Педагогічні аспекти становлення екологічної культури майбутнього офіцера-прикордонника

Размещено на http://allbest.ru

3

Національна академія Державної прикордонної служби України

імені Богдана Хмельницького

Педагогічні аспекти становлення екологічної культури майбутнього офіцера-прикордонника

Вікторія Шевчук,

кандидат педагогічних наук, доцент,

Георгій Блінніков,

кандидат технічних наук, доцент

м. Хмельницький

Вступ

Постановка проблеми у загальному вигляді. Забруднення навколишнього природного середовища - це результат глобальної антропогенної дії на біосферу. Становлення екологічної культури майбутнього фахівця, формування екологічної свідомості в реалізації шляхів виходу з екологічної кризи повинні ґрунтуватися на розумінні ним причин, що викликали навантаження на екосистеми, обумовлені недосконалістю життєдіяльності людини на планеті Земля.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опираються автори. Для нашого дослідження значущим є досвід соціально, змістовно, процесуально, особисто орієнтованих підходів до процесу екологічної освіти у навчальних закладах. На підставі вивчення вітчизняних філософських і соціологічних наукових праць проблема екологічної освіти та формування екологічної культури особистості активно досліджувалася: А. Д. Бебекою [2], Т. С. Вайдою [3], Н. Б. Грейдою [6], С. І. Іващенком [7], В. С. Крисаченком [8], Л. М. Фенчак [10].

Аналіз наукової літератури [1; 4; 7; 9] свідчить, що досліджувана проблема розглядається вченими у різних аспектах, проте теоретико-практичне опрацювання питань становлення екологічної культури військовослужбовців, зокрема майбутніх офіцерів-прикордонників розглянуто недостатньо.

Метою статті є визначення педагогічних аспектів становлення екологічної культури майбутнього офіцера-прикордонника.

Виклад основного матеріалу дослідження

Відомо, що гарантією стійкого розвитку суспільства і підтримки належного стану навколишнього довкілля є високий рівень розвитку екологічної культури особистості. Для цього потрібна не лише гуманітаризація технічної освіти, але і “технократизація” гуманітарної освіти. Заперечення або замовчання останнього призводить до поглиблення прірви між процесом пізнання світу людиною і результатом її діяльності. Крім того, складність завдань, які стоять перед сучасним фахівцем щодо виходу з кризи техногенної цивілізації накладає вимоги до об'єднання зусиль фахівців у різних галузях науки.

Повне розуміння становлення екологічного світогляду майбутнього офіцера-прикордонника неможливе без усвідомлення його цілей і пріоритетів. Найбільш важливі мотиви не відлунки минулого, а погляд у майбутнє. У більшості випадків ми пізнаємо людину глибше, якщо знаємо її свідомі плани. Особистість людини повинна мати самопротяжність, тобто життя не має бути прив'язане до безпосередніх потреб і обов'язків. Щоб стати зрілою екологічно освіченою особистістю, майбутній офіцер-прикордонник повинен дбайливо відноситися до навколишнього природного середовища, мати фундаментальну емоційну безпеку і самосприйняття.

Становлення особистості прикордонника, що відповідає вимогам пошуку шляхів виходу з глобальної екологічної кризи, не можна уявити без його вільного розвитку, без його високої моральності, істинної інтелігентності і цивілізованості. Власний розвиток особистості майбутнього прикордонника дозволить йому змінити свої погляди на навколишній світ відповідно до умов зовнішнього і внутрішнього мінливого середовища, усвідомити власну самоцінність і цінність об'єктів природи, наділених деякою суб'єктністю, включиться в природоохоронну діяльність.

Якщо говорити про процес отримання екологічної освіти, то гуманістична парадигма дозволяє використовувати увесь арсенал метапотреб і створювати умови для виховання дбайливого, гуманного, поважного, ненасильницького суб'єкт-суб'єктного відношення майбутнього офіцера-прикордонника до довкілля.

Мотивація екологічної діяльності сучасного прикордонника допомагає самобудові власної особистості і тим самим дає свободу у виборі його особистого професійного шляху. Тому, процес навчання спрямований на вироблення внутрішніх мотивів, пошуку майбутнім офіцером-прикордонником інтенціальних стимулів своєї оперативно-службової діяльності. Він ефективніший, ніж той, на який впливають тільки зовнішні фактори. Освітній процес у вищому військовому навчальному закладі (ВВНЗ), зокрема у Національній академії Державної прикордонної служби України (НАДПСУ) має бути особистісно-значущим і активно-дієвим.

У дослідженні виявлені основні механізми становлення екологічної культури майбутнього офіцера-прикордонника, що базуються на принципах, ідеях, методах гуманістичної і трансперсональної психології. Гуманізація і екологізація освіти майбутнього офіцера-прикордонника, трансформація його технократичного мислення в гуманістично-орієнтоване, що включає екоцентричну екологічну свідомість і спрямованість на природоохоронну поведінку як частини екологічної культури базуються на таких ідеях та принципах:

· особистість майбутнього прикордонника розглядається в її цілісності і індивідуальності, детермінованих віковими особливостями, спрямованістю на світоглядне і еколого-професійне становлення, саморозвиток, самоактуалізацію, тобто прояв самосвідомості, як людської цінності;

· прагнення до самовдосконалення спрямовується не на досягнення влади над природою, а на природоохоронну діяльність;

· культура майбутнього офіцера-прикордонника характеризується включенням екологічного, ергономічного, естетичного й інших аспектів виховання і задовольняє вимогам гармонізації розвитку особистості.

Гармонізація стосунків особистості прикордонника і природи базується на визнанні того, що прикордонник перебуває у сучасній біосфері, яку можна бачити, чути, відчувати, і вони взаємодоповнюють один одного; ґрунтується на вивченні взаємозв'язку між певними чинниками природного і антропогенного середовища та поведінкою прикордонника, його психологічними характеристиками; спирається на аналіз розвитку індивідуальної, групової екологічної свідомості в соціогенезі, онтогенезі, розробку специфічних методів діагностики і корекції.

Аналіз психологічної сутності та механізмів розвитку екологічної культури майбутнього офіцера-прикордонника в період навчання у НАДПСУ вказує на необхідність звернутися до педагогічного аспекту цієї проблеми. Це знаходження основних теоретико-педагогічних основ, що сприяють визначенню шляхів і засобів надання допомоги курсантові в розвитку його екоцентричної екологічної свідомості і природоохоронної поведінки.

Розробка теоретичних основ становлення екологічної культури майбутнього офіцера-прикордонника в педагогічному процесі - завдання багатоаспектне і досі не знайшло належного рішення в теорії і практиці ВВНЗ. Тому виникає необхідність у розробці і реалізації інноваційних програм і проектів, основними аспектами яких є: науковість, громадянськість, суспільний характер освіти, людська спрямованість освіти, зв'язок навчання з різноманітними видами практики, “інноваційне навчання”. Інноваційне навчання як процес, що виявляє і реалізовує нові резерви усередині самої педагогічної системи, полягає в тому, щоб виховати особистість прикордонника, яка здатна, особливо в сучасних умовах, здійснити правильний вибір і наслідувати його.

Навчання має бути спрямоване на зміну ціннісних орієнтирів у майбутнього офіцера-прикордонника, що дозволяють перевести екологічну свідомість, толерантність, емпатію, співпереживання в якості особистої значущі, тобто в такі характеристики особистості, які б сприяли високому рівню включеності у світ природи. Тоді майбутній офіцер-прикордонник буде здатний володіти “культурою миру”, на противагу “культурі війни”. Гуманізація і гуманітаризація військової освіти, використання принципу антропоорієнтації педагогічного процесу є головними рисами екологічної освіти, вплетеної у “вінок” неперервної освіти.

Специфіка цього аспекту ґрунтується на визначені змістовного, процесуального і особистісного компонентів освітньої діяльності, які включають не лише екологічне навчання, але і відповідне виховання. Ці компоненти педагогічної діяльності впливають на основні положення програми реформування вищої освіти, у тому числі військової, зміст яких полягає у створенні системи екологічної безперервної освіти та проведенні децентралізації і демократизації управління освіти, що базуються на гуманізації усього освітнього процесу.

Перше положення реалізується шляхом розробки змісту екологічної освіти на методологічних підставах, які дозволяють допомогти становленню усебічно розвиненої, гармонійної, вільної і відповідальної особистості прикордонника. Відповідний зміст освіти сприяє перетворенню екологічних цінностей в особистісно значущі для майбутнього професіонала орієнтири. Процес засвоєння екологічних знань, умінь і навичок ґрунтується на основних принципах гуманістичної педагогіки: антропоорієнтованість, саморозвиток, співпереживання, полісемічність тощо.

Друге положення програми реформування системи освіти майбутнього офіцера-прикордонника втілюється через створення наукових об'єднань і включення курсантів у практичну екологічну діяльність від семестру до семестру, від курсу до курсу. До цього ж напряму реалізації програми реформування екологічної освіти можна віднести можливість вільного вибору курсантом-прикордонником освітньої траєкторії: “традиційного” або індивідуального шляху в отриманні, засвоєнні і реалізації певних знань, умінь і навичок в оперативно-службовій діяльності. Реалізація цього напряму супроводжується адекватними цій меті змінами у змісті, методах і засобах освіти.

Абітурієнт, що вступає до ВВНЗ, вже має деякий рівень екологічної культури, оскільки в системі дошкільного, шкільного навчання і виховання він отримав певний обсяг знань, уявлень, засвоїв етичні, моральні, правові норми поведінки людини у природі, набув навички діяльності у відношеннях з довкіллям. Інакше кажучи, екологічна освіта у вищій військовій школі акумулює досвід попередніх освітніх східців, враховує початковий рівень екологічних знань, умінь і навичок кожного курсанта і адаптує їх на більш вищому когнітивному рівні до природоохоронної діяльності.

Під час аналізу педагогічної літератури ми виявили ряд недоліків у підходах до організації процесу становлення екологічної культури майбутніх офіцерів-прикордонників:

· недостатньо уваги приділено філософським, психологічним і педагогічним аспектам формування у майбутніх офіцерів свідомості до вирішення екологічних проблем;

· пропоновані підходи до змісту екологічної освіти майбутніх офіцерів-прикордонників ґрунтуються, головним чином, на оперативно-службовій діяльності та впливі її на стан довкілля;

· у засобах і методах досягнення цілей становлення екологічної культури курсантів-прикордонників переважають пояснювально-ілюстративні, репродуктивні; у широкій практиці мало використовуються методи проблемного викладу, пошукові, евристичні і дослідницькі методи;

· недостатньо уваги приділено освітленню реальної природоохоронної діяльності майбутніх офіцерів-прикордонників, залучення їх у регіональні екологічні програми, громадські рухи.

Доведено, що освітній процес у ВВНЗ сприяє підготовці майбутніх офіцерів-прикордонників, що можуть вирішувати екологічні проблеми з двох основних стратегічних напрямів:

· створює умови для засвоєння знань, придбання навичок, які сприяють виходу з екологічної кризи технологічним шляхом, що передбачає розробку і розповсюдження ресурсозберігаючих технологій, заснованому на нормативно-обмежувальних, заборонних (екстремальних) заходах;

· сприяє становленню у майбутнього офіцера-прикордонника екологічного світогляду, що базується на перебудові його екологічної свідомості, тобто допомагати розвитку нової екологічної культури, як частини загальної культури людини, заснованої на розкритті особистісних якостей.

Обидва ці шляхи становлення екологічної культури для майбутнього офіцера-прикордонника є значущими, цінними, але головним, на наш погляд, є другий, оскільки без нього неможливий усвідомлений рух за першим шляхом. Курсанти-прикордонники, які навчаються за інженерним напрямом підготовки мають переважно технічно орієнтоване мислення, але, разом з ними, є і курсанти, що проявляють велику схильність до гуманітарних знань.

Процес розвитку особистості прикордонника відбувається у трьох напрямах: “соціалізація - виховання - саморозвиток”. Визначаючи траєкторію свого розвитку, курсант-прикордонник повинен усвідомити, що його власна соціалізація відбувається під впливом усієї спільноти. У цьому спектрі впливів частина їх відбувається під педагогічним управлінням, цілеспрямовано (виховання), при цьому відбувається управління не особистістю, а процесом її розвитку, тобто створюються умови для її зростання. Але є третій напрям розвитку, в який доступ для педагога закритий, а відкривається тільки по внутрішньому, вільному бажанню самої особистості. Головним результатом педагогічної взаємодії, згідно з гуманістичною парадигмою, є не засвоєння і реалізація майбутнім офіцером-прикордонником культурних цінностей і соціального досвіду, а готовність до свідомої творчої діяльності, до виконання завдань, які не мають стереотипних рішень, готовність і здатність до саморозвитку, самоосвіти і самовиховання. гуманітаризація екологізація прикордонник освіта

Нескінченна різноманітність природних якостей особистості курсанта-прикордонника вказує на нескінченну різноманітність прийомів і результатів виховання за однієї спільної мети і тих самих головних завданнях. Курсант - це вже особистість, значною мірою з виробленим світоглядом і для нього дуже важливий особистий вибір у запропонованих педагогічних системах. І те, що для одного курсанта є зрозумілим і значущим, зовсім не безперечно для іншого.

Вище перелічені теоретико-педагогічні підстави дозволяють нам вийти на застосування принципу полісемічності. Майбутній офіцер-прикордонник переводить якість “екологічна культура” в ціннісний орієнтир у процесі особистого професійного росту. Одним із основних завдань екологічної освіти курсанта-прикордонника в умовах ВВНЗ є розкриття потенціалу майбутнього військового фахівця через його особистий еколого-професійний ріст. Ефективність цього процесу залежить від психологічного забезпечення освітнього процесу, створення стимулів, мотивуючих особистість прикордонника бути екологічно грамотним з урахуванням його віку, культурного, життєвого і професійного досвіду, умов проживання.

У цього завдання є одна істотна особливість: екологічна культура, як якість, може стати професійним надбанням офіцера-прикордонника, оскільки вона не мислиться без відповідних екологічних знань, умінь і навичок, що носять міждисциплінарний характер.

Виходячи з сенсу гуманізації і гуманітаризації військової освіти, можна зробити висновок про те, що неможливо виховувати гуманне відношення до природи, нерозривною частиною якої є сама людина, негуманними методами.

Висновки

Проаналізувавши і узагальнивши різні теоретико-педагогічні підходи до пошуку шляхів і засобів становлення екологічної культури майбутнього офіцера-прикордонника, як до процесу, взаємообумовленого особистим еколого-професійним ростом, ми прийшли до наступних висновків. Педагогічний процес у ВВНЗ необхідно організовувати таким чином, щоб досягалися: панування цілей особистого, інтелектуального, діяльнісного, культурного і професійного росту, над цілями, що проголошуються ззовні; свобода вибору і особиста відповідальність за прийняті рішення в суб'єкт-суб'єктних стосунках у рамках педагогічного процесу і в суб'єкт-суб'єктних стосунках у взаємодії особистості прикордонника з природою; емоційна причетність, емпатичні переживання в педагогічному процесі і процесі взаємодії з природою (емоційна складова в траєкторіях “здивування - інтерес - радість” і “емоція - інтелект - воля”); партнерська взаємодія учасників педагогічного процесу (діалогічність, співпереживання, направленість на спільне вирішення екологічних проблем); акцентуація самопроектування (підлаштування під цілі), самоуправління, саморозвитку; акцент на мотивацію досягнень і успіху.

Отже, ми дійшли висновку, що методологія цього підходу повинна базуватися на інших, ніж авторитаризм і технократизм, парадигмальних підставах. Головною ідеєю повинна стати ідея гуманізму, яка пронизує педагогічний процес і дозволяє виховати у майбутнього офіцера-прикордонника дбайливе ставлення до світу природи.

Перспективами подальших розвідок у даному напрямі є пошук фундаментальних підстав для розробки цілісної концепції становлення екологічної культури майбутнього офіцера-прикордонника.

Список використаної літератури

1. Адаменко Н. О. Еколого-географічні проблеми Прикарпаття та питання екологічної освіти і виховання студентів / Н. О. Адаменко // Сучасні географічні проблеми України : тези доповідей VI з'їзду Географічного Товариства України. - К., 1990. - 372 с.

2. Бегека А. Д. Значення мотиваційного компонента у формуванні екологічної культури студентів педагогічних вузів / А. Д. Бегека, Т. С. Вайда // Наукові записки ТДПУ Серія 3 : Педагогіка і психологія. - Тернопіль, 1998. - № 2.- С. 34-38.

3. Вайда Т. С. Формування екологічної культури студентів як педагогічна проблема / Т. С. Вайда // Херсонський державний педагогічний університет. Збірник наукових праць : Педагогічні науки. - Херсон, 1998. - Вип. 1. - 104 с.

4. Варв'янський С. М. Екологічна проблема: філософські і етико-гума- ністичні аспекти : автореф. дис. ... д-ра филос. наук : 09.00.09 / С. М. Варв'янський ; Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України. - К., 1999. - 33 с.

5. Грейда Н. Б. Формування екологічної культури студентів природничо-географічного факультету вузу : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.01 /

Н. Б. Грейда ; Прикарпатський ун-т ім. В. Стефаника. - Івано-Франківськ, 1997. - 17 с.

6. Іващенко С. І. Екологічна культура як мета екологічної освіти та виховання // Збірник наукових праць : Педагогічні науки / С. І. Іващенко ; Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка. - Суми, 1999. - С. 278-283.

7. Комендар В. І. Проблеми екологічного виховання молоді / В. І. Комен- дар. - Ужгород : Мистецька лінія, 1994. - 35 с.

8. Крисаченко В. С. Екологічна культура. Теорія і практика : навч. пос. / В. С. Крисаченко. - К. : Заповіт, 1996. - 352 с.

9. Пустовіт Г. П. Філософсько-культурологічний аспект у екологічній освіті / Г. П. Пустовіт // Освіта. - № 3. - 2002. - С. 2-5.

10. Фенчак Л. М. Проблема формування екологічної культури студентів у психолого-педагогічній теорії / Л. М. Фенчак // Проблеми освіти : Науково-методичний збірник. - № 35. - К., 2004. - С. 230-242.

Анотація

УДК 355.233.2:504

Педагогічні аспекти становлення екологічної культури майбутнього офіцера-прикордонника. Вікторія Шевчук, кандидат педагогічних наук, доцент; Георгій Блінніков, кандидат технічних наук, доцент, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький.

Рецензент - доктор педагогічних наук, професор Торічний О. В.

У статті висвітлені основні механізми і теоретико-педагогічні підходи до пошуку шляхів і засобів становлення екологічної культури майбутнього офіцера-прикордонника. Наведена організація педагогічного процесу у вищому військовому навчальному закладі, який базується на гуманізації всього освітнього процесу.

Ключові слова: екологічна культура, гуманізація освіти, педагогічний процес, офіцер-прикордонник.

Аннотация

Педагогические аспекты становления экологической культуры будущего офицера-пограничника. Шевчук В. Н., Блинников Г П.

В исследовании выявлены основные механизмы становления экологической культуры будущего офицера-пограничника, которые базируются на таких идеях и принципах: личность будущего пограничника рассматривается в ее целостности и индивидуальности, детерминированных возрастными особенностями, направленностью на мировоззренческое и эколого-профессиональное становление, саморазвитие, самоактуализацию, то есть проявление самосознания как человеческой ценности; стремление к самосовершенствованию направляется не на достижение власти над природой, а на природоохранную деятельность; культура будущего офицера-пограничника характеризуется включением экологического, эргономического, эстетического и других аспектов воспитания и соответствует требованиям гармонизации развития личности.

Ключевые слова: экологическая культура, гуманизация образования, педагогический процесс, офицер-пограничник.

Annotation

Pedagogical Aspects of Future Border Guard Officer's Ecological Culture Formation. Shevchuk V., Blinnikov G.

In the investigation basic mechanisms of future border guard officer's ecological culture formation are revealed. They are based on such ideas and principles as: personality of future border guard which is examined in her integrity and individuality, determined by an orientation on the world view and professional ecological becoming, self-actualization, i.e. display of consciousness, as a human value; aspiring to self-perfection is directed not for achievement of lordship over nature, but on nature protection activity; the culture of future border officer-guard is characterized by including of ergonomics, aesthetic and other ecological aspects of upbringing and meets the demands of personality harmonization. Нarmonization of relations of border guard personality and nature is based on the study of intercommunication between the certain factors of natural and anthropogenic environment and border guard's behavior, his psychological descriptions. Humanization and humanitarization of military education, the use of principle of anthropological orientation in pedagogical process are the main features of ecological education, which is included into long-life learning.

The specific of this aspect is based on content, judicial and personal components of educational activity. They include not only ecological studies but also corresponding upbringing. These components of pedagogical activity influence the principle provisions of the higher military education reformation program, content of which is creation of the system of ecological long-life learning and realization of decentralization and democratization education system management, which are based on humanizing of all educational process.

Keywords: ecological culture, humanizing of education, pedagogical process, border guard officer.

Размещено на Allbest.ru