Запобігання вчителем дитячої жорстокості як складова його інклюзивної компетентності (на прикладі повісті В. Железникова "Чучело")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Запобігання вчителем дитячої жорстокості як складова його інклюзивної компетентності (на прикладі повісті В. Железникова “Чучело”)

Олена Казачінер,

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри методики навчання мов і літератури Комунальний вищий навчальний заклад “Харківська академія неперервної освіти ”

У статті порушено проблему запобігання вчителем дитячої жорстокості як необхідної складової його інклюзивної компетентності. На сьогодні виникнення в дитячих та дорослих колективах явищ жорстокості, агресії, ненависті не втратили своєї актуальності й набули різних форм прояву. На прикладі аналізу поведінки вчительки з повісті В. Железникова “Чучело” автором здійснено пошук розв'язання цієї проблеми саме з боку педагога.

ПРЕДОТВРАЩЕНИЕ УЧИТЕЛЕМ ДЕТСКОЙ ЖЕСТОКОСТИ КАК СОСТАВЛЯЮЩАЯ ЕГО ИНКЛЮЗИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ (на примере повести В. Железникова “Чучело”)

В статье затронута проблема предотвращения детской жестокости как необходимой составляющей его инклюзивной компетентности. На сегодня возникновение в детских и взрослых коллективах явлений жестокости, агрессии, ненависти не потеряли своей актуальности и приобрели разные формы проявления. На примере анализа поведения учительницы из повести В. Железникова “Чучело” автором сделан поиск путей решения этой проблемы именно со стороны педагога.

THE TEACHER'S PREVENTION OF CHILDREN'S CRUELTY AS A PART OF THE INCLUSIVE COMPETENCE (ON THE EXAMPLE OF V. ZHELEZNYKOV “Chuchelo” (“Scarecrow”) novel)

At the current stage of innovation education development in Ukraine among the priorities of state policy, qualitatively new requirements of the teacher's personality, the professional activity are determined. Among them there is the realization of the basic principles of state policy in the field of education in Ukraine, in particular, its democratization, humanization, indivisible character of education and up-bringing, and others by the teacher. It requires a high level of education, culture, qualifications of teachers, whose professional activity is the basis of the transformation of Ukrainian society both at the individual and social level.

The article raises the problem of preventing the children's cruelty by a teacher as a necessary component of the inclusive competence. Today, the emergence in the children's and adult collectives such phenomena as cruelty, aggression, hate did not lost their relevance and acquired various forms of manifestation. On the example of the analysis the behavior of the teacher of the novel of V. Zheleznikov “Chuchelo” (“Scarecrow”) ”, the author sought to solve the problem from the teacher.

Keywords: the child's cruelty, prevention of cruelty, the teacher's inclusive competence, a novel of V. Zheleznikov "Chuchelo" ("Scarecrow").

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

На сучасному етапі інноваційного розвитку освіти в Україні серед пріоритетних завдань державної політики визначено якісно нові вимоги до особистості вчителя, його професійної діяльності. Серед них - реалізація вчителем основних принципів державної політики в галузі освіти в Україні, зокрема її демократизація, гуманізація, неподільний характер навчання й виховання та інших. Це вимагає високого рівня освіченості, культури, кваліфікації вчителів, професійна діяльність яких є основою трансформації українського суспільства як на індивідуальному, так і на соціальному рівні.

Саме тому виникає необхідність упровадження ідей інтеграційного та особливо інклюзивного навчання в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми

В історії літератури й кіно, починаючи з 1940-х років по теперішній час, було показано п'ять типів учителів: перший - учитель-інтелігент, піднесений над іншими (“Первоклассница”, “Весна на Заречной улице”), другий - учитель- революціонер (“Первый учитель”, “Республика ШКИД”), третій - учитель-людина, здатний на стомленість від своєї професії (“Доживем до понедельника”, “Большая перемена”, “Ключ без права передачи”, “Вам и не снилось”), четвертий - педагог, який не вміє своєчасно помітити проблеми класу (“Чучело”, “Дорогая Елена Сергеевна”), п'ятий - неуспішний та неавторитетний учитель, який усвідомлює свою непотрібність (“Розыгрыш”, “Географ Глобус пропил”, “Училка”). Отже ми бачимо, що в зображенні педагогічної професії в кіно, на жаль, відбувається регрес. Ставлення до вчителів у реальному житті впливає на зображення їх у кіно і навпаки, це двобічний процес.

