрувати і творчо використовувати здобуті знання. Такі уміння зараз є соціальною цінністю, і ні для кого не є секретом, що нині конкурентоспроможність людини на ринку праці багато в чому залежить від його здатності опановувати нові технології, адаптуватися до умов праці, що змінюються.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами створення якісного підручника з природознавства, який має інтегрувати навчальний матеріал та формувати всебічно розвинену особистість, займалися вітчизняні (С. Гончаренко, М. Головко, В. Ільченко, О. Ляшенко, А. Степанюк та ін.) і зарубіжні дослідники (І. Александрова, А. Пентін, В. Разумовський). Проте формування дослідницьких умінь старшокласників під час виконання проектів, поданих у підручнику з природознавства, не розглядалися, що і спонукало до розгляду цієї проблеми.

Мета статті -- розкрити роль підручника з природознавства в інтеграції знань та формуванні дослідницьких умінь старшокласників під час виконання проектів.

Відповідно до мети поставлено завдання -- теоретично обґрунтувати значення методу проектів у формуванні дослідницьких умінь учнів старшої школи у процесі інтеграції знань предметів природничого циклу.

Виклад основного матеріалу. Розвиваючись, кожна наука не лише поглиблює свої знання про природу, але і розширює межі своїх досліджень. Тому постає необхідність у розкритті ролі інтеграції предметів природничого циклу для отримання цілісних знань про природу, їх розуміння та застосування при виконанні обраних проектів, для формування в свідомості учнів природничонаукової картини світу та образу природи [1, с. 9].

Сучасний шкільний підручник з природознавства має відповідати вимогам часу і виконувати багатовимірні функції, що означає не лише оволодіння знаннями, а й набуття навичок інтеграції, систематизації та самоконтролю, сприяння практичному використанню здобутих знань та формуванню дослідницьких умінь учнів.

Під час вивчення природознавства старшокласниками особливу увагу необхідно приділяти визначенню доцільних методів, форм і засобів навчання, які інтегрують знання з природничих предметів, а також формуванню в учнів цілісних знань про природу на основі загальних закономірностей природи, які мають бути втілені в методичному апараті підручника.

Зміст шкільного підручника з природознавства повинен містити достатню кількість варіативного матеріалу для проведення різних форм роботи: самостійної, групової та індивідуальної, що буде свідчити про його багатофункціональну роль. Функція самоосвіти покликана формувати бажання і вміння учнів самостійно здобувати знання, ліквідувати допущені прогалини, стимулювати мотивацію та потребу до самопізнання і саморозвитку, формування життєствердного образу світу, що визначає якість освіти. За методиками оцінювання, що склалися у світовій практиці, якість освіти постає не як сумарний вираз знань і вмінь з предметів навчального плану, а як інтегрований показник усіх етапів становлення особистості, що охоплює не лише результати навчально- виховного процесу в порівнянні з нормативами, завданнями у стандартах, а й життєвий і навчальний досвід учня, умови й характеристики процесу навчання та виховання [2, с. 137].

Експериментальною навчальною програмою з інтегрованого курсу “Природознавство” для 11 класу (автори: В. Р. Ільченко, К. Ж. Гуз, О. Г. Ільченко, О. С. Гринюк, А. Х. Ляшенко) передбачено реалізацію проектної діяльності в навчальному процесі. Після кожної теми автори наводять перелік тем проектів, які вчитель пропонує дітям для виконання. Наприклад, з біологічних модулів учням пропонуємо наступні проекти: 1) єдність живої природи на молекулярно-клітинному рівні організації життя; 2) проблеми життя людини на клітинному рівні організації живого; 3) ВІЛ-інфекція, її причини та наслідки; 4) взаємозв'язок між станом довкілля і здоров'ям людей; 5) вплив негативних змін у довкіллі на живі організми; 6) основні захворювання людини, викликані несприятливими чинниками навколишнього середовища; 7) дослідження стану екосистеми лісу, степу чи водойми; 8) заходи щодо збереження рідкісних тварин і рослин лісу, степу, водойми; 9) дослідження пристосування живих організмів (рослин і тварин) до умов існування; 10) дослідження еволюції живої природи; 11) дослідження змін природного довкілля вашої місцевості.

Проектна діяльність спрямована на здобуття учнями знань у тісному зв'язку з реальною життєвою практикою, формування в них науково-дослідницьких умінь та навичок завдяки системній організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

Нині метод проектів широко використовується в практиці навчання з метою розвитку в учнів пізнавальних навичок і творчих здібностей та оволодіння ними умінь роботи з комп'ютерними технічними засобами навчання для орієнтування в інформаційному просторі.

