Формування професійної культури майбутніх педагогів-організаторів дозвілля в умовах клубної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ-ОРГАНІЗАТОРІВ ДОЗВІЛЛЯ В УМОВАХ КЛУБНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Тюска Валентина Борисівна, кандидат педагогічних наук, доцент, Рівненський державний гуманітарний університет, м. Рівне

Висвітлено можливості клубної діяльності як одного із засобів, що сприяє розвитку культури майбутнього фахівця. Розкрито поняття культура та професійно-педагогічна культура педагога як основних чинників творчого становлення студентів. Розроблена авторська технологія розвитку етично-культурологічної та естетичної творчості майбутнього педагога в умовах клубу. Подано досвід студентського клубу «Спалах», що діє при кафедрі культурології та музеєзнавства РДГУ. Проаналізовано методику організації емоційно- образних ситуацій, ситуацій-інсценізацій.

Ключові слова: культура особистості, клубна діяльність, студентський клуб, педагог-організатор дозвілля, професійно-педагогічна культура, професійне становлення.

ФОРМИРОВАНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ БУДУЩИХ ПЕДАГОГОВ-ОРГАНИЗАТОРОВ ДОСУГА В УСЛОВИЯХ КЛУБНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

Тюска Валентина Борисовна

Освещено возможности клубной деятельности как одного из средств, способствующих развитию культуры будущих специалистов. Раскрыто значение культуры и профессионально-педагогической культуры как основных факторов творческого становления студентов. Разработана авторская технология развития этично-культурологического и эстетического творчества будущего педагога в условиях клуба. Раскрыт опыт работы студенческого клуба «Спалах», функционирующего при кафедре культурологии и музееведения. Проанализировано методику организации эмоционально-образных ситуаций, ситуаций- инсценизаций.

Ключевые слова: культура личности, клубная деятельность, студенческий клуб, педагог-организатор досуга, профессионально-педагогическая культура, профессиональное становлении.

INFLUENCE ON THE CULTURE OF FUTURE EDUCATORS - LEISURE ORGANIZERS IN THE CLUB ACTIVITY

Tiuska Вalentіna

The article deals with the opportunities of the club activity as one of the means that benefits a future professional's culture development. It has been determined the notions «culture» and professional -- pedagogical culture of an educatoras basic factors of students' development. It has been designed the personal technology of ethic-culturological development and esthetic creativity of a future educator in clubs. It has been presented the experience of the students' club «Flash» functioning in the department of Culturology and Museum study of Rivne State University of the Humanities. It also has been analyzed the methodic of organization of emotional-visual situations, situations-on staging.

Key words: personal culture, club activity, students' club, an educator-organizer of leisure, professional and pedagogical culture, professional development.

Постановка проблеми. Не зважаючи на значний обсяг наукових праць із культурології у зарубіжній і вітчизняній літературі, тема студентської клубної діяльності починає цікавити науковців лише наприкінці ХХ ст. Каталізатором цього інтересу стала професійна спрямованість мистецьких дисциплін як важливої складової прикладної культурології. Прикладне значення культурології проявляється в тому, що вона бере участь (разом із психологією, соціологією, педагогікою) у вивченні явищ соціалізації, тобто «входження» людини у певну суспільно- культурну систему. У нашому дослідженні такою системою виступає клуб як засіб впливу на культуру особистості.

Поняття «культура» часто вживається для позначення рівня вихованості й освіченості людини, оволодіння нею тією чи іншою сферою знання або діяльності. У поведінці людей можна спостерігати індивідуальні культурні відмінності. Вони приймають і поділяють цінності, уявлення та поведінку, що складають їх культуру. У культурології під культурою розуміють сукупність позагенетичних засобів, моделей поведінки, що слугують для зв'язку людської спільноти з оточенням. Найсуттєвішими вважаються культурні явища, що сприяють адаптації' людини до оточення [2; 7]. Саме культура, здобуваючи форму активної людської діяльності, сприяє розвитку особистості. Поділяємо думку В.Тернопільської, що головна мета культури -- формування певного типу особистості [5;13].

Окреслене розуміння взаємозв'язку культури і діяльності дозволяє в аспекті нашого дослідження розглядати культуру та клубну діяльність як чинник, що впливає на розвиток особистості майбутнього педагога-організатора дозвілля. Оскільки розвиток професійної спрямованості студентів полягає у розгортанні потреби та підвищення їх рівня професійної діяльності то при правильній організації навчально-виховного процесу студентів на кожнім етапі діяльності слід передбачати багатогранну, змінену потребу особистості. Іноді мотив, спочатку пов'язаний з метою діяльності, зміщується на її засоби, з подальшим утворенням нових за змістом мотивів. В інших випадках розвиток потреби обумовлений самим процесом засвоєння нових форм діяльності, оволодіння готовими предметами культури [6; 130].

Такою формою професійної діяльності студентів у дослідженні є клубна робота, що виступає засобом впливу на культуру педагога-організатора дозвілля, підвищує потребу у професійній спрямованості студентів та їх мотивації. Зосередимо увагу на клубній діяльності майбутнього педагога-організатора дозвілля та його професійній культурі.

Професійно-педагогічна культура - це міра і спосіб творчої самореалізації особистості педагога професійної школи у різноманітних видах педагогічної діяльності і спілкування, спрямованих на засвоєння, передачу і створення педагогічних цінностей і технологій [4; 297]. Професійно-педагогічна культура відображає світогляд вчителя, елементи його загальної культури в галузі професійної творчої діяльності, що виступає підґрунтям професійної культури вчителя, оскільки не лише вдосконалює педагогічну діяльність, а є її сутнісною ознакою. Це обумовлюється необхідністю постійно вирішувати нестандартні за своєю природою педагогічні завдання, визначати їх суперечності, добирати форми, методи педагогічного впливу, ставлення.

Творчо-естетичне ставлення формується на основі емоційно-образної психічної діяльності, що полягає у миттєвому цілісному оформленні інформації, її емоційному сприйманні та оцінці. Це сприяє вдосконаленню функцій свідомості, стимулює творчу активність, евристичну діяльність, прагнення до нового, пошук шляхів виходу за межі вже відомого. Творчий потенціал відображає емоційний досвід, а естетична культура його розвиває та поглиблює, робить почуття вишуканішими та яскравішими. У свою чергу, естетичні почуття та емоційні переживання збуджують роботу думки, стимулюють творчу інтелектуальну діяльність. Естетична розвиненість впливає і на вольові можливості, працездатність, цілеспрямованість. Науковці зазначають, що в основі психофізіологічних механізмів творчого розвитку особистості лежить естетичне, емоційне ставлення до світу, до навчальних завдань та об'єктів зображення, що визначає активність сприйняття та уяви. Ці якості взаємопов'язані з творчими здібностями і мають безпосереднє відношення до формування у майбутніх педагогів професійно-педагогічної культури та рівнем їх розвитку культури у цілому.

Останні дослідження та публікації. Проблеми розвитку культури майбутніх фахівців, зокрема у клубній діяльності, були і залишаються об'єктом уваги багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Досліджували особливості культури особистості у філософсько-методологічних підходах (Е.Кант, Т.Карвер, П.Сорокіна, Е.Тейлор, І.Томас), у культурологічній практиці (М.Аріарський, А.Жарков, Л.Жаркова, В.Кірсанов, І.Петрова, В.Піча), педагогічної культури (Л.Нечипоренко, В.Гринькова, М.Згурська, І.Ісаєв), проблеми пов'язані із професійною освітою (С.Сисоєва, О.Дубасенюк, Н.Ничкало, В.Жигірь, О.Чернєга), клубну діяльність (О.Воловик, В.Гагін, А.Каргін, О.Миронюк, Е.Соколов, Є.Смірнова, В.Тріодін).

Метою статті є розкриття можливостей клубу як одного із засобів, що сприяє розвитку культури студентів. Домінантним завданням сучасної вищої освіти є забезпечення безперервної аудиторної та позааудиторної виховної роботи, що потребує упровадження спеціальної професійної підготовки майбутніх педагогів - організаторів дозвілля.

Виклад матеріалу дослідження. Система професійних якостей, або професійна культура фахівця, переважно реалізується у його трудовій діяльності. Система його моральних якостей або моральна культура спеціаліста, реалізується у багатообразних процесах спілкування і поведінки як у самому колективі, так і поза ним, включаючи естетичні якості (естетичну культуру), реалізуючись у формах естетично-творчої діяльності. Звісно, що всі елементи і вказані вище види культури спеціаліста існують у взаємозв'язку і цілісності. Н.Крилова підкреслює, що у «практиці педагога проявляється тенденція до поєднання моральної культури та культури спілкування» [3; 16].

Моральна культура спілкування вчителя завжди є показником того, як, яким чином, за допомогою яких рішень, конкретних педагогічних завдань, методів взаємостосунків педагогу вдається реалізувати соціально вагомі принципи навчання і виховання. Чим ширший творчий діапазон використаних учителем прийомів і засобів успішного спілкування у вирішенні поставлених перед ним завдань, тим вищий рівень його культури. Тому, говорячи про профільну культуру спілкування вчителя, ми перш за все повинні бачити у всіх взаємостосунках уміння досягти поставленої мети навчання і виховання.

З метою ефективності реалізації вище зазначених навчально-виховних підходів була розроблена технологію розвитку етично-культурологічної та естетичної творчості в умовах діяльності студентського клубу, що сприяє творчій самореалізації майбутнього педагога-організатора дозвілля (рис. 1).

Рис. 1. Розвиток етично-культурологічної та естетичної творчості майбутнього педагога-організатора дозвілля (в умовах студентського клубу)

клубний професійний педагог організатор

Апробуючи розроблену технологію розвитку етично-культурологічної та естетичної творчості, усвідомлюємо те, що неможливо розвивати духовну сферу студента, не вносячи до неї переконань, потреб, бажань, творчого натхнення. Тому відштовхувалися від того, що клубна діяльність майбутніх педагогів -- одна з базисних складових системи самоформування вчителя, оскільки для багатьох студентів клубний колектив -- частіше колектив різновіковий та різнопрофільний. У нього як завжди входять не лише студенти, а й педагоги, відомі діячі культури, науки, політики. Всі вони поставлені в умови спільної творчої праці, ділового та соціального взаємоставлення на рівних. Спираючись на творчість студентів, стимулюючи їх на заняттях і позааудиторний час, у клубі розкриваються і цілеспрямовано розвиваються творчі здібності майбутніх педагогів -- організаторів дозвілля, формується творче ставлення, творчий підхід до будь-якої справи й глибше усвідомлюється професійне покликання. Різновіковість є тлом, на основі якого студент глибше вникає у свою духовну (емоційну) сутність, порівнюючи себе з іншими, оцінює (самооцінка) свої можливості, спроможність до різних видів професійної діяльності.

Оскільки наше дослідження пов'язане з процесом формування у студентської молоді елементів педагогічної майстерності - складових педагогічної культури, то цей метод, на наш погляд, - один із провідних, що забезпечує реалізацію цієї проблеми. Крім цього, у дослідженні йдеться про технологію організації виховного процесу у контексті студентського клубу, то у творчій, як і у будь-якій іншій педагогічній діяльності важливу роль відіграє педагогічна техніка--уміння педагога керувати своєю поведінкою (міміка, пантоміма, емоції, настрій, техніка, постановка голосу, дикція) та впливати на дитину, колектив тощо. У такий спосіб удосконалюється зовнішня культура майбутнього педагога-організатора дозвілля, що проявляється в його осанці, одежі, гримі, міміці, пантоміміці, культурі педагогічного спілкування, умінні зацікавити, захопити виступом, доповіддю, інформацією, культурі мови, техніці мови, самореалізації як саморелаксації тощо. Як відомо ці уміння та навички формуються у процесі тренування, самостійного вправляння (самотренування, самовправляння) тощо. Ефективною умовою для цього є студентське клубне об'єднання.

У дослідженні зроблено спробу визначити педагогічні цінності студентів на основі самооцінки їх професійних можливостей. Оскільки «аксіологічний компонент професійно-педагогічної культури спирається на педагогічні цінності і є показником рівня розвитку педагогічної культури викладача. Суб'єктивне відношення викладача до загальнолюдських культурно-педагогічних цінностей визначається багатством його особистості, спрямованістю професійної діяльності, професійно-педагогічною самосвідомістю, індивідуальним стилем діяльності і відбиває, таким чином, його внутрішній світ» [1; 111]. Важливим є те, що майбутні педагоги-організатори дозвілля виокремили інтелектуально-творчі та комунікативні якості. Професійне мислення, творча уява перебувають на другому і четвертому місці, що засвідчує про значимість цих якостей у професійній діяльності. Я -- реальне майбутнього педагога вимальовується, за даними опитування, так: висока інтелектуальна творчість, професійно- педагогічна компетентність, гуманістична спрямованість, комунікативність. Це підтверджує те, що виховна функція клубної діяльності професійно спрямовує студентів, сприяє ширшому розкриттю своїх прагнень (мотивації) до педагогічної творчої діяльності через культурологічний аспект.

Виходячи з того, що «культурологічний підхід до виховання забезпечує кожній молодій людині найкращі психологічні умови для проживання у світовому суспільстві, формуючи у них здібність до життєдіяльності» [7; 5], базою для розвитку культури майбутнього педагога-організатора дозвілля став клуб «Спалах», створений при кафедрі культурології та музеєзнавства РДГУ. Основне завдання його -- надати сприятливі умови для творчої самореалізації студентів, формувати практичні навички майбутньої професії, заповнити духовний вакуум молодої генерації організованим, культурним змістом, сприяти розвитку у студентів творчого ставлення до професійної діяльності.

З метою реалізації програмних якостей майбутнього творчого фахівця, на заняттях у клубах ми конструювали спеціальні емоційно-образні ситуації - метод педагогічних ситуацій, що створюють умови для їх творчого вирішення, викликають інтерес у студентів і формують їх педагогічні цінності. Емоційна ситуація характеризується насамперед певним психічним станом особистості, який виник у процесі емоційного сприйняття з метою відкриття нових вражень і емоційних станів при розв'язанні ситуативних задач у клубній діяльності.

Рішення емоційно-образної ситуації завжди пов'язане з такими творчими компонентами, як розвинене дивергентне мислення, уява, уявлення, асоціативна здатність, уміння комбінувати і варіювати відоме у нових сполученнях. Воно завжди пов'язане з самостійним пошуком, вибором, імпровізацією і творчістю. Під час розв'язання емоційно-образної ситуації знання й уміння, накопичені у процесі клубної діяльності, виступають у двоякій ролі: як засіб і як результат творчого рішення. Наприклад, засобом виступають раніше засвоєні наявні в особистості знання, а результатом є нові, отримані у процесі творчої діяльності знання, уміння, творчий досвід. Емоційно-образна ситуація несе у собі таке навантаження: створює творчий мікроклімат, який настроює особистість на творчий процес, спонукає її до пошуку емоційно-образного рішення і забезпечує гуманне ставлення до виконання дії за допомогою вибору необхідних оптимальних методів та прийомів впливу. Основна суть емоційно-образної ситуації полягає у тому, щоб перед студентом ставити проблему вибору засобів і способів вираження своїх почуттів, переживань і думок, які виникають під впливом певної ситуації. Ціннісним зерном емоційно-образної ситуації у клубній діяльності є надбання нових моральних цінностей і емоційного досвіду за допомогою розв'язання створених проблемних завдань.

Наші спостереження підтверджують, що емоційно-образні ситуації у клубній діяльності сприяють формуванню у студентів професійних цінностей, впливають на розвиток культури. У майбутнього педагог-організатора дозвілля виникає бажання передати в емоційно-образній формі внутрішнє переживання, емоції та думки, долати внутрішні і зовнішні стереотипи поведінки. Тому змістом цього етапу виступають емоційно-образні проблемні педагогічні ситуації У них майбутній фахівець випробовує емоційні переживання, у результаті чого формується емоційно-ціннісне ставлення до професійної діяльності.

Висновки і перспективи подальших досліджень. Результати організаційно-діяльної гри у клубі «Спалах» засвідчують, що вирішення навчально-пізнавальних задач, ситуацій із проблем загальнокультурної, духовно- моральної підготовки забезпечує свідомий вибір студентами духовних цінностей, формує на їх основі стійку, неповторну, індивідуальну систему професійно-ціннісних орієнтацій (на творчість у професійній діяльності, розвиток особистості студента, спілкування з дітьми та дорослими, професійне самовдосконалення, самореалізацію, професійне співробітництво, обмін духовними цінностями).

У процесі дослідження впливу на культуру студентів в умовах клубу доходимо висновку, що заняття у клубі приносить задоволення, допомагає вдосконалювати професійні здібності, підвищувати рівень педагогічної культури. Клуб сприяє професійній адаптації студентів та популяризації творчих талантів, досконалість яких спонукає (вплив на мотиваційну сферу) до творчого самовираження студентську молодь, а у майбутньому організувати аналогічні форми роботи з метою прилучення до них підростаючого покоління. Висока якість продуктивно-творчої діяльності клубу допомагає студентам зрозуміти людинознавчий аспект професійної діяльності, сприяє розвитку культури особистості. Багатство можливостей майбутнього педагога-організатора дозвілля, практична невичерпність його професійного потенціалу і становить ту основу, що забезпечує втілення у життя вищих культурних цінностей суспільства.

Список використаної літератури

1. Жигірь В. І. Професійна педагогіка: навч. посіб. / В. І. Жигірь, О. А. Чернєга; [за ред. М. В. Вачевського]. -- Київ: Кондор, 2012.

2. Культурологія: навч. посібник / Упоряд. О. І. Погорілий, М. А. Собацький. -- Київ: Вид. дім КМ «Академія», 2003.

3. Крылова Н. Б. Формирование культуры будущего специалиста: Метод. пособ. / Н. Б. Крылова. - М.: Высш. шк., 1990.

4. Профессиональная педагогика: Учебн. для студентов, обучающихся на пед. специальностях и направ. - М.: Ассоциация «Проф. образ», 1997.

5. Тернопільська В. І. Соціально-комунікативна культура школяра: шляхи сходження. Монографія / В. І. Тернопільська. -- Житомир: Вид-во ПП «Рута», 2008.

6. Швидкий В. О. Акмеологічні підходи до формування образу Я -- професіонала у студентів ВНЗ / В. О. Швидкий // Акмеологія в Україні: наук. вид. -- Київ: Київ. ун-т ім. Б. Грінченка, 2010. -- № 1. -- С. 128-134.

7. Щукова Н. Е. Новое воспитание / Н. Е. Щукова. -- М.: Пед. общество России, 2000.

References

1. Zhygir' V. I. Profesijna pedagogika: navch. posib. / V. I. Zhygir', O. A. Chernjega; [za red. M. V.Vachevskogo]. -- K.: Kondor, 2012.

2. Kul'turologija: navch. posibnyk / Uporjad. O. I. Pogorilyj, M. A. Sobackyj. -- K.: Vyd. dim KM «Akademija», 2003.

3. KrylovaN.B. Formirovanie kul'tury budushhego specyalysta: Metod. posob / N. B. Krylova--M.: Vyssh. shk., 1990.

4. Professyonal'naja pedagogyka: Uchebnyk dlja studentov, obuchajushhyhsja na ped. spec-stjam y naprav. -- M.: Assocyacyja «Prof, obraz», 1997.

5. Temopil's'ka V. I. Social'no -- komunikatyvna kuTtura shkoljara: shljahy shodzhennja. Monografija / V. I. Temopil's'ka. -- Zhytomyr: Vyd-vo PP «Ruta», 2008.

6. Shvydkyj V. O. Akmeologichni pidhody do formuvannja obrazu Ja -- profesionala u studentiv VNZ / V. O. Shvydkyj // Akmeologija v Ukrai'ni: naukove vydannja. -- K.: KyiVskyj universytet im. B. Grinchenka, 2010. -- № 1. -- S. 128--134.

7. Shhukova N. E. Novoe vospytanye / N. E. Shhukova--M.: Pedagogycheskoe obshhestvo Rossii, 2000.

Размещено на Allbest.ru