Морально-духовна складова діяльності вчителя початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Морально-духовна складова діяльності вчителя початкових класів

Галина Розлуцька, Чілла Сікора, Віталій Смірнов, Сабіна Югас

У статті розкрито педагогічну доцільність реалізації морально-духовної складової у діяльності вчителя початкових класів. На підставі аналізу змісту морально-духовної складової виявлено підґрунтя - гуманістично орієнтоване мислення, здатність до самоусвідомлення, готовність до саморозвитку, бажання професійного вдосконалення. Визначено механізми формування внутрішньої регуляції вчителя початкових класів засобами духовно-морального інструментарію.

моральний духовний вчитель

МОРАЛЬНО-ДУХОВНАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ ДЕЯЛЬНОСТИ УЧИТЕЛЯ НАЧАЛЬНЫХ КЛАСССОВ

В статье раскрыто педагогическую целесообразность реализации морально-духовной составляющей в деятельности учителя начальных классов. На основе анализа морально-духовной составляющей определена почва - гуманистически ориентированое мышление, способность к самоосознанию, готовность к саморазвитию, желание профессионального совершенствования. Определены механизмы формирования внутренней регуляции учителя начальных класов посредством духовно-морального инструментария.

Ключевые слова: учитель начальних классов, педагогическая деятельность, морально-духовная составляющая.

THE MORAL AND SPIRITUAL COMPONENT OF THE PRIMARY SCHOOL TEACHER'S ACTIVITY

The article deals with the pedagogical expediency of the implementation of the moral and spiritual component in the activity of primary school teacher. In view of the fact that the upbringing of the junior pupil, in accordance with the moral and ethical norms of society, takes place through the interpersonal interaction between the teacher and the student, it is focused on the spiritualization of the content of education and the creation of a spiritual educational environment. The expediency of involving the junior students in the development of the values of spiritual culture through the images, experiences, attitudes that arise in the process of education is determined. The mechanism of moral and spiritual formation of a student under the influence of a teacher was observed.

Постановка проблеми

Зміна вимог до вчителя є закономірним результатом стрімкої еволюції українського суспільства. Запити держави відображені у Конституції України, законах України, Національній доктрині розвитку освіти, Державній програмі “Вчитель”, документах про міжнародну співпрацю в галузі освіти, які визначають головну роль педагога в створенні інтелектуального потенціалу нації, збереженні і примноженні національної культури. Виникає суперечність між високими вимогами суспільства і держави до вчителя та недостатньою розробленістю науково-обґрунтованих механізмів оновлення резервів ефективної педагогічної діяльності.

Аналіз досягнень з проблеми

Питання розвитку духовно-морального потенціалу педагога відображені у працях Г Васяновича [1], О. Горвенко [2], А. Донцова [3], О. Отич [6], О. Сухомлинська [8] та ін.; психолого-педагогічні особливості професійного та особистісного вдосконалення вчителя у центрі уваги І. Зязюна, Л. Крамущенко, І. Кривонос та ін. [4]; специфіка діяльності вчителя початкових класів - Н. Котова [5], Д. Пащенко [7], Л. Сущенко [9] та ін. Аналіз праць вищенаведених науковців актуалізує питання залучення резервів особистості вчителя для підвищення ефективності педагогічного впливу на молодших учнів.

Метою статті є розкрити суть морально- духовної складової діяльності вчителя початкових класів та визначити педагогічну доцільність її використання в освітньому процесі.

Виклад основного матеріалу

Професійна діяльність вчителя характеризується високим рівнем складності, напруженості запланованих освітніх заходів і необхідністю приймати педагогічні рішення у непередбачуваних ситуаціях педагогічної взаємодії. У сучасних концепціях освіти рефреном проходить ідея олюднення, одухотворення змісту освіти, орієнтація на морально-духовну забарвленість знань, умінь і навичок, які під впливом особистості педагога трансформуються у позитивні якості дитини. Пріоритетом педагога стає не формалізований зміст виучуваного, а ті образи, переживання, ставлення до навколишньої дійсності та історії, які виникають у дітей у процесі освіти. Залучення підростаючого покоління до освоєння духовних цінностей народної культури слугує дієвим способом його духовного розвитку.

