Структурні компоненти сформованості професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Структурні компоненти сформованості професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій

Карабін О.Й., к. пед. н.,

доцент кафедри інформатики і методики її викладання

Тернопільський національний педагогічний університет

імені Володимира Гнатюка

У статті розглянуто концептуальні основи формування професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій. Здійснено аналіз науково-педагогічних праць із професійного саморозвитку майбутніх фахівців. Визначено структурні компоненти сформованості професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій: мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий, психофізичний, конструктивно-прогностичний, операційно-діяльнісний. Визначено етапи реалізації кожного з компонентів професійного саморозвитку майбутніх фахівців.

Ключові слова: інформатизація освіти, інформаційні технології, професійна діяльність, професійний саморозвиток, компоненти професійного саморозвитку, професійна компетентність.

В статье рассмотрены концептуальные основы формирования профессионального саморазвития будущих специалистов в области информационных технологий. Осуществлен анализ научно-педагогических работ по профессиональному саморазвитию будущих специалистов. Определены структурные компоненты сформированное™ профессионального саморазвития будущих специалистов в области информационных технологий: мотивационный, когнитивный, эмоционально-волевой, психофизический, конструктивно-прогностический, операционно-деятельностный. Определены этапы реализации каждого из компонентов профессионального саморазвития будущих специалистов.

Ключевые слова: информатизация образования, информационные технологии, профессиональная деятельность, профессиональное саморазвитие, компоненты профессионального саморазвития, профессиональная компетентность.

Karabin O.Y. STRUCTURAL COMPONENTS OF THE FORMATION OF PROFESSIONAF SELF- DEVEFOPMENT OF FUTURE SPECIALISTS IN THE FIELD OF INFORMATION TECHNOLOGIES

The article deals with the conceptual foundations of the formation of professional self-development of future specialists in the field of information technologies. The analysis of scientific and pedagogical works on professional self-development of future specialists is carried out. The structural components of the formation of professional self-development of future specialists in the field of information technologies are determined: motivational, cognitive, emotional-volitional, psychophysical, constructive-prognostic, operational-activity. The stages of realization of each component of professional self-development of future specialists are determined.

Key words: informatization of education, information technologies, professional activity, professional self-development, components of professional self-development, professional competence.

Постановка проблеми

Інформатизація освіти визнана одним із пріоритетних державних завдань і робить актуальною проблему формування професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій, потребу в підготовці конкурентоспроможних на ринку праці кваліфікованих кадрів, готових до життя в умовах інформаційного суспільства та здобуття професійної освіти у вищих освітніх закладах України. У цьому контексті треба всіляко сприяти підвищенню ефективності навчального процесу у форматі «наука - освіта - технології», модернізації змісту й організації та запровадження нових інтегрованих програм професійної підготовки майбутніх фахівців [1; 2; 3; 4; 5].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні засади формування професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій висвітлювалися у філософських і психолого-пе- дагогічних джерелах із проблеми дослідження іноземних авторів (В.П. Безпалько, А.П. Єршов, В.М. Монахов, Е.С. Полат, І.В. Роберт та ін.), проблеми розвитку системи освіти в Україні розкриваються в дослідженнях вітчизняних науковців: концепції розвитку освіти, підготовки фахівців у вищій школі (С.У. Гончаренко, Ю.О. Дорошенко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, О. Г. Мороз, Н.Г. Ничкало, С.О. Сисоєва, О.М. Пехота, М.І. Шкіль та ін.); теорії комп'ютеризації навчання й інформатизації освіти (Н.Р. Балик, В.Ю. Биков, А.Ф. Верлань, Р.С. Гуревич, М.І. Жалдак, Ю.С. Рамський, Н.В. Морзе, М.І. Шкіль та ін.).

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми

Професійний саморозвиток майбутніх фахівців передбачає цілковите занурення в систему освітнього простору з винайденням джерел особистісного розвитку й творення та процесом самоактуалізації індивідуальних потенцій в професійні якості. Сформованість професійного саморозвитку в нашому дослідженні є складним системним утворенням, між компонентами якого встановлені тісні зв'язки, динамічна взаємодія яких визначається на основі основних завдань освітнього процесу, стратегічних напрямів навчання, відповідно до зовнішніх і внутрішніх чинників, які впливають на навчальний процес.

