Прогностичні орієнтири інноваційного розвитку позашкільної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОГНОСТИЧНІ ОРІЄНТИРИ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПОЗАШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Г.П. Пустовіт

Постановка проблеми. В останнє десятиліття здійснено суттєвий перехід від різноманітної за змістом і якістю позашкільної навчально- виховної роботи до науково обґрунтованої й логічно вибудованої на сучасних філософсько-культурологічних і психолого-педагогічних теоріях, концепціях і підходах - освіти підростаючого покоління. Це створило реальні умови для залучення дитини як до індивідуально, так і до соціально значущої навчально-пізнавальної, пошукової, дослідницької і конструкторської діяльності та конкретної суспільно корисної, масової чи природоохоронної роботи у вільний від навчання в загальноосвітній школі час. Сьогодні позашкільна освіта базується на сучасних інформаційно-комунікаційних й інтерактивних навчально-виховних технологіях та спрямовується на розвиток творчих здібностей дитини в сфері науково- технічної, художньої, еколого-натуралістичної, спортивно-технічної, фізкультурно-спортивної, туристично-краєзнавчої, реабілітаційної, військово-патріотичної, соціально-педагогічної, природничо-наукової та іншої освітньої діяльності (загалом, це 11 основних напрямів і понад 400 найменувань гуртків і творчих об'єднань дітей та молоді).

Виклад основного матеріалу дослідження. Отже, перехід позашкільних навчальних закладів в новий якісний стан співпадає у часі з усвідомленням позашкільної освіти не тільки як надзвичайно актуального явища для подальшого удосконалення освітнього простору України, але і як однієї зі складових педагогіки розвитку. Тому позашкільна освіта не може розглядатися як придаток до загальноосвітньої школи, цей вид освіти - самостійний, самоцінний - ніколи ніякою школою замінений не буде, оскільки чим вище якісний рівень шкільної освіти, тим ширшим стає спектр освітніх інтересів і запитів дітей та їхніх батьків, які сама загальноосвітня школа задовольнити не в змозі. Відмінними рисами сучасної позашкільної освіти є: створення умов для вільного вибору кожною дитиною освітньої галузі (траєкторії та виду власної навчально- пізнавальної, дослідницько-експериментальної і конструкторської діяльності; конкретної практичної суспільно корисної, масової та природоохоронної роботи), навчального профілю, рівня та часу її засвоєння, що задовольняє різноманітні інтереси, схильності й потреби дитини [1, с. 28-30].

У такому контексті першим і провідним прогностичним орієнтиром інноваційного розвитку позашкільної освіти є екстраполяція позитивних наслідків реформування національної системи освіти в систему позашкільної освіти, що відбувалася в рамках оновлення загальноєвропейських і світових гуманістичних освітніх парадигм, і пов'язана з визнанням різними верствами суспільства значущості знань як рушійної сили суспільного прогресу та добробуту [2].

Відтак, основними напрямами інноваційного розвитку позашкільної освіти в межах першого орієнтира, враховуючи результати реформування впродовж останніх десятиліть дошкільної, початкової, середньої професійно-технічної та вищої школи, а також новітній етап у розвитку української освіти, створення в найближчі роки нової школи є:

- розроблення та запровадження в навчально-пізнавальну, дослідницьку конструкторську діяльність та суспільно корисну, масову чи природоохоронну роботу учнів різного віку, що здійснюється ними як у навчально-виховному процесі позашкільних навчальних закладів, так і за його межами - у найближчому для дитини довкіллі ряду підходів: особистісно орієнтованого (спрямованого на упровадження у навчально- виховний процес цих навчальних закладів «ситуації успіху»); особистісно діяльнісного (спрямованого на залучення дітей та учнівської молоді до практичної соціально-значущої і творчої діяльності); ціннісно-мотиваційного (орієнтованого на формування в дитини системи моральних цінностей і позитивно спрямованих мотивацій та переконань щодо дотримання соціально визнаних норм вчинків, поведінки і діяльності); соціально адаптаційного (який забезпечує умови ефективної адаптації дитини до різноманітних соціальних викликів і загроз); здоров'язбережувального (спрямованого на використання всіх можливостей позашкільного навчально-виховного середовища у збереженні здоров'я дитини та формування її здорового способу життя);

- запровадження у позашкільних навчальних закладах інноваційної моделі цілісного та комфортного для дитини позашкільного освітньо- виховного простору, побудованого на гуманістичній (культурологічній) парадигмі та принципі дитиноцентризму. Це передбачає беззаперечне визнання дитини з її сформованими потребами, мотивами, бажаннями, інтересами, переконаннями, ідеями, ідеалами, свідомістю та самосвідомістю центром цього позашкільного освітньо-виховного простору;

- розроблення та запровадження в практику різнорівневого й багатопрофільного змісту позашкільної освіти, якому має бути надано системність, ціннісно-орієнтоване спрямування на самоактуалізацію й самодетермінацію особистості, творчий і соціально активний характер її навчально-пізнавальної діяльності та суспільно-практичної роботи.

Сутнісними характеристиками другого прогностичного орієнтира інноваційного розвитку позашкільної освіти, враховуючи інтеграційні процеси входження України в європейський освітній простір, є відбір і конструювання змісту навчально-виховної роботи позашкільних навчальних закладів різних типів і форм власності на основі задіяння нинішніх тенденцій розвитку загальноєвропейської освіти. А це, у свою чергу, має сприяти засвоєнню підростаючим поколінням знань про спільну європейську культурну спадщину та формувати необхідні компетентності для проживання в європейському співтоваристві, на основі засвоєння політико-правових, соціально-економічних і духовно-культурних знань та здібностей до комунікації на засадах демократизму та гуманізму. Тоді основними напрямами інноваційного розвитку позашкільної освіти у межах цього орієнтира мають бути:

- обов'язкове включення до змісту позашкільної освіти на всіх рівнях її здійснення національного та загальноєвропейського соціокультурного і знаннєвого компонентів, що має забезпечити реалізацію стратегічного курсу орієнтації позашкільної освіти України на європейську інтеграцію. Розроблення запровадження змісту інтегрованих курсів, спільних з міжнародними організаціями і фондами навчально- виховних, розвивальних, соціально адаптаційних проектів для дітей різного віку, участь у яких має підготувати молоде покоління до повноцінного існування в європейському просторі. Отже, одним із важливих завдань вітчизняної позашкільної освіти стає формування в свідомості молодого покоління чітких уявлень про спільну європейську належність, розвиток почуття відповідальності за спільне майбутнє, відчуття європейського громадянства [3, с. 3-5; 4, с. 27-30; 5, с. 6-8; 6, с. 89; 7, с. 17-19];

- створення комфортних умов для формування активного життєвого самовизначення дитини, умінь і навичок визначення, а в подальшому - побудови власної життєвої траєкторії розвитку й становлення як громадянина за рахунок трансляції основних ідей та цінностей українського та європейського суспільства. Для цього необхідним стає забезпечення педагогів позашкільних навчальних закладів інноваційними методиками, інформаційними і комунікаційними технологіями розвитку в дитини різного віку ціннісних орієнтацій та вмінь, необхідних для життєдіяльності в сучасному європейському співтоваристві;

- спрямування змісту позашкільної освіти на формування активної життєвої позиції зростаючої особистості як громадянина та патріота України, в поєднанні з розумінням власної європейської приналежності, за рахунок залучення позашкільних навчальних закладів до участі в діючих міжнародних освітніх програмах Європейського Союзу та Ради Європи.

Відтак, третім прогностичним орієнтиром інноваційного розвитку позашкільної освіти є здійснення широкого моніторингу всіх аспектів діяльності позашкільних навчальних закладів, і на основі його результатів розроблення сучасних нормативно правових, соціально-економічних, матеріально-технічних та науково-методичних засад ефективного функціонування, а головне, подальшого інноваційного розвитку цих унікальних навчальних закладів. У найближчій перспективі інноваційний розвиток позашкільної освіти у межах цього орієнтира можливий за наступних умов:

- розроблення й упровадження нормативно-правових документів щодо оновлення відповідно до сучасного чинного законодавства фінансово-економічних і правових засад діяльності позашкільних навчальних закладів різних форм власності та підпорядкування; можливості організації гуртків, секцій, клубів, культурно-освітніх, спортивно-оздоровчих дитячих і молодіжних об'єднань, профільних таборів, консультативних профорієнтаційних, психолого-реабілітаційних, психолого-адаптаційних центрів на оплатній основі, й визначення спектру цих платних послуг та проведення відповідних змін в оподаткуванні їх фінансово-економічної діяльності; позашкільний освіта педагогічний виховний

- підвищення рівня особистої відповідальності керівників місцевих органів виконавчої влади та освіти всіх рівнів щодо дотримання положень Закону України «Про позашкільну освіту», і насамперед, збереження та розширення мережі гуртків, секцій, дитячих об'єднань у межах усіх профілів діяльності позашкільних навчальних закладів, насамперед, районної та міської ланок;

- створення піклувальних і наглядових рад позашкільних навчальних закладів з метою оптимізації їх діяльності, що забезпечить умови рівного доступу до якісної позашкільної освіти та дасть змогу здійснювати її більш ефективно на безоплатній основі з дітьми із соціально незахищених верств населення, дітьми-інвалідами, дітьми-сиротами, позбавлених батьківського піклування, а також дітьми з сімей переселенців із зони АТО та тимчасово окупованого Криму;

- відновлення діяльності гуртків, секцій, клубів різних профілів, що організовуються вчителями-предметниками в межах позаурочної та позакласної навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу;

- розроблення й системне упровадження ІКТ та ефективних інтерактивних методик цільового управління позашкільними навчальними закладами як інститутами, що вирішують завдання державної політики в сфері позашкільної освіти, формування та розвитку зростаючої особистості у вільний від навчання в загальноосвітній школі час;

- забезпечення фінансової підтримки видання в необхідному обсязі та накладі уже розробленої сьогодні навчально-дидактичної, навчально-методичної літератури, посібників і підручників, періодичних видань з позашкільної освіти;

- розширення участі позашкільних навчальних закладів усіх рівнів у діяльності Міжнародної асоціації позашкільної освіти (IAASE).

Подальшою перспективою (2018-2021 рр.) інноваційного розвитку позашкільної освіти має стати:

- розроблення регіональних цільових програм професійної підготовки педагогів позашкільних навчальних закладів у вищих навчальних закладах та підвищення їхнього фахового рівня в системі післядипломної педагогічної освіти;

- розроблення та впровадження регіональних комплексних програм зі зміцнення навчальної й матеріально-технічної бази позашкільних навчальних закладів різних форм власності і підпорядкування шляхом покращення ресурсного забезпечення закладів за рахунок збільшення відрахувань з місцевих бюджетів, надання на місцевому рівні можливостей використання позабюджетних надходжень без їх оподаткування, що дасть змогу більш раціонально їх використовувати;

- створення комп'ютерних класів, центрів та обов'язково електронних бібліотек позашкільних навчальних закладів різних форм власності й підпорядкування та відновлення мережі гуртків, клубів, секцій, ансамблів та інших творчих об'єднань дітей та учнівської молоді за місцем проживання.

Висновки та перспективи подальших розвідок. Отже, саме завдяки виконанню цих вимог організація життєдіяльності дитини в позашкільних навчальних закладах набуде соціально-педагогічного змісту, оскільки дасть змогу педагогізувати весь спектр дозвілля дітей, залучити їх до організованих форм дозвіллєвої діяльності у відповідних групах, як-то: колектив гуртка, секції, загону, флотилії тощо. Тим самим, організація навчально-виховної роботи з дітьми різного віку в позашкільних навчальних закладах дійсно стане альтернативою їхнього неорганізованого дозвілля.

У цій статті нами визначено й охарактеризовано лише окремі прогностичні орієнтири інноваційного розвитку позашкільної освіти, розуміючи багаторівневість розв'язання означених проблем та їх складність. Подальші пошуки з розв'язання зазначеної проблеми мають здійснюватися в напрямі розроблення інноваційного змісту підготовки педагогічних кадрів для позашкільних навчальних закладів та ефективних методик соціалізації дитини.

Список використаних джерел

1. Пустовіт Г.П. Позашкільна освіта та виховання крізь призму сьогодення / Г.П. Пустовіт //Рідна школа. - 2009. - № 3 (963). - С. 28 - 33.

2. Кремень В.Г., Ткаченко В.М. Україна: шлях до себе. - К.: ДрУк, 1998. - 438 с.

3. Пустовіт Г.П. Теорія пізнання як методологічна основа побудови змісту позашкільної освіти і виховання (початок статті) / Г.П. Пустовіт //Рідна школа . - 2006. - № 11 (922). - С. 3 - 6.

4. Пустовіт Г.П. Теорія пізнання як методологічна основа побудови змісту позашкільної освіти і виховання (продовження статті) / Г.П. Пустовіт //Рідна школа . - 2006. - № 12 (923). - С. 27 - 30.

5. Національна доктрина розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті. - К.: Шкільний світ, 2001. - 24 с.;

6. Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні. / Освіта України. - № 94 (від 3.12. 2004 р.). - С. - 6 - 10.;

7. Пустовіт Г.П. Позашкільні навчальні заклади - погляд у майбутнє / Г.П. Пустовіт // Нова педагогічна думка : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції [«Формування соціальної компетентності вихованців позашкільних навчальних закладів»], (Рівне, 910 червня 2011). - Рівне, 2011. - №3. - С. 17 - 19.

Анотація

У статті схарактеризовано сутнісні ознаки сучасної позашкільної освіти, її особливості і, головне, можливості в розвитку та саморозвитку зростаючої особистості та її соціальній адаптації. Актуалізовано сутність прогностичних орієнтирів інноваційного розвитку позашкільної освіти, схарактеризовано психолого-педагогічні й соціально- педагогічні особливості позашкільного освітньо-виховного середовища, які найбільш повно забезпечують умови ефективного розвитку творчого потенціалу дитини, її здібностей і талантів в контексті сучасного розвитку освітнього простору держави, та особливо враховуючи інтеграцію в загальноєвропейський освітній простір. Окреме місце відведено визначенню й характеристиці можливих напрямів удосконалення освітньо- виховного середовища позашкільного навчального закладу, систематизовано ефективні умови та заходи інноваційного розвитку позашкільної освіти як на найближчу, так і подальшу перспективу.

Ключові слова: позашкільна освіта, позашкільний навчальний заклад, прогностичні орієнтири інноваційного розвитку, особистість, освітньо-виховне середовище, самоактуалізація й самодетермінація особистості.

В статье охарактеризованы особенности организации современного внешкольного образования, и, главное, возможности в развитии и саморазвитии ребенка и его социальной адаптации. Актуализирована сущность прогностических ориентиров инновационного развития внешкольного образования, охарактеризованы психологопедагогические и социально-педагогические особенности внешкольного образовательно-воспитательной среды, которые наиболее полно обеспечивают условия эффективного развития творческого потенциала ребенка, его способностей и талантов в контексте современного развития образовательного пространства государства, и особенно учитывая интеграцию в общеевропейское образовательное пространство. Отдельное место отведено определению и характеристике возможных направлений совершенствования образовательно-воспитательной среды внешкольного учебного заведения, систематизированы эффективные условия и меры инновационного развития внешкольного образования как на ближайшую, так и на далекую перспективу.

Ключевые слова: внешкольное образование, внешкольное учебное заведение, прогностические ориентиры инновационного развития, личность, образовательно-воспитательная среда, самоактуализация и самодетерминация личности.

The article deals with the essential features of modern out-ofschool education, its peculiarities and, most importantly, the possibilities for the development and self-development of a growing personality and his social adaptation. The essence of the prognostic guidelines for the innovative development of out-of-school education has been described; the psychological and pedagogical and socio-pedagogical peculiarities of the out-of-school educational and educational environment, which provide the conditions for the effective development of the creative potential of the child, her abilities and talents in the context of the modern development of the educational space of the state, taking into consideration Integration into the European educational space has been lighted. A great attention is given to the definition and characterization of possible areas of improvement of the educational and educational environment of out-of-school educational institution; effective conditions and measures for the innovative development of out-of-school education for the immediate and future perspective are systematized.

Key words: out-of-school education, out-of-school educational institution, prognostic orientations of innovative development, personality, educational and educational environment, self-actualization and selfdetermination of personality.

Размещено на Allbest.ru