Компонентно-структурна характеристика культури здоров’я студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича

Компонентно-структурна характеристика культури здоров'я студентів

Анотація

У статті розглядається культура здоров'я студентів та досліджується її компонентно-структурна характеристика. У структурі культури здоров'я чільне місце мають посісти компоненти, які відповідають за мотивацію до здорового способу життя; професійну компетентність у сфері здоров'я і здорового способу життя, що передбачають ґрунтовні теоретичні знання; здоров'язбережувальну поведінку, яка базується на системі практичних умінь та навичок; сукупність особистісно-професійних та фізичних якостей; рефлексивну діяльність щодо ціннісного ставлення до збереження і зміцнення здоров'я. З'ясовано, що до складу провідних компонентів культури здоров'я доцільно віднести такі компоненти, як: мотиваційно-ціннісний; інформаційно-пізнавальний; організаційно-діяльнісний; особистісно-емоційний; рефлексивно-оцінювальний. Представлена їх авторська характеристика.

Ключові слова: культура здоров'я, майбутні учителі фізичної культури, компоненти, мотиваційно-ціннісний, інформаційно-пізнавальний, організаційно-діяльнісний, особистісно-емоційний, рефлексивно-оцінювальний.

Аннотация

В статье рассматривается культура здоровья студентов и исследуется ее компонентно-структурная характеристика. В структуре культуры здоровья видное место должны занять компоненты, отвечающие за: мотивацию к здоровому образу жизни; профессиональную компетентность в сфере здоровья и здорового образа жизни, предусматривающие теоретические знания; систему практических умений и навыков; совокупность личностно-профессиональных и физических качеств; рефлексивную деятельность по ценностному отношению к сохранению и укреплению здоровья. Установлено, что в состав ведущих компонентов культуры здоровья целесообразно отнести такие компоненты, как: мотивационно-ценностный; информационно-познавательный; организационно-деятельностный; личностно-эмоциональный; рефлексивно-оценочный. Представленная их авторская характеристика.

Ключевые слова: культура здоровья, будущие учителя физической культуры, компоненты, мотивационно-ценностный, информационно-познавательный, организационно-деятельностный, личностно-эмоциональный, рефлексивно-оценочный.

Annotation

The professional training of future teachers of physical education is a complex and multi-vector process. We consider the formation of a health culture as one of the most important aspects of the training of future teachers of physical education. The high level of the established health culture is a powerful tool for creating a positive image of the future teacher of physical education. The components of the health culture allow a specialist to pursue successfully a professional career. They are seen as an important factor that encourages a healthy lifestyle.

According to our vision, in the structure of the health culture, the most important components that are responsible for: 1) motivation for a healthy lifestyle; 2) professional competence in the field of health and healthy lifestyles, which involves a thorough theoretical knowledge; 3) health-saving behavior based on a system of practical skills; 4) a set of personally-pro- fessional and physical qualities; 5) reflexive activity on the value attitude to the preservation and strengthening of health. We believe that the structure of the health culture of future teachers of physical education should cover the motivational-value, information-cognitive, organizational-activity, person-emotional, reflective and evaluation components. The motivational-value component of the health culture characterizes the value-motivational sphere of the future teacher of physical education, which consists of personal values, a variety of interests, needs, aspirations for improving the personal health culture. The informative cognitive component expresses the degree of mastering by students the scientific and methodological foundations of theoretical knowledge in the field of culture of health, as well as the level of knowledge of theoretical knowledge on healthcare saving pedagogy and their use during the organization of physical education. The organizational-activity component reflects the character and effectiveness of students' learning activities in acquiring practical abilities and skills in preserving and strengthening of health, as well as an arsenal of concrete practical activities to improve their own level of health culture. The personal emotional component of the health culture covers the development of physical qualities (endurance, agility, speed, strength and flexibility), the level of physical and general ability to work, the ability to perform professional activities without psycho-physical strain. Reflective evaluation component covers the ability of the future teacher to analyze and self-analysis of the formation of all indicators of the health culture, as well as develop self-control skills and self-regulation of their own behavior, which forms the basis for the formation of a high level of health culture.

We believe that only in the case when a significant role will be devoted to the formation of components of the health culture we can expect positive results in the training of future teachers of physical education.

Keywords: health culture, future teachers of physical education, components, motivational-value, informational-cognitive, organizational- activity, personality-emotional, reflexive-evaluation.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Система вищої університетської освіти в ідеалі здатна відігравати визначальну роль у формуванні культури здоров'я майбутніх фахівців. Причому, професійна підготовка майбутніх учителів в контексті формування культури здоров'я повинна виступати як цілісна система знань, ціннісно-змістових установок, емоційно-вольової досвіду педагога. Вона має бути спрямована на самопізнання, саморозвиток і самовдосконалення індивідуального здоров'я, необхідного для якісного життя, продуктивного довголіття людини, виконання ним життєвої місії по збереженню здоров'я.

Вважаємо, що найбільш освіченими у аспекті культури здоров'я мають бути учителі фізичної культури, спорту та здоров'я людини. Фізична культура і спорт - це інструмент, що дозволяє, з одного боку, отримати необхідні знання в галузі гігієни життєдіяльності, здорового способу життя, а з іншого боку - це і поле їх практичного застосування, практичної реалізації культури здоров'я через подолання труднощів фізичної активності. Успішна людина в галузі фізичної культури (в широкому розумінні) має змогу активно вирішувати проблеми і в інших сферах своєї діяльності, і, безумовно буде здатна гідно реалізувати себе в майбутній педагогічній діяльності.

Проблема дослідження складових компонентів культури здоров'я є доволі складною. Це зумовлено тим, що культура здоров'я майбутнього педагога, що реалізовуватиме фізичне виховання має інтегративну сутність, у якій поєднуються та взаємодіють різноманітні чинники. Водночас, варто наголосити й на тому аспекті, що структура не отримала у наукових дослідженнях достатньо повного та всебічного висвітлення. А тому, ми вважаємо за доцільне зупинитися на компонентно-структурній характеристиці культури здоров'я майбутніх учителів фізичної культури.

Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. У публікаціях А. Галіздри, Д. Давиденка, С. Сінгаєвського, Д. Солопчука, С. Футорного та ін. доведено тісний зв'язок між фізичною культурою та формуванням у студентів культури здоров'я. З'ясовано, що науковці Г. Безверхня, Т. Галенко, С. Гобушина, Є. Жданова та О. Соколенко наголошують на вагомості ціннісного ставлення до здоров'я та необхідності виокремлення мотиваційного компонента у культурі здоров'я майбутніх фахівців. Однак констатуємо й той факт, що не вироблено єдиного бачення щодо змісту та структури культури здоров'я. З огляду на це, коротко зупинимося на аналізі наукових поглядів за останні 5-10 років українських авторів на структуру “культури здоров'я”.

Цікавими у зазначеному контексті є висновок В. Козігон [5] про те, що у структурі культури здоров'я повинні бути представлені такі складові, як: мотивація до здорового способу життя; мотивація до інноваційної діяльності в сфері охорони здоров'я; професійна компетентність в сфері здоров'я та здорового способу життя; ціннісне ставлення до свого здоров'я [5, с. 42]. У дисертаційній роботі В. Бабича [2] виокремлено мотиваційний, орієнтаційно-пізнавально-оціночний, емоційно-вольовий, операційно-дійовий, операційно-діяльнісний, змістовий, настановчо-поведінковий, інформаційно-гностичний, когнітивний, особистісний структурні компоненти. Вважаємо, що такий перелік компонентів є дещо сумбурним та переобтяжує загальносмислове бачення сформованості культури здоров'я майбутніх учителів фізичної культури.

У статті Т. Сергеєвої [10] визначено загальні складові культури здоров'я, які необхідно сформувати в майбутніх фахівців. До найвагоміших компонентів віднесено такі, як: “гуманістичні ціннісні орієнтації та ідеали, які дозволяють орієнтуватися особистості в широкому спектрі цінностей та формувати на цій основі відповідне ставлення до навколишнього світу; знання духовного, психічного та фізичного аспектів здоров'я людини; володіння оздоровчими технологіями для формування, збереження й зміцнення свого здоров'я та здоров'я майбутніх вихованців” [10, с. 48].

Найбільш зрозумілим, на нашу думку, є підхід до характеристики структури культури здоров'я на основі чотирьох компонентів, що розроблений В. Лободою [6]. Зокрема, науковець виокремлює когнітивний (знання про культуру здоров'я, здоровий спосіб життя, здоров'я людини), операційно-практичний (вияв оздоровчих умінь), творчий (досвід роботи в оздоровчій діяльності); мотиваційно-ціннісний (ціннісне ставлення до здоров'я) компоненти. Подібну позицію відстоює П. Петрица [9], яка декларує чотирьохкомпонентну структуру культури здоров'я, що включає в себе: знання про культуру здоров'я, здоровий спосіб життя, здоров'я людини (когнітивний компонент); вияв оздоровчих умінь (операційно-практичний компонент); досвід роботи в оздоровчій діяльності (творчий компонент); ціннісне ставлення до здоров'я (мотиваційно-ціннісний компонент).

З'ясовано, що у публікації Г. Фалик [12, с. 121] зроблено узагальнення про те, що у структурі культури здоров'я доцільно виокремити чотири компоненти: мотиваційний (передбачає формування позитивних емоцій, розвиток елементарних навичок з охорони здоров'я, початкових гігієнічних умінь); когнітивний (спрямований на засвоєння й використання студентами здоров'язберігаючих знань; розвиток аналітичних умінь та навичок; розвиток здібностей стосовно здоров'я й способу життя); операційно-поведінковий (враховує переконаність у необхідності здобуття знань, умінь і навичок про здоров'я і забезпечення валеологічної грамотності як складової частини культури здоров'я й цілісної властивості якості особистості); рефлексивний (спрямований на розвиток професійного інтересу до здоров'язберігаючого навчання, саморозвиток, самодіагностику, творчий підхід до збереження здоров'я й ведення здорового способу життя).

Дещо іншу думку відстоює О. Завальнюк [4, с. 61]. Зокрема, у культурі здоров'я вона вважає за доцільне представити характеристику фізичного розвитку, фізичний стан та фізичну працездатність особистості. Таке трактування вважаємо дещо спрощеним і таким, що не відображає усієї багатоманітності означеної дефініції.

Отже, як бачимо у наукових публікаціях, нині, існує доволі широкий спектр поглядів на структурні компоненти культури здоров'я. У певній площині вони є доволі подібними, однак, передбачають своєрідну авторську інтерпретацію, що зумовлена особливостями професійної підготовки. Тому, жоден із наведених підходів ми не обрали за основу.

Мета статті - визначити та проаналізувати компоненти культури здоров'я майбутніх учителів фізичної культури.

Виклад основного матеріалу дослідження. За нашим баченням, у структурі культури здоров'я чільне місце мають посісти такі компоненти, які б відповідали за: 1) мотивацію до здорового способу життя; 2) професійну компетентність у сфері здоров'я і здорового способу життя, що передбачає ґрунтовні теоретичні знання; 3) здоров'язбережувальну поведінку, яка базується на системі практичних умінь та навичок; 4) сукупність особистісно-професійних та фізичних якостей; 5) рефлексивну діяльність щодо ціннісного ставлення до збереження і зміцнення здоров'я.

Узагальнивши напрацювання фахівців [2; 4; 5; 6; 9; 10; 12] та виходячи із власного досвіду, структура культури здоров'я майбутніх учителів фізичної культури передбачає мотиваційно-ціннісний; інформаційно-пізнавальний; організаційно-діяльнісний; особистісно-емоційний; рефлексивно-оцінювальний компоненти. Дамо їм характеристику та представимо авторську інтерпретацію.

Мотивація відіграє провідну роль у розвитку майбутнього фахівця з високим рівнем культури здоров'я. Внутрішні і зовнішні мотиви в сукупності створюють необхідні умови для інноваційного пошуку в зазначеному контексті. Внутрішні мотиви пов'язані з бажанням підвищити свій професійний рівень, розширити можливості, самоствердитися, реалізувати свою творчу сутність. Бажання підвищити якість освітнього процесу та домогтися максимальної результативності навчання обумовлені зовнішньою мотивацією. Поняття мотивації ґрунтується на сукупності спонукань, що обумовлюють той чи інший вчинок, а тому, вивчення мотиваційної сфери є, по суті, вивченням особистості в її діяльності.

З педагогічної позиції, на думку О. Саполович [8] саме мотивацію доцільно розглядати як головну рушійну силу самовдосконалення особистості. У цьому контексті підтримуємо позицію психологів у тому, що мотиваційна сфера особистості може розглядатися у двох ракурсах, а саме: як система факторів, які викликають активність і визначають спрямованість поведінки; характеристика процесу, що забезпечує поведінкову активність та її вмотивованість. У загальному контексті цей компонент дозволяє виявити варіативні фактори формування культури здоров'я. Варіантними факторами є прагнення особистості прийняти певний ідеал та парадигму збереження і зміцнення здоров'я. Ці фактори допомагають визначитися зі змістом життєдіяльності й мотивують професійну стратегію на зміцнення і збереження здоров'я. культура здоров'я фізичний професійний

Як зазначає О. Міхеєнко, “важливим чинником формування готовності до діяльності є збіг мотиваційної сфери суб'єкта з характером мети. У цьому випадку має місце природний зв'язок мотиву і мети, що є передумовою ефективної діяльності” [7, с. 33]. Отже, обираючи мотиваційно-ціннісний компонент, ми виходили з тих міркувань, що саме мотиваційна сфера допомагає задіяти найважливіші інтереси та створити умови для самореалізації майбутнього вчителя фізичної культури.

До найзагальніших характеристик цього компонента відносимо:

розвиненість, яка характеризує якісну різноманітність мотиваційних факторів щодо культури здоров'я;

гнучкість, яка описує рухливість зв'язків, що існують між різними рівнями мотиваційної сфери у контексті формування культури здоров'я;

ієрархічність, яка охоплює рангову упорядкованість мотиваційної сфери у цілому та відношення до культури здоров'я зокрема.

Отже, мотиваційно-ціннісний компонент культури здоров'я характеризує ціннісно-мотиваційну сферу майбутнього учителя фізичної культури, яку складають особистісні цінності, найрізноманітніші інтереси, потреби, прагнення щодо вдосконалення особистої культури здоров'я.

Інформаційно-пізнавальний компонент виражає ступінь оволодіння студентами науково-методичними основами теоретичних знань в сфері культури здоров'я, а також рівень володіння теоретичними знаннями з питань здоров'язбережувальної педагогіки та використання їх під час організації фізичного виховання. Сучасний учитель не може успішно вирішувати професійні завдання, які стоять перед ним, не володіючи необхідними знаннями про предмет даної діяльності, про способи, засоби і технології ефективного вирішення необхідних завдань.

Зокрема, інформаційно-пізнавальний компонент виражає рівень теоретичних знань та загальний кругозір майбутнього вчителя фізичної культури у таких питаннях: відсутність шкідливих звичок, раціональне харчування, дотримання гігієнічних правил, науково-обґрунтоване чергування режимів праці та відпочинку, фізична активність, уміння зняти психологічну напругу, самоосвіта з питань культури здоров'я. Цей компонент базується на інтеграції системи знань про: здоровий спосіб і гігієну, про людину як істоту біосоціальну і соціокультурну; використання інноваційних технологій навчання під час формування культури здоров'я у студентів; орієнтацію на цінності здоров'я.

З'ясовано, що організаційно-діяльнісний компонент відображає характер і результативність навчальної діяльності студентів з оволодіння практичними уміннями та навичками у збереженні та зміцненні здоров'я, а також і арсенал конкретної практичної діяльності щодо вдосконалення власного рівня культури здоров'я. Вагому роль у цьому компоненті відводиться навчально-пізнавальним (робота зі спеціальною літературою валеологічної та здоров'язберігальної тематики, що дозволяє розширити кругозір) та практичним (передбачення наслідків своєї практичної діяльності, визначати вплив негативних факторів на власне здоров'я, співвідносити свої потреби з вимогами раціональної здоров'язбережувальної поведінки) умінням. Вважаємо, що індивідуальні уміння та навички майбутніх учителів фізичної культури відображають процес розвитку життєво важливих фізичних якостей, рівень фізичної працездатності; сформованість поведінкових установок на ведення здорового способу життя; дотримання режиму навчання та відпочинку; вміння долати шкідливі звички, в тому числі вживання алкоголю і куріння.

Тобто організаційно-діяльнісний компонент спрямований на формування прикладних умінь і навичок щодо збереження та зміцнення як свого власного здоров'я, так і здоров'я своїх вихованців під час організації фізичного виховання.

Поділяємо позицію М. Сметанського [11] у тому, що емоційна сфера полягає, насамперед, у сформованому вмінні майбутнього педагога контролювати свої емоції, управляти своїм настроєм та настроєм своїх вихованців. Чільне місце у структурі культури здоров'я майбутніх учителів фізичної культури посідають професійно важливі якості фахівця. У баченні науковців професійно важливі якості повинні бути стійкими, суттєвим, рівноцінними та такими, які можна легко оцінити. Зокрема, у площині формування особистісно-емоційної сфери майбутнього вчителя фізичної культури важливими є висновки про те, що вагомість творчого освоєння професійно типових елементів у педагогічній діяльності за одночасного створення власної системи індивідуально неповторного своєрідного комплексу способів, прийомів і засобів, постійного самовдосконалення, а також в активному внутрішньому прагненні фахівця виконати по-своєму педагогічні завдання, які ставить професійно-педагогічна дійсність.

Отже, у майбутніх учителів фізичної культури особистісно-емоційний компонент культури здоров'я охоплює процес розвитку фізичних якостей (витривалість, спритність, швидкість, сила та гнучкість), рівень фізичної та загальної працездатності, здатність виконувати професійну діяльність без прихофізичних перенапружень. У студентів повинні бути сформовані вміння і навички особистої гігієни, здорового харчування, відповідність режиму дня вимогам здорового способу життя.

У своєму дослідженні ми виходили з тих думок, що рефлексивність як професійна та особистісна якість обумовлена самокритичністю, постійним пошуком нових навчально-виховних форм, творчим підходом до діяльності по формуванню високого рівня культури здоров'я. З огляду на це, рефлексивно-оцінювальний компонент передбачає процес самопізнання суб'єктом внутрішніх актів та станів, що передбачає “уміння суб'єкта виділяти, аналізувати й співвідносити з певною ситуацією власної дії, а отже, можливості” [1, с. 238].

Істотним у нашому дослідженні є те, що саме в рефлексії особистість формує і змінює свої цілі (мету діяльності, поведінку, споглядання). Тому саме рефлексивна складова забезпечує особистості можливість рефлексивно ставитися до самого себе та своєї діяльності, є результатом опанування (інтеріоризації) особистістю соціальних стосунків між людьми. Отже, рефлексивно-оцінювальний компонент відіграє вагому роль в контексті самовизначення та самооцінки досягнутого, розуміння необхідності активної та цілеспрямованої діяльності по формуванню високого рівня культури здоров'я, а також усвідомлення важливості її для реалізації у майбутньому своїх професійних обов'язків як учителів фізичної культури. На основі рефлексії студенти мають змогу співвідносити свою базову активність, спрямовану на формування культури здоров'я і свої усвідомлені цілі та домагання, які вони реалізують у конкретних ситуаціях. У цьому компоненті відображено також ступінь самостійності студентів щодо програмування здорової життєдіяльності на перспективу, характер і системність застосування засобів профілактики розумової перевтоми, міру відповідності з приводу фізичної активності, спрямованої на загартовування, активний відпочинок.

У найбільш загальному ракурсі, рефлексивно-оцінювальний компонент охоплює здатність майбутнього педагога до аналізу та самоаналізу сформованості усіх показників культури здоров'я, а також передбачає вироблення навичок самоконтролю і саморегуляції власної поведінки, яка складає основу для формування високого рівня культури здоров'я. Цей компонент у структурі культури здоров'я дає можливість зіставляти наслідки роботи із запланованим результатом, з'ясовувати її ефективність, перевірити рівень не лише теоретичних знань, а й проаналізувати практичну діяльність, встановити стан розвитку здібностей і особистісних якостей до прогнозування результативності своєї діяльності щодо складання програми самовдосконалення культури здоров'я.

Висновки

Таким чином можемо констатувати, що професійна підготовка майбутніх учителів фізичної культури є складним та багатовекторним процесом. Формування культури здоров'я розглядаємо як один із вагомих аспектів професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури. Причому високий рівень сформованої культури здоров'я виступає вагомим інструментом для створення позитивного іміджу майбутнього учителя фізичної культури.

Отже, структуру сформованості культури здоров'я майбутніх учителів фізичної культури розглядаємо як єдність та взаємозв'язок між мотиваційно-ціннісним, інформаційно-пізнавальним, організаційно-діяльнішим, особистісно-емоційним та рефлексивно-оцінювальним компонентами. Усі компоненти культури здоров'я розглядаються як важливий чинник, що стимулює до ведення здорового способу життя, та дозволяють фахівцеві успішно реалізувати професійну кар'єру.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямі будуть спрямовані на вибір критеріїв та показників культури здоров'я майбутніх учителів фізичної культури, а також на характеристику діагностичного інструментарію, що дасть можливість з'ясувати дійсний стан її сформованості.

Список використаної літератури

1. Антоненко І. Ю. Когнітивна рефлексія як творча компетенція особистості студента / І. Ю. Антоненко // Компетентнісний вимір сучасної освіти: теорія і практика : збірник тез V регіональної науково-практичної конференції (19 травня 2017 р., м. Запоріжжя) / За заг ред.. В. В. Нечипоренко. Запоріжжя : Вид-во Хортицької національної академії, 2017. - С. 238-240.

2. Бабич В. І. Підготовка майбутніх учителів фізичного виховання до формування культури здоров'я школярів : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04 / Бабич Вячеслав Іванович. - Луганськ, 2006. - 321 с.

3. Грабовська Т. Формування позитивної мотивації діяльності особистості / Т. Грабовська, О. Киричук // Рідна школа. - 2002. - № 4 (867). - С. 12-14.

4. Завальнюк О. Л. Формування ціннісної моделі здоров'я у студентів - майбутніх педагогів / О. Л. Завальнюк // Науковий вісник Чернівецького університету : збірник наукових праць / редкол. : Г. Г. Філіпчук, І. С. Руснак, В. С. Филипчук [та ін.]. - Чернівці : Рута, 2007. - Вип. 327 : Педагогіка та психологія. - С. 59-64.

5. Козігон В. Формування культури здоров'я вчителя / Валентина Козі- гон // Директор школи. Шкільний світ. - 2012. - № 21. - С. 37-50.

6. Лобода В. Педагогічні умови формування культури здоров'я студентів на заняттях з фізичного виховання / В'ячеслав Лобода // Проблеми підготовки сучасного вчителя : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол. : Безлюдний О. І. (гол. ред.) та ін.]. - Умань : ФОП Жовтий О. О., 2016. - Випуск 13. - С. 28-33.

7. Міхеєнко О. І. Валеологічна підготовка майбутніх фахівців з фізичної реабілітації у вищому педагогічному навчальному закладі : дис. ... кандидата пед. наук : 13.00.04 / Олександр Іванович Міхеєнко. - Суми, 2004. - 210 с.

8. Мотивація як рушійна сила самовдосконалення : навч.-метод. по- сіб. / О. В. Саполович, Н. М. Рогова. - Пирятин : РМК ВО Пирятинської РДА, 2013. - 40 с.

9. Петрица П. Шляхи та засоби формування культури здоров'я студентів / Петро Петрица // Проблеми та перспективи наук в умовах глобалізації : матеріали ІХ Всеукр. наук. конф., тернопіль, 18-22 листопада 2013 р. / ТНПУ імені В. Гнатюка. - Тернопіль, 2013. - 209-212.

10. Сергеєва Т. П. Теоретичні засади формування культури здоров'я студентської молоді / Т. П. Сергеєва // Наука і освіта. - 2011. - № 2. - С. 44-49.

11. Сметанський М. Шляхи удосконалення педагогічної підготовки майбутнього вчителя / М. Сметанський // Шлях освіти. - 2010. - № 4. - С. 36-39.

12. Фалик Г. С. До проблеми забезпечення здорового способу життя студентської молоді / Г. С. Фалик // Актуальні питання теорії та практики психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців : тези доповідей V Всеукр. наук.-практич. конф. (Хмельницький, 30-31 березня 2017 р.) [ред. кол. Є. Потапчук (голов. ред.)]. - Хмельницький : ХНУ, 2017. - С. 120-121.

Размещено на Allbest.ru