Роль міждисциплінарної інтеграції у формуванні індивідуальних стратегій здоров’язбереження майбутніх бакалаврів природничих спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.147

Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів

Роль міждисциплінарної інтеграції у формуванні індивідуальних стратегій здоров'язбереження майбутніх бакалаврів природничих спеціальностей

Оксана Шукатка, кандидат педагогічних наук, доцент

Анотація

здоровий професійний навчальний студент

У статті здійснено теоретичний аналіз ролі міждисциплінарної інтеграції у формуванні індивідуальних стратегій здоровязбереження майбутніх бакалаврів природничих спеціальностей (МБПС). Встановлено, що вихідними орієнтирами, що визначають спрямованість і характер професійної та повсякденної життєдіяльності майбутніх фахівців у напрямі збереження фізіологічних ресурсів власного організму мають стати розуміння ними свого місця в світі, ролі власної здоровязбережувальної діяльності для збереження навколишнього середовища, вирішення демографічної кризи; реальне інтелектуальне, емоційно-вольове, практично-дієве ставлення проблеми ведення здорового способу життя. Підсумовано, що реалізацію ідей здоровязбереження МБПС шляхом інтеграції змісту природничої освіти необхідно здійснювати на різних рівнях міждисциплінарних зв'язків.

Ключові слова: студенти, майбутні бакалаври природничих спеціальностей, інтеграція, міждисциплінарна інтеграція, здоровязбереження, індивідуальні стратегії здоровязбереження.

Аннотация

Шукатка О. В. Роль междисциплинарной интеграции в формировании индивидуальных стратегий здоровьесбережения будущих бакалавров естественных специальностей

В статье осуществлен теоретический анализ роли междисциплинарной интеграции в формировании индивидуальных стратегий здоровьесбережения будущих бакалавров естественных специальностей. Установлено, что выходными ориентирами, определяющими направленность и характер профессиональной и повседневной жизнедеятельности будущих специалистов в направлении сохранения физиологических ресурсов собственного организма, должны стать понимание ими своего места в мире, роли собственной здоровьесберегающей деятельности для сохранения окружающей среды, реальное интеллектуальное, эмоционально-волевое, практически-действенное отношение к проблеме ведения здорового образа жизни. Подведены итоги, что реализация идей здоровьесбережения МБПС путем интеграции содержания естественнонаучного образования необходимо осуществлять на различных уровнях междисциплинарных связей.

Ключевые слова: студенты, будущие бакалавры естественных специальностей, интеграция, междисциплинарная интеграция, здоровьесбережения, индивидуальные стратегии здоровьесбережения.

Annotation

Shukatka O. The Role of Interdisciplinary Integration in Formation of Individual Health Strategies for Future Bachelors of Natural Sciences

The role of interdisciplinary integration in the formation of individual health strategies for the health preservation of future bachelors of natural sciences (FBNS) is theoretically analyzed in the article. It is proved that the formal dissociation of disciplines in the curriculum of universities, unjustified differences in the concept and terminology apparatus, the weak use of interdisciplinary connections lead to the fact that the synthesis of educational health information is spontaneous and carried out by students themselves. The aggravation of contradictions between the integral nature of science, the daily stressful activity of students, and the discrete-disciplinary system of valeological training, which prevails in the national high school, raises the need for a broad integration of academic disciplines through interdisciplinary connections. Their establishment requires the innovation of the content of science education with health-saving information and structure of activities in the direction of maintaining students' healthy lifestyle.

On the basis of a detailed scientific literature analysis it was concluded that the process of formation of future bachelors of natural sciences as subjects of subject-transforming health-preserving activity is connected with the necessity of forming motives of conducting a healthy lifestyle, involving students in preserving their own health, developing reflexive thinking, activity and creativity, the formation of a healthy preserving outlook, and therefore is integral in nature.

