Формування духовно-моральних цінностей студентів на заняттях фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Культурні та моральні цінності являють собою головні мотиви життєдіяльності кожної людини та забезпечують інтеграцію людей, а найважливішою умовою сталого суспільства є наявність, збереження та розвиток системи культурних та духовних цінностей.

Бурхливий розвиток в політичному, економічному, технічному житті сучасної України призводить до змін в ідеалах, цінностях, вчинках людей. Пріоритети економічного благополуччя людини стали головними в останній час для українського суспільства, а саме молоді, тобто для багатьох головними пріоритетами у житті стають гроші та сенсом життя в споживанні їжі, одягу, прикрас, розваг та інше. Деморалізація української молоді сприяє присутності у неї таких аморальних якостей, як пасивність, байдужість, жорстокість, агресія. Через це в останні роки проблема духовно-морального виховання молоді все частіше привертає увагу філософів, педагогів, психологів.

Одним із можливих шляхів вирішення проблеми збагачення духовно-моральних цінностей молоді є використання засобів фізичної культури та спорту. На сьогодні фізична культура та спорт має великий потенціал для їх формування.

Через те що фізична культура ускладняється, але при цьому стає різноманітною та цікавішою збільшується активний інтерес до неї у більшій кількості молодих людей. А, значить, частка впливу фізичної культури та спорту на становлення особистих якостей та формування духовно-моральних цінностей людини може постійно зростати.

Проаналізувавши теоретичні дослідження та практику організації фізичної культури молоді дозволили виявити деякі суперечності між:

- прагненням українського суспільства у підвищенні рівня духовно-моральних цінностей молоді та відсутністю у вищих навчальних закладах необхідних педагогічних умов, які спонукають студентів до духовно-моральної досконалості;

- необхідністю включення в систему фізичного виховання студентів нових методів, засобів, змісту і застарілими стереотипами організації його у вищих навчальних закладах.

Таким чином, визначено, що проблема формування духовно моральних цінностей студентів на заняттях фізичного виховання потребує свого вирішення.

Дослідженнями сутності загальнолюдських цінностей, духовної культури особистості, її зв'язків з різними видами людської діяльності розробляли наступні науковці: М. Бахтін, М. Бердяєв, B. Соловйов, В. Розанов, Е. Жильсон, Е. Кассирер, Д. Тичин, X. Ортега-і-Гассет, П. Тейяр де Шарден, С. Франк та ін. Проблемою формування духовно-моральних цінностей у студентів займалися О. Олексюк, О. Семашко, Б. Нагорного, В. Яковенко, Д Чернилевського та інші. Теоретичним вивченням значущості формування духовно-морально цінностей особистості у ВНЗ здійснили Н. Асташова, І. Бех, Є. Бондаревська, М. Боришевський, В. Жуковський, І. Зязюн, М. Каган, М. Лещенко, О. Отич, А. Осіпцов, Г. Сагач, О. Рудницька, О. Сухомлинська, Г. Шевченко та ін.

Розгляд поняття «духовно-моральні цінності» не втрачало своєї актуальності у всі періоди історії та зараз має велике значення. Поняття «цінність» в науці тлумачиться як будь-яке матеріальне або ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, час, гроші, здоров'я тощо, заради якого вона живе. У філософії виокремлено певний розділ аксіологія.

В філософії аналіз категорії «цінність» дозволив визначити особливості її розуміння та формування в різні часи. Науковці епохи Просвітництва доводили, що лише на основі ціннісних орієнтацій справедливого суспільства можна формувати духовні потреби людини, і на їх основі індивідуальні духовно-моральні ціннісні судження. Німецькі філософи (Гегель, Кант, Фіхте, Шелінг) стверджували, що моральні, духовні цінності притаманні тільки душі (внутрішньому світу) людини. Велика кількість вчених-філософів (В. Соловйов, В. Вернадський, Д. Чижевський, К. Ясперс, М. Хайдеггер, Ж.П. Сартр, Ортега-і-Гассет та інші), визначали, що проблема духовного життя завжди пов'язана з особистістю.

С. Анісімов, В. Біблер, А. Лосєв та інші розглядали проблему цінностей у контексті цивілізаційних, історичних процесів, на основі яких виникають загальнолюдські цінності.

Науковці розглядають «моральність», як сукупність цінностей і норм, які орієнтують людей вчиняти відповідно до прийнятих у конкретному суспільстві уявлень про добро і зло. Таким чином, моральність є одним з найважливіших і суттєвих чинників суспільного життя, суспільного розвитку та історичного прогресу.

На основі аналізу філософських досліджень визначено поняття «духовно-моральні цінності», як внутрішні, світоглядні переконання, що визначають рівень розвитку культури та вихованості людини, які базуються на моральних нормах виокремлених у певних груп людей.