Постановка завдання. Мета статті - визначення структурних компонентів сформованості професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій.

Виклад основного матеріалу дослідження

На основі проведеного теоретичного аналізу науково-педагогічної літератури, опираючись на багатоаспектність проблеми формування професійного саморозвитку з урахуванням основних завдань освіти і стратегічних напрямів навчання, визначеної особистісної діяльності майбутніх фахівців із цілеспрямованим професійним саморозвитком на здобуття вмотивованої кваліфікаційної освіти в галузі інформаційних технологій і розглянувши різні підходи науковців до розуміння сутності й структури зазначеної проблеми дослідження, визначено такі компоненти: мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий, психофізичний, конструктивно-прогностичний, операційно-діяльнісний.

Зазначені компоненти є визначальними у формуванні професійного саморозвитку майбутніх фахівців і розглядаються в структурі цілісного системного утворення й у змісті тих їхніх повноважень і зв'язків між ними, які вони виконують в середині цього утворення. Вони сприятимуть поетапності процесу формування професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій за умови реалізації визначених педагогічних умов, що характеризуються критеріями та показниками рівнів сформованості такого процесу. Розглянемо їх детальніше.

Мотиваційний компонент є рушійною силою ефективного функціонування зазначених структурних компонентів сформованості професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій. Даний компонент вбирає систему всіх видів спонукань діяльності: мотиви, потреби, інтереси, прагнення, цілі, потяги, ідеали тощо, які безпосередньо визначають спрямованість діяльності людини.

У мотиваційному компоненті науковці (Л.С. Виготський, Б.І. Додонов, О.М. Леонтьев, С.Л. Рубінштейн та ін.) виділяють такі мотиви для формування професійного саморозвитку: соціальні мотиви (розуміння соціальної значущості та позиції в колективі, реалізації акмеологічної мети); пізнавальні мотиви (внутрішні імпульси до психологічної готовності саморозвитку, пізнавальний інтерес до здобування професійних знань); професійні мотиви (стійкий інтерес до творчої самореалізації, бажання досягнення успіху, розвитку потенційних можливостей професіонала); особистісні мотиви (сформованості вольових якостей, прагнення до самопізнання, прояву індивідуальності, удосконалення особистісних здібностей і самоствердження).

Складність і багатоаспектність проблеми мотивації зумовлює варіативність підходів до розуміння її сутності, природи, структури, а також до методів її вивчення та практичного застосування результатів досліджень [6, с. 225; 7, с. 108; 8, с. 61]. Важливими складниками мотивації до професійного саморозвитку є: відносно самостійний вид внутрішньої діяльності, спрямований на прийняття і засвоєння зовнішніх, нормативних вимог до особистості; сукупність спонукань і умов, що детермінують, спрямовують і реалізують процес [9, с. 14]. Вихідною основою мотивації, за баченням П.І. Третьякова, є самосвідомість, яка розвивається в самовизначення, самовираження, самоутвердження, самореалізацію, саморегуляцію, які є основою саморозвитку особистості [10]. Саме усвідомлення особистістю необхідної потреби є актом мотивотворення, наповнення мотиву певним змістом. Ідентифікація мотиву з об'єктами й явищами зумовлює прийняття певної цілі, тобто визначення напряму, в якому потрібно діяти, щоб задовольнити потребу [11, с. 86].

Механізмом впливу мотиваційного компонента на сформованість професійного саморозвитку майбутніх фахівців є система дій, яка переходить із неусвідомленого стану (система потреб і відповідні мотиви переважно не усвідомлюються, їх задоволення відбувається на основі спонтанної активності [11, с. 92]) в усвідомлений стан, де виокремлюються обумовлені потреби, бажання, інтереси, прагнення.

У своїх дослідженнях виходили з того, що мотиваційний компонент, під дією зовнішніх рушійних сил, які гармонійно переростають у внутрішньо обумовлені мовити, сприяє усвідомленню особистості власної широти інтересів, намірів, розвитку власної освітньої системи, змісту діяльності, професійних цінностей, наукових задумів, перспективних творчих прагнень. Внутрішня обумовленість мотивів спрямовується на обрання ефективної стратегії досягнення особистісно-професійних цілей і виступає внутрішнім системотворним елементом у конструюванні системи дій, спрямованих на підтримку бажань, спонукань до професійного саморозвитку. Отже, внутрішньо обумовлена спрямованість мотивів і внутрішньо усвідомленні бажання переходять в активний стан діяльності особистості, що реалізується в таких етапах: 1. Цілісна орієнтація на розвиток професійних прагнень і підсилення стійкого інтересу до діяльності; 2. Визначення стратегії розвитку професійних устремлінь зі спрямованістю на гармонійне регулювання постійного систе- мотворного процесу поетапної діяльності, на здійснення формування високих професійних цінностей; 3. Розроблення пошуку шляхів регулювання перспективних настанов, професійних цілей і потреб та гармонізація позитивної орієнтації на внутрішньо вмотивовані настанови з активізацією професійної позиції на потреби у відповідній діяльності; 4. Досягнення бажаного успіху, задоволення професійних устремлінь і отримання очікуваних прагнень.

Когнітивний компонент забезпечує здатність до цілеспрямованого пізнання й розуміння професійно значущих знань, ефективного вміння аналізувати й узагальнювати отриману інформацію в системі освіти, професійного володіння уміннями і навичками опрацювання інформації, творчого підходу до розв'язання й адаптації поставлених завдань. Даний компонент характеризується глибиною осмисленості та цілеспрямованості внутрішнього плану дій особистості по самовдосконаленню і забезпечується виникненням ціннісних орієнтацій на професійний саморозвиток.

Важливим системотворним елементом у когнітивному компоненті є використання теорії Б. Блума, згідно з якою когнітивна (пізнавальна) сфера містить шість послідовних рівнів складності, на яких акцентувалася увага в процесі формувального етапу експерименту: знання (Knowledge) - здатність запам'ятати або відтворити факти (терміни, конкретні факти, методи і процедури, основні поняття, правила і принципи тощо) без необхідності їх розуміння; розуміння (Comprehension) - здатність розуміти й інтерпретувати вивчене. Це означає уміння пояснити факти, правила, принципи; перетворити словесний матеріал, наприклад, у математичні вирази; прогнозувати майбутні наслідки на основі отриманих знань; застосування (Application) -- здатність використати вивчений матеріал у нових ситуаціях, наприклад, застосувати ідеї та концепції для розв'язання конкретних задач; аналіз (Analysis) - здатність розбивати інформацію на компоненти, розуміти їх взаємозв'язки й організаційну структуру, бачити помилки й огріхи в логіці міркувань, різницю між фактами і наслідками, оцінювати значущість даних; синтез (Synthesis) - здатність поєднати частини разом, щоб одержати ціле з новою системною властивістю; оцінювання (Evaluation) - здатність здійснювати рефлексію щодо важливості матеріалу для конкретної цілі [12, с. 20].

Когнітивний компонент передбачає оснащеність майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій філософськими, загальнокультурними, історичними, соціологічними, психологічними, математичними, фізичними, інформаційними й спеціальними знаннями та спонукає до розвитку пізнавальної активності в них. Розвиток пізнавальної активності під впливом цього компонента дозволяє сформувати: науково-практичне володіння навичками опрацювання інформації, інтерес до пізнавальної роботи з освітніми об'єктами, уміння узагальнити і проаналізувати набуті знання із здатністю їх застосування в системі освіти, уміння орієнтації в нових перспективах, уміле планування професійної діяльності й оцінювання її результативності [13, с. 87]. Даний компонент містить знання про ту чи іншу цінність, а також спеціалізовані знання. Знання здобуваються в процесі пізнавальної діяльності, яка служить людині опорою, фундаментом її життя, оскільки на основі пізнання предметного світу і ставлення до нього формується світорозуміння, світогляд, світовідчуття, визначаючи ідеологію філософських поглядів і спонукань [14, с. 267].

Складник когнітивного компонента професійної Я-концепції виражається в професійній самосвідомості та самопізнанні, що відображає процесуальний бік пізнання себе, саморозвитку, самовдосконалення, самоактуалізації. Інакше кажучи, когнітивний компонент містить професійний реальний Я-образ та ідеальний образ професіонала, передбачає рух до ідеального [15, с. 105].

Вплив когнітивного компонента на сформованість професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій реалізується в таких етапах: 1. Цілісна орієнтація на пізнання та посилення системи знань для професійної роботи майбутнього фахівця, поглиблення вмінь проявляти креативність і гнучкість щодо роботи із професійно значущими формами та методами майбутньої професійної діяльності, вдосконалення навичок роботи з інноваційними технологіями у творчій діяльності; 2. Визначення стратегії успішного мислиннєвого моделювання та передумов прогнозування і проектування професійної діяльності з метою досягнення свого зростання в галузі інформаційних технологій через процес цілеутворення фахового інтелектуального надбання; 3. Розроблення професійних елементів самоосвіти та самореалізації для вдосконалення фахової діяльності майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій із формуванням творчих показників, системних і евристичних знань, умінь і навичок; 4. Використання професійних технологій для формування умінь і навичок творчого розвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій, актуалізації та ціннісного зростання особистісного фахового потенціалу.

Емоційно-вольовий компонент забезпечує процес формування в майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій готовності до досягнення цілей саморозвитку та самоактуалізації, наполегливості в подоланні внутрішніх перешкод щодо самоосвіти, до позитивних емоцій, пов'язаних із внутрішнім станом майбутніх фахівців, та оволодіння собою в нестандартних ситуаціях, терпіння і володіння емоційно- вольовим станом у перетворенні інформації, засвоєння найновіших знань у процесі роботи в інформаційному середовищі, формування здібності досягати професійного успіху в галузі інформаційних технологій і умінь у використанні інноваційних технологій у професійній сфері, вольових зусиль до творчого й активного виконання навчальних завдань і розвиваючих дій, здатності до пошуку шляхів досягнення поставленої мети, прояву зусиль щодо професійної діяльності та самостійної роботи, міцної методологічної основи для розширення фахового кругозору та підвищення професійного рівня в галузі інформаційних технологій.

Аналіз філософських і психолого-педагогічних джерел із проблеми дослідження (І.Д. Бех [16; 17], Л.С. Виготський [18], В.Н. Панферов [19], Л.С. Рубінштейн [20; 21], В.І. Селиванов [22; 23], А.І. Щербаков [24], П.М. Якобсон [25] та ін.) вказує на взаємодію вольових і емоційних процесів, саме об'єднання емоцій і волі формує емоційно-вольову сферу майбутніх фахівців.

Воля й емоції як наукові поняття та реальні феномени у розвитку особистості є рушійними чинниками людської поведінки [26, с. 15]. За баченням І.М. Сеченова, воля - це діяльна сторона розуму та морального почуття; відповідно, вияв вольових якостей залежить від моральних рис характеру особистості [27, с. 121].

К.Д. Ушинський детально обґрунтував питання розвитку емоційно- вольової сфери особистості. Педагог здійснив аналіз чинників, які формують характер особистості, зазначив умови, що сприяють розвитку сильного і вольового характеру, до яких відніс необхідність організації практичної діяльності, яка сприятиме активному та самостійному вольовому розвитку та забезпечить стимулюючий емоційний супровід цієї діяльності. Він підкреслював, що «теоретичне життя розуму формує розум, але лише практичне життя серця і волі формує характер» [28, с. 323].

Дослідник П.В. Симонов, спираючись на інформаційну теорію емоцій, вважає, що воля є необхідністю в процесі подолання перешкод [29, с. 100]. А.С. Макаренко зазначав, що формування готовності майбутнього фахівця є наслідком докладання вольових зусиль, дисциплінованості, самоорганізації, стриманості; акцентував увагу на необхідності виховання культури емоцій і управління емоційним станом [Зо, с. 117]. В.О. Сухомлинський вважав, що емоційні стани потрібно контролювати, аби володіти високою емоційною культурою, тому кожний фахівець повинен уміти керувати своєю поведінкою та психічними станами [31, с. 109]. На думку О.Г. Кучерявого, у фаховому становленні майбутнього фахівця провідне місце належить саме емоціям, які виконують регулюючу функцію в процесі організації та здійснення професійної діяльності, виступають як стимулюючий чинник самовиховання і саморегуляції» [32, с. 48].

Аналіз наукових праць свідчить про те, що проблема впливу емоційно-вольового компонента на сформованість професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій є актуальною для світової психолого-педагогічної спільноти і реалізується в таких етапах: 1. Цілісна орієнтація особистості на емоційно-вольову стійкість досягнення професійного успіху в галузі інформаційних технологій, цілеспрямованість дій у використанні інноваційних технологій, виявленні вольових якостей у професійній сфері, активізації розвитку вольових зусиль до роботи в інформаційному середовищі; 2. Визначення стратегії саморозвитку вольових характеристик майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій для опанування об'ємних обсягів інформації та технологій програмування, оволодіння універсальною моделлю емоційно-вольової поведінки, опанування емоційно-вольової стійкості у вирішенні навчальних і професійних проблем, надбання навичок емоційно-вольової саморегуляції; 3. Розроблення емоційно-вольового утворення механізмів усвідомленого саморозвитку шляхом цілеспрямованого впливу на творчий блок особистості та розвиток професійної свідомості майбутнього фахівця в галузі інформаційних технологій через формування інтелектуальної й емоційно-чуттєвої сфери особистості; 4. Досягнення технологій саморегуляції та само- формування через опанування провідних стимулюючих і розвивальних функцій впливу на емоційно-вольову сферу особистості для закріплення й набуття досвіду емоційно-вольової поведінки та розвитку професійної свідомості майбутнього фахівця в галузі інформаційних технологій.

Психофізичний компонент забезпечує самореалізацію в професії, ефективність життєдіяльності майбутнього фахівця в галузі інформаційних технологій, розвиток особистісних спеціальних психофізичних якостей для засвоєння основних фахових знань, вміння та навичок до діяльності, формування системи психічної стійкості в стресових ситуаціях, володіння досвідом психічної саморегуляції у фаховій діяльності, саморегуляцію особистісної поведінки відповідно до психоемоційного стану, здатність керування своєю поведінкою щодо навколишнього світу, самокерування своєю психікою та поведінкою, розвиток психічної стійкості, обумовленої життєвими і професійними обставинами, формування навичок керування психоемоційним станом для виконання професійних дій, психічну саморегуляцію активності виконання професійних дій, спрямованих на успішний результат у галузі інформаційних технологій, розвиток психодинамічних якостей, готовність до виконання професійних дій у галузі інформаційних технологій, самоуправління професійними перспективами на досягнення кар'єрних цілей.

Психофізичний компонент забезпечує багатомірність психічних явищ, їх рівневу будову, а отже, необхідність опису їх у різноманітних системах вимірювань і характеристик [33]. Психічний стан людини являє собою цілісну характеристику її психічної діяльності за певний період, що відображає складну структуру взаємозв'язків із вище і нижче розташованими рівнями системи психічної регуляції, утворену процесами самоуправління і саморегуляції [34].

На думку Л.В. Кондратової, психофізіологічний компонент забезпечує властивості та здібності, завдяки яким фахівець виявляє високу працездатність під час виконання професійних функцій, впевненість у своїх силах, прагнення наполегливо і до кінця доводити розпочату справу, професійну працездатність, активність і саморегулювання, урівноваженість і витримку [35, с. 10].

Аналіз наукових праць свідчить про те, що проблема впливу психофізичного компонента на сформованість професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій є важливою і реалізується в таких етапах: 1. Цілісна орієнтація особистості на пізнання творчого досвіду використання знань, умінь і навичок у професійній діяльності для досягнення професійних цілей, поглиблення психічної саморегуляції для успішної професійної діяльності в галузі інформаційних технологій, вдосконалення працездатності та спрямованість на успішний результат під час виконання професійних завдань, утворення таких психофізичних якостей, як стійкість і наполегливість в особистісному зростанні фахового потенціалу; 2. Визначення стратегії саморозвитку комплексу психофізичних характеристик, системи саморегуляції спеціальних якостей майбутнього фахівця в галузі інформаційних технологій, необхідних для професійної діяльності, елементів самокорекції особистісних якостей для адекватної самооцінки власної готовності до фахової діяльності; 3. Розроблення системи саморегуляції особистісної поведінки відповідно до психоемоційного навантаження, формування стратегії розвитку фахової спрямованості на самоосвіту та самореалізацію, цілеутворення особистісних якостей, спрямованих на результативність, через актуалізацію системних і евристичних знань, умінь і навичок; 4. Використання професійних технологій формування спеціальних і психофізичних якостей майбутнього фахівця в галузі інформаційних технологій, необхідних для професійної діяльності, розроблення системи психофізичних цінностей для володіння досвідом використання фахових знань, умінь і навичок для виконання професійних завдань.

Конструктивно-прогностичний компонент характеризується проектуванням і вдосконалення навчальної діяльності майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій щодо професійної готовності, самокеруванням професійної підготовки шляхом аналізу і самоаналізу результатів навчальної діяльності, передбаченням і стратегією планування добору і засвоєння фахової інформації щодо професійного оволодіння вміннями і навичками майбутньої діяльності, активізацією та перспективою передбачення майбутнього стану готовності, проектуванням стратегії віддалених і наближених перспектив для оволодіння практичними вміннями та навичками професійної діяльності, стратегічною спрямованістю процесу моделювання наукової та професійної діяльності майбутнього фахівця в галузі інформаційних технологій, аналітичним узагальненням стратегії професійного саморозвитку, сформованістю професійного прагнення до планування і прогнозування результатів навчально-наукової діяльності. Отже, внутрішньо обумовлена спрямованість фахових перспектив і саморегуляція навчально-наукової діяльності майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій переходять в активний стан планування професійного саморозвитку, що реалізується в таких етапах: 1. Цілісна орієнтація майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій на аналітичне узагальнення теоретичних знань і практичних вмінь чинником власного самовдосконалення, актуалізація підвищення професійного саморозвитку в галузі інформаційних технологій шляхом зростання фахової компетентності й особистісного потенціалу, планування стратегії фахової самореалізації через самоорганізацію проектування самостійної внутрішньої діяльності на професійну готовність; 2. Визначення стратегії моделювання результатів своєї навчально-наукової діяльності та прогнозування розвитку вмінь і навичок готовності до майбутньої діяльності, передбачень спрямування процесу професійної та наукової діяльності майбутнього фахівця в галузі інформаційних технологій, конструювання фахових перспектив щодо професійного саморозвитку з урахуванням нових стратегій професійної підготовки; 3. Розроблення системи аналізу і самоаналізу професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій, проектування стратегії вдосконалення особистісних результатів навчально-наукової діяльності та рівня фахового саморозвитку і перспектив його досягнення; 4. Оволодіння професійними технологіями розвитку прогностично-перспективної діяльності в професійній освіті, стратегічна спрямованість процесу формування професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій, використання проектно-моделювального підходу особистісної наукової діяльності.

Операційно-діяльнісний компонент забезпечує готовність до використання навчальних інструментів в освітньому середовищі для професійного саморозвитку, сформованість теоретичних знань і практичних навичок виконання фахових завдань, формування практичних умінь і навичок розв'язання освітніх задач, володіння інформаційними технологіями та методами їх задіяності в професійній діяльності, сформованість готовності до використання засобів і прийомів опрацювання інформації, уміння впровадження фахового інструментарію і навчальних інформаційних автоматизованих систем для професійного саморозвитку, сформованість професійних знань і інформаційно-технологічних умінь готовності до майбутньої діяльності в галузі інформаційних технологій, послідовність інтелектуально-діяльнісних операцій для осмислення, систематизації, застосування й закріплення використання інформаційних технологій у професійній діяльності. Отже, формування практичних умінь і навичок виконання фахових завдань під час навчально-наукової діяльності майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій переходять в активний стан планування професійного саморозвитку, що реалізується в таких етапах: 1. Цілісна актуалізація професійних знань, умінь і навичок професійного саморозвитку майбутніх фахівців, здатність до професійної самореалізації та самовдосконалення, орієнтація на вимоги професійних обов'язків і умов діяльності, формування умінь ставити мету й фахово виконувати завдання шляхом професійного саморозвитку; 2. Визначення стратегії власної діяльності, з огляду на важливість і престижність майбутньої професійної діяльності, особистісне устремління до саморозвитку і вміння формувати високу професійну результативність, добирати і здійснювати послідовність операцій і дій, спрямованих на регулювання професійного саморозвитку; 3. Розроблення шляхів формування практичних вмінь вирішення професійних завдань і навичок активізації й удосконалення, розвиток методик оволодіння інформаційними технологіями шляхом професійно орієнтованого процесу саморозвитку; 4. Досягнення бажаного успіху, завдяки володінню способами та прийомами виконання практичних завдань, спрямованих на професійний саморозвиток, володіння технологіями вирішення фахових завдань, умінням упровадження професійних знань у галузі інформаційних технологій.

Висновки із проведеного дослідження

сформованість професійний саморозвиток інформаційний

Отже, сформованість професійного саморозвитку майбутніх фахівців розглядається як цілісне системне утворення, для розуміння сутності й структури якого виокремлені такі компоненти: мотиваційний, когнітивний, емоційно-вольовий, психофізичний, конструктивно-прогностичний, операційно-діяльнісний, які сприятимуть поетапності процесу формування професійного саморозвитку майбутніх фахівців у галузі інформаційних технологій.

Література

1. Про вищу освіту: Закон України: науково-практичний коментар / В.Г. Гончаренко, К.М. Лемківський, С.Л. Лисенков, О.С. Лисенкова; за заг. ред. В.Г. Кременя. - К.: СДМ-Студіо, 2002. - 323 с.

2. Про Концепцію Національної програми інформатизації: Закон України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakonl.rada. gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=75%2F98-%E2%F0.

3. Про Національну програму інформатизації: Закон України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakonl.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi?nreg=74%2F98-%E2%F0.

4. Про освіту: Закон України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakonl.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi.

5. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 рр.: Закон України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=537-16.

6. Богоявленский Д.Н. Психология усвоения знаний в школе / Д.Н. Богоявленский, Н.А. Менчин- ская. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. - 347 с.

7. Выготский Л.С. Мышление и речь / Л.С. Выготский. - М.: Лабиринт, 1996. -414 с.

8. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Л.С. Выготский; под ред. В.В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1991.-82с.

9. Баженова Л.Г. Професійне самовдосконалення педагога / Л.Г. Баженова II Психолог. - 2002. - № 16(16). - С. 13-15.

10. Шамова Т.И. Управление образовательными системами: [учебное пособие] / Т.И. Шамова, П.И. Третьяков, Н.П. Капустин; под ред. Т.И. Шамовой. - М.: Академия, 2002. - 320 с.

11. Затворнюк О.М. Формування у майбутніх психологів готовності до професійного самовдосконалення: дне.... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / О.М. Затворнюк; Національний педагогічний університет імені М.П. Дра- гоманова. - Київ, 2016. - 240 с.

12. Розроблення освітніх програм: [методичні рекомендації] / авт.: В.М. Захарченко, В.І. Луговий, Ю.М. Рашкевич, Ж.В. Таланова / за ред. В.Г. Креме- ня.-К.: ДП «НВЦ «Пріоритети»», 2014. - 120 с.

13. Карабін О.Й. Формування готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до роботи в інформаційному середовищі: дис.... канд. пед. наук:. спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / О.Й. Карабін; Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. - Тернопіль, 2013,- 274 с.

14. Мальцева Н.Н. Педагогическая культура учителя математики как фактор формирования познавательного интереса учащихся / Н.Н. Мальцева // Профессионально педагогическая культура: история, теория, технология: матер. Всерос. науч.-практ. конф. - Белгород, 1996. - С. 266-268.

15. Реан А.А. Психология и педагогика / А.А. Реан, П.В. Бордовская, С.И. Розум. - СПб.: Питер, 2005. - 432 с.

16. Бех І.Д. Виховання особистості: у 2-х кн. / І.Д. Бех. - Кн. 2: Особистісно орієнтований підхід: науково-теоретичні засади. - К.: Либідь, 2003. - 344 с.

17. Бех І.Д. Виховання особистості: [підручник] / І.Д. Бех. - К.: Либідь, 2008. - 848 с.

18. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Л.С. Выготский; под ред. В.В. Давыдова. - М.: Педагогика, 1991,- 480 с.

19. Панферов В.Н. Психология человека. Душа и тело. Организм и психика. Функции психики. Структура: [учебное пособие] / В.Н. Панферов. - СПб.: Михайлов, 2000. - 154 с.

20. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии / С.Л. Рубинштейн. - СПб.: Питер, 2000. - 712 с. [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://psylib.ukrweb.net/books/rubin01/index.hta,

21. Рубинштейн С.Л. Проблемы общей психологии / С.Л. Рубинштей. - М.: Педагогика, 1976. -416 с.

22. Селиванов В.И. Актуальные вопросы психологии воли / В.И. Селиванов // Вопросы психологии личности. -Рязань, 1975.

23. Селиванов В.И. Избранные психологические произведения: воля, ее развитие и воспитание / В.И. Селиванов. - Рязань: РГПИ, 1992. - 575 с.

24. Практикум по общей психологии / под ред. А.И. Щербакова. - М.: Просвещение, 1979.

25. Якобсон П.М. Психология чувств / П.М. Якобсон. - М.: АПН РСФСР, 1958. -381 с.

26. Психология мотивации и эмоций: [учеб, по- соб. для студ., обучающихся по направлению спец, психологии]: хрестоматия по психологии / под ред. Ю.Б. Гиппенрейтео, М.В. Фаликман. - М.: ЧеРо, 2002. - 752 с.

27. Сеченов И.М. Психология поведения / П.М. Сеченов; под ред. М.Г. Ярошевского; вступ, ст. М.Г. Яро- шевского. - М.; Воронеж: МОДЭК, 1995. - 320 с.

28. Ушинский К.Д. Педагогические сочинения: в 6-ти т. / К.Д. Ушинский; сост. С.Ф. Егоров. - Т. 6. - М.: Педагогика, 1990. - 385 с.

29. Симонов П.В. Темперамент. Характер. Лично- сть/П.В. Симонов. -М.: Наука, 1984. - 161 с.

30. Макаренко А.С. Преподаватель словесности /С. Макаренко // Сочинения: в 7-й т. / А.С. Макаренко. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1952. - Т. 7: Публицистика. Рассказы и очерки. Статьи о литературе и рецензии. Переписка с А.М. Горьким. - С. 115-118.

31. Сухомлинський В.О. Вибрані твори: у 5-ти т. /

A. О. Сухомлинський. - К.: Рад. шк., 1976-1977. -Т. 1: Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості. Духовний світ школяра. Методика виховання колективу. - К.: Рад. шк., 1976. - 654 с.; Т. З: Серце віддаю дітям. Народження громадянина. Листи до сина. - К.: Рад. шк., 1977. - 582 с.; Т. 4: Павлиська середня школа. Розмова з молодим директором школи. - К.: Рад. шк., 1977.-640 с.

32. Кучерявий О.Г. Професійне самовиховання у вищій школі: [навч. посібник] / О.Г. Кучерявий. - К.: Освіта України, 2010. - 200 с.

33. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии / Б.Ф. Ломов. - М.: Наука, 1984.-444 с.

34. Габдреева Г.Ш. Самоуправление психическим состоянием / Г.Ш. Габдреева. - Казань: КГУ, 1981.-63 с.

35. Кондратова Л.В. Морально-психологічна готовність студента до вчительської діяльності / Л.В. Кондратова. - К.: Вища школа, 1987. - 53 с.

Размещено на Allbest.ru