The first level is the level of intra-subject connections. For example, within the framework of studying the discipline “Organic Chemistry” the leading ideas that implement the integration approach will be the ideas of the unity of the world; its cognition; change and development, global evolutionism, self-organization of complex systems, etc. The first level of implementation of interdisciplinary connections is determined by the formation of a picture of the world of concrete science. The second level of integration of health-saving information in the context of the study of the individual strategies for health protection of FBNS formation is associated with the formation of natural sciences, philosophical and social picture of the world, which reflects the integral image of the problem of environmental protection and personal health, created through the synthesis of natural knowledge based on the fundamental laws of the development of the human individual in nature.

It is proves that the initial guidelines that determine the direction and nature of professional and everyday life of future specialists in the direction of preserving the physiological resources of their own organism should become their understanding of their place in the world, the role of their own health and saving activities to preserve the environment, solve the demographic crisis, etc.; real intellectual, emotional and volitional, practically effective attitude to the problem of maintaining a healthy lifestyle. It is concluded that the implementation of the ideas of future bachelors of natural sciences health preservation by integrating the content of natural education should be carried out at different levels of interdisciplinary connections.

Keywords: students, future bachelors of natural sciences, integration, interdisciplinary integration, preservation of health, individual health care strategies.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Сучасна парадигма вищої освіти диктує необхідність радикальних змін у сфері професійної освіти, реструктуризації стратегій поведінки майбутніх фахівців у біосфері в напрямі актуалізації проблеми збереження власного здоров'я, зокрема, і природного середовища загалом. З огляду на це питання інноватизації та збагачення змісту навчальних програм, форм і методів формування індивідуальних стратегій здоров'язбереження майбутніх бакалаврів природничих спеціальностей (далі - МБПС) нині є актуальним. Основною ідеєю й метою реалізації власної стратегії здоров'язбереження кожного студента повинно бути усвідомлення себе складовою частиною біологічної і соціальної сфери, розуміння того, що свій спосіб життя потрібно підпорядковувати інтересам систем вищого рівня (популяції, біосфери) [1, с. 71]. Слушною в цьому контексті є думка С. Гончаренка, “що сучасне суспільство потребує професіоналів, чиє мислення не обмежене лише спеціальними знаннями, а має риси універсалізму, фундаментальності й духовно-моральну основу” [2, с. 3]. Дослідник переконує, що вирішення проблеми підготовки фахівців, здатних до збереження власного здоров'я і ощадливого ставлення до довкілля, лежить у межах завдань професійної підготовки. Якщо ж вища школа нехтуватиме цією необхідністю, продовжує автор, “будуть нові Чорнобилі, аварії підводних човнів, Скнилівські трагедії та інші техногенні і соціальні катастрофи” [2, с. 3].

Сьогодні підготовка МБПС в університетах здійснюється в процесі безпосередньої і опосередкованої взаємодії викладача та студентів, що розгортається під час вивчення змісту тих чи інших навчальних курсів. Однак переважає дискретно-дисциплінарна модель реалізації змісту навчання. Водночас, як зазначає В. Бобрицька [1, с. 73], розвиток природничо-наукового знання і його здоров'язбережувального змісту характеризується збільшенням тенденцій до його синтезу та інтеграції. Своєю чергою, І. Пастирська пов'язує інтеграцію природничо-наукового знання з необхідністю виявлення закономірностей, загальних для предметів гуманітарної підготовки [3, с. 6-8], які стануть своєрідними “містками” для формування здоров'язбережувальних знань, умінь, навичок МБПС та проектування індивідуальних стратегій ведення здорового способу життя.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. У вітчизняній і світовій педагогіці накопичено значний теоретичний досвід у досліджені проблем інтеграції. Науковці звертались до розвідок різних аспектів інтеграції. Так, М. Берулава, О. Вознюк, Т. Гущина, М. Дмитриченко, С. Клепко, К. Левківська, Н. Перевознюк досліджували інтеграцію змісту загальної і професійної освіти; Т. Бугеря, І. Воробйова, Н. Гриценко, Л. Ковальчук - міжпредметні зв'язки у вивченні різних дисциплін у фаховій підготовці; С. Бурілова вивчала міждисциплінарну інтеграцію в навчальному процесі технічного ВНЗ; О. Ващук обґрунтував доцільність інтегративного підходу у процесі професійної підготовки вчителів; Л. Горбунова визначила особливості мислення майбутніх фахівців в інтеграційній культурі; О. Жеглова досліджувала процес розвитку гуманітарної культури студентів в умовах міждисциплінарної інтеграції, М. Іванчук розглядав інтеграцію як провідну тенденцію сучасного наукового пізнання ; І. Лапичаком обґрунтовано ефективність інтеграції професійних знань і вмінь при підготовці фахівців з фізичного виховання у вищих навчальних закладах та ін. Особливості інтегративних процесів у професійно-технічній школі стали орієнтиром наукових пошуків Л. Варзацької, Б. Камінського, О. Левчук, С. Несторенко, О. Павлова, Л. Сліпчишин та ін. Питання структурування інтегрованих знань і цілісності змісту природничо-наукової освіти висвітлювались у наукових доробках М. Арцишевської. Дослідники присвячували свої наукові пошуки проблемі формування культури здоров'язбереження студентів економічних спеціальностей (О. Мартинів), здоров'язбережувальної компетентності майбутніх лікарів (Л. Новакова). Однак цілеспрямовані наукові розвідки у напрямі формування індивідуальних стратегій здоров'язбереження МБПС у педагогічній теорії і практиці відсутні, що актуалізує проблематику нашого дослідження.

Метою статті є теоретичний аналіз ролі міждисциплінарної інтеграції у формуванні індивідуальних стратегій здоров'язбереження майбутніх бакалаврів природничих спеціальностей.

Виклад основного матеріалу дослідження. Процес становлення МБПС як суб'єктів предметно-перетворюючої здоров'язбережувальної діяльності пов'язаний з необхідністю формування мотивів ведення здорового способу життя, залучення студентів до діяльнішої складової проблеми збереження власного здоров'я під час професійної підготовки, розвитку рефлексивного мислення, активності і творчості, становлення здоров'язбережувального світогляду, а тому носить інтегральний характер.

Детермінація навчально-пізнавальної діяльності студентів в цілому й у напрямі розширення здоров'язбережувальних знань, умінь, навичок, зокрема, узагальнюється у світогляді МБПС [4, с. 56]. Вихідними орієнтирами, що визначають спрямованість і характер професійної та повсякденної життєдіяльності майбутніх фахівців у напрямі збереження фізіологічних ресурсів власного організму, мають стати розуміння ними свого місця в світі, ролі власної здоров'язбережувальної діяльності для збереження навколишнього середовища, реальне інтелектуальне, емоційно-вольове, практично-дієве ставлення до проблеми ведення здорового способу життя. Детальний аналіз навчальних робочих програм дисциплін, які вивчають МБПС, засвідчив, насичення деяких курсів здоров'язбережувальною інформацією, вдала інтеграція якої забезпечить формування індивідуальних стратегій здоров'язбереження студентів.

Формальна роз'єднаність дисциплін у навчальних планах університетів, невиправдані відмінності в понятійно-термінологічному апараті, слабке використання міжпредметних зв'язків нині призводять до того, що синтез навчальної інформації здоров'язбережувального змісту відбувається безсистемно. Загострення протиріч між інтегральним характером природно-наукового знання і дискретно-дисциплінарною системою валеологічної підготовки, яка переважає у вітчизняній вищій школі, потребує широкої інтеграції навчальних дисциплін за допомогою міжпредметних зв'язків. А їх встановлення, в свою чергу, вимагає інноватизації змісту природничо-наукової освіти інформацією здоров'язбережувального характеру і структури діяльності в напрямі ведення здорового способу життя студентів в процесі навчання в університетах.

Досліджуючи сутність міжпредметних зв'язків, які відображають наукові зв'язки у змісті нормативних навчальних дисциплін, І. Звєрєв наголошує, що необхідно розрізняти види міжпредметних зв'язків за їхньою функцією у формуванні понять:

1) використання раніше засвоєних понять під час вивчення змісту наступної дисципліни;

2) забезпечення наступності і перспективності в розвитку понять;

3) забезпечення єдності в інтерпретації наукових понять;

4) недопущення дублювання у формулюванні тлумачення одних і тих самих понять у процесі вивчення різних дисциплін;

5) систематизація й узагальнення понять [5, с. 45].

