Психолого-педагогічні аспекти художньо-трудової діяльності майбутніх учителів початкових класів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ХУДОЖНЬО-ТРУДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Галина Бучківська

Психолого-педагогические аспекты художественно-трудовой деятельности будущих учителей начальных классов. Галина Бучкивская,

В статье раскрыты психолого-педагогические аспекты художественно-трудовой деятельности будущих учителей начальных классов. Проведена сравнительная характеристика традиционной и творческой образовательной деятельности студентов в области народного декоративно-прикладного искусства. Разработана стpуктуpная cxe.rn специальных способностей, необходимых для качественного овладения студентами народным декоративно-прикладным искусством в процессе творческой художественно-трудовой деятельности.

The psychological-pedagogical aspects of the art-labour activity of future teachers of primary school. Halyna Buchkivska

The article deals with the psychological-pedagogical aspects of the art-labour activity of future teachers of primary school. The definition of the art-labour activity in the pedagogical higher educational institution is described as an educational activity of the creative nature, aimed at acquiring by students the theoretical knowledge, forming abilities and skills in the field of folk decorative-applied art, as well as competencies in solving the art-labour tasks in projecting, ornamentation, decoration, etc. The result of this art-labour activity has a subjective novelty and significance for the development of creative talents, activity and initiative of students. The comparative characteristic of traditional and creative educational activity of students in the field of folk decorative and applied arts has been conducted. The structural scheme of the special abilities, necessary for the qualitative mastering of students ' folk decorative and applied arts in the process of creative art-labour activity has been developed. It is found out that the level of formation of creative abilities, activity and initiative of students determines the change of the nature of art-labour activity from the performing (reproductive) and active-performing (partial-research) to independent research and creative one. It is substantiated that art-labour activity has a significant pedagogical potential for the formation and development of creative abilities, activity and initiative of students.

Keywords: folk decorative and applied arts, an art-labour activity, creative abilities, activity and initiative, the future teachers of primary school.

Постановка проблеми. Реалізація ідеї художньо-трудової підготовки майбутніх учителів початкових класів, зoкpeмa у пpoцeci вивчення народного декоративно-ужиткового мистецтва, зумовлює нeoбxiднicть пояснення психолого-педагогічних аспектів, що лeжaть в основі пpoцecу учіння, аналізу будови, змісту, ґенези художньо-трудової діяльності як особливої форми розвитку творчих здібностей, активності й ініціативності студентів.

Аналіз наукових джерел показав, що у психології та педагогіці накопичений чималий досвід, що стосується проблеми формування творчої особистості у процесі художньо-трудової діяльності. Зокрема, вивченню проблеми підготовки майбутніх учителів у галузі декоративно-ужиткового мистецтва, народних промислів і ремесел, присвячені праці Є. Антоновича, В. Бойчука, Н. Кардаш, М. Курача, Г. Мельник, М. Олексюк, Л. Оршанського, Г Разумної, Б. Прокоповича, Л. Савки, І. Савчук, Т. Сиротенко, В. Тименка, В. Титаренко та ін. Однак розкриттю питань творчого розвитку майбутніх учителів початкових класів у процесі художньо-трудової діяльності приділялося недостатньо уваги. Тому у статті розкриваються психолого-педагогічні аспекти художньо-трудової діяльності майбутніх учителів початкових класів у процесі професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу. Творчий розвиток особистості відбувається завдяки її участі в різноманітних видах діяльності. Проблема діяльності отримала ґрунтовне вивчення у працях Д. Абульханової-Славської, Б. Ананьєва, Л. Божович, Г. Костюка, O. Леонтьєва, С. Рубінштейна, Г Щукіної та ін. У дослідженнях цих психологів діяльність розглядається як чинник, який забезпечує розвиток задатків і здібностей людини в ціннісно-орієнтаційних відношеннях зі світом та іншими людьми. На думку учених, саме діяльність є джерелом формування особистості суб'єкта навчання; їй характерні такі аксіологеми: 1) включення в діяльність є основний шлях розвитку дитини; 2) відображаючи в діяльності предметний світ, свідомість дитини набуває глибоку основу пізнання різних сфер цього світу; 3) цінність діяльності полягає не лише у віддзеркаленні, а й в ціннісно-орієнтаційних зв'язках, які формують відношення дитини до предметного світу; 4) у навчальному процесі виникає розмаїття міжособистісних, міжсуб'єктних відносин, які забезпечують сприятливий для школяра клімат учіння та спілкування; 5) діяльність і спілкування є соціальнти, теоретичним і практичним підґрунтям навчально-пізнавального процесу. Отже, категорія “діяльність” визначається через людину як суб'єкта, що рухається до свідомо поставленої мети. Нині загальновизнаним є положення, запропоноване С. Рубінштейном: “Психічні властивості людини в її поведінці, діях і вчинках, які вона здійснює, одночасно і проявляються, і формуються” [6, 518].

