Основні засади професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до взаємодії з родинами учасників бойових дій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основні засади професійної підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до взаємодії з родинами учасників бойових дій

Удот В.Ф.

У статті розкрито сутність понять "підготовка", "готовність", "професійна підготовка", "підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до взаємодії з родинами учасників бойових дій". Охарактеризовано основні структурні компоненти підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до взаємодії з родинами учасників бойових дій: мотиваційний, когнітивний, операційний, комунікативний та рефлексивний. Виокремлено критерії та показники готовності майбутніх вихователів. Окреслено педагогічні умови підготовки до взаємодії з родинами. вихователь дошкільний бойовий

Ключові слова: готовність майбутніх вихователів, підготовка, підготовка майбутніх вихователів до взаємодії з родинами учасників бойових дій, професійна підготовка, структурні компоненти підготовки.

В статье раскрыта сущность понятий "подготовка", "готовность", "профессиональная подготовка", "подготовка будущих воспитателей дошкольных учебных заведений к взаимодействию с семьями участников боевых действий". Охарактеризованы основные структурные компоненты подготовки будущих воспитателей дошкольных учебных заведений к взаимодействию с семьями участников боевых действий: мотивационный, когнитивный, операционный, коммуникативный и рефлексивный. Выделены критерии и показатели готовности будущих воспитателей. Определены педагогические условия подготовки к взаимодействию с семьями.

Ключевые слова: готовность будущих воспитателей, подготовка, подготовка будущих воспитателей к взаимодействию с семьями участников боевых действий, профессиональная подготовка, структурные компоненты подготовки.

Udot V.F. BASIC PRINCIPLES OF PROFESSIONAL TRAINING OF FUTURE PRESCHOOL EDUCATIONAL INSTITUTIONS TEACHERS FOR INTERACTION WITH COMBATANTS FAMILIES

The essence of the concepts of "preparation", "training", "professional training", "preparation of future preschool educational institutions teachers to interaction with combatants' families" is revealed in the article. The main structural components of future teachers of preschool educational institutions preparation for interaction with combatants' families are described: motivational, cognitive, operational, communicative and reflexive. The criteria and indicators of preparation for interaction are grounded. The pedagogical conditions of future teacher's preparation for interaction with families are outlined.

Key -words: preparation offuture teachers, preparation, preparation offuture teachers for interaction with combatants 'families, -vocational training, structural components oftraining.

Постановка проблеми. Актуальність проблеми професійної підготовки фахівців дошкільної освіти зростає у зв'язку з інтенсивними змінами у системі освіти України, зокрема підвищення вагомості дошкільної освіти у процесі становлення особистості. Це значною мірою зумовлює суспільний запит на вихователів дітей дошкільного віку, організаторів дошкільної освіти, викладачів педагогічних дисциплін, які спроможні виконувати свої професійні обов'язки на високому рівні, сучасно і в найбільш ефективний спосіб вирішувати навчально-виховні завдання. Одним із головних аспектів професійної діяльності вихователя дошкільного навчального закладу є взаємодія з родиною вихованця. Суттєвого деструктивного впливу зазнали українські родини, в яких виховуються діти дошкільного віку, у зв'язку з різними загостреннями соціально-політичної ситуації в окремих регіонах України, виникненням територій бойових дій. Згідно зі статистичними даними Держкомстату України, більшість учасників бойових дій вимушено на тривалий час полишили свої родини у зв'язку з необхідністю захисту східних кордонів Вітчизни. З цієї причини сім'ї учасників бойових дій зазнали суттєвих витрат свого виховного потенціалу.

За цих умов виокремились проблеми життєдіяльності родин учасників бойових дій, а саме: обмеження у міжсімейних, внутрішньосімейних і міжособистісних контактах, зниження можливостей комунікації, високий рівень тривожності, пов'язаний зі специфікою професійної діяльності військовослужбовця, високий рівень завантаженості жінок, дестабілізуючий вплив негативних явищ на стійкість сімейних стосунків, на формування сімейного мікро-

клімату, труднощі в організації сімейного дозвілля, проблеми сімейної взаємодії, дефіцит чоловічого впливу на виховання дітей, особливо дошкільників та поряд із цим підвищений рівень агресивності батьків- учасників бойових дій.

Зазначене актуалізує потребу в підготовці кваліфікованого вихователя дітей дошкільного віку до взаємодії з родинами учасників бойових дій.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Питанням загальної професійної підготовки майбутніх фахівців присвячені дослідження: А. Алексюка, В. Бобрицької, А. Бойко, Л. Вовк, Н. Дем'яненко, А. Капської, Н. Кичук, Г. Козлакової, В. Кузя, В. Лугового, Е. Лузік, В. Майбороди, Н. Ничка- ло, Д. Ніколенко, О. Олексюк, О. Пєхоти, О. Савченко, Р. Скульського, В. Семиченко, Р. Хмелюк тощо.

Сучасні підходи до проблеми професійної підготовки кадрів для системи дошкільної освіти досліджували Л. Артемова, Г. Бєлєнька, Л. Загородня, І. Луценко, Т. Поніманська, С. Попиченко та інші.

Вагомий інтерес для нашого дослідження мають роботи, в яких представлено аспект професійної підготовки майбутніх вихователів до роботи з родинами. Такі аспекти професійної підготовки вихователів ми знаходимо у працях Г. Борин (із батьками дітей раннього віку), Н. Ковалевської (у сім'ях), А. Залізняк (із батьками з морального виховання дітей старшого дошкільного віку), Т. Жаровцевої (з неблагополучними сім'ями), М. Машовець (підготовка студентів до взаємодії з родиною).

Постановка завдання. Проблема підготовки майбутніх вихователів до взаємодії з родинами є певною мірою дослідженою. Однак, на нашу думку, недостатньо висвітленні питання підготовки майбутніх вихователів саме до взаємодії з родинами учасників бойових дій. Тому метою статті є аналіз теоретичних основ підготовки майбутніх вихователів до взаємодії з родинами учасників бойових дій, досягнення якої можливе за умов розв'язання нами низки завдань: розкриття сутності понять підготовка, готовність, професійна підготовка, підготовка майбутніх вихователів до взаємодії з родинами учасників бойових дій; виокремлення критеріїв та показників готовності до взаємодії з родинами; окреслення умов готовності до взаємодії з родинами; аналіз структурних компонентів підготовки до взаємодії з родинами.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для того щоб визначити і охарактеризувати поняття "підготовка майбутніх вихователів до взаємодії з родинами учасників бойових дій", звернемося, насамперед, до словникових джерел. У Великому тлумачному словнику сучасної української мови поняття "підготовка" розглядається як дія за значенням підготувати, запас знань, навиків, досвід тощо, набутий у процесі навчання, практичної діяльності.

В Українському педагогічному словнику тлумачиться термін "професійна підготовка" як сукупність спеціальних знань, умінь і навичок, якостей особистості, трудового досвіду і норм поведінки, що забезпечують можливість успішної праці за обраною професією [4, с. 253].

O. Абдулліна визначає професійну підготовку майбутнього педагога як процес формування та збагачення настанов, знань і вмінь, що необхідні майбутньому фахівцю для адекватного виконання специфічних завдань навчально-виховного процесу [1, с.40].

Н. Мурована у своїх дослідженнях трактує термін "професійна підготовка вихователя" як сукупність загальних та спеціальних знань і вмінь, які забезпечують можливість роботи за певною спеціальністю. Вони набуваються в процесі теоретичного і практичного навчання у ВНЗ [11, с. 7].

Якщо йдеться про підготовку до педагогічної діяльності як професійної, доцільним є використання терміна "професійно-педагогічна підготовка". Найчастіше підготовку студентів до педагогічної діяльності дослідники пов'язують з її кінцевим результатом - формуванням готовності до певного виду педагогічної діяльності. Так, Г. Троцко зазначає, що сутністю підготовки студентів до педагогічної діяльності є система змістовних педагогічних та організаційно-методичних заходів, спрямованих на забезпечення готовності майбутнього педагога до педагогічної діяльності.

P. Куліш, досліджуючи трактування означеного поняття, виділяє основні позиції, що визначають сутність професійно-педагогічної підготовки:

- професійна підготовка - це система змістових і організаційних заходів;

- професійно-педагогічна підготовка не може бути обмежена лише формуванням знань, умінь, навичок, а й має бути зорієнтована на особистісний розвиток студента;

- мета і кінцевий результат професійно-педагогічної підготовки - формування готовності студентів до виконання майбутньої професійної діяльності [9, с. 74].

Аналізуючи вищеподані поняття, під змістом підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до взаємодії з родинами учасників бойових дій ми розуміємо процес набуття педагогічних знань, практичних умінь і навичок, необхідних для здійснення двосторонньої, спільної діяльності вихователів дітей дошкільного віку та членів їх родин, котрим надано відповідний статус, із метою гармонійного розвитку особистості вихованця. Термін "готовність до взаємодії", на нашу думку, означає кінцевий результат, запас знань, досвід, здобутий у процесі навчання та практичної діяльності.

Вимоги до професійної діяльності вихователя - це обов'язкова система професійних якостей, які визначають успішність педагогічної діяльності. Вчені пропонують різні конструкції вимог до професійної діяльності педагогів: педагогічної (професійної) майстерності, педагогічного професіоналізму, педагогічних здібностей, педагогічної культури, готовності до педагогічної діяльності, педагогічної творчості.

Обґрунтованою вважаємо думку вітчизняних науковців (І. Зязюна, Л. Крамущенко, І. Кривоноса тощо) про те, що ефективність підготовки майбутніх вихователів залежить і від рівня розвитку педагогічних здібностей, а саме:

- комунікативності - професійної здатності педагога, що характеризується потребою у спілкуванні та вмінні його здійснювати;

- перцептивних здібностей - професійної проникливості, пильності, педагогічної інтуїції, здатності сприймати та розуміти іншу людину;

- емоційної стабільності - здатності володіти собою, зберігати самоконтроль, здійснювати саморегуляцію в будь-якій ситуації, незалежно від сили зовнішніх чинників, що провокують емоційній зрив;

- динамізму особистості - здатності активно впливати на іншу особистість;

- оптимістичного прогнозування - прогнозування розвитку особистості з орієнтацією на позитивне в ній і перетворення всієї структури особистості через вплив на її позитивні якості;

- креативності - здатності до творчості, спроможності генерувати незвичні ідеї, відходити від традиційних схем для отримання кращого результату, швидко розв'язувати проблемні ситуації [11, с. 285].

Становлення професійної майстерності майбутніх вихователів неможливе без формування вмінь роботи з родинами вихованців і у родинах.

Аналізуючи критерії і показники готовності до взаємодії, ми звернулись до висновків дослідження Н. Ковалевської [7, с. 10-11], спроектувавши їх на наше дослідження:

-педагогічна компетентність (знання особливостей та типів родин учасників бойових дій; знання педагогічних технологій та стратегій виховання й навчання; вміння організувати навчально-виховний процес в умовах родини, визначати оптимальний зміст, форми та методи взаємодії з родинами);

- соціально-правова компетентність (елементарні законодавчо-правові знання у контексті використання їх у процесі взаємодії з родинами; вміння визначати як власний соціальний статус, так і статус членів родин, стримано реагувати на психоемоційний стан; усвідомлення необхідності соціалізації дитини, що виховується в умовах такої родини);

- комунікативна компетентність (емпатія; вміння спілкуватися з членами родини; толерантне ставлення; уміння активізувати учасників взаємодії; вміння адекватно вирішувати конфліктні ситуації);

- імпровізаційні уміння (творче оволодіння технологіями індивідуального підходу до роботи з родинами; вміння імпровізувати, використовувати спеціальні педагогічні здібності; оперативно реагувати на не- заплановані зовнішні впливи; створювати оптимальні умови взаємодії з батьками та іншими членами родин, що стабілізуватимуть психоемоційний стан дитини).

У цьому ж контексті вміння майбутніх вихователів працювати з неблагополучними сім'ями (цьому присвячено дослідження Т. Жаровцевої) ми розглядаємо як важливий чинник комплексу властивостей особистості, значущих для формування професійної майстерності педагога.

Розглядаючи готовність майбутніх педагогів до цієї роботи, науковець стверджує, що це - цілісна система стійких інтегративних особистісних утворень, що є індивідуальними для кожного студента і дають йому змогу забезпечити в процесі педагогічної діяльності взаємодію з дітьми та їхніми батьками [5, с. 13].

Варто зауважити, що у нашому дослідженні ми не відносимо родину учасника бойових дій до неблагополучно'!. Охарактеризувавши у попередніх дослідженнях типи, різновиди, основні проблеми та функції цих родин, ми вважаємо, що доцільно віднести їх до груп ризику або таких, які опинилися в складних життєвих обставинах.

Г. Борин у своїх дослідженнях про готовність майбутніх вихователів до роботи з батьками визначає її складники: професійно-педагогічні погляди та переконання, емоційно-вольову сферу особистості, професійні знання, вміння й прагнення працювати з батьками в сучасних умовах, самооцінку, етичну, правову культуру педагога, проаналізовано нами в аспекті формування професійних знань, умінь та навичок.

Ми погоджуємося з науковцем, що забезпечення підготовки до самоаналізу професійно-особистісних якостей, формування вмінь моделювання майбутньої професійної діяльності сприяють ефективності підготовки майбутніх вихователів до роботи з батьками [3, с. 8].

Авторкою А. Залізняк з'ясовано сутність поняття "готовність майбутнього вихователя до роботи з батьками з проблем морального виховання дітей старшого дошкільного віку" - це складне особистісне утворення, що містить всебічні знання суті морального виховання старшого дошкільника, характеризується застосуванням необхідних професійно-педагогічних умінь та навичок, містить особистісні якості, що забезпечують високі результати взаємодії вихователів з батьками [6, с. 7-10].

Проаналізувавши дослідження таких науковців, як Г. Борин, А. Залізняк, Т. Жаровцевої [3; 5; 6], ми виділяємо такі педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до взаємодії з родинами учасників бойових дій: побудова педагогічного процесу із врахуванням результатів педагогічної діагностики готовності студентів дошкільних факультетів; забезпечення рефлексії майбутніх вихователів; оволодіння діагностичною діяльністю при організації педагогічної підтримки родин; педагогізація взаємодії вихователів із родинами учасників бойових дій на основі інтерактивного підходу; конструювання особистісно зорієнтованих технологій підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти; оновлення змісту навчальних дисциплін та використання експериментального спеціалізованого навчального курсу; збагачення досвіду співпраці майбутніх вихователів із родинами учасників бойових дій у дошкільному закладі під час педагогічної практики.

Нині підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти розглядається науковцями як багатофакторна структура, головне завдання якої полягає у набутті кожним студентом особистісного смислу діяльності, формуванні фахової майстерності, постійно зростаючому інтересі до роботи з дітьми та їхніми батьками, а також у розвитку успішності в діяльності [12, с. 10І].

Конструктивною вважаємо думку Н. Кузьміної, яка трактує поняття "підготовка майбутніх педагогів" як систему, функціонування якої відбувається за наявності певної кількості взаємопов'язаних структурних і функціональних компонентів [8]. Усі компоненти підпорядковані цілям виховання, освіти і навчання. До них у педагогічних системах належать: гностичний, проектувальний, конструктивний, комунікативний та організаторський компонент. Як зазначає автор, ці компоненти згодом стають основою професійних знань, умінь, навичок та якостей особистості майбутнього фахівця. При цьому відсутність одного або кількох таких компонентів негативно позначається на якості професійної підготовки майбутніх педагогів.

Досить вдало, на нашу думку, виділяє структурні компоненти підготовки педагогічних кадрів Л. Спірін. Науковець акцентує саме на видах діяльності майбутніх педагогів: пізнавальна професійно-педагогічна діяльність, конструктивна (проектувальна та з планування), комунікативна (як особливий вид педагогічної діяльності), практично-перетворювальна з виразним організаторським аспектом [13].

Аналізуючи наукові дослідження О. Богініч, ми визначаємо, що підготовка майбутнього фахівця реалізується у педагогічному процесі як відкрита, динамічна та само- розвиваюча система (цілісне утворення). Науковець, у свою чергу, включає в підготовку фахівця дошкільної освіти такі функціональні компоненти:

- зміст підготовки відповідно до цілей, конкретних завдань та специфіки професійної кваліфікації цієї підготовки (зміст підготовки розглядається як мета та результат фахової підготовки, відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня);

- педагог як конструктор та організатор процесу навчання, розвитку і виховання майбутнього фахівця;

-педагогічний інструментарій - методи, прийоми, засоби навчальної взаємодії, організаційні форми навчання;

- суб'єкт навчання як активний учасник навчальної діяльності, результатом якої є особистісне оволодіння професійним досвідом та вміння його творчо застосовувати у майбутній діяльності [2].

Вчені по-різному визначають структурні компоненти підготовки майбутніх вихователів до різних видів діяльності. На основі синтезу ідей вітчизняних та зарубіжних науковців ми виділяємо такі структурні компоненти підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до взаємодії з родинами учасників бойових дій:

- мотиваційний (потреба в наданні педагогічної допомоги родинам учасників бойових дій, спрямованість на встановлення відносин співробітництва з батьками, орієнтація на потреби та внутрішні можливості родини);

- когнітивний (володіння базовими психолого-педагогічними знаннями, обсяг знань про педагогічну підтримку родин учасників бойових дій, міцність і гнучкість засвоєння знань);

- операційний (уміння здійснювати діагностику родини, добирати ефективні методи та форми взаємодії з нею для розв'язання проблем виховання дитини дошкільного віку; доцільність реалізації дій із надання педагогічної підтримки родині);

- комунікативний (встановлення педагогічно доцільних стосунків, вміння встановлювати вербальний та невербальний контакт із членами родин, майстерність розв'язання різного роду конфліктних ситуацій);

- рефлексивний (самоконтроль і самооцінка дій із реалізації ефективної взаємодії, вміння організувати процес рефлексії та контролю змін у розвитку дитини, орієнтація на самопізнання та самовдосконалення).

На наше переконання, для успішної взаємодії вихователя дошкільного навчального закладу з родинами учасників бойових дій він має оволодіти певною сукупністю знань, умінь, виховувати в собі позитивні особистісні якості. Єдність і взаємодія їх є передумовою ефективної реалізації професійних функцій вихователя дошкільного закладу.

Висновки з проведеного дослідження

Аналізуючи вищесказане, ми можемо зробити висновок, що підготовка майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до взаємодії з родинами учасників бойових дій є невід'ємною складовою частиною професійної підготовки, що забезпечує: знання про родину і дитину, вміння взаємодіяти з дітьми і батьками, надавати педагогічну та психологічну допомогу, діагностувати і корегувати педагогічний процес як у родині учасника бойових дій, так і в дошкільному навчальному закладі.

Під змістом підготовки майбутніх вихователів дошкільних навчальних закладів до взаємодії з родинами учасників бойових дій ми розуміємо процес набуття педагогічних знань, практичних умінь і навичок, необхідних для здійснення двосторонньої, спільної діяльності вихователів дітей дошкільного віку та членів їх родин, котрим надано відповідний статус, із метою гармонійного розвитку особистості вихованця. Термін "готовність до взаємодії", на нашу думку, означає кінцевий результат, запас знань, досвід, здобутий у процесі навчання та практичної діяльності.

Проаналізувавши низку праць, ми виділяємо такі критерії і показники готовності до взаємодії: педагогічна компетентність, соціально-правова компетентність, комунікативна компетентність, імпровізаційні уміння.

Основними компонентами підготовки майбутніх вихователів до взаємодії з родинами учасників бойових дій, на нашу думку, є мотиваційний, когнітивний, операційний, комунікативний та рефлексивний.

Література

1. Абдуллина О.А. Общепедагогическая подготовка учителя в системе высшего педагогического образования/О.А. Абдуллина. - М.: Просвещение, 1990. -141 с.

2. Богініч О.Л. Шляхи вдосконалення системи підготовки фахівців дошкільної освіти / О.Л. Богініч // Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку. - 2008. - Вип. 1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://intellectinvest.org.ua/ pedagog_editions_emagazine_pedagogical_science_ arhiv_pn_nl_2008_st_9/.

3. Борин Г.В. Організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх вихователів до роботи з батьками дітей раннього віку: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Г.В. Борин; Терноп. нац. пед. ун-т ім. В. Гна- тюка. - Т., 2009. - 20 с.

4. Гончаренко С.У Український педагогічний слов- ник/С.У Гончаренко. - К.: Либідь, 1997. - 375 с.

5. Жаровцева Т.Г. Теоретико-методичні засади підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до роботи з неблагополучними сім'ями: автореф. дис. ... доктора пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Т.Г. Жаровцева. - Одеса, 2007. - 43 с.

6. Залізняк А.М. Підготовка майбутніх вихователів до роботи з батьками з морального виховання дітей старшого дошкільного віку: автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / А.М. Залізняк. - К., 2009. - 22 с.

7. Ковалевська Н.В. Професійна підготовка студентів факультетів дошкільної педагогіки до роботи у сім'ях: автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 "Теорія і методика професійної освіти" / Н.В. Ковалевська. - К., 2007. -21 с.

8. Кузьмина Н.В., Григорьева Е.А., Якунин В.А. и др. Методы системного педагогического исследования: [Учеб, пособие] / Под ред. Н.В. Кузьминой. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1980. - 172 с.

9. Куліш Р.В. Підготовка майбутніх фахівців дошкільної освіти до професійної діяльності / Р.В. Куліш II Науковий вісник МНУ імені В.О. Су- хомлинського. Сер. : Педагогічні науки. - 2014. - Вип. 1.45 (106). - С. 73-77.

10. Мурована Н.Н. Компетентність педагога як важлива умова його професійної діяльності [монографія] / Н.Н. Мурована. - Севастополь: Рибзст, 2006. - 24 с.

11. Педагогічна майстерність: підручник / [І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін. ]; за ред. І.А. Зязюна. - К. : Вища шк., 1997. - 349 с.

12. Підготовка вихователя до розвитку особистості дитини в дошкільному віці : [монографія] / [Бєлєнька, О.Л. Богініч, З.Н. Борисова та ін. ]; за заг. ред. І.І. Загарницької. - К. : Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2009. -310 с.

13. Спирин Л.Ф. Формирование общепедагогических умений учителя (на материале подготовки студентов педагогического вуза к воспитательной работе) : автореф. дис. ... докт. пед. наук / Л.Ф. Спирин. - М., 1980. - 39 с.

Размещено на Allbest.ru