На формування цінностей особистості впливають усі сфери людського життя. Фізична культура має великий культурний потенціал і є невід'ємною частиною загальної культури. Результат особистісного осмислення та вироблення уявлень, відносин, переконань з фізичної досконалості являє собою фізичну культуру особистості. Фізична культура об'єднує структуру цінностей, самосвідомості, самопізнання та самоставлення. На цьому формується Я-концепція особистості, формується її розвиток, культурна поведінка діяльності в різних сферах життя. Через свою різноманітність фізична культура охоплює усі властивості, якості, орієнтації, особистості, які дозволяють їй бути гармонічною у культурі суспільства, вирішувати суперечності між природним та штучним, працею та відпочинком, духовним та фізичним. Досягаючи гармонії через фізичну культуру людина надає собі стійкість, надійність, впевненість, бере участь в суспільному житті та інше.

Виходячи з народного прислів'я «В здоровому тілі здоровий дух» стверджується, що фізична культура має велике духовне навантаження. Засновник сучасних Олімпійських ігор, П'єр де Кубертен стверджував, що найважливіше значення спорту, що спорт є «школою духовного благородства та моральної чистоти». В спорті поряд з фізичними якостями формуються й усі особистісні (сумлінність, чесність, гідність, дисциплінованість, витривалість, стійкість, командний дух, повага до суперника, сміливість та інші), а також характер, сила волі, совість. При цьому, кожен з видів спорту має своє особистості у вихованні спортсменів. Наприклад, заняття з плавання розвиває в людині працьовитість, рішучість, впевненість в собі, цілеспрямованість, дисциплінованість, повагу до суперників, витривалість, любов до водних видів спорту, невпинне прагнення до удосконалення та інше.

Таким чином, завдання формування духовно моральних цінностей на заняттях фізичного виховання повинно забезпечуватись у вищій школі. Процес формування духовно-моральних цінностей полягає у володінні студентами знаннями з теорії та практики фізичної культури та спорту, а саме методики виконання фізичних вправ, правил поведінки .на тренуваннях та змаганнях, правил виду спорту, техніки безпеки, вміння контролювати свій стан, надавати першу медичну допомогу, правил проведення змагань та спортивних свят, історії фізичної культури. Потім перетворення цих знань у переконання, основи поведінки.

Система формування духовно моральних цінностей включає наступні компоненти: студент, викладач, мета, завдання, зміст, методи, засоби, форми, результат.

За аналізом досліджень науковців-педагогів до методів виховання морально-духових цінностей належить загально відомі педагогічні методи; роз'яснення, бесіда, лекція, діалогове спілкування, метод прикладу, педагогічні вимоги, громадська думка, привчання, доручення, а також заохочення та покарання. Усі ці методи можливо широко використовувати на заняттях фізичного виховання. Основними засобами в системі є фізичні вправи. Формами є практичні заняття, змагання.

З метою практичної реалізації визначеної системи формування духовно-моральних цінностей, які забезпечать ефективне функціонування виховного процесу. Обґрунтуванню і впровадженню педагогічних умов присвячено багато праць з проблем вищої освіти проте педагогічні умови формування духовно-моральних цінностей на заняттях фізичного виховання не були предметом дослідження і потребують наукового розгляду.

Системний аналіз психолого-педагогічної, філософської, методичної та літератури дає можливість розглядати категорію «умови» як складову будь-якого процесу. Лексичне значення поняття «умови» обставини, де щось відбувається, робиться , твориться.

В педагогіці спеціальна визначають термін «педагогічні умови», як певну обставину, що впливає (позитивно або негативно) на формування педагогічної системи. Виходячи з цих визначень можна дійти висновку, що педагогічні умови як предмет педагогічного дослідження це спеціально організовані в педагогічному процесі обставини, які полягають у відокремлені пріоритетів серед компонентів педагогічної системи, важливих для об'єкта досліджень. Зокрема нашому дослідженню це чинники, що ефективно вплинуть на практичну організацію процесу формування духовно-моральних цінностей для студентів на заняттях фізичного виховання.

П. Підкасистий педагогічні умови поділяє на дві групи:

1. Внутрішні (індивідуальні) індивідуальні властивості студента (інтерес, мотивація, цінності, характер, досвід, фізичну підготовленість та інше).

2. Зовнішні державна політика, відносини викладача та студента та інше.

Для ефективної практичної реалізації процесу формування духовно-моральних цінностей у студентів на заняттях фізичного виховання було виокремлено декілька педагогічних умов;

Викладач особистим прикладом сприяє вихованню духовно-моральних цінностей.

На заняттях фізичного виховання викладач має включати до змісту компоненти, що сприяють формуванню мотивації та моральної свідомості.

Система формування духовно-моральних цінностей повинна включати різноманітні активні форми, інноваційні методи та засоби.

Організація заходів, які потребують застосування отриманих знань та вмінь.

Створення педагогічно комфортного виховного середовища.

Усі ці умови були впровадженні у навчально виховний процес на заняттях фізичного виховання НТУ «ХПІ».

Перша умова вплив особистості педагог на особистість студента. При цьому викладач дотримається позиції рівноправності по відношенню до студентів (взаємоповага). Для формування духовно-моральних цінностей найважливішим є поведінка викладача та його зовнішність. Власним прикладом він впливає на дотримання здорового способу життя, бажання займатись фізичними вправами, досягнення поставлених цілей особистістю та інше.

Перша умова вплив особистості педагог на особистість студента. При цьому викладач дотримається позиції рівноправності по відношенню до студентів (взаємоповага). Для формування духовно-моральних цінностей найважливішим є поведінка викладача та його зовнішність. Власним прикладом він впливає на дотримання здорового способу життя, бажання займатись фізичними вправами, досягнення поставлених цілей особистістю та інше.

Друга умова, на заняттях фізичного виховання поряд із метою фізичного вдосконалення ставиться завдання сформувати духовно-моральні цінності (повага до себе та інших, впевненість в собі, довіра, цілеспрямованість та інше). Для вирішення цих завдань необхідно надавати знання та формувати навички їх прояву, тобто поряд з практичними заняттями додаються теоретичні та широко використовуються змагальні вправи. Для того аби знання стали навичками були моральною свідомістю особистості, студенти повинні розуміти переваги дотримання цих знань та бажати їх виконувати. З цією метою на заняттях та після них студентів потрібно заохочувати (позитивне ставлення, довірливі стосунки, високе оцінювання, суспільна повага та інше) створювати внутрішню мотивацію у студентів.

Третя умова, аналіз практичної організації фізичного виховання у вищій школі показав, що великий відсоток (95%) викладачів використовують в навчальному процесі лише практичні заняття та традиційні фізичні вправи, з метою тільки розвитку фізичних якостей Для формування духовно-моральних цінностей у студентів необхідно впроваджувати нові активні форми діалогове спілкування, диспути, бесіди на морально-етичні теми, приводити приклади з життя відомих, успішних, морально вдосконалених спортсменів, висувати моральні педагогічні вимоги, привчати бути відповідальними, ввічливими, поважними до інших, широко використовувати заохочення (відзнаки, грамоти, статті, премії) та покарання(низька оцінка, негативна думка), проводити консультації та багато змагальних заходів. Також важливо постійно поповнювати арсенал фізичних вправ із різних видів спорту. Наприклад, найкраще для формування командного духу, поваги до інших, толерантності, справедливості, чесності застосувати командні види спорту.

Четверта умова, для застосування отриманих морально-духовних знань необхідно студента залучати у навчально-виховному процесі фізичного виховання, як помічника, викладача, інструктора з фізичного виховання, суддю, діючого спортсмена.

П'ята умова, створення педагогічно комфортного виховного середовища передбачає індивідуальний підхід до кожного студента, гуманне взаємовідношення між викладачем та студентом, членами спортивної команди.

Були визначені рівні та критерії сформованості духовно-моральних цінностей студентів: високий, середній, низький.

Під «високим рівнем» визначено такий рівень ставлення, розуміння та поведінки студента, коли знання глибокі, сформовані переконання вчинки свідомі, стійкі в будь-яких ситуаціях і відповідають прийнятим моральним нормам, виявляється воля, відповідальність, цілеспрямованість у подоланні труднощів, не потребує сторонньої допомоги в прийняті будь-яких рішень, відношення з іншими людьми доброзичливі.

Студенти «середнього рівня» мають поверхні знання, менш активні, особливо в ускладнених ситуаціях, відчувають острах перед самостійним прийняттям рішення.

У понятті «низький рівень» ми визначено такий рівень ставлення, розуміння та поведінки студента, коли знання не глибокі (поверхні), не сформовані переконання, вчинки спонтанні, студенти не активні, не відповідальні, проявляють байдужість, регулятори моральної поведінки у студента ще не сформовані.

Дослідження рівня сформованості духовноморальних цінностей студентів НТУ «ХПІ» включала комплекс методик, які доповнювали одна одну і бесіди. В їх число входила діагностична методика «Ціннісні Орієнтації» М. Рокича, методика діагностики «Ставлення до життєвих цінностей. В дослідженні приймали участь студенти НТУ «ХПІ» 200 студентів чотирьох курсів (1 курс 50, 2 50, 3 50, 4 50), усіх факультетів.

Серед основних цінностей студенти виділяють: здоров'я батьків, співчуття і допомогу іншим людям і мати добре серце. Для більшості студентів має велике значення незалежність суджень, самостійності при вирішенні завдань духовно-морального характеру.

Оцінюючи рівень сформованості духовноморальних цінностей у студентів різних курсів можна констатувати, що кількість студентів з високим рівнем сформованості духовно-моральних цінностей збільшується з кожним курсом, так на 1 курсі з високим рівнем сформованості духовно-моральних цінностей 15% студентів, 2 18%, 3 27%, 4 58%, з низьким рівнем на першому курсі 51% студентів, 2 38%, 3 -26%, 4 11 %,. Отримані результати визначають ефективність розроблених педагогічних умов.

Проведене дослідження не вичерпує всіх актуальних аспектів проблеми, яка була визначена. У перспективі необхідно звернути увагу на подальше вивчення питань щодо розробки методик виявлення досконалості сформованості особистості, використання фізичної культури в формуванні окремих особистісних якостей (відповідальності, самостійності та інших).

Висновки.

1. Проблема формування морально-духовних цінностей є актуальною в Україні.

2. Поняття «духовно-моральні цінність» тлумачиться як будь-яке ідеальне явище, яке має значення для людини чи суспільства, заради якого вона діє, витрачає сили, час, гроші, здоров'я тощо, заради якого вона живе.

3. Досягаючи гармонії через фізичну культуру людина надає собі стійкість, надійність, впевненість, бере участь в суспільному житті та інше.

4. Педагогічні умови формування духовноморальних цінностей на заняттях фізичного виховання це чинники, що ефективно вплинуть на практичну організацію процесу формування духовно-моральних цінностей для студентів на заняттях фізичного виховання.

5. Для ефективної практичної реалізації процесу формування духовно-моральних цінностей у студентів на заняттях фізичного виховання було виокремлено наступні педагогічні умови:

• Викладач особистим прикладом сприяє вихованню духовно-моральних цінностей.

• На заняттях фізичного виховання викладач має включати до змісту компоненти, що сприяють формуванню мотивації та моральної свідомості.

• Система формування духовно-моральних цінностей повинна включати різноманітні активні форми, інноваційні методи та засоби.

• Організація заходів, які потребують застосування отриманих знань та вмінь. Кожний студент проявляє себе в фізкультурно спортивні діяльності, як особистість.

• В процесі фізичного виховання необхідно створення педагогічно комфортного виховного середовища.

6. Визначено рівень сформованості духовно моральних цінностей студентів НТУ «ХПІ» Кількість студентів з високим рівнем сформованості духовно моральних цінностей збільшується з кожним курсом, так на 1 курсі з високим рівнем сформованості духовно-моральних цінностей 15% студентів, 2 18%, 3 27%, 4 58%, з низьким рівнем на першому курсі 51% студентів, 2 38%, 3 26%, 4 11 %.

Список літератури

моральний цінність педагогічний студент

1. Артамонова Е.И. Аксиологические детерминанты воспитания и профессионального образования / Е.И. Артамонова // Пути повышения качества воспитательной работы в образовательных учреждениях: материалы Международ. науч.практ. конф., 19-20 сентября 2008 г.

2. Асташова Н.А. Учитель: проблема выбора и формирование ценностей / Н.А. Асташова. М.: Воронеж, Изд-во НПО "МОДЭК", 2000. 271 с.

3. Бондаревская Е.В. Воспитание как возрождение Гражданина, Человека, Культуры и Нравственности: Исходные посылки поиска подхода к воспитанию / Е.В Бондаревская. Ростов-н/Д.: 1993. С.17-24.

4. Бондаревская Е.В. Ценностные основания личностно-ориентированного воспитания / Е.В. Бондаревская // Педагогика. 1995. № 4. С.46.

5. Долженко В.А. Культурологические основы педагогического знания / В.А. Долженко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: зб.наук. пр. / Гол. ред. Г.П. Шевченко. Вип. 1 (7). Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. унту ім. В. Даля, 2005. С. 28-44.

6. Зинченко В.П. Размышления о душе и ее воспитании / В.П. Зинченко // Вопросы философии. 2002. № 2. С. 119-136.

7. Зязюн І.А. Педагогіка добра: ідеали і реалії: наук.-метод. посіб. / І.А. Зязюн. К.: МАУП, 2000. 312 с.

8. Зязюн І.А. Краса педагогічної дії / І.А. Зязюн, Г.М. Сагач. К., 1997. 302 с.

9. Каган М.С. Философская теория ценностей / М.С. Каган. СПб.: ТОО ТК "Петрополис", 1997. 205 с.

10. Ніколайчук І.Ю. Духовно-фізичний розвиток особистості / І.Ю. Ніколайчук // Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ столітті: орієнтири та напрямки сучасної освіти. Луганськ: Альма-матер, 2005. С. 278-281.

11. Психологические тесты / Под.ред А.А. Карелина; в 2 Т. М.: ВЛАДОС, 2002. Т.1. С. 25.

Размещено на Allbest.ru