Діяльність нами розглядається як специфічна

форма суспільно-історичного буття людей, цілеспрямоване пepeтвopeння ними природної i coцiaльнoї дiйcнocтi. Будь-якa діяльність, що здiйcнюєтьcя cуб'єктoм нaвчaння, містить мєту, зacoби, бeзпocepeдньo пpoцec пepeтвopeння тa його peзультaт. Пepeдaчa дocвiду від покоління до покоління є підгрунтям нaвчaльнoгo процесу; 6єз нaвчaльнoї дiяльнocтi, як і 6єз пpaцi, cуcпiльcтвo нє зможє poзвивaтиcя. Нам близькa позиція В. Дaвидoвa, який cтвepджує, що поняття “навчальна діяльність” нє oтoтoжнюєтьcя лишє з учінням, оскільки молода людина чомусь навчається та набуває досвіду в різних сферах діяльності. “У процесі освоєння навчальної діяльності, - зазначав учений, - вона відтворює не лише знання й уміння, а й саму здатність вчитися, що виникла на певному етапі розвитку суспільства” [3, 32]. Характеризуючи навчальну діяльність, Д. Ельконін наголошував, що її метою та результатом є не зміна предмета, з яким взаємодіють, а зміна особистості як суб'єкта діяльності [8].

Для нас особливу значущість має діяльніша сутність процесу навчання у вищому закладі освіти, яка може бути представлена в широкому, та вузькому сенсах, а саме: по-перше, як діяльність індивіда, спрямована на набуття частини соціокультурного досвіду, накопиченого людством (широкий сенс); по-друге, як соціальна діяльність суб'єкта навчання, пов'язана з процесом передачі культурної спадщини суспільства від одного покоління до іншого, основна мета якої полягає у збереженні досягнутого рівня розвитку людської цивілізації та забезпеченні умов її подальшого прогресу (вузький сенс). творчий освітній учитель початковий

Ураховуючи творчий характер і специфіку освітньої діяльності у педагогічному вищому навчальному закладі, зокрема у процесі оволодіння народним декоративно-ужитковим мистецтвом, важливо обґрунтувати поняття “творча художньо-трудова діяльність майбутнього вчителя початкових класів”. Під нею розуміється освітня діяльність творчого характеру, спрямована на набуття студентами теоретичних знань, формування вмінь і навичок у галузі народного декоративно-ужиткового мистецтва, а також компетенцій у розв'язанні художньо-трудових завдань із проектування, орнаментування, декорування тощо. Результат цієї художньо-трудової діяльності має суб'єктивну новизну та значущість для розвитку творчих здібностей, активності й ініціативності студентів.

Аналіз літератури з питань організації творчої художньо-трудової діяльності, вивчення педагогічного досвіду та практики підготовки майбутніх учителів дозволили нам зіставити основні характеристики (таблиця 1) традиційної і творчої освітньої діяльності студентів (на основі рекомендацій, запропонованих Л. Оршанським [4]).

Тaблиця 1. Порівняльна характеристика традиційної і творчої освітньої діяльності майбутніх учителів початкових класів

Головними ланками художньо-трудової діяльності, яка містить самостійну і творчу складові, є cуб'єкти діяльності (студент і викладач) та її об'єкти (реальні предмети - декоративно-ужиткові вироби). В самостійній творчій діяльності студента чітко проявляються дві її сторони: одна - полягає у прагненні виступати в ролі дослідника творчої художньо-трудової діяльності (у нашому випадку - народного декоративно-ужиткового мистецтва); інша сторона полягає в умінні нетрадиційно спрямовувати перебіг діяльності в русло, яке відповідає заданим цілям оволодіння певним видом цього мистецтва. Щоб мати можливість проявляти творчу ініціативу в творчій художньо-трудовій діяльності, студент має володіти не лише відповідною практичною підготовкою, а й уміти швидко орієнтуватися в мінливих ситуаціях, моделювати процес власної творчої діяльності, передбачати її кінцевий результат. Доведено, що чим ближчий рівень творчої діяльності суб'єктів навчання до рівня самостійного дослідження, тим вищий освітній результат, зумовлений проявом творчої активності й ініціативи [4].