Ґрунтовним дослідженням повісті В. Железникова “Чучело” та однойменного художнього фільму Р. Рикова є монографія В. Собкіна та О. Маркової [4], у якій увагу було приділено вивченню впливу кінофільму на трансформацію структурних компонентів Я-концепції сучасних глядачів- підлітків. Окремі розділи монографії присвячені розгляду питань розуміння мотиваційної структури поведінки головних героїв, а також впливу особистого досвіду переживання шкільної травлі (буллінгу) на мотиваційну атрибуцію дій кіноперсонажів.

Повісті В. Железникова “Чучело” присвячено наукові праці таких авторів, як Л. Чимбур [6], Є. Райхлина, Н. Юрчик [3], розробки уроків С. Коржук [2], Г. Хакімової [5] та інших.

Проте аналіз зазначених досліджень показав, що питання поведінки та ролі вчителя в процесі запобігання дитячої жорстокості в них розроблено недостатньо.

Виділення невиділених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Як відомо, в 5 - 6, а іноді й у 7 класі дитячий колектив переживає найскладніший процес становлення, коли “розподіляються” та “перерозподіляються” ролі кожного, коли відбувається боротьба за лідерство, за роль найрозумнішого чи найсильнішого, і коли найстрашнішим є опинитися на ролі “простака” чи “цапа-відбивайла”. І кожний новенький, звісно, потрапляє на роль кандидата на цю незавидну роль.

На сьогодні форми агресії, жорстокості, ненависті серед учнів підліткового віку є різними. Окрім відкритого прояву цих рис у реальному житті можна визначити й такі сучасні, як: зйомка знущання над дитиною на мобільний телефон чи інші гаджети, викладення роликів в Інтернеті, їх розповсюдження й написання коментарів тощо.

Саме тому ми вважаємо, що необхідною складовою інклюзивної компетентності будь- якого вчителя є його вміння налагоджувати позитивні, дружні стосунки між учнями класу, а також запобігати дитячій жорстокості, агресії, ненависті по відношенню до дитини, яка чимось відрізняється від інших, не схожа на всіх. З метою здійснення спроби визначення шляхів розв'язання цієї проблеми з боку педагога нами було обрано повість В. Железникова “Чучело”, оскільки в ній автор порушував складне питання стосунків у дитячих колективах. На основі аналізу образу вчительки з цієї повісті ми зробили спробу визначити форми, методи та прийоми запобігання дитячої жорстокості саме з боку педагога.

Формулювання цілей статті

Таким чином, метою нашої статті є здійснення аналізу поведінки вчительки з повісті В. Железникова “Чучело” та на цій основі - пошуку розв'язання проблеми запобігання дитячої жорстокості саме з боку педагога.

Виклад основного матеріалу

Розглядаючи образ учительки з повісті В. Железникова “Чучело”, слід проаналізувати й її ставлення до класного керівництва, оскільки образ класного керівника також дозволяє прослідкувати особливості стосунків учнів та вчителя.

У повісті та в однойменному фільмі вона ніби приділяє дітям увагу, але все робить якось формально, поспіхом. Маргарита Іванівна була зайнятою своїм майбутнім весіллям і тому за весь час не почула, не відчула того, що насправді відбувається в класі. Якби вона не поїхала і не покарала дітей за їхню безвідповідальність, повідомила б їм про те, звідки вона дізналася, що вони втекли в кіно, цієї історії б не трапилося:

“Все стали смотреть на Маргариту, толпа на секунду затихла, а она смущенно отмахнулась и спросила у нас:

“Вот, -- Шмакова показала ей пятно на груди. --Жалко. Такое красивое!” [1, 52].

Особисте життя хвилювало її більше ніж проблеми в школі:

дитяча жорстокість інклюзивна компетентність

“В тот момент, когда мы смеялись над Рыжим, вбежала веселая Маргарита. В одной руке она держала классный журнал, а в другой сверток в цветном полиэтиленовом мешочке.

“От него, -- Маргарита еще больше расцвела. -- Угощайтесь”, -- и сделала величественный жест рукой” [1, 25 - 26].

Тому, навіть і знаючи про бойкот однокласників учениці Оленці Безсольцевій (яка взяла провину однокласника на себе, щоб його не покарали), вона не втрутилася в ситуацію, повірила першому слову учнів, не потрудилася знайти винуватця і зробити так, щоб над ним не знущалися. Хоча вона покарала клас, відмінивши поїздку, але не виховала іншого ставлення дітей до людей. Тому покарання не виправило клас, а лише розлютило. Ефектний учинок Маргарити Іванівни (розбила скарбничку) справив ефект на тонку душу Оленки, але увага інших зосередилася лише на одному: “Хто доніс?”

У той же час зневірена Безсольцева вважала останньою надією на справедливість саме Маргариту Іванівну. Перед своїм від'їздом вона пообіцяла розібратися стосовно бойкоту, який влаштували дівчинці її однокласники. Але, побачивши вчительку після приїзду, Оленка зрозуміла, що та все забула: “Светлое пальто нараспашку, под ним свадебное платье, то самое, которое она испортила тортом... Она сошла с катера, как королева с раззолоченного трона. Красивая-красивая, она в сто раз стала красивее за эту неделю” [1, 86].

Проте зазначимо, що Маргарита Іванівна по- своєму опосередковано теж брала участь в моральному пригніченні Оленки. Вчителька підтримувала яскравих та сильних особистостей, але на те, щоб побачити таку особистість у Безсольцевій, їй не вистачило життєвої мудрості.

Увесь жах того, що трапилося, Маргарита Іванівна усвідомила лише після від'їзду Оленки з дідусем із міста: “Она вдруг поняла, что произошла чудовищная история, что Лена Бессольцева рассчитывала на ее помощь. А она все-все забыла. Это открытие настолько ее потрясло, что она на какое-то время совершенно забыла о ребятах, которые кричали и шумели по поводу Димки Сомова. Собственное ничтожество -- вот что занимало ее воображение... ” [1, 106].

Таким чином, ми бачимо, що образ молодої вчительки і в повісті, і в фільмі неоднозначний. Саме через образ Маргарити Іванівни показано деяку відірваність дорослих від дитячих проблем. Головною її помилкою є те, що вона спрощує своїх учнів як людей. Їй здається, що діти грають у якихось зрадників. Але відомо, що фундамент фізичного й морального здоров'я закладаються в дитинстві, в школі, де певну роль психотерапевта має виконувати вчитель.

Пропонуємо деякі питання для обговорення:

1. Якою постає перед читачами Маргарита?

2. Чим вона заклопотана найбільше?

3. Чому Маргарита Іванівна виявила байдужість до подій, які відбулися в класі? Що ви думаєте про її роль в усій цій історії?

4. Як ви оцінюєте заборону поїздки дітей на канікулах Маргаритою Іванівною?

5. Чому Маргарита Іванівна не почула, не допомогла, не захистила Оленку Безсольцеву?

6. Чи може Оленка розраховувати на її допомогу в майбутньому? Чому ви так вважаєте?

7. А чи було в силах Маргарити Іванівни не допустити конфлікту?

8. Чи послужила ця історія уроком для Маргарити Іванівни? Як саме?

Ці питання вчитель може обговорити разом з учнями під час роботи над повістю, а також їх можна висунути для обговорення на педагогічних радах, на батьківських зборах, під час проведення навчальних занять з учителями в системі післядипломної освіти з метою розвитку їхньої інклюзивної компетентності.

Крім того, особливу увагу доцільно звернути на питання № 6, тобто визначити, що потрібно було зробити вчительці: 1) самій привести новеньку ученицю в клас і представити її; 2) одразу знайти місце для дівчинки в класі; 3) при перших ознаках травлі, проявах жорстокості, агресії зробити все можливе, щоб це подолати: з'ясовувати причини виникнення, проводити бесіди; сприяти згуртуванню дитячого колективу у вигляді спільних заходів, повідомити учням про ті позитивні риси характеру, які були в новенькій учениці, в разі складної ситуації підключити дитячого психолога; 4) якщо відбулися зміни в розкладі уроків, не писати на дошці, а самій прийти до класу та повідомити учням про це; 5) якщо вчитель почув про бойкот одному з учнів, необхідно було негайно в цьому розібратися і о бго во р и т и з н им и ї х ню пр обл ем у, зн а йт и винуватця і зробити так, щоб над ним не знущалися; 6) не обов'язково було доводити подію до відома директора, спробувати все вирішити в межах класу, тим паче діти разом заробляли гроші на поїздку - саме тому їх так озлобила ця ситуація.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі

Таким чином, з усього сказаного вище можна дійти висновку про те, що необхідною складовою інклюзивної компетентності будь-якого вчителя є його вміння налагоджувати позитивні, дружні стосунки між учнями класу, а також запобігати дитячій жорстокості, агресії, ненависті по відношенню до дитини, яка чимось відрізняється від інших, не схожа на всіх.

З метою здійснення спроби визначення шляхів розв'язання цієї проблеми з боку педагога нами було обрано повість В. Железникова “Чучело”, оскільки в ній автор порушував складне питання стосунків у дитячих колективах. На основі аналізу образу вчительки з цієї повісті ми зробили спробу визначити форми, методи та прийоми запобігання дитячої жорстокості саме з боку педагога.

Маргарита Іванівна була класним керівником класу, в якому навчалася Оленка Безсольцева. Вона бачила, що в класі назрів конфлікт, але була настільки поглинена своїм щастям, що забула про дівчинку, яка так сподівалася на її захист. Учителька могла б розібратися в конфлікті та врятувати Оленку.

Нами було запропоновано питання для обговорення разом з учнями під час роботи над повістю, а також їх можна висунути для обговорення на педагогічних радах, на батьківських зборах, під час проведення навчальних занять з учителями в системі післядипломної освіти з метою розвитку їхньої інклюзивної компетентності. Ми здійснили спробу пошуку можливих шляхів розв'язання даної проблеми з боку вчительки.

Уважаємо, що можливим продовженням подій повісті може бути те, що в майбутньому, усвідомивши свою провину, Маргарита Іванівна виявлятиме більшу увагу до учнів, помічатиме проблеми в стосунках між дітьми і навчиться налагоджувати такі стосунки в класі, в яких не буде місця жорстокості, агресії та ненависті.

Література

1. Железников В.К. Чучело / В.К.Железников. - URL: http://download.librebook.me/formats/13/01/17/ 144263 803.pdf

2. Коржук С.В. Разговор о жестокости в 6 классе: по повести В.Железникова “Чучело” / С.В.Коржук. - Литература. - 1996. - № 4. - С.1.

3. Райхлина Е.Л. Образ учителя в русском кинематографе / Е.Л.Райхлина, Н.Н.Юрчик // Молодой ученый. - 2016. - №13.2. - С. 60-62.

4. Собкин В.С. Фильм “Чучело” глазами современных школьников. Труды по социологии образования / В.С.Собкин, О.С.Маркина. - Т. XIVВып. XXV. - М.: Институт социологии образования РАО, 2010. - 152 с.

5. ХакимоваГГ Урок-конференция по книгеВ. Железникова “Чучело”: “Уроки жизни, уроки доброты” / Г.ГХакимова. - URL: http://festival.1september.ru/ articles/518740/

6. Чимбур Л. С. Повесть В. Железникова “Чучело” на уроках русского языка и литературы / Л.С.Чимбур // Молодой ученый. - 2015. - №22.1. - С. 209-211.

References

1. Zheleznikov, VK. Chuchelo [Scarecrow], Available at http://download.librebook.me/formats/13/01/17/144263 803.pdf [in Russian].

2. Korzhuk, S. V (1996). Razgovor o zhestokosti v 6-m klasse: po knige V. Zheleznikova “Chuchelo ” [The talk about cruelty in the 6th grade: on the book of Vladimir Zheleznikov “Scarecrow”]. Literature, no.14, p. 1. [in Russian].

3. Rajhlina, E.L. & Jurchik, N.N. (2016). Obraz uchitelja v russkom kinematografe [Teacher's image in Russian cinema]. Molodoj uchenyj, no. 13.2, pp. 60-62. [in Russian].

4. Sobkin, V.S. & Markina, O.S. (2010). Film “Chuchelo ” glazami sovremennyh shkolnikov. Trudy po sociologii obrazovanija [Film “Scarecrow” in the eyes of modern schoolchildren. Works in educational sociology]. Vol. XIV. Vol. XXV. Moscov: Institut sociologii obrazovanija RAO, 152 p. [in Russian].

5. Khakimova, G. G. Urok-konferentsiya po knige V. Zheleznikova “Chuchelo”: “Uroki zhizni, uroki dobroty” [Lesson-conference on the book of Vladimir Zheleznikov “Scarecrow”: Lessons of life, lessons of kindness]. Available at http://festival.1september.ru/ articles/518740/ [in Russian].

6. Chimbur, L. S. (2015). Povest V Zheleznikova “Chuchelo” na urokah russkogo jazyka i literatury [Novel “Scarecrow” by V. Zheleznikov at the lessons of Russian language and literature]. Molodoj uchenyj, no.22.1, pp. 209-211. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru