Дослідження стану підготовленості майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття з теми:

Дослідження стану підготовленості майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів

Гончарук О.В., к. пед. н., доцент, доцент кафедри педагогіки Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

У статті розкривається зміст поняття організації дозвіллєвої діяльності та аналізуються її особливості у середовищі молодших школярів. Провідними засадами в організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів визначено: рівноправність усіх її учасників, добровільність, змагальність, ігрова спрямованість, театралізація та імпровізація. Подано структуру процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до ефективної організації дозвіллєвої діяльності учнів, відповідно до якої визначено критерії та показники їх підготовленості до практичної діяльності (мотиваційний, пізнавальний, діяльнісний та особистісний критерії), а також охарактеризовано рівні підготовленості майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів: репродуктивний, продуктивний і творчий.

Ключові слова: організація дозвіллєвої діяльності, майбутній учитель початкової школи, молодший школяр, критерій, показник,рівень підготовленості.

В статье раскрывается содержание понятия организации досуговой деятельности и анализируются ее особенности в среде младших школьников. Ведущими принципами в организации досуговой деятельности младших школьников определены: равноправие всех ее участников, добровольность, состязательность, игровая направленность, театрализация и импровизация. Подана структура процесса подготовки будущих учителей начальной школы к эффективной организации досуговой деятельности учащихся, в соответствии с которой определены критерии и показатели их подготовленности к практической деятельности (мотивационный, познавательный, деятельностный и личностный), а также охарактеризованы уровни подготовленности будущих учителей начальной школы к организации досуговой деятельности младших школьников: репродуктивный, продуктивный и творческий.

Ключевые слова: организация досуговой деятельности, будущий учитель начальной школы, младший школьник, критерий, показатель,уровень подготовленности.

The article reveals the meaning of the concept of organization of leisure activities and analyzes its features amongjunior pupils. The main principles in organizing leisure activities ofjunior schoolchildren are: equality of all participants, voluntariness, competition, game orientation, theatricalization and improvisation. There is presented the structure of the process of preparation of future primary school teachers for effective organization of leisure activity of pupils, according to which criteria and indicators of their preparedness for practical activity are defined: motivational, cognitive, activity and personal criteria; and also it is characterized the level of preparedness of future teachers of primary school to the organization of leisure activities ofjunior schoolchildren: reproductive, productive and creative.

Key -words: organization of leisure activities, future teacher of primary school,junior schoolchildren, criterion, indicator, level of preparedness.

Постановка проблеми

школяр учитель дозвіллєвий діяльність

Реалії повсякденного життя переконливо свідчать про те, що дозвілля є одним із важливих чинників соціалізації особистості. Сучасне суспільство вимагає підготовки нового вчителя, здатного формувати особистість дитини, впливати на її розвиток, виявляти в неї творчі здібності, діяти на партнерських засадах, мобілізувати її до креативної діяльності, стимулювати продуктивно проводити свій вільний час. З огляду на це для закладів вищої освіти актуальною є проблема підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних педагогічних кадрів, здатних конструктивно й ефективно організувати не лише навчальний процес, але й виховну роботу загалом і дозвіллєву діяльність зокрема. Особливо актуалізується досліджувана проблема для дітей молодшого шкільного віку, оскільки саме цей вік є сензитивним для особистісного становлення людини, розвитку її духовного та творчого потенціалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема організації дозвіллєвої діяльності учнівської молоді не є новою й досліджується різними вченими. Так, саме поняття організації дозвіллєвої діяльності школярів також тлумачиться по-різному. Зокрема, М. Бушканець його визначає як надання можливості кожному з них активно проявити себе, виявити ініціативу, а не «споживати» підготовлені вчителем-вихователем, культосвітнім працівником заходи [2]; Г. Волощенко в організації дозвіллєвої діяльності учнів вбачає процес вмілого тактовного «переходу» їх від простих форм діяльності до дедалі більш складних, від пасивного відпочинку до виховання глибоких соціальних і культурних устремлінь, від пасивного засвоєння культурних цінностей - до багатогранної самостійної творчості [3]; Т. Черніговець досліджуване поняття тлумачить як процес наповнення вільного часу учнів змістом, що особливо сприяє формуванню в них духовності, національної свідомості, загальнолюдських якостей, творчих здібностей [5].