Зовні будь-яка діяльність, у тому числі художньо-трудова, виступає у вигляді послідовних, переважно елементарних операцій. Звідси, процес виготовлення декоративно-ужиткового виробу передбачає послідовне виконання традиційних, стандартних операцій: підбір або розробка орнаменту, перенесення його на поверхню виробу, виконання технологічних дій та ін. Власне творчість розпочинається тоді, коли виконання циx oпepaцiй здiйcнюєтьcя нє зa зaздaлeгiдь зaдaним aлгopитмом, не за шaблoном, a є твopчoю ініціативою студента, якa, з одного боку, виcтупaє peгулювaльникoм творчої діяльності, а з іншого - механізмом творчості. Тому характер творчої художньо-трудової діяльності у народного декоративно-ужиткового мистецтва вимагає від студента розвитку певних здібностей, спеціальних (специфічних) якостей сприйняття, мислення і творення.

Здібності - це індивідуально-психологічні особливості, суб'єктивні умови успішного виконання певного різновиду діяльності. Вони проявляються у швидкості, глибині та міцності оволодівання засобами та прийомами діяльності [5, 207]. Розрізняють загальні та спеціальні здібності. До перших належать здібності , що тією чи іншою мірою виявляються у всіх видах людської діяльності та забезпечують відносну легкість і продуктивність у засвоєнні знань та виконанні дій; вони стосуються пам'яті, уваги, мислення, здатності до праці тощо. До спеціальних здібностей належать психологічні особливості індивіда, що дають можливість успішно виконувати визначений вид професійної діяльності - математичні, технічні, художні, музичні, організаторські та ін. Загальні здібності виявляються в спеціальних, тобто здібностях до якоїсь певної, конкретної діяльності та спираються на задатки. Відповідний рівень здібностей може бути сформований практично в кожної людини; з часом під зовнішнім впливом та завдяки вольовим зусиллям, здібності розвиваються в обдарованість, а потім талант [7].

Аналіз наукової літератури з питань функціонування психологічної системи діяльності, професіографічних досліджень у галузі народного декоративно-ужиткового мистецтва дозволили виділити комплекс спеціальних здібностей, які забезпечують якість й ефективність художньо-трудової підготовки.

Структурну схему спеціальних здібностей, необхідних для якісного осолодіння народним декоративно-ужитковим мистецтвом у процесі творчої художньо-трудової діяльності представлено на рис. 1.

Як видно зі схеми, поряд з психомоторними і пізнавальними здібностями, групу творчих здібностей очолює мотиваційно-творча активність, яка передбачає високий рівень сформованості у студента творчого інтересу та захопленість улюбленою справою.

Для педагогічного вивчення взаємозв'язку творчої ініціативи та художньо-трудової діяльності в освітньому процесі важливим є урахування її перетворювального характеру, а також побудова логічних, взаємозумовлених компонентів системи: мета - мотиви - способи - результат. Дослідження на цій основі важливої особистісної якості, якою є творчість, звісно вимагає ґрунтовного вивчення міжсуб'єктних відносин, які виникають у художньо-трудовій діяльності та сприяють утвердженню суб'єктної позиції студента.

В юнацькому віці особливо вираженою є тенденція розбіжності між прагненням студентів до активної діяльності, творчості та реальною можливістю їх здійснення. У зв'язку з цим, актуалізується значення творчої художньо- трудової діяльності, оскільки в ній на основі комунікаційних зв'язків формується тісна співпраця у відносинах викладача та студента, створюються міжсуб'єктні взаємини в загальній колективній діяльності, відбувається зміна імперативної позиції педагога на занятті, розвивається активність, самостійність студентів, задовольняються їхні запити, потреби й інтереси.

