Методика проведення експериментальної роботи щодо сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників на основі дистанційних технологій навчання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 351.746:355.477

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

Методика проведення експериментальної роботи щодо сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників на основі дистанційних технологій навчання

Ігор Блощинський, кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

дистанційний навчання професійний курсант

Ключові слова: майбутній офіцер-прикордонник, результати формувального експерименту, професійна компетентність, технології дистанційного навчання.

Аннотация

Annotation

Keywords: future borderguard officer, formative experiment results, professional competence, distance learning technologies.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Відповідно до стандарту вищої освіти, галузі знань «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону», встановлено галузеві кваліфікаційні вимоги службової діяльності випускника вищого навчального закладу зі спеціальності «Безпека державного кордону» і державні вимоги до властивостей та якостей особи, яка здобула перший (бакалаврський) рівень відповідного фахового спрямування. Цей стандарт є складовою частиною галузевої компоненти вищої освіти державних стандартів вищої освіти, в якій узагальнюються вимоги з боку держави, Державної прикордонної служби України (ДПСУ) до змісту освіти і навчання фахівців. Він відображає соціальне замовлення на підготовку фахівців з урахуванням аналізу їх професійної діяльності [1].

Використання інтерактивних, інформаційно-комп'ютерних, інтегративних, саморозвиваючих, контекстних, а особливо дистанційних технологій навчання майбутніх офіцерів-прикордонників, є надзвичайно актуальним, оскільки завдяки їх впровадженню буде забезпечуватися необхідний рівень сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників під час навчання у Національній академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького (НАДПСУ).

Метою статті є обґрунтування методики проведення експериментальної роботи щодо сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників під час фахової підготовки з використанням технологій дистанційного навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблем та на які опирається автор. Науковці С. Морозов, О. Сафін, Є. Потапчук, С. Полторак, В. Полюк, І. Томків, О. Торічний та інші обґрунтовують сучасні вимоги до професійної підготовки офіцерського складу. У військовій педагогіці в роботах О. Багаса, М. Видиша, В. Давидова, В. Зеленого, І. Когана, С. Середенка та ін. проаналізовано шляхи вдосконалення процесів навчання та виховання у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ), розкрито питання моральної та правової відповідальності майбутніх офіцерів, їх свідомості та дисципліни. Особливості формування військової компетентності офіцерів досліджують Л. Боровик, О. Губарєва, Г. Марченко та ін. Проте, поза увагою дослідників залишається розвиток професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників у системі їх фахової підготовки з використанням технологій дистанційного навчання (ДН).

Виклад основних результатів дослідження. Ефективність освітнього процесу у НАДПСУ визначається отриманими результатами: якісними і кількісними параметрами загальних та спеціальних компетентностей (знання, уміння, комунікації, автономність і відповідальність), сформованих під час навчання. Метою (цілями) освітньої програми підготовки бакалавра безпеки державного кордону є формування особистості офіцера-прикордонника, здатного вирішувати складні нестандартні завдання і проблеми, які виникають перед прикордонним підрозділом у процесі охорони державного кордону [2]. Тому вивчення теоретичних основ підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників під час фахової підготовки з використанням технологій ДН на всіх етапах дисертаційного дослідження поєднувалося з педагогічним експериментом.

Дослідно-експериментальна робота передбачала визначення ефективності системи професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників під час вивчення дисциплін загальної та професійної підготовки на основі інтегративного підходу з використанням технологій ДН.

З огляду на це, ми виходили із закономірної необхідності вже зараз у стінах НАДПСУ здійснювати підготовку висококваліфікованих офіцерів-прикордонників, здатних вирішувати завдання щодо забезпечення безпеки державного кордону на ділянці відповідальності прикордонного підрозділу.

Результати констатувального етапу дослідження дали підстави стверджувати, що формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників відбувається стихійно, і як наслідок - традиційні підходи не забезпечують високого рівня підготовки таких фахівців .3 метою подолання виявлених на констатувальному етапі експерименту недоліків було проведено формувальний етап дослідження.

Формувальний експеримент дав можливість реалізувати керований та цілеспрямований педагогічний вплив на процес формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників під час фахової підготовки з використанням технологій ДН, а також перевірити ефективність педагогічної системи підготовки курсантів НАДПСУ в умовах дистанційних технологій навчання.

Отже, мета та завдання експериментального дослідження перебували у тісній залежності від висунутого припущення про те, що формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників має ґрунтуватися на запровадженні новітніх технологій навчання, а саме дистанційних до освітнього процесу НАДПСУ.

