Професійна самореалізація вчителів старшої школи засобами освітньо-проектної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна самореалізація вчителів старшої школи засобами освітньо-проектної діяльності

З'ясована суть професійної самореалізації вчителів старшої школи, результатом якої є продукт освітньої проектної діяльності. Відзначена специфіка роботи вчителів старшої школи, орієнтування старшокласників на повноцінну реалізацію власного потенціалу в обраній професії. Розкрита значущість організації роботи учнівського наукового товариства, складання портфоліо та акмеограми на ефективність професійної самореалізації вчителів старшої школи.

Постать учителя завжди привертала увагу спільноти, однак останнім часом нівелюються загальнолюдські цінності, принижується роль і значущість учителя для розвитку нової генерації людей, які мають побудувати демократичну й незалежну Україну. У такий скрутний час згадуються слова відомого українського вченого і педагога І. Зязюна, який був глибоко переконаний у тому, що «найголовнішим виховним засобом у школі була, є й залишається особистість учителя, його талант, його неповторність, самобутність» [2, с. 454]. Зазначимо, що під час професійного самовизначення старшокласників учителеві відводиться неабияка роль, він має створювати атмосферу підтримки й допомоги в плануванні й проектуванні ними розкриття власного потенціалу в обраній професії, впроваджувати власні професійні проекти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, на які спирається автор, виділення невирішених частин загальної проблеми, яким присвячується ця стаття. У статті Є. Потапчук і Н. Потапчук [7] розглянуто поняття «професійна самореалізація особистості» як максимальне виявлення себе, власного «Я» в професійній діяльності, що дозволяє мобільно розв'язувати поставлені завдання. Результатом успішної професійної самореалізації фахівця є самостійне створювання робочого місця, впровадження власних інноваційних проектів. Авторами доведено, що професійна самореалізація особистості має індивідуальний характер, а її виявлення залежить від сформованості ціннісних орієнтацій, установок та інтересів.

Не перетинаючись з вищецитованою статтею, в науково-методичних працях відображено матеріал, що стосується освітньо-проектної діяльності вчителів та учнів. Звернемося до прикладу, в працях учених досліджено: проектну діяльність як передумову інноваційної діяльності педагога (В. Зіневич); роль проектної діяльності загалом у позашкільному освітньому просторі та конкретно в системі предметного гуртка (Н. Каціон, Ю. Немченко); доцільність розроблення портфоліо вчителя для професійного вдосконалення (Н. Мараховська, А. Пуліна).

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується означена стаття. У проаналізованих науково-методичних працях [1; 3; 4; 5; 7; 8] не вивчається проблема професійної самореалізації вчителя в різних видах педагогічної діяльності, до якої віднесемо й освітньо-проектну діяльність; не приділяється особливої уваги вчителям, які працюють у старшій школі; не виокремлюються засоби освітньо-проектної діяльності, якими має користуватися сучасний учитель.

Формулювання цілей статті - з'ясувати суть професійної самореалізації вчителів в освітньо-проектній діяльності; звернути увагу на специфіку роботи вчителів старшої школи, на одне з важливих завдань - орієнтувати випускників загальноосвітніх навчальних закладів на правильний реальний вибір професії, у якій вони зможуть повноцінно реалізувати власний потенціал; розкрити вплив засобів освітньо-проектної діяльності на ефективність професійної самореалізації вчителів старшої школи; довести необхідність залучення вчителів і старшокласників до освітньо-проектної діяльності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Методами вирішення поставлених завдань є аналіз наукової літератури, власного досвіду роботи, порівняння отриманих результатів; узагальнення й висновки щодо новизни наукового дослідження. У словниковому визначенні термін «проектувати» означає «складати, розробляти проект; конструювати що-небудь; планувати, намічати, здійснити що-небудь, накреслювати», а термін «проект» - «щось незакінчене, нам лише в загальних рисах; задуманий план дій; задум [6, с. 26]». На основі аналізу психолого-педагогічної літератури [1; 3; 4; 5; 7; 8], освітньо-проектну діяльність учителя визначаємо як процес розроблення освітніх програм, методик їх реалізації, цілей і конструктивних схем досягнень, як результат професійної самореалізації. Суть професійної самореалізації вчителя полягає в максимально повному розкритті його потенційних сил у процесі розроблення й упровадження засобів освітньо-проектної діяльності. Термін «засіб» визначається як «спосіб, прийом, захід, якась спеціальна дія, що дає можливість здійснювати щось; те, що служить знаряддям у якійсь дії, справі [6, с. 723]». До таких засобів віднесемо учнівське наукове товариство, роботу якого організовує вчитель, складання портфоліо, акмеограми вчителя.

Професійна самореалізація вчителя відбувається під час створення сприятливих умов для розвитку і реалізації творчих здібностей учнів, залучення їх до наукової діяльності, задоволення потреб профорієнтаційного самовизначення. Залучення старшокласників до роботи в науковому учнівському товаристві вимагає від учителя реалізації ресурсних потенційних сил, поглиблених наукових знань, організаторських і комунікаційних умінь. Освітньо-проектна діяльність полягає у виявленні, розвитку, підтримці юних обдарувань; пропаганді наукових знань і досягнень вітчизняної науки; організації пошукової та дослідницької діяльності учнів; формуванні в учнів навичок роботи з літературними джерелами, вміння здійснювати експеримент, вести спостереження, узагальнювати факти, робити висновки, оформляти результати дослідження; стимулюванні участі ліцеїстів у конкурсах, олімпіадах, турнірах, конференціях.

Професійна самореалізація вчителів відбувається на засіданнях навчально-методичних кафедр загальноосвітніх навчальних закладів, звітній науковій конференції «Крок в майбутнє», підсумковій науковій конференції «Професійна освіта і сучасна наука», конкурсах, підготовці старшокласників до захисту науково-дослідницьких робіт у Малій академії наук (МАН). Учні, які виявили особливі успіхи в науковій діяльності та їх наукові керівники нагороджуються грамотами, цінними подарунками, Призери II етапу МАН прирівнюються до переможців III етапу предметних олімпіад, та мають пільги, затверджені законодавством при складанні ДПА з базового предмета.

Позитивним є те, що учасники роботи товариства набувають якостей самоактуалізованої людини, оскільки вони є активними учасниками у пропаганді серед ліцеїстів наукових і технічних знань, досягнень науки і техніки, беруть участь в олімпіадах, конкур- сі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН, інтелектуальних турнірах і конкурсах, конференціях, семінарах, виставках; підвищують загальнокультурний рівень; виявляють науковий потенціал.

Цілком погоджуємося з дослідницею А. Пуліною [8], яка вважає, що портфоліо належить до категорії автентичних індивідуалізованих оцінок і орієнтоване не тільки на процес оцінювання, а й саме оцінювання. На нашу думку, складання портфоліо є важливим чинником професійної самореалізації учителів старшої школи. По-перше, в такий спосіб вони працюють над собою, вдосконалюють власний професійно-педагогічний потенціал, а по-друге, стимулюють старшокласників до самоаналізу, досягнення нових вершин, що є важливим у подальшому їхньому професійному самовизначенні. Учитель організовує роботу учнів зі складання портфоліо, вид і зміст якого залежить від конкретних цілей навчання. Як відомо, доречним є використання двох видів портфоліо для кожного учня: робоче та оціночне. До робочого портфоліо учень надає результати власної навчально-пізнавальної діяльності за даною темою, а до оціночного портфоліо учень відбирає ті елементи, які є або обов'язковими в оціночному портфоліо за вимогою вчителя, або на думку учня найповніше відображають його зусилля і динаміку змін у педагогічному процесі.

Отже, складання портфоліо - це виявлення індивідуальних досягнень учителя та учнів у педагогічному процесі й під час самоосвіти, узагальнення їх, аналіз динаміки розвитку компетенцій, що підтверджують ефективність роботи суб'єктів освітнього простору.

А. Пуліна розглядає портфоліо вчителя і як альтернативну або додаткову форму оцінювання професіоналізму й результативності роботи під час атестації на відповідність визначеній кваліфікаційній категорії. У такому разі портфоліо складається з матеріалів, які демонструють уміння вчителя вирішувати завдання професійної діяльності, вибирати стратегію і тактику професійного поводження, і призначається для оцінювання рівня професіоналізму педагога. До основних принципів складання портфоліо авторка відносить: системність, повноту, конкретність, об'єктивність інформації, презентабельність.

На наш погляд, окрім науково-методичної діяльності як важливого розділу портфоліо, треба поміщати й результати освітньо-проектної діяльності (плани, результати спостереження, співбесід, нотатки тощо). Розміщені матеріали в портфоліо свідчать про професіоналізм учителя, вибору освітніх технологій, використання IKT в освітньому процесі, співпрацю з іншими установами, участь у професійних і творчих педагогічних конкурсах, методичних і предметних тижнях, результати організації й проведення семінарів, круглих столів, майстер-класів, наукових досліджень, розробки сценаріїв позакласних заходів, програми гуртків і факультативів.

Нам імпонує досвід Н. Мараховської [4], яка акмеограму подає у вигляді розділів: 1) біографія; 2) акмеологічне досьє. На думку вченої, біографія допомагає виявити джерела саморозвитку особистості, встановити, як особистість створює сама себе, визначити суттєві повороти її життєвого шляху. Форма написання біографії може бути вільною, але доречно запропонувати вчителям представити її у вигляді наративу (опису себе й власного життєвого досвіду у вигляді зв'язного повідомлення, побудованого за законами організації художнього тексту), надаючи конкретні питання-орієнтири, дотримуючись педагогічної етики.

Акмеологічне досьє дозволяє визначити рівень доповнення й поглиблення вчителями фахових знань та розвитку професійно-педагогічних умінь. Складання акмеологічного досьє є доречним, коли в учителів уже є певний педагогічний досвід. Визначаючи свої сильні сторони, вчитель ставить перед собою питання: «Що мені краще вдається в роботі? Які мої переваги?». До сильних сторін учителя можна віднести знання свого предмета, знання інших навчальних предметів і вміння здійснювати їх інтеграцію, знання вікових і психологічних особливостей учнів, їхніх улюблених видів навчання та, відповідно до цього, вміння розробляти власні стратегії та методи навчання. Визначаючи слабкі сторони, або недоліки в роботі, вчитель запитує себе: «Що потребує виправлення або вдосконалення?». До слабких сторін належить недостатня впевненість у своїй компетентності, недостатнє володіння сучасними технологіями та методами навчання. Можливості - це відповіді на такі питання: «Які можливості є в мене для успішного виконання своєї справи? Від чого я можу відштовхнутися?». Стимулюючими чинниками для вчителя можуть бути: шкільна методична робота, навчання на курсах, приклад і вплив колег і керівників, новизна діяльності, умов роботи і можливість експериментувати.

Труднощі, що заважають здійсненню ефективного педагогічного процесу, можна виявити за такими питаннями: «Які перешкоди є на моєму шляху? Що заважає мені у роботі?». Серед труднощів відзначимо змішані та великі за кількістю учнів групи, втрату учнями інтересу до навчального предмета, недостатнє оснащення занять (підручники не відповідають вимогам навчання, застаріле обладнання тощо), відсутність підтримки з боку колег та керівництва.

Таким чином, використання засобів освітньо-проектної діяльності в педагогічному процесі та під час самоосвіти сприяє засвоєнню вчителем інтегрованих знань і вмінь професійної самореалізації. Представимо нашу думку як сукупність знань і вмінь учителя про: а) природу людини, її здібності, нахили, талант, індивідуальність, процеси самості - самопізнання, самовдосконалення, самореалізація, саморозвиток; б) освітньо-проектну діяльність як систему, яка містить суб'єкти освітньої проектної діяльності, мету, завдання, мотивацію, зміст, дії (операції), методи освітньої проектної діяльності, форми, засоби, контроль, оцінка освітньої проектної діяльності, освітній проект; в) особливості розвитку школярів старшого віку, що пов'язано зі зміною становища і статусу в школі, сім'ї, суспільстві; стратегію подальшого професійного самовизначення, обрання для себе професії, що відповідає реальним потенційним можливостям старшокласників; розвиток моральної самосвідомості, активної життєвої позиції, емоційної сфери, особистісної «Я»-концепції.

інноваційний професійний самореалізація

Висновки

У дослідженні уточнено поняття «професійна самореалізація вчителя» як здатність розкривати й реалізовувати особистісно-професійний потенціал у різних видах педагогічної діяльності, створювати умови для самореалізації учнів. Одним із видів педагогічної діяльності є освітньо-проектна діяльність, освоєння якої позитивно впливає на розкриття й реалізацію внутрішнього потенціалу всіх суб'єктів освітнього процесу. Зазначено, що в старших класах активізуються процеси самореалізації особистості суб'єктів (самопізнання, самовдосконалення, саморозвиток), що обумовлено професійним вибором. Ефективними засобами активізації слугують активні методи і форми роботи як з учителями, так і з учнями старших класів. До таких засобів віднесено учнівське наукове товариство, портфоліо, складання акмеограми вчителя.

У подальшому дослідженні плануємо розкрити фактори, що впливають на успішну професійну самореалізацію вчителів старшої школи; дослідити можливості залучення вчителів загальноосвітніх навчальних закладів до участі в міжнародних проектах, грантах, конкурсах.

Список використаних джерел

інноваційний професійний самореалізація

1.Зіневич. В. Проектна діяльність та проектна культура як передумови інноваційної

діяльності педагога / В. Зіневич // Витоки педагогічної майстерності. - 20І5. - Вип. 15. - С. 100-106.

2.Зязюн, І. А. Моєму колезі - молодому вчителеві / І. А. Зязюн // Педагогічна майстерність : хрестоматія / за ред. акад. АПН України І. А. Зязюна. - Київ, 2008. - С. 454.

3.Каціон, Н. І. Проектна діяльність в системі гуртка / Н. І. Каціон // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. - Вип. 24 : зб. наук. праць / за наук. ред. О. В. Биковської. - Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. - С. 70-72.

4.Мараховська, Н. В. Технология конструирования профессиональной идентичности будущих учителей иностранного языка / Н. В. Мараховская // Педагогические условия развития личности : теория и практика (книга 3) : [коллект. монограф.]. - Москва : НИЦ «Апробация», 2013. - С. 106-134.

5.Немченко, Ю. В. Проектна діяльність у позашкільному освітньому просторі / Ю. В. Немченко // Науковий часопис Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. - Вип. 24 : зб. наук. праць / за наук. ред. О. В. Биковської. - Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2010. - С. 118-122.

6.Новий тлумачний словник української мови / уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. - Вид. друге, виправл. - Т. 1. А-К. - Київ : Аконіт. - 2008. - С. 723, 26.7

7.Потапчук8, Є. М. Впровадження власних проектів як умова успішної професійної самореалізації фахівця / Є. М. Потапчук, Н. Д. Потапчук // Науковий вісник Мукачів. держ. ун-ту : зб. наук. праць. Серія «Педагогіка та психологія». - 2015. - Вип. 1 (1), 2015. - С. 242-250.

8.Пуліна, А.9 Рекомендації щодо упровадження технології «портфоліо» у загальноосвітніх навчальних закладах / А. Пуліна // Портфоліо методиста. - 2013. - № 1. - С. 90-96.

Размещено на Allbest.ru