Формування в майбутніх учителів початкової школи вмінь вивчення особистості молодшого школяра

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

ФОРМУВАННЯ В МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ВМІНЬ ВИВЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

Загорулько М.О., аспірант кафедри теорії та історії педагогіки

Анотація

вміння вчитель початковий особистість

У статті розглянуто проблему формування в майбутніх вчителів початкової школи вмінь вивчення особистості в процесі навчання психолого-педагогічних дисциплін. Надано визначення поняттю «вміння», виокремлено педагогічні та дослідницькі вміння.

Ключові слова: вміння, педагогічні вміння, комплексні педагогічні вміння, дослідницькі вміння, дослідницькі вміння майбутніх учителів початкової школи.

Аннотация

В статье рассмотрена проблема формирования у будущих учителей начальной школы умений изучения личности в процессе изучения психолого-педагогических дисциплин. Дано определение понятию «умение», выделены педагогические и исследовательские умения.

Ключевые слова: умение, педагогические умения, комплексные педагогические умения, исследовательские умения, исследовательские умения будущих учителей начальной школы.

Annotation

Zahorulko М.О. THE FORMATION OF FUTURE PRIMARY SCHOOF TEACHERS SKIFFS THE STUDY OF THE PERSONAFITY OF PRIMARY SCHOOF STUDENTS

This article was written about the problem of formation of future primary school teachers' skills the study of the personality of primary school students in the process of studying psychological and pedagogical disciplines. Here was defined the concept of the skills, dedicated pedagogical and research skills.

Key -words: skills, pedagogical skills, complex pedagogical skills, research skills, research skills of future primary school teachers.

Постановка проблеми

Переотворення знаннєво орієнтованої парадигми освіти на компетентнісно орієнтовану вимагає оновлення процесу фахової підготовки студентів у системі вищої педагогічної школи. Зміна провідного освітнього вектора забезпечується реалізацією компетентнісного підходу в навчально-виховній роботі вищих навчальних закладів. Зростає увага вищої школи до формування вмінь вивчення особистості молодших школярів у майбутніх фахівців, удосконалення їхньої педагогічної майстерності, готовності до сприйняття нововведень і творчої діяльності.

Постановка завдання

Метою статті є теоретичне обґрунтування проблеми формування в майбутніх вчителів початкової школи вмінь вивчення особистості в процесі навчання психолого-педагогічних дисциплін.

Виклад основного матеріалу дослідження

Аналіз психолого-педагогічної літератури та дисертаційних досліджень засвідчив посилену увагу науковців до проблеми формування в майбутніх учителів початкової школи вмінь вивчення особистості молодшого школяра, знань і вмінь творчого зростання молодих фахівців в умовах інноваційної діяльності, підвищення їхньої творчої активності та потенціалу у фаховій підготовці.

Сутність поняття «вміння» розглядалася дослідниками різних галузей. Зокрема, на думку дослідників у галузі психології Л. Виготського, К. Платонова, С. Рубінштейна та ін., вміння - це використання суб'єктом наявних знань і навичок для вибору та здійснення прийомів дії відповідно до поставленої мети. Серед педагогів знаходимо такі трактування цього поняття: свідоме володіння яким-небудь прийомом діяльності (Ю. Бабанський); прояв діяльності в усіх можливих варіантах (Є. Бойко); єдність знань і навичок, здібностей особистості (М. Каган); новий сплав знань, навичок, досвіду і творчих можливостей людини (Н. Кузьміна).

На думку К. Степанюк, особливими ознаками вміння є: високий рівень усвідомленості, самостійність у вирішенні завдань, які виникають у процесі виконання певного виду діяльності; складність і комплексність, злиття розумових і практичних дій; цілеспрямованість, стійкість і міцність. А навички - це автоматизовані дії, компоненти певного виду діяльності [10, с. 64].

За визначенням О. Малихіна, уміння - це здатність людини свідомо використовувати наявні знання і навички для вибору і здійснення певних дій відповідно до поставленої цілі в умовах, що змінюються. Психологічною основою уміння є усвідомлення необхідності застосування конкретного вміння для здійснення конкретної діяльності, а також розуміння взаємозв'язку між ціллю діяльності, умовами і способами її досягнення [5, с. 123].

Щербаков і О. Мудрик у дидактичному плані вміння зводять до трьох основних:

1. Уміння переносити відомі вчителю знання, варіанти рішення, прийоми навчання та виховання в умови нової педагогічної ситуації.

2. Уміння знаходити для кожної педагогічної ситуації нове рішення.

3. Уміння створювати нові елементи педагогічних знань та ідей і конструювати нові прийоми для вирішення конкретної педагогічної ситуації [9, с. 375-376].

Отже, вміння - засвоєний суб'єктом спосіб виконання дії, який забезпечується сукупністю набутих знань і навичок. Вони формуються шляхом вправ, створюють можливість виконання дії не лише у звичних, а й у змінених умовах і розкриваються через цілеспрямованість, усвідомленість, здатність особистості до узагальнення та реалізації творчого характеру діяльності.

Для повного розуміння сутності формування в майбутніх учителів початкової школи вмінь вивчення особистості молодшого школяра у контексті загальнопедагогічної підготовки вчителя необхідно детально проаналізувати проблему формування педагогічних умінь майбутніх учителів.

У «Енциклопедії з педагогіки» Є. Рапацевича термін «педагогічні уміння» тлумачиться як сукупність різноманітних дій вчителя, які співвідносяться з функціями педагогічної діяльності [8].

Як зазначає І. Зимня, педагогічні вміння є сукупністю різноманітних дій учителя, які, насамперед, співвідносяться з функціями педагогічної діяльності, значною мірою визначають індивідуально-психологічні особливості вчителя та свідчать про його предметно-професійну компетентність [2, с. 23].

Важливою стороною педагогічної діяльності, за визначенням Н. Кузьміної, є наявність педагогічної задачі, для розв'язання якої необхідний відповідний рівень сформованості педагогічних умінь. Вчений розглядає педагогічне вміння як здатність людини виконувати певні види діяльності в умовах, що швидко змінюються, на основі знань і навичок [3, с. 12].

Абдулліна розглядає педагогічні вміння як важливу соціальну та професійну функцію в структурі діяльності вчителя. Учений зазначає, що оволодіння способами, прийомами навчання та виховання базується на усвідомленому використанні психолого-педагогічних і методичних знань [1, с. 55].

У дисертаційній роботі О. Острянської подається визначення комплексних педагогічних умінь майбутніх учителів початкових класів як володіння сукупністю вмінь, що становлять структурне, ієрархічно взаємопов'язане і відносно закінчене утворення, яке поділяється на блоки, класи, роди, види і забезпечує педагогічно доцільну взаємодію вчителя початкових класів з усіма суб'єктами педагогічної діяльності [7, с. 70].

Ученою проаналізовано такі групи вмінь: навчальні, виховні, гностичні, конструктивні, організаторські, діагностичні, педагогічного спілкування, дослідницькі, артистичні, робота з батьками тощо.

Внесення елемента дослідження в навчальні заняття сприяє вихованню активності, ініціативності, допитливості, розвиває мислення, заохочує потребу в самостійних наукових пошуках.

На думку В. Литовченко, дослідницькі вміння є сукупністю систематизованих знань, умінь і навичок особистості, поглядів і переконань, які визначають готовність студента до творчого пошукового вирішення пізнавальних задач. Вона поділяє дослідницькі вміння на такі групи:

1. Операційні дослідницькі вміння, до яких відносять розумові прийоми і операції, що використовуються в дослідницькій діяльності: порівняння, аналіз і синтез, абстрагування й узагальнення, висунення гіпотези, зіставлення.

2. Організаційні дослідницькі вміння, які включають застосування прийомів організації в науково-дослідній діяльності, планування дослідної роботи, проведення самоаналізу, регуляцію власних дій у процесі дослідницької діяльності.

3. Практичні дослідницькі вміння, які охоплюють опрацювання літературних джерел, проведення експериментальних досліджень, спостереження фактів, подій та оброблення даних спостережень, впровадження результатів у практичну діяльність.

4. Комунікативні дослідницькі вміння, що передбачають застосування прийомів співробітництва в процесі дослідницької діяльності, для здійснення взаємодопомоги, взаємоконтролю [4, с. 13].

І. Зимня трактує дослідницькі вміння як здатність до самостійних спостережень, дослідів, пошуків, набуту у процесі вирішення дослідницьких задач [2, с. 23]. Вона пропонує класифікацію дослідницьких умінь залежно від складників дослідницької діяльності:

- інтелектуально-дослідницький складник - уміння аналізувати, зіставляти та порівнювати факти, явища, концепції, погляди; бачити проблему, виокремлювати основне; визначати протиріччя і формулювати проблему; ставити мету, визначати завдання роботи; критично аналізувати інформацію, давати їй оцінку; аргументувати своє ставлення до питання, що вивчається тощо;

- інформаційно-рецептивний складник - уміння спостерігати, збирати й обробляти дані; систематизувати і класифікувати факти й явища; отримувати інформацію та складати її огляд; інтерпретувати інформацію тощо;

- продуктивний складник - уміння проводити експеримент; у відповідній послідовності виконувати практичні дослідження; використовувати різноманітні методи емпіричного і теоретичного дослідження; здійснювати бібліографічний пошук і узагальнювати інформацію; викладати перебіг і результати дослідження; захищати отримані результати в процесі виступу; складати тези, писати статті тощо [2, с. 13].

