Нарис проблематики книги, бібліотеки, преси в "Житті: безкоштовному науково-популярному ілюстрованому недільному додатку" до "Голосу нації" (1928-1933 роки)

9. 1. Бібліотекарство. В галузі проблем, які стосуються польського бібліотекарства міжвоєнного періоду, можна вказати ключові питання, що їх порушує “Zycie” і які мають відношення до найважливіших бібліотечних подій у Польщі. Серед цих питань на чільні місця виходять: справа роботи над бібліотечним законодавством (проект закону), обговорення стану бібліотекарства й організації бібліотек. Відсутність інформації про створення Національної бібліотеки у Варшаві можна пояснити тим, що перший номер тижневика “Zycie” вийшов тоді, коли Національна бібліотека вже п'ять місяців функціонувала згідно з розпорядженням Ігнація Мосьціцького. Публікації з галузі бібліотекарства, поміщені на шпальтах тижневика, не були анонімними текстами: під ними знаходимо прізвища авторів. Вони з'явилися на перших сторінках “Zycia”.

Перший текст, який порушував питання бібліотекарства, під назвою “Питання бібліотекарства у Польщі” з'явився в 21-му номері додатку в перший рік його існування (під датою 7 вересня 1928 р.). Ян Корнецький висловив свою позицію щодо урядових бібліотечних проектів, а також свій погляд на те, як ці питання слід розв'язати. На його думку, опрацьований варшавським Товариством спілки бібліотекарів проект закону викликає багато сумнівів. Закинув Відділові позашкільної освіти Міністерства віросповідань, релігії і публічної освіти, що на спеціальну конференцію, організовану з метою обговорення цього проекту, не отримали запрошення освітні товариства, попри те, що, як “загальновідомо, ці товариства опікуються найбільшою кількістю бібліотек (у 1925 р. вони опікувалися 2 831 бібліотекою, фонди яких налічували 665 568 книжок, а в 1926р. ця кількість серйозно зросла)”Kornecki J. Zagadnienia bibliotekarstwa w Polsce // Zycie. - 1928. - 7 pazdziernika. - S. 1.. Головні принципи проекту, представленого Спілкою польських бібліотекарів, передбачали: примусове заснування бібліотек у міських і сільських ґмінах, їх обов'язкове фінансове забезпечення, обов'язок ґмін, що нараховують понад 5 000 мешканців, утримувати бібліотеку. Ґміни з меншою кількістю мешканців мали б забезпечуватися центральними повітовими бібліотеками. Структури самоврядування можуть перейняти керівництво загальнодоступними бібліотеками, якими опікувалися й котрі утримували громадські інституції. За Корнецьким, пропонована в проекті система оподаткування (від помешкання) - нереальна, недостатня і мала би бути значно підвищена. Тим паче, що центральні бібліотеки, розміщені в повітових містах, були б неспроможні обслужити менші. Відтак кількість місцевих і центральних бібліотек, а також їхні бюджети мали би бути збільшені. Нереальне також, на думку Корнецького, створення, утримання і керування публічними бібліотеками самоврядними органами. Автор тексту, висловлюючи свою позицію щодо проекту закону, пропонує два способи розв'язання цієї проблеми: “перший спосіб - делегування провідної ролі державній владі, яка так само, як і в галузі шкільництва, засновує й опікується публічними бібліотеками при певній взаємодії місцевого самоврядування, а поряд з публічними бібліотеками завдяки старанням громадсько-освітніх організацій, під наглядом і за підтримки держави та самоврядування розвиватимуться й приватні бібліотеки. Другий спосіб - це залишення ініціативи й опіки над бібліотеками винятково громадсько-освітнім організаціям зі збереженням загального контролю державної влади, яка б виділяла субвенції для приватного бібліотекарства і надавала йому інструктивну допомогу, організовуючи курси бібліотекарів й рекомендуючи бібліотекам відповідні книжки. І при першому, і при другому способі роль громадських організацій була би визнаною і потрібною”Ibidem..

Справа бібліотечного закону повернулася на сторінки тижневика після справи Станіслава Римаря, який свої тексти присвятив позашкільній освіті (“Zycie” від 18 травня 1930 р., с. 1-2; 25 травня 1930 р., с. 1-2; 1 червня 1930 р.). публікація бібліотека науковий публіцистика

Він підтримував позицію Товариства народної школи, яке відкинуло три проекти бібліотечного закону, обговорюючи проблеми в контексті європейського законодавства. У його статтях читаємо, що Товариство народної школи вважає всі попередні законопроекти такими, що не відповідають інтересам польського населення. Дотримувався думки, яка заперечувала необхідність введення штатних посад у галузі позашкільної освіти навіть у галузях, які в загальних інтересах повинні були фінансуватися державними і самоврядними інституціями. Бібліотеки мали бути засновані у всіх школах і доступні для дорослихRymar S. Polskie projekty ustawowe w dziedzinie oswiaty pozaszkolnej // Zycie. - 1930. - 1 czerwca. - S. 3..

Дискусія на тему бібліотечного закону на сторінках часопису показує відсутність одностайної позиції освітніх інституцій з бібліотечних питань. За двадцять років було підготовлено детально аналізовані й коментовані проекти. Однак справді переломне для польської бібліотечної справи значення мав лише “Декрет про бібліотеки й опіку над бібліотечними фондами” від 17 квітня 1946 р.

Решта матеріалів з галузі бібліотекарства лише подавали інформацію про стан бібліотекарства у Польщі (номер від 12 лютого 1933 р., с. 3), а також про організацію бібліотек вищих навчальних закладів (Станіслав Завадський, “Новий устрій академічних шкіл” у номері від 14 травня 1933 р., с. 1-2).

Окрім цього, з'являлися коротенькі, обсягом до одного речення, згадки-цікавин- ки про бібліотеки. Як-от, скажімо, інформація про Ватиканську бібліотеку та її фонди (номер від 2 квітня 1933 р.).

Підсумовуючи висловлювання на тему бібліотечної справи в “Zyciu”, можна ствердити, що часопис відкривав поле для дискусії на тему розвитку закладів культури, боротьби з неграмотністю й невіглаством, формування читацької культури. Різні думки з приводу бібліотечного законодавства стосувалися не стільки необхідності його існування, скільки способів і можливостей реалізації.

9. 2. Читання. Редакція тижневика передрукувала текст із “Przegl^du Oswiato- wego”, присвячений популяризації читання. У статті “Читання і польська видавнича продукція” (номер від 28 жовтня 1928 р., с. 2) читаємо, що видавнича продукція не враховує усіх груп читачів. При цьому було використано поділ на книжки для мешканців міст і села. Виникає питання, чи такий поділ існує? Однак, у світлі тексту, провінційний читач, “для якого книжка є глибоким переживанням і засобом самоосвіти, приречений лише на поодинокі справді вартісні книжки, які вдасться виловити з цілорічної видавничої продукції” Czytelnictwo a polska produkcja wydawnicza // Zycie. - 1928. - 28 pazdziernika. - S. 2.. Видавцям закинули, що вони не пам'ятають про цю групу читачів, а вона могла би подолати низький рівень читання.

9. 3. Друкарство. З галузі друкарства знаходимо текст, присвячений не польському чи європейському друкарству, а читаємо про проблеми праці японського набірника текстів - “У японській друкарні” (номер від 23 вересня 1928 р.). У “Куточку для дітей”, публікованому на сторінках “Zycia”, знаходимо повість про краківського друкаря Ієроніма Вєтора та його досягнення (номер від 2 березня 1930 р.).

9. 4. Історія бібліотек. Інформація про історію бібліотек обмежилася в додатку до “Glosu Narodu” єдиним текстом, опублікованим 14 грудня 1930 р. Редакція “Zycia” звернула увагу на львівську бібліотеку Баворовських й описала її. У матеріалі були використані дослідження Р. Котулі, який присвятив історії родинної книгозбірні працю під назвою “Бібліотека Віктора Баворовського у Львові”.

9.5. Історія книжки. Проблеми історії книжки були широко представлені на шпальтах тижневика “Zycie”. Тематичний покажчик із цих питань - на загальному тлі проблематики стосовно питань книжки, бібліотек, преси - становив понад 26 %.

Весь аналізований тут матеріал зводиться до кількох дослідницьких напрямів: письмового приладдя (як-от: папірус, чорнило тощо); розвитку письма (клинопис, графічне письмо шумерів); оправи, оздоблення книжки (дереворит); історії книжки (античні часи, Середньовіччя); форм книжки (книжкові мініатюри).

Період міжвоєнного двадцятиліття - час розвитку археології у Польщі, створення Державного археологічного музею у Варшаві. Зацікавлення розкопками вплинуло на тематику публікацій, що стосуються цих питань. На шпальтах “Zycia” знаходимо відтак науково-популярні тексти, присвячені папірусам (“Як читають папіруси?”, номер від 27 травня 1928 р., с. 1).

Цікавою статтею на тему видавничих форм книжок був текст під назвою “Найменші книжки у світі” (номер від 19 серпня 1928 року, с. 3). Матеріал, оздоблений тісно пов'язаними з текстами ілюстраціями, містився в описі колекції мініатюр із фондів Французької національної бібліотеки.

У додатку до “Glosu Narodu” описано, як виникли польські словники. У статті під таким власне заголовком читач міг прочитати про найдавніші польські словники, починаючи з XV століття, про вплив сілезців на розвиток словників, віршовані словники, про XIX століття як період найбільших польських досягнень у цій галузі (номер від 11 червня 1933 р.).

З історії книжки привертає увагу текст Анни Сьвєрщинської під назвою “Романська мініатюра в Польщі” (номер від 2 жовтня 1932 р.). Авторка описала художні мініатюри, що збереглися в рукописних пам'ятках бенедиктинців з Тинця. Тематика оздоблення книжок, окрім цього, з'являлася в текстах, присвячених мистецтву деревориту. Вона порушувалася всесторонньо. Читач отримував інформацію про техніку, митців і твори, проілюстровані цією технікою. Наприклад: “Ян Мюнхгаймер - батько сучасного польського деревориту” (номер від 18 грудня 1932 р.), де читаємо про розвиток мистецтва деревориту від XV до XIX століття; багато ілюстрований “Старо- польський дереворит” (номер від 30 березня 1930 р.), у якому описаний розвиток цього мистецтва у Польщі.

Іншою цікавою роботою, вміщеною в додатку, була характеристика найстаршого документа боротьби з порнографією в Польщі (номер від 25 вересня 1932 р.), де використано дослідження Вільгельма Брухнальського.

9.6. Сучасна книжка. Наявність тематики зі сфери питань сучасної книжки на сторінках “Zycia” зауважуємо в публікаціях стосовно проблем опрацювання й публікації видань, у тому числі картографічнихCiekawy projekt stworzenia centrali odbitek prac naukowych // Zycie. - 1933. - 1 stycznia. - S. 2.. Ця тема була представлена між іншим текстом “Як виникає карта?” (№ 4 від 10 червня 1928 р.). З'являлися також роботи, присвячені збереженню книжки. Наприклад, у номері від 17 липня 1932 р. можна було прочитати про найбільших ворогів книжки й успішні методи боротьби з ними. З інших праць заслуговує на увагу інформація про проблему відбиток (сучасні ксерокопії) і способів їх архівування. Покликаючись на працю Чеслава Гутрого, редакція прихильно висловлювалася про ідею створення центру копій часописів, наукових праць і брошур.

Цікавий текст вміщено у грудневому номері “Zycia” за 1928 рік під назвою “Сумна бесіда про сучасну книжку”, у якому автор переймався фактом, що читачі більше цінують форму видання книжки, ніж її зміст. Цінність твору вимірюють вартістю його оправи. З'являлися також суперечливі публікації, прикладом яких може бути текст, у якому йдеться про книжки, оправлені людською шкірою (номер від 19 січня 1930 р.).

9.7. Паперознавство. З галузі паперознавства читачі отримали цікавий текст Станіслава Ковальського - “Сучасний стан паперової промисловості”. Матеріал на тему паперознавства поінформував читачів про історію та технологію виготовлення паперу, історію паперознавства в Польщі, а також у польській і світовій паперовій промисловості до кінця 20-х роківKowalski S. Stan dzisiejszy przemyslu papierniczego // Zycie. - 1932. - 3 lipca. - S. 1..

9.8. Пресознавство. Пресознавча проблематика була другою після проблем, пов'язаних з історією книжки, що їх порушувано на шпальтах тижневика “Zycie”. Тематичний покажчик цих питань в загальному обсязі проблем книжки, видавничої справи, бібліотек становив понад 23 %. Ця тематика була представлена всесторонньо. Зокрема, знаходимо тексти, що стосуються журналістики, у тому числі журналістики в Китаї, журналістської школи у Нью-Йорку. До цієї групи можна також віднести літературний текст Антонія Кшивого “Журналісти. Ґротескова повість”, фрагменти якого періодично публікувалися у 1928 р. Наявність пресознавчих проблем у додатку “Glosu Narodu” найяскравіше позначилася в текстах: “Найстарша газета світу”, “Японська преса”, “Чи радіо є конкурентом преси?”, “Пресові концерни в Англії”, “Прес-квартира часопису «Chicago - Daily - News» у Нью-Йорку”, “«Chicago - Daily - News» у Нью-Йорку”, “Газетярський музей (Швейцарія)”. Редакція також вела рубрику “Ревю фахової преси” - огляд публікацій у пресі, головним чином спеціальних (із часописів “Przegl^d Techniczny”, “Technik”).

9.9. Видавничий рух. Редакція “Zycia” багато уваги приділяла видавничим новинам, систематично інформуючи читачів про обсяги видавничої продукції в Польщі. У 1928 році цьому питанню була присвячена спеціальна рубрика “Нові книжки”, а через кілька років, у 1933 р., - “Видавничий рух”, - які рекомендували нові книжки і навіть часописи. Матеріали доповнювалися рецензіями. Про новинки читач, окрім цього, міг прочитати в розділі “Те й інше”. Часто вміщувані матеріали стосувалися Видавничого товариства “Рій” і його поточної видавничої політики. У 1928 р. в часописі повідомлялося, що згадана фірма закупила твори Декобра, романи Воллеса, Гу- ворда, Антоні Марчинського, Ірени Зажицької, Ґвідо да Верона, Еренбурґа, Лондона, Франка Геллера, Жірардо, Поля Морана, Германа Гессе, Джона Ерскіна, Томаса МаннаTo i owo // Zycie. - 1928. - 2 grudnia. - S. 2.. Повідомлялося про видавничі плани, наприклад, про підготовку до друку Чеською Академією Наук словника чеської мови (номер від 19 лютого 1933 р.).

На шпальтах часопису точилася цікава дискусія стосовно польської орфографії. Йшлося про поданий на розгляд Міністерства віросповідань і публічної освіти проект Спілки видавців книжок стосовно спрощення польського правопису. Висловлювалися як видавці, мовознавці, літератори, так і науковці (“Видавці і орфографія” - номер від 1 січня 1933 р.; Станіслав Арцт, “Орфографія” - номер від 22 січня 1933 р.; “Справа орфографії і правопису” - номер від 12 березня 1933 р.; “Справа зміни правопису. Повідомлення членів Польської академії знань” - номер від 19 березня 1933 р.).

Висновки

“Zycie”, яке розглядається як науково-популярний часопис (у світлі запропонованої В. М. Колясою теоретичної моделі), складалося зі специфічних елементів внутрішньої структури і використовувало характерні форми їх презентації. Серед цих форм (жанрів) домінувала науково-популярна стаття (50 % від загальної кількості 76 аналізованих висловлювань стосовно проблематики книжки, видавничої справи та бібліотек), відтак поглиблена інформація (близько 28 %). Редакція додатку вживала характерну для цього типу журналів мову, пристосовану до специфіки змісту й адресата публікації, використовувала притаманну науково-популярним журналам видавничо-графічну форму. Варто звернути увагу, що у випадку цього тижневика це були відповідні до обраного курсу публікації (близько 93 %). Додаток виконував також багато суто спеціальних завдань. Головним чином (у межах проблематики книжки, видавництв і бібліотек) він популяризував науку (46 % текстів), прагнучи зацікавити конкретними досягненнями читачів, які шукали наукової інформації. Матеріали, що популяризували науку, містили загальні роздуми про проблеми книжки, видавництв і бібліотек, зокрема стосувалися історії книжки й бібліотек. Окрім цього, редакція “Zycia” займалася науковою публіцистикою (близько 10 % текстів), яка охоплювала наукові питання, сконцентровані довкола суспільних проблем. У групі текстів, що виконували функцію наукової публіцистики, бачимо матеріали, які порушували проблеми польського бібліотекарства чи видавничих питань. Слід додати, що це були актуальні публікації, які відзначалися характерним ціннісно-оцінювальним підходом. У процесі дослідження науково-популярних часописів істотну роль відіграє авторство текстів. У випадку аналізу “Zycia” отримано несподівані результати - переважна більшість матеріалів публікувалася анонімно (64 %). У межах порушуваної проблематики книжки, видавництв і бібліотек домінували питання історії книжки і пресо- знавства. Слід підкреслити, що додаток “Glosu Narodu” характеризувався різноманітністю й універсальністю змісту. Питання, що стосувалися проблематики книжки, видавництв і бібліотек, були однією з тематичних груп, презентованих журналом. Справою принципу стає аналіз питань книжки, видавництв і бібліотек у контексті запланованої редакцією тематики. Однак ця проблема вимагає подальших досліджень.

Список використаної літератури

1. Bibliotekarstwo / pod red. Z. Zmigrodzkiego. - Warszawa, 1998.

2. Brzoza C. Krakowska prasa katolicka w okresie mi^dzywojennym // Studia histo- ryczne. - 2004. - R. XLVII, z. 2. - S. 187-209.

3. Ciekawy projekt stworzenia centrali odbitek prac naukowych // Zycie. - 1933. - 1 stycznia. - S. 2.

4. Czytelnictwo a polska produkcja wydawnicza // Zycie. - 1928. - 28 pazdziernika. - S.2.

5. Dziki S., Glogier M. Czeslaw Lechicki (1906-2001) - religioznawca, prasoznawca // Rocznik Historii Prasy Polskiej. - 2001. - Z. 2. - S. 367-373.

6. Encyklopedia wiedzy o prasie / pod red. J. Maslanki. - Wroclaw, 1976.

7. Kolasa W. Wspolczesne czasopismo popularnonaukowe. Studium analityczne na przykladzie “Wiedzy i Zycia” oraz “Swiata Nauki” // Rocznik Historii Prasy Polskiej. - 1998. - T. I, z. 1-2. - S. 143-169.

8. Kornecki J. Zagadnienia bibliotekarstwa w Polsce // Zycie. - 1928. - 7 pazdziernika. - S. 1.

9. Kowalski S. Stan dzisiejszy przemyslu papierniczego // Zycie. - 1932. - 3 lipca. - S. 1.

10. Ladorucki J. Janusz Dunin: badacz osobny. Uwagi o cechach metody naukowej i bibliologii otwartej uczonego // Roczniki Biblioteczne. - 2013. - T. 53. - S. 103-112.

11. Lechicki C. Kartka z dziejow prasy krakowskiej XIX w. // Maiopolskie Studia Historyczne. - 1955. - Nr 1/2. - S. 119-138.

12. Lechicki C. Krakowski “Glos Narodu” w latach 1914-1939 // Studia Historyczne. - 1973. - Nr 3. - S. 343-381.

13. Lechicki C. Pierwsze dwudziestolecie krakowskiego “Glosu Narodu” // Studia Historyczne. - 1969. - Nr 4. - S. 507-532.

14. Lechicki C. Polska prasa katolicka 1945-1948 // Kwartalnik Historii Prasy Polskiej. - 1983. - Nr 2. - S. 65-87.

15. Lechicki C. Polskie czasopismiennictwo katolickie w latach 1833-1914 // Kwartalnik Historii Prasy Polskiej. - 1983. - Nr 1. - S. 19-42.

16. Lechicki C. Prasa katolicka drugiej Rzeczypospolitej // Kwartalnik Historii Prasy Polskiej. - 1984. - Nr 2. - S. 46-69.

17. Lechicki C. Z dziejow prasy galicyjskiej na przelomie dwoch wiekow // Studia Historyczne. - 1971. - Nr 2. - S. 162-189.

18. Migon K. Bibliologia - nauka o kulturze ksi^zki // Nauka. - 2005. - Nr 2. - S. 49.

19. Migon K. Bibliologia wobec medioznawstwa: izolacja, komplementarnosc czy integracja // Ksiqzka i prasa w systemie komunikacji spoiecznej: przesziosc - dzien dzisiejszy - perspektywy / pod red. M. Judy. - Lublin, 2002. - S. 13-18.

20. Migon K. Nauka o ksiqzce. Zarysproblematyki. - Wroclaw, 1984.

21. Muszkowski J. Wst^p do socjologii ksi^zki // Studia o ksiqzce. - 1973. - T. 3. - S. 89-152.

22. Rymar S. Polskie projekty ustawowe w dziedzinie oswiaty pozaszkolnej // Zycie. - 1930. - 1 czerwca. - S. 3.

23. Sowinski J. Polskie drukarstwo. - Wroclaw, 1988.

24. To i owo // Zycie. - 1928. - 2 grudnia. - S. 2.

Анотація

Стаття присвячена додатку “Zycie” (“Життя”) до популярного краківського часопису “Glos Narodu” (“Голос Нації”), який видавали у 19281933 рр. Її мета полягає у проведенні аналізу публікацій, що стосуються проблем книги, видавництв і бібліотек. Коротко охарактеризовано тематичні публікації, їхні функції та зміст. Стверджується, що редакція в першу чергу займалася популяризацією науки, друкувала наукову публіцистику та критичні матеріали, за тематикою переважали публікації, які стосувались історії книги, пресознавства та видавничого руху. Додаток “Zycie” характеризувався різноманітністю та універсальністю змісту.

Доцільним є продовження дослідження проблем у галузі книгознавства, бібліотекознавства і видавничої справи в контексті аналізу тематики, яку порушувала редакція.

Ключові слова: “Glos Narodu”, “Zycie”, Краків, книгознавство, бібліотекознавство.

The article is devoted to “Zycie” (“Life”) - supplement to a popular Krakow periodical “Glos Narodu” (“Voice of the Nation”) published in 1928-1933. Its purpose is to analyze the publications related to the issues of books, publishers, and libraries. It briefly describes the thematic publications and their functions and content. It is claimed that the editorial board was primarily focused on the popularization of science and printed popular scientific materials and critical articles on the history of books, press studies, and publishing movement. The “Zycie” supplement was characterized by diversity and universality of its content. It is recommended to continue research on the problems of bibliology, librarianship, and publishing in the context of the issues raised by the editors.

Keywords: “Glos Narodu”, “Zycie”, Krakow, bibliology, library studies.

Размещено на Allbest.ru