Розвивальний потенціал народного декоративно-ужиткового мистецтва значно зростає завдяки практичному засвоєнню його законів і закономірностей, художній майстерності та творчому характеру діяльності. Автентичні твори художньої культури народу виступають для студента ціннісним еталоном, орієнтиром як з погляду виникнення образної ідеї, так і її предметного втілення. На кожному з етапів творення, декоративно-ужиткове мистецтво володіє можливостями в пізнанні інтелектуальної сторони духовно-матеріального життя та вияву емоційної активності при реалізації творчого потенціалу. Емоційна активність тлумачиться як спосіб оцінки актуальної потреби та вірогідності її задоволення [1]. Головна ж функція мислення - пізнання об'єктивної реальності, яка абстрагується від ціннісного відношення до неї. Слід зауважити, що у декоративно-ужитковому мистецтві ці форми психологічної активності взаємозумовлені - емоційне пізнання становиться інтелектуальним, а інтелектуальне - емоційним. Звідси, декоративно-ужиткове мистецтво функціонує як цілісна система, яка образно моделює зовнішній світ і людину, використовуючи специфічні можливості мови декорування й орнаментування. Крім цього, у процесі виготовлення декоративно-ужиткового виробу потрібне тренування органів сприйняття: зору, тактильної чутливості, відчуття кольору, композиції тощо. Твір декоративно-ужиткового мистецтва вимагає “особливого ока”, яке вміє побачити по-новому - гостріше і точніше - об'єкти

Художнє cпpийняття мaє свої ознаки, відрізняється характером пepeбiгу тa нaбувaє ocoбливol фopми. Миcлeння митця, нapoднoгo мaйcтpa вiдpiзняєтьcя здaтнicтю oпepувaти oбpaзaми, уявлєннями, цiлicними cтилiзoвaними cтpуктуpaми. Нєо6мєжєні можливості декоративно-ужиткового мистецтва в становленні мислиннєвої діяльності особистості, яке містить почуття, емоції, переживання.

Рис. 1. Cтpуктуpнa cxeмa cпeцiaльниx здiбнocтeй, нeoбxiдниx для oвoлoдiння народним декоративно-ужитковим мистецтвом у процесі твopчoї xудoжньo-тpудoвoї діяльності навколишнього світу, стилізувавши їх в елементи і мотиви орнаменту [9, 27].

Ta визнaчaєтьcя як “образне мислення”. Фopмувaння і poзвитoк oбpaзнoгo мислєння зaлeжить від бaгaтcтвa і тонкості зорових образів, набуття яких зумовлює сприйняття творів декоративно-ужиткового мистецтва. “Я не знаю мистецтва, яке мобілізує більшою мірою. I тоді, коли треба витягнути з усієї сукупності зримого необхідну лінію, накинути структуру предмета, змусити руку, не відхиляючись, прочитати і мисленнєво виразити форму, перш ніж її записати; і тоді, коли вимагається, навпаки, щоб фантазія вершила миттю, щоб ідея диктувала свою волю і викристалізовувалася, збагачувалася під поглядом, у міру того, як лягає вона на поверхню, - у будь-якому випадку ця робота дає застосування усім здібностям інтелекту” [2,321]. Що стосується декорування, то тут потрібна довготривала практика, завдяки якій виробляються спеціальні уміння і навички. Саме процес декорування має пряме відношення до створення художнього образу в матеріалі.

Проте, слід зазначити, що, з одного боку, художньо-трудова діяльність є процесом “збирання” особистісного духовного світу, перетворення різнорідних якостей і властивостей, різноспрямованих людських імпульсів та енергій в oбpaз розуміючої, діючої, coцiaльнo вiдпoвiдaльнoї особистості, тому є пoтужним pecуpcoм у фopмувaннi твopчoї активності студента, а з іншого - це форма прояву творчої активності, рівень сформованості якої визначає її якісні характеристики.

Висновки. Отже, з'ясовано, що рівень сформованості творчих здібностей, активності й ініціативності студентів визначає зміну характеру художньо-трудової діяльності від виконавської (репродуктивної) й активно-виконавської (частково-пошукової) до самостійної дослідницької та творчої (за Б. Юсовим [10]). Причому, перетворення здійснюється на основі поступового переходу від навчального завдання (орієнтована діяльність) до навчальних дій (виконавська діяльність); від активної художньо- трудової діяльності до позиції активного суб'єкта цієї творчої діяльності.

Аналіз теорії і практики свідчить, що художньо- трудова діяльність володіє значним педагогічним потенціалом для формування творчих здібностей та активності особистості. Виявлення діапазону можливостей вимагає, з одного боку, опори на увесь арсенал засобів традиційної психології і педагогіки, з іншого - пов'язано зі специфікою народного декоративно-ужиткового мистецтва та його зверненням саме до “підвалин” людської особистості, що вимагає використання як традиційних, так й інноваційних форм і методів організації освітнього процесу в умовах педагогічного закладу вищої освіти.

ЛІТЕРАТУРА

1. Аршава І. Ф. Емоційна стійкість людини та її діагностика: автореф. дис. ... д-ра психол. наук: 19.00.02 / Ін-т психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - К. , 2007. - 33 с.

2. Валери П. Об искусстве / П. Валери; пер. з фр. Козового В., Ромова С., Эфроса А. - М.: Искусство, 1993. - 523 с.

3. Давыдов В. В. Теория развивающего обучения: монография /В. В. Давыдов. - М.: ИНТОР, 1996. - 544 с.

4. Оршанський Л. В. Художньо-трудова підготовка майбутніх учителів трудового навчання: монографія / Л. В. Оршанський. - Дрогобич: Швидко Друк, 2008. - 278 с.

5. Педагогічний словник /Заред. дійсн. члена АПН України ЯрмаченкаМ. Д. - К.: Пед. думка, 2001. - 516 с.

6. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: учеб. пособ. [для студ. высш. учеб. завед.] / С.Л. Рубинштейн. - СПб: Питер, 2006. - 713 с.

7. Теплов Б. М. Способности и одаренность / Б. М. Теплов // Хрестоматия по возрастной психологии: учеб. пособие [для студ.] / Сост.: Семенюк Л. М.; под ред. Д. И. Фельдштейна. - 2-е изд., доп. - М.: Ин-т практ. психологии, 1996. - 304 с.

8. Эльконин Д. Б. Психическое развитие в детских возрастах: избр. труды / Эльконин Д. Б. - М. - Воронеж: НПО "МОДЭК", 2001. - 417 с. (Избр. психол. труды. Психологи Отечества).

9. Щербаківський В. Українське мистецтво: Вибрані неопубліковані праці / В. Щербаківський; упоряд., вст. ст. В.Ульяновського; додатки П. Герчанівської, В. Ульяновського. - К.: Либідь, 1995. - 228 с.: іл.

10. Юсов Б. П. Взаимодействие и интеграция искусств в полихудожественном развитии школьников / Б. П. Юсов; под ред. Шевченко Г. Г. - Луганск, 1990. - 180 с.

REFERENCES

1. Arshava, I. F. (2007). Ето^ііпа stHklst Hudyny ta уіі diahnostyka [Етойопаї stabiHty cf а регеоп аМ Its diagnostics]. Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv, 33 р. [іп Икгаіпіап].

2. Valer, P. (1993). Ob yskusstve [Ab^t аА]. Moscow: Art, 523 р. [іп Russmn].

3. Davydov, V V (1996). Teoryia razvyvaiushcheho obuchenyia [ТЬєогу of Developmental Education]. Moscow:INTOR, 544 р. [іп Russmn].

4. О^а^куі, L. V. (2008). Khudozhno-trudova pidhotovka maibutnikh uchyteliv trudovoho navchannia [АгіАйс аМ ІаЬог Йаіпі^ of future teachers of ІаЬог educaticn]. Drohobych: Qukk ргіпі, 278 р. [іп Пкгаіпіап].

5. Yarmachenko, M. D. (Ed.). (2001). Pedahohichnyi slovnyk [Pedagogical dicticnary]. KyA: Pedagogical Taught, 516 р. [іп Икгаіпіап].

6. Ruby^^^^, S.L. (2006). Osnovy obshchei psykholohyy [РиМатеАаА of General Psychology]. St. Petersburg: Peter, 713 р. [іп Russian].

7. Теріот, B. M. (1996). Sposobnosty y odarennost [Abrnty аМ giftedness]. Moscow: ІшїіШе of Ргасйсаї Psychology, 304 р. [іп Russian].

8. ЕШопуп, D. B. (2001). Psykhycheskoe razvytye v detskykh vozrastakh [МеАаІ development іп сЫМЬ^]. Vcrcnezh: NPO “MODEC”, 417 р. [іп Russian].

9. Shcherbakivsky,i V (1995). Ukrainske mystetstvo: Vybrani neopublikovani pratsi [икгаіпіап Art: Selected UnpuЫished Works]. KyA: LyAd, 228 р. [іп Икгаіпіап].

10. Yusov, B. P. (1990). Vzaymodeistvye y yntehratsyia yskusstv v polykhudo-zhestvennom razvytyy shkolnykov [Шегасйоп аМ integraticn of агіз іп ро^атош development of schcclchildren]. Lugansk, 180 р. [іп Russian].

Размещено на Allbest.ru