Функціонування академічних і дослідницьких мереж як приклади консолідації науковців України та діаспори

Віра Троян, Наталія Таран

Авторками розглянуто роль співробітництва з науковою діаспорою як чинника консолідації високофахового українства. Проаналізовано діяльність Української Академічної Міжнародної Мережі та наведено приклади кращих практик наукової співпраці. Наголошено на важливості залучення інтелектуального потенціалу наукової діаспори до процесів реформування і розвитку освіти та науки в Україні.

Keywords: scientific diaspora, The Ukrainian Academic International Network, research cooperation, Ukrainian's consolidation

науковий діаспора консолідація освіта

Використання потенціалу наукової діаспори є одним із сучасних підходів до модернізації та інтегрування в світовий науковий простір наукових систем багатьох країн, зокрема і посттоталітарних, у яких трансформація суспільного ладу супроводжується зниженням фінансування науки, скороченням науково-технічної галузі та виїздом перспективних молодих вчених в дослідницькі центри багатших країн. Такі негативні тенденції впродовж багатьох років притаманні українській науці, що засвідчено низкою досліджень, в яких брала участь і наша організація [1]. За статистичними даними, впродовж останніх 25 років кількість науково- дослідних організацій скоротилася з 1344 до 978, а кількість науковців - з 313079 до 63864 осіб, окрім того, різко впала популярність наукової кар'єри [2]. Водночас за ці роки в закордонних дослідницьких центрах зміцніла, утвердилася і активно переймається проблемами науково-освітньої галузі в Україні наша наукова діаспора, що, наприклад, проявилося у протесті понад 140 вчених, які працюють в університетах і промислових компаніях Західної Європи, Канади і США, проти інтеграції захоплених українських інституцій в російську наукову систему [3].

Важливим механізмом залучення вчених діаспори до наукових досліджень у власних країнах у наш час є формування академічних та дослідницьких мереж, що стало можливим завдяки інтенсивному розвитку інформаційних технологій. Зазначимо, що нами раніше узагальнено світовий досвід співробітництва з науковою діаспорою і створено одну з перших контактних інформаційних мереж [1], однак в той час ми не змогли добитися підтримки державних структур для забезпечення її ефективного використання і розвитку. Зараз ситуація, нарешті, кардинально змінилася, оскільки на порядку денному роботи уряду постала нагальна необхідність реформування освітньої та наукової галузей. Очевидно, що для успішності цього процесу важливого, а в плані експериментальних наук - і вирішального значення набуває розширення контактів з нашими вченими, що працюють за кордоном. Свідченням того, що теперішня українська влада розуміє таку необхідність, є планування Міністерством освіти та науки проведення Конгресу української наукової діаспори в травні 2018 р, у дні святкування 100- річчя Національної Академії наук України. Сподіваємося, що це сприятиме налагодженню нових зв'язків між ученими і їх ефективному співробітництву. Водночас у плані організації такого форуму важливо оглянути активність окремих контактів та мереж, які вже напрацьовані на теперішній час, що і є метою даної статті.

Насамперед привертає увагу функціонування Української Академічної Міжнародної Мережі (The UKRAINE Network) та Німецько-українського Академічного Товариства, створених на початку 2016 р за ініціативи науковців українського походження, що живуть і працюють у Німеччині [14]. Аналіз діяльності Мережі за минулий період свідчить про її досить потужний організаційний потенціал, зокрема в плані роботи з науковою молоддю, яка ведеться переважно за двома напрямками. Перший із них - це літні школи, семінари, конференції, панельні дискусії та лекції вчених Німеччини і України. Тематика цих заходів стосується комп'ютерних, правничих наук, біомедицини, мікробіології, біотехнології, економіки, обговорення перспектив для молоді в освіті та науці, правил написання заявок на гранти та низки інших тем. Кількість учасників, які беруть участь у заходах, різна - від понад десяти до понад ста, інформація про їх перебіг регулярно і детально висвітлюється у Вісниках Мережі (The UKRAINE Network Newsletter [14]), тому тут ми опишемо лише деякі з них.

Зокрема, прикладом широкого освітнього і наукового заходу можна вважати школу з імунотерапії пухлин, проведену професором Віктором Уманським у Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця в м. Києві в партнерстві зі стипендіальною програмою «Завтра.иА» [10, №6, с.7]. Мета школи - сприяти підвищенню теоретичних і практичних знань українських медиків - як студентів, так і лікарів. Окрім того, один із студентів отримав можливість стажування у Німецькому Центрі досліджень раку.

Цікавою також була Міжнародна конференція в Ессені на тему «Друзі чи вороги трансформації? Економічна еліта України в історичній та порівняльній перспективах», яка відбулася під керівництвом професора Матіаса Еппле та наших молодих вчених Оксани Гус і Олександри Криштапович. Доповіді стосувалися аналізу бізнесової активності в Україні, моральної ідентичності бізнес-магнатів, олігархату, економічного співробітництва з ЄС [11, с.2]. У рамках проекту Програми Академічних обмінів Німеччини «Діалог Схід-Захід 2017» у Київському національному університеті імені Шевченка за співпраці з університетом імені Генріха Гайне міста Дюссельдорф відбувся тижневий курс навчання для студентів-правників Києва, Одеси, Львова та Запоріжжя [11, с.7]. Мережа активно популяризує і заходи у сфері гуманітарних наук, наприклад, міжнародні літні школи “Viadrinicum“, де розглядають питання історії, культури, політики країн Східного партнерства, чи школи «Українська мова та українознавство», тематика якої спрямована на розвиток і поширення української мови. Активні заходи з цього питання проводить д-р Олеся Лазаренко, як, наприклад, організація лекції для співробітників Посольства України на тему « Українська мова в Німеччині: від суботніх шкіл до університетських студій. Історія, розвиток, сучасний стан» [10]. В межах року української мови в Німеччині заплановано проведення семінару «Українська мова як іноземна»

Прикладом невеликого за кількістю учасників, але надзвичайно важливого для молодих українських науковців заходу, була Перша німецько-українська літня школа з академічного підприємництва в галузі наук про життя, де розглянуто питання трансферу технологій і комерціалізації наукових результатів [12, с.12]. У травні 2017 р в Одесі відбулася конференція випускників Програми Німецького бізнесу для України, яка фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини і реалізується Комітетом з економічних відносин у Східній Європі та Українською торгово- промисловою палатою [7].

Другий напрямок активної роботи Мережі - щорічні конкурси аспірантів, які або виконують наукові дослідження в закордонних університетах, або тематика дисертаційних робіт яких пов'язана з Україною. Вражає різноманітність досліджень молодих авторів. Так, цьогорічні фіналісти лучанин Олександр Ягенський (перше місце) і львів'янка Наталія Корній (третє місце) виконали роботи в галузі молекулярної біології та біомедицини, одеситка Марина Рабінович - в галузі юриспруденції, німецький аспірант Мартин Роде досліджував діяльність Наукового Товариства імені Тараса Шевченка з відвіданням архівів Львова, Тернополя, Чернівців, Києва; наукова робота киянина Богдана

Токарського (друге місце) з Кембриджського університету має тему «Поезія становлення: дослідження особистості у палімпсестах Василя Стуса», а дисертація іншого киянина, Івана Воротягіна, стосувалася статичних та динамічних властивостей феродинамічних плівок, тобто перебуває на стику фізико-технічних проблем [12, с.2]. Усім фіналістам було вручено видану в Україні і перекладену на англійську мову із залученням діаспори книгу «Нехай не гасне світ науки!» (вислів П.Куліша) авторства фізика Василя Шендеровського, у якій зібрано інформацію про вчених-українців, що зробили значний внесок у розвиток світової науки. Оплату дорожніх витрат фіналістів забезпечила фірма Global Business Management університету Аусбурґа, а грошові премії переможцям, як і на торішньому конкурсі, надала біотехнологічна компанія Nomad Bioscience GmbH, очолювана членом Товариства професором Юрієм Глебою. До підтримки конкурсу долучилося також Посольство України в Німеччині.

Робота Мережі розширюється, про що свідчить анонсований на початок грудня 2017 р Німецько- український Форум молодих дослідників, який складатиметься з двох етапів - відвідання делегації вчених університетів і науково-дослідних інститутів Києва, Харкова і Львова та поїздка відібраної групи дослідників, зацікавлених у співробітництві з вченими Німеччини, до Берліна з організацією тренінгів по написанню грантів та ознайомленню з можливими партнерськими дослідницькими центрами [12]. Треба відзначити, що організація наукових поїздок буде вже другим подібним заходом, оскільки у травні 2017 р делегація наших вчених, що працюють у Німеччині, Великобританії та США, приїжджала до Києва з науковим візитом. Було проведено дві зустрічі: перша із них - це міні- симпозіум під назвою « Дослідження, технологічні розробки та реформи в Україні: якою може бути спільна основа для майбутнього співробітництва» [6] за підтримки Інституту математики НАНУ і Ради молодих вчених, а друга - семінар «Наука об'єднує: посилення взаємодії між дослідниками України та науковою діаспорою », організований НАНУ і підтриманий проектом «Мережа науково-технічного співробітництва між країнами Східного партнерства - EaP PLUS» Програми Горизонт 2020 [13]. Програма зустрічей включала наукові доповіді як приїжджих, так і українських учених, презентації окремих дослідницьких установ та проектів, дискусії щодо можливостей подальшого співробітництва тощо.

Підтримуються і розвиваються двосторонні наукові зв'язки. Так, з 2007 р. працює Проект французько-українського співробітництва в галузі ядерної фізики, за цей час проведено 6 семінарів та симпозіумів для вчених у Франції та Україні [5]. Посилюється наукове співробітництво з вченими Канади: українсько-канадська дослідницька мережа оголосила про запрошення на 12-тижневе стажування у літній період в університетах Канади студентів з України [12, с.7].

Важливе значення для України має міжнародне співробітництво в аграрній галузі, яке впродовж багатьох років відбувається в межах грантів Фонду цивільних досліджень та розвитку США, зокрема зараз такі проекти виконують науковці Київського, Львівського та окремих американських університетів, де працюють вчені з України. На наступні три роки Інститутом розвитку сільського господарства країн перехідного періоду (м. Галле, Німеччина) заплановано створення Міжнародного центру компетенції з великомасштабного сільського господарства [9]. У цьому проекті задіяно 10 країн, у тому числі дві українські організації, керівник проекту - д-р Тарас Гагалюк. Формуються Мережі випускників та Товариства прихильників окремих університетів чи навчальних закладів, метою яких є підтримка розвитку української освіти. Зокрема, про початок своєї діяльності оголосила швейцарська неприбуткова організація «Фонд Випускників України» [4].

Наші закордонні науковці продовжують активно відгукуватися на події, що відбуваються в Україні. Недавно Українська Медична Асоціація Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії заявила про підтримку запроваджуваної у нас реформи охорони здоров'я, до якої приєдналися Організація українських жінок та Українська скаутська організація у Великобританії, а також Лондонський Євромайдан [8].

Ще один важливий напрямок діяльності нашої наукової діаспори - розповсюдження інформації про здобутки і нагороди українських вчених, відзначення ювілейних дат видатних науковців, оголошення про конференції, конкурси, грантові пропозиції, наукові новини з України, варіанти можливостей для співпраці та презентації результатів наявного співробітництва між університетами чи науковими закладами. Все це широко представлено в цитованому вище Віснику Української Академічної Міжнародної Мережі, випуски котрого можна переглянути на її сторінці в інтернеті [14]. Наведений перелік кращих практик наукового співробітництва, ініційованих нашою науковою діаспорою, свідчить про її бажання і можливості зробити свій внесок у розвиток науки та освіти в Україні і сприяти включенню їх в європейське та світове дослідницьке поле. Враховуючи теперішню складну фінансову ситуацію в країні, цей внесок може бути потужним визначальним стимулом для забезпечення подальшого реформування і розвитку економічного та інтелектуального середовищ держави. Функціонування створених науковцями академічних мереж об'єднує вчених в Україні та поза її межами і є прикладом консолідації високофахового українства загалом.

Література

1. Вавілова І., Ісакова Н., Олійник М. та ін. Наукова еміграція в Україні упродовж 1991-2000 рр. порівняльний та соціологічний аспекти // Інформаційний бюлетень Українського Міжнародного комітету з питань науки та культури при Національній Академії наук України. - 2002. -№14. - С.19-52.

2. Жабін С, Казьміна О. Молоді науковці: соціальний стан та умови праці в Національній Академії наук України // С.Жабін, О.Казьміна. - [Електронний ресурс], Режим доступу: commons.com. ua/uk/molodi-naukovci-ukrayini/

3. Таран Н., Троян В. Українська наукова діаспора: нові виклики // Українознавчий альманах. - 2016.- В.19.- С.90-93.

4. http://alumnifund.org/en

5. .. https://dt.ua/SCIENCE/vektor-visokih-energiy- _.html

6. https://sites.google.com/site/minisymposium14ma y2017/home

7. https://www.alumniportal- deutschland.org/.../alumni-konfer..

8. . https://www.facebook.com/roman.cregg

9. https://www.iamo.de/en/press/press- releases/article/international-competence-center-on- large-scale-agriculture-to-be-established-at-iamo/

10. The UKRAINE Network Newsletter. - 2016. - N 1 - C.7

11. . Там же. - 2017. - N 9/10/- C.2; С.7

12. Там же. - 2017. - N 11 - C.7; С.12

13. www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View .aspx?MessageID=3139

14. www.ukrainet.eu

1. VavNova I., Isakova N., Olijnik M., Naukova em^rac^a v ukraim uprodovzh 1991-2000 rr. ponvnyalnij ta sodo^^l'iny aspekti [Scientific emigration in Ukraine during 1991-2000 comparative and sociological aspects]. Informacynij byuleten ukramskogo irnzhnarodnogo komrtetu z pitan nauki ta kulturi pri nadonalmj akademn nauk ukrami. - 2002. - №14. - P.19-52. (in Ukrainian).

2. Zhabm s, Kazmma o., Molodі naukovd: sodalnij stan ta umovi prad v nadonalny akademn nauk ukrami [Young Scientists: Social Status and Working Conditions at the National Academy of Sciences of Ukraine]. Article. Retrieved from URL (in Ukrainian).

3. Taran N., Troyan V., Ukramska naukova dmspora: novі vikliki [Ukrainian Science Diaspora: New Challenges]. Ukramoznavchij almanax. - 2016.- v.19.- p. 90-93. (in Ukrainian).

4. http://alumnifund.org/en

5. https://dt.ua/SCIENCE/vektor-visokih-energiy- _.html

6. https://www.alumniportal- deutschland.org/.../alumni-konfer..

7. https://www.facebook.com/roman.cregg

8. https://www.iamo.de/en/press/press- releases/article/international-competence-center-on- large-scale-agriculture-to-be-established-at-iamo/

9. https://www.iamo.de/en/press/press- releases/article/international-competence-center-on- large-scale-agriculture-to-be-established-at-iamo/

10. The UKRAINE Network Newsletter. - 2016. - N 1 - P.7

11. The same . - 2017. - N 9/10/- P.2; P.7.

12. The same . - 2017. - N 9/10/- P.7; P.12.

13. www.nas.gov.ua/UA/Messages/news/Pages/View .aspx?MessageID=3139www.ukrainet.eu

Размещено на Allbest.ru