У підручнику з природознавства для старшої школи заплановано завдання, що спрямовані на інтеграцію природничих знань у процесі формування науково-дослідницьких умінь у школярів. З досвіду впровадження інтегрованих курсів можна стверджувати, що застосування проектної діяльності на уроках з природознавства є одним із ефективних науково-дослідницьких методів у навчальному процесі, що сприятиме формуванню в учнів інтересу до пізнавальної та творчої діяльності, творчого саморозвитку та самореалізації [4, с. 16], формуванню нових пізнавальних цінностей, умінь, навичок і дослідницької позиції в сприйнятті та розумінні природи, її закономірностей та оволодіння природничонауковою компетентністю, що охоплює:

а)засвоєння, інтегрування природничонаукових знань на основі загальних закономірностей природи та їх використання у розв'язанні нових пізнавальних завдань;

б)розвиток відповідальності за стан довкілля, здатність співвідносити власну поведінку у навколишньому середовищі із мораллю та нормами права в суспільстві;

в)вміння користуватися методами наукового пізнання з метою вивчення об'єктів, процесів та явищ природи;

г)здатність бачити, розуміти, пізнавати, спостерігати та досліджувати явища та об'єкти природи, закономірності функціонування та розвитку живих організмів;

ґ) уміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати природні явища та об'єкти;

д)вміння застосовувати загальні закономірності природи до пояснення явищ і об'єктів.

Навчальне проектування орієнтоване, насамперед, на самостійну діяльність учнів -- індивідуальну, парну або групову, яку учні виконують упродовж визначеного часу.

Технологія проектування передбачає розв'язання учнем або групою учнів певної проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з другого -- інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, творчості [3, с. 64].

Проектна діяльність реально демонструє широкі можливості співробітництва, у ході якого учні ставлять мету, визначають оптимальні засоби її досягнення, складають план виконання проекту, розподіляють завдання і обов'язки, пропонують форми проведення презентацій власних проектів (форма звіт, відео- презентація, круглий стіл, прес-конференція); виявляють власну компетентність.

Виконання проектів учнями старшої школи під час вивчення інтегрованого курсу “Природознавство” забезпечує можливість найбільш повно пізнати явища й об'єкти природи, що виявляється досить ефективним у навчанні.

Таким чином, суть проектно-пошукової діяльності -- стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачають розв'язання однієї або низки проблем, показати практичне застосування надбаних знань.

Наприклад, під час виконання проекту “Вплив негативних змін у довкіллі на живі організми” учням 11 класу необхідно самостійно дати відповіді на наступні запитання:

1. Який екологічний стан досліджуваної території?

2. Які види забруднень спостерігаються на даній території та як вони впливають на живі організми?

3. Чи є небезпечні забруднювачі довкілля?

4. Які джерела антропогенного забруднення?

5. Яка забрудненість окремих компонентів навколишнього середовища (ґрунтів, атмосфери, вод)?

6. Який вплив хімічних речовин на стан довкілля та на живі організми?

7. Запропонуйте заходи щодо подолання проблемної ситуації щодо утилізації побутових відходів та залишків хімічного складу.

8. Запропонуйте заходи щодо організації громадськості до участі у впорядкуванні чистоти тієї місцевості, яка досліджується.

Досвід засвідчує, що проект, як досить новий вид науково- дослідної діяльності, спонукає учнів виявляти інтелектуальні здібності, моральні та комунікабельні якості, демонструє рівень оволодіння природничими знаннями й загально-навчальними вміннями. У процесі здійснення проекту учні засвоюють нові знання, практичні вміння, інтегрують навчальну інформацію суміжних дисциплін, шукають більш ефективні шляхи розв'язання завдань, поставлених у проекті.

Шкільний підручник з природознавства для учнів старшої школи, як найважливіший засіб навчання, має широкий діапазон міжпредметних зв'язків і можливостей їх практичного застосування та покликаний допомагати школярам не лише у засвоєнні знань та володінні інформацією, а й у вдосконаленні їх дослідницьких умінь і формуванні нових пізнавальних цінностей, що є основою інтелектуального росту дитини та формування її творчої особистості.

Отже, поряд з удосконаленням навчально-виховного процесу, що здійснюється шляхом використання інноваційних технологій, вчителеві необхідно уміло використовувати весь арсенал функціонального призначення шкільного підручника з природознавства, забезпечуючи умови для найповнішої реалізації всіх його можливостей.

шкільний підручник природознавство дослідницький

Література

1. Активні форми та методи навчання біології: навч. посіб. / уклад. К. М. Задорожний. - Х.: Основа, 2008. - 123 с. - (Бібліотека журналу “Біологія” ; вип. 12(72)).

2. Гуз К. Ж. Теоретичні та методичні основи формування в учнів цілісності знань про природу / К. Ж. Гуз. - Полтава: Довкілля-К., 2004. - 472 с.

3. Дослідницька робота школярів з біології: навч.-метод. посіб. / за заг. ред. к. б. н. С. М. Панченко, Л. В. Тихенко. - Суми: Університет, 2008. - С. 61-67.

4. Задорожний К. М. Дослідницька та проектна діяльність під час вивчення біології / К. М. Задорожний. - Харків: Видавнича група “Основа”, 2008. - 143 с.

Размещено на Allbest.ru