Педагогічні умови формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 378.1:796.071.4

педагогічні умови формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури

Сергій Гуменюк,

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м. Тернопіль

Ключові слова: педагогічні умови, майбутні учителі фізичної культури, професійна підготовка, активне навчання, самореалізація, освітній процес.

Гуменюк С. В. Педагогические условия формирования продуктивного педагогического мышления будущих учителей физической культуры

В статье осуществлено обоснование педагогических условий формирования продуктивного педагогического мышления будущих учителей физической культуры. Установлено, что педагогические условия - это взаимосвязанный комплекс мероприятий образовательного процесса, который обеспечивает формирование у будущих учителей физической культуры высокого уровня сформированности продук- тивного педагогического мышления. Выбраны следующие педагогические условия: обеспечение профессиональной направленности процесса формирования продуктивного педагогического мышления будущих учителей физической культуры; реализация в профессиональной подготовке будущих учителей физической культуры активного типа обучения (усвоения знаний) средствами инновационных технологий; организация продуктивной самореализации будущих учителей физической культуры в соответствии с личностно-деятельностным подходом в обучении.

Ключевые слова: педагогические условия, будущие учителя физической культуры, профессиональная подготовка, активное обучение, самореализация, образовательный процесс.

Gumenyuk S. Pedagogical Conditions of the Formation of Physical Culture Future Teachers' Productive Pedagogical Thinking

The substantiation of pedagogical conditions of the formation of physical culture future teachers' productive pedagogical thinking is accomplished. It is determined, that in modern studies, the term of “condition” is widely used to characterize pedagogical system. So the professional training of future teachers depends from some conditions, factors, which are the cause - the phenomenon that generates another phenomenon and determines its character, the reason for certain actions, incentive, motive, which predetermine certain actions. At the same time, if certain condition is the cause of some effect, then the demonstration of this effect depends not only on the understanding of this condition, but also on its availability and realization.

It is established, that pedagogical conditions are interpreted as a set of interconnected elements of the educational environment - factors, which are defined and understood by participants of pedagogical cooperation, are realized in educational process, stimulate teachers and students to intensify own activities in order to optimize the qualities of future specialists professional training. In the context of our research we consider pedagogical conditions as an interconnected complex of measures of educational process, that provides forming of physical culture future teachers' formation of high level productive pedagogical thinking.

To identify optimal conditions of the formation of physical culture future teachers' productive pedagogical thinking we took into account general didactic patterns, purpose, content, qualities, methods, means, stimulating of educational activity and managing of it. Also took into account particular patterns of study, which are closely interrelated and determine pedagogical conditions. The following pedagogical conditions of the formation of physical culture future teachers' productive pedagogical thinking are chosen: ensuring the professional orientation of the process of formation of physical culture future teachers' productive pedagogical thinking; realization of active type of study (mastering of knowledges) by means of innovative technologies in physical culture future teachers' professional training; organization of productive self-realization of physical culture future teachers according to personal-active approach in study.

Keywords: pedagogical conditions, physical culture future teachers, professional training, active study, self-realization, educational process.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Ефективність системи освіти, що забезпечує професійне становлення майбутніх учителів фізичної культури, безпосередньо залежить від здатності закладів вищої освіти (ЗВО) прогнозувати і враховувати потреби сучасного суспільства. Основне завдання вищої школи - підготувати висококваліфікованих фахівців, не тільки здатних відтворити отримані в ході навчання знання, а й які вміють продуктивно, нестандартно вирішувати будь-які завдання, пов'язані з навчанням та оздоровленням школярів, володіють високим рівнем педагогічної майстерності.

Формування продуктивно мислячих педагогів є основною метою фахової підготовки у вітчизняних закладах вищої освіти педагогічного спрямування. Підвищення якості підготовки майбутніх учителів залежить не тільки від середовища, в якому вони формуються як фахівці, а також і від конкретних умов, за яких відбувається освітній процес. Тому для здійснення ґрунтовного аналізу, пов'язаного з проблемами підвищення ефективності освітнього процесу, необхідно виявити, обґрунтувати та перевірити умови, які забезпечують успішність освітньої діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор

Розуміння поняття “умова” пов'язують із відношенням предмета до навколишніх явищ, без яких він існувати не може: “те, від чого залежить щось інше (що обумовлюється); вагомий компонент комплексу об'єктів (речей, їх станів, взаємодій), з якого походить існування даного явища” [1, с. 707]. Тобто сукупність конкретних умов даного явища утворює середовище його виникнення, існування та розвитку.

У сучасних дослідженнях поняття “умова” широко використовується для характеристики педагогічної системи. За сферою впливу виділяють дві групи умов функціонування педагогічної системи: зовнішні (природничо-географічні, громадські, виробничі, культурні, середовища мікрорайону) і внутрішні (навчально-матеріальні, шкільні, гігієнічні, морально-психологічні та естетичні) [2].

Підсумовуючи результати теорії і практики педагогічної науки, можна узагальнити такі види педагогічних умов: організаційно-педагогічні (В. Бєліков, Є. Козирєва, С. Павлов та ін.), психолого-педагогічні (А. Круглій, А. Лисенко, А. Малихін та ін.), дидактичні умови (Н. Житник, М. Рутковська, В. Чайка та ін.).

Метою статті є обґрунтування педагогічних умов формування педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури.

Виклад основного матеріалу дослідження

У науковій психолого-педагогічній літературі умови розуміють як сукупність заходів (об'єктивних можливостей) навчально-виховного процесу, що забезпечують досягнення студентами вищого рівня діяльності [3]. Таким чином професійна підготовка майбутніх учителів залежить від певних умов, чинників, які є причиною - явищем, що породжує інше явище та визначає його характер, приводом для певних дій, спонукою, мотивом, які зумовлюють певні вчинки. Це підкреслює причинно-на- слідковий зв'язок між умовами професійної підготовки і результатами освітньої діяльності. У той же час, якщо певна умова є причиною якогось ефекту, то його вияв залежить не лише від розуміння даної умови, але й від її наявності та реалізації.

Для визначення оптимальних умов формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури враховували загальні дидактичні закономірності, мету, зміст, якості, методи, засоби, стимулювання освітньої діяльності та управління ним. Ураховували також часткові закономірності навчання, які тісно пов'язані між собою та визначають педагогічні умови, а саме:

змістово-процесуальні, згідно з якими результати навчання студентів залежать від важливості змісту навчального матеріалу, способів їх залучення до навчально-пізнавальної діяльності, методів і засобів навчання, характеру навчальної ситуації, яка створюється викладачем і мотивує студентів до активного професіогенезу;

гносеологічні, відповідно до яких результати підготовки майбутніх учителів фізичної культури залежать від обсягу навчально-пізнавальної діяльності та практичного застосування знань, умінь і навичок, а продуктивність засвоєння прямо пропорційно залежить від рівня проблемності навчання, інтенсивності залучення студентів до розв'язання творчих завдань, що водночас мотивує їх до творчої навчально-пізнавальної діяльності;

психологічні, що потребують урахування інтересу до професійної діяльності і навчальних можливостей студентів, оскільки продуктивність фахової підготовки залежить від їх пізнавальної активності, особливостей мислення, розвитку пам'яті, сформованості навичок і вмінь, які формуються у процесі застосування інноваційних засобів навчання і спонукають до продуктивної мисленнєвої діяльності;

кібернетичні, згідно з якими ефективність та якість навчання залежить від частоти й обсягу зворотного зв'язку, ефективності контролю, якості управління навчальним процесом, а продуктивність професійної підготовки підвищується, коли модель дії, що її слід виконувати, - це “програма рухів” та її результати - “програма мети” випереджає у мозку саму діяльність;

соціологічні, які підкреслюють актуальність застосування інноваційних технологій і підтверджують, що розвиток індивіда зумовлюється розвитком тих осіб, з якими він спілкується, а ефективність навчання залежить від інтенсивності пізнавальних контактів, взаємо- навчання, пізнавального напруження, від якості спілкування на різних рівнях тощо;

організаційні закономірності, що підкреслюють ефективність навчання, яка залежить від управління цим процесом з боку викладача та оптимальної організації навчально-пізнавальної діяльності студента [4, с. 128].

Характерним напрямом ефективності освіти у вищій школі є створення умов, за яких студент може зайняти активну позицію та повністю виявити себе як суб'єкт навчальної діяльності. Тобто, створення умов осмисленості навчання, залучення до нього студента на рівні не лише інтелектуальної, але й особистісної та соціальної активності [5]. Отже, під педагогічними умовами професійної підготовки розуміємо сукупність взаємозалежних елементів освітнього середовища - факторів, що визначаються й усвідомлюються учасниками педагогічної співпраці, реалізуються в освітньому процесі, спонукають викладачів і студентів до активізації власної діяльності з метою оптимізації якості професійної підготовки майбутніх фахівців.

У контексті дослідження педагогічні умови можна визначити як взаємопов'язаний комплекс заходів освітнього процесу, що забезпечує формування майбутніми учителями фізичної культури вищого рівня сформованості продуктивного педагогічного мислення.

Розглядаючи теоретичну модель формування продуктивного педагогічного мислення, виходили із загальної структури педагогічної діяльності майбутніх учителів фізичної культури, яка спрямована на формування навичок оперувати власними спортивно-педагогічними знаннями і вміннями, професійно й адекватно організовувати процес фізичного виховання школярів, швидко приймати рішення в складних педагогічних ситуаціях. Тому перша педагогічна умова передбачає забезпечення професійної спрямованості процесу формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури (на основі компетентнісного підходу).

Орієнтуючись на сучасні парадигми освіти, скеровували професійну підготовку на формування педагогічних компетентностей, й в першу чергу, на продуктивне педагогічне мислення, як одну з ключових компетентностей майбутніх учителів фізичної культури. Такі характеристики формували у студентів у процесі вивчення дисциплін психолого-педагогічного, спортивно-педагогічного, медико-біологіч- ного циклів та практичної підготовки.

Коло компетенцій майбутніх учителів фізичної культури можна визначити двома групами вимог:

вимогами до виконання майбутніми учителями фізичної культури певних професійних функцій, що потребує відповідного рівня професійної компетентності;

вимогами професійного спрямування майбутніх учителів фізичної культури, що визначається відповідним рівнем готовності до професійної діяльності.

Наша програма передбачає ґрунтовну розробку продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури як системи компетентностей різного рівня, що було пов'язано зі змістом і структурою знань, умінь і навичок та формувалося поступово залежно від навчальної дисципліни, спеціальності та року навчання.

Другою педагогічною умовою формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури є реалізація у професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури активного типу навчання (засвоєння знань) засобами інноваційних технологій.

Активна модель навчання характеризується застосуванням методів і засобів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність особистості. Активне навчання зорієнтоване на динамічні зміни в навколишньому світі, використовує різні методики розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей, високих соціально- адаптаційних можливостей особистості. Основні ідеї такого навчання засновані на знанні про процеси людського розвитку, нових підходах до розв'язання проблемних педагогічних ситуацій.

Визначення поняття активного типу навчання в педагогіці розуміємо як постійну розумову діяльність, пошук, творчу дію, що стає досвідом. Цей досвід потім позитивно впливає на практичну педагогічну діяльність. Знання, набуті таким шляхом, характеризуються дієво- перетворювальною силою, стають основою педагогічної діяльності.

З активним типом навчання співвідносяться прийоми і процеси розв'язання педагогічних завдань. Це відповідає природі мислення як процесу, спрямованого на відкриття нових закономірностей, шляхів реалізації пізнавальних і практичних проблем. Але доведеним є факт, що розв'язання студентами педагогічних завдань є продуктивним процесом за умови застосування певних теоретичних положень:

відбирати необхідну і достатню інформацію для розв'язання педагогічного завдання;

обґрунтовувати теоретично свій вибір і вказувати взаємозв'язки і взаємозалежності педагогічних явищ у запропонованому педагогічному завданні;

диференціювати й інтегрувати педагогічні явища і бачити в них особистість;

ураховувати і найкращим чином використовувати індивідуальні особливості і можливості.

Для формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури використовували навчальні дискусії та ігрові моделі. Організовували та проводили внутрішньогрупові і міжгрупові дискусії з проблем, що уособлюють реальність майбутньої професії учителів фізичної культури та моделювали ситуації у рамках інтерактивних технологій навчання (імітаційних, ділових ігор, сценаріїв рольових ігор та інсцинуацій). Обидві моделі навчання тісно взаємопов'язані, в 'їх основі лежить організація активної продуктивної мисленнєвої діяльності студентів з пошуку і прийняття рішень. Під час активного навчання зазвичай використовували різні технології, наприклад, ігрове проектування, за якого учасники організовувалися у невеликі групи для роботи над проектом, потім порівнювалися результати шляхом презентації кожного проекту на між- груповому пленумі й обговорювалися інноваційні підходи та ідеї: у майстер-класі, коли у творчій лабораторії майбутні учителі фізичної культури навчалися аналізувати різноманітні за жанром, видом і цільовим призначенням педагогічні ситуації-кейси, або на тренінгових заняттях розігрувалися інсценізації, ситуації з ролями у професійній діяльності, аналізувалися відеозаписи.

У результаті проведеного дослідження дійшли висновку, що продуктивному мисленню відповідає активний тип навчання. Він виявлявся у змісті, формах, методах і засобах навчання, в якому закладено ідеї пошуку шляхів до нешаблонного, продуктивного мислення, його оригінальності та нестандартності. Формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури пов'язане зі створенням принципово нової моделі навчальної діяльності, здатної розвивати творчі потенціали і формувати продуктивну особистість. Вважаємо, що формування продуктивного педагогічного мислення студентів, в основному, залежить від організації навчально-виховного процесу і можливості самореалізації в ньому. Тому третьою педагогічною умовою вважаємо: організацію продуктивної самореалізації майбутніх учителів фізичної культури відповідно до особистісно-діяльнісного підходу навчання.

Найбільш характерним напрямом підвищення ефективності у вищій школі є створення умов, в яких студент може зайняти активну особисту позицію і в найбільш повній мірі розкритися як суб'єкт навчальної діяльності. Без певного рівня активності людини, яка виявляється хоча б в елементарних актах уваги, не може здійснитися навіть найпростіший акт пізнання. Тому мова повинна йти не про протиставлення “активний” чи “пасивний”, а про рівень і зміст активності студента на рівні сприйняття і пам'яті, уявлення і продуктивного мислення, активності репродукції, створення нового [6].

Особистісно-діяльнісний підхід у професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури вимагає побудови навчально-виховного процесу на діагностичній основі, тобто спочатку - діагностика, а потім - засоби впливу. Означений підхід у навчанні цілеспрямовано створює нову педагогічну етику:

змінює позицію студентів і викладачів у стилі спілкування, утверджує не рольове, а особистісне спілкування (підтримку, співчуття, утвердження людської гідності, довіри);

зумовлює потребу діалогу як домінуючої форми навчального спілкування, спонукання до обміну думками, враженнями, моделювання життєвих ситуацій;

включає спеціально сконструйовані ситуації вибору, авансування успіху, самоаналізу, самооцінки, самопізнання, навчальний матеріал, який має професійне значення для студентів [7].

Динаміку становлення спільної діяльності педагога і студентів з певною умовністю поділили на три фази, які переходять одна в іншу. Перша фаза - “залучення до діяльності” включала три форми: розподіл дій між педагогом і студентами; імітуючі дії студентів; наслідувальні дії студентів.

Друга фаза - “погодження діяльності студентів із викладачем” передбачала такі форми спільної діяльності: саморегулюючі дії студентів; самоорганізуючі дії; спонукальні дії студентів.

Третя фаза передбачала партнерство в удосконаленні професійної діяльності. Проте цей підхід передбачав оволодіння майбутніми учителями фізичної культури різних варіантів побудови й перебудови навчального процесу, адже сучасний вчитель має знати не один універсальний, а кілька шляхів, які можуть бути придатними для досягнення мети.

Отже, найголовнішими ознаками особистісно-діяльнісного підходу є багатоваріантність методик, уміння організовувати навчання одночасно на різних рівнях складності, утвердження всіма засобами цінності розумового, фізичного та емоційного благополуччя.

Дотримання визначених педагогічних умов у процесі професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури дасть можливість формувати продуктивне педагогічне мислення, учитися приймати швидкі та адекватні рішення в різних педагогічних ситуаціях, організувати більш ефективну взаємодію між учасниками освітнього процесу, реалізує навчальне співробітництво на основі особистісно-діяльнісного підходу, створює основи для гуманізації і демократизації вищої школи, що відповідає потребам сучасної професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури.

Узагальнюючи зазначене вище, робимо такі висновки: педагогічні умови трактуються як сукупність взаємозалежних елементів освітнього середовища - факторів, що визначаються й усвідомлюються учасниками педагогічної співпраці, реалізуються в освітньому процесі, спонукають викладачів і студентів до активізації власної діяльності з метою оптимізації якості професійної підготовки майбутніх учителів фізичної культури;

педагогічні умови можна визначити як взаємопов'язаний комплекс заходів освітнього процесу, що забезпечує формування у майбутніх учителів фізичної культури високого рівня сформованості продуктивного педагогічного мислення;

узагальнивши результати досліджень та врахувавши сучасні тенденції розвитку вищої освіти, вважаємо, що для формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури ефективними є такі педагогічні умови: забезпечення професійної спрямованості процесу формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури; реалізація у професійній підготовці майбутніх учителів фізичної культури активного типу навчання (засвоєння знань) засобами інноваційних технологій;

організація продуктивної самореалізації майбутніх учителів фізичної культури відповідно до особистісно-діяльнісного підходу у навчанні.

Перспективами подальших розвідок у даному напрямі є розроблення педагогічної системи формування продуктивного педагогічного мислення майбутніх учителів фізичної культури.

Список використаної літератури

1. Философский энциклопедический словарь / гл. редакция : Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. - М. : Сов. энциклопедия, 1983. - 840 с.

2. Педагогика / под ред. Ю. К. Бабанского. - М. : Педагогика, 1988. - 432 с.

3. Горонович М. В. Организационно-педагогические условия подготовки профессионально-педагогического персонала к применению модульных технологий обучения : дисс. ... канд. пед. наук : 13.00.08. - Екатеринбург, 1999. - 187 с.

4. Ягупов В. В. Педагогіка : навч. посіб. - Київ : Либідь, 2003. - 560 с.

5. Андреев А. А. Педагогика высшей школы. Новый курс. - Москва : Моск. междунар. ин-т эконометрики, информатики, финансов и права, 2002. - 264 с.

6. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе : контекстный поход. - Москва : Высшая шк., 1991. - 207 с.

7. Шиян Б. М., Папуша В. Г. Методика викладання спортивно-педагогічних дисциплін у вищих навчальних закладах фізичного виховання і спорту : навч. посіб. - Харків : ОВС, 2005. - 208 с.

Размещено на Allbest.ru