В узагальненому вигляді робоча гіпотеза передбачала пряму залежність процесу формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників від реалізації авторської педагогічної системи. Вважаємо, що позитивні результати під час організації формувального експерименту можна отримали лише за умови проведення комплексу підготовчих заходів методичного та організаційного характеру.

На нашу думку, успішність експериментального дослідження полягає не лише у тому, щоб отримати суттєві за своїми показниками результати, а його успіх безпосередньо залежить від виділення педагогічної проблематики; визначення цілей та постановки завдань дослідження; пошуку найбільш оптимальних шляхів вирішення; втілення обґрунтованих ідей теорії та методики у практику підготовки курсантів-прикордонників доосвітнього процесі НАДПСУ.

У процесі констатувального етапу експерименту сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників, що проводився у період з вересня 2012 р. по грудень 2014 р. в якому брали участь 56 осіб науково-педагогічного складу НАДПСУ, а також 548 курсантів, виявлено, що більшість курсантів знаходяться на низькому рівні сформованості професійної компетентності [3]. Це негативно впливає на їхню готовність до професійної діяльності.

Формувальний етап експерименту тривав протягом 2014-2016 років. Його метою є апробація розробленої системи підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників в умовах дистанційних технологій навчання. Завдання формувального етапу експерименту полягали у необхідності виявлення ефективності системи професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників, а також у виборі оптимальних технологій ДН для здійснення інтеграції дисциплін циклів загальної та професійної підготовки.

До експерименту було залучено 548 курсантів (експериментальні групи - 286 осіб, контрольні групи - 262 осіб). До початку формувального етапу експерименту контрольні та експериментальні групи не відрізнялися за рівнем сформованості професійних компетентностей. У ході експерименту особлива увага зверталася на навчальну активність курсантів і час, що витрачався для формування вмінь і навичок, та їх міцність.

Формувальний експеримент із перевірки ефективності запропонованої системи професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників передбачав два етапи: початковий і завершальний. Вибір груп базувався на цілеспрямованому аналізі освітньо-професійних програм із галузей знань «Воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону», «Транспорт і транспортна інфраструктура», «Гуманітарні науки», «Цивільна безпека» та «Право», робочих програм навчальних дисциплін циклів загальної та професійної підготовки, стандартів вищої освіти України. У процесі формувального експерименту було використано чітку логічну схему, яка гарантує доказ отриманих у процесі організації експериментального дослідження причинно-наслідкових залежностей між досліджуваними змінними. Вона включала в себе проведення експерименту не на одній, а на двох групах випробовуваних, одна з яких була експериментальна група (ЕГ), а друга - контрольна група (КГ). ЕГ призначалася для встановлення достовірних статистичних залежностей між досліджуваними змінними, а контрольна - для того, щоб порівнювати отримані результати з тими, які встановлені в ЕГ, за такого підходу ми мали змогу виявити конкретну статистичну залежність отриманих результатів. Застосування такого підходу на практиці полягало в адаптації методики проведення експерименту до особливостей процесу навчання курсантів в єдиному ВВНЗ ДПСУ. Необхідність такого рішення була обумовлена обмеженою кількістю курсантів і навчальними завданнями, які виконуються ними під час експериментального дослідження щодо формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників.

До проведення експерименту щодо формування професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників були задіяні курсанти ІІ-V факультетів - спеціальностей - «Безпека державного кордону» (286 курсантів - ЕГ), «Філологія» (59 курсантів - КГ), «Автомобільний транспорт» (41 курсант - КГ) та «Право та правоохоронна діяльність» (162 курсанти - КГ). Така вибірка дозволила отримати об'єктивні результати статистичної залежності.

Експериментальна робота, яка спрямовувалася на дослідження ефективності традиційного навчання, була розпочата на 1 курсі на основі вивчення дисциплін циклів загальної та професійної підготовки. (табл.1). Засвоєння навчального матеріалу здійснювалося без спрямування на формування функціональних професійних умінь майбутніх офіцерів-прикордонників.

Таблиця 1 - Перелік навчальних дисциплін, які вивчають курсанти першого курсу НАДПСУ

Важливим підетапом формувального етапу експерименту є виявлення ступеня засвоєння курсантами НАДПСУ знань з зазначених вище дисциплін, механізм засвоєння яких було визначено у вигляді трьох послідовних рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників під час їх фахової підготовки з використанням технологій ДН - низький, середній і високий. Охарактеризовано ці рівні відповідно до компонентів, критеріїв та показників розвиненості професійної компетентності майбутніх офіцерів у НАДПСУ в умовах застосування дистанційних технологій навчання [4].

Дослідно-експериментальна робота передбачала вибір адекватної процедури організації методики проведення дослідження. Ефективною є методика поздовжніх і поперечних зрізів, яка передбачає проведення періодичних контрольних вимірів на різних вибірках за умови їх гомогенності у всіх важливих співвідношеннях стосовно обраних показників сформованості професійної компетентності. Ця методика найбільш прийнятна з огляду на специфіку організації навчання курсантів у НАДПСУ, а також її використання дозволяє робити досить великі вибірки. Зосереджуємо увагу на тому, що у процесі організації формувального етапу дослідження у нас була можливість залучення курсантів до експерименту в складі навчальних груп, а також можливість узагальнити індивідуальні характеристики інтегрального показника сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників з використанням технологій ДН «навчальна активність».

У процесі дослідження здійснено аналіз якості фахових знань курсантів за критеріями кінцевого результату навчання на початку експерименту [5], а саме: системністю, обсягом, вмотивованістю, інтеракцією і стійкістю знань (рисунок 1).

Рисунок 1 - Результати аналізу якості знань курсантів за критеріями інтегрального показника «навчальна активність» на початку констатувального етапу експерименту

Примітка: Кск критерій системності КГ; Ксе - критерій системності ЕГ; Кок - критерій обсягу КГ; Кое - критерій обсягу ЕГ; Квк - критерій вмотивованості КГ; Кве - критерій вмотивованості ЕГ; Кік - критерій інтеракція КГ; Кіе - критерій інтеракція ЕГ; Кстк - критерій стійкість КГ; Ксте - критерій стійкість ЕГ.

Зупинимося на характеристиці основних етапів формувального експерименту. Перший етап - підготовчий - тривав протягом вересня-листопада 2012 р. і передбачав реалізацію таких завдань: визначення однорідності складу КГ та ЕГ; обґрунтування вибору членів експертної комісії. Цей етап передбачав створення необхідних умов для проведення процедури первинної діагностики і отримання достовірних даних та накопичення дослідницького матеріалу. На початку дослідження було проведено вивчення однорідності ЕГ та КГ. За підсумками проведеної роботи зроблено обґрунтовані висновки про те, що відмінності у курсантів-прикордонників ЕГ та КГ на початку формувального етапу експерименту були мінімальні. Цей факт повністю підтвердив правильність вибору курсантів ЕГ та КГ і забезпечив необхідні умови для наступних зрізів формувального етапу експерименту. Отримані результати виявились меншими від критичних значень, а це дозволяє стверджувати, що контрольні та експериментальні можна вважати однорідними.

На другому - основному етапі організації формувального експерименту здійснювалася практична діяльність дисертанта і викладачів, які задіяні у впровадженні методичних засад, що були спрямовані на формування у курсантів ЕГ усіх показників сформованості професійної компетентності. До розроблених та впроваджених методичних засад віднесено: внесення педагогічних інновацій у навчальну діяльність курсантів, а саме використання технологій ДН у фаховій підготовці. Проведення заходів щодо використання технологій ДН в освітньому процесі НАДПСУ розпочалося у 2012-2013 н. р. для курсантів 1-го курсу ЕГ.

На другому етапі формувального експерименту було заплановано проведення п'яти вимірів стану сформованості професійної компетентності курсантів ЕГ та КГ, а саме: перший зріз на початку здобуття освіти у НАДПСУ в листопаді 2012 р.; другий зріз - у травні 2013 р. - у кінці першого року навчання; третій зріз було проведено у травні 2014 р.- у кінці другого року навчання; четвертий зріз було проведено у травні 2015 р. - у кінці третього року навчання; п'ятий зріз було проведено у травні 2016 р під час випускних іспитів. У процесі проведення вимірів формувального етапу експерименту використано методику, аналогічну й на констатувальному експерименті. Такий підхід дав можливість забезпечити «чистоту» й адекватність експерименту, а також дозволив порівняти результати власних цілеспрямованих експериментальних впливів із неконтрольованим стихійним процесом формування професійної компетентності.

Методика організації усіх п'яти зрізів була ідентичною до діагностичної процедури на констатувальному етапі експериментального дослідження. Такий підхід дозволив простежити динаміку формування професійної компетентності протягом чотирьох років навчання курсантів і порівняти результати всіх зрізів у ЕГ та КГ. Враховуючи те, що суб'єктом навчального процесу є конкретна особистість та її діяльність, було здійснено якісний аналіз отриманих результатів. На завершальному етапі формувального експерименту враховувалося те, що навчання у ВВНЗ - це складний багатофакторний процес. Його ефективність залежить від якості робочих програм навчальних дисциплін, методів, форм і технологій навчання, визначальної ролі викладача тощо. Проте головним критерієм ефективності навчального процесу є набуті курсантами знання, уміння і навички, досвід практичної професійної діяльності.

Оскільки в експериментальному дослідженні методики проведення занять у КГ та ЕГ відрізнялися, то можна передбачити, що різниця в результатах навчання буде визначатися, перш за все, параметрами якості знань курсантів (системністю, обсягом, вмотивованістю, інтеракцією і стійкістю). Методика аналізу якості знань курсантів була використана і на завершальному етапі дослідження. За її допомогою вивчалися вказані вище параметри (критерії) знань курсантів НАДПСУ (таблиця 2, рисунок 2).

Таблиця 2 - Результати аналізу якості знань курсантів за критеріями інтегрального показника «навчальна активність» на кінець формувального експерименту

Порівнюючи динаміку сформованості інтегрального показника сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників із використанням технологій ДН «навчальна активність» курсантів КГ та ЕГ під час п'яти зрізів, що були проведені у рамках формувального етапу експериментального дослідження, можна констатувати суттєві зміни. Зокрема, курсанти, що задіяні у експериментальному дослідженні змогли досягнути значно кращих результатів від курсантів КГ. А саме 67,25% майбутніх офіцерів-прикордонників за оцінкою експертної комісії перебували на середньому рівні сформованості професійної компетентності, 18,15% - на високому, тоді як у КГ середній рівень виявлено у 46,75% курсантів, і лише у 8,25% мали високий рівень. Подібні результати отримано у КГ та ЕГ, оцінюючи інтегральний показник «навчальна активність». Для порівняння результатів дослідження використано параметричні методи, за допомогою яких порівнювалися параметри генеральних сукупностей: середніх значень показників сформованості професійної компетентності курсантів із використанням технологій ДН.

Завершальний етап формувального експерименту дозволив здійснити загальну оцінку використання системи професійної підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників з використанням технологій ДН на основі інтегративного підходу до вивчення дисциплін циклів загальної та практичної підготовки та остаточної готовності майбутніх фахівців-прикордонників до професійної діяльності. Для кількісної оцінки та аналізу результатів експериментального навчання використовувалися методи математичної статистики, які дозволили оцінити ступінь достовірності отриманих висновків.

Висновки

Таким чином, експериментальне дослідження повністю підтвердило доцільність впровадження до освітнього процесу НАДПСУ авторської педагогічної системи підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників в умовах дистанційних технологій навчання. Зазначимо, що динаміка формування у курсантів ЕГ сформованості професійної компетентності курсантів за інтегральним показником «навчальна активність», починаючи з третього зрізу суттєво випереджує аналогічні показники у КГ.

У цілому, проведені математичні обрахунки отриманих результатів дають можливість для констатації факту, що результативність формування параметрів якості знань курсантів (системність, обсяг, вмотивованість, інтеракція і стійкість) є детерміновані педагогічними впливами, які були нами застосовані під час впровадження педагогічної системи підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників з використанням технологій ДН.

Перспективами подальших розвідок у даному напрямі є необхідність дослідно-експериментальної перевірки ефективності розвитку сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників під час фахової підготовки з використанням технологій дистанційного навчання.

Список використаних джерел

1. Стандарт вищої освіти України. Рівень вищої освіти - перший (бакалаврський) рівень. Галузь знань - воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону. Спеціальність - безпека державного кордону. Міністерство освіти і науки. Київ. 2016. - 28 с.

2. Освітньо-професійна програма першого (бакалаврського) рівня. Галузь знань - 25 воєнні науки, національна безпека, безпека державного кордону. Спеціальність - 252 безпека державного кордону. НАДПСУ. 2016. - 96 с.

3. Блощинський, І. Г. Стан сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників під час фахової підготовки з використанням технологій дистанційного навчання. Збірник наукових праць № 2. Серія: Педагогічні науки / Хмельницький : Вид-во Нац. акад. ДПСУ ім. Б. Хмельницького, 2015. - С. 19-31.

4. Блощинський, І. Г. Обґрунтування рівнів професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників під час фахової підготовки з використанням технологій дистанційного навчання. Збірник наукових праць «Педагогіка вищої та середньої школи» Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет». 2016. Вип. 47. - С. 144-151.

5. Блощинський, І. Г. Результати констатувального експерименту сформованості професійної компетентності майбутніх офіцерів-прикордонників під час фахової підготовки з використанням технологій дистанційного навчання. Збірник наукових праць Національного університету біоресурсів і природокористування, Київ, 2016. - С. 144-151.

Размещено на Allbest.ru