На думку Н. Гриценко, головною ідеєю міждисциплінарної інтеграції знань у навчально-виховному процесі є об'єднання навчального матеріалу в певну цілісну систему, визначення взаємозалежності між навчальними дисциплінами, розкриття міжпредметних зв'язків [6, с. 26]. У світлі сказаного дослідник окреслює три рівні дидактичної інтеграції різних навчальних дисциплін:

I рівень - міждисциплінарна інтеграція в навчальному процесі; цей рівень окреслюється поняттям “міжпредметний зв'язок”;

II рівень - це синтез взаємопов'язаних наук на основі однієї з них (базової). Кожна наука зберігає власний предмет, свої концептуальні основи, тобто має свій науковий статус;

III рівень - так званий рівень доцільності, що завершується формуванням нової навчальної дисципліни, яка має інтегрований характер і свій предмет вивчення [6, с. 25].

Нам імпонує наукова позиція науковців, які стверджують, що міждисциплінарна інтеграція у формуванні культури здоров'язбереження студентів передбачає визначення розвинених зв'язків між:

філософським розумінням сутності здоров'я та проблем здоров'язбереження;

знаннями в галузі збереження, формування та зміцнення здоров'я в історичному аспекті та на сучасному етапі (дисципліна “Безпека життєдіяльності”);

глибокою взаємодією знань із практичним втіленням в оздоровчу діяльність на заняттях з «Фізичного виховання» [7, с. 59];

знаннями показників функціонального стану систем організму і фізичної працездатності [8, с. 4];

знаннями взаємозв'язку складу, будови, властивостей хімічних речовин та 'їх впливу на здоров'я людини тощо.

Реалізацію ідей здоров'язбереження МБПС шляхом інтеграції змісту природничої освіти, на думку В. Бобрицької, необхідно здійснювати на різних рівнях міждисциплінарних зв'язків. Перший рівень - рівень внутрішньопредметних зв'язків. Наприклад, у межах вивчення студентами дисципліни “Органічна хімія” провідними ідеями, які реалізують інтеграційний підхід, виступатимуть ідеї єдності світу, його пізнаваності, зміни і розвитку, глобального еволюціонізму, самоорганізації складних систем тощо. Перший рівень реалізації міжпредметних зв'язків визначається формуванням картини світу конкретної науки. Так, у наведеному вище прикладі - це хімічна картина світу.

Другий рівень інтеграції здоров'язбережувальної інформації в контексті дослідження формування індивідуальних стратегій здоров'язбереження МБПС пов'язаний із формуванням природничо-наукової, філософсько-соціальної картини світу, яка відображає інтегральний образ проблеми збереження навколишнього середовища і власного здоров'я, створений шляхом синтезу природничих знань на основі фундаментальних закономірностей розвитку людського індивіда в природі.

Формування індивідуальних стратегій здоров'язбереження у МБПС, наукової картини систематизованих ідей збереження власного здоров'я, ведення здорового способу життя пов'язане з модернізацією змісту освіти, де в якості цілісного об'єкта - “одиниці” знання, що підлягає засвоєнню, обирається не система понять, а теорія. Інтеграційна сфера понять здоров'язбереження у професійній освіті МБПС повинна базуватися на нормативно-правовому забезпеченні національної політики щодо формування здорового способу життя [9], наукових теоріях, оптимальне поєднання яких (шляхом розкриття їх фундаментальних взаємозв'язків) збагатить уявлення студентів про розвиток природи, космосу, екології, людського організму в умовах інформаційної цивілізації як складної синергетичної системи.

Водночас під час встановлення міжпредметних зв'язків важливо виявити не тільки зміст, а й структуру навчально-пізнавальної діяльності МБПС. У процесі переходу від вивчення однієї дисципліни до іншої, зі зміною характеру навчальних завдань здоров'язбережувального змісту змінюється змістово-семантичне наповнення деяких понять. У цьому контексті використання студентами знань у сфері ведення здорового способу життя для вирішення нових завдань пов'язане з необхідністю розмикання раніше існуючих зв'язків у структурі попередньої дисципліни і залученням інформації в структуру іншої дисципліни.

Традиційним варіантом побудови міждисциплінарної інтеграції у вищій школі є послідовне вивчення дисциплін, коли кожна наступна спирається на попередні шляхом актуалізації необхідних знань. Це так зване предметно-орієнтоване навчання в межах вертикальної інтеграції. У зв'язку з розвитком системного підходу до розуміння сутності феномену здоров'язбереження вимоги до міждисциплінарної інтеграції зросли.

Сучасним вимогам відповідає так звана горизонтальна інтеграція, яка дозволить здійснити об'єктно-орієнтоване навчання і досягти вищого рівня міждисциплінарної інтеграції. Перевага горизонтальної інтеграції полягає в тому, що головним елементом цього технологічного підходу в навчанні стають знання, уміння, навички щодо здоров'язбереження та їх адекватне застосування в умовах повсякденної діяльності, що дасть змогу МБПС підтримувати своє здоров'я та вести здоровий спосіб життя.

Висновки

Отже, міждисциплінарна інтеграція у процесі формування індивідуальних стратегій здоров'язбереження МБПС передбачає взаємодію та взаємодоповнення окремих елементів навчальних дисциплін. У результаті цього виникає новий за своїми властивостями навчальний об'єкт, який характеризується врахуванням здоров'язберігаючого аспекту в організації майбутньої професійної та повсякденної діяльності фахівця. Відтак міждисциплінарність посідає особливе місце в процесі індивідуальних стратегій здоров'язбереження МБПС, оскільки у змісті багатьох навчальних дисциплін є відомості про різні аспекти підтримки психологічного, фізичного, професійного здоров'я та ведення здорового способу життя.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку полягають у дослідженні нормативно-правової бази України щодо сприяння здоров'язбереження молоді.

Список використаної літератури

1. Бобрицька В. І. Теоретичні і методичні основи формування здорового способу життя у майбутніх учителів у процесі вивчення природничих наук : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.04 / Бобрицька Валентина Іванівна. - К., 2006 - 480 с.

2. Гончаренко С. У Фундаментальність професійної освіти - потреба часу / С. У Гончаренко // Педагогічна газета. - 2004. - № 12 (125). - С. 3.

3. Пастирська І. Я. Інтеграція змісту предметів природничого і гуманітарного циклів як загальнопедагогічна проблема (кінець ХХ - початок ХХІ століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 “Загальна педагогіка та історія педагогіки” / І. Я. Пастирська. - Ужгород, 2012. - 20 с.

4. Башавець Н. А. Теоретико-методичні засади формування культури здоров'язбереження як світоглядної орієнтації студентів вищих економічних навчальних закладів : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.04 / Башавець Наталія Андріївна. - Одеса, 2012. - 555 с.

5. Зверев И. Д. Межпредметые святи в современной школе / И. Д. Зверев, В. Н. Максимова. - М. : Просвещение, 1996. - 160 с.

6. Гриценко Н. О. Інтеграція предметів природничо-математичного циклу в умовах профільного навчання / Н. О. Гриценко // Завуч. - 2007. - № 21 (315). - С. 25-26.

7. Мартинів О. М. Формування культури здоров'язбереження студентів економічних спеціальностей на засадах міждисциплінарної інтеграції : дис. . канд. пед. наук : 13.00.04 / Мартинів Олег Михайлович. - Тернопіль, 2015. - 274 с.

8. Мельничук І. М. Здоров'я людини як проблема гуманітарного знання / І. М. Мельничук // Філософія, методологія, психолого-педагогічні аспекти формування культури здоров'язбереження : зб. тез наук.-методол. семінару (Тернопіль, 26 червня 2014 року). - Тернопіль, 2014. - С. 3-6.

9. Мельничук І. М. Нормативно-правове забезпечення національної політики щодо формування здорового способу життя / І. М. Мельничук, М. І. Сапіжак // Медсестринство. - 2014. - № 1. - С. 37-41.

Рецензент - доктор педагогічних наук, професор Мельничук І. М.

Размещено на Allbest.ru