Науковець у галузі педагогічної діагностики С. Мартиненко до діагностичних умінь відносить вміння аналізувати, класифікувати, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки, розпізнаючи серед них випадкові та помилкові; моделювати та перетворювати моделі взаємодії, визначати мету і розробляти конкретні завдання діагностичного вивчення, підбирати діагностичний інструментарій, накопичувати й обробляти діагностичну інформацію, здійснювати самодіагностику тощо [6, с. 149].

Згідно з І. Новік, діагностичні вміння виявляються в тому, що в процесі їх формування об'єднуються і систематизуються знання з різних галузей - психології, педагогіки, фізіології, теорії діагностики тощо. На етапі функціонування діагностичних умінь ці теоретичні знання стають інструментом практичної діяльності.

За визначенням К. Степанюк, дослідницькі вміння майбутніх учителів початкової школи - це інтегративне утворення розумових і практичних дій, які забезпечують здійснення багатофункціональної пошукової діяльності для вирішення професійних завдань у школі першого ступеня [10, с. 71].

Отже, дослідницькі вміння - особливі вміння, які дозволяють їх носієві систематизувати, аналізувати, проектувати, самостійно шукати істину.

Висновки із проведеного дослідження

Одним зі складників процесу реалізації провідних положень компетентнісного підходу в контексті підготовки майбутніх учителів початкової школи, гідних наукового вивчення, є формування в них дослідницьких умінь. Але дидактичні механізми формування в майбутніх учителів початкової школи вмінь вивчення особистості молодшого школяра в процесі навчання психолого-педагогічних дисциплін не були предметом наукових досліджень.

Аналіз наукових джерел дозволяє стверджувати, що дослідники не приділяли достатньої уваги розгляду сутності процесу формування в майбутніх учителів початкової школи вмінь вивчення особистості молодшого школяра. Саме цим зумовлюється потреба більш глибокого вивчення змісту та структури досліджуваного феномена.

Література

1. Абдуллина А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования: [пособ. для пед. спец. высш. Учебн. заведений] / А. Абдуллина. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Просвещение, 1990. 141 с.

2. Зимняя И. Исследовательская работа как специфический вид человеческой деятельности / И. Зимняя, Е. Шашенкова. Ижевск, 2001. 98 с.

3. Кузьмина Н. Профессионализм деятельности преподавателя и мастера производственного обучения профтехучилища / Н. Кузьмина. М.: Высшая школа, 1989. 167 с.

4. Литовченко В. Формирование исследовательских умений студентов педагогических специальностей университетов средствами НИР: автореф. дисс.... канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Теория и история педагогики» / В. Литовченко. Минск, 1990.26 с.

5. Малихін О. Система умінь самоорганізації і самоконтролю учбової діяльності студентів вищих педагогічних навчальних закладів та її функціонування у процесі організації і здійснення самостійної навчальної діяльності / О. Малихін // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 16: Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: збірник наукових праць / за ред. Н. Гузія та ін. Вип. 9 (19). К.: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2008. С. 122-128.

6. Мартиненко С. Система підготовки вчителя початкових класів до діагностичної діяльності: дис.... д. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / С. Мартиненко. К., 2009. 476 с.

7. Острянська О. Формування комплексних педагогічних умінь у майбутніх учителів початкових класів: дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» /О. Острянська. К., 2002. 259 с.

8. Педагогика: Большая современная энциклопедия / сост. Е. Рапацевич. Минск: Современное слово, 2005. 720 с.

9. Скрипченко О. Вікова та педагогічна психологія / О. Скрипченко, Л. Долинська, 3. Огороднійчук та ін. К.: Просвіта, 2001.416 с.

10. Степанюк К. Дослідницькі уміння в контексті загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів початкової школи / К. Степанюк // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи: зб. наук, праць. Умань: ПП О.О. Жовтий, 2012. Вип. 43. Ч.2, С. 62-68.

Размещено на Allbest.ru