Учитель реалізує можливі резерви духовності для розкриття позитивних задатків дитини, створює навколо дитини освітнє середовище, використовуючи особисті установки. Під впливом середовища виникає механізм моральнодуховного розвитку учня від почуття до самовдосконалення через усвідомлення невідповідності, знання, наміри, особистий вибір та діяльність. Єдність ціннісних явищ, системноструктурного зв'язку між ними та ціннісну ієрархію охоплює духовна аксіосфера виховного середовища, що реалізується в об'єктивному бутті духовних цінностей, свідомості, духовній творчій діяльності щодо освоєння та створення духовних цінностей. Аксіосфера сучасного виховання охоплює ціннісні уявлення, оцінки, відношення, та інші прояви ціннісної гуманістичної педагогічної свідомості. Ґрунтуючись на спільних гуманістичних засадах, ці елементи набувають різної специфіки у різноманітних контекстах виховання [6].

За твердженням Д. Пащенко життєтворче освітнє середовище молодшого школяра характеризується повагою педагога до особистості дитини, довірі до неї, прийнятті її особистих цілей, запитів, інтересів та прагненнь; врахуванням її вікових особливостей; побудові навчально-виховного процесу таким чином, щоб створити умови взаєморозуміння, співробітництва між усіма членами педагогічного процесу й виховати морально-духовну культуру взаємин, які б забезпечували виховання гуманної особистості: доброзичливої, милосердної, толерантної, з розвинутим почуттям власної гідності й поваги до гідності інших людей. У низці чинників вирішальним на його думку є підготовка вчителів початкових класів до здійснення цієї місії, адже, без належної готовності вчителя будь-які інші сприятливі чинники і умови не зможуть проявити в повній мірі свій потенційний ефект [6, 14].

Ідея професійної підготовки, зорієнтованої на особистість вчителя розроблена колективом науковців під керівництвом І. Зязюна. Ними запропоновано модель формування педагогічної майстерності, як засобу продуктивної діяльності, що формується через готовність вчителя до самовдосконалення й саморозвитку. На думку І. Зязюна, Л. Крамущенко, І. Кривоноса та ін. на початковому етапі професіоналізації необхідно усвідомити, що особистість вчителя є головним інструментом його успішної педагогічної діяльності, а вироблення комплексу властивостей самоорганізації високого рівня професіоналізму на рефлексивній основі забезпечить ефективність праці [4, 5 - 7].

Розвиток морально-духовної складової вчителя початкової школи передбачає такі напрями: зміцнення духовного потенціалу, формування життєвого та педагогічного оптимізму, гуманістичного світобачення, життєрадісності. Важливою інтегральною якістю педагога є його висока моральність, що ґрунтується на національній самосвідомості, духовному потенціалі та гуманних загальнолюдських якостях (бути, насамперед, людиною, а вже потім - професіоналом) [7, 20].

На якісно новий рівень професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи орієнтує у своїх дослідженнях Н. Котова, зауважуючи, що під час здобуття педагогічної освіти потрібно створити умови для формування у майбутніх вчителів такої системи ціннісних орієнтацій, яка стимулюватиме їх соціальну активність, крім належної фахової підготовки сприятиме розвитку особистості вчителя [5, 24].

Формування духовних цінностей розглядається у поєднанні з виробленням професійно значущих умінь і навичок, методичної грамотності, виховання інтересу до педагогічної професії не на якомусь окремо взятому відрізку професійного становлення, упродовж усього життя. Разом з тим, аналіз наукових джерел свідчить, що жоден навчальний заклад у системі педагогічної освіти не має таких потужних можливостей впливу на процес самовдосконалення вчителів, як система післядипломної освіти. Тому, цілі післядипломної педагогічної освіти мають бути органічно пов'язані із професійними та особистими цілями вчителя. Інтеграція цілей суб'єктів педагогічного процесу в системі післядипломної педагогічної освіти утворює нову якість професійно- особистісного зростання вчителя початкових класів [8, 16].

Підвищує зацікавлення духовно-моральним компонентом педагогічної діяльності демократизація суспільного життя, яка пов'язана із соціальним розкріпаченням особистості та вимагає моральної автономності поведінки і життєдіяльності. Визначаючи соціальну сутність моральнодуховного розвитку особистості вчителя початкових класів в сучасних умовах А. Донцов вказує на два аспекти формування духовності. По-перше - у процесі виховання, освіти, впливу масової інформації, науки, культури, літератури і мистецтва. По-друге - духовне життя у всіх суспільних процесах у вигляді теорій, концепцій, поглядів і думок в їхній реалізації через соціально- перетворюючу діяльність суспільства.

Доцільним у розвитку морально-духовної сфери особистості вчителя є його залучення до самовиховання і самоорганізації власного духовного життя. Якщо система освіти покликана сформувати інтелектуальну еліту суспільства, то вона повинна сформувати і його духовно-творчу еліту, яка б сприяла примноженню національних духовних скарбниць і розширенню духовної сфери всього суспільства. Залучення вчителя до різноманітних форм прояву суспільної свідомості можна вважати одним з основних критеріїв його морально-духовної зрілості.

Морально-духовний розвиток особистості вчителя окреслюється вирішенням наступних завдань: досягнення високої культури мислення і розумової праці; розвиток морально-естетичних, духовно-творчих потреб та інтересів; виховання моральної свідомості та культури почуттів; розвиток потреби у самовдосконаленні через залучення до самоосвіти та самовиховання. Важливим є створення умов вільного доступу вчителя до надбань національної і світової культури, до різних видів соціально-культурної, наукової і художньо-творчої діяльності [3, 150 - 153].

Універсальним засобом формування морально- духовної складової є виховання когнітивного компоненту духовності. Розум людини можна вважати наймогутнішим чинником засвоєння особистістю моральних норм як найвищих соціальних і соціально-культурних цінностей.

Розглядаючи проблему духовності в контексті розвитку педагогічних засад вільного відкритого виховання, О.В. Сухомлинська вказує на те, серед розроблених світовою спільною підходів до когнітивного компоненту духовності важливим є суто виховні, коли освіту, навчання розглядати як носіїв ідеалів і норм вільного відкритого критичного мислення, що протистоїть догматизму, сліпій вірі, авторитаризму, автоматизму [8].

Інтеріоризація моральних цінностей на особистому рівні допомагає вчителю більш поглиблено розуміти сутність та походження моральних норм і цінностей, їх функціональну відповідність суспільній моралі. Мораль здійснює регуляцію поведінки вчителя при взаємодії нормативних (закони, положення, методичні рекомендації, тощо) та ненормативних форм і засобів (імідж вчителя, педагогічна етика, ідеал та ін.), які сприяють підвищенню ефективності педагогічної діяльності [2, 68].

Моральні норми взаємодіють із іншими духовними феноменами, які регулюють поведінку вчителя за допомогою певного інструментарію, а саме: моральних ідеалів, моральних норм, моральних принципів, моральних цінностей, громадської думки, морального авторитету, традицій, заповідей, звичок, правил [1, 6 - 18].

Таким чином, педагогічна доцільність діяльності вчителя початкових класів визначається раціональним використанням його духовноморального потенціалу, який формується на кожному етапі особистісного розвитку педагога та у процесі професійного становлення і зростання упродовж усього життя. Моральна складова у діяльності вчителя як соціально детермінований процес утворення внутрішніх регулятивних механізмів, спрямовує його на досягнення індивідуально орієнтованих і суспільно значущих цілей, визначає діяльність та поведінку. На підґрунті духовного розвитку формується комплекс власних морально значущих завдань, які стоять перед ним на конкретному етапі життєдіяльності.

Перспективними напрямами подальших досліджень вважаємо проблеми впливу професійної діяльності вчителя на деформації в його особистості.

Література

1. Васянович Г.П. Педагогічна етика. Навчально- методичний посібник. /Г.П. Васянович. Львів: Видео "норма ”, 2005. - 346 с.

2. Горовенко О.А. Формування особистісно- професійного іміджу вчителя загальноосвітнього навчального закладу засобами самопрезентації: дис.... канд. пед. наук: 13.00.04 /Горовенко Оксана Анатоліївна. - Переяслав-Хмельницький, 2013. - 174 с.

