Формування лідерських якостей як завдання планетарного виховання студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування лідерських якостей як завдання планетарного виховання студентської молоді

Постановка проблеми у загальному огляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Однією з найактуальніших проблем багатьох людинознавчих наук є проблема лідерства як у філософському аспекті, так і у практичному плані. Роботи багатьох вчених як вітчизняних, так і зарубіжних присвячені розв'язанню саме цієї проблеми. Р. Кричевський, Б. Паригін, А. Петровський, Л. Уманський, А. Лутошкін, О. Чернишов та багато інших присвятили свої наукові розвідки створенню цілісної теорії лідерства і зокрема визначенню основних людських якостей, що в своїй сукупності та інтеграції дозволяють людині претендувати на роль лідера в різних групах і колективах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Аналіз поглядів на сутність феномену лідерства показав, що єдиної точку зору на його визначення в науці не існує. Наприклад, соціологи вважають, що лідер - це член групи, здатний її очолити, показати приклад, організувати виконання завдання і визнаний у цій ролі більшістю членів групи.

Дещо по-іншому трактують сутність поняття «лідер» психологи. Вони розглядають це поняття в трьох ракурсах. По-перше, група має визнати право особистості приймати за неї рішення. По-друге, особистість має бути здатна до прийняття такого рішення. По-третє, особистість має бути здатна вплинути на членів групи і надихнути їх на досягнення певної мети.

Педагоги дотримуються майже такої ж точки зору. Наприклад, А. Кузьмінський та В. Омеляненко визначають, що лідер - це член колективу, який у важливих ситуаціях здатний помітно впливати на поведінку членів колективу, виявляти ініціативу в діях, брати на себе відповідальність за діяльність колективу [3, с. 305]. Д. Алфімов зазначає, що «ефективний лідер» - це особистість, яка має значний вплив на думку й поведінку членів групи та яка планує, організовує, контролює діяльність підлеглих задля розв'язання завдань, поставлених перед групою, передаючи їм своє бачення майбутнього й допомагаючи їм адаптуватися до нового [1, с. 50].

Цікаву точку зору висловила Є. Тихомирова, яка розрізняє лідерів- творців і лідерів-руйнівників. Лідер-творець працює в інтересах групи та всіх її членів, яких веде за собою. Лідер-руйнівник діє у власних інтересах, для нього на першому місці не справа, а егоїстичне бажання захищати себе, використовуючи для цього справу й людей, що його оточують [10].

O. Тихомирова також визначила загальні та специфічні якості особистості лідера: 1) загальні якості (ними володіють не тільки лідери, а й ті, хто прагне ними стати): компетентність; організованість; працездатність; активність; ініціативність; товариськість; наполегливість; самостійність; самовладання; спостережливість; кмітливість; 2) специфічні якості лідера (своєрідні індикатори лідерських здібностей): організаторська проникливість; здатність до активного психологічного впливу; здатність до організаторської роботи, лідерської позиції, потреба брати відповідальність на себе [11, с. 20].

P. Берон, С. Бирн та Б. Джонсон [7, с. 429], аналізуючи проблему рис, що творять зі звичайних людей лідерів, пишуть, що у лідерів більше ніж у інших людей розвинута напористість, тобто бажання успіху, поєднана з великою енергією і рішучістю, самовпевненістю та креативністю. Вони зазначають, що основна мотивація лідерства - бажання керувати і мати владу над іншими людьми.

В соціальній психології дослідники феномену лідерства (наприклад, Р. Чалдини та інші [13, с. 174]) виділяють серед лідерів таких, що здатні перетворювати групу і надихати її на виконання своїх власних цілей. Вони інтелектуально стимулюють своїх послідовників, дозволяють їм випробувати свої життєві позиції і цінності, переконують їх, що ті особисто грають значні ролі і стали значним внеском у спільну справу. Автори цієї концепції назвали таких лідерів харизматичними, вкладаючи у це поняття їх здатність до трансформування групи послідовників.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Взагалі, у зв'язку з процесами надзвичайного ускладнення структур, що потребують організації взаємодії, в умовах інформаційного суспільства, що розвивається надзвичайно швидкими темпами, а також глобальною тенденцією демократизації всіх сторін людського життя, змінюється і погляд на сутність управління як такого. На перший план виходить фігура харизматичного лідера, а не начальника чи керівника. Лідерство передбачає наявність в організації послідовників, а не підлеглих. Відповідно відносини «начальник - підлеглий», властиві традиційному погляду на управління, заміняються відносинами «лідер - послідовник» [4, с. 16].

Л. Столяренко описує ключові риси харизматичного лідера [8, с. 276]. Перш за все, він зауважує, що його (лідера) індивідуальні інтереси, потреби і цінності не завжди можуть збігатися з загально-груповими, але лідер, попри це, має демонструвати особисту щиру прихильність загально-груповим цілям, готовність йти на ризик заради їх досягнення. По-друге, харизматичний лідер навіює членам групи нові цінності, але цей процес має не насильницький характер. По-третє, харизматичні лідери, як правило, підкреслюють позитивне значення діяльності даного колективу, для суспільства в цілому - благородство роботи лікаря і педагога наприклад, чи героїчний характер діяльності працівників міліції тощо. По-четверте, харизматичний лідер виявляє в людині все найкраще. Сам характер завдань, які він ставить перед своїми підлеглими, дозволяє їм відчути свою компетентність, незамінність, свою здатність подолати труднощі. По-п'яте, в групі з харизматичним лідерством першорядну роль грають не зовнішні стимули (заробітна плата, престижність діяльності), а внутрішня мотивація - реалізованість потреб у самовираженні, усвідомлення власної значущості, визнання з боку лідера і членів колективу.

Науковців також цікавить проблема визначення ефективного лідера. Такі лідери, на думку М. Мескона, М. Альберта та Ф. Хедоурі [5], здатні нести відповідальність за свою поведінку, бажають досягти поставленої мети, а також мають освіту і досвід щодо конкретного завдання, яке треба виконати.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Доля всього людства багато в чому залежить від ефективності діяльності так званих «глобальних лідерів». Взагалі так визначають у світовій економіці країну, яка на даний момент займає найбільш вагому позицію в тій чи іншій галузі виробництва чи торгівлі. Але ми розуміємо «глобального лідера» як керівника, що має своєю діяльністю впливати на перебіг подій в глобалізованому суспільстві. Тому, на нашу думку, він повинен мати планетарну свідомість.

Багато властивостей, що вважалися необхідними для ефективного керівництва, були і не втратили актуальності сьогодні, збережуть своє значення і в майбутньому. Такі якості, як передбачення, чесність, орієнтованість на результат і турбота про інтереси клієнта, завжди життєво важливі як для минулого, так і для майбутнього. В той же час з'явилися нові обставини, що значно впливають на ефективність діяльності лідера будь-якого колективу чи групи. Перш за все, це - глобалізація, яка є об'єктивною реальністю, незважаючи на всі негативні оцінки цього явища. По-друге, це - інформаційна революція, яка вже суттєво змінило життя і не тільки у розвинених країнах. В майбутньому ці зміни мають докорінно трансформувати не тільки картину світу, але й свідомість наступної генерації людей. По-третє, це - глобальний вектор гуманізму у розвитку світової цивілізації. І, нарешті, по-четверте - процес демократизації всіх сторін життя людства - і політичного, і економічного, і культурного, і соціального. Ці обставини або фактори вже зараз впливають на формування лідерських якостей студентської молоді, а в майбутньому наберуть ще більшої ваги.

Процес глобалізації ставить лідера перед необхідністю побудови довгострокових відносин з людьми за межами свого культурного поля. Йому доводиться досягати цілей там, де панують інші правила і порядки, і будувати відносини з людьми, у яких, можливо, зовсім інші цінності і сприйняття. Тому, майбутній генерації лідерів доведеться формувати у себе і своїх підлеглих глобальне мислення. Це якісна характеристика мислення, здатного переробляти величезний обсяг інформації з широкомасштабних проблем світу, країни або народу. Це мислення широкими категоріями, системне, прогнозне, цілісне. Людина глобального мислення виділяє проблему цілком, у всіх її зв'язках і залежностях, не дивлячись на межі охоплення, і вирішує, сприяючи подальшому духовному, соціальному або економічному розвитку та самовдосконаленню народів, держав, великих людських спільнот. Люди з глобальним мисленням, здатні планетарно мислити, особливо потрібні в галузі науки, політики та управління. Цю якість мислення можна формувати вже у школі, особливо на уроках гуманітарного циклу дисциплін [6].

Глобальне мислення формується на основі знань про світ незалежно від кількості відвідуваних країн. Носій глобального мислення може взагалі не їздити по світу, але він повинен вміти «бачити» крізь межі окремих територій і країн. Керівникам в усіх сферах діяльності доведеться дивитися на себе як на громадян світу з набагато ширшими поглядами і набором цінностей.

В майбутньому роль керівників-лідерів має де в чому змінитися, а саме, у ставленні до своїх підлеглих. Інформаційна цивілізація змінює систему цінностей і пріоритетів усіх людей, помічають вони це чи не помічають, хочуть цього чи ні. Зростає вага і значення висококваліфікованого персоналу. Саме висока кваліфікація працівників-підлеглих є ключем до успіху будь-якої діяльності в будь-якій сфері життя.

Висококваліфіковані працівники - це люди, які знають про свою роботу більше, ніж їхні керівники. Традиційні моделі керівництва таким персоналом вже не будуть ефективними. Тобто лідерам майбутнього доведеться вибудовувати відносини зі своїми підлеглими на іншій принциповій основі, на принципах гуманізму, демократизму, поділу повноважень та відповідальності. Здатність до виявлення, залучення та утримання талановитих працівників буде цінною якістю лідера майбутнього.

Глобалізований світ відрізняється надзвичайним темпом розвитку всіляких контактів між представниками різних культур. Ця обставина обумовлює необхідність для майбутніх лідерів такої якості як врахування різноманіття культур у взаємодіях як зі своїми підлеглими, так і з іншими лідерами. Це передбачає різноманітність підходів до керівництва та виробництва, особистої поведінки і цінностей, взаємовідносин рас і статей. Вони повинні усвідомлювати не тільки економічні і правові відмінності, але і відмінності соціального і мотиваційного характеру, які існують у сфері праці в усьому світі. До уваги слід брати як більш, так і менш значущі складові конкретної культури. Все більшого значення для досягнення поставлених цілей буде мати здатність до правильного стимулювання та мотивування працівників - представників різних культур. Тому для майбутніх лідерів глобалізованого світу все більш важливою стає така якість як толерантність. Дійсна толерантність полягає не в терпимості до чогось вам незрозумілого чи неприємного, а в тому, що ви свідомо нормально ставитеся до будь-якого прояву інакшості. У цьому полягає головна задача роботи над собою майбутніх лідерів і саме на це має бути спрямована робота з планетарного виховання студентської молоді.

Висновки

лідер політичний соціальний

Лідери, здатні розуміти, цінувати і ефективно мотивувати колег, що належать до різних культур, стануть найбільш цінним ресурсом у майбутньому.

Література

1.Алфімов Д. В. Зміст феномену «лідерські якості особистості» / Д. В. Алфімов // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах : зб. наук. пр. / Класич. приват. ун-т ; [голова ред. ради: А. О. Монаєнко; редкол.: Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2010. - Вип. 11 (64). - С. 44-51.

Зорина A.B. Формирование лидерских качеств у студентов в вузе: результаты эксперимента // Известия Волгоградского государственного педагогического университета - 2009. - № 1. - С.126-129.

2.Кузьмінський А. І. Педагогіка у запитаннях і відповідях : навч. посіб. / А. І.Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. - К.: Знання, 2006. -311 с.

3.Ларионов В.Г., Мельников, О.Н. Природа лидерства. // Российское

предпринимательство. 2001. - №4. Электронная версія журнала;

http://creativeconomy.ra/mag_rp/mdex.php?str=3&id= 136.

Размещено на Allbest.ru