Конструктивним у контексті нашого дослідження є визначення організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів, запропоноване І. Бойчевим: це двобічний процес, в якому опосередкований педагогічний вплив учителя органічно поєднується з активною самодіяльністю учнів, їхньою свободою у виборі видів і форм дозвілля та способів заповнення його змісту [1].

Ми визначаємо дозвіллєву діяльність молодших школярів як активне, самодіяльне, креативне проведення учнями свого вільного часу, вибір ними форм і видів дозвілля, його змістового наповнення, що безперечно залежить від впливу учителя, його керування цим процесом.

Важливою є також думка вчених про те, що саме організація культурно-дозвіллєвої діяльності є наслідком конструктивного подолання наявного протиріччя між співвідношенням бажання учнів, їхнім прагненням самостійно задовольнити потреби й інтереси у вільний час та відсутністю в них життєвого досвіду, знань, умінь і навичок щодо їх повноцінної реалізації в дозвіллєвій сфері життєдіяльності (Б. Грушин) [4].

Питання специфіки особистісного розвитку людини у сфері вільного часу досліджували М. Аріарський, В. Піча, Ю. Стрельцов, В. Тріодін; зміст, форми та методи організації дитячого дозвілля відображені в наукових доробках Н. Путіловської, В. Ручкіної, Т. Сущенко, С. Ашмакова; над розробкою нових форм культурно-дозвіллєвої діяльності дітей працювали Д. Дондурей, В. Розін, С. Гончарук; роль позакласної роботи зі школярами з'ясовували В. Коротеєва, С. Литвиненко, Г. Майборода, Н. Чернуха.

Над проблемою оптимізації виховного процесу загалом і дозвіллєвої діяльності зокрема працювали І. Бех, А. Богуш, В. Кузь, О. Савченко, О. Сухомлинська тощо.

Отже, питання оптимізації дозвіллєвої діяльності школярів, підготовки педагогів до її організації конструктивно досліджувались психологами, педагогами, соціологами, культурологами. Однак певною мірою, на нашу думку, поза увагою вчених залишився діагностичний аспект підготовленості майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів.

Постановка завдання. На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає в розкритті методичних основ експериментального дослідження реального стану підготовленості студентів - майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Аналізуючи методичні засади експериментального дослідження реального стану підготовленості майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів, доцільно розкрити специфічні особливості дозвіллєвої діяльності в середовищі молодших школярів. Як зауважує І. Бойчев, специфіка організації культурно-дозвіллєвої діяльності зумовлена особливостями її об'єкта (який одночасно є суб'єктом вільного вибору змісту, форм і видів дозвілля) - учнів, характером їхнього дозвіллєвого спілкування (високий рівень психологічної сумісності, взаєморозуміння і поваги, чуйність, виключення безапеляційного вказівного тону) з учителем (як носія соціокультурного досвіду і посередника поміж дитиною і культурою, тобто суб'єкта педагогічного супроводу й опосередкованого керівництва), змістом («будівельний матеріал» для педагогічного проектування й засвоєння учнями) та засобами педагогічного впливу (форми, методи, прийоми) [1].

На нашу думку, провідними засадами в організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів мають стати: рівноправність усіх її учасників, добровільність, змагальність, ігрова спрямованість, театралізація та імпровізація.

Підготовка вчителя до ефективної організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів є складним процесом, який передбачає не лише оволодіння студентом системою знань про дозвілля, його види та форми, особливості його організації серед молодших школярів, а набуття майбутнім учителем досвіду такої організації дозвілля, формування вмінь взаємодіяти зі школярем, організаторських умінь. Важливим елементом у підготовці майбутнього вчителя до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів є його вмотивованість до такої діяльності, наявність у нього потреби взаємодіяти з дітьми, разом із ними проводити вільний час. Ще одним компонентом у системі підготовки майбутнього вчителя є формування особистісних і професійних якостей, які б давали змогу успішно здійснювати дозвіллєву діяльність. Йдеться, насамперед, про формування здатності майбутнього вчителя аналізувати власну готовність до професійної діяльності, об'єктивно оцінювати свої знання та вміння, корегувати їх, самовдосконалюватись. У цьому контексті надзвичайно важливими є творчість особистості вчителя, його комунікативність.

Таким чином, процес підготовки майбутнього вчителя початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів нами подано на рисунку 1.

Згідно зі структурою процесу підготовки майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності для діагностики реального стану досліджуваної проблеми нами були визначені, відповідно, чотири критерії: мотиваційний, пізнавальний, діяльнісний та особистісний. Кожен із визначених критеріїв вимагав вибору відповідних показників, за проявами та інтенсивністю яких можна судити про той чи інший рівень підготовленості студентів до організації дозвілля дітей. Так, показниками мотиваційного критерію слугували: мотиви студентів, що впливають на їх бажання організовувати дитяче дозвілля, а також їхнє ставлення до професії вчителя й усвідомлення ролі та місця в організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів. Пізнавальний критерій містить такі показники, як: знання студентів сутності дозвілля, специфіки дозвіллєвої діяльності дітей, її видів, змісту, форм і методів дозвілля, принципів успішної організації дозвіллєвої діяльності, а також володіння студентами креативним мисленням і вмінням впливати на особистість дитини. Показниками діяльнісного критерію ми визначили: наявність у студентів організаторських, комунікативних умінь, вміння моделювати різні дозвіллєві заходи; використовувати дозвіллєву діяльність в організації навчально-виховного процесу в початковій школі. До показників особистісного критерію нами віднесено: наявність у студентів уміння аналізувати, координувати й прогнозувати дозвіллєву діяльність дітей молодшого шкільного віку, коригувати її результати, а також сформованість позитивних особистісних і професійних якостей майбутнього вчителя (творчості, емпатійності, доброти, любові до дітей тощо).

Визначені критерії й показники підготовленості майбутніх учителів до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів є підґрунтям для дослідження реального стану їх професійної підготовки до цього напряму роботи. Нами було визначено три рівні підготовленості майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності: репродуктивний, продуктивний і творчий рівні.

Зупинимося детальніше на аналізі рівнів підготовленості майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів та характеристиці методів дослідження.

До репродуктивного рівня віднесено студентів, які не мають стійкого позитивного ставлення до вчительської діяльності й внутрішньо невмотивовані до організації дозвіллєвої діяльності дітей молодшого шкільного віку. Відповідно, їхні знання є поверхневими, а креативне мислення - ситуативним. Ці студенти не володіють прийомами впливу на інших людей загалом і на дітей зокрема. Організаторській й комунікативні вміння в студентів сформовані недостатньо, у них відсутні вміння моделювати дозвіллєві ситуації, а також використовувати дозвіллєву діяльність у навчально-виховному процесі початкової школи. Майбутні вчителі не вміють аналізувати, координувати й прогнозувати результати дозвіллєвої діяльності молодших школярів, корегувати ці результати; в них недостатньо сформовані особистісні та професійні якості.

Продуктивний рівень характерний для студентів, які мають зовнішню та частково внутрішню мотивацію організації дозвілля молодших школярів і недостатньо ґрунтовні знання, мають креативне мислення та ситуативно володіють прийомами впливу на дітей; у студентів - майбутніх учителів частково сформовані комунікативні й організаторські здібності, а також вони володіють певними вміннями організовувати різні дозвіллєві заходи, моделювати дозвіллєві ситуації та ситуативно використовувати дозвіллєву діяльність у навчально-виховному процесі початкової школи. Майбутні вчителі початкової школи мають елементарні вміння аналізувати, координувати й прогнозувати результати дозвіллєвої діяльності молодших школярів, певною мірою корегувати ці результати. У студентів із продуктивним рівнем підготовленості до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів сформовані особистісні (любов до дітей, повага дітей, ініціативність, творчість) та професійні якості.

Рис. 1 - Структура підготовки вчителя початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів

Творчий рівень підготовленості майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів характеризується наявністю стійкого позитивного ставлення до вчительської діяльності та внутрішньою мотивацією організації дозвілля дітей, усвідомленням організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів як важливої складової частини професійної діяльності. Студенти мають глибокі й ґрунтовні знання, креативне мислення, вміють впливати на дитину, мобілізуючи її до активного дозвілля, вміють продуктивно використовувати дозвіллєву діяльність в організації навчально-виховного процесу в початковій школі. Майбутні учителі володіють достатніми вміннями аналізувати, координувати, прогнозувати й корегувати результати дозвіллєвої діяльності. Студентам властиві вміння об'єктивно оцінювати свою готовність до організації дозвілля учнів молодших класів. У студентів сформовані позитивні особистісні й професійні якості.

Заради дослідження реального стану підготовленості майбутніх учителів початкової школи доцільними, на нашу думку, є методи: бесіда, спостереження, аналіз студентських робіт, анкетування, моделювання дозвіллєвих ситуацій і заходів, а також психодіагностичні методики (діагностика лідерських здібностей (Є. Жариков, Є. Крушельницький), методика на виявлення комунікативних та організаторських здібностей (КОЗ-1), Який ваш творчий потенціал? (Н. Кіршева, Н. Рябчикова), діагностика мотивації до професійної діяльності (методика К. Земфір у модифікації А. Реана) тощо.

Висновки з проведеного дослідження. Готовність майбутнього фахівця до успішного виконання професійних обов'язків є складним особистісним утворенням, яке інтегрує в собі не лише компетентнісну, але й психологічну складові частини. Йдеться про те, що фахівець, виконуючи якісно й професійно свою роботу, має отримувати задоволення від неї й іншим навколо себе створювати позитивне середовище. Особливо важливою є така готовність майбутнього вчителя до педагогічної діяльності, адже саме вчитель працює з іншими людьми, дітьми й позитивні емоції є обов'язковою умовою їхнього успішного навчання. Важливою складовою частиною професійної діяльності вчителя є організація дозвілля дітей. Тому важливим завданням у системі професійної освіти є підготовка майбутнього вчителя початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів.

Процес підготовки майбутнього вчителя до організації дозвілля дітей є складним процесом, який триває протягом усього періоду навчання у вищій школі і передбачає активну участь студента у навчально-виховному процесі, громадській діяльності, позааудиторній роботі.

Дослідження реального стану підготовленості майбутніх учителів початкової школи до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів дає змогу з'ясувати недоліки в організації навчально-виховного процесу у вищій школі, а також дослідити фактори, які позитивно впливають або ж, навпаки, гальмують формування готовності студентів до професійної діяльності.

Подальшого дослідження потребує розроблення моніторингового інструментарію для дослідження якості підготовки майбутніх учителів до майбутньої професійної діяльності загалом і до організації дозвіллєвої діяльності молодших школярів зокрема.

Література

1. Бойчев І.І. Професійна підготовка майбутніх учителів до організації культурно-дозвіллєвої діяльності учнів в контексті проблем педагогіки вищої школи / Бойчев // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (36. наук. пр.). - Одеса, 2004. - Вип. 12. - С. 3-7.

2. Бушканец М.Г. Свободное время школьника как педагогическая проблема: Метод, пособие / М.Г. Бушканец. - Казань, 1971. -С.9,31.

3. Волощенко Г.Г. Досуг: о бинарности и трёх кризисах развития / Г.Г. Волощенко // Проблемы и перспективы подготовки специалистов для отрасли культуры и искусства: Материалы Всероссийской научной конференции. - Омск: ОмГУ 2004. - С. 14-42.

4. Грушин Б.А. Свободное время: Актуальные проблемы / Б.А. Грушин. - М.: Мысль, 1967. - 475 с.

5. Черніговець Т.І. Дитяче дозвілля як предмет педагогічних студій / Т.І. Черніговець // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти: 36. наук. пр. РДГУ - Рівне.: РДГУ 2000. -С.75-78.

Размещено на Allbest.ru