3. ДонцовА. В. Моральна культура вчителя/АВ. Донцов: Монографія. - Х.: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2008. - 240 с.

4. Зязюн І. А., Крамущенко Л..В., Кривонос І. Ф. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф. Кривонос та ін..; За гагред. І.А. Зязюна. - 2-ге вид., допов. І переодл. - К.: Вища шк., 2004. - 422 с.

5. Котова Н. Специфіка педагогічної діяльності майбутнього вчителя початкової школи / Надія Котова // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи, 2015. - Випуск 53. - С. 21 - 26.

6. Отич О.М. Педагогічний контекст духовності / Олена Миколаївна Отич// Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетентностей: зб. Матеріалів ХІ Міжнар. педагогічно-мистецьких читань пам 'яті проф. О.І. Рудницької. -Вип. 5(9). - Чернівці: Зелена Буковина, 2014. - С. 40 - 46.

7. Пащенко Д.І. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до гуманістичного виховання учнів: дис д-ра пед.. наук: 13.00.04 / Пащенко Дмитро Іванович. - Київ, 2006. - 424 с.

8. Сухомлинська О. В. Що таке духовність сьогодні? // Морально-духовний розвиток особистості в сучасних умовах / Теоретико- методологічні проблеми виховання дітей і учнівської молоді: Зб. наук. праць. - Київ: Педагогічна думка, 2000. - Кн. 1. - С. 7-10.

9. Сущенко Л.О. Стимулювання професійного самовдосконалення вчителів початкових класів у системі післядипломної освіти: дис.. канд. пед. наук: 13.00.04 / Сущенко Лариса Олександрівна. - Вінниця, 2008, - 189 с.

References

1. Vasyanovich, G.P. (2005). Pedahohichna etyka [Pedagogical Ethics]. Educational and methodical manual. Lviv: “Norma” Publ., 346 p. [in Ukrainian].

2. Gorovenko, O.A. (2013). Formuvannia osobystisno- profesiinoho imidzhu vchytelia zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu zasobamy samoprezentatsii [Formation of personal and professional image of a teacher of a comprehensive educational institution by means of self-presentation]. Candidate's thesis. Pereyaslav-Khmelnitsky. 174 p. [in Ukrainian].

3. Dontsov, A.V (2008). Moralna kultura vchytelia [Moral culture of a teacher]. KhNU named after V N. Karazin, 240 p. [in Ukrainian].

4. Zyazun, I.A., Kramuschenko, L.V & Krivonos, I.F. et al., (2004). Pedahohichna maisternist [Pedagogical skills]. Textbook, 2 Edition. Kyiv, 422 p. [in Ukrainian].

5. Kotova, N. (2015). Spetsyfika pedahohichnoi diialnosti maibutnoho vchytelia pochatkovoi shkoly [Specificity of pedagogical activity of the future teacher of elementary school]. Psychological-pedagogical problems of rural school, vol. 53, pp. 21 - 26. [in Ukrainian].

6. Otich, O.M. (2014). Pedahohichnyi kontekst dukhovnosti [Pedagogical context of spirituality]. Pedagogical skill as a system of professional and artistic competencies: a collection of materials of the XI International Pedagogical and Artistic Readings in the memory of Professor O.I. Rudnitskaya. Vol. 5 (9). Chernivtsi. pp. 40 - 46. [in Ukrainian].

7. Paschenko, D.I. (2006). Formuvannia hotovnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv do humanistychnoho vykhovannia uchniv [Formation of readiness of future primary school teachers for humanistic education of students]. Doctor's thesis. Kyiv, 424 p. [in Ukrainian].

8. Sukhomlinskaya, O.V. (2000). Shcho take dukhovnistsohodni? [What is spirituality today?]. Moral and spiritual development of personality in modern conditions. Theoretical and methodological problems of education of children and pupils: Collection of scientific works. Kyiv, pp. 7-10. [in Ukrainian].

9. Sushchenko, L.O. (2008). Stymuliuvannia profesiinoho samovdoskonalennia vchyteliv pochatkovykh klasiv u systemi pisliadyplomnoi osvity [Stimulating the professional self-improvement of primary school teachers in the post-graduate education system]. Candidate's thesis. Vinnytsia. 189 p. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru