Індивідуальний план розвитку загальних компетентностей здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти: європейські тенденції
Аналіз переліку загальних компетентностей, які формуються у здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти протягом навчання на докторській програмі. Характеристика застосування коучингових технологій, індивідуальної і групової психотерапії.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.07.2018 |
| Размер файла | 24,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 378: 37.07 (043.3)
Інститут вищої освіти
Національної академії педагогічних наук України
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН РОЗВИТКУ ЗАГАЛЬНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗДОБУВАЧІВ ТРЕТЬОГО ОСВІТНЬО-НАУКОВОГО РІВНЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ЄВРОПЕЙСЬКІ ТЕНДЕНЦІЇ
Муромець В.Г.
Постановка проблеми. У нових умовах творення вітчизняної вищої освіти стартовою платформою професійного розвитку наукового педагогічного працівника є здобуття вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти. Універсальність підготовки здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої світи полягає в особистісній зорієнтованості освітнього процесу, посилення його інформатизації шляхом просування і підтримки фундаментальних і прикладних докторських досліджень у контексті забезпечення якості сталого людського розвитку відповідно до європейських вимог. Все це вимагає орієнтацію на найкращі світові практики щодо розвитку у здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти загальних компетентностей на засадах ком- петентністного підходу.
Аналіз наукових досліджень і публікацій. Проблеми розвитку якісної докторської підготовки (PhD) у світі і в Україні в умовах глобалізації та євроінтеграції досліджували Дж. Анастас, М. Винницький [1], І. Ви- шенська, С. Калашнікова, В. Луговий [4; 5], Ю. Рашкевич [2;5], І. Регейло, О. Слю- саренко, О. Поживілова, Л. Стрельченко, Ж. Таланова [4; 5] та ін. Особливості створення і розвитку європейських докторських програм вивчали А. Барнард, Л. Домінел- лі, Д. Завіршек, А. Кампаніні, Дж. Корнбек, К. Лайонз, В. Лєскошек, Дж. Лейх, Л. Мор- ріс та інші.
Законодавчою базою для нашого дослідження стали наступні Європейськінормативно-правові документи, зокрема: European commission. Directorate-gerenal for research and innovation (Directorate B - European Research Area Unit B.2 “Skills” Brussels, 27/06/2011 Report of Mapping Exercise on Doctoral Training in Europe “Towards a common approach” 27 June 2011); European University Association (EUA) - Council for Doctoral Education - Salzburg I and II Principles and Recommendations; Research Careers in Europe Landscape and Horizons”, European Science Foundation 2010.
Постановка завдання. Метою статті є презентація розробленого індивідуального плану розвитку загальних компетентностей здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти із використанням інтерактивних технологій: коучинг, фасилітація, менторінг тощо.
Виклад основного матеріалу дослідження. У контексті світової глобалізації і орієнтації на креативну економіку, в Європейському освітньому просторі змінилася стратегія у реформуванні докторської підготовки, зокрема, трансформації кількісних показників освітніх послуг в якісні, відповідно до яких здобувач третього (освітньо-наукового рівня) вищої освіти має володіти загальними компетентностями (transferable skills/soft skills/generic skills), мати стійкі цінності, які потрібні для здійснення співпраці і нетворкінгу.
Як засвідчили результати міжнародних досліджень, зокрема, «Survey on Doctoral Education and Career Preparation» (Golde and Dore, 2001), («Дослідження про докторантуру та підготовку кар'єри») (Golde and Dore, 2001), “2000 National Doctoral Program Survey” (NAGPS, 2001), («Національне дослідження докторських програм 2000 року» (NAGPS, 2001), National surveys the and the `PhDs - Ten Years Later' (Nerad and Cerny, 2002), філософія міжнародної освітньої політики європейських країн має на меті підвищення вимог до розширення принципів спільності між установами та іншими країнами для забезпечення мобільності здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти.
Згідно з європейськими тенденціями щодо підготовки докторів філософії (PhD) така підготовка має включати навчальні програми з розвитку загальних компетентностей (soft skills, transferable skills) задля заохочення проводити фундаментальні і прикладні дослідження у приватних або державних секторах.
Метою нашої статті є презентація європейського досвіду у стратегічному реформуванні підготовки докторів філософії (PhD) у контексті реалізації формування загальних компетентностей. Тож презентуємо індивідуальний план розвитку доктора філософії у Великобританії.
У документі Quality Assurance Agency (QAA), British Council, порталі Newroutephd, Park, C. “New Variant PhD: The changing nature of the doctorate in the UK”, Journal of Higher Education Policy and Management, Vol. 27, No. 2, July 2005, pp. 189-207 [6] наведено наступні види підготовки докторів філософії (PhD). Зокрема, аспірантські програми у Великобританії відрізняються широким розмаїттям і можуть бути отримані через:
- традиційні дослідницькі програми (PhD, DPhil);
- програми, що поєднують дослідницьку діяльність з навчанням в Англії і практичними заняттями (New Route PhD);
- професійно зорієнтовані програми (DBA, DEng, DEd);
- присудження ступеня PhD як результат видатної практичної діяльності (PhD by Practice);
- присудження ступеня PhD на підставі видатної публікації (PhD by Publication).
Цікавою нам видається мета і організація професійно зорієнтованих докторських програм на предмет розвитку загальних компетентностей у здобувачів третього (освітньо-наукового рівня) у контексті реалізації управлінської діяльності. Тож, професійно зорієнтовані докторські програми є різновидом навчально-дослідних програм, однак вони зорієнтовані не стільки на розвиток навичок дослідницької роботи і проведення самостійного дослідження, скільки на професійний розвиток студента, пов'язаний із його конкретною професією. Тобто такий вид докторської програми також може функціонувати за типом інтегрованих (структурованих) програм.
Схарактеризуємо методи навчання, які є ефективними як для професійного, так і для особистісного розвитку докторів філософії (PhD).
Навчальні модулі включають теоретичні курси, сучасні підходи до методології досліджень і професійну практику. Основний акцент у дослідницькій роботі робиться на прикладні дослідження, що вносять вклад у розвиток обраної студентом професійної галузі (менеджмент, психологія, освіта, медична галузь, інформаційні технології, інженерія, маркетинг, соціологія, ділове адміністрування тощо). Професійно зорієнтовані докторські програми ведуть до отримання докторських ступенів у певних науках, наприклад, DEd, DEng, dBa, DClinPsych та інші.
Зокрема, у більшості університетів Великобританії: University of York (Йоркський університет), Bath Spa University (Бат Спа університет), University of Western London (Університет Західного Лондону), University of Reading (Університет Редінга), University of Essex (Університет Есексу) та інші застосують систему програм професійного розвитку здобувачів (individual development plan), метою яких є допомога здобувачу планомірно і цілеспрямовано розвивати у себе не тільки професійні, а й загальні компетентності. компетентність освітній науковий коучинговий
Таблиця 1 Етапність у побудові індивідуального плану розвитку студентів PhD програми
|
Назва етапу |
Сутність етапу |
|
|
перший етап - підготовчий |
студент PhD програми вивчає звіт за результатами оцінки (якщо він проводився), отримує і вивчає рекомендації з розвитку від наукового керівника, самостійно визначає пріоритети розвитку, при необхідності радиться з консультантом, ментором чи з коучем (зовнішнім або внутрішнім) |
|
|
другий етап - складання плану |
студент PhD програми заповнює таблицю з пріоритетами свого розвитку і карту розвивальних дій, де чітко позначає, як і коли буде розвивати необхідні навички або компетентності |
|
|
третій етап - узгодження |
студент PhD програми погоджує свій ІПР з консультантом і/або керівником і вносить при необхідності відповідні корективи щодо виконання |
|
|
четвертий етап - затвердження |
студент PhD програми затверджує у наукового керівника свій план індивідуального розвитку |
Освітні кластери для студентів PhD програми із розвитку загальних
компетентностей у британських університетах
Таблиця 2
|
Назва кластеру |
Відповідні навички |
|
|
базові комунікативні навички, які допомагають розвивати відносини із людьми, підтримувати розмову, ефективно поводитися у критичних ситуаціях при спілкуванні з оточуючими |
уміння слухати переконання і аргументація нетворкінг побудова та підтримка бізнес-відносин ведення переговорів проведення презентацій самопрезентація публічний виступ командна робота спрямованість на результат ділове спілкування |
|
|
навички self-менеджменту, які допомагають ефективно контролювати свій стан, час, процеси |
управління собою управління емоціями управління стресом управління власним розвитком планування і цілепокпадання тайм менеджмент енергія/ентузіазм/ініціативність/наполегливість рефлексія використання зворотного зв'язку |
|
|
навички ефективного мислення: управління процесами у голові, які допомагають зробити життя і роботу більш системними |
системне мислення креативне мислення структурне мислення логічне мислення пошук і аналіз інформації вироблення і прийняття рішень проектне мислення тактичне і стратегічне мислення (для керівників) |
|
|
управлінські навички, які потрібні студентам таких програм, на етапі, коли вони стають керівниками будь- яких бізнес-процесів чи підприємцями |
управління виконанням планування постановка завдань мотивування контроль реалізації завдань наставництво менторінг коучинг ситуаційне керівництво і лідерство ведення нарад подача зворотного зв'язку управління проектами управління змінами делегування |
Individual development plan for PhD student (індивідуальний план розвитку) - це документ, що описує цілі розвитку і конкретні дії, що дозволяють досягти поставлених цілей.
Індивідуальний план розвитку (individual development plan for PhD student) допомагає реалізувати декілька завдань:
- дозволяє студенту розвиватися більш цілеспрямовано і планомірно;
- координує робочі цілі і цілі розвитку;
- надає можливість контролю і самоконтролю за власним розвитком;
- переводить загальні і конкретні ідеї щодо саморозвитку на рівень конкретних дій;
- дозволяє проаналізувати свої сильні і слабкі сторони із використанням різноманітних психологічних систем тестування;
- дозволяє своєчасно підготуватися до майбутніх змін, нових проектів, нової посади;
- допомагає у самоорганізації щодо виконання плану написання дисертаційного дослідження;
- допомагає виділити пріоритети і розставити акценти при навчанні на структуро- ваних докторських програмах.
На наше переконання, системне використання індивідуального плану розвитку (individual development plan for PhD student) зможе забезпечити:
- можливість бачити власний потенціал і прогнозувати можливості свого професійного розвитку;
- баланс у процесах професійного навчання і особистісного розвитку.
У таблиці 1 нами наведено етапність у системі використання індивідуального плану розвитку, тож схарактеризуємо кожний з етапів додатково.
Зокрема, контент-аналіз досвіду британських університетів засвідчив, що основними сферами розвитку студент PhD програми зазвичай бувають наступні:
- розвиток на робочому місці - конкретні зміни у процесі роботи, які сприяють розвитку загальних компетентностей;
- спеціальні завдання (проекти) - участь у такому проекті, який вимагає більш високого рівня загальних компетентностей;
- навчання на досвіді інших - спостереження за людиною, в якої такі загальні компетентності розвинені на найвищому рівні;
- пошук зворотного зв'язку - обговорення із колегами своєї роботи з точки зору розвитку власне загальних компетентностей;
- самонавчання - аналіз своєї роботи і самостійний пошук більш ефективних рішень у розвитку загальних компетентностей;
- тренінги - участь у тренінгових програмах для розвитку загальних компетентностей.
Щодо розвитку загальних компетентностей студентів PhD програми у системі британських університетів, то тут вони представлені у таких кластерах: базові комунікативні навички, навички самоме- неджменту, навички ефективного мислення, управлінські навички (детальніше представлено нами у таблиці 2).
Таблиця 3 Індивідуальний план розвитку для студентів PhD програм щодо розвитку загальних компетентностей (модифікація SMART-технології)
|
У чому мета мого розвитку? |
Що я буду розвивати (зона компетентностей)? |
Яким чином я буду розвивати загальні компетентності? |
|
|
для прикладу: моя мета - це... що для цього мені необхідно зробити: (аналіз всіх наявних бар'єрів на шляху моїх дослідницьких завдань) |
для прикладу: компетенції/ навички (необхідні для мого досягнення): пошук і аналіз інформації; управління проектами; системне мислення креативне мислення |
для прикладу: інструменти розвитку (підберіть відповідні інструменти розвитку); запросіть зворотний зв'язок в авторитетних і референтних людей |
|
|
Блок SMART запитань |
|||
|
Чи конкретна моя мета? |
Чи розумію я, у чому вона виражається? |
Як я зрозумію, що я досягнув мети? |
|
|
Чи дійсно досягнення саме цієї мети мені необхідно тут і тепер? |
Чи зможу я дійсно її досягти у зазначені терміни? |
Яким чином я виміряю результат? Чи є адекватною мета? Коли я хочу отримати результат? (Рік, місяць, день). |
Таким чином, ми вважаємо, що індивідуальний план розвитку для студентів PhD програми - це власна програма пріоритетних цілей розвитку, кроків і заходів, необхідних для досягнення цих цілей. У таблиці 3 нами представлено зразок адаптованого нами плану індивідуального розвитку для студентів PhD для вітчизняних закладів вищої освіти. Такий план розвитку може складатися на найближчі три місяці, півроку чи рік з урахуванням майбутніх цілей у житті і кар'єрі. Представимо його більш детально.
Висновки з даного дослідження. Отже, можна стверджувати, що в європейських документах у сфері вищої освіти визнано надзвичайно велику системоутво- рювальну роль загальних компетентностей для студентів PhD програм. Однак розробка ефективних методів і технологій, які забезпечуватимуть розвиток загальних компетентностей здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти залишається недостатньо дослідженою. У контексті розроблення ефективних методів розвитку загальних компетентностей здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти актуальним залишаються питання щодо імплементації європейського досвіду у вітчизняну систему реформування системи докторської (PhD) програми.
Література
1. Європейська кредитна транс ферно-накопичу- вальна система. Довідник користувача : пер. з англ. за ред. Ю.М. Рашкевича та Ж.В. Таланової. - 2-ге вид. - Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2015.- 106 с.;
2. Таланова Ж.В. Докторська підготовка у світі та Україні: [монографія] / Ж.В. Таланова; Нац. акад. пед. наук України, Ін-т вищ. освіти. - К. : Міленіум, 2010. - 475 с. -Бібліогр.: с. 432-475 (437 назв).
3. Barnard A. Professional doctorates in the social sciences / A. Barnard // Work Based Learning e-Joumal - 2011. - Vol. 2(1). - P. 259 - 275.
4. Code of practice for the assurance of academic quality and standards in higher education. Collaborative provision and flexible and distributed learning (including e-leaming). - The Quality Assurance Agency for Higher Education, amplified version October 2010.
5. Doctoral Programs in Europe, BFUG Report, European University Association, 2010.
6. Jan Petter Myklebust, Rune Nilsen, Analysis of Policies of Doctoral Education Reform in Europe, Doctoral programs in Europe and Ukraine: International Conference Proceedings (2007).
7. The development of national qualification frameworks in Europe. - Luxembourg: Publication Office of the European Union, 2009. - 116p.
8. Quality Assurance Agency (QAA), British Council, портала Newroutephd, Park, C. “New Variant PhD: The changing nature of the doctorate in the UK”, Journal of Higher Education Policy and Management, Vol. 27, No. 2, July 2005, pp. 189-207.
9. Wendler C., Bridgeman B., Cline F., Millett C., Rock J., Bell N. and McAllister P. (2010). The Path Forward: The Future of Graduate Education in the United States. Princeton, NJ: Educational Testing Service.
Анотація
У статті представлений індивідуальний план розвитку загальних компетентностей здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти. Схарактеризовано перелік загальних компетентностей, які формуються у здобувачів третього освітньо-наукового рівня вищої освіти протягом навчання на докторській програмі. Проаналізовано сучасні методи розвитку загальних компетентностей здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти: коучингові технології, індивідуальна і групова психотерапія.
Ключові слова: загальні компетентності, індивідуальний план, підготовка докторів філософії, компетентніснтізасади, заклади вищоїосвіти, європейський досвід.
В статье представлен индивидуальный план развития общих компетентностей соискателей третьего (образовательно-научного) уровня высшего образования. Охарактеризован перечень общих компетенций, которые формируются у соискателей третьего научно-образовательного уровня высшего образования в течение обучения по докторской программе. Проанализированы современные методы развития общих компетенций соискателей третьего (образовательно-научного) уровня высшего образования в контексте обеспечения качествадокторского образования: коучинговые технологии, индивидуальная и групповая психотерапия.
Ключевые слова: общие компетентности, индивидуальный план, подготовка докторов философии, компетентностный подход, высшиеучебные заведения, европейский опыт.
The article presents an individual plan for developing the general competencies of the applicants of the third (educational-scientific) level of higher education. The list of general competencies, which are formed at the applicants of the third educational-scientific level of higher education during studying on the doctoral program, is described. The modem methods of development of general competencies of the applicants of the third (educational-scientific) level of higher education in the context of ensuring the quality of doctor's education: coaching technologies, individual and group psychotherapy are analyzed.
Key -words: general competences, individual plan, preparation of doctors ofphilosophy, competency principles, institutions ofhigher education, European experience.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сучасні тенденції розвитку загальних компетентностей здобувачів третього рівня вищої освіти у контексті забезпечення якості докторської освіти. Суть освітніх кластерів, які забезпечують індивідуалізацію навчального і дослідницького планів студентів.
статья [19,9 K], добавлен 07.02.2018Гуманизація педагогічного процесу. Тенденції розвитку вищої освіти на Європейському просторі. Концепція інклюзивної освіти та її ключові принципи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі соціалізації та реабілітації інвалідів.
реферат [252,8 K], добавлен 20.02.2015Підвищення вимог до рівня освітньої та фахової підготовки людини у зв'язку з науково-технічною та інформаційною революцією. Тенденції розвитку зарубіжної вищої освіти, історичні витоки ступеневої освіти. Особливості національних систем вищої освіти.
курсовая работа [35,5 K], добавлен 25.10.2011Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.
реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011Історія формування системи вищої освіти в Німеччині. Сучасні принципи побудови вищих навчальних закладів, участь у болонському процесі. Проблеми та перспективи розвитку вищої освіти сьогодні. Доступ громадян до вищої освіти, характеристика кваліфікацій.
реферат [64,3 K], добавлен 16.11.2014Питання забезпечення фінансування вищої освіти США. Наявні проблеми у сфері фінансування і доступності вищої освіти. Пропозиції щодо реформування системи фінансування вищої освіти США. Фінансова доступність вищих навчальних закладів для їх студентів.
статья [23,7 K], добавлен 27.08.2017Вивчення різних методологічних підходів в педагогіці. Можливості застосування різних підходів при роботі із здобувачами вищої освіти в умовах інформаційно-освітнього середовища. Можливості використання інструментів інформаційно-освітнього середовища.
статья [26,1 K], добавлен 07.02.2018Тенденції розвитку початкової, технічної та вищої школи. Внесок представників німецької філософської думки в процес виховання особистості, вплив німецької освіти на західноєвропейську. Роль економічних та гуманітарних чинників у розвитку освіти та науки.
статья [23,2 K], добавлен 11.09.2017Перелік матеріалів і документів, які стосуються розвитку вищої освіти в України в контексті Болонського процесу. Особливості впровадження та обґрунтування кредитно-модульної системи навчання. Інтеграція педагогічної освіти в європейський освітній простір.
методичка [3,3 M], добавлен 27.03.2010Шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів. Технологія організації проектного навчання здобувачів освіти професійно-технічних навчальних закладів аграрного профілю підготовки. Застосування теорії контролю результатів у здобувачів аграрного профілю.
курсовая работа [104,0 K], добавлен 08.06.2023Основні принципи Болонської декларації. Ступеневість та доступність вищої освіти у Великій Британії. Принципи організації вищої освіти у Франції. Цикли університетської освіти у Франції. Ступеневість освіти та кваліфікації у польській вищій освіті.
реферат [21,4 K], добавлен 29.09.2009Якісні і кількісні характеристики вищих навчальних закладів у Норвегії, порівняння з Україною. Ступенева система освітньо-кваліфікаційних рівнів. Перелік спеціальностей і кваліфікацій підготовки фахівців з вищою освітою. Аналіз Болонської системи освіти.
контрольная работа [590,0 K], добавлен 15.02.2012Власна концепція розвитку економічної освіти в Україні. Соціально-психологічна характеристика вікової групи навчання. Організація дозвілля старшокласників. Провідні види діяльності та психофізіологічні особливості основних освітньо-вікових категорій.
курсовая работа [48,0 K], добавлен 16.12.2010Розвиток вищої освіти в Європейському регіоні. Університет як інтелектуальний осередок. Започаткування Болонського процесу – інтеграційної реформи вищої освіти на Європейському просторі. Забезпечення якості освіти. Вступ України до Болонського процесу.
дипломная работа [208,9 K], добавлен 13.12.2010Глобальні тенденції у світовій системі освіти. Структура системи світової вищої освіти. Значення європейських інтеграційних процесів. Глобальний процес інтеграції до європейського освітнього простору. Синтез науки через створення найбільших технополісів.
реферат [26,3 K], добавлен 10.02.2013Загальна характеристика системи вищої освіти у Фінляндії. Спеціальності в Міккелі Політехнік з навчанням на англійській мові. Переваги вищої освіти у Фінляндії. Фінляндія як лідер у становленні суспільства знань та інноваційної економіки XXI ст.
реферат [33,6 K], добавлен 05.12.2009Характеристика загальних дидактичних принципів вищої школи та визначення їх основних проблем (відсутність розвитку творчих здібностей). Розгляд тенденцій індивідуалізації процесу навчання та виховання в умовах сучасних психолого-педагогічних процесів.
реферат [22,7 K], добавлен 04.06.2010Болонський процес - процес перебудови вищої освіти, який є складовою історичного розвитку Європейського Союзу. Введення у навчання системи переведення і накопичення кредитів. Гармонізація системи європейської вищої освіти. Реформування освіти України.
контрольная работа [99,7 K], добавлен 16.02.2011Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.
реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010
