Фасилітативні функції педагогічних технологій у підготовці військових фахівців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький

ФАСИЛІТАТИВНІ ФУНКЦІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ ВІЙСЬКОВИХ ФАХІВЦІВ

доктор педагогічних наук, професор,

Микола КАБАЧИНСЬКИЙ,

доктор історичних наук, професор

Анотація

фасилітативний педагогічний технологія військовий

У статті досліджено фасилітативні можливості педагогічних технологій та їх значення у підготовці військових фахівців. Встановлено, що такими можливостями володіють технології, які забезпечують взаємодію учасників освітнього процесу; створюють сприятливі умови для самостійного та осмисленого навчання; активізують і стимулюють допитливість і пізнавальні мотиви курсантів, їх групову навчальну діяльність; підвищують самостійність і відповідальність майбутніх військових фахівців; розвивають їх індивідуальність і творчі прояви. Найбільш ефективними технологіями є: технологія повного засвоєння знань, технологія програмованого навчання, технологія рівневої диференціації, технологія концентрованого навчання, технологія “Портфоліо”, технологія модульного навчання, ігрові технології навчання, пошукові і дослідницькі технології навчання, діалогові технології.

Ключові слова: педагогічні технології, військові фахівці, фасилітація, діяльність, індивідуальність, пізнавальні мотиви.

Аннотация

Артюшин Г. М., Кабачинский Н. И. Фасилитативные функции педагогических технологий в подготовке военных специалистов

В статье исследованы фасилитативные возможности педагогических технологий и их значение в подготовке военных специалистов. Установлено, что такими возможностями обладают технологии, которые обеспечивают взаимодействие участников образовательного процесса, создают благоприятные условия для самостоятельного и осмысленного обучения; активизируют и стимулируют любознательность и познавательные мотивы курсантов, их групповую учебную деятельность; повышают самостоятельность и ответственность будущих военных специалистов; развивают их индивидуальность и творческие проявления. Наиболее эффективными технологиями являются: технология полного усвоения знаний, технология программированного обучения, технология уровневой дифференциации, технология концентрированного обучения, технология “Портфолио”, технология модульного обучения, игровые технологии обучения, поисковые и исследовательские технологии обучения, диалоговые технологии.

Ключевые слова: педагогические технологии, военные специалисты, фасилитация, деятельность, индивидуальность, познавательные мотивы.

Annotation

Artyushin G., Kabachinskyi M. Facilitative Functions of Pedagogical Technologies in the Training of Military Specialists

The main tasks of facilitation are defined: the development of individuality and creative manifestations of cadets; stimulating, providing pedagogical support and initiating various forms of activity of future military specialists at all stages of the educational process, within which the personal development and development of each person is carried out.

Pedagogical technologies are revealed, which will allow realizing the facilitative function in the professional activity of future military specialists.

Such opportunities are provided by technologies that ensure the interaction of participants in the educational process; create favorable conditions for independent and meaningful learning; activate and stimulate curiosity and cognitive motives of cadets, their group educational activity; increase the independence and responsibility of future military specialists; develop their individuality and creative manifestations.

Analyzed the facilititative possibilities of the technology of full knowledge acquisition (the facilititative possibilities of this technology include the general setting of teachers: all cadets can master the training material, criteria for the complete mastering of the discipline, section, topics on the basis of which tests are created to determine the level of achievement of the planned goals); technologies of programmed training (aimed at increasing the efficiency of management of the educational process and involves a significant increase in the proportion of independent work of cadets, training is carried out according to a predefined program in which the educational material is divided into “steps” (stages)) technology of level differentiation (Facilitative possibilities are to maximally take into account the individual characteristics, needs and interests of cadets in the process of organization of training); technologies of concentrated learning (the attention of teachers and cadets focuses on in-depth study of each subject (or topic) by combining classes into blocks, reducing the number of disciplines, studied in parallel); Portfolio technology (the portfolio is created by cadets to assess their own development, and the role of the teacher is limited to motivating the creation of a portfolio, the organization of this process and the assessment of achievements, the technology of modular learning (cadets themselves (or with the help of a teacher) achieve specific goals educational learning activities in the work process with module); game technology learning (increased interest in the learning process, create conditions for self-study, self-development and self-education of cadet; search and research technologies of teaching (characteristic of changing the position of the cadet in the educational process, which acquires initiative and subject character); dialogue technologies (dialogue is a means of self-expression and self-realization, the mechanism of self-disclosure of the individuality of future military specialists, self-development of their unique features).

Keywords: pedagogical technologies, military specialists, facilitation, activity, personality, cognitive motives.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Підготовка кваліфікованих військових фахівців і розробка оптимальних способів включення суб'єкта в професійну діяльність - постійна проблема вищої військової освіти. Аналіз наукової і науково-методичної літератури, досвід практичної підготовки майбутніх військових фахівців свідчить про нечисленні наукові дослідження з кожного напряму підготовки військовослужбовців Збройних сил України (ЗСУ). Не заперечуючи важливості засвоєння педагогічної технології головною проблемою підготовки військових фахівців є проблема фасилітативного спілкування в процесі навчання у військовому закладі вищої освіти (ВЗВО) та в подальшій професійній діяльності [1; 2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опираються автори

Проблемно-тематичний спектр феноменології фасилітації обіймає низку дослідницьких напрямів, а саме: розвиток фасилітативності особистості (М. Казанжи, О. Саннікова); відтворення фасилітативної взаємодії в освітньому процесі (О. Врублевська, О. Димова); специфіка екофасилітативної діяльності особистості (П. Лушин); фасилітативна компетентність фахівців (О. Левченко, Т. Сорочан); особливості використання фасилітації в роботі психолога (Є. Гуцало, І. Жижина, Е. Зеєр, Р. Овчарова, М. Рябков).

Незважаючи на згадувані дослідження, досі не існує єдиного підходу до визначення фасилітативних можливостей педагогічних технологій в підготовці майбутніх військових фахівців у ВЗВО.

Метою статті є визначення фасилітативних функцій педагогічних технологій під час професійної підготовки майбутніх військових фахівців у військовому закладі вищої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

Термін “фасилітація” походить від англійського дієслова “facilitate” - полегшувати, сприяти, допомагати, просувати. У педагогіці термін “фасилітація” є наближеним до значення терміна “педагогічний менеджмент”, тобто управління навчальною діяльністю суб'єктів навчання, при якій педагог займає позицію помічника і допомагає їм самостійно знаходити відповіді на питання або набувати нові навички [1, с. 138].

Аналіз різних варіантів трактування терміна “фасилітація” (О. Врублевська, В. Петрова, К. Роджерс та ін.) дозволив визначити педагогічну фасилітацію як функцію стимулювання, ініціювання та заохочення саморозвитку і самовиховання майбутніх військових фахівців у процесі навчальної діяльності шляхом взаємодії педагога і курсантів, їх особливого стилю спілкування та особливостей особистості.

З огляду на це основними завданнями фасилітації є: розвиток індивідуальності і творчих виявів курсантів; стимулювання, надання педагогічної підтримки та ініціювання різноманітних форм активності майбутніх військових фахівців на всіх етапах освітнього процесу, всередині яких здійснюється особистісне становлення і розвиток кожного.

Отже, питання про те, які педагогічні технології дозволять реалізувати фасилітативну функцію в професійній діяльності майбутніх військових фахівців, набуває особливої значущості. На нашу думку, такими можливостями володіють технології, які забезпечують взаємодію учасників освітнього процесу; створюють сприятливі умови для самостійного та осмисленого навчання; активізують і стимулюють допитливість і пізнавальні мотиви курсантів, їх групову навчальну діяльність; підвищують самостійність і відповідальність майбутніх військових фахівців; розвивають їх індивідуальність і творчі вияви.

Проаналізуємо, з теоретичних позицій, фасилітативні можливості конкретних педагогічних технологій, які можуть застосовуватися у підготовці військових фахівців ЗСУ

Технологія повного засвоєння знань. Послідовність етапів технології повного засвоєння знань передбачає: орієнтацію курсантів ^ поділ навчального процесу на блоки (модулі) ^ вивчення нового матеріалу ^ перевірочну роботу ^ допоміжну роботу і корекцію ^ оцінні судження. Фасилітативні можливості цієї технології закладено в її особливостях:

1. Загальна установка педагогів: усі курсанти можуть засвоїти навчальний матеріал.

2. Розробляються критерії повного засвоєння навчальної дисципліни, розділу, теми, на основі яких створюються тести для визначення рівня досягнення запланованих цілей.

3. Зміст навчального матеріалу розбивається на окремі навчальні одиниці, закінчені за змістом (змістова цілісність) і нетривалі за часом (3-6 занять). Психологічне значення цієї вимоги - відстань “стимул-реакція” має бути незначною. Запланований результат є орієнтиром для курсантів, які всі свої дії повинні направляти на його досягнення, отримуючи від педагога, у випадку удачі, заохочення (стимули), основним з яких є успішне просування до визначеної мети.

4. До кожної навчальної одиниці розробляються діагностичні тести і корекційний дидактичний матеріал. Діагностичні тести є орієнтовною основою для просування майбутнього військового фахівця на шляху засвоєння змісту навчального матеріалу і, зазвичай, не оцінюються. Основне призначення корекційних матеріалів - застосування іншого способу подачі незасвоєного матеріалу, що відрізняється від початкового способу його вивчення і дає можливість курсанту підібрати відповідні для нього способи сприйняття, осмислення і запам'ятовування.

В основі технології повного засвоєння знань закладено позитивне сприйняття кожного курсанта і створення умов, що допомагають усвідомлено засвоїти навчальний матеріал: курсанти знають конкретний результат, якого потрібно досягти; самостійно направляють свої дії на його досягнення; можуть проконтролювати рівень власних досягнень за допомогою діагностичних тестів. Створення цих умов підтверджує фасилітативні можливості описаної технології.

Технологія програмованого навчання. Програмоване навчання спрямоване на підвищення ефективності управління навчальним процесом і передбачає значне збільшення частки самостійної роботи курсантів.

Навчання здійснюється за заздалегідь складеною програмою, в якій навчальний матеріал розбивається на “кроки” (етапи). Наприкінці кожного етапу передбачено контрольне завдання. Правильне його виконання визначає подальше просування курсанта в навчанні. Таким чином, однією з головних умов, що спонукають курсантів активно та усвідомлено працювати з навчальною програмою, є можливість контролювати результати своїх досягнень, тобто самостійно управляти процесом навчання, що важливо для фасилітації.

Індивідуалізація навчання курсантів досягається за допомогою забезпечення швидкого зворотного зв'язку з викладачем, надання сильним курсантам можливості працювати в більш швидкому темпі і виконувати протягом заняття об'ємніше завдання. Це, в свою чергу, дозволяє оволодіти матеріалом у скорочені терміни або збільшити обсяг навчального матеріалу.

Технологія рівневої диференціації. Фасилітативні можливості цієї технології полягають у максимальному врахуванні індивідуальних особливостей, потреб та інтересів курсантів у процесі організації навчання. Проблема вирішується введенням двох стандартів: базового рівня змісту освіти (рівень, якого повинен досягти кожен) і підвищеного рівня навчання (освітній заклад має забезпечити креативних курсантів).

Простір між рівнями обов'язкової і підвищеної підготовки заповнений своєрідними “сходинами” діяльності, добровільне сходження до якої здатне реально забезпечити курсантам постійне перебування в зоні найближчого розвитку, навчання на індивідуальному максимально посильному рівні.

Принципово важливою є пропонована цією технологією система оцінювання результатів навчання: позитивна оцінка виставляється за досягнення базового рівня засвоєння. Більш високий рівень засвоєння навчального матеріалу є особистою справою курсанта і, відповідно, оцінюється високим балом. На відміну від традиційної системи оцінювання, де нормою, зазвичай, вважається верхня шкала результатів (оцінка “відмінно”), у запропонованій технології діє принцип “складання”. Це дозволяє ініціювати і стимулювати більш високі досягнення курсантів, що є одним із завдань фасилітації навчання.

Технологія концентрованого навчання. Концентроване навчання - це організація освітнього процесу, коли увага педагогів і курсантів зосереджується на глибокому вивченні кожного навчального предмета (або теми) шляхом об'єднання занять у блоки, скорочення числа дисциплін, що паралельно вивчаються.

Дана технологія дозволяє застосовувати узагальнення в поточній навчальній роботі на кожному занятті, встановлювати логічні зв'язки, виділяти головне і суттєве, розуміти значення матеріалу в загальній системі знань, умінь і навичок, виявити більше міжпредметних зв'язків, більш емоційно подати матеріал, зробити ефективним його закріплення. Таке зростання цілісності знань як головної умови розвитку і саморозвитку інтелекту курсантів, сприятиме забезпеченню єдності і цілісності засвоєння матеріалу споріднених навчальних дисциплін. Крім того, проведення занять з навчальної дисципліни тривалістю від одного до кількох днів дозволяє включити в сферу педагогічної дії багато життєвих процесів, важливих для становлення творчої особистості, забезпечити міжособистісне спілкування педагогів і курсантів у неформальній обстановці, а це посилює фасилітативний потенціал розглянутої технології.

Технологія “Портфоліо”. Можливості фасилітації процесу навчання в контексті цієї технології полягають у тому, що портфоліо створюється самим курсантом для оцінки власного розвитку, а роль педагога обмежується мотивацією до створення портфоліо, організацією цього процесу та оцінкою досягнень. Методика даної технології полягає в тому, що курсант відбирає у своє “досьє” роботи, виконані самостійно на заняттях і позааудиторно. Відбір ведеться з одного або декількох предметів протягом одного навчального року (семестру) або впродовж декількох років. Відбір робіт супроводжується поясненням курсанта, чому він вважає за необхідне підібрати саме ці роботи. Кожна робота передбачає аргументовану корекцію помилок. Викладач може запропонувати скласти “Портфоліо” окремим курсантам або всій групі з навчальної дисципліни, з окремого розділу. Головне в цій роботі - самооцінка курсанта у вигляді міркувань, аргументації, обґрунтування [2, с. 54]. Після завершення роботи курсант виставляє “Портфоліо” у вигляді презентації в групі, обґрунтовує своє просування у вибраній галузі знань і доводить, що він приклав максимум зусиль, і тому, його самооцінка збігається (або не збігається) з оцінкою викладача. Курсант показує, у чому саме ця оцінка збігається, а в чому ні, і робить висновки щодо подальшої пізнавальної і творчої діяльності в цій галузі. “Портфоліо” може стосуватися не тільки академічних успіхів, але й комунікативних, соціальних, спортивних, культури поведінки тощо.

Ця технологія сприяє вирішенню низки психологічних проблем, пов'язаних з оцінюванням знань і вмінь курсантів з навчальної дисципліни, оскільки дозволяє фіксувати дидактичний ефект за кінцевими результатами, докладеним зусиллям або матеріалізованим продуктом навчально-пізнавальної діяльності. Це зміщує акцент контрольно-оцінювального компонента навчання з “не знаю” і “не вмію” на те, що курсант знає, і те, що вміє, а також на суттєві зміни у навчанні. Їх ініціювання - одне із завдань фасилітації навчання.

Технологія модульного навчання. Сутність модульного навчання полягає в тому, що курсанти самостійно (або з допомогою педагога) досягають конкретних цілей навчальної пізнавальної діяльності в процесі роботи з модулем. Розкриємо основні відмінності модульного навчання від інших навчальних технологій.

1. Зміст навчання представлено у вигляді закінчених самостійних модулів (частин), засвоєння яких має відбуватися у відповідності з метою навчання. Дидактична мета спрямована не тільки на обсяг досліджуваного змісту, а й на рівень його засвоєння. Крім цього, кожен курсант одержує від педагога в письмовій формі поради: як раціональніше діяти, де знайти потрібний навчальний матеріал.

2. Модульне навчання передбачає зміну форм спілкування педагога з курсантами: воно може здійснюватися за допомогою модулів з кожним курсантом. Модулі дозволяють перевести навчання на суб'єкт-суб'єктну основу.

3. Кожний курсант працює більше самостійно, вчиться цілепокладанню, плануванню, організації, контролю та оцінюванню власної діяльності. Таким чином, майбутні військові фахівці можуть визначити рівень своїх знань, побачити прогалини в них. Педагог управляє навчально-пізнавальною діяльністю курсантів через модулі, але це більш м'яке, цілеспрямоване управління.

Перераховані відмінності підтверджують фасилітативні можливості розглянутої технології навчання. Крім того, технологія модульного навчання дозволяє створювати індивідуальні програми навчання; швидко адаптувати навчально-методичний матеріал до змінних умов і гнучко реагувати на них; актуалізувати аналітичні, дослідницькі, рефлексивні вміння курсантів; засвоювати навчальний матеріал у зручний для них час.

Ігрові технології навчання. Фасилітативний потенціал ігрових технологій важко переоцінити: підвищується інтерес до процесу навчання, створюються умови для самонавчання, саморозвитку та самовиховання курсантів. Це відбувається тому, що більшість ігор базуються на самоконтролі. Курсантам, зазвичай, надається можливість стежити за власними успіхами або досягненнями групи. Вони самі приймають рішення і спостерігають за їх наслідками. Це потребує менше прямих вказівок з боку викладача, роль якого зводиться до інтерпретації правил і результатів гри.

Під час гри забезпечується партнерська взаємодія курсантів, між ними встановлюється емоційний контакт. Цікавість та емоційна забарвленість гри, відсутність страху зробити помилку дозволяє зняти напругу і створити сприятливу психологічну атмосферу на заняттях. Ігрове моделювання істотно розширює міждисциплінарний світогляд курсантів, оскільки проблеми, що вирішуються в процесі гри, рідко залишаються в межах якої-небудь однієї дисципліни. Взаємозв'язок і взаємозалежність ідей допомагає збагатити груповий діалог, дискусію. У межах гри відтворюються соціальні, економічні, естетичні, моральні та інші чинники. У процесі гри одночасно реалізується три фактори розвитку творчого стилю діяльності: проблематика, рефлексія і діалог.

Пошукові і дослідницькі технології навчання. Для цих технологій характерною є зміна позиції курсанта в навчальному процесі, яка набуває ініціативного та суб'єктного характеру. Зазначені технології передбачають самостійну пошукову і дослідницьку діяльність курсантів у процесі навчання. Майбутні військові фахівці засвоюють навчальний матеріал не в процесі елементарного слухання і сприйняття навчального матеріалу, а в результаті потреби у знаннях. Головною умовою навчання є включення курсантів у практичну діяльність. Таким чином, майбутні військові фахівці стають не об'єктом, а активним суб'єктом навчального процесу. Завдання педагога полягає в аналізі та організації самостійної дослідницької роботи курсанта, що є необхідною умовою реалізації їх інтересів і потреб.

Оцінюючи фасилітативні можливості пошукових і дослідницьких технологій, зазначимо, що знання не подаються курсантам у готовому вигляді, а надаються у вигляді проблеми, яку вони повинні вирішити самостійно. І хоча знання, в даному випадку, не є метою навчання, а засобом вирішення проблеми, курсанти розуміють необхідність у нових знаннях (без них не вирішити виниклу проблему), що значно підвищує 'їх мотивацію й активність. Це дозволяє створити умови для зростання пізнавального інтересу, міцного засвоєння вивченого навчального матеріалу, формування переконань, оволодіння первинними навичками дослідницької діяльності. Застосування цих технологій сприяє формуванню самостійності та культури рефлексивного мислення, розвитку творчих здібностей, уяви, комунікативних навичок, у тому числі навичок дискусійної культури; створює оптимальні умови для самовизначення у професійному освітньому середовищі.

Діалогові технології. Низка напрямів сучасної педагогічної теорії визначає процес навчання як взаємно опосередковану активність викладача і суб'єктів навчання саме шляхом діалогу. Фасилітативні можливості цієї технології очевидні. Діалог є засобом самовираження і самореалізації, механізмом саморозкриття індивідуальності майбутніх військових фахівців, саморозвитку їх неповторних рис.

Курсанти переконуються, що без попередньої і ґрунтовної підготовки з обговорюваної проблеми, як у змістовому, так і у формальному відношенні бесіда чи дискусія не будуть продуктивними. Це мотивує 'їх на пошук та аналіз інформації з теми. У процесі обговорення курсанти розкривають своє розуміння проблеми, висловлюють власні позиції, вчаться 'їх відстоювати. Результатом обговорення може стати загальна угода, новий погляд на проблему, спільне рішення. Майбутні військові фахівці удосконалюють навички діалогічного спілкування, створюються умови для розвитку критичного та рефлексивного мислення, вияву активності та ініціативності, відбувається залучення до культури демократичного суспільства, формується особистісно-гуманне ставлення до партнерів.

Висновки

Теоретична оцінка фасилітативних можливостей сучасних педагогічних технологій показала, що такими можливостями володіють технології, які базуються на випереджувальній, проблемній, діяльнісній, діалоговій, особистісно-смисловій та емоційно-психологічній основі. Вони дозволяють забезпечувати сприятливий психологічний клімат у процесі навчання, простір свободи для прийняття самостійних рішень, самоствердження і самореалізацію у навчальній діяльності, розвиток особистісного потенціалу курсантів; стимулюють і мотивують процес осмисленого навчання. Це відбувається шляхом особливого стилю спілкування та надання курсантам суб'єктної позиції в навчанні, через залучення 'їх до цілепокладання, самопізнання, контролю і рефлексії власної навчальної діяльності, в результаті чого відкриваються особистісні смисли і виникає потреба саморозвитку.

Педагогічні технології, які можуть застосовуватися в професійній освіті для забезпечення фасилітації навчання курсантів, не обмежуються представленим списком. Ми зупинилися на тих, які можна ефективно використовувати в процесі підготовки військових фахівців у військовому закладі вищої освіти, і які не вимагають радикальної організаційної перебудови навчального процесу.

Перспективи подальших розвідок полягають в розробці методичного супроводу зазначених педагогічних технологій та їх впровадженні у навчальний процес підготовки майбутніх офіцерів прикордонної служби.

Список використаної літератури

1. Врублевская Е. Г. Педагогические условия развития у педагога способности к фасилитирующему общению в процессе его профессиональной деятельности (на материале учреждений дополнительного образования детей): дис.... канд. пед. наук: 13.00.01 / Врублевская Елена Геннадьевна. Хабаровск. 1999. 246 с.

2. Жижина И. В. Психологические особенности развития фасилитации педагога: дисс.... канд. психол. наук: 19.00.07 / Жижина Инна Владимировна. Екатеринбург, 2000. 186 с.

3. Романенко Ю. А. Сучасні педагогічні технології: навчально-методичний посібник / Ю. А. Романенко. Донецьк: ДІСО, 2010. 152 с.

4. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования // Е. С. Полат, М. Ю. Бухаркина, М. В. Моисеева, А. Е. Петров ; под ред. Е. С. Полат. М.: Академия, 2002. 272 с.

5. Казанжи М. Й. Психологічні особливості фасилятивності як властивості особистості: дис.... канд. психол. наук: 19.00.01 / Казанжи Марія Йосипівна. Одеса, 2007. 190 с.

6. Димова О. И. Педагогические условия развития способности к фасилитирующему взаимодействию у будущих учителей: дис.... канд. пед. наук: 13. 00. 01 / Димова Ольга Ивановна. Хабаровск, 2002. 199 с.

Размещено на Allbest.ru