Місце та роль наукових досліджень у забезпеченні освітньої діяльності вищого військового навчального закладу технічного профілю підготовки

Наявність новітніх зразків озброєння та військової техніки значною мірою забезпечує перевагу в сучасній війні. Проте недостатньо мати досконалішу техніку, необхідно навчити особовий склад обслуги (розрахунку, екіпажу) ефективно використовувати її можливості. А це вимагає формувати зміст навчання курсантів (слухачів, ад'юнктів, докторантів) з урахуванням нових досягнень науки й техніки, що неможливо без участі НПП у наукових дослідженнях щодо розроблення нових зразків озброєння та військової техніки. Особливо важлива участь у таких дослідженнях НПП ВВНЗ технічного профілю підготовки.

Будь-який поважаючий себе сучасний педагог прямо чи побіжно, безпосередньо чи опосередковано, так чи інакше бере участь в експериментах, або підготовлених ним самим, або організованих вищим навчальним закладом чи зовнішнім замовником. Об'єктом експериментальної діяльності завжди в кінцевому підсумку є здобувані вищої освіти. Ось чому знання та уміння організувати і провести експеримент набувають особливого значення й вимагають від науково-педагогічного працівника величезної відповідальності та бездоганної компетентності й професіоналізму. Влучно про це свого часу сказав А. Дістервег: «Без прагнення до наукової роботи учитель… потрапляє до влади трьох демонів: механістичності, рутинності, банальності. Він дерев'яніє, кам'яніє, опускається».

Кожен викладач має бути експериментатором і дослідником, тільки тоді його праця стане творчою й ефективною. Творити, шукати, експериментувати, постійно оновлювати зміст і методи роботи з формування особистості здобувана вищої освіти (курсанта, слухача, ад'юнкта, докторанта) є тепер не лише правом, але й обов'язком учителів та викладачів, що офіційно закріплено в Законі України «Про освіту».

Таким чином, у нинішніх умовах повноцінна освіта без розвитку науки у ВВНЗ неможлива. Проте погляди на те, якою саме вона має бути, суттєво відрізняються. Один із варіантів організації науки у ВНЗ полягає в тому, щоб закрити в Україні більшість наукових тематик «не світового рівня» і зосередитися на підтримці двох-трьох справді «проривних» напрямів. Такий крок означав би катастрофічне зниження професійного рівня викладачів у ВВНЗ, а відтак - рівня їх випускників. Адже саме заняття наукою (нехай і не найвищого світового, але принаймні відповідного фахового рівня) тримає доцентів і професорів в «інтелектуальному тонусі» [5].

Звичайно, що цього замало. Необхідно на підставі аналізу проблем організації наукових досліджень в інтересах системи військової освіти взагалі та функціонування й розвитку ВВНЗ зокрема запропонувати перспективну модель організації проведення наукових досліджень.

Основними недоліками існуючої системи організації наукових досліджень під час їх замовлення, на наш погляд, є такі, як:

- кафедри відіграють пасивно-допоміжну (щодо наукових підрозділів ВВНЗ) роль у процесі замовлення НДР;

- не визначено, який відсоток наукового потенціалу ВВНЗ його начальник має право використати для проведення наукових досліджень в інтересах забезпечення функціонування та розвитку закладу (фактично це відбувається за остаточним принципом);

- не визначено роль і повноваження науково-організаційних підрозділів ВВНЗ у процесі замовлення НДР. У багатьох випадках ці підрозділи виконують завдання лише щодо узагальнення поданих пропозицій, їх погодження із Воєнно-науковим управлінням (ВНУ) Генерального штабу (ГІН) ЗС України;

- заявки (тематичні картки) на виконання НДР ВВНЗ мають в обов'язковому порядку погоджуватися із ВНУ ГІН ЗС України [7], для якого питання удосконалення військової освіти, розвитку ВВНЗ не є профільними та пріоритетними.

Як один із наслідків існування перерахованих недоліків замовлення НДР - наукові дослідження, що виконуються в наукових підрозділах та кафедрах, не мають прямого відношення до освітнього процесу ВВНЗ.

Проблемними питаннями організації виконання наукових досліджень для забезпечення функціонування та розвитку ВВНЗ залишаються такі:

- забезпечення мотивації включення наукових працівників наукових підрозділів ВВНЗ в освітню діяльність, без чого неможливе знання проблематики наукових досліджень в інтересах закладу. їх залучення до проведення навчальних занять нормативно не врегульовано, керівниками наукових підрозділів не враховується під час визначення рейтингу наукових працівників, відсутні механізми фінансового заохочення при над нормованому навантаженні наукових працівників;

- низька активність науково-педагогічних працівників (НПП) кафедр у виконанні НДР. Багато НПП вважають наукову роботу другорядним елементом своєї діяльності й налаштовані на «ретрансляцію» знань за «стандартною» методикою викладання. Формуванню такої точки зору «сприяє» перевищення визначеного в [7] обсягу навчального навантаження НПП.

На наш погляд, основними причинами існуючих недоліків в організації наукових досліджень для забезпечення освітньої діяльності ВВНЗ є:

- відсутність ефективних механізмів замовлення (у тому числі фінансування) тематики наукових досліджень в інтересах забезпечення функціонування та розвитку ВВНЗ, формування тимчасових творчих колективів, реалізації результатів досліджень у ВВНЗ;

- недосконала нормативно-правова база, що регламентує організацію наукового забезпечення функціонування та розвитку ВВНЗ.

Зазначене вище зумовлює потребу у формуванні моделі організації наукового забезпечення освітньої діяльності ВВНЗ, що б дала змогу спрямовувати наукові дослідження на вирішення проблем функціонування та розвитку ВВНЗ ЗС України.

У перспективній моделі організації наукового забезпечення освітньої діяльності ВВНЗ доцільно розглядати структурні елементи (суб'єкти наукового забезпечення, структурні підрозділи, у які вони адміністративно об'єднуються, керівники ВВНЗ), їх завдання та порядок взаємодії під час замовлення, виконання, приймання наукових досліджень та реалізації наукових результатів.

Суб'єктами наукового забезпечення освітньої діяльності ВВНЗ можуть бути: наукові, науково-педагогічні працівники, здобувані вищої освіти (курсанти, слухачі, ад'юнкти, докторанти), інші працівники вищих навчальних закладів, а також працівники підприємств, які спільно з вищими навчальними закладами проводять наукову, науково-технічну й інноваційну діяльність.

Серед структурних підрозділів, у яких адміністративно об'єднані суб'єкти наукового забезпечення ВВНЗ, доцільно розрізняти підрозділи - виконавці наукових досліджень (кафедра, науково-дослідна лабораторія, науково-дослідний відділ) та підрозділи - управління науковими дослідженнями (науково-організаційний відділ (відділення), управління, науково-методичний центр тощо).

Основним структурним підрозділом ВВНЗ у перспективній моделі організації наукових досліджень для забезпечення функціонування та розвитку ВВНЗ ЗС України технічного профілю має бути кафедра. Згідно із Законом України «Про винту освіту» [7], кафедра є базовим структурним підрозділом вищого навчального закладу, що проводить освітню, методичну та/або наукову діяльність за певною спеціальністю (спеціалізацією) чи міжгалузевою групою спеціальностей, до складу якої входить не менше п'яти науково-педагогічних працівників, зокрема три з них із науковим ступенем або вченим (почесним) званням.

Кафедра має відігравати провідну роль у процесі формування замовлення на наукову (науково-технічну) продукцію в інтересах ВВНЗ, оскільки саме вона є основним підрозділом, що відповідає за якість підготовки військових фахівців для ЗС України. З досвіду кафедри щодо організації навчального процесу та забезпечення якості освітньої діяльності визначають проблеми, що так чи інакше ускладнюють його організацію і проведення (систему науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей), і потребують наукових досліджень з метою знаходження раціональних шляхів їх вирішення на вузівському або державному рівнях.

На науково-організаційний підрозділ доцільно покласти завдання щодо перевірки якості замовлення (відпрацювання виконавцями заявок а замовниками тематичних карток на НДР, проектів ТЗ (ТТЗ)), організації (формування тимчасових творчих колективів (ТТК), робочих програм виконання НДР, перевірки попереднього розрахунку працевитрат на проведення НДР та наявного часового ресурсу членів ТТК на проведення наукових досліджень), контролю за своєчасністю проведення наукових досліджень згідно з річним планом ННТД ВВНЗ, відповідності звітів про НДР завданням, поставленим у ТЗ (ТТЗ), правильності їх оформлення та впровадження наукових результатів НДР, що виконувалися для забезпечення освітньої діяльності ВВНЗ.

Керівник вищого навчального закладу має відповідати за координацію діяльності суб'єктів наукового забезпечення, фінансування наукових досліджень та впровадження їх результатів в освітню діяльність ВВНЗ, що йому підпорядковується.

В основу організації взаємодії суб'єктів наукових досліджень, структурних підрозділів, у які вони об'єднані, та керівників ВВНЗ пропонуємо покласти такий порядок замовлення, виконання наукових досліджень для забезпечення функціонування й розвитку ВВНЗ.

- у середовищі кафедри визначаються теми наукових досліджень, які в найближчій перспективі дадуть найкращий ефект для вирішення об'єктивних проблем підготовки військових фахівців. На підставі цього прогнозу розробляється проект заявки на виконання НДР, що затверджується на засіданні кафедри та подається до науково-організаційного підрозділу ВВНЗ;

- науково-організаційний підрозділ узагальнює подані кафедрами заявки на проведення НДР і тематичні картки на НДР, подані замовниками наукових досліджень, перевіряє їх відповідність Стратегії (концепції) розвитку ВВНЗ та можливостям наукового потенціалу закладу щодо їх виконання, правильність оформлення і відсутність дублювання (недопущення випадків повторів) тематики досліджень. Лише після перевірки зазначених документів начальником науково-організаційного підрозділу вони мають подаватися на погодження заступнику начальника ВВНЗ з навчальної та наукової (наукової) роботи а далі - на затвердження начальнику ВВНЗ;

- у подальшому ТК на НДР, спрямовані на забезпечення функціонування й розвитку ВВНЗ ЗС України, погоджуються начальником ВВНЗ з Департаментом військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики МО України (на який покладено завдання щодо визначення перспектив розвитку військової освіти та науки, ННТД у військовій сфері, їх поступове наближення до стандартів держав - членів НАТО [10]) та ВНУ ГІН ЗС України.

При цьому відповідальність за своєчасність завершення досліджень, якість та обґрунтованість отриманих результатів несуть науковий керівник та відповідальний виконавець роботи, як це й передбачено [9].

Організація наукового забезпечення освітньої діяльності ВВНЗ відповідно до запропонованої моделі дасть змогу:

- підвищувати наукову кваліфікацію науково-педагогічних працівників кафедр;

- покращувати методичне забезпечення як освітньої діяльності ВВНЗ в цілому, так освітнього процесу кафедри зокрема;

- удосконалювати науково-дослідницьку частину навчально-

матеріальної бази кафедр та наукових підрозділів ВВНЗ;

- зосереджувати основні зусилля наукових і науково-педагогічних працівників ВВНЗ на проведенні наукових досліджень щодо вирішення актуальних для освітньої діяльності ВВНЗ проблем.

Наразі керівними документами не визначено запропоновану модель організації виконання НДР в інтересах освітньої діяльності ВВНЗ ЗС України.

Перспективою подальших досліджень є розроблення механізмів організації проведення наукових досліджень (визначення практичної проблеми та замовлення, організації виконання, упровадження наукових результатів) для забезпечення функціонування й розвитку системи військової освіти України взагалі та освітньої діяльності ВВНЗ